Сучасний стан та перспективи розвитку подієвого туризму в Україні на прикладі розробленого івент-туру "Відкрий для себе Покуття"

Размещено на http://www.allbest.ru/

Сучасний стан та перспективи розвитку подієвого туризму в Україні на прикладі розробленого івент-туру Відкрий для себе Покуття"

Н.Є. Паньків,

В. Р. Мороз

Національний університет "Львівська політехніка", м. Львів, Україна

Розглянуто теоретичні засади та історію вивчення подієвого туризму, його класифікацію, а також сучасний стан цієї сфери в Україні. З'ясовано, що в Україні івент-індустрія бере початок з 90-х років ХХ ст., а в самостійну сферу подієвий туризм виділився лише за останні двадцять років. Проаналізовано наявні пропозиції провідних українських туроператорів, які організовують тури на відомі івенти. Зокрема, "Маланка-фест" у Чернівцях; Фестиваль "Червене вино" в Мукачеве; Гастрономічний фестиваль "Конкурс різників свиней - гентешів" на Закарпатті та ін. Встановлено, що в Україні є невелика кількість туроператорів, які спеціалізуються на внутрішньому туризмі, зокрема пропонують подієві тури. Це туроператор "Відвідай", м. Львів; туроператори "ТерраІнкогніта" і "Етнотур", м. Київ, туроператор "Вилково-Тур", м. Одеса, Туроператор "Окрайна", м. Тернопіль та ін. За результатами досліджень розроблено власний івент-тур, головною подією якого є Маланка в селі на Покутті, що в перспективі може бути фестивалем для великої кількості відвідувачів. Також розглянуто перспективи розвитку подієвого туризму в Україні, а саме напрями та можливі програми розвитку та подано рекомендації щодо покращення організації подієвого туризму в Україні. подієвий туризм івент тур

Ключові слова:івент-туризм; "Маланка" на Покутті; організації подієвого туризму.

Вступ. Одним із перспективних напрямів розвитку економіки країни, за оцінками Всесвітньої туристичної організації (UNWTO), є подієвий або ж івент(event) ту-ризм. Слово Event(подія, захід) в англійській мові має дуже багато значень, як соціально-культурне, так і тех-нічне і навіть філософське, або ж трактують як заплано-вану соціально-суспільну подію/захід, яка відбувається в певний час і з певною метою. Подієві тури, що поєднують в собі традиційний відпочинок та участь в різноманітних подіях як у світі, так і в Україні, поступово стають дедалі популярнішими. Тому дослідження розвитку подієвого туризму в Україні є актуальним.

Подієвий туризм - молодий і надзвичайно цікавий напрям. Унікальні тури, які поєднують в собі тради-ційний відпочинок та участь у видовищних заходах планети або всередині країни, поступово набувають по-пулярності серед різних груп мандрівників. Походження подієвого туризму стало сферою наукових досліджень порівняно недавно. Незважаючи на те, що цей різновид відпочинку існує з найдавніших часів, в особливу галузь туріндустрії він трансформувався в післявоєнні роки, а особливою популярністю став користуватися в 1970-х роках. Саме тоді стали очевидними потенційні можливості різноманітних подій, що сприяли розвитку економіки, суспільства, культури, міжнародних відносин та екології. Частково популярності подієвого туризму сприяв і розвиток такої сфери діяльності, як івент-менеджмент (Beidyk, 2010).

Деякі види подієвих ресурсів найдоцільніше класи-фікувати за тематикою заходу: національні і релігійні свята; гастрономічні, музичні, театральні фестивалі; спортивні змагання; покази мод; карнавали. Значення подієвого туризму зводиться до відвідин подій, тобто основна мета подорожі полягає у події, в якій турист братиме пасивну (спостерігача) або активну участь. Це є унікальний вид туризму, оскільки за характером - не-вичерпний (Popovych, 1996).

В Україні івент-індустрія бере початок з 90-х років ХХ ст. Історично склалося так, що в самостійну сферу івент виділився лише за останні двадцять років. Цей підйом зумовлений відповідністю потребам людей, які у всі часи хотіли отримати нові враження, стати частиною подій, впливати на їх хід і отримати радісне відчуття причетності до чогось більшого. Треба зазначити, що в Україні подієвий туризм розвивається повільно. Тільки з 2002 р. туристичні фірми почали пропонувати послуги з організації подієвих поїздок. Збільшення в'їзного туризму в Україні у зв'язку з подіями не є систематичним і пов'язано з такими подіями як, до прикладу, Євробачення, Євро-2012. Більшість подій в Україні - місцевого й регіонального масштабу, що не надто при-ваблює навіть українських туристів і не сприяє розвитку в'їзного туризму (Entsyklopediia, 2007).

Провідні українські туроператори організовують ту-ри на відомі івенти:

* "Маланка-фест" у Чернівцях чи в інших містах Буковини (Красноїльськ, Вашківці).

* Маланка - народні святкування напередодні Старого Нового року, під час яких люди переодягаються в костюми тва-рин і фольклорних персонажів і де гармонійно переплелися язичницькі та християнські обряди. В Україні особливо яс-краво маланкує Буковина, переконатися в цьому можна на "Маланка-фест" у Чернівцях, який по праву є одним із найколоритніших і найцікавіших фестивалів України. На нього з'їжджаються найкращі маланкарі зі всієї області, тут можна побачити подільську, бессарабську, гуцульську, молдавську, буковинську, румунську Маланки. Дійство проходить у вигляді параду центральною частиною міста і долучитися до нього можуть усі охочі.

* Фестиваль "Червене вино" - найвідоміший і найбільший винний фестиваль України в центрі древнього Мукачева. Понад сто найкрашцх виноробів Закарпаття, які привозять різноманітні сорти молодого вина. Також виступають найкраші фольклорні та колядницькі колективи Закарпаття, проводять забави та конкурси, які надовго забезпечують хороший настрій.

* Гастрономічний фестиваль "Конкурс різників свиней - ген- тешів" - визнаний найкращим гастрономічним фестивалем Закарпаття.

Фестивальний туризм на Закарпатті набирає обертів. Система "Турінформ Закарпаття" впродовж року збирає інформацію про різноманітні події та фестивалі. За результатами аналізу, популярні за запитами є такі події та фестивалі: Червене вино, Фестиваль різників, Біле вино, Сакура фест, Фестиваль вина та меду, Гуцульська бринза.

Втім, варто зазначити, що в Україні є чимало відо-мих та популярних подій, але до яких, на жаль, туропе- ратори не організовують тури. Це, зокрема "молодіжні" фестивалі, що представляють мистецтво естради (зокре-ма музичне). Це - Всеукраїнський фестиваль сучасної пісні та популярної музики "Червона рута", Міжнарод-ний фестиваль "Таврійські ігри", Всеукраїнський моло-діжний фестиваль "Перлини сезону".

На жаль, в Україні є невелика кількість туроперато- рів, які спеціалізуються на внутрішньому туризмі, зок-рема пропонують етнотури. Це, зокрема, туроператор "Відвідай", м. Львів; туроператори "ТерраІнкогніта" і "Етнотур" м. Київ, туроператор "Вилково-Тур", м. Оде-са, Туроператор "Окрайна", м. Тернопіль та ін. (Рапк^, 2016).

Результати дослідження. Ми розробили івент-тур "Відкрий для себе Покуття", головною подією якого є Маланка в селі на Покутті (Івано-Франківської обл.), який запропоновано до впровадження туроператору "Відвідай".

Тур ".Відкрий для себе Покуття "

Дата 12-13 січня.

Програма туру:

День 1

8:00 - виїзд зі Львова

10:00 - санітарна зупинка на заправці поблизу міста Рогатин

12:00 - прибуття до Снятина 12:00-13:00 - поселення в готель "Едельвейс" "Едельвейс" - готельно-ресторанний комплекс, що розташований у центрі міста за адресою: вул. Водопровідна 1, м. Снятин, Івано-Франківська область. Новий триповерховий готельний комплекс на 9 номерів (18 місць). На першому поверсі - ресторан на 112 місць, бар, на другому поверсі - хол з м'якою частиною і телевізором.

13:00-14:00 - обід в ресторані "Едельвейс"

14:00-15:20 - оглядова екскурсія по місту Снятин

Снятин - районний центр, розташований на лівому березі р. Прут. Перші історичні згадки про Снятин да-туються 1158 р. в Іпатіївському літописі. Назва міста походить від імені його власника воєводи Костянтина (Коснятина) Сірославовича, боярина при дворі галиць-кого князя Ярослава Осмомисла.

У 1448 р. місто отримало магдебурзьке право і пос-тупово перетворилося на важливий торговельний центр зі щорічними ярмарками. Снятин був розташований на кордоні з Молдовою, тому на цьому шляху діяла голов-на митниця. Розвиткові ремесел сприяли вірмени, які почали заселяти місто з 1628 р., а розвиткові сільського господарства - німці, які прибули з Баварії, Бадена, Вюртемберга, Нассау в 1777-1787 рр. У ХУІ-ХУІІ ст. Снятин неодноразово потерпав від татарських набігів.

15:20-16:00- підняття на ратушу міста Снятина

Снятинська ратуша має одну з найвищих в Західній частині України вежу (50 м). Висотою вона посту-пається тільки Львівській (65 м). Споруджували ратушу майже 40 років та завершили 1861 р. Триповерхова бу-дівля ратуші побудована в стилі класицизм. Вежа поєднує елементи різних стилів, і є представником ек-лектичної архітектури. До II Світової війни в ратуші містився міський магістрат. Сьогодні це адміністратив-ний будинок у центрі міста Снятина.

16:00-17:00 - екскурсія в музей Марка Черемшини

Музей Марка Черемшини відкрито 17 липня 1949 р. у власному будинку письменника. З часу відкриття му-зею до березня 1974 р. його директором була дружина письменника Н. В. Семанюк. Було створено першу ек-спозицію музею, яку ілюстрували відомі українські ху-дожники: І. Їжакевич, В. Касіян, О. Кульчицька, Ф. Ма- найло та ін.

Експозиція музею - це близько 400 одиниць збере-ження: фотографії, документи, особисті речі, бібліотека письменника, які розповідають про його життєвий та творчій шлях. Особливо цікаво для відвідувачів буде побачити робочий кабінет М. Черемшини, який вражає скромністю та простотою. Тут він не тільки працював, але й приймав своїх друзів та знайомих. Окремі кімнати присвячені виставкам, які регулярно організовуються працівниками музею.

Новели Марка Черемшини перекладено на німецьку, чеську, молдавську, болгарську, латвійську та білорусь-ку мови. 13 червня 1974 р. за ухвалою ЮНЕСКО у світі широко відзначили 100-річчя від дня народження Марка Черемшини. Біля музею встановлено пам'ятник Марку Черемшині.

17:00 -19:00 - вільний час, є можливість відвідати місцевий кінотеатр ім. І. Франка або ж відпочити в од-ному із затишних закладів міста.

19:00-20:00 - вечеря в ресторані "Едельвейс"

День 2

8:00 -9:00 - сніданок у ресторані "Едельвейс"

09:00-11:00 - екскурсія до с. Русів

Сучасний Русівський літературно-меморіальний му-зей Василя Стефаника складається з двох частин: літе-ратурної та меморіальної, які розміщені в різних спору-дах і розповідають про життя і творчість відомого укра-їнського письменника. Твори письменника описують життя селян, перекладені різними мовами світу (зокрема польською, німецькою, російською, італійською).

У 1991 р., до 120-річчя від народження Василя Сте- фаника відкрито літературну частину музею, звідки розпочинається знайомство з цією яскравою особистіс-тю. У рідному Русові пам'ятник Василю Стефанику встановлено в центрі села.

У трьох кімнатах розміщено тогочасні побутові речі, світлини та документи, пов'язані з творчою та гро-мадською діяльністю митця, а також відкриттям пам'ят-ного місця. Зокрема, тут є перші видання В. Стефаника, презентовано ілюстрації до творів, фотографії та пор-трети.

18 травня 1941 р. відкрито меморіальну частину му-зею. Вона розташована у садибі письменника, де він провів останні 26 років життя. Оточений великою тери-торією і з прекрасними краєвидами будинок зберігає оригінальним кабінет В. Стефаника, а також чимало предметів інтер'єру житла новеліста. У трьох експози-ційних кімнатах розміщені меблі, предмети побутового вжитку, портрети, книги, документи, що розповідають про життя письменника, його побут та творчість (саме тут створено більшість творів митця).

У селі Русів варто відвідати могилу Василя Стефа- ника, де також поховано його найближчих родичів.

11:00 - виїзд до села Белелуя

11:30-14:30 - перебування на події Маланка

14:30-15:30 - обід у с. Белелуя у ресторані "Галиць-кий шлях"

16:00 - виїзд до Львова

18:00 - санітарна зупинка в м. Івано-Франківськ

20:00-20:30 - повернення до Львова

Вартість туру 735 грн.

У вартість входить: проїзд комфортабельним авто-бусом; проживання; страхування на час подорожі; ек-скурсійний супровід на маршруті та Снятином.

Додатково оплачується: харчування; вхідні квитки.

Вартість харчування становить: у ресторані "Едель-вейс" (м. Снятин): сніданок - 40 грн; обід - 70 грн; вечеря - 45 грн.; у ресторані "Галицький шлях" (с. Белелуя): обід - 60 грн.

Вартість вхідних квитків: музей Марка Черемшини - 10 грн; музей Василя Стефаника - 15 грн; підняття на ратушу - 10 грн.

Розрахунок туру (табл.): Тур розрахований на 18 (зважаючи наз можливість розміщення в готелі).

Протяжність маршруту: Львів - Снятин - 239 км; Снятин - Русів - 12 км; Русів - Белелуя - 8 км; Белелуя - Львів - 239 км. Загалом 498 км.

Маланка в селі Белелуя як головна подія туру

Серед усіх свят, після Різдва і Воскресіння Христо-вого, що їх з любов'ю відзначають у Белелуї, найбажа- нішим і веселим святом є зустріч Нового року за старим стилем. Це свято часто називають святом Маланки і не без підстав.

"Маланкують" українці з давніх-давен, адже коріння цього свята сягають ледь не язичницьких часів. Наші предки вірили, що в час, коли старий рік змінює новий, на землі прокидаються вищі сили: добрі і злі, щедрі і злостиві, тому вони по-своєму вшановували їх, перев-дягаючись та поринаючи у вихор свята. Минали часи, змінювались звичаї та віросповідання, а свято залиши-лось і, хоча воно дещо видозмінилось, глибокий сенс залишився тим самим. Адже це наша спадщина, зв'язок поколінь.

Найцікавішим є театралізоване дійство, яке влашто-вується 13 січня, напередодні Нового року за старим стилем. У ньому беруть участь тільки молоді хлопці. Це вуличне театралізоване дійство, яке своєю яскравістю нагадує карнавал, проводиться в Белелуї з незапам'ят-них часів і в такому вигляді його можна побачити тільки в цьому селі Прикарпаття.

До свята хлопці готуються заздалегідь, вони шиють костюми, кожен з персонажів вивчає свою роль у цьому дійстві. А треба сказати, що ролі в маланкуванні розпо-діляються між учасниками на попередньому зборі хлоп-ців кожного сільського кутка. Найголовніша з ролей - це роль Маланки та Ґазди. На роль Маланки обирають невисокого на зріст хлопця з гарним круглим обличчям, подібним на дівоче. На роль Ґазди, тобто чоловіка Ма- ланки, обирають здебільшого високого, кремезного хлопця, трохи старшого за віком від Маланки. Далі в дійстві беруть участь Гуцул і Гуцулка, Жид і Жидівка, Дід і Баба, старший Циган з циганчуками, Два Шандарі, Смерть, Чорт і Ведмідь. Можуть брати участь Санітари та інші персонажі.

Усі учасники дійства, а також окремий гурт коляд-ників, також хлопці, у відповідний час після обіду зби-раються у господі Маланки. Маланка зодягається у ста-ровинний покутський одяг - вишита сорочка, обгортка, чоботи (бажано червоні), кептар та перемітка. Ґазда му-сить мати на собі баранячу шапку, довгий кожух або сердак, гачі та чоботи і для солідності різьблену пали-цю. Відповідно до своєї ролі одягаються й інші персо-нажі маланкування.

Коли всі учасники зібралися, починається похід ву-лицею. Усі три маланки разом з усіма учасниками наві-дуються до сільського війта (голови сільської ради), аби отримати дозвіл на маланкування і засвідчити йому свою шану. Треба зазначити, що зустріч Нового року в Белелуї з маланкуванням завжди була і є на цей час надзвичайно яскравим видовищем. Ніхто в селі не пам'ятає випадку, коли би це свято не відбулося. Навіть в часи більшовицької окупації, комуністична влада не могла заборонити молоді проводити це народне театра-лізоване дійство з походами вулицями села.

Наступного дня, 14 січня, тобто на Новий рік, діти ходять засівати та ще з бичками. Бички - це дрібні ви-роби з дерева різних домашніх тварин - корови, бички, кози, а також домашнього реманенту, як бочки, цебри, відра і т. ін. Головне полягає в тому, що діти самі стара-ються виготовляти ці вироби.

Обговорення. Зауважимо, що розвитку подієвого туризму загалом сприяє геополітичне розташування України, етнічний склад населення, багатство народної культури, обрядовості, особливості традицій і обрядо-вості, тому безумовно перспективним є проведення ет- нофестивалів або інших заходів, що становлять наці-ональну культуру. Наприклад, Маланка-фести чи Соро- чинський ярмарок, які мають всі передумови для того, щоб збирати багато глядачів і учасників.

Умовами успішного проведення подібних заходів є, по-перше, затвердження відповідної державної політики, а по-друге, - залучення спонсорів, що підтверджує досвід проведення подієвих заходів за кордоном. В Ук-раїні достатньо відомих торгових марок, власники яких із задоволенням вкладали б гроші в популяризацію себе та підтримку національних культурно-мистецьких та спортивних заходів. Діяльність щодо організації та про-ведення заходів такого характеру має зацікавити насам-перед керівництво невеликих міст, що розташовані не-далеко від столиці, або обласних центрів (де наявні аеропорти та вокзали, налагоджені комунікації, є мож-ливість прийняти велику кількість гостей тощо), оскільки розвиток подієвого туризму сприяв би створенню робочих місць та залученню коштів до місцевих бю-джетів.

Отже, подієвий туризм на сучасному етапі розвитку суспільства є важливим та необхідним явищем, що ре-алізує майже всі основні функції туризму: економічну, пізнавальну, рекреаційну, виховну та розважальну. Стрімкий розвиток подієвого туризму та необхідність оптимізації його функціонування зумовлюють потребу: ґрунтовних наукових досліджень історії розвитку, прийняття державних програм щодо розвитку подієвого туризму; залучення до його організації спонсорів та ме-ценатів; здійснення ефективної реклами (Мацало, 1997).

Для перспективного розвитку подієвого туризму потрібно здійснити: детальний аналіз подій та пересор-тувати їх за ознакою цікавості для туристів; вивчити пропозиції подієвого франчайзингу, які можна ввести наприклад в Чернівецькій області чи на Закарпатті, де є визначні свята (три свята вина на Закарпатті або ж свя-та Маланки на Буковині чи Покутті). Можна обґрунту-вати виокремлення релігійного напряму подієвоготу-ризму та сформувати список релігійних свят, на основі яких можна розвивати подієвий туризм.

Враховуючи ці пріоритети, подієвому туризму не приділяють належної уваги, не використовують його потенціал для розвитку туризму, економіки країни. Всі заходи сприймаються у вузькому значені, тільки як культурна, спортивна чи ділова подія та не асоціюють-ся, як основа для подієвого туризму.

Основною причиною повільного розвитку подієвого туризму є специфіка організаційних особливостей у поєднанні з відсутністю належного рівня державного регулювання.

У процесі формування подієвого туру потрібно вра-ховувати такі чинники, як розташування готелю, інтер'єр номерів, наявність закладів харчування, наявність магазинів, пам'яток, доставка до місця події, послуги гіда, перекладача. Від таких умов залежить вартість туру (Обери свій фестиваль...).

Важливою передумовою організації подієвого туру є своєчасне інформування та рекламування події, за-гальнодоступність до інформації про неї та організація її систематичного проведення. Це дає змогу туристичним фірмам планувати подієву поїздку заздалегідь. З цією метою потрібно:

1. Розробити календар подій, які можуть зацікавити ту-ристів.

2. Забезпечити фінансування витрат, пов'язаних з маркетинговими заходами та організацією події. Подія може стати центром приваблення туристів, якщо її інформаційна підтримка проводиться протягом півроку - рік. При цьому витрати на рекламу і маркетинг повинні бути не меншими, ніж організаційні витрати. Тому на кожну подію, на основі якої можна розвивати подієвий туризм, необхідно розробити маркетингову стратегію.

3. Забезпечити систематичне проведення події.

4. Організувати рекламні заходи на державному рівні.

5. За рахунок економічних механізмів (наприклад, зни-ження податків) стимулювати туристичні під-приємства, що розробляють туристичні продукти на основі подієвого туризму.

6. Організувати підготовку спеціалістів для розвитку те-матичних і подієвих турів.

7. Розробити логістику для кожної події.

8. Розробити інфраструктуру під проведення кожної події. Зазначені заходи сприятимуть формуванню зацікавленості та стабільного попиту з боку туристів до події, що, своєю чергою, стимулюватиме розвиток подієвого туризму (Kostiuk, 2008).

Висновки. Подієвий туризм у нашій країні порівняно молодий вид туризму, тоді як у країнах Заходу він вже давно і міцно закріпився у списках найперспектив- ніших і найрентабельніших видів бізнесу. Основною причиною повільного розвитку подієвого туризму є специфіка організаційних особливостей у поєднанні з відсутністю належного рівня державного регулювання.

Звичайно, цю сферу важко віднести до типового ви-душвидкоокупного бізнесу з невеликими вкладеннями. Тут доведеться зачекати прибутку деякий час після старту. Але, враховуючи перспективи розвитку по- дієвого туризму в нашій країні, яка є унікальним ком-плексом історичних, культурних та мистецьких пам'яток, традицій, подій, можна припустити, що зовсім скоро ця, вільна на сьогодні, ніша ведення бізнесу стане відмінним джерелом доходу і підніме туристичну ін-дустрію України. Варто зазначити, що подієвий туризм є унікальним видом туризму, оскільки він невичерпний за змістом. Експерти вважають, що в найближчому майбутньому число учасників подієвих турів значно пе-ревищить число учасників екскурсійних турів.

Розвиток подієвого туризму має великі перспективи у контексті прикордонного співробітництва. Доцільно організувати події на рівні Карпатського єврорегіону, або на основі ознайомлення з культурою корінного на-селення - русинів, які проживають у Закарпатті та чо-тирьох сусідніх державах. Можна констатувати, що по- дієвий туризм є перспективним видом туризму з неви-черпним ресурсним потенціалом. Однак на державному рівні наразі немає підтримки, не розроблено маркетин-гових заходів, для просування подієвого туризму на міжнародний ринок.

Незважаючи на всі труднощі, наш час є періодом розвитку нових тенденцій у культурному житті, для біль-шості регіонів України орієнтація на подієвий туризм стає однією з реальних можливостей економічного, соці-ального й культурного піднесення. Водночас напружена політична ситуація, що склалася, стала певним поштов-хом, адже криза - це ще й час можливостей для го- тельєрів, рестораторів і турагентств регіону, які пере-орієнтувалися на внутрішнього туриста (Pankiv, 2016).

Перелік використаних джерел

1. Beidyk, O. O. (2010). RekreatsiiniresursyUkrainy.Kyiv: Alterpres, 404 p. [InUkrainian].

2. Entsyklopediia. (1988). HeohrafichnaentsyklopediiaUkrainy.In 3 Vols. Kyiv: URE, 1993 p. [InUkrainian].

3. Festyval. (2017). Oberysviifestyval. Ufest.in.ua "SeeyouinUkraine!" Retrievedfrom: http://www.ufest.in.ua/ua/archive?cate-

4. gorv=22. [InUkrainian].

5. Kostiuk, O. (2008). Istoriiaiventa.Teoriiaipraktikaorganizatciispet- cialnykhmeropriiatii, 3, 17-21.[In Russian].

6. Matsola, V. I. (1997). Rekreatsiino-turystychnyikompleksUkrainy. Lviv: IRD NANU, 259 p. [InUkrainian].

7. Pankiv, N. Ye.(2016). Suchasnitendentsiirynkuetnichnohoturyzmu v Ukraini.Rozvytokukrainskohoetnoturyzmu: problemy ta perspektyvy: Zb. mater. IV Vseukr. nauk.-prakt. konf. Molodykhvchenykh, 25 liutoho 2016 r., (pp. 297-203).Lviv: LIET. [In Ukrainian].

8. Popovych, S. I. (1996). Turystychno-ekskursiiniresursyUkrainy: vstupdoproblemy. TurystychniresursyUkrainy.Kyiv: Typ. FIHU, 352 p. [InUkrainian].

Размещено на Allbest.ru