Міждисциплінарний підхід у постнекласичних наукових дослідженнях туризму

Размещено на http://www.allbest.ru/

«Полтавський університет економіки і торгівлі»

Міждисциплінарний підхід у постнекласичних наукових дослідженнях туризму

Г.П. Скляр, Л.В. Дробиш, І.Р. Прокопенко

Постановка проблеми в загальному вигляді та зв'язок із найважливішими науковими чи практичними завданнями. Однією з актуальних проблем сучасного економіко- гуманітарного дискурсу в умовах модернізації економіки України є наукове забезпечення пізнання основних механізмів господарствот- ворення туризму. Модернізаційна парадигма розвитку туризму наділяє його функцією каталізатора відтворювальних економічних процесів у регіонах. Тому своєчасною є тема формування методологічного інструментарію дослідження туризму як господарського феномену з погляду постнекласичної економічної науки [1, с. 238]. Відповідно потрібен новий методологічний інструментарій дослідження туризму, який би враховував людину як цілісну особистість, оскільки вона є суб'єктом господарських перетворень [2, с. 3]. Зважаючи на це, потрібна системність у пізнанні людини, яка подорожує, чого не передбачає традиційна матеріалістична наука.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Упродовж останніх років з'явилася значна кількість публікацій, присвячених розвитку самостійних напрямів постнекласичних досліджень у різних галузях знань, зокрема у філософії, психології, соціології, природознавстві, географії тощо. Наукові праці В. С. Пазенка присвячені пошуку нових методичних підходів щодо дослідження туризму. Водночас знаходиться на стадії обґрунтування і дискусій постнекласична парадигма дослідження туризму. Актуальність використання постнекласичної методології під час дослідження туризму продиктована потребою подолати обмеженість класичних і некласичних підходів до методології дослідження.

Формувалюння цілей статті (постановка завдання). Метою статті є виявлення міждисциплінарних підходів у постнекласичних наукових дослідженнях туризму.

Виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням отриманих наукових результатів. Вирішенню проблем становлення постнекласичного підходу в наукових дослідженнях туризму був присвячений Методологічний міждисциплінарний ін- тернет-семінар «Людина, яка подорожує: по- стнекласична парадигма наукових досліджень туризму» (18 квітня 2018 р., м. Полтава).

Результати досліджень науковців свідчать, що туризм віддзеркалює визначальні якості особистості людини-туриста, природа якої має духовно-біосоціальний характер. Вона розвивається з біологічного організму завдяки різним видам соціального та культурного досвіду. Отже, людина, яка подорожує, є особистістю з характерними якостями мандрівника, який пізнає навколишній світ. Саме такі думки з цього приводу висловлені більшістю вчених під час проведення Методологічного міждисциплінарного інтернет-семінару.

Так, на думку Г. В. Задорожного, зміна методології наукового дослідження має бути спрямована на людину як цілісну особистість, адже вона є «..базовим свободо-відповідаль- ним суб'єктом господарських перетворень» [2, с. 3]. Не викликає сумнівів і теза автора про те, що по-іншому слід розуміти людину - не як засіб отримання прибутку, а як людину, яка має статус господарюючої особистості. Тому нині актуальною є проблема людини, яка подорожує, намагаючись розширити свій кругозір та світогляд. На перший план виходять її духовно-культурні цінності, що наповнюють життєдіяльність цілісної особистості [2, с. 6].

Ознайомлення з науковими працями соціологів, політологів, філософів, богословів указує на те, що в певних наукових колах оцінка особистості людини-туриста є поверховою. Так, в економічних наукових працях переважно аналізується двомірна біосоціальна природа людини [3, с. 15], але науковці акцентують увагу на духовно-біосоціальному характері особистості людини-туриста. При цьому широко обговорюються проблеми етичного руху особистості, ціннісно-орієнтованої поведінки та гармонійного розвитку людини-туриста. На думку автора [3], формування постнекласич- ного прикладного туристичного знання має враховувати феномен філософсько-економічної традиції, яка була започаткована відомим мандрівним українським філософом Г. С. Сковородою (1722-1794) [3, с. 21].

Постдисциплінарні знання про світ, як уважає О. В. Гладкий, можна отримати на основі досліджень у природничій та суспільній сферах, які базуються на географічних і туристичних дослідженнях світу [4, с. 27]. В умовах глобалізації суспільства нове постдисциплі- нарне знання про туризм має бути засноване на засадах людиновимірного підходу в наукових дослідженнях. постнекласичний господарствотворення туризм

Важливе місце у формуванні цілісної особистості людини-туриста займають питання краєзнавчого знання. Дослідницька краєзнавча діяльність формує духовно-інтелектуальний світ особистості людини-туриста, зокрема - «... краєзнавчого світогляду, краєзнавчої свідомості, краєзнавчого знання, краєзнавчого чуття, краєзнавчого смаку [5, с. 45]. На думку Т П. Беценко, сформувати цілісну, інтелектуально розвинену, духовно багату, національно свідому особистість людини-туриста дає можливість знання історико-культурного спадку попередніх поколінь.

Осмислити новий культурний простір, розширити кругозір людини, яка подорожує, визначити туристичну привабливість країни чи якогось регіону дає можливість інтерпретація їх символів туристами [6, с. 85]. Як зазначає С.І. Лиман, символами в розумінні туриста є не лише окремі предмети чи пам'ятники архітектури, але й «.ціла країна, яка сприймається іноземним мандрівником як зразок досконалої політичної чи економічної системи, або як центр розвитку окремих галузей науки» [7, с. 29].

Дискусійним питанням донині залишається тлумачення терміна «туризм». Сьогодні фахівці (юристи та економісти) пропонують розглядати його вузькоспеціалізовано й концептуально. Саме тому під час дослідження туризму Н. А. Опанасюк уважає за доцільне застосувати синергетичний метод, який інтегруватиме теоретичні знання різних галузевих наук і сконцентрує їх у сфері знань про туризм [8, с. 53].

На наш погляд, цікавими є думки І. М. Звя- гольської щодо визначення місця медичної мікробіології в науково-практичному просторі туризму. Так, практичні та теоретичні висновки, зроблені автором, «сприятимуть збереженню соціально-біологічних параметрів подорожуючих і рекреантів, узагальненню знань про закономірності взаємодії Homo viator і довкілля, усуненню можливого антропоеколо- гічного напруження в реальних умовах подорожі» [9, с. 93].

Формуванню особистості людини-турис- та, на думку В. І. Ляшенка, сприятиме також процес створення спільних навчально-наукових просторів у межах транскордонних регіональних інноваційних систем. Зокрема, підвищенню якості освіти та наукових досліджень у сфері туризму сприятиме створення інноваційних ліфтів [10].

Соціальне партнерство у сфері туризму та його поширення з урахуванням регіональних і національних особливостей займає важливе місце в науковому дослідженні туризму. Так, І. О. Пінчук акцентує увагу на тому, що за умов інституціональних змін в Україні дослідження партнерства у сфері туризму як окремого соціально-економічного явища набуває особливого значення [11, с. 128]. На її думку. створення ефективної системи соціального партнерства у сфері туризму є показником зацікавленості держави й суспільства в подальшому розвитку туристичної галузі, підвищенні її конкурентоспроможності та прибутковості [11, с. 129]. В. А. Красномовець уважає, що партнерство - це засіб формування системи соціальної відповідальності, яка є результатом соціального партнерства [12, с. 123]. На думку Ю. Б. Миронова, соціальний туризм у довгостроковій перспективі має стати визначальним чинником соціального та економічного розвитку України [13, с. 118].

Отже, огляд наукових праць учасників Методологічного міждисциплінарного інтернет- семінару дає підстави зробити такі висновки: виживання людства є найголовнішою проблемою життєдіяльності сучасної людини; по- стнекласична людиномірна наука формує нову особистісну методологію пізнання світу цілісною людиною; особистість є головним свобо- до-відповідальним творчим господарюючим суб'єктом; туризм є виявленням визначальних властивостей людської особистості; глобалізація суспільства та гуманізація життя потребує формування нового постдисциплінарного знання, що засноване на людиновимірному підході в наукових дослідженнях; створення ефективної системи соціального партнерства у сфері туризму сприятиме подальшому розвитку туристичної галузі, підвищенню її конкурентоспроможності та прибутковості.

Висновки із зазначених проблем і перспективи подальших досліджень у поданому напрямі. Перехід до постнекласичних практик усього сучасного суспільства сьогодні продиктований не лише новими знаннями про людину, але й необхідністю рятувати людину від самої себе, від надмірної активності, такого ж споживання та руйнування навколишнього світу. Тільки перехід сучасної людини до гуманістичних у своїй сутності постнекласич- них практик дозволить зняти небезпеку техногенної ситуації, практично вирішити релігійні, соціальні, політичні, національні та інші суперечності, що існують сьогодні; реалізуючи при цьому всю повноту можливостей як окремої людини, так і всього суспільства. Подальші наукові дослідження пов'язані з визначенням глибинної сутності механізмів розвитку особистостей-пасіонарієв-брендів у топохроні дестинації в умовах економіки культурного досвіду в туризмі.

Список використаних джерел

1. Скляр Г. П. Антиномії «чистої» туристичної науки та онтологічні виклики практичного розуму / Г П. Скляр // Матеріали І Міжнародної науково-практичної конференції «Актуальні проблеми сучасного еко- номіко-гуманітарного дискурсу в Україні» (м. Кривий Ріг, 28 квітня 2017 р.). - Кривий Ріг : Дон НУЕТ, 2017. - С. 238-241.

2. Задорожний Г В. Постнекласична методологія дослідження людини подорожуючої / Г. В. Задорожний, О. Г. Задорожна // Людина, яка подорожує: постнекласична парадигма наукових досліджень туризму : матеріали Методологічного міждисциплінарного інтернет-семінару (м. Полтава, 17 квітня 2018 р.) / за заг. ред. Г. П. Скляра. - Полтава : ПУЕТ, 2018. - С. 3-7.

3. Скляр Г. П. Особистість та етика туризму: постнекласичні цінності економічної науки / Г П. Скляр // Людина, яка подорожує: по- стнекласична парадигма наукових досліджень туризму : матеріали Методологічного міждисциплінарного інтернет-семінару (м. Полтава, 17 квітня 2018 р.) / за заг. ред. Г. П. Скляра. - Полтава : ПУЕТ, 2018. - С. 15-23.

4. Гладкий О. В. Постнекласична парадигма єдності в туризмі та географії / О. В. Гладкий // Людина, яка подорожує: постнекласична парадигма наукових досліджень туризму : матеріали Методологічного міждисциплінарного інтернет-се- мінару (м. Полтава, 17 квітня 2018 р.) / за заг. ред. Г. П. Скляра. - Полтава : ПУЕТ, 2018. - С. 23-29.

5. Беценко Т. П. Краєзнавство в сучасній парадигмі науково-освітніх знань: базові поняття / Т. П. Беценко // Людина, яка подорожує: постнекласична парадигма наукових досліджень туризму : матеріали Методологічного міждисциплінарного інтернет- семінару (м. Полтава, 17 квітня 2018 р.) / за заг. ред. Г. П. Скляра. - Полтава : ПУЕТ, 2018. - С. 44-47.

6. Иванова Л. Ф. Символ в контексте туризма и проблема культурно-исторического позиционирования дестинаций / Л. Ф. Иванова // Исторические, философские, политические и юридические науки, культурология и искусствоведение. Вопросы теории и практики. - 2013. - № 5. - Ч. 1. - С. 85-88.

7. Лиман С. І. Особистість, символи і туризм: подорож ад'юнкта Харківського університету М. Н. Петрова до Англії в кінці 1850-х років / С. І. Лиман // Людина, яка подорожує: постнекласична парадигма наукових досліджень туризму : матеріали Методологічного міждисциплінарного інтернет-семінару (м. Полтава, 17 квітня 2018 р.) / за заг. ред. Г. П. Скляра. - Полтава : ПУЕТ, 2018. - С. 29-37.

8. Опанасюк Н. А. Соціокультурний феномен туризму: дефінітивна характеристика й проблеми становлення / Н. А. Опанасюк // Людина, яка подорожує: постнекласична парадигма наукових досліджень туризму : матеріали Методологічного міждисциплінарного інтернет-семінару (м. Полтава, 17 квітня 2018 р.) / за заг. ред. Г. П. Скляра. - Полтава : ПУЕТ, 2018. - С. 52-60.

9. Звягольська І. М. Входження медичної мікробіології у постнекласичну реальність науково-практичного простору туризму / І. М. Звягольська // Людина, яка подорожує: постнекласична парадигма наукових досліджень туризму : матеріали Методологічного міждисциплінарного інтернет- семінару (м. Полтава, 17 квітня 2018 р.) / за заг. ред. Г. П. Скляра. - Полтава : ПУЕТ, 2018. - С. 80-95.

10. Ляшенко В. І. Формування просторів науково-освітнього туризму в межах транскордонних регіональних інноваційних систем / В. І. Ляшенко // Людина, яка подорожує: постнекласична парадигма наукових досліджень туризму : матеріали Методологічного міждисциплінарного інтернет-семінару (м. Полтава, 17 квітня 2018 р.) / за заг. ред. Г П. Скляра. - Полтава : ПУЕТ, 2018. - С. 7-15.

11. Пінчук І. О. Співвідношення понять соціального та інституціонального партнерства / І. О. Пінчук // Людина, яка подорожує: постнекласична парадигма наукових досліджень туризму : матеріали Методологічного міждисциплінарного інтернет-семіна- ру (м. Полтава, 17 квітня 2018 р.) / за заг. ред. Г П. Скляра. - Полтава : ПУЕТ, 2018. - С. 128-136.

12. Красномовець В. А. Корпоративна соціальна відповідальність як форма соціального партнерства та чинник забезпечення конкурентоспроможності туристичного підприємства / В. А. Красномовець // Людина, яка подорожує: постнекласична парадигма наукових досліджень туризму : матеріали Методологічного міждисциплінарного інтернет-семінару (м. Полтава, 17 квітня 2018 р.) / за заг. ред. Г. П. Скляра. - Полтава : ПУЕТ, 2018. - С. 121-127.

13. Миронов Ю. Б. Соціальне партнерство у сфері туризму / Ю. Б. Миронов // Людина, яка подорожує: постнекласична парадигма наукових досліджень туризму : матеріали Методологічного міждисциплінарного інтернет-семінару (м. Полтава, 17 квітня 2018 р.) / за заг. ред. Г. П. Скляра. - Полтава : ПУЕТ, 2018. - С. 115-121.

Анотація

Мета статті полягає у виявленні міждисциплінарного підходу науковців до постнекласичних наукових досліджень туризму. Наукові дослідження авторів спрямовано на з'ясування сучасного стану та перспектив подальшого розвитку людиномірних наукових досліджень туризму на основі постнекласичної парадигми. Методика дослідження. Вирішення поставлених у статті завдань здійснено за допомогою загальнонаукових і спеціальних методів дослідження: аналізу та синтезу, систематизації та узагальнення. Результати. Досліджено міждисциплінарний підхід у постнекласичних наукових дослідженнях туризму. Указано на необхідність зміни методології дослідження сфери туризму як феномену сучасного світу та відходу від класичних і некласичних підходів до методології дослідження. Доведено, що гуманізація життя глобалізованого суспільства вимагає формування нового постдисци- плінарного знання, заснованого на засадах людяності і людиновимірного підходу в наукових дослідженнях. При цьому зазначено, що особистість, яка має духовно-біосоціальний характер, розвивається завдяки різним видам соціального та культурного досвіду. Використання постнекласичного підходу в наукових дослідженнях туризму дає змогу визначити роль особистості людини-туриста як соціально відповідального суб'єкта господарствотворен- ня туризму. Практична значущість результатів дослідження. У статті обґрунтовано актуальність зміни методологічної парадигми дослідження туризму на постнекласичну, що має виявлятися на міждисциплінарному рівні. Це дасть можливість визначити роль особис- тості-мандрівника в розвитку туризму та економічному зростанні України. Основні наукові положення статті можна використати під час теоретичного аналізу постнекласичної парадигми дослідження туризму.

Ключові слова: людина-турист, туризм, людиномірність, постнекласичний підхід, по- стнекласична методологія, особистість.

Цель статьи заключается в выявлении междисциплинарного подхода ученых к постнеклассическим научным исследованиям туризма. Научные исследования авторов направлены на выяснение современного состояния и перспектив дальнейшего развития человекомерных научных исследований туризма на основе постнеклассической парадигмы. Методика исследования. Решение поставленных в статье задач осуществлено с помощью таких общенаучных и специальных методов исследования: анализа и синтеза, систематизации и обобщения. Результаты. Исследован междисциплинарный подход в постнеклассических научных исследованиях туризма. Указано на необходимость изменения методологии исследования сферы туризма как феномена современного мира и ухода от классических и неклассических подходов к методологии исследования. Доказано, что гуманизация жизни глобализирующегося общества требует формирования нового постдисциплинарного знания, основанного на принципах человечности и человекомерного подхода в научных исследованиях. При этом отмечено, что личность, которая имеет духовно-биосоциальный характер, развивается благодаря различным видам социального и культурного опыта. Использование постнеклассического подхода в научных исследованиях туризма позволяет определить роль личности человека-туриста как социально ответственного субъекта хозяйственных преобразований в сфере туризма. Практическая значимость результатов исследования. В статье обоснована актуальность изменения методологической парадигмы исследования туризма на постнеклассическую, что должно проявляться на междисциплинарном уровне. Это даст возможность определить роль личности-путешественника в развитии туризма и экономическом росте Украины. Основные научные положения статьи можно использовать при теоретическом анализе постнеклассической парадигмы исследования туризма.

Ключевые слова: человек-турист, туризм, человекомерность, постнеклассический подход, постнеклассическая методология, личность.

Annotation. Purpose. Is to identify the interdisciplinary approach of scientists to post-non-classical scientific research of tourism. The scientific studies of the authors are aimed at finding out the current state and prospects for the further development of human-dimensionality scientific research on tourism based on the post-non-classical paradigm. Methodology of research. The objectives of the article implemented by using the following general and specific research methods: analysis and synthesis, systematization and generalization, dialectical approach. Findings. The interdisciplinary approach in the post-non-classical scientific research of tourism is investigated. It is pointed out that it is necessary to change the methodology of research in the sphere of tourism, as a phenomenon of the modern world, and to avoid classical and non-classical approaches to the research methodology. It is proved that the humanization of the life of a globalizing society requires the formation of a new post-disciplinary knowledge based on the principles of humanity and of human-dimensionality in scientific research. At the same time, it was noted that a person who has a spiritual-bio-social character develops due to various types of social and cultural experience. The use of the post-non-classical approach in research of tourism allows us to determine the role of the individual person-tourist as a socially responsible subject of economic transformations in the field of tourism. Practical value. The article substantiates the urgency of changing the methodological paradigm of the study of tourism for post-non-classical, which should be manifested at an interdisciplinary level. This will make it possible to determine the role of the person-tourist in the development of tourism and the economic growth of Ukraine. The main scientific provisions of the article can be used in the theoretical analysis of the postnon-classical paradigm of the study of tourism.

Keywords: person-tourist, tourism, human-dimensionality, post-non-classical approach, post-nonclassical methodology, personality.