Порівняльна характеристика рекреаційно-туристських мезорайонів "Центральна Америка" і "Країни карибського басейну Та вест-Індія"

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

Порівняльна характеристика рекреаційно-туристських мезорайонів «Центральна Америка »і «Країни карибського басейну Та вест-Індія»

Мета статті - розвиток уявлень про туристсько-країнознавчу характеристику мезорайонів «Центральна Америка» та «Країн басейну Карибського моря».

Методика дослідження базується на застосуванні метода моделювання, порівняльно-географічного, статистичного, картографічного методів.

Результати. Поглиблено уявлення про рекреаційно-туристські ресурси території, уточнено кількісні показники туристсько-країнознавчої характеристики мезорайонів, запропоновано ряд моніторингових структурно-логічних моделей оцінки чинників розвитку рекреаційно-туристських вузлів країн Центральної Америки та Карибського басейну.

Наукова новизна публікації полягає у викладенні нових туристсько- країнознавчих кількісно-якісних характеристик складових мезорайонів «Центральна Америка» і «Країни Карибського басейну та Вест-Індія».

Практична значимість статті полягає у її моніторинговій спрямованості, впровадженні її положень у навчальний процес, використанні та подальшому вдосконаленні структурно-логічних моделей на практичних та семінарських заняттях.

Ключові слова: об'єкти Всесвітнього надбання, специфіка ресурсно- туристського простору, структурно-логічна модель, чинники розвитку туризму.

Бейдик Александр Алексеевич, доктор Киевский национальный університет географических наук, профессор имени Тараса Шевченко, Киев, Украина

Сыровец Сергей Юрьевич, Киевский национальный университет

кандидат географических наук имени Тараса Шевченко, Киев, украина

СРАВНИТЕЛЬНАЯ ХАРАКТЕРИСТИКА РЕКРЕАЦИОННОТУРИСТСКИХ МЕЗОРАЙОНУ «ЦЕНТРАЛЬНАЯ АМЕРИКА » И «СТРАН КАРИБСКОГО БАССЕЙНА И ВЕСТ-ИНДИЯ»

Цель статьи - развитие представлений о туристско-страноведческой характеристике мезарайонов «Центральная Америка» и «Страны бассейна Карибского моря».

Методика исследования базируется на применении метода моделирования, сравнительно-географического, картографического, статистического методов.

Результаты. Расширено представление о рекреационно-туристских ресурсах территории, уточнены количественные показатели туристско-страноведческой характеристики мезорайонов, предложен ряд мониторинговых структурно-логических моделей оценки факторов развития рекреационно-туристских узлов стран Центральной Америки и Карибского бассейна.

Научная новизна публикации заключается в изложении новых туристско- страноведческих количественно-качественных характеристик составляющих мезорайонов «Центральная Америка» и «Страны Карибского бассейна и Вест-Индия».

Практическая значимость статьи заключается в ее мониторинговой направленности, внедрении ее положений в учебный процесс, использовании и дальнейшем совершенствовании структурно-логических моделей на практических и семинарских занятиях.

Ключевые слова: объекты Всемирного наследия, специфика ресурснотуристского пространства, структурно-логическая модель, факторы развития туризма.

Taras Shevchenko National University of Kyiv, Kyiv, Ukraine

e-mail: beydik@mail.ru Taras Shevchenko National University of Kyiv, Kyiv, Ukraine

COMPARATIVE DESCRIPTION OF THE RECREATIONAL AND TOURIST MEZOREGIONS «CENTRAL AMERICA» AND «COUNTRIES OF

CARIBBEAN AND WEST INDIA»

The purpose of the article - the development of ideas about tourist and regional studies characteristics of mezoregions «Central America» and «Countries of Caribbean and West India».

Methods are based on the use of modeling method, comparative- geographical, statistical, cartographic methods.

Results. The understanding of the recreation and tourism resources of the territory specified quantitative indicators of tourist and geographic characteristics mezoregions were profounded. The number of monitoring structural-logical models of valuation of the development of recreation and tourism factors of nodes of mezoregions «Central America» and «Countries of Caribbean and West India» were proposed.

Scientific novelty publication is setting out new tourist and regional studies of quantitative and qualitative characteristics of components mezoregions «Central America» and «Countries of Caribbean and West India».

The practical significance of the article is to focus the monitoring, implementation of its provisions in the educational process, use and further improve structural and logical models that it contains, for practical and seminars.

Keywords: World Heritage sites, specific resource and tourist area, , structural and logical model, the factors of tourism.

Постановка проблеми. Публікація продовжує реалізацію проекту комплексної характеристики рекреаційно-туристських мезарайонів світу [1-6]. Геополітичний і ресурсно-рекреаційний спектр кожного мезорайону або пари, яка обирається для порівняльної характеристики, містить ті чи інші «кольори» та специфічні аспекти, які можуть бути цікавими як теоретично, так і для України. Країнознавчі характеристики, зберігаючі в своїй основі постійний, незмінний і обов'язковий каркас, можуть містити і певні модифікації. Таким чином, варіанти і модифікації країнознавчої характеристики території перебувають у постійному діалектичному розвитку.

Мета статті - розвиток уявлень про країнознавчу характеристику території (країна, мезорайон, вузол, комплекс). Ключовим моментом реалізації мети є: а) виклад країнознавчої характеристики (на прикладі рекреаційно-туристських мезорайонів); б) пропозиція уніфікованих схем характеристик рекреаційно-туристських мезорайонів та вузлів (уявлення про останню посилено структурно-логічними моделями); в) порівняльна характеристика рекреаційно-туристських мезорайонів «Центральна Америка» і «Країни Карибського басейну та Вест-Індія».

Виклад основного матеріалу. Зважаючи на те, що геополітична ситуація є вирішальним чинником, який визначає туристську політику держави, характер туристських потоків та надходжень від туризму, нижче наведено геополітично акцентовану структуру характеристики мезорайону, стислу і спрощену характеристику двох ключових мезорайонів країн «переселенського капіталу» та моніторингові структурно-логічні моделі оцінки чинників розвитку рекреаційно- туристських вузлів (рис.1):

. туристсько-географічна (країнознавча) характеристика мезорайону:

1) склад території (вказується загальна площа та загальна чисельність населення); 2) розташування (розглядається 6 варіантів розташування: 1) приморське (приморсько-приокеанічне, приокеанічне); 2) внутрішньоматерикове; 3) приморсько-внутрішньоматерикове (приокеанічно-внутрішньоматерикове); 4) приморсько-внутрішньоматериково-острівне (приокеанічно-внутрішньоматериково- острівне); 5) приморсько-острівне (приокеанічно-острівне); 6) острівне (вказується вихід до морів і океанів, протяжність берегової лінії); 3) коефіцієнт колоподібності; 4) тип регіонального ринку (країни-генератори або країни-донори та країни-реципієнти), сальдо туристського балансу, турпотоки (напрями в'їзду-виїзду, види транспорту; вказується тип туристського ринку, види транспорту, якими прибуває основний потік туристів, сезонність туристських прибуттів); 5) специфіка ресурсно- туристського простору; 6) рекреаційні комплекси (база розміщення; об'єкти Всесвітнього надбання, опорні ланки ресурсно-рекреаційного каркасу, культурно-інформаційні системи); 7) геополітичні перспективи (а) перспективи вступу (або виходу) до військово-політичних, економічних блоків, релігійних організацій та ін. угрупувань, союзів тощо; б) перспективи об'єднання (чи роз'єднання держави); в) перспективи зміни типу кордонів (характеристика кордонів); г) перспективи будівництва життєво важливих для держави транспортних комунікацій або зміна якості (або технічних характеристик) вже існуючих; д) розміщення (організація) нових авто-, аеропортів тощо або зміна якості (технічних характеристик) вже існуючих тощо); 8) туристська політика; 9) основні суспільно- політичні та екологічні проблеми.

Спрощена характеристика мезорайонів:

Туристський мезорайон «Центральна Америка». Склад території: Гватемала, Беліз, Сальвадор, Нікарагуа, Гондурас, Коста-Рика, Панама; загальна площа - 520 тис. км2, загальна чисельність населення - 41млн. осіб, загальна кількість об'єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО - 16, а саме: Гватемала - 3 об'єкти, Беліз - 1, Сальвадор - 1, Нікарагуа - 1, Гондурас - 2, Коста-Рика - 3, Панама - 5.

Мезорайон не відноситься до територій «високої» (елітної) рекреації та туризму, втім в його межах можна виділити достатньо відомі туристські центри: Атолл Тернеф (східна частина Бар'єрного рифа), Сан-Педро (о. Амбергриз) у Белізі, Хако Пунта Леона (тихоокеанське узбережжя), Пуерто-Лимон (атлантичне узбережжя), Сан-Хосе, Алахуела, Ла-Гарита, Дрейк Бей в Коста-Риці. туристський мезорайон країнознавчий америка

Туристський мезорайон «Країни Карибського басейну та Вест- Індія». Склад території: Куба, Багамські острови, Ямайка, Домініканська Республіка, Гаїті, Тринідад і Тобаго, Антигуа та Барбуда, Барбадос, Гренада, Домініка, Сент-Вінсент і Гренадини, Сент-Кристофер і Невіс, Сент-Люсія, Пуерто-Рико (держава, що вільно приєдналась до США); володіння: Нідерландів - о. Аруба, Нідерландські Антильські острови,

Великої Британії - Віргінські Британські острови, Кайманові острови, Монтсеррат, Теркс і Кайкос; загальна площа (230,5 тис. км2'), загальна чисельність населення (43 млн. осіб) Загальна кількість об'єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО - 18, а саме: Куба - 9, Домініканська Республіка - 1, Гаїті - 1, Тринідад і Тобаго - 1, Барбадос - 1, Домініка - 1, Сент-Кристофер і Невіс - 1, Сент-Люсія - 1, Пуерто-Рико - 1, Нідерландські Антильські острови - 1.

Країни цих мезорайонів (Центральноамерикансько-Карибський макрорайон) об'єднують колишні володіння Іспанії та Великої Британії, мають аграрну спеціалізацію та зважаючи на історико-культурні та природно-кліматичні ресурси розвивають туристську індустрію. Регіон- реципієнт, позитивне сальдо туристського балансу. Переважна більшість туристів прибуває повітряним та морським транспортом із США, Великої Британії, Канади, Іспанії, Німеччини;

інноваційні моніторингові структурно-логічні моделі оцінки чинників розвитку рекреаційно-туристських вузлів (рис.1):

Число 9, яке віддзеркалює кількість позицій за якими характеризується мезорайон та вузол (комплекс), зайвий раз підкреслює категорію оптимальності, виступає символом вічної матерії, з якою пов'язується число 9 (кількість планет сонячної системи, кількість сфер (небес) рая, кількість муз, кількість життів у кішки, оптимальна кількість гостей, яких запрошують до оселі тощо). Нижче (рис. 1) наведені моніторингові структурно-логічні моделі оцінки чинників розвитку рекреаційно-туристських вузлів на прикладі м. Гватемала-сіті (Гватемала) та м. Гавана (Куба): Чинники розвитку рекреації та туризму: ® - геополітичне положення ©- безпека ©- клімат @ - акваторія © - рельєф © - ґрунти-рослини-тварини ®- архітектурно-історичні комплекси © - транспорт-послуги-зручності ® - деструкції

Короткі коментарі до моделі оцінки чинників розвитку рекреаційно- туристського вузла (на прикладі м. Гватемала-сіті) 1. Геополітичне положення Гватемали достатньо привабливе (на стику двох материків), але використовується на низькому рівні. 2. Безпека. Столиця - найнебезпечніший район країни, а на поліцію в більшості випадків розраховувати не доводиться, у країні високий рівень корупції, отже, рівень безпеки - дуже низький. 3. Клімат коливається від субтропічного морського до подібного клімату в савані - у залежності від висоти розташування окремих районів міста. Середня річна температура повітря - +21 0С. 4. Акваторія. Місто не має виходу до моря (узбережжя Гондураської затоки Карибського моря розташоване в кількох кілометрах від столиці). 5. Рельєф. Місто розташоване у просторій гірській долині де- ла-Ерміта на висоті 1500 м н. р. м. 6. Грунти - рослини - тварини. Грунти малородючі, флора та фауна різноманітні (ліани, орхідеї, сосново-дубові ліси; ігуани, змії, койоти, папуги). 7. Архітектурно-історичні комплекси. У місті знаходиться близько 30 галерей, консерваторія, школа мистецтв, Академія наук, університет Сан-Карлоса (1676 р.), столична бібліотека, давні центри цивілізації майя (Каміналь-хуйу, Ла-Корона). 8. Транспорт- послуги-зручності. Громадський транспорт - парк старих американських шкільних автобусів, човни, залізниця. 9. Деструкції. Корумпована країна з достатньо високим рівнем злочинності, сейсмічно небезпечна (Гватемала знаходиться в зоні сейсмічної активності).

туристського вузла (на прикладі м. Гавана): 1. Геополітичне положення. Гавана знаходиться на північному-заході о. Куба (стик Південної та Північної Америки на материку), який омивається водами Карибського моря та Мексиканської затоки. 2. Безпека. Певну небезпеку для туристів складає ентомологічний чинник, трапляються прояви шахрайства. 3. Клімат пасатний, завдяки впливу Карибського моря вологий і сухий сезони в місті помітні слабо, трапляються тропічні циклони. 4. Акваторія Мексиканської затоки, місто розкинулось поблизу бухт Гавана і Сан-Лісаро. 5. Рельєф - низинний, з легкими горбистими рівнинами, на захід від Гавани простягається вузький гребінь Сьерра-де- лос-Органос висотою від 150 до 750 м. 6.Грунти-рослини-тварини. На Кубі - понад 3000 видів тропічних плодових рослин і квітів. У деяких більш вологих гірських районах зустрічаються ліси з червоного дерева, гуаякового, кампешевого дерева і цедрела, з цінних порід поширена королівська пальма. На острові живе близько 200 видів птахів і безліч різноманітних комах, поширені алігатори, ігуани, кілька видів неотруйних змій, в озерах карстових печер живуть сліпі риби і креветки. 7.Архітектурно-історичні комплекси. Гавана є однією з найкрасивіших острівних столиць світу. Старий центр міста зберігає самобутній колоніальний вигляд, ряд старовинних архітектурних пам'яток, що представляють чималу історичну цінність, об'єктів ЮНЕСКО (фортеця

Ла-Фуерса (1583), монастир Санта-Клара (1644), собор Непорочного Зачаття (1656 р.), міська Ратуша (1792 р.) 8. Транспорт-послуги-зручності. Широкого розвитку набув міський транспорт. 9. Деструкції. Ряд законів, які регулюють туризм потребують вдосконалення; напружені відносини, які спостерігаються із США, негативно впливають на розвиток туристської індустрії.

Висновки та пропозиції

Найбільш привабливою природною дистинацією макрорайону є пік Дуарте - найвища точка Антильських островів (3098 м) та частина Центральної Кордильєри о. Гаїті (Домініканська республіка); розглянуті мезарайони об'єднують суверенні країни - колишні іспанські колонії, які, як країни-реципієнти, відіграють суттєву роль в розвитку туризму країн західної півкулі; Центральноамерикансько-Карибський макрорайон об'єднує 34 об'єкти Всесвітнього надбання; Україна (6 об'єктів Всесвітнього надбання) може використати значний досвід країн мезорайонів «Центральна Америка» і «Країни Карибського басейну та Вест-Індія» (34 об'єктів Всесвітнього надбання) в просуванні об'єктів культурної та природної спадщини до рівня Всесвітнього надбання, а при отриманні цього статусу - в реалізації заходів щодо його збереження; Україна та країни розглянутих мезорайонів мають цікавий досвід у розвитку рекреаційної та екологічної функції островів, моніторингу острівних геосистем (в Україні: о. Брезань, о. Хортиця - рекреаційна, природоохоронна, історико-археологічна функція; на Кубі - о. Пінос (кол. Хувентуд) - природоохоронна, екологічна функції,

Пуерто-Рико - рекреаційна, природоохоронна, екологічна функції); оцінка чинників розвитку рекреаційно-туристського вузла, подається в порядку обговорення і може розглядатися як тест, завдання якого - дати більш адекватну сучасній ситуації оцінку дев'яти складовим моделі; запропоновані моніторингові структурно-логічні моделі систематизують та поглиблюють методологію та методику аналізу рекреаційно-туристського вузла та розширюють уявлення про його структуру.

Список використаних джерел

Бейдик О.О., Сировець С.Ю. Порівняльна характеристика Причорноморського та Апенніно- Мальтійського рекреаційно-туристських мезорайонів.// Географія та туризм: Наук. зб. - К.: Альтерпрес, 2012. - Випуск 20. - С. 79-84.

Бейдик О.О., Сировець С.Ю. Порівняльна характеристика Адріатичного туристського мезорайону та Греції //Географія та туризм : Наук. зб. - К.: Альтерпрес, 2012. - Випуск 21. - С. 37-41.

Бейдик О.О., Сировець С.Ю. Порівняльна характеристика туристських мезорайонів Росія і Білорусь та Центральноєвропейського //Географія та туризм : Наук. зб. - К.: Альтерпрес, 2012. - Випуск 22. - С. 218-222.

Бейдик О.О., Сировець С.Ю. Порівняльна характеристика туристських мезорайонів Німеччина та країни Бенілюкс і Альпійського // Географія та туризм: Наук. зб. - К.: Альтерпрес, 2012. - Випуск 23. - С. 174-180.

Бейдик О.О., Сировець С.Ю. Порівняльний аналіз рекреаційно-туристських мезорайонів «середземноморського кільця» //Географія та туризм: Наук. зб. - К.: Альтерпрес, 2012. - Випуск 25. - С. 10-18.

Бейдик О.О., Сировець С.Ю. Порівняльна характеристика рекреаційно-туристських мезорайонів «Канада та США» і «Австралія та Нова Зеландія»//Географія та туризм: Наук. зб. -К.: Альфа-ПІК, 2014. - Вип. 27. - с 10-16.

Размещено на Allbest.ru