Інтерактивні підходи до формування у студентів ціннісного ставлення до здорового образу життя

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інтерактивні підходи до формування у студентів ціннісного ставлення до здорового образу життя

Леонід Житомирський

Формування культури здорового способу життя студентської молоді в Україні стає завданням першорядної ваги. Екзаменаційні стреси, постійні розумові навантаження, мала рухова активність, порушення режиму раціональної праці та відпочинку, неправильне харчування, побутові незручності, пов'язані з проживанням у гуртожитку, прагнення студентів поєднувати навчальні заняття з роботою - все це несприятливо позначається на їх здоров'ї. Проведені в нашій країні медико-соціологічні дослідження доводять, що рівень здоров'я здобувачів вищої освіти знижується.

Згідно із Резолюцією Національного конгресу Спортивної студентської спілки України, яка була ухвалена 25 травня 2018 року в місті Луцьку, інформація свідчить, що до щорічного загальноукраїнського тестування фізичної підготовленості у 2017 році за станом здоров'я було допущено менше половини студентської молоді; серед студентів,що брали участь у тестуванні, високий рівень фізичної підготовленості мають 15,4% осіб, достатній рівень - 31%, середній рівень - 33,6 %, низький рівень - 19.9 %1.

Указом Президента України від 9 лютого 2016 року №42-2016 була схвалена Національна стратегія з оздоровчої рухової активності в Україні на період до 2025 року «Рухова активність - здоровий спосіб життя - здорова нація».

Численними науковими дослідженнями доведено, що рухова активність значною мірою сприяє дотриманню людиною здорового способу життя, а також в окремих / випадках - зменшенню негативного впливу на організм людини шкідливих звичок, підвищенню стресостійкості та відволікає від асоціальної поведінки. Рухова активність є генеруючим та стимулюючим чинником у системі здорового способу життя, має велике значення для вдосконалення фізичного розвитку і підготовленості особиНаціональна Стратегія з оздоровчої рухової активності в України на період до 2025 року «Рухова активність -- здоровий спосіб життя -- здорова нація». Указ Президента України від 9 лютого 2016 року №42/2016. ЦКЬ: http://ips.ligazakony.net/document/view/.

Останніми роками проблемами здоров'я активно займаються представники педагогічної думки (А. Лаптєв, В. Петленко, С. Попов, В. Салов). Учені дійшли висновку, що помітно погіршився стан здоров'я населення загалом, особливо студентської молоді, у зв'язку з цим медицині необхідна педагогічна допомога, яка б проводила роз'яснювальну роботу. Питаннями формування ціннісних орієнтацій здобувачів вищої освіти на здоровий спосіб життя займаються такі сучасні науковці, як Г. Ващенко, Т. Глазько, С. Омельченко, О. Яременко та ін., які підкреслюють, що одним із факторів розвитку учнівської молоді є рухова активність, завдяки якої людина отримує фізичний розвиток, відновлення сил після фізичних та психічних навантажень.

Досить ґрунтовно проблема формування здоров'я студентів на початку ХХІ визначалася в педагогічній, медичній, культурологічній літературі. Її розробляли М. Антропова, Г. Апанасенко, О. Дубогай, Т. Круцевич, А. Сухарєв та ін.

Ми погоджуємося з дослідниками І. Івановою, С. Гвоздій, Л. Поліщук, А. Козикіним, що проблема формування здорового способу життя серед студентів закладів вищої освіти залишається актуальною і вимагає негайного розв'язання засобами освіти; що для вирішення даної проблеми необхідно залучати якомога більше фахівців і часу навчального процесу. Ця проблема повинна цікавити й турбувати не тільки фахівців і викладачів, але й самого студента в першу чергу. Тому, вбачається доцільним формування здорового способу життя студентів проводити через реалізацію педагогічної стратегії, орієнтованої на здоровий спосіб життяІванова І. В. (2007) Формування здорового способу життя студентів як педагогічна проблема. Педагогічні науки, №4, С. 21. Закон України «Про вищу освіту» (2009), (зі внесеними змінами), №1024-У1від 19 лютого 2009/Верховна Рада України, К., 36 с..

Мета статті полягає в теоретичному обґрунтуванні шляхів покращення результатів у формуванні здорового способу життя студентської молоді та виявлення невикористаних резервів науково-педагогічних працівників і органів студентського самоврядування у створенні сприятливих умов для занять студентів фізичними вправами в гуртожитках.

Для досягнення спортивних результатів необхідно виконати цілий комплекс заходів, що дозволить зробити роботу з формування здорового способу життя студентів пріоритетною. Пріоритетність цієї проблеми пов'язана з тим, що від здоров'я студентської молоді залежить дуже багато: якість отриманої освіти, подальша професійна діяльність, особистісне зростання, соціально-економічне благополуччя країни і найголовніше - здоров'я майбутнього покоління, здоров'я нації.

Роботу щодо виконання мети та основних завдань Національної стратегії «Рухова активність - здоровий спосіб життя - здоров'я нації» необхідно починати з підвищення відповідальності керівників закладів вищої освіти країни. У Законі України «Про вищу освіту» зазначається що «... керівник вищого навчального закладу в межах наданих йому повноважень сприяє формуванню здорового способу життя здобувачів вищої освіти, зміцненню спортивно-оздоровчої бази вищого навчального закладу , створює належні умови для занять масовим спортом» .

Для підвищення відповідальності керівників ЗВО з ініціативи МОН України Кабінет Міністрів України прийняв Постанову № 212 від 21 березня 2016 року, якою затверджено зміни до Типової форми контракту з керівником вишу.

Так, до пункту 28 обов'язків керівника закладу вищої освіти внесено зміни, які передбачають персональну відповідальність за розвиток і модернізацію змісту і форм фізичного виховання студентів, студентського спорту та відповідної матеріальної бази, підготовку та оприлюднення щорічного звіту про стан фізичного виховання і спорту у закладі вищої освіти.

Національна стратегія оздоровчої рухової активності в Україні направлена на формування в суспільстві умов до оздоровчої рухової активності та здорового способу життя, формування здоров'я громадян як найвищої соціальної цінності в державі. Але здоровий спосіб життя включає в себе й інші важливі чинники: збалансоване харчування, дотримання режиму дня, загартування, відсутність шкідливих звичок, гарний фізичний стан, правила особистої гігієни, позитивні емоції, сприятливе для здоров'я навколишнє середовище та ін. У зв'язку з цим ми пропонуємо керівникам закладів вищої освіти, взявши за основу Національну стратегію з оздоровчої рухової активності в Україні, розв'язувати актуальну проблему формування здорового способу життя студентів комплексно з урахуванням усіх вищевказаних факторів. фізичний виховання здоровий культура

Ця пропозиція не суперечить рекомендаціям Резолюції Національного конгресу Спортивної студентської спілки України, в якій ректорам вишів рекомендовано затвердити середньострокову програму розвитку фізичного виховання в закладі вищої освіти для досягнення визначеної візії цієї системи в розрізі кожної спеціальності та року навчання шляхом використання можливих форм залучення студентів до рухової активності та реалізації заходів з організаційного, кадрового, матеріально-технічного і фінансового забезпечення цього процесу. Такій програмі було б доречно дати назву «Стратегічна середньострокова програма розвитку фізичного виховання, спорту та формування здорового способу життя студентів». До розробки цієї програми керівникам ЗВО необхідно залучити найкращих та досвідчених фахівців фізичного виховання і спорту, медичних спеціалістів, представників кураторів академічних груп, профспілкових комітетів та органів студентського самоврядування. Стратегічну програму необхідно затвердити на Вченій раді навчального закладу і передати в деканати факультетів, на кафедри і в ті підрозділи, які будуть задіяні в її виконанні. Оскільки ректор несе персональну відповідальність перед Міністерством освіти і науки України за стан здоров'я студентів та їх фізичну підготовленість, доцільно, щоб контроль за виконанням Стратегічної програми він поклав саме на себе або на проректора, який відповідає за виховну роботу зі студентами.

Важлива роль та відповідальність за виконання Національної стратегії до 2025 року та Стратегічної середньострокової програми ЗВО покладена на кафедри, що безпосередньо пов'язані зі зміцненням та збереженням здоров'я студентів. Особливо це стосується загальноуніверситетських кафедр фізичного виховання та спорту. Вагомий внесок у цю роботу можуть зробити кафедри теорії та методики фізичного виховання, які готують учителів фізичної культури та тренерів, кафедри медико-біологічних наук, кафедри реабілітації та ін.

Сьогодні зусилля науково-педагогічних працівників вищевказаних кафедр спрямовані на розробку новітніх педагогічних технологій удосконалення навчального процесу з фізичного виховання та формування культури здорового способу життя студентів. Проте слабка обізнаність здобувачів вищої освіти у питаннях зміцнення та збереження свого здоров'я негативно позначається на результатах роботи цих викладачів.

Дослідження науковців свідчать, що однією з причин погіршення стану здоров'я студентів є відсутність у них достатньої інформації про важливість здорового способу життя, ролі рухової активності у зміцненні соматичного здоров'я та елементарних навичок самоконтролю за своїм фізичним станомКолин К. К. (2003) Социальная информатика, М.: Академический проект, 432 с.. (КоїіпК. К., 2003).

Основним джерелом інформації для студентів є:

- теоретичні та практичні заняття з фізичного виховання (38-51%);

- вплив засобів масової інформації: періодики, теле- і радіорепортажів (25-44%);

- спеціальна література і відвидини спортивних видовищ (14-23%).

Ураховуючи, що основним джерелом інформації для студентів є теоретичні та практичні заняття з фізичного виховання, можна зробити висновок, що роль викладачів цієї дисципліни в покращенні інформованості студентів стає провідною. З цією метою на заняттях та в позанавчальний час викладачі можуть застосовувати різні форми, засоби і методи навчання та виховання. Так, наприклад, в Ізмаїльському державному гуманітарному університеті ця робота проводиться за такими напрямами:

- читання лекції «Резерви здоров'я студентів» (для студентів перших курсів кожного факультету). Дуже важливо, щоб зміст лекції переконав молодь, що здоров'я є не тільки особистим надбанням, а й суспільним багатством. Акцентується увага на тому, що здоров'я - кращий дар молодості, і тільки в молодості воно дається «задарма». Необхідно, щоб студенти знали, що воно залежить від багатьох факторів: нервово-емоційного напруження, психічної перевтоми, недостатньої рухової активності, переохолодження, поверхневого дихання, неправильної постави, нераціонального харчування, куріння, вживання алкоголю та наркотиків, а також від спадковості. Також до змісту лекції входять численні поради й рекомендації щодо підтримки здоров'я в належному стані;

- проведення бесід зі студентами в академічних групах, на яких розглядаються питання,пов'язані з профілактикою простудних захворювань і грипу, раціональним харчуванням, дотриманням режиму навчання і відпочинку, збереження нормального зору і профілактики короткозорості та ін.;

- розроблення методичних рекомендацій для студентів з метою пропаганди здорового способу життя: «Раціональне харчування як фактор здорового способу життя студентів», «Фізичне виховання в сім'ї», «Поліпшення зору студентів при короткозорості», «Здоровий спосіб життя студентів» та ін.;

- щорічна участь студентів, які входять до складу наукових гуртків і проблемних груп з доповідями у студентських науково-практичних конференціях. Теми доповідей пов'язані саме зі здоровим способом життя студентської молоді;

- підготовка викладачами кафедри комплексів вправ, які можна виконувати в домашніх умовах і в умовах гуртожитку, для підвищення інформованості студентів та їх рухової активності; комплекс «Йогонастика» включає в себе доступні вправи для розвитку гнучкості; комплекс з гімнастичними палицями спрямований на формування правильної постави та розвиток гнучкості; комплекс з гумовим джгутом для розвитку сили; комплекс «Зіркість» для тренування м'язів очей.

Загальноуніверситетські кафедри фізичного виховання і спорту можуть зробити вагомий внесок у виконання Стратегічної середньострокової програми закладу вищої освіти, якщо забезпечать моніторинг процесу формування здорового способу життя студентів. Науково-педагогічні працівники можуть за допомогою моніторингу вивчати, аналізувати, оцінювати і прогнозувати такі показники та види діяльності:

- рівень захворюваності студентів за роками, перелік захворювань, якими вони хворіють найчастіше, науково обґрунтовані засоби профілактики цих захворювань;

- рівень фізичної підготовленості студентів;

- стан організації самостійної роботи студентів з фізичного виховання у закладах вищої освіти;

- дотримання студентами правил здорового способу життя, звернувши особливу увагу на оздоровчу рухову активність, збалансоване харчування, дотримання режиму навчання та відпочинку, загартування, відсутність шкідливих звичок та ін.;

- стан організації фізично-оздоровчої роботи в гуртожитках ЗВО;

- відповідність матеріально-спортивної бази вишу санітарно-гігієнічним вимогам і нормам, а також її забезпечення необхідним обладнанням та інвентарем.

Усі перераховані систематичні спостереження будуть корисними в поліпшенні результатів у формуванні здорового способу життя студентів, якщо будуть ретельно проаналізовані, містити пропозиції та практичні рекомендації. Отримані матеріали необхідно оформити у вигляді довідки і представити керівнику закладу вищої освіти для ознайомлення.

З метою покращення результатів у формуванні здорового способу життя студентів необхідно активізувати роботу органів студентського самоврядування, які є невід'ємною частиною громадського самоврядування в навчальних закладах. Одним із основних завдань цієї організації є вироблення у студентів навичок розв'язувати соціальні, економічні та культурно-освітні проблеми, формувати відповідальність та вміння працювати в команді. Практика показує, що сьогодні органи студентського самоврядування не повною мірою виконують ті обов'язки, які покладені на них для вирішення питань оздоровлення, фізичного розвитку, харчування та покращення побутових умов студентів у гуртожитках.

Оскільки органи студентського самоврядування можуть вносити свої пропозиції щодо розвитку матеріальної бази ЗВО, у тому числі з питань, що стосуються побуту та відпочинку студентів, ця важлива структура закладу повинна направити свої зусилля на обладнання в гуртожитках місць для занять фізичними вправами.

Немає сумніву в тому, що керівництво навчального закладу та його профспілковий комітет підтримують прохання студентів і виділять необхідні кошти для придбання спортивного інвентаря: гімнастичних матів,тенісних столів, степ-платформ, бігових доріжок-масажерів, гантель, гімнастичних палиць, обручів, скакалок, гумових джгутів тощо. Це дозволить студентам без зайвих матеріальних витрат на проїзд у спортивні зали й оплату абонементів, економлячи час на самопідготовку, займатися фізичними вправами самостійно, тим самим покращувати своє здоров'я, переключатися з розумової роботи на фізичну та довести тижневий обсяг фізичної активності до норми, що, на думку фахівців, для студентів складає 8-10 годин.

Позитивний приклад облаштування місць для заняття фізичними вправами в гуртожитку є і в Ізмаїльському державному гуманітарному університеті. Завдяки зусиллям ректорату, кафедри фізичної культури та студентського комітету в гуртожитку №2 обладнано три приміщення: тренажерний зал, зал вільної боротьби та зал для занять шейпінгом.

Свій вклад у формування культури здорового способу життя студентів можуть зробити і куратори академічних груп. У їх обов'язки входить надання допомоги студентам в підготовці та проведенні культурно-масових і фізкультурно-оздоровчих заходів; сприяння попередженню девіантної поведінки і пропаганді здорового способу життя студентів. Виконання цієї роботи кураторами з більшою відповідальністю сприяло б поліпшенню якості знань студентів та підвищенню навчальної дисципліни, об'єднанню колективу групи і формуванню у здобувачів вищої освіти гуманістичних якостей.

Таким чином, щоб виконати завдання Національної стратегії оздоровчої рухової активності та Стратегічного середньострокового плану, керівництву закладу вищої освіти необхідно об'єднати зусилля ректорату, членів Вченої ради, деканатів, профспілкових комітетів, кураторів академічних груп, та органів самоврядування. Цю роботу необхідно проводити систематично і цілеспрямовано, розуміючи, що від результатів виконання цих важливих програм залежить здоров'я і майбутнє студентів конкретного закладу вищої освіти.

Перспективи подальших наукових пошуків шляхів поліпшення результатів у формуванні здорового способу життя студентів лежать у площині поглиблення наукового дослідження.

Тому на наступному етапі науково-дослідної роботи необхідно зосередити увагу на визначенні основних засобів та методів фізичного виховання, які дозволять комплексно розв'язувати проблеми формування здорового способу життя студентської молоді.

Анотація

Стаття теоретично обґрунтовує пошук шляхів поліпшення результатів у формуванні здорового способу життя студентської молоді. Надано практичні рекомендації науково-педагогічним працівникам закладів вищої освіти для досягнення мети та виконання основних завдань Національної стратегії з оздоровчої рухової активності в Україні на період до 2025 року «Рухова активність - здоровий спосіб життя - здорова нація».

У статті відзначено роль керівника вишу, загальноуніверситетських кафедр фізичного виховання та спорту, кураторів навчальних груп і органів студентського самоврядування у формуванні культури здорового способу життя студентів. Акцентується увага на створенні умов для самостійного зайняття фізичними вправами в умовах проживання у гуртожитках. Також у статті наголошено на важливості проведення моніторингів, які допоможуть вивчити, проаналізувати, оцінит и та спрогнозувати роботу з формування здорового способу життя студентської молоді.

Ключові слова: здоровий спосіб життя, студентська молодь, Національна стратегія, оздоровча рухова активність.

The culture of healthy way of life formation of the youth today becomes a top priority. Intensive mental stress, low motor activity, poor diet, non-compliance with the regime of rational work and rest, domestic inconvenience, connected with living in a Dorm, examination stresses, the aspiration of the students at times to combine training with work - all this adversely affects the health of students. According to biomedical research the level of health of students from course to course falls, and the situation year after year does not improve, and in some cases it worsens, becoming truly critical.

A lot depends on the health of students: quality of education, further professional activities, personal growth, social and economic well-being of the country, but most importantly - the health of the future generation, the health of the nation.

Concern about this issue can be traced at the state level, being reflected in such documents:

In Presidential Decree of Ukraine from 24.09.2004 № 1148/2004 «On the National Doctrine of the Development of Physical Culture and Sport»

In Presidential Decree of Ukraine from 09.02.2016 № 642/2016 «On the National Strategy on health activity in Ukraine» for the period till 2025 «health activity - healthy way of life - healthy nation» and others.

It is necessary to begin the work to achieve the aim and main objectives of the national strategy «Health activity - healthy way of life - healthy nation» with increasing responsibility of heads of higher educational institutions. For this purpose, the Cabinet of Ministers of Ukraine adopted a resolution № 212 (21.03.2016), which approved changes in the standard form of the contract with the head of higher education institution.

The amendments provide for the responsibility of the rectors of higher education institution for the development and modernization of the content, forms of physical education of students, University sport and suitable material base, preparation and publication of the annual report on the state of physical education and sports in higher education institution.

Key words: healthy way of life, health activity, National Strategy, informing students.

Размещено на Allbest.ru