Вплив занять фітнес-аеробіки на фізичний стан студенток технічних вузів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Дніпродзержинський державний технічний університет

ВПЛИВ занять фттнес-аеробтки на фізичний стан студенток технічних вузів

Ігор Бейгул

Постановка проблеми. Збереження та зміцнення здоров'я студентської молоді є одним з найбільш важливих завдань сучасного суспільства, яке відіграє важливу роль у соціально-економічному, політичному та культурному розвитку країни.

Проведені в останні роки дослідження дозволили констатувати, що в Україні спостерігається істотне погіршення стану здоров'я молоді, падіння її фізичної підготовленості, загального функціонального стану організму, і, як наслідок, стійкості до різного негативного впливу навколишнього середовища. Разом з причинами соціально-економічного та екологічного характеру суттєву негативну роль у зниженні рівня фізичного здоров'я, функціонального стану і адаптивних можливостей студентів відіграють такі чинники, як гіподинамія, підвищені емоційні навантаження, нераціональне харчування, зниження інтересу до систематичних занять різними видами спорту.

Складність даної проблеми збільшується і ще тим, що до вузів студентська молодь приходить вже з послабленим рівнем загального фізичного стану та стану здоров'я в цілому. Разом з тим, саме високий рівень здоров'я є однією з найважливіших умов навчання у вузі та всього процесу професійної підготовки [2; 6].

У зв'язку з цим сьогодні особливу актуальність та практичну значущість набувають дослідження, які направлені на розробку, апробацію та впровадження у практику дійсно ефективних засобів оптимізації здоров'я студентської молоді. Одним із потужних засобів покращення стану здоров'я студентів, підвищення їх працездатності, а також оптимізації їх соціально-біологічної адаптації до нових умов життя є заняття з фітнес-аеробіки.

Аеробікою називають виконання фізичних вправ поточним способом під музичний супровід з метою зміцнення здоров'я, гармонійного розвитку і вдосконалення фізичних якостей організму (сили, швидкості, витривалості, гнучкості м'язів та суглобів і спритності) [3; 5].

Аеробними називають вправи, які виконують протягом тривалого часу, при цьому активно дихаючи. Кров накопичує кисень та віддає його тканинам, а всі хімічні реакції відбуваються за участю кисню. Таким чином, організм отримує необхідну для життєдіяльності або виконання фізичного навантаження енергію. Заняття фітнес-аеробікою підвищують функціональні здібності людини.

Для жінок прийнятні динамічні вправи, адже такі вправи вони переносять легше, ніж статичні. Динаміки занять аеробними вправами досягають не лише за допомогою переміщень по майданчику, а й за допомогою зміни ступеня навантаження м'язів, амплітуди рухів, швидкості, напрямку і характеру рухів.

Фітнес-аеробіка впливає на організм комплексно. Застосування різних фізичних вправ спрямовується на розв'язання поставлених завдань. Особливістю занять аеробікою є повторення вихідних та кінцевих положень. Кінцеве положення має бути зручним для початку наступної вправи, завдяки чому вправи виконуються у потрібній формі, поточним способом, без зупинок [4; 8].

Аналіз досліджень і публікацій. В останні роки значно виріс об'єм, покращився зміст та якість наукових робіт, присвячених дослідженню ефективності впровадження нетрадиційних форм, засобів та методів фізкультурної діяльності студентської молоді.

Результати досліджень переконливо свідчать про те, що заняття аеробікою, ритмічною гімнастикою, шейпінгом, аквааеробікою та іншими оздоровчими системами надають виражений позитивний вплив на характер змін показників здоров'я, фізичної підготовленості [1; 5; 7].

В дослідженнях ряду авторів [1; 3; 4] поширення отримали оздоровчі програми, які основані на застосуванні різних видів рухової активності аеробного характеру, у зв'язку з їх найбільш ефективною дією на основні фізіологічні системи організму (серцево-судинну та дихальну).

В роботах з фітнес-аеробіки [7; 8] вказується на те, що це один із сучасних видів спорту, який викликає підвищений інтерес у молоді, приносить позитивні зміни в організмі, ліквідує дефіцит рухової активності, добре впливає на здоров'я. Позитивним аспектом впливу слід вважати і високий рівень позитивних емоцій, які виникають після занять, що забезпечує позитивні психофізіологічні зміни в організмі студенток.

У зв'язку з актуальністю та практичною значимістю даної проблеми здійснено це дослідження.

Мета дослідження: визначити вплив занять з оздоровчої аеробіки на рівень фізичної підготовленості студенток технічних вузів.

Матеріал і методи дослідження: в дослідженні прийняли участь 32 студентки 1-2 курсів Дніпродзержинського державного технічного університету, з яких були сформовані дві групи. Перша, експериментальна група (n=16), - це особи, які на протязі навчального року два рази на тиждень відвідували секцію з

фітнес-аеробіки. Тривалість занять складала 70 хвилин. Друга, контрольна група (n=16), відвідувала звичайні академічні заняття з фізичного виховання.

Фізична підготовленість визначалася за результатами педагогічного тестування, яке констатує рівень прояву основних фізичних якостей: швидкості (біг на 30 м, с); спритності (човниковий біг 4х9 м, с); швидкісно-силових (стрибок у довжину з місця); сили (згинання і розгинання рук в упорі лежачи, разів, піднімання тулуба в сід за 1 хв., разів); гнучкості (нахил тулуба вперед з положення сидячи, см).

Кількісні дані оброблялись статистичними методами.

Результати дослідження. Отримані дані дослідження розміщені в таблицях 1 і 2.

Таблиця 1 Показники рівня фізичної підготовленості студенток до проведення основного педагогічного експерименту ( X + m )

Відповідно до даних, які представлені в табл. 1, до початку формуючого експерименту для студенток обох груп були характерні майже однакові, при відсутності достовірних (р>0,05) відмінностей. Рівень розвитку швидкості (час бігу на 30 м відповідно 5,61±0,12 с та 5,57±0,14 с), спритності (час човникового бігу 4х9 м склало відповідно 10,86±0,06 та 10,80±0,08), швидкісно-силових (результати стрибка в довжину з місця склали відповідно 175,31±1,29 см та 176,44±1,34 см), силових можливостей (згинання і розгинання рук в упорі лежачи було відповідно 15,63±1,17 разів та 16,18±1,23 разів), піднімання тулуба в сід за 1 хв. склали відповідно 41,24±2,27 разів та 40,20±2,41 разів), гнучкості (результати нахилу тулуба вперед з положення сидячи склали відповідно 13,95±1,23 см та 13,34±1,15 см)

Таблиця 2 Показники рівня підготовленості студенток після проведення основного педагогічного експерименту ( X + m )