Географічні центри Європи як тематичні туристичні локації

Размещено на http://www.allbest.ru/

ГЕОГРАФІЧНІ ЦЕНТРИ ЄВРОПИ ЯК ТЕМАТИЧНІ ТУРИСТИЧНІ ЛОКАЦІЇ

Сергій Остапчук

Національний університет водного

господарства та природокористування

Відмічено значення географічних центрів територій як важливих географічних констант. Обґрунтовано і запропоновано 12 туристичних локацій, які вважалися колись чи претендують сьогодні бути географічним центром Європи, для прокладання одного або декількох (при потребі) відповідних тематичних маршрутів. У цьому плані перспективним видається поява нового виду туризму - географо- центричного. Такий вид туризму передбачає подорожі до географічних центрів різних територій (материків, країн, окремих її частин).

Ключові слова: географічний центр, туристична локація, міжнародний туризм, Європа, географічні координати.

маршрут туристичний європа центр

Сергей Остапчук. Географические центры Европы как тематические туристические локации. Отмечено значение географических центров территорий как важных географических констант. Обоснованно и предложено 12 туристических локаций, которые считались когда-то или претендуют сегодня быть географическим центром Европы, для прокладывания одного или нескольких (при необходимости) соответствующих тематических маршрутов. В этом плане перспективным представляется появление нового вида туризма - географо-центричного. Такой вид туризма предусматривает путешествия в географические центры различных территорий (материков, стран, отдельных ее частей).

Ключевые слова: географический центр, туристическая локация, международный туризм, Европа, географические координаты.

Serhii Ostapchuk. Geographic centers of Europe as thematic tourist locations. In a modem dynamic world, a steady trend has acquired changes in the tourist interest from the usual travel for recreation to more informative cognitive travel. Now more and more tourists are showing increased demand for new interesting thematic objects and routes that perform cognitive-informational function. The purpose of this publication is to justify and propose for this the tourist locations that were once considered or are claimed today to be the geographical center of Europe.

The geographic centers of the territories are classified as geographical constants (the main geographical parameters, which also include the area of the territory, the length of the boundaries, the coordinates of the extreme points, the largest and lowest elevations, and others). Accordingly, geographical centers are perceived as single, single-valued and constant points.

In fact, many European countries believed once or claim today that the geographical center of Europe is located on their territory. According to the calculations, the total number of such centers is more than two hundred. Disputes about where, nevertheless, it is, arise through various methods of calculation, the methods and accuracy of calculations, the conventionality and ambiguity of some of the borders of Europe (it should be borne in mind that at different times the eastern border of Europe was conducted in different ways) and other.

We consider it expedient to choose and use the most known and interesting, in our opinion, geographical centers of Europe as tourist locations (some of them can already be attributed to the objects of geographical heritage) when laying one or several (if necessary) relevant thematic routes. Such points, of course, will perform the cognitive-informational function and expand the geographical knowledge of tourists. They must necessarily have geographic coordinates and are located on the territory of several European countries.

To visualize the position of the selected 12 geographical centers in Europe (and also to compare their location relative to each other), the known geographic coordinates are plotted on the contour basis of the map (coordinate system: worldwide, projection: arbitrary Robinson pseudocylindrical, central meridian 30 ° 00 '00 '' eastern longitude). The list of proposed geographical centers of Europe according to the chronology of their definition as tourist locations: 1. Suchowola (a city in Poland, 1775, geographical coordinates: 53°34'39" north latitude and 23°06'22" eastern longitude). 2. Kremnica (a city in Slovakia, 1815, geographical coordinates: 48°44'37" north latitude and 18°55'50'' eastern longitude). 3. Dylen (the mountain in the Czech Republic, 1865, geographical coordinates: 49°58'04" northern latitude and 12°30'10" eastern longitude). 4. Dilove (village in Ukraine, 1887, geographical coordinates: 47°57'47'' northern latitude and 24°n'14" eastern longitude). 5. Frauenkirche (evangelical-lutheran church in Dresden, Germany, early 1900's, geographical coordinates: 51°03'07'' northern latitude and 13°44'30'' eastern longitude). 6. Purnuskes (village in Lithuania, 1989, geographical coordinates: 54°54' northern latitude and 25°19' eastern longitude). 7. Hiiumaa (the island of Estonia in the Baltic Sea, 1994, geographical coordinates: 59°09' northern latitude and 21°23' eastern longitude). 8. Kourzhym (a city in the Czech Republic, 1995, geographical coordinates: 50°00'10'' northern latitude and 14°58'28'' eastern longitude). 9. Tallya (village in Hungary, 2000, geographical coordinates: 48°14'10'' northern latitude and 21°13'33'' eastern longitude). 10. Sho (lake in Belarus, 2000, geographical coordinates: 55°10'55'' northern latitude and 28°15'30'' eastern longitude). 11. Polotsk (a city in Belarus, 2008, geographical coordinates: 55°30' northern latitude and 28°48' eastern longitude). 12. Monnuste (village in Estonia, early 2000's, geographical coordinates: 58°18'14'' northern latitude and 22°16'44'' eastern longitude).

Traveling on objects can be done both with the help of travel companies, and independently.

As the tourism industry is constantly evolving, reacting instantly to changes in demand in the market, the appearance of a new type of tourism - geographic-centric - is promising. This kind of tourism involves trips to the geographical centers of different territories (continents, countries, parts of it).

Key words: geographical center, tourist location, international tourism, Europe, geographical coordinates.

Вступ. ХХІ століття ООН назвала глобально туристичним. І це цілком зрозуміло, бо за даними організації, щорічно більше одного мільярда людей у пошуку нових вражень і відпочинку здійснюють подорожі в інші країни. У резолюції Генеральної Асамблеї ООН наголошується на важливості розвитку саме міжнародного туризму для кращого взаєморозуміння між народами та поваги до культурних цінностей в усьому світі, що у загальному сприятиме зміцненню миру на планеті. Разом з тим, міжнародний туризм став важливим сектором світової економіки. За даними Світової ради з туризму та подорожей, його внесок у глобальний ВВП становить майже 11%, забезпечуючи зайнятість понад 10% усієї робочої сили. Туризм по праву вважається однією із вагомих форм міжнародної співпраці.

У сучасному динамічному світі стійкого тренду набуло зміщення туристичного інтересу від звичайних відпочинкових поїздок до більш змістовних пізнавальних подорожей. Зараз усе більша кількість туристів проявляє підвищений попит до нових цікавих тематичних об'єктів та маршрутів, які виконують пізнавально-інформаційну функцію.

Обґрунтувати і запропонувати для цього туристичні локації, які вважалися колись чи претендують сьогодні бути географічним центром Європи - мета даної публікації.

Аналіз публікацій. Слід зауважити, що в історії картометричних досліджень відомі різні підходи до розрахунків центральних точок територій (методи середніх координат, рівновеликих площ, інтегральних оцінок та ін.), але загальновизнаним у світовій науковій практиці є саме метод визначення центру ваги фігури.

Виконувалися ж дослідження по встановленню географічних центрів різних територій (материків, країн, окремих її частин). Ідея та тематика визначення географічних центрів територій неодноразово піднімалася у працях О. Барладіна і Є. Городецького [Barladin О. and Horodetskyi Y. (2005)], Є. Городецького і Д. Ісаєва [Horodetskyi Y. and Isaiev D. (2004)], В. Грицевича [Hrytsevych V. (2002, 2003)], В. Джамана, М. Заячука, О. Заячука [Dzhaman V., Zaiachuk M. and Zaiachuk O. (2010)], І. Дітчука [Ditchuk I. (2000)], Ф. Заставного [Zastavnyi F. (1994)], Я. Кудлика [Kudlyk Y. (1994)], В. Шевченка [Shevchenko V. (1993, 2006)] та інших. Але, як справедливо зазначають Ю. Карпінсь- кий, А. Лященко, А. Дьогтяр [Karpinskyi Y., Liashchenko A. and Dohtiar A. (2002)], у більшості публікацій «не приведені характеристики використаних картографічних матеріалів, обсяги та параметри проведених вимірів, а також оцінка точності отриманих результатів. Відсутність зазначених даних не дає можливості зробити висновок про достовірність результатів».

Цілком природно, така ситуація призводить до великої розбіжності. Наприклад, при визначенні географічного центру території України наводяться точки з географічними координатами, відстані між якими більше 60 км (і це стосується праць кінця ХІХ - початку ХХ ст.).

Для уникнення недопустимих спотворень і конкретизації точки географічного центру до досліджень було навіть залучено Науково- дослідний інститут геодезії і картографії Державної служби геодезії, картографії та кадастру. Географічний центр розглядався як центр ваги замкнутої системи, а для визначення його координат виконано побудову регулярної моделі сітки трапецій на цифровій топографічній карті України (масштаб 1:200 000) з кроком 0,1'. Всього було завантажено 8 686 точок периметру сухопутної ділянки державного кордону та берегової лінії по Чорному та Азовському морях. Координати географічного центру території України: ф = 49°01'39'', X = 31°28'58'' (с. Мар'янівка Шполянського району Черкаської області). Загальна середня квадратична помилка положення становить ±0,24', що відповідає на місцевості 407 м.

Дослідниками наголошується, що географічні центри виконують ряд важливих функцій, серед яких, на наш погляд, варто виділити:

> картографо-геодезичні (як базові точки при виборі найоптимальніших картографічних проекцій, встановленні відліку місцевої системи координат);

> туристично-краєзнавчі (як екскурсійні об'єкти при розробці туристичних маршрутів);

> об'єднавчо-виховні (як елементи культурно-освітнього розвитку, консолідації та патріотичного виховання громадян).

Виклад основного матеріалу. Географічні центри територій належать до категорії географічних сталих (основних географічних параметрів, куди відносять також площу території, довжину кордонів, координати крайніх точок, найбільші і найменші висотні відмітки та ін.), які дають уявлення про її географічне положення, цілісність, просторове розміщення та окремі ознаки. Відповідно, географічні центри сприймаються як єдині, однозначні і постійні точки. Насправді ж, немало європейських країн (Австрія, Білорусь, Естонія, Латвія, Литва, Німеччина, Польща, Росія, Словаччина, Чехія, Угорщина, Україна) вважали колись і претендують сьогодні на те, що географічний центр Європи знаходиться саме на їх території. За проведеними підрахунками загальна кількість таких центрів більше двохсот.

Суперечки про те, де ж все таки він знаходиться, виникають через різні методи розрахунків, способи і точність обчислень, умовність і неоднозначність частини кордонів Європи (слід пам'ятати і той факт, що у різні часи східну межу Європи проводили по-різному) та ін. Узагальнюючи наявний матеріал, варто зауважити, що не є великою дивиною і те, що хоча географічні центри не мають визначатися і трактуватися довільно, а повинні відповідати загальновизнаним у світовій практиці правилам, у частини з них відсутні хоча б якісь наукові обґрунтування, а їх «народження» пов'язане, передусім, з політичним чи, досить часто, комерційним інтересом. У багатьох таких точках облаштовані спеціальні пам'ятні знаки. І це цілком зрозуміло, бо туристична діяльність має бути прибутковою справою.

З огляду на вищенаведене, вважаємо за доцільне вибрати та використати найбільш відомі і цікаві, на наш погляд, географічні центри Європи в якості туристичних локацій (частину з них уже можна віднести до об'єктів географічної спадщини) при прокладанні одного або декількох (при потребі) відповідних тематичних маршрутів. Такі точки, безумовно, виконуватимуть пізнавально-інформаційну функцію та розширюватимуть географічні знання туристів.

Загальновідомо, що туристична привабливість тісно пов'язана з інформаційним полем, яке дає необхідні відомості щодо розташування об'єктів. Особливо це важливо при плануванні та здійсненні самостійних мандрівок, коли першочергове значення мають правильна оцінка умов подорожі, орієнтування та навігація до місць, що становлять інтерес. Сучасний рівень технічного забезпечення та навігаційно - картографічних знань населення дозволяє необхідні для цього відомості та матеріали отримати в Інтернеті із систем з відкритою інформаційною базою. Для цього потрібно тільки мати актуальні та достовірні дані про місцезнаходження потрібних об'єктів. Тому вибрані географічні центри обов'язково повинні мати географічні координати.

Безумовно, одним із важливих напрямків активізації міждержавних комунікацій, посилення глобальних інтеграційних процесів, встановлення взаєморозуміння між народами є саме розвиток міжнародного туризму. Європа є найбільш популярним туристським регіоном у світі. Серед багатьох чинників цього статусу важливе значення мають і комфортні умови перебування та наявність безвізового або спрощеного візового режиму (чи реальні кроки по їх встановленню). Із цих позицій вибір географічних центрів Європи (куди, на наш погляд, варто включити об'єкти із переважної більшості країн, на території яких вони знаходяться) у якості туристичних локацій виглядає досить перспективним.

Для візуалізації положення вибраних нами географічних центрів Європи (і навіть з метою порівняння їх розміщення одного відносно іншого), вирішено за відомими географічними координатами нанести їх на контурну основу карти (система координат: всесвітня; проекція: довільна псевдоциліндрична Робінсона; центральний меридіан: 30°00'00" сх. д.). Нумерація точок (див. рис.) відповідає хронології визначення географічних центрів та порядку їх розгляду у тексті.

1. Суховоля (містечко однойменної гміни, Підляське воєводство, Польща). Першим історичним центром Європи (1775 р.) стало невелике містечко Суховоля, на ринковій площі якого Шимон Антоні Собекрайський, картограф і астроном короля Речі Посполитої Станіслава Августа Понятовського, його і розміс

2. тив. Місцеположення було встановлено у точці перетину ліній між найбільш віддаленими точками (мис Нордкап у Норвегії і мис Тенарон (Матапан) у Греції, мис Сент-Вінсент у Португалії і крайня східна точка Уральських гір) Острови не враховувалися.

Рис. Карта «Географічні центри Європи» Fig. Map «Geographical centers of Europe»

Географічні координати пам'ятника: 53°34'39" пн. ш. і 23°06'22" сх. д.

3. Кремниця (містечко муніципалітету Ж'яр-над-Гроном, Банськобистрицький край, Словаччина). Наступним відомим центром Європи (1815 р.) стало невелике на той час словацьке село Кремниця, яке розміщувалося біля підніжжя гори Крагуле (знаходиться на водорозділі басейнів Балтійського і Чорного морів). Тому пізніше назву центру можна було почути у двох варіантах - і Кремниця, і Крагуле. Зараз це місце є досить популярним у Європі, тут знаходиться відомий гірськолижний курорт. Окрім пам'ятного каменю є ще й готель під назвою «Центр Європи». А на меморіальній дошці поблизу церкви Яна Хрестителя вказано, що це «центр найменшого кола, описаного в межах Європи» (одначе, межі Європи, які враховувалися, невідомі).

Географічні координати маркерного каменю: 48°44'37'' пн. ш. і 18°55'50'' сх. д.

4. Ділень (940-метрова гора, муніципалітет

Стара-Воде, Чехія). У 1865 р. в часи Австро- Угорської монархії центральна точка Європи була визначена на горі Ділень (нім. - Тілле). Зараз тут на західному схилі гори у лісовому масиві на німецько-чеському кордоні стоїть кам'яний стовп із відповідними написами. Розташоване поблизу невелике баварське село Нейальбенреут (Німеччина) цей факт активно використовує для розвитку місцевого туризму. Історичні ж документи засвідчують, що тут у далекі часи був закладений тріангуляційний пункт для виконання геодезичних спостережень.

Географічні координати: 49°58'04'' пн. ш. і 12°30'10'' сх. д.

5. Ділове (село Рахівського району, Закарпатська область, Україна). У 1885 - 1887 рр. на Закарпатті, яке тоді перебувало у складі Австро-Угорщини, виконувалося вивчення місцевості з метою будівництва залізної дороги Ра- хів - Сігет. У процесі вишукувань інженери встановили, що на цій території може знаходитися географічний центр Європи. Згодом геодезисти військового відомства Австро- Угорщини виконали розрахунки, відповідні вимірювання на місцевості і біля села Ділового на березі Тиси закріпили стовп. Пізніше на ньому з'явилася табличка з написом на латині: «Це постійне, точне, вічне місце, яке визначене спеціальним приладом, виготовленим в Австро-Угорщині, у Європейській системі широт і довгот у 1887 р.». Заради справедливості потрібно зауважити, що тоді на території імперії було встановлено загалом більше десятка подібних стовпів для проведення досліджень з визначення центру Європи. Пізніше деякі з них помилково почали сприйматися за бажані центри.

Географічні координати пам'ятного обеліска: 47°57'47" пн. ш. і 24°11'14" сх. д.

6. Фрауенкірхе (євангельсько-

лютеранський храм, Дрезден, Німеччина). На початку 1900-х рр. географи Німецької імперії провели власні розрахунки. За версією німецьких дослідників, географічний центр Європи знаходиться у столиці Саксонії - місті Дрездені, поряд із євангельсько-лютеранською церквою Фрауенкірхе (Богоматері).

Географічні координати: 51°03'07'' пн. ш. і 13°44'30'' сх. д.

7. Пурнушкес (село Вільнюського повіту, Литва). У 1989 р. Французький національний інститут географії встановив нове розміщення географічного центру Європи. Для обчислення був використаний математичний метод визначення центру ваги геометричної фігури. Із розрахунків виходило, що такий центр знаходиться у Литві, за 26 км північніше її столиці - Вільнюса, недалеко від села Пурнушкес. У 2004 р. на цьому місці відкрито скульптурну композицію - колону із білого граніту, верх якої опоясує зіркова корона (символ Європейського Союзу). Пурнушкеський центр отримав найбільш широке визнання. Це єдиний центр Європи, який занесений до Книги рекордів Гіннеса.

Географічні координати: 54°54' пн. ш. і 25°19' сх. д.

8. Хіумаа (острів у Балтійському морі, Естонія). Цю точку визначили українські дослідники Я. Кудлик та В. Грицевич у 1994 р. Взагалі кажучи, львівські вчені на основі серії детальних розрахунків визначили аж три варіанти географічних центрів Європи (материковий, з близькими островами, Європа загалом). Але найбільшу увагу привертає саме третій варіант - точка у Балтійському морі поблизу естонського острова Хіумаа.

Географічні координати: 59°09' пн. ш. і 21°23' сх. д.

9. Коуржим (містечко Середньочешського краю, Чехія). Дослідження чехів показали, що географічний центр Європи знаходиться у їхній країні, а конкретніше - на віддалі 1,5 км від містечка Коуржим (місце перетину північної паралелі 50° і східного меридіана 15°). Тому у 1995 р. на міській площі поблизу мерії було встановлено відповідний пам'ятний знак із металевим виском і нанесеною символічною точкою.

Географічні координати: 50°00'10'' пн. ш. і 14°58'28'' сх. д.

10. Тайлья (село в окрузі Боршод-Абауй- Земплен, Угорщина). Угорські географи провели свої розрахунки по визначенню центру континентальної Європи. І у 2000 р. у невеликому селі Тайлья було встановлено скульптуру із написом «Геометричний центр Європи». Оскільки село розташоване у знаменитому Токайському винному районі, даний факт є додатковим стимулом для розвитку туризму.

Географічні координати: 48°14'10'' пн. ш. і 21°13'33'' сх. д.

11. Шо (озеро у Вітебській область, Білорусь). У 2000 р. білоруські вчені О. Соломонов і В. Аношко опублікували результати досліджень, згідно яких географічний центр Європи розміщується 48 км південно-західніше Полоцька, недалеко від озера Шо. Створивши матрицю з невеликим кроком сітки, вчені використали метод центру ваги і спеціальну комп'ютерну програму, яка сприймала Європу за єдине ціле - Біле і Балтійське море, Англію і Ірландію включили у програму як об'єкти материкової зони.

Географічні координати: 55°10'55'' пн. ш. і 28°15'30'' сх. д.

12. Полоцьк (районний центр, Вітебська область, Білорусь). Декілька років потому вчені «Бєлаерокосмогеодезії» провели подальші дослідження, включивши у територію Європи басейни ще інших морів та найбільші острови. Східна межа Європи була взята по підошві Уральського хребта. До розрахунків уже була взята матриця із більш щільним кроком інтегральної сітки. Виявилося, що у такому випадку центр Європи знаходиться у самому Полоцьку, де у 2008 р. у одному із міських скверів встановлено знак «Центр Європи».

Географічні координати: 55°30' пн. ш. і 28°48' сх. д.

13. Монюште (село муніципалітету Кярла, округ Сааре, Естонія). На думку естонських дослідників, що якщо всі острови - від Азор- ських до Землі Франца-Йосифа і від Криту до Ісландії брати до уваги, то за їхніми розрахунками центральна європейська точка буде знаходитися поблизу села Манюште на острові Сааремаа. Про метод обчислення не повідомляється. Місцева влада активно намагається перетворити це місце у туристичну локацію.

Географічні координати: 58°18'14" пн. ш. і 22°16'44" сх. д.

Висновки. Вибрані 12 географічних центрів Європи можна об'єднати у туристичні локації одного або декількох тематичних маршрутів, що сприятиме розширенню асортименту міжнародних турпродуктів. Такі подорожі видаються достатньо цікавими, інформативними, дозволять поглибити географічні знання. Їх можна буде здійснювати як за допомогою туристичних фірм, так і самостійно.

Оскільки туристична галузь невпинно розвивається, миттєво реагуючи на зміни попиту на ринку, то перспективним видається поява нового виду туризму - географо-центричного. Такий вид туризму передбачає подорожі до географічних центрів різних територій (материків, країн, окремих її частин).

References

1. Barladin O.V. Heoinformatsiini pidkhody do vyznachennia koordynat heohrafichnoho tsentru Yevropy / O.V. Barladin, Ye.M. Horodetskyi // Kartohrafiia ta vyshcha shkola: zbirnyk naukovykh prats. - K: Instytut peredovykh tekhnolohii, 2005. - Vyp. 10. - S. 24-28.

2. Horodetskyi Ye.M. Do problemy vyznachennia heohrafichnoho tsentru Ukrainy. Novi pidkhody / Ye.M. Horodetskyi, D.V. Isaiev // Ukrainskyi heohrafichnyi zhurnal. - 2004. - №2. - S. 38-46.

3. Hrytsevych V.S. Pro heohrafichnyi tsentr Ukrainy ta yii seredynu / V.S. Hrytsevych //

Kraieznavstvo. Heohrafiia. Turyzm. - 2002. - №44. - S. 12-13.

4. Hrytsevych V.S. Tsentrohrafiia i problemy vyznachennia heohrafichnoho tsentru Ukrainy / V.S. Hrytsevych // Natsionalne kartohrafuvannia: Stan, problemy ta perspektyvy rozvytku. - K.: DNVP «Kartohrafiia», 2003. - S. 69-72.

5. Dzhaman V.O. Vyznachennia heohrafichnoho tsentru terytorii ta otsinka transportno- heohrafichnoho polozhennia administratyvnykh tsentriv Chernivetskoi oblasti /V.O. Dzhaman, M.D. Zaiachuk, O.H. Zaiachuk // Naukovyi visnyk Chernivetskoho universytetu. Heohrafiia. - 2010. - Vyp. 527. - S. 95-100.

6. Ditchuk I. Deshcho pro kraini tochky, heohrafichnyi tsentr, kompaktnist terytorii ta dovzhynu kordoniv Ukrainy / I. Ditchuk // Kraieznavstvo. Heohrafiia. Turyzm. - 2000. - №34. - S. 2-5.

7. Zastavnyi F.D. Heohrafiia Ukrainy: u 2-kh knyhakh / F.D. Zastavnyi. - Lviv: Svit, 1994. - 472 s.

8. Karpinskyi Yu.O. Vyznachennia heohrafichnoho tsentru Ukrainy / Yu.O. Karpinskyi, A.A. Liashchenko, A.M. Dohtiar // Visnyk heodezii ta kartohrafii. - 2002. - №1. - S. 29-33.

9. Kudlyk Ya.O. Chy tsentr Yevropy spravdi znakhodytsia v s. Dilovomu Rakhivskoho raionu Zakarpattia? / Ya.O. Kudlyk // Problemy heohrafii Ukrainy: materialy naukovoi konferentsii. - Lviv: Lvivskyi universytet, 1994. - S. 130-131.

10. Shevchenko V.O. Pro heohrafichnyi tsentr terytorii Ukrainy / V.O. Shevchenko // Ukrainskyi heohrafichnyi zhurnal. - 1993. - №1. - S. 60.

11. Shevchenko V.O. Tsentryzm ta tsentrychnist v heohrafii / V.O. Shevchenko. - K.: Nika-Tsentr, 2006. - 156 s.

Размещено на Allbest.ru