Динаміка фізичного стану юнаків 17-22 років в процесі професійно-прикладної фізичної підготовки

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДИНАМІКА ФІЗИЧНОГО СТАНУ ЮНАКІВ 17-22 РОКІВ В ПРОЦЕСІ ПРОФЕСІЙНО- ПРИКЛАДНОЇ ФІЗИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ

Ольховий Олег

Харківський університет

Повітряних Сил імені Івана Кожедуба

Аннотация

В рамках системы физической воспитания высших учебных заведений осуществлен пятилетний формирующий педагогический эксперимент с применением профессионально направленной технологии приобретения юношами (n-30) организационно-управленческих умений. По результатам апробации экспериментальной технологии зафиксировано статистически достоверное улучшение физического состояния и уровня развития физических качеств организма юношей.

Ключевые слова: технология, физическая подготовка, физическое состояние, физическое качество, юноша.

Annotation

A five-year educational experiment using professional directed technology of obtaining organizational and management skills by young men (n-30) was implemented within the system of physical training of higher educational institutions. The statistically authentic improvement of physical condition and level of physical qualities of the organism young men was registered by the results of experimental technology approbation.

Key words: technology, physical training, physical condition, physical qualities, young man.

Постановка проблеми

Професіоналізація та реформування Збройних Сил (ЗС) України розглядається Генеральним Штабом та Міністерством Оборони України значно ширше, ніж перехід на контрактні засади. Це - комплектування ЗС свідомими, морально підготовленими, навченими особливостям військової служби громадянами, які готові до виконання завдань захисту країни від воєнних загроз у складі військових формувань [10]. Реформа, що викликала зміни в організаційній структурі, формах і способах комплектування, скорочення чисельності особового складу ЗС зумовила необхідність коригування чинної системи підготовки майбутніх офіцерів у закладах вищої військової освіти та її нормативно-правової бази з урахуванням вимог сьогодення [11].

Хід навчання у вищих військових навчальних закладах (ВВНЗ) незаперечно супроводжується адаптацією організму юнаків до нового режиму навчання, умов військової служби, відпочинку, психологічного та фізичного навантажень [3, 7, 9]. Це позначається на рівні розвитку фізичних якостей і фізичного стану майбутніх військових професіоналів, що виступило генеруючим фактором детального вивчення цього аспекту.

Дослідження проводиться відповідно до: Зведеного плану науково-дослідної роботи у сфері фізичної культури і спорту на 2011 - 2015 роки Міністерства України у справах сім'ї, молоді та спорту, теми “Вдосконалення програмно-нормативних засад фізичного виховання в навчальних закладах”; Планів науково-дослідних робіт Міністерства оборони України за темами “Розробка теоретико-методичних засад функціонування системи фізичної підготовки (ФП) військовослужбовців ЗС України” з номером державної реєстрації 0101U000823 та “Організаційні аспекти функціонування системи ФП військовослужбовців ЗС України у сучасних умовах” з номером державної реєстрації 01- 01U001276.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Відповідно до Закону України “Про фізичну культуру і спорт” фізична культура - діяльність суб'єктів сфери фізичної культури і спорту, спрямована на забезпечення рухової активності людей з метою їх гармонійного, передусім фізичного розвитку та ведення здорового способу життя. Фізична культура має такі напрями: фізичне виховання різних груп населення, масовий спорт, фізкультурно-спортивна реабілітація [2]. Особливу увагу ми зосереджуємо на напрямку “фізичне виховання різних груп населення”, який пов'язано з процесом виховання у стінах вищих навчальних закладів зрілої особистості, набуття нею відповідних знань та умінь з використання рухової активності для всебічного розвитку, оздоровлення та забезпечення готовності до професійної діяльності та активної участі в суспільному житті [2].

Площину наслідків впливу окремих етапів навчально-виховного процесу ВВНЗ на організм юнаків у межах системи ФП доволі детально досліджено рядом вчених (А. Маракушин, 2006; В. Паєвський, 2010; А. Попов, 2008 та ін.) [3, 7, 9]. При цьому в меншій мірі охарактеризовано динаміку сформованості фізичних якостей і фізичного стану тих, хто навчається до перенесення навантажень навчального процесу й умов перспективної професійної діяльності засобами ФП протягом усього адаптаційного періоду навчання у закладах військової освіти.

Мета статті

Визначення динаміки фізичного стану, рівня сформованості та розвитку загальних і спеціальних фізичних якостей юнаків 17-22 років за результатами застосування п'ятирічного експериментального впливу професійно спрямованої технології набуття організаційно-управлінських умінь у полі функціонування системи ФП вищої військової школи.

Результати досліджень

За підсумками аналізу більше сорока наукових і документальних джерел, проведеного експертного опитування нами було сконструйовано модель готовності майбутніх професіоналів до управління фізичною підготовкою в процесі фахової діяльності для подальшого її впровадження в чинну систему фізичної підготовки закладів вищої військової освіти [6]. Ця модель виступила діагностичним кшталтом якості “зразка фахівця”, який синтезує в собі знання та вміння виконувати професійні функції в процесі перспективної діяльності.

Однією з основних складових цієї моделі постала фізична готовність майбутніх професіоналів до фахової діяльності та проведення форм фізичної підготовки з особовим складом, яка передбачає визначення рівнів сформованості та розвитку загальних і спеціальних фізичних якостей (фізичної підготовленості), фізичного стану організму випускників закладів вищої освіти. Саме встановлення рівнів фізичної підготовленості та фізичного стану організму юнаків за підсумками навчання у ВВНЗ складатиме основу нижче наведених досліджень.

Для отримання раціональної переваги над суцільною діагностикою генеральної сукупності за великою кількістю параметрів та більш точної інформації про досліджуваний контингент юнаків за більш широкою програмою ми застосували вибіркове обстеження індивідів генеральної сукупності виходячи з її штатної чисельності. Обсяг досліджуваної вибірки (n) обмежився 20 % обсягу генеральної сукупності.

З генеральної сукупності (юнаків перших курсів 2006 року набору до ВВНЗ) було проведено відбір чотирьох навчальних груп (n=61), дві з яких увійшли до складу контрольної (n=31), а дві - до експериментальної (n=30) груп вибіркової сукупності. Розмаїтість середніх показників вхідного контролю рівня фізичної підготовленості та фізичного стану представників КГ й ЕГ, які були залучені до проведення формуючого педагогічного експерименту, не була достовірною (р>0,05), що засвідчило однорідність досліджуваної вибірки.

Перевірку педагогічних умов упровадження в хід підготовки військових фахівців професійно спрямованої технології у системі ФП ВВНЗ було виконано шляхом проведення експериментальних досліджень. Завдяки цій технології створено необхідні умови, які сприяли набуттю тими, хто навчається організаційно-управлінських умінь здійснення в процесі подальшої служби у військах (силах) управління ФП.

Упродовж експериментального періоду з представниками КГ й ЕГ проводилися навчальні заняття відповідно до програм навчальної дисципліни “Фізичне виховання, спеціальна фізична підготовка і спорт”, загальна кількість викладання якої становила 724 навчальні години. Загалом відмінностей у кількості видів навчальних занять і форм фізичної підготовки не було. Однак в ЕГ ці заняття проводилися згідно зі змістом розробленої експериментальної навчальної програми з використанням дослідного методичного впливу у вигляді професійно спрямованої технології набуття організаційно-управлінських умінь [6].

Контрольні іспити в ході формуючого педагогічного експерименту проводились шляхом визначення рівня розвитку загальних (сили - підтягуванням на перекладині; швидкості - бігом на 100 м; витривалості - бігом на 3000 м) і спеціальних (комплексною вправою на спритність, бігом на 400 м) фізичних якостей юнаків [3, 4].

Для визначення фізичного стану організму за показниками антропометричного статусу та функціонування серцево-судинної системи [1] на основі даних, які отримано у стані спокою досліджуваних представників КГ й ЕГ, нами використано високоінформативний спосіб - визначення індексу фізичного стану (ІФС) за коефіцієнтом О.А. Пирогової [1, 8].

Проведений педагогічний експеримент здійснювався в умовах звичайного функціонування навчально-виховного процесу ВВНЗ і мав характер формуючої експериментальної роботи. Ця робота проводилась протягом усього періоду навчання і повністю співпала з годинними межами навчальних планів підготовки офіцерів тактичного рівня, що не викликало необхідності організаційної перебудови навчально-виховного процесу ВВНЗ. П'ятирічний навчально-виховний процес дисципліни “Фізичне виховання, спеціальна ФП і спорт” здійснив певний динамічний вплив на рівень показників фізичної підготовленості та фізичного стану юнаків КГ й ЕГ (табл. 1). Проте цей вплив виявився нерівнозначним для досліджуваних груп.

Саме рівень розвитку загальних і спеціальних фізичних якостей і фізичного стану юнаків КГ й ЕГ за результатами вхідного і вихідного контролів опосередковано демонструють суттєву відмінність цільової спрямованості чинної та професійно спрямованої систем ФП ВВНЗ (табл. 1).

Аналізуючи результати формуючого педагогічного експерименту, ми зафіксували, що відбулися зміни у рівні показників фізичних якостей та фізичного стану юнаків КГ. Проте ці зміни статистично недостовірні, за винятком рівня розвитку аеробної витривалості (див. табл. 1), де середній результат у бігові на 3000 м достовірно покращився на 35,94 с (t=3,04).

Важливо відзначити, що після проведення формуючого педагогічного експерименту ми зафіксували статистично достовірні покращення рівня всіх показників фізичних якостей і фізичного стану юнаків ЕГ, за винятком рівня розвитку сили (див. табл. 1).

Порівняльний статистичний аналіз рівня розвитку швидкості у юнаків ЕГ засвідчив достовірну позитивну динаміку розвитку їхнього середнього результату у бігові на 100 м (див. табл. 1) на 0,55 с (1=6,69). Рівень розвитку аеробної витривалості (біг на 3000 м) юнаків ЕГ (див. табл. 1) у порівнянні з вхідним контролем статистично достовірно покращився на 60,93 с (t=5,95). За результатами педагогічного експерименту, які наведено в табл. 1, спостерігається покращення рівня розвитку сили у юнаків ЕГ, де середня кількість підтягувань на перекладині у порівнянні з вхідним контролем збільшується на 0,39 рази, проте ці зміни не є достовірними (p>0,05).

Таблиця 1

Динаміка фізичної підготовленості та фізичного стану юнаків КГ й ЕГ за результатами формуючого педагогічного експерименту (2006-2011 роки)