Сучасний стан і перспективи розвитку в Україні європейського паломницького шляху Святого Якова

Размещено на http://www.allbest.ru/

СУЧАСНИЙ СТАН І ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ В УКРАЇНІ ЄВРОПЕЙСЬКОГО ПАЛОМНИЦЬКОГО ШЛЯХУ СВЯТОГО ЯКОВА

Бордун О.Ю., Шуманська Ю.П.

Анотація

В статті аналізується сучасний стан та окреслюються перспективи розвитку європейського паломницького шляху Святого Якова. Описані сакральні об'єкти України, які можуть стати опорними пунктами для організації паломницьких маршрутів в єдиній мережі європейського шляху Святого Якова. Аналізується внутрішній ринок релігійного туризму України, зокрема областей, в яких розташовані релігійні святині православної та греко-католицької церков всеукраїнського значення.

Ключові слова: паломницький шлях, паломницькі потоки, туристичні потоки з релігійною метою.

Аннотация

релігійний туризм паломницький яків

В статье анализируется современное состояние и определяются перспективы развития европейского паломнического пути Святого Иакова. Рассматриваются паломнические объекты Украины, которые могут стать опорными пунктами для организации паломнических маршрутов в единой сети европейского пути Святого Иакова. Анализируется внутренний рынок религиозного туризма Украины, в часности областей, в которых находятся религиозные святыни православной и греко-католической церквей всеукраинского значения.

Ключевые слова: паломнический путь, паломнические потоки, туристические потоки с религиозной целью.

Annotation

This article analyzes the current situation and outlines the perspectives for European Pilgrimage Way of St.James. The authors examined pilgrimage sites in Ukraine which could be supporting points of pilgrimage routes in a network of European Way of St.James. We analyze the internal market of religious tourism in Ukraine, especially areas that have religious, nationwide Orthodox and Greek Catholic shrines.

Keywords: pilgrimage route, pilgrimage streams, travel streams of religious purpose.

Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв 'язок із важливими науковими та практичними завданнями

Давній сухопутній паломницький шлях Святого Якова слугує для країн Європи важливим обєднувальним елементом. У 90-х рр. XX ст. в Європі почали відроджуватися різні відрізки шляху Святого Якова, під єдиною назвою Віа Регіа як символу єднання Європи.

Поступово численні розрізнені проекти об'єдналися в мережу, яку 2006 року Рада Європи назвала «Віа Регіа - великий культурний шлях Ради Європи». Можливість приєднатися до створення цієї мережі отримала й Україна, яка має давнє європейське корення.

Сьогодні для України важливо продемонструвати своє культурне надбання, розвиваючи та удосконалюючи туристичні напрямки, і завдяки цьому посісти гідне місце серед європейських туристичних країн. Складовою програми європейської інтеграції України може стати розвиток українського відрізка паломницького шляху Святого Якова.

Через слабку розвиненість українського відрізка шляху, виконання цього завдання вимагає залучення зусиль багатьох національних, регіональних і локальних органів. На відміну від інших держав Європи, які вже визначили цінність цього історичного шляху й усіляко підтримують його розвиток, втілююючи в життя нові проекти, стратегічні плани, залучуючи інвесторів, спрямовуючи дедалі більше коштів на розвиток туризму, Україна ще не включилась у загальноєвропейський процес відродження шляху Віа Регіа.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Проблеми становлення та розвитку релігійного туризму як окремого виду туризму досліджували О.О. Любіцева, М.П. Мальська; історію паломництва - А.Ю. Александрова, М.Б. Біржаков; питання класифікації і типології паломництва висвітлювали М. Мюллер, Т.Т. Хрістов, А.В. Бабкін, О.О. Любіцева, С.П. Романчик, П.Л. Яроцький. Як засвідчив аналіз публікацій, недостатньо дослідженні паломницькі потоки та чинники їх формування в Україні.

Метою цієї публікації є поглиблений аналіз та визначення напрямів розвитку українського відрізка маршруту, зокрема відрізка від Перемешля до Львова, в основу якого, покладено паломницькі шляхи, які прокладені з урахуванням особливостей релігійних вірувань українців, вивчення можливих варіантів пролягання шляху, населених пунктів, через які він проходить, паломницьких об'єктів та умов для зупинок прочан. Результати такого дослідження послужать основою для створення інформаційної системи, що популяризуватиме шлях.

Виклад основного матеріалу

Паломництво - це мандрівка до святих місць з надією долучитися до божествиної благодаті. До паломництва людей спонукають різні мотиви: бажання зцілитися від фізичних або духовних недуг, помолитися за рідних і близьких, відчути благодать, набратися сил чи виконати якусь роботу (будівництво, прибирання території монастиря, храму тощо). Паломництво може бути зумовлене також прагненням висловити подяку вищим силам за блага, послані ними, виявити відданість вірі, випробувати власну спроможність до подвижництва, знайти сенс життя.

В індуїзмі, православ'ї і католицизмі, та й в інших конфесіях, поширене піше паломництво, здебільшого за популярними маршрутами. Люди вирушають у таку мандрівку тоді, коли їм бракує ритуальних дій у місцях їхнього звичного проживання. Вони їдуть або йдуть до святих місць, що є для них значущішими.

Паломники звичайно не є надто вимогливими до рівня та якості обслуговування, харчування, розміщення. Вони зупиняються на ночівлю в келіях монастирів, на території ашрамів, у палаткових містечках (під час хаджу, наприклад), можуть ночувати в храмах на підлозі або й на вулиці. Вимоги до асортименту в закладах харчування також скромніші. У християнських країнах під час постів їжа пісна, в Індії - вегетаріанська. Кінцевими пунктами у маршрутах паломництва можуть бути монастирі, храми, природні об'єкти - гори, річки, озера, гаї, печери. Часто паломництво приурочується до релігійних свят. Велика кількість паломників збирається у Ватикані, щоб послухати пасхальну проповідь Папи Римського[3].

У різних регіонах Землі є безліч святих для християнського світу місць. Але найбільш шановані з них знаходяться в Європі (усього близько 6000). У храмах європейських міст зберігаються численні реліквії, пов'язані з стражданнями останніх годин земного життя Ісуса Христа та його апостолів. Собор в іспанському місті - Сантьяго-де-Компостела один з трьох найбільших центрів паломництва християн, рівний за значенням до Єрусалиму і Риму. Пілігрими стікаються звідусіль, щоб поклонитися мощам Святого апостола Якова. Прямували паломники давнім торговельним шляхом Віа Регіа, що сполучав схід і захід Європи. Мережа доріг Віа Регіа - це майже 5 тис. км, що перетинають Іспанію, Францію, Німеччину, Польщу та сягають України. З часів раннього середньовіччя ці дороги належали до найважливіших торговельних шляхів і комунікаційних сполучень. Квітучі міста, розкішні замки та монастирі, а також поселення, що розвивалися вздовж цього шляху, підтверджують їх загальноєвропейське значення.

Свій початок шлях Віа Регіа веде з часів Римської імперії. Вже тоді він слугував сполученням для територій Західної та Східної Європи, сприяв багатогранному обміну, як торговельному, так і релігійному. Згідно з історичними джерелами Віа Регіа, яку ще називали «Висока Королівська дорога» сполучала два міста Франкфурт на Майні і Вроцлав, з яких відгалужувалися бічні дороги: з Франкфурта через Болонью до Антверпії і Бругії або через Реміс до Парижа, а також через Женеву, Ліон до підніжжя Піренеїв; з Вроцлава дорога прямувала на схід, через Краків, Львів до Києва, і на північ - до Гданська [8, c.36].

Шлях Віа Регіа збігався з одим із найважливіших у часи середньовіччя паломницьким шляхом, який вів до Сантьяго-де- Компостела, міста в іспанській Галіції. Знайдений там близько 813 р. саркофаг з останками апостола Якова прославив цю частину європейського континенту і сприяв жвавому розвитку території, через які пролягли паломницькі дороги до Сантьяго.

Апостол Яків був сином Йосифа Обручника від його першої дружини і тому в Євангелії називається «братом Господнім». Його проповіді перед жителями Іспанії навертали в християнство чимало учнів. Згодом апостол Яків повернувся у Єрусалим, де очолив Єрусалимську християнську церкву. Він головував на Апостольському соборі в Єрусалимі в 51 році, де його голос фактично був вирішальним. Служіння апостола Якова було важке, але його вчинки були настільки розсудливими і справедливими, що він здобув повагу не тільки серед християн, але й юдеїв, за що був іменований опорою народу і праведником. Побоюючись зростаючого впливу апостола Якова на населення Єрусалиму, юдейські начальники вирішили убити його.

Спільнота Єрусалиму попрощалася з апостолом, а учні його мощі забрали до Іспанії. З завоюванням Іспанії остготами пам'ять про мощі апостола втратилася. Згідно з переказами один монах мав видіння, про віднайдення мощей апостола Якова в Галіції. За кілька днів пастухи, які в тих околицях пасли овець побачили зорю, що зупинилася над місцем де, як з'ясувалося був виявлений саркофаг з мощами апостола. Відтоді цю місцевість почали називати Сантяго-де-Компостела (Святий Яків у Полі зорі). Після того як єпископ Теодомир визнав автентичними знайдені останки, а папа Калікст (1159-1181) проголосив відпущення гріхів усім прочанам, які здійснять прощу до Сантяго-де-Компостела, розташоване на заході Іспанії місто стало однією з духовних столиць і до тепер вабить подорожніх з усієї християнської Європи [7]. Якщо в перші століття після народження Христа християни йшли прощами до Святої землі та Риму, до святих місць, де учні Христа проголосили Добру Новину і свою вірність засвідчили мучеництвом, тепер новою ціллю прочан стало Сантьяго-де- Компостела. Шляхом апостола Якова пройшли єпископ Годескальк з Ле- Пьї, магістр хрестоносців Жан де Брієн, св. Франциск Асизький, імператор Карл Великий, король Англії Едуард І. Дорогу прочани знаходили вдень за сонцем, а вночі - за зорями Молочного шляху [8, с.35-37]. Феномен цього паломництва полягав у тому, що воно об'єднувало людей різних націй, які приходили з різних країн і розмовляли різними мовами. Всі вони спільно «прокладали» дорогу до гробу одного з дванадцятьох апостолів сплітаючи численні стежки і дороги від найвіддаленіших закутків Європи в напрямку до північної Іспанії в густу мережу Віа Регіа. Шлях до Сантьяго-де- Компостела став місцем зустрічі багатьох культур і народів. Завдяки йому по цілому континенті ширилися нові тенденції в мистецтві, моді, прогресивні помисли, що збагатили європейську спільноту і допомогли сформувати спільну культурну свідомість мешканців європейського континенту.

Саме тому ініційовані Радою Європи відтворення частини шляхів Віа Регіа, збереження та охорона культурної спадщини, яка знаходиться на цьому шляху допоможуть європейцям глибше усвідомити свою культурну ідентичність, сприятимуть пожвавленню економічного і культурного розвитку територій, через які він пролягає.

Останнім часом інтерес до релігійного туризму і паломництва у світі зростає. Як наслідок, збільшується кількість пропозицій щодо організації подібних поїздок. Не оминули ці процеси й Україну: багато туристичних фірм спеціалізуються на організації релігійних і паломницьких турів, паломницькі служби створені також при монастирях, церквах та інших релігійних організаціях. Завдяки їх діяльності значно збільшилася кількість туристів, що подорожують з релігійно-пізнавальною метою Україною, а також іншими країнами.

Релігійні традиції українського народу та наявні сакральні ресурси сприяють формуванню в нашій країні стійкого попиту на паломницькі тури та ринку релігійного туризму. Як засвідчив аналіз кількісного складу потенційних споживачів послуг релігійного туризму і паломництва, попит на цей турпродукт залишається стійким і має перспективи для зростання, зокрема у Західній Україні (табл.1).

Таблиця

Динаміка кількості релігійних організацій у Західній Україні [2]