Велосипедний маршрут по Харківській області

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО НАУКИ ТА ОСВІТИ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ МІСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА ім. А.Н. БЕКЕТОВА

Кафедра туризму та готельного господарства

Контрольна робота з дисципліни: «Дослідження туристської самоорганізації»

На тему: «Велосипедний маршрут по Харківській області»

Виконала: студентка 3 курсу групи ХарМГКТС15-1з Шулюк Галина Ігорівна

Перевірив: доц. Абрамов В. В.

Харків 2019



Зміст

Вступ

1. Аналіз туристських можливостей регіону

2. Опис маршруту

3. Харчування на маршруті

4. Матеріально-технічне забезпечення маршруту

Висновки

Список використаних джерел



Вступ

Туристська індустрія є невід'ємним елементом споживчих моделей та соціальної поведінки значної частини населення. На сьогоднішній день туристична індустрія може стати однією з самих високоприбуткових та динамічно розвинутих сфер національної економіки. При цьому, не йдеться мова про виснаження природних ресурсів, на відміну від продажу сировини, а лише про сприяння до зростання ефективності національної економіки.

Ідея об'єднання спорту та розвитку туристичної індустрії полягає в тому, щоб максимально реалізувати потенціал популярності спорту в туристичному світі. Залучення величезної кількості людей до місць проведення спортивних змагань практикується по теперішній час впродовж століть з моменту створення древніх Олімпійських ігор. Спортивні заходи, в тому числі сучасні зимові і літні Олімпійські ігри сприяють підвищенню інтересу до туристичних подорожей та пропаганді здорового способу життя. Якщо частота проведення змагань з різних видів спорту буде збільшуватися, то це може підвищити попит на туристські поїздки.

Ідея об'єднання спорту та розвитку туристичної індустрії полягає в тому, щоб максимально реалізувати потенціал популярності спорту в туристичному світі. Залучення величезної кількості людей до місць проведення спортивних змагань практикується по теперішній час впродовж століть з моменту створення древніх Олімпійських ігор. Спортивні заходи, в тому числі сучасні зимові і літні Олімпійські ігри сприяють підвищенню інтересу до туристичних подорожей та пропаганді здорового способу життя. Якщо частота проведення змагань з різних видів спорту буде збільшуватися, то це може підвищити попит на туристські поїздки.

Існує велика кількість класифікацій туризму. Значне місце в цій класифікації посідає спортивний туризм. Спортивний туризм - вид спорту по подоланню певного відрізку земної поверхні, який називають маршрутом. Під час проходження маршруту долаються різні специфічні природні перешкоди, наприклад, гірські вершини і перевали (у гірському туризмі) або річкові пороги (у сплавах по річках) . Спортивний туризм став більш системним і складним процесом завдяки розвитку різних видів спорту. Цей вид туризму опинився в центрі уваги всього світу тільки тому, що потенціал, який він демонструє має своє майбутнє.

Головна особливість спортивного туризму полягає у тому, що він, на відміну від більшості інших видів спорту, не потребує відносно великих матеріальних видатків, так як, по-перше, розвивається в існуючому навколишньому природному середовищі і не вимагає значних капіталовкладень для підготовки та проведення туристсько-спортивних масових заходів та зведення спеціальних споруд для їх проведення, по-друге, матеріально-технічне та організаційне забезпечення зазначених заходів в значній мірі здійснюється силами та засобами самих туристів, по-третє, вже склалася і діє громадська система підготовки та підвищення кадрів, яка з мінімальними видатками з боку держави і надалі ефективно функціонувати.

У спортивному туристському велосипедному поході основною метою є проходження вибраного маршруту впродовж запланованого часу. Відвідання екскурсійних об?єктів має другорядне значення і, при необхідності, ним жертвують заради дотримання графіку походу. Учасники спортивних походів прагнуть постійно підвищувати свою спортивну кваліфікацію, що вимагає від них подолання природних перешкод, збільшення фізичних можливостей.



1. Аналіз туристських можливостей регіону

Харківська область розташована на північному сході України на межі лісостепової та степової фізико-географічних зон та займає південно-західну окраїну Середньоруської височини. За природно-кліматичними умовами територію області можна розділити на дві зони: лісостепову - це центральні, північні і західні райони і степову - південні і східні райони.

Клімат помірний. Середньорічні температури: літня + 21о С, зимова - 7о С. Кількість опадів - 540 мм (середньорічна).

На півночі і північному сході Харківська область межує з Бєлгородською областю Російської Федерації, на сході -- з Луганською, на південному сході -- з Донецькою, на південному заході -- з Дніпропетровською, на заході і північному заході -- з Полтавською та Сумською областями України.

Територія області -- 31,4 тис. км, що складає 5,2 % території України. Область характеризується великою компактністю, що в умовах рівнинного рельєфу вельми сприяє розвитку внутрішньобласних господарських зв'язків.

Територію області перетинають магістральні залізні і шосейні дороги, через які вона має вихід до Донбасу, Криму, Кавказу, до портів Чорного, Азовського і Балтійського морів, до багатьох індустріальних центрів за межами України.

Корисні копалини в області представлені природним газом (Ефремівське, Західно-Крестіщенське, Кегичівське та інші родовища), нафтою, кам'яним і бурим вугіллям, кам'яною сіллю, фосфоритами, охрою, глиною, пісками, вапняками, крейдою тощо.

Багатством краю є джерела мінеральних вод - Березівське, Рай-Еленівське та інші.

Область розташована на вододілі Дону і Дніпра. По її території протікає 156 річок довжиною понад 10 км. Найбільш великі - Сіверський Донець (довжина 380 км в межах області), Орель (довжина 200 км) в межах області, Оскіл (довжина 177 км в межах області). Сіверський Донець по праву вважається однією з найкрасивіших річок України.

Береги Сіверського Донця дуже живописні на великому протязі річки. Особливо красива річка в районі Гайдар та Коробових Хуторів. Тут збереглося рідкісне для південного степу поєднання повноводної річки з густими лісами, живописністю прибережних круч і обширними лугами низовинного лівобережжя. Крутий та високий правий берег Сіверського Донця покритий густою нагірною дібровою.

Над річкою підносяться Козача й Городищенська гори, з яких відкривається чудовий вид на всю обширну річкову долину.

Дуже красивий також Сіверський Донець поблизу Ізюму, де він утворює простору й живописну Ізюмську луку.

Нижче за Ізюмом до Сіверського Донця впадає його найбільша притока - Оскіл, який в межах області на значній частині протікає серед крейдяних схилів й по-своєму виділяється красивими видами. Тут, в його долині, між селом Тополі і містом Куп'янськом на крутих крейдяних схилах колись зростали крейдяні бори. Зараз від них лише подекуди збереглися одиночні крейдяні сосни - живі пам'ятники далеких геологічних часів. Вони відрізняються особливим кольором стовбурів і темно-зеленою розкидистою кроною. На важкодоступних оголеннях крейди в долині зустрічаються й інші рідкісні рослини.

У межах області налічується 36 озер загальною площею близько 2,5 тис. га. Якнайбільше їх в долині р. Сіверський Донець. Як правило, всі вони річкового походження, мають витягнуту форму й невеликі глибини (2--3 м).

Найкрупнішим є озеро Лиман, розташоване біля пос. Лиман, Зміївського району. Воно має 7,5 км в довжину і 2,7 км завширшки; середня глибина -- 2 м. Озеро використовується як джерело водопостачання крупної районної електростанції -- Зміївської ГРЕС, а також служить природною базою створеного на ньому рибогосподарського комбінату.

З інших озер слід зазначити вражаючі красою озера Борове й Біле.

Окрім природних озер, на території області налічується 1910 ставків загальною площею більше 6 тис. га. Вони є практично у всіх адміністративних районах області та використовуються для потреб водопостачання і зрошування, рибного господарства, а також відпочинку населення.

На території області створено 50 водосховищ з сумарним об'ємом 1526 млн. м3. Найкрупніші з них Краснооскільське (478 млн. м3), Печенізьке (400 млн. м3), а також Краснопавлівське (410 млн. м3), яке є однією з ланок водогосподарської системи водопостачання Донбасу і Харківщини по каналу Дніпро -- Донбас.

Живлення озер, ставків й водосховищ здійснюється, головним чином, за рахунок весняних річкових паводків. Джерельні й атмосферні води в їх живленні грають підсобну роль.

Степова зона займає велику частину території області. Раніше її покривала різнотравно-типчаково-ковилова рослинність. До теперішнього часу в своєму первозданному вигляді степ практично ніде не зберігся: він суцільно розоран й представляє величезні оброблені поля пшениці, кукурудзи, соняшнику тощо. По балках і ярах тут посаджені байрачні ліси, а на піщаних терасах річок поширені дубово-соснові ліси. В порівнянні з лісостеповою частиною грунтовий покрив степової зони області більш простій. Тут переважають грунти, що сформувалися під впливом дернового процесу. Пануючі типи грунтів -- могутні і типові чорноземи. В цілому переважна частина грунтового покриву області характеризується значним змістом гумусу і відрізняється високою родючістю.

Високоурожайні чорноземні грунти й сприятливі кліматичні умови дають можливість області займати в Україні важливе місце у виробництві товарного зерна, найважливіших технічних культур, розвивати овочівництво, садівництво і т.д.

На території області ліси займають 318 тисяч гектарів. В лісах і парках Харківщини росте більш ніж 1000 видів і форм дерев та кущів. Переважні лісові породи - дуб черешчатий і сосна звичайна. Нерідко зустрічається ялина. Із порід-супутників поширені липа, клен, ясень. На достатньо вологих грунтах ростуть береза, вільха, верба, осина, тополя. В лісах чимало дикоростучих плодових дерев - яблунь, груш.

Такі кущі як ліщина, бересклет, калина, глід, бузина, терен буяють в підлісках і на узліссях. Види порід харківських лісів за останні роки збагатились за рахунок культивування різноманітних екзотичних рослин - сосни веймутової, оксамиту амурського, айви японської, дуба червоного.

Ліси Харківщини значно помолоділи. Середній їх вік на сьогодні - 70 років. Лісівники продовжують саджати ліси - для тих, хто буде жити в XXI віці. На Харківщині лісорозсадники займають 610 гектарів. Робітники Куп'янського, Красноградського, Изюмського лісових господарств щороку провадять лісонасадження на 500 - 900 гектарах, при доволі високому рівні виживання саджанців.

Тваринний світ

Основною і найбільш важливою характерною особливістю лісостепу Харківської області є чергування лісових ділянок з відкритими полями. Цей чинник зумовлює наявність мішаної фауни. В лісах зосереджені тварини, життя яких пов'язане з деревами, а для полів характерні степові види. Існує багато тварин, які потребують і використовують специфічність лісостепової зони -- живуть у лісі, а на відкритих ділянках шукають їжу, живуть в одному місці, а розмножуються в іншому і т. і. В лісі живуть лось, благородний олень, косуля і кабан.

Із хижаків, крім лисиці і ласки, зустрічаються: куниця, лісовий тхір, горностай, енотовидний собака і вовк. Гризуни в лісах представлені білкою, лісовою сонею, жовтогорлою мишею, рудою лісовою полівкою і полівкою підземною.

Птахи представлені великою кількістю видів. Це солов'ї, лісові щерики, козодої, вівчарки, вальдшнеп, славки, коноплянки, ворони, сороки, лелеки, дятли, кібчики, сови і багато інших.

Степова фауна, мабуть більше ніж будь-яка інша, зазнала змін. Степи майже повністю були розорені, а значить ареали деяких степових тварин значно зменшились, або повністю ліквідовані. Разом з тим, внаслідок зміни ландшафтних умов, окремі степові види, як то: заєць-русак, хом'як, ховрахи, сіра куріпка, перепел, степовий лунь розширили свій ареал. Лісозахисні смуги створили нові умови для заселення, стали містками для розселення тваринного світу.

Збереглися і представники незайманих степів. Це перш за все байбак, або сурок. Дві колонії цього звірка існують на Харківщині. Є в степах краю великий тушканчик, або земляний заєць, сліпак, сірий хом'як. Є звичайно заєць, їжаки і інші. Серед рептилій є степова гадюка, ящірка.

Річки, озера і болота мають досить багату фауну. Значні зміни в фауні водоймищ сталися в зв'язку з будівництвом водосховищ, каналів, зрошувальних систем, ставків. Основним видом риби в ставках є короп, тобто напівдомашня форма сазана. Є також карась, линь, судак. Найбільш поширені у водоймищах лящ, щука, судак, сом, плітка, окунь, синець та інші.

Багато водноболотних птахів. Це перш за все качки, поганки, кулики, крячки, очеретянки. Є на Харківщині й дикі гуси, білолоба казарка.

Слід зауважити, що в минулі часи тваринний світ Слобожанщині був ще багатше. Тут широке розповсюдження мали бобри, був ведмідь, сайгак, тур, зубр, дрофа-степег, пелікан та інші. Тарпана (дикого коня) зустрічали ще в XVIII столітті на Орелі. Архівні дані свідчать, що Мазепа відправив до царського двору в Москву (І693--1698 рр.) 19 лосів, 23 кабани, 7 косуль, 3 сайгаки, 2 олені і одного зубра. Цей перелік свідчить про різноманітність фауни і про те, які звірі зникли.

Велосипедний похід по Харківській області (9 чоловік, 7 днів)

2. Опис маршруту

Успіх походу залежить від його попередньої підготовки, відповідальність за яку, як і за безпосереднє проведення походу, цілком і повністю покладається на керівника.

Маршрут поділено на відрізки, довжина яких визначена згідно з фізичними і технічними можливостями студентів. Цього часу вистачить і для відвідання певної кількості екскурсійних об?єктів на маршруті чи у його районі.

Якість дороги серйозно впливає на безпеку руху. Тому керівникам походу варто знати про стан дорожнього покриття, якість грунтових доріг, небезпечні місця на маршруті від Святогірська Слов?янського району Донецької області до Шарівки Богодухівського району і даємо рекомендації щодо способів подолання різних ділянок доріг групами велотуристів згідно розробленої авторами шкали.

6 травня всі збираються на залізничній станції Левада міста Харків і вирушають на поїзді Харків - Червоний Лиман до Святогірська.

День 1 Святогірськ - Ізюм (39,5 км)

Дорога від Святогірська до Ізюма проходить спочатку по шосе, що має основний напрям на північ і через 5 кілометрів виводить до залізничної станції Слов?яногірськ. Десь на середині цього відрізку шосе в кількох метрах справа від дороги можна спостерігати кілька гігантських сосен. В с. Сосновому зверніть з шосе наліво(на північний захід) на грунтову дорогу, яка йде паралельно залізниці до с. Студенок (село знаходиться вже на території Харківської області). Піщані ділянки грунтівки за сухої погоди проходимо пішки, а якщо пісок прибитий дощем, використовуємо мінімальні передачі. Відвідання сірководневого джерела в Студенку, яке знаходиться на окраїні села, займе певний час, тому ми їдемо далі.

На південний захід від Студенка (у напрямку на Яремівку) дорога йде серед луків. Подекуди проглядаються залишки колишнього шосе. Багато ям - тож вмикаємо понижену передачу. Дорога виводить на міст через Сіверський Дінець. Фото на містку або поруч з ним на фоні високого правого берега дуже доречне. Вже в Яремівці (село на правому березі) починається підйом. Справа від шосе листяний ліс, який через 2 кілометри відступає від дороги на північ. Ми тепер не лише долаємо досить нудний підйом, а ще й зазнаємо на цьому велетенському відкритому пагорбі впливу вітрів з усіх сторін, і оскільки вітер дує з заходу, то вмикаємо мінімальну передачу,нагнувшись якнайнижче над рулем і терпимо ще 6-7 кілометрів, аж поки не бачимо серед ярів с.Суху Кам?янку. На спуску до сільця шосе стрімко втрачає висоту, а якість покриття не найкраща. В селі крутий поворот наліво і після кілометру їзди вулицями села знову починається крутий підйом. Зупиняємося біля школи (поруч пам?ятник героям Великої Вітчизняної війни) і відпочиваємо. Сьогодні вже позаду більше 23 кілометрів, а попереду виїзд на шосе Харків-Ростов. В цьому місці робимо перекус. Попереду сьогодні два значні підйоми - зразу за Кам?янкою і на гору Крем?янець, тому не робимо прийняття їжі в Кам?янці.

Екскурсія може зайняти багато часу. Але керівники походу мають чітко розраховувати, коли група повинна виїхати з Кам?янки, щоб подолати сьогодні два крутих підйоми до Ізюма, встигнути встановити намети до настання темряви.

Позаду вже залишилось 27 кілометрів, а їхати до місця розміщення табору ще десять. Продовжуємо рух в сторону Ізюма. Зупиняємося на нічліг у чудовому місці, яке знаходиться північніше села, під горою, на березі річки Кам?янки. Тут є колодязь, неподалік магазин, багато хмизу, восени схили гори червоніють від маси плодів шипшини і гльоду. Під самою горою знаходиться відоме серед геологів відслонення порід юрського часу, де можна знайти рештки тваринного світу тих далеких часів.

У разі продовження руху в сторону Ізюма керівники ще і ще раз нагадують всім про дотримання правил дорожнього руху на автомагістралі державного значення. Підйоми група долає на малих передачах, можливо навіть пройти частину підйомів пішки. Кілька хвилин відпочиваємо перед спуском у житлові квартали Ізюма, а потім обережно проїжджаємо повз автовокзал, далі по мосту через Сіверський Дінець. Чудове місце для розміщення табору знаходиться на лівому березі ріки, на південь від мосту. Поруч колодязі, магазини, багато дров,прекрасні поляни для встановлення наметів.

ДЕНЬ 2

Ізюм - с.Вільхуватка Балаклійського району (46,5 км)

Наш табір знаходиться біля самого лівого берегу великої ріки. Напроти височіє стіна гори Крем?янець. Якраз вчасно у спілкуванні з Леонідом Івановичем торкнутись теми, що стосується назв Ізюм, Крем?янець, Сіверський Дінець і інших..

Поодаль розташована група «балбалів» - скульптур, які полишили нам кочові цивілізації минулого. Важливо наголосити, що кожна з цих фігур не має ціни, що їх треба берегти, що ще багато незрозумілого пов?язано з цими статуями воїнів, жінок-жриць, зі зниклими народами нашого краю. Можливо, дехто захоче вивчати в майбутньому історію, в якій ще багато «білих п?ятен». Так, як сталося зі школярами-скаутами з Первомайського, які після екскурсії до Ізюма і Святогірська почали активно вивчати події ХІІ століття і навіть висловили у письмовій роботі свою думку про те, де відбувся останній бій військ князя Ігора з половцями. За їх версією, це сталось у районі Кам?янки.

Тут, на Крем?янці, проводимо мову про похід військ Новгород-Сіверського князя, про версії різних дослідників подій тих далеких часів. На горі неважко «завести» туристів, щоб вони й самі подумали, де міг провести велике військо Ігор так, щоб половецька сторожа на вершині гори не помітила його. Та чи й потрібно було руському війську критись від степовиків? Відкриється жвава дискусія, байдужим до якої не залишиться жоден з членів групи.

Велосипедні траси, на яких тренуються юні і дорослі велотуристи Ізюмщини, знаходяться на східному схилі гори. Карколомний спуск з трамплінами, крутими поворотами на шаленій швидкості використовують лише найдосвідченіші дорослі члени місцевої спортивно-громадської організації. Спробуємо проїхати цю трасу, але лише там, де є шанс залишитись живими, а екстремальні відрізки обійдемо пішки.

Після нелегкого дня переїзду зі Святогірська до Ізюма і відпочинку в Ізюмі людський організм потребує збільшення навантаження - тож сплануємо наступний нічліг на окраїні с. Вільхуватка Балаклійського району, неподалік легендарного Братського озера. До нього від стоянки в Ізюмі більше півсотні кілометрів. Три чверті шляху йде по шосе, але після виїзду з Ізюма на північний захід чверть шляху - грунтові (в тому числі піщані) дороги. До переправи в Левківці піщана дорога прорізає підвищену окраїну лісового масиву гігантської луки Сіверського Дінця. Перед лісом зупиняємо групу, перевіряємо стан техніки, кріплення вантажу. На малих передачах, подекуди пішки, не поспішаючи, зберігаючи сили - так долаємо цю ділянку шляху.

Перепочиваємо після важкого шляху по піску неподалік від села. Після виїзду з лісу проїжджаємо дещо більше двох кілометрів до перехрестя двох грунтівок, біля якого на галявині перед маленьким гаєм робимо привал. Поки чергові готують легкий перекус, звертаємо увагу на кургани, які знаходяться неподалік від місця привалу(150 м на північний захід). П?яти-десяти хвилин достатньо, щоб розповісти про подібні антропогенні форми рельєфу в степах України, їх колишнє призначення, сучасність і перспективи.

Левківка - немале село, де можна при необхідності поповнити запаси води чи продуктів. Після в?їзду в село повертаємо наліво, виїжджаємо на центральну вулицю і дістаємось центра села. Левківка вся розташовується на невисокому березі Дінця, серед глибоких ярів. За мостом прямуємо грунтівкою на захід, до лісового масиву. В трьох кілометрах від мосту зупиняємося - відкривається чудова картина - озеро під назвою Біле. Далі дорога веде нас по контуру, який розділяє хвойний ліс і луки, за якими блищить поверхня ріки. Місцевість наче створена для того, щоб її фотографувати чи малювати. Але час від часу нагадуємо туристам, що група знаходиться на дорозі. По ній їздять машини, ходять корови (тут можна побачити ціле стадо). Машин немало, адже ми наближаємося до «грибної столиці області» - села Норцівки. Від Норцівки до великого села Залиман шість кілометрів. Шосе розбите, вмикаємо невеликі передачі, стережемося ям і гострого каміння на дорозі. Зліва спостерігаємо значне підвищення рельєфу, але шосе огинає його справа і перетинає Залиман. По міцному бетонному мосту переправляємося до великого селища Савинці. Повернувши в центрі селища наліво, у напрямі на Балаклію, зупиняємося і дбаємо про запас продуктів на вечір і затрашній сніданок. В Савинцях, по дорозі з центру до виїзду, справа від шосе, ми бачимо цукровий завод та елеватор. Виїзд з селища неприємний і дещо небезпечний - спуски і підйоми (тут протікають невеличкі струмки - Савинка і Теплянка, через які перекинуті давно не ремонтовані містки), дорога розбита, багато машин і пішоходів.

За Морозівкою шосе буде менш побите, рівне і через п?ять кілометрів приводе до с.Бородоярського. Перед селом звертаємо наліво, перетинаємо залізницю, повертаємо праворуч поруч з залізницею на шосе, дістаємося залізничної зупинки Братське озеро, а за нею звертаємо по грунтовій дорозі ліворуч, до лісу. Зупиняємося на нічліг на узліссі, неподалік лісництва. Продовжуємо їхати по дорозі вглиб лісу ще з півкілометра, де є чудові поляни для встановлення табору. Не встановлюємо палатки поблизу сосен!

У численних водоймах заплави ріки мешкає видра річкова, бобер річковий, у придонецьких лісах зустрічаються (дуже зрідка)горностай, норка європейська, борсук, хохуля(вихухоль), занесені до Червоної книги України. Уночі табір можуть «атакувати» кажани (їх тут кілька видів, частина з яких занесена до Червоної книги України та різних переліків рідкісних видів). Опівночі можна почути пронизливий сигнал сови. А ось лякаючих криків пугача на Харківщині вже не почути - людина знищила великого птаха.

День 3 с. Вільхуватка Балаклійського району - с. Нижній Бишкин Зміївського району, 56,5 км

Група від місця розташування табору виїжджає з лісу на дорогу, яка веде до лісництва і далі повз Братське озеро на Балаклію. При виїзді з лісу звертаємо наліво. До лісництва три кілометри. Обов?язково розпитуємо, як їхати до Братського озера. Дорога проходить луками, серед боліт.

З Балаклії група вирушає по шосе на Зміїв. Привал робимо в с. Пришиб, в яблуневому саду . Щоб дістатись Пришиба, доїжджаємо по шосе до цементного заводу (нині це підприємство називається ВАТ «Балцем»)і об?їжджаємо його справа, переправляємося через залізницю біля зупинки Сезонна.

У Пришибі по містку через р. Крайню Балаклійку проїжджаємо до центра села і далі до саду. Після відвідин могили відомого письменника Г.П.Данилевського і розповіді про його життя і творчість, про діяльність членів роду Данилевських, робимо привал. На привалі коротко інформуємо групу щодо діяльності ВАТ «Балцем». Після привалу знову виїжджаємо на шосе у районі Сезонної і продовжуємо рух у напрямку с. Андріїївки. Через велике село (в Андріївці живуть понад 9 тис. жителів) проїжджаємо без зупинки. Відвідуємо храм в центрі Андріївки. Шосе від Андріївки до селища Комсомольського нешироке і давно не ремонтоване. Тому десять кілометрів до димлячих труб Зміївської теплової електричної станції швидко проїхати не вдається. Використовуємо середні передачі, а на ямах встаємо з сідла, щоб не розбити колеса.У селищі Комсомольському є музей Зміївської ТЕС. Щоб попасти на екскурсію, треба заздалегідь повідомити адміністрацію. Тому коротко розповідаємо про саму електростанцію, цікаве озеро Лиман під час зупинки групи біля оригінального пам?ятника на честь енергетиків.

Далі група прямує через с. Лиман до Черкаського Бишкина. У великому селищі Лиман звертаємо наліво (згідно дороговказу), далі по неширокому розбитому шосе проїжджаємо між озерами Світличним і Чайкою. Невдовзі група в?їжджає в сосняк. Зупиняємося біля озера Борового. Тут робимо знімок - озеро розташоване серед старих дерев, зображення яких відбиваються у воді - картина надзвичайно красива. На жаль навкруги багато сміття, яке може відобразитись і на фото. Важко знайти чисте місце. Село Черкаський Бишкин розташоване зразу за лісом. Проїхавши село, ми попадаємо в таку собі «сільську Венецію». Сіверський Дінець ділиться на рукави, через які перекинуті мости, дорога йде по дамбах, навкруги багато водойм. На правому березі нас зустрічає Нижній Бишкин. Село розташоване в улоговині, а навкруги піднімається стіною високий правий берег. Місцевість надзвичайно мальовнича, а обидва села за віком старіше від обласного центру.

На нічліг розташовуємося західніше села, під горою. Тут можна знайти рівні місця для наметів, знайти дрова. З села сюди веде добре вкатана грунтова дорога по мосту через річку Бишкин.

День 4. с.Нижній Бишкин Зміївського району - днівка.

День5. с.Нижній Бишкин Зміївського району - с. Бірки Нововодолазького району, 53 км

У цей день можливо проїхати понад 50 кілометрів до села Бірки Нововодолазького району лише за умови, що відвідання екскурсійних об?єктів буде проведено оперативно. Для цього треба ще до походу спілкуємося з людьми, які проведуть екскурсію чи нададуть певну інформацію про об?єкти. Крім того, вибираємо з усіх тих об?єктів, які нам запропоновують, найбільш цікаві для нас.

Сьогодні встаємо раніше і здійснюємо переїзд до с. Коропового. Дорога проходе східною частиною Національного природного парку «Гомільшанські ліси», на територію якого в?їзд заборонено. Тому їдемо рекомендованою нам дорогою.

Вищевказана дорога протягом п?яти кілометрів проходить під горою до с. Суха Гомільша. Справа ми спостерігаємо заплаву Сіверського Дінця. В селі зупиняємо групу для проведення традиційних профілактичних заходів. Пару хвилин досить, щоб розповісти туристам про важливі висновки харківських археологів щодо знайдених біля Сухої Гомільші древніх поселень аланів і слов?ян. Городища існували одночасно, а їх жителі мирно співіснували. Чудова нагода пояснити туристам на цьому прикладі, що прості люди завжди знайдуть можливість жити мирно і в злагоді, навіть якщо вони зовсім різні за походженням,звичками, вихованням, релігією.

Зупинившись невдовзі біля Білого озера, бачимо, що воно не таке красиве, як попереднє. Не підходимо (воно знаходиться поодаль від шосе) - вода в ньому не біла, легендарного срібла на дні не видно, тож вирушаємо далі.

Ще три кілометри по вузькому лісовому шосе і група зупиняється перед виїздом на основну дорогу - шосе, яке веде з Балаклії до Змійова.Шосе нешироке і завантажене транспортом. У Змійові нам приходиться проїхати чотири перехрестя з світлофорами. Перед виїздом з міста на Мереф?янське шосе буваємо і фотографуємося біля пам?ятника воїнам-інтернаціоналістам. Більше часу знадобиться, щоб побувати біля гігантських споруд телескопу, що належить Харківському інституту вивчення іоносфери. Розказуємо туристам те, що знаємо про об?єкт. Телескоп знаходиться південніше невеликого соснового гайку, який росте при виїзді із Змійова і туди веде непогане шосе. Робимо привал в цих місцях. Поруч магазини, є вода. Після відпочинку легко їхати 15 кілометрів рівнинним шосе до Соколова - села, відомого подіями 1943 року, коли Радянська Армія разом з воїнами чехословацького батальону Людвіга Свободи тримала оборону проти наступаючих німецьких дивізій. Відвідуємо музей і могили героїв, які знаходяться неподалік.

Щоб потрапити до с. Первомайського, їдемо грунтовою дорогою більше семи кілометрів на південний захід. Дорога постійно йде на підйом . Перед селом почнеться листяний ліс. Переїжджаємо по переїзду залізницю Харків-Лозова і знаходимо гімназію с. Першотравневого. Нам залишається лише завершити маршрут цього дня, проїхавши вісім кілометрів до с. Бірки, яке розташоване вже в Нововодолазькому районі. По шосе на південний захід дістаємося с. Джгун, звертаємо направо і по грунтовій дорозі виїжджаємо на південну окраїну лісового села Бірки.

Табір ставимо поруч з озером, подалі від соснового лісу. Цей ліс унікальний, бо це єдиний в області бір, що росте не в долині, а на вододілі, та й серед рослин Бірківського лісу багато рідкісних і цікавих. Деякі види квітів (наприклад,брандужка) трапляються лише тут, та ще на Волині.

День 6 с.Бірки Нововодолазького району - с. Бистре Харківського району, 53 км

В цей день більша частина маршруту пролягає не по завантажених транспортом автошляхах, а по грунтових дорогах зі значним перепадом висот. З Бірок по шосе проїжджаємо до с. Ордівки (8 км), в Ордівці повертаємо направо і по мощених вулицях села, а потім по грунтівці проїжджаємо три кілометри на північний захід до зупинки Джгун на залізниці Харків-Красноград. Поруч з платформою чудовий гай(влітку там багато малини) даємо групі перепочити і робимо технічний огляд. Далі виїжджаємо на бетонне шосе, повертаємо направо (на північний захід) і рухаємося на середніх передачах (багато поперечних тріщин, ям, мікропагорбів) 3,5 кілометри до автомагістралі Харків-Сімферополь. Обережно переходимо пішки шосе державного значення (дуже багато транспорту) і продовжуємо рух вже асфальтовим шосе до с. Ватутіно. В с. Ватутіно звертаємо наліво і через чотири кілометри зупиняємося в с. Рокитному біля храму. З Рокитного до місця чергового нічлігу на околиці с. Бистре Харківського району по прямій усього вісім кілометрів. Але ще багато часу до вечора, тож знайомимося з рядом цікавих об?єктів м. Мерефи та сел. Буди. За церквою рухаємося по вулиці на схід, за селом - по грунтовій дорозі, яка і в дощову погоду цілком прохідна. До найближчого населеного пункту с. Утківки Харківського району близько чотирьох кілометрів. Утківка знаходиться серед хвойних лісів. При в?їзді в село відчуваємо досить неприємний запах. Здалеку бачимо лисиць, яких утримують тут заради цінного хутра, але по зовнішньому периметру ферми бігають такі злющі собаки, що близько підходити група не наважується. Та й запах біля самої огорожі ферми стає просто нестерпним. З Утківки беремо курс на Мерефу і на першому перехресті (поруч з залізничною зупинкою «Міст») звертаємо наліво. Через два кілометри шосе приводить нас у село Нижню Озеряну, на окраїні якого було знайдено Озерянську ікону Божої Матері. Відвідуємо храм, колодязь зі смачною водою, спілкуємося зі священиком. У цих мальовничих місцях в 1710 році на честь знайдення в кінці ХVІІ століття чудотворної ікони, покровительниці м. Харкова, було силами Святогірських монахів засновано монастир. Розповідь про історію монастиря, храмів села, самої ікони, про її властивості (допомога при травмах і переломах) займає десь з півгодини. Ще півгодини відводимо на обідній перекус. Після Озеряни відвідуємо Мерефу. У центрі містечка стоїть пам?ятник славетному воїну ХVІІ століття, кошовому отаману Запорізької Січі Івану Дмитровичу Сірку.

Від залізничної станції рухаємося бруківкою (передачі мінімальні) в сторону платформи Артемівка, після бруківки починається стежка, що тягнеться паралельно залізниці і веде нас до мосту через р.Мерефу. Міст проходимо пішки. Перед платформою перетинаємо рейки по переїзду і далі рухаємося по вул. Мірошниченка. Вулиця і школа № 5 м. Мерефи названі на честь Героя Радянського Союзу Віктора Петровича Мірошниченка. В 100 метрах від переїзду на будинку, де певний час жив Мірошниченко, бачимо меморіальну дошку, присвячену герою.

За школою рухаємося паралельно залізниці у напрямку на Буди (на північний захід). Тут, біля залізниці, є на високому березі р. Мерефи затишний гай, де відпочиваємо. Ми знаходимося в Артемівці, де жила колись (ХVІІ ст.) сім?я знаменитого Сірка. Добре втоптана, але вузька стежка через шість кілометрів приводить нас в селище Буди, колись відоме чи не в усьому світі своїм оригінальним посудом. Виїжджаємо з Мерефи на Буди.

Наближається вечір, тому беремо курс на захід, до мальовничого села Бистре. За швидкісною магістраллю, яку ми перетинаємо по мосту, легко знаходимо місце для нічлігу.

День 7 с.Бистре Харківського району - с. Шарівка Богодухівського району, 49 км

З Бистрого грунтовими дорогами через села Кут і Байрак дістаємося Огульців. Місцевість чудова, маса «Шишкінських» пейзажів, ярів, пагорбів - це вже південні відроги Середньоруської височини. Від Бистрого до залишків с. Кут постійно витримуємо напрям на захід, не звертаючи з дороги ні вправо, ні вліво. Після невеликого підйому справа від дороги з?являється ліс. Спуск до с. Кут проходимо обережно, збільшивши інтервал між членами групи, бо перед селом досить неприємний лівий поворот. Переїхавши греблю (справа ставок), зменшуємо передачу, бо починається підйом. Проїхавши ліс, зупиняємося і відпочиваємо в старому яблуневому саду. Розказуємо туристам, що в цих місцях ще до війни працював відомий радянський ботанік Микола Іванович Вавілов.

Проїхавши майже все село, звертаємо вправо, на с. Спартаси. За Огульцями починається спуск, потім підйом. Переїхавши залізницю, знову спускаємося і піднімаємося. На цій дорозі бережемо машини - багато ям, подекуди глибокі колії, у лісі за с. Спартаси на дорозі сухі гілки, багато сміття - скляні та пластикові пляшки, банки тощо.

Ліс скінчився і перед нами автомагістраль Харків - Київ. Багато машин, тож обережно переходимо на північну сторону її і знаходимо в?їзд на шосе у напрямку на Старий Мерчик (там, біля повороту, є табличка). Чотири кілометри по шосе,спочатку спуск, за ним крутий підйом, в кінці якого звертаємо наліво, в село Старий Мерчик. В селі визначаємося, скільки часу витрачаємо на екскурсію по парку, садибою Шидловських, до церкви. Справа в тому, що ми проїхали в цей день уже 22 кілометри, а до Шарівки нам ще їхати майже 26 кілометрів.

Останній відрізок шляху від Старого Мерчика до Шарівки пролягає долиною р. Мерчика (в цьому місці його називають Мокрим), абсолютна висота якої повільно знижується в тому ж, західному напрямі, тому їхати легко. Вісімнадцять кілометрів шляху ми проїжджаємо по шосе, яке постійно «стрибає» то вверх, то вниз по пагорбах лівого берега річки. На Мерчику цілий ряд ставків,створених загатами. У жарку погоду непогано освіжитись. Але вода брудна, дно мулясте, тож після купання треба буде ще десь обмитись. Рибу половити не вдається, бо ставки вже давно комусь належать. У Новому Мерчику завітаємо до школи, щоб познайомити туристів з Володимиром Федоровичем Вовком - директором школи, чудовим педагогом, краєзнавцем, автором підручників.

Проїхавши після Нового Мерчика ще вісім кілометрів, звертаємо з шосе вліво на грунтову дорогу в с. Олександрівці.

День шляху	Пункт відправлення	Пункт призначення	Відстань , км	Чистий час руху,год	Середній темп руху,км/год
Перший	м. Святогірськ	м. Ізюм	39,5	4	9.9
Другий	м. Ізюм	с. Вільхуватка	46,5	6	7.8
Третій	с. Вільхуватка	с. Нижній Бишкин	56,5	7.5	7.5
Четвертий	с. Нижній Бишкин	с. Бірки	53	7	7.6
п'ятий
Шостий	с. Бірки	с. Бистре	53	7	7.6
Сьомий	с. Бистре	с. Шарівка	49	7	7

3. Харчування на маршруті

День	Найменування Їжі	Меню	Калорійність, кКал	Разом
Перший,	С: дома	Дома	-	3161
	О:Картопля сушена ,100 М'ясо сушене ,15 Сіль ,2 Кавовий напій ,2,5 Цукор, 10	Картопляне пюре з м'ясом, кавовий напій	1392 730 1039
	П:консерва рибна (шпроти),80 Сухарі,70 Чай ,5 Цукор, 10	консерва рибна (шпроти), чай
	В:Сушені овочі,50 М'ясо, 15 Овочі, 15 Сіль,2 Сухофрукти, 15	Суп м'ясний з овочами, компот
Другий, П'ятий	С:Вівсянка, 70 Сухе молоко, 30 Сухофрукти , 15 Цукор, 10 Кисіль, 30	Вівсянка з сухофруктами, кисіль	1262	4420
	О:М'ясо, 15 Овочі ,30 Томатна паста, 50 Сало, 30 Сухарі,80 Кавовий напій, 2,5 Цукор , 10	Борщ, бутерброд із салом, кавовий напій	1697
	П:Чай, 5 Печиво цукрове, 50 Цукор, 10	Чай, печиво	755
	В:Гречка , 80 Тушковане м'ясо , 100 Сіль, 2 Чай,5 Цукор, 10	Гречка з м'ясом, чай	710
Третій , Шостий	С:Рис,70 Сухе молоко, 30 Ізюм, 10 Цукор,10 Кавовий напій, 2,5	Рисова каша, кавовий напій	1187	4175
	О:Сушені овочі,15 Локшина,50 М'ясо, 15 Сіль ,2 Чай,5 Цукор, 10	Суп з м'ясом та локшиною, чай	1395
	П:Кавовий напій, 2,5 Цукор, 10 Сухарі,80 паштет, 50	Кавовий напій, Бутерброди з паштетом	552
	В:Пшенична крупа, 75 Сіль,2 М'ясо сушене ,10 Сухофрукти, 15 Сухарі,70	Пшенична каша з м'ясом, компот	1041
Четвертий, Сьомий	С:Пластівці 4 злаки,70 Сухофрукти ,15 Згущене молоко,40 Кавовий напій , 2,5 Цукор, 10	Пластівці зі згущеним молоком та сухофруктами, кава	1145	1145+3161 =4306
	Меню на обід , перекус та вечеря аналогічне першому дню

Необхідний набір продуктів

Найменування продуктів	Калорійність, кКал	Білки	Жири	Вуглеводи	Маса, Кг	Вартість, Грн
Чай	-	-	-	-	0,045	15
Кавовий напій	337	6	5	71	0,22	10
Сухарі	370	10	2	75	0,65	20
Сало	797	15	90	-	0,1	10
Свинина тушкована	380	15	35	-	0,2	35
М'ясо сушене	347	72	7,4	0	0,1	100
Молоко сухе	350	38	1	50	0,12	20
Молоко Згущене	335	7	9	55	0,16	25
Рис	350	8	-	78	0,5	15
Гречана Крупа	330	13	2	68	0,16	10
Вівсяна Крупа	340	12	6	65	0,14	5
Пластівці	334	11	3	65	0,14	5
Цукор	410	-	-	100	0,12	5
Картопля	298	7	1	72	0,2	20
Цибуля	219	8	3	43	0.1	10
Сіль	-	-	-	-	0,016	1
Перець	-	-	-	-	0,016	10
Морква	226	8	1	49	0,1	20
Томатна паста	80	2	1	17	0,04	5
Сухофрукти	235	2	1	65	0,12	5
Паштет	174	10	12	-	0,1	12
Консерва рибна (шпроти)	360	17	32	-	0,16	15
Пшенична крупа	316	11.5	1.3	62	0,1	4
Локшина	322	12	4	60	0,1	5
Печиво	420	12	14	60	0,1	7
Ізюм	290	2	-	70	0,02	5
Кисіль	98	-	-	11	0,1	8
Всього на людину:	3,9	329

4. Матеріально-технічне забезпечення маршруту

Найменування	Кількість ,шт	Маса, кг	Вартість, грн
1.Групового користування
Палатка	3	12	1000
Підстилка під палатку	3	1	50
Пальник	1	0,05	40
Пальне	1	0,5	15
Котли (6, 7, 8 л)	3	1,5	900
Інструменти	1	2	-
Аптечка	1	0,5	-
Ремонтний набір	1	1	200
Тент	1	1	800
Ріпшнур	1	0,5	50
Компас	1	0,05	50
Карта	1	0,04	20
Ліхтарик	5	0,75	150
Свічки	5	0,5	50
Ланцюг	1	2	-
Замок	1	0,2	-
Разом:	23,39	3025
2.Особистого користування
Велорюкзак	9	4,5	13500
Спальний мішок	9	9	6300
Каремат	9	4,5	1800
Сідушка	9	0,3	450
Посуд	9	1	-
Індивідуальна аптечка	9	2,7	-
Ліхтарик	9	1,5	1350
Гігієнка	9	1,5	-
Білизна	18	3,6	-
Шкарпетки	27	0,4	-
Светр	9	0,5	-
Вітровка	9	0,2	-
Окуляри	9	0,45	-
Велосипед Pride Rocx 8.2 2018	9	-	-
Разом:	29,15	23400
3.Спеціального призначення
Непромокні сірники	3	0,05	1,5
Велосипедні шорти	9	-	-
Велосипедна майка	9	-	-
Велосипедне взуття	9	--	-
Каска	9	-	270
Рукавиці	9	-	20
Разом:	0,05	2991,5
Всього:	50,59	29 416,5
На одного туриста:	5,6	3270

Склад медичної аптечки

Найменування	Призначення	Кількість	Маса, кг	Вартість, грн
Бинт стерильний бинт нестерильний еластичний бинт вушні палички рулонний пластир бактерицидний лейкопластир наколінник	Для захисту ран від вторинної інфекції, зупинка кровотечі	2 2 1 15 1 10 1	0,05 0,05 0,1 0,03 0,01 0,01 0,03	40 40 50 10 20 30 50
Спирт, Зеленка, Йод, Перекис кисню, Пантенол Стрептоцид	Затримують розвиток мікроорганізмів, дезінфікують	1 1 1 1 1	0,1 0,05 0,05 0,15 0,1 0,02	7 10 15 10 70 30
Знеболюючі і жарознижуючі: Темпалгін, Кеталонг, Німесіл	Знижують температуру тіла та знеболюють	1 1 15	0,03 0,03 0,07	30 25 120
Антибіотики: ципрофлоксазін	Вбивають бактерії всередині організму	6	0,05	50
Серцево-судинні: Валідол. Нітрогліцерин	Лікування серцевої недостатності і порушень судинного тонусу	1 1	0,03 0,03	10 10
Засоби при шлунково-кишечних захворюваннях: Смекта, Атоксіл, Мезим	Вбивають бактерії шлунково-кішечного тракту	10 5 1	0,1 0,05 0,03	120 15 50
Інші терапевтичні препарати: Долобене гель, Проктозан, Фервекс	Знеболювання та лікування простуди	1 1 5	0,15 0,05 0,07	200 150 180
Інструменти: Термометр, Жгут, Резинові рукавиці, Пінцет, Лупа Ножиці	Вимір температури тіла, зупинка кровотечі, санітарія, ін'єкції	2 1 2 1 6 2	0,1 0,05 0,02 0,05 0,1 0,1	50 70 50 65 50 30
Разом	-	1,9	1602
На одного туриста	-	0,2	185

Ремонтний набір

Найменування	Кількість	Вага, кг	Вартість, грн
Насос	1	0,5	150
Клей	2	0,1	120
Резинові заплатки	10	0,15	140
Запасна камера	3	2,5	450
Мультиключ	1	0,3	100
Набор гайкових ключів	1	0,2	200
Пасатіжі	1	0,1	200
Машинне масло	1	0,2	100
Комплект запасних спиць	1	0,5	260
Запасні гайки та ніппелі	5	0,3	250
Тросики гальм та переключателів	3	0,15	150
Разом		5	2120
На одну людину		0,6	236

Розрахунок ваги рюкзака

Найменування	Маса, кг
Продукти харчування: - Усього - В день	На одну людину	На групу людей
	3,9	35,1
	0,6	5,4
Інвентар і спорядже...

Подобные документы

• Характеристика туристського потенціалу Київської області. Розробка велосипедного походу I категорії

  Характеристика і особливості використання природних туристських ресурсів Київської області. Огляд визначних історико-культурних ресурсів. Розробка туристсько-спортивного маршруту велосипедного походу в Київській області та пропозиції з його впровадження.
  
  курсовая работа [3,8 M], добавлен 06.12.2021
  

• Організаційні основи дослідження розвитку спортивного туризму в Україні

  Сутність спортивного туризму, його класифікація, особливості та характеристики різновидів. Категоріювання туристських маршрутів. Сучасний стан спортивного туризму в Україні, його специфічні риси, сучасні тенденції і оцінка перспектив подальшого розвитку.
  
  курсовая работа [98,8 K], добавлен 20.12.2013
  

• Пізнавальний тур по замкам Тернопільської області

  Розвиток пізнавального туризму в Україні. Загальна характеристика пунктів маршруту. Детальний опис програми туру по замкам Тернопільської області, визначення кілометражу. Розробка рекламної стратегії. Розрахунок вартості та документальне оформлення туру.
  
  курсовая работа [2,8 M], добавлен 24.06.2013
  

• Туристичні ресурси Івано-Франківської області

  Загальна характеристика Івано-Франківської області, природно-ресурсний потенціал. Історико-культурні ресурси Івано-Франківської області. Аналіз сучасного стану туристських маршрутів та перспективи розвитку туристичної галузі на Івано-Франківщині.
  
  курсовая работа [61,0 K], добавлен 22.02.2008
  

• Природно-рекреаційні ресурси Бойківщини у межах Львівської області

  Теоретико-методологічні основи розвитку туризму в Львівській області. Ландшафт, водні ресурси, бальнеологічні ресурси, природно-заповідний фонд, кліматичні ресурси Бойківщини. Особливості організації велосипедного походу першого ступеня складності.
  
  курсовая работа [2,3 M], добавлен 16.12.2012
  

• Туристичні ресурси Київської області

  Загальна характеристика Київської області. Особливості природно-рекреаційних і кліматичних ресурсів Київщини. Історико-культурний та туристично-екскурсійний потенціал краю. Сучасний стан та перспективи розвитку туризму на території досліджуваної області.
  
  курсовая работа [51,1 K], добавлен 10.02.2011
  

• Інформаційні ресурси спортивно-оздоровчого туризму (на прикладі Київської області)

  Тенденції та напрямки інформаційного забезпечення засобами технологій спортивно-оздоровчого туризму в інформаційному просторі Київської області. Корисна інформація про відпочинок в Київській області та види туризму, яка розміщена на деяких сайтах.
  
  реферат [2,6 M], добавлен 11.09.2011
  

• Туристична характеристика Харківської області

  Дослідження і аналіз туристичного потенціалу Харківської області. Характеристика історико-культурних об'єктів і пам'яток архітектури: музей І.Ю. Рєпіна, національний літературно-меморіальний музей Г.С. Сковороди, місця бойової слави і садиби Харківщини.
  
  реферат [35,1 K], добавлен 30.04.2011
  

• Природні ресурси Миколаївської області

  Загальна характеристика Миколаївської області, її географічне положення, особливості клімату, рослинний та тваринний світ. Природно-рекреаційні ресурси Миколаївської області. Аналіз сучасного стану та оцінка перспектив розвитку туризму в даному регіоні.
  
  курсовая работа [41,3 K], добавлен 27.03.2011
  

• Дослідження історико-культурних ресурсів Хмельницької області

  Фізико-географічна характеристика та природно-рекреаційний потенціал Хмельницької області. Історія краю, його соціально-економічні умови та стан розвитку туризму. Авторські пропозиції щодо створення мережі пізнавальних туристично-екскурсійних маршрутів.
  
  курсовая работа [96,1 K], добавлен 02.03.2012
  

• Культурно-пізнавальний туризм в Чернівецькій області

  Географія культурно-розважального туризму в Україні. Аналіз організаційно-управлінських особливостей розвитку культурно-пізнавального туризму Чернівецької області, його стан та перспективи розвитку. Музеї, готелі та туристичні комплекси області.
  
  курсовая работа [1,7 M], добавлен 23.12.2013
  

• Організація туризму

  Характеристика туристських центрів. Загальна інформація про країни, по яких проходить маршрут. Організація розміщення туристів. Екскурсійне обслуговування. Визначення цільової аудиторії туристів. Митно-візові формальності, оформлення Шенгенської візи.
  
  курсовая работа [726,8 K], добавлен 13.11.2014
  

• Загальні вимоги до безпеки туризму

  Міжнародний досвід по розробці заходів безпеки туризму. Визначення основних загроз розвитку сфери виїзного туризму згідно соціологічним опитуванням в державах ЕС. Правила планування маршруту для безпечного руху туристичної групи по гірському рельєфу.
  
  реферат [48,7 K], добавлен 22.11.2010
  

• Сумщина туристична

  Ресурсно-рекреаційний паспорт Сумської області. Геополітичнеположення – важлива складова розвитку туризму в області. Особливості рельєфу. Унікальні ландшафти і природні об’єкти. Найвизначніші пам’ятки історії та архітектури. Біосоціальні ресурси.
  
  курсовая работа [57,9 K], добавлен 29.10.2008
  

• Розробка спортивного туру по Закарпаттю

  Формування спортивного туризму в Україні, його види та функції. Особливості та перспективи розвитку водного та пішохідного туризму на Закарпатті. Труднощі розвитку спортивного туризму в Україні, їх зв'язок з економічними проблемами розвитку суспільства.
  
  курсовая работа [181,1 K], добавлен 11.07.2015
  

• Туризм Закарпатської області

  Передумови розвитку туризму у Закарпатській області. Особливості природного середовища, історико-культурного і економічного розвитку, населення регіону; транспортна система, рекреаційні ресурси; туристична індустрія; готельно-ресторанна інфраструктура.
  
  реферат [61,7 K], добавлен 25.10.2012
  

• Туристичний потенціал Закарпатської області

  Природні умови та ресурси для розвитку туризму в Закарпатті. Основні туристичні потоки. Забезпеченість області місцями проживання для туристів. Основні пам'ятки природи Закарпатської області та її історико-культурні ресурси, туристично-рекреаційна сфера.
  
  реферат [6,4 M], добавлен 16.11.2013
  

• Вдосконалення ефективності розвитку сільського зеленого туризму у Львівській області

  Передумови організації сільського відпочинку у Львівській області. Структура планування менеджменту та маркетингу у сільській місцевості. Переваги та недоліки сільських місцевостей Львівщини. Розвиток сільського зеленого туризму на території України.
  
  доклад [177,7 K], добавлен 07.12.2010
  

• Культурно-історичні ресурси Хмельницької області

  Аналіз розвитку історико-культурного туризму, встановлення туристичного потенціалу Хмельницької області. Культурні пам'ятки, історичні місця, музеї, музейні комплекси, туристичні маршрути. Проблеми і перспективи розвитку історико-культурного туризму.
  
  курсовая работа [90,5 K], добавлен 07.05.2012
  

• Організація спортивного пішохідного походу Овруччиною

  Розробка туру по найбільш цікавим для туристів адміністративним одиницям Овруччини, подолання відстані активним способом. Проектування схеми маршруту з описом його пунктів, програмне забезпечення туру та визначення його вартості. Реклама даного продукту.
  
  курсовая работа [44,0 K], добавлен 02.10.2012
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам