Використання елементів танцетерапії у структурі програми профілактики фізичної перевтоми юних футболістів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Використання елементів танцетерапії у структурі програми профілактики фізичної перевтоми юних футболістів

У статті представлено проблему профілактики фізичної перевтоми юних футболістів засобами фізичної терапії та ерготерапії з елементами танцетерапії, а також результати оцінки ефективності запропонованих заходів. У роботі відображено методику проведення танцетерапії протягом навчального року із зазначенням хореографічних напрямків окремих занять (позиції рук і ніг, основні танцювальні рухи, сучасні і класичні види танців, танцювально-рухова імпровізація перед дзеркалом, різні танці народів світу, «п'ять танців у вільному стилі», характерні танці, вальси, сучасні напрямки танцювального мистецтва, спортивні бальні танці тощо). Показано позитивний вплив засобів фізичної терапії, ерготерапії з елементами танцетерапії за умов комплексного впровадження (ЛФК, гідротерапії, хореографії) на функціональний та психофізіологічний стани юних футболістів, що підтверджується позитивною динамікою змін показників кардіореспіраторної системи, динамометрії, проб Штанге, Генчі, Ромберга та коректурної проби з визначенням продуктивності розумової працездатності.

У сфері спортивної діяльності, у тому числі у спорті вищих досягнень залишається актуальною проблема профілактики фізичної перевтоми спортсменів, а також підвищення їх рівня працездатності, витривалості та функціонально-резервних можливостей у цілому. Протягом ХХ--ХХІ століть науковцями здійснюється безперервний пошук заходів та засобів профілактики негативних змін у функціональному та психофізіологічному станах спортсменів на фоні систематичних тривалих фізичних навантажень [2, с. 52; 4, с. 80; 5, с. 16].

У зв'язку з тим, що за даними фізіологів, генетиків, гігієністів, сучасне покоління характеризується певними особливостями адаптаційних та функціонально-резервних механізмів, існує необхідність розробки нових засобів та методів профілактики вище зазначених станів.

Отже, питання профілактики перевтоми та оптимізації фізичної працездатності спортсменів на сьогодні залишається актуальною проблемою у наукових колах, вирішення якої повинне ґрунтуватися на загальнобіологічних і загально-педагогічних принципах.

Аналіз останніх досліджень і публікацій.

На сьогодні достатньо детально вивчені питання етіології, патогенезу і клініки порушень, що виникають на фоні фізичних навантажень різної потужності та систематичності, а також вибору заходів і засобів, що показали свою ефективність у підвищенні адаптаційних можливостей організму спортсмена до тривалих фізичних навантажень (V.S. Mishchenko, M.M. Bulatova, 1993, А.Ю. Дяченко, 2004; В.С. Міщенко, О.М. Лисенко, В.Є. Виноградов, 2007; А. Suchanowski, 2010). Але більшість вітчизняних та зарубіжних науковців, що вивчають відновлення і підвищення працездатності спортсменів, недостатньо враховують специфіку спорту, спрямованість тренувального процесу, вік та спортивну кваліфікацію спортсменів і акцентують увагу просто на впровадженні відновлювальних і стимулюючих впливів в тренувальний процес спортсменів (J.H. Wilmore, D.L. Costill, 1994; В.М. Платонов, 2004; В.М. Волков, 2004; В.І. Дубровський, 2002; А.А. Бірюков, 2006; L. Burke, 2006 та ін.).

Крім того, у подібних дослідженнях недостатньо висвітлені питання оцінки ефективності запропонованих засобів та методів, не знайдено під час аналізу літературних джерел і обґрунтування комплексних програм профілактики фізичної перевтоми юних футболістів. Щодо танцетерапії, то знайдені окремі повідомлення про використання даного методу у структурі програм фізичної терапії, ерготерапії, психокорекції різних станів без наукового обґрунтування ефективності його використання [1, с. 62; 3, с. 4]. виділення не вирішених раніше частин загальної проблеми. Слід додати, що проблема вибору адекватних позатренувальних засобів відновлення у структурі комплексних програм, спрямованих на мобілізацію, корекцію і прискорення процесів відновлення, за змістом окремих тренувальних занять і їх поєднань в тренувальних циклах досліджені недостатньо. Значна різноманітність спортивних видів ускладнює розробку системи таких впливів, адже усі вони повинні бути пов'язані зі специфікою спорту та спортивної дисципліни. Тому, дослідження та обґрунтування нових підходів до відновлення функціонального стану організму спортсменів та профілактики перевтоми з урахуванням виду спортивної діяльності, у тому числі, і з залученням засобів фізичної терапії, ерго- терапії та психокорекції, залишається актуальним.

Крім того, у наукових джерелах не знайдено даних щодо обґрунтування методики використання танцетерапії у структурі комплексної програми та оцінки її ефективності.

Мета статті. Оцінити ефективність комплексної програми профілактики фізичної перевтоми юних футболістів з елементами танцетерапії на основі змін функціонального та психофізіологічного станів. виклад основного матеріалу. Впровадження попередньо розробленої програми здійснено на базі Комунального закладу Сумської обласної ради «Обласний ліцей-інтернат спортивного профілю «Барса»», В експерименті прийняли участь 28 юних футболістів 12-14 років чоловічої статі. У 18 з них були виявлені ознаки фізичного стомлення, тому вони і приймали участь у подальших дослідженнях.

Усі юні спортсмени з ознаками фізичної втоми були розподілені на групи: 10 футболістів склали основну групу дослідження (ОГ) (підлягали впливу комплексної програми з елементами танцетерапії), 8 футболістів склали групу порівняння (ГП) (футболісти цієї групи не підлягали дії програми і відновлювали свій функціональний стан за традиційною програмою спортивного закладу та за рекомендаціями тренера і спортивного лікаря).

Експеримент здійснювався у з етапи. На першому етапі було проведено аналіз літературних джерел з проблематики виникнення та наслідків перевтоми у футболістів. Вивчено причини виникнення такого стану і методи його корекції та профілактики.

Другий етап включав оцінку функціонального та психофізіологічного станів організму юних футболістів. А також на цьому етапі розроблено і впроваджено програму з елементами танцете- рапії для юних футболістів з ознаками фізичної втоми.

На третьому етапі здійснено порівняльний аналіз результатів оцінки функціонального стану спортсменів ОГ та до та після впровадження програми, що полягала у систематичному виконанні юними футболістами компонентів відновлення у тренувальному процесі.

Оцінка функціонального (ФС) та психофізіологічного станів (ПФС) юних футболістів здійснена на початковому етапі дослідження з метою відбору категорії осіб, що потребують корекції з метою відновлення ФС їх організму та профілактики розвитку фізичної перевтоми.

У 28 спортсменів 12-14 років визначені наступні показники: ЧСС, САТ, ДАТ, ЖЄЛ, Динамометрії, продуктивності розумової працездатності (РП), проб Штанге, Генче та Ромберга.

Оцінка ФС спортсменів із визначенням зазначених показників здійснювалася до і через 10 хвилин після тренування, що дозволило визначити групу осіб із незадовільною реакцією на тренувальне навантаження, про що свідчило недостатнє відновлення показників через 10 хвилин після завершення тренування і могло вказувати на зниження адаптаційно-резервних можливостей їх організму.

Алгоритм комплексної програми представлено у таблиці 1.

Як було зазначено вище, на початковому етапі дослідження прийняли участь 28 юних футболістів (12-14 років), результати оцінки ФС та ПФС яких до та після тренування представлені у таблиці 2 та 3. У подальших дослідженнях прийняли участь 18 спортсменів, у яких згідно отриманих результатів обстеження виявлені ознаки фізичного стомлення. Для проведення експерименту юні футболісти були розподілені на 2 групи: ОГ (10 осіб) та ГП (8 осіб). На наступному етапі, який тривав протягом року, 10 футболістів приймали участь у програмі, до структури якої входили заняття з танцетерапії. Інші -- 8 -- підлягали впливу традиційним засобам відновлення. На завершальному етапі проведено оцінку ФС та ПФС у динаміці тренувального процесу з метою встановлення ефективності розробленої програми.

Як видно з таблиці 4, перед впровадженням програми у вересні між ОГ та ГП не виявлено вірогідних відмінностей за жодним із досліджуваних критерій. Зазначимо, що у обох груп на початковому етапі дослідження виявлені ознаки фізичного стомлення, на що вказує негативна динаміка змін усіх досліджуваних показників протягом тренувального процесу. Так, ознаки тахікардії та підвищення САТ і ДАТ не достатньо нормалізуються протягом 10 хвилин після завершення тренування, що вказує на зниження відновлювальних процесів організму. Отримані результати у поєднанні із зменшенням показника ЖЄЛ свідчать про неадекватну реакцію кардіо-респіраторної системи юних футболістів на тренувальне навантаження, крім того, результати аналізу проб Штанге, Генчі та Ромберга підтверджують наявність ознак стомлення у обстежених.

Після впровадження програми встановлені вірогідні відмінності між показниками ФС та ПФС футболістів ОГ та ГП після тренування. Виключення становлять показники ЖЄЛ та ре зультати проби Штанге, за якими не виявлені вірогідні відмінності (р>0,05), але спостерігається тенденція більш кращих показників ОГ у порівнянні з футболістами ГП (таблиця 4).

Підтвердженням позитивного впливу на процеси відновлення розробленої програми є динаміка змін продуктивності розумової працездатності протягом тренувального процесу. Так, на початку експерименту динаміки змін продуктивності працездатності протягом тренувального процесу у обох досліджуваних груп були ідентичними: спостерігалося різке зниження показників обсягу виконуваної роботи, а також збільшення кількості помилок, здійснених під час проведення проби після тренування. Даний факт є свідчення зниження працездатності кори головного мозку на фоні накопичення ознак втоми.

Після впровадження програми і повторної оцінки продуктивності розумової працездатності у динаміці тренувального процесу наприкінці експерименту встановлені вірогідні зміни між досліджуваними групами. У юних футболістів ГП спостерігається картина, подібна до початкової динаміки. Причому, нами виявлено прояв стадії «кінцевого пориву» у футболістів даної групи, про що свідчить збільшення об'єму виконуваної роботі, але на фоні значного збільшення кількості помилок, тому продуктивність працездатності футболістів ГП після тренування у цілому є вірогідно нижчою, ніж на початку.

У футболістів ОГ виявлені також невірогідні зниження працездатності наприкінці тренування, але стадії «кінцевого пориву» у них при цьому не виявлено. Отже, отримані результати дають підстави для припущення, що розроблена програма позитивно впливає на відновлювальні процеси організму юних футболістів, що підтверджує необхідність подальших досліджень та впровадження елементів танцетерапії у структурі програми реабілітації спортсменів з ознаками фізичного стомлення.

Висновки

фізичний спортсмен терапія

Встановлено позитивний вплив засобів фізичної терапії, ерготерапії з елементами танцетерапії за умов комплексного впровадження (ЛФК, гідротерапії, хореографії) на функціональний стан юних спортсменів, що підтверджується позитивною динамікою змін ФС та ПФС за даними показників кардіореспіраторної системи, динамометрії, проб Штанге, Генчі, Ромберга та коректурної проби з визначенням продуктивності розумової працездатності.

Під впливом засобів комплексної програми з елементами танцетерапії вдалося вірогідно підвищити функціонально-резервні можливості юних футболістів з ознаками фізичного стомлення, підвищити стійкість кори головного мозку до тривалих систематичних навантажень, зменшити час відновлення функціонального стану кар- діореспіраторної системи та нервово-м'язового апарату після фізичних навантажень.

Таким чином, отримані результати підтвердили ефективність розробленої програми і вимагають подальшого використання засобів фізичної реабілітації з елементами танцетерапії у профілактиці фізичної перевтоми.

Перспективами подальших досліджень є оцінка вегетативного супроводу фізичної діяльності юних футболістів під час тренування та розробка програм відновлення їх функціонального стану з урахуванням особливостей варіабельності серцевого ритму.

Таблиця 1

Таблиця 2

Таблиця 3

фізичний спортсмен терапія

Таблиця 4

Список літератури

1.Головко А.В. Хореография в современных видах спорта. Теория и практика физической культуры. 2011. № 6. С. 62-63.

2.Лошилов В.Н. Восстановление мышечной работоспособности как фактор достижения высоких спортивных результатов. Теория и практика физической культуры. 2006. № 7. С. 51-54.

3.Методика проведення уроків хореографії на різних етапах підготовки спортсменів у різних видах спорту : лекція для студентів IV курсу ФФВ спеціальності 024 «Хореографія». розроб. Сосіна В.Ю. Львів, 2019. 8 с.

4.Перепекин В.А. Восстановление работоспособности футболистов. Москва : Олимпия Пресс, Терра-Спорт, 2005. 112 с.

5.Селуянов В.Н., Сарсания С.К., Сарсания К.С. Физическая подготовка футболистов. Москва : ТВТ Дивизион, 2004. 284 с.

Размещено на Allbest.ru