Підхід до аналізу структури міжнародних туристичних потоків України

Размещено на http: //www. allbest. ru/

Тернопільський національний економічний університет

Підхід до аналізу структури міжнародних туристичних потоків України

Кондрацька Л.П. кандидат економічних наук, доцент,

доцент кафедри міжнародного туризму і готельного бізнесу

Анотація

У статті запропоновано авторський підхід до аналізу міжнародних туристичних потоків України на основі використання сучасного економетричного та статистичного інструментарію задля ідентифікації географічної структури міжнародних туристичних потоків України та кількісних оцінок її складників. Основним методом аналізу обрано кластерний аналіз методом k'means засобами програмного пакету STATISTCA. За результатами кластерного аналізу отримано чотири групи (кластери) країн призначення, що відрізняються між собою за інтенсивністю і структурними характеристиками туристичних виїзних потоків з України. Реалізований авторський підхід до ідентифікації структури виїзного туристичного потоку з України дав змогу отримати модель структури цього потоку і виявити головні напрями виїзного туризму за видами.

Ключові слова: міжнародний туризм, модель, туристична індустрія, туристичний потік, кластерний аналіз.

Аннотация

ПОДХОД К АНАЛИЗУ СТРУКТУРЫ МЕЖДУНАРОДНЫХ ТУРИСТИЧЕСКИХ ПОТОКОВ УКРАИНЫ

В статье разработан подход к анализу международных туристических потоков Украины на основе использования современного эконометрического и статистического инструментария для идентификации географической структуры международных туристических потоков Украины и количественных оценок ее составляющих. Основным методом анализа избран кластерный анализ методом k'means средствами программного пакета STATISTCA. По результатам кластерного анализа получено четыре группы (кластера) стран назначения, отличающиеся между собой по интенсивности и характеристиками туристических выездных потоков из Украины. Реализованный авторский подход к идентификации структуры выездного туристического потока из Украины позволил получить модель структуры этого потока с количественными оценками и выявить главные направления выездного туризма по видам.

Ключевые слова: международный туризм, модель, туристическая индустрия, туристический поток, кластерный анализ.

Summary

Kondratska Lilia

Candidate of Sciences (Economics), Associate Professor, Associate Professor of International Tourism and Hotel Business Department

Ternopil National Economic University

APPROACH TO THE ANALYSIS OF UKRAINE'S INTERNATIONAL TOURIST FLOWS STRUCTURE

The tourist industry is a complex of economic relations that manifests itself in the process of tourism activity in the production, distribution, exchange and consumption of a tourist product - based on economic theory. That's why it is important to develop and use modern tools for quantitative measurement of processes in this field that would allow receiving adequate assessments for the formation of conclusions and trends definition in the development of the tourism industry at global and national levels. The purpose of the article is to develop an approach to the analysis of international tourist flows of the country based on the use of modern econometric and statistical tools for identifying the geographical structure of international tourist flows of Ukraine (or any other country) by the intensity of their components. The research methodology is based on the thesis that econometric studies are capable of verifying and identifying an existing spectrum of statistical relationships in the investigated processes. Therefore, we used specialized cluster analysis as a tool for identifying these relations. Variables of clustering are absolute values of tourist flows by types of tourism. The article is devised to identify the structure of tourist flows of the country according to the criteria of intensity and the main types of tourism, having the corresponding statistical indicators in the national statistics of Ukraine, has made it possible to get the model of the structure of the tourist outflow and to estimate the intensity of flows by types of tourism. The novelty of the author's suggestions is that the proposed approach to the use of econometric instruments of cluster analysis enables to obtain clear assessments and vectors for improving the country's tourism policy, directions of regulation of tourist flows of the country, development of the tourism industry, etc. In the following works, we will improve our approach by introducing in the analysis of additional statistical characteristics and indicators recommended for the international tourism assessment by international organizations.

Key words: international tourism, model, tourism industry, tourist flow, cluster analysis.

Вступ та постановка проблеми. Нині туристична індустрія є основною складовою частиною світової економіки. Так, у 2018 р. глобальний сектор подорожей та туризму збільшився на 3,9% і згенерував 8,8 трлн дол. США і 319 млн робочих місць у світовій економіці [1]. Уже восьмий рік поспіль міжнародний туризм демонструє темпи зростання, які вищі від темпів зростання світового ВВП. Про це свідчать щорічні дослідження Світової ради подорожей і туризму (WTTC) [1] щодо економічного впливу та соціальної важливості цього сектору.

Дослідження, проведене за останні 25 років WTTC, яка представляє глобальний приватний сектор подорожей і туризму, показує, що міжнародна туристична індустрія в 2018 р. стала другим найшвидше зростаючим сектором у світовій економіці (приріст 3,9%), випереджаючи такі сектори глобальної економіки, як: охорона здоров'я (приріст 3,1%); інформаційні технології (приріст 1,7%) та фінансові послуги (приріст 1,7%). Туристична індустрія у зростанні відстає лише від промислового виробництва, яке зросло на 4% у 2018 р.

Глорія Гевара, президент і головний виконавчий директор WTTC, вказала, що «2018 р. був ще одним роком сильного зростання для глобального сектору подорожей і туризму, що зміцнює його роль як рушія економічного зростання і створення робочих місць. Вже восьмий рік поспіль наш сектор випереджає зростання в глобальній економіці» [1].

Зазначимо, що туризм нині генерує кожне п'яте робоче місце з новостворених у всьому світі, і прогнозується, що в найближчі десять років згенерує 100 мільйонів нових робочих місць на глобальному рівні, а до 2029 року - 421 млн робочих місць.

Оскільки туристична індустрія являє собою комплекс економічних відносин, що проявляються в процесі здійснення туристичної діяльності, тобто під час виробництва, розподілу, обміну і споживання туристичного продукту, що базується на економічній теорії, то важливим є завдання розроблення і використання сучасного інструментарію і кількісного вимірювання процесів у цій сфері, що дали би змогу отримати адекватні оцінки для формування висновків і визначення трендів розвитку туристичної індустрії на глобальному та національному рівнях.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Різні аспекти проблематики, пов'язаної з функціонуванням та розвитком туризму як явища та туристичної індустрії досліджені вітчизняними вченими, такими як Л. Дядечко, С. Ковальчук, Н. Косар, Н. Кузьо, В. Кифяк, О. Лютак, О.Любіцева, М. Мальська, В. Пестушко, Т. Сокол, Г. Фролова, В. Цибух та ін. Зокрема, у їхніх роботах досліджені теоретичні основи туристичного бізнесу, визначені закономірності розвитку туристичної індустрії, запропоновані дієві механізми функціонування туристичного сектору економіки України, проаналізовані поточні тенденції розвитку міжнародного туризму в Україні.

Варто зазначити, що, незважаючи на значний доробок науковців у сфері міжнародного туризму, поза увагою авторів [2-7] залишилася проблематика, пов'язана з розробленням спеціалізованих підходів до аналізу структури туристичних потоків України, зокрема міжнародних.

Завданням статті є розроблення підходу до аналізу міжнародних туристичних потоків України на основі використання сучасного економетричного та статистичного інструментарію для ідентифікації географічної структури міжнародних туристичних потоків України за інтенсивністю їх складників.

Виклад основного матеріалу. Світова практика доводить, що економетричні дослідження здатні перевірити широкий спектр статистичних взаємозв'язків. Наприклад, наведене у роботі [2] дослідження туристичних потоків між африканськими країнами дало змогу ідентифікувати детермінанти міжнародного туризму в межах Африки і виявити їхню схожість із внутрішнім туризмом країн цього континенту. Статистичні дослідження у поєднанні з економетричними, наведені у роботі аналітиками компанії Frontline Consultants [3], дали змогу отримати оцінку державної програми стимулювання інновацій у шотландському туризмі і запропонувати напрями її покращення й удосконалення.

Загалом статистичні й економетричні дослідження у сфері міжнародного туризму проводять, використовуючи такі показники, як:

- приїзд відвідувачів до країни призначення за країною походження;

- від'їзд до країни призначення за країною походження;

- валовий внутрішній продукт на душу населення країни походження та країни призначення;

- капітальні інвестиції в туристичний сектор країни призначення у відсотках від ВВП;

- двосторонні статистичні дані щодо торгівлі між країнами;

- відстань між країнами;

- відносні реальні курси валют.

Очевидно, що для комплексної, фахової оцінки міжнародного туризму як на глобальному так і на міжнаціональному та національному рівнях важливим першочерговим завданням є ідентифікація географічної структури міжнародних статистичних потоків конкретної країни та оцінки інтенсивності кожного складника.

Загалом в економічних і природничих дослідженнях для ідентифікації структур економічних процесів рекомендовано використовувати кластерний аналіз як провідний метод інтелектуального аналізу даних, що дає змогу виявити структуру економічних процесів і явищ за вибраними критеріями кластеризації [8].

Ми провели кластерний аналіз методом к-теаш за допомогою пакета статистичних досліджень Statistica. 10.0 за даними [9] для ідентифікації структури виїзного потоку України у 2017 р.

Змінними кластеризації вибрано абсолютні показники чисельності осіб, що здійснювали протягом 2017 р. з України в інші країни світу:

- службові поїздки;

- поїздки у складі організованих туристичних груп;

- приватні поїздки.

На першому етапі за результатами аналізу отримано чотири групи (кластери) країн призначення, що відрізняються між собою за інтенсивністю і характеристиками туристичних виїзних потоків з України. У межах сформованих кластерів країни несуттєво різняться між собою за інтенсивністю туристичних потоків, водночас кластери країн мають різні характеристики. На рис. 1 наведено середні значення показників групування у кластерах .

При цьому кластер 1 сформований лише однією країною - Республікою Польща, на яку припадає найінтенсивніший виїзний потік з України протягом 2017 р. (9 990 978 осіб). Щодо структури цього потоку, то лише 0,02% (1789 осіб) становлять службові поїздки; 0,1% (5059 осіб) - організований туризм та 99, 88% (9 984 130 осіб) - приватні поїздки.

Рис. 1 Середні значення показників у кластерах

*побудувала автор за допомогою ПП АТЛТНТІСЛ за даними [9]

Таблиця 1 Кластер 2 країн, до яких виїжджали громадяни України у 2017 р. (за метою виїзду, осіб)

Джерело: склала автор за даними [9]

До кластера 2 увійшло 62 країни світу (табл. 1), куди у 2017 р. виїжджали усього 226 570 осіб, при цьому 1% виїздів громадян України у ці країни припадало на службові поїздки, 2% - на організований туризм і - 97% на приватні поїздки.

До кластера 3 увійшли такі країни, як Єгипет, Словаччина, Румунія, Туреччина, Білорусь, Республіка Молдова. До цих країн у 2017 р. виїжджали 6 685 548 громадян України, з них: 1% - у службові поїздки; 1% - у складі організованих туристичних груп і 98% - з приватними поїздками.

До кластера 4 увійшли дві країни - Угорщина та Російська Федерація, що мають приблизно однакову інтенсивність туристичного потоку з України (табл. 2). Але у структурі потоків до цих країн є суттєві відмінності, зокрема 100% виїздів до Угорщини у 2017 р. були здійснені з приватною поїздкою, тоді як з усіх виїздів до РФ 0,38% становили службові поїздки, 0,02% - організований туризм та 99,61% - приватні поїздки.

Таблиця 2 Кластер 4 країн, до яких виїжджали громадяни України у 2017 р. (за метою виїзду, осіб)

Джерело: побудувала автор за даними [9]

Розглянувши структуру кластера 2 (табл. 2), ми провели другий етап структурування туристичного виїзного потоку України у 2017 р., що припадає на цей кластер, за показниками службових поїздок та організованого туризму. Таким чином, отримано три підкластери у межах аналізованої групи країн (рис. 2).

Рис. 2 Середні значення показників у підкластерах кластеру 2

Джерело побудувала автор за допомогою ПП STATISTICA за даними [9]

Так, до підкластера 1 увійшли Чехія, Греція, Австрія, Ізраїль, Об'єднані Арабські Емірати, Німеччина, Туркменістан, Грузія і Сербія. У структурі потоків з України до цих країн в середньому 0,2% припадає на службові поїздки, 4,2% - на організований туризм а 95,7% - на приватні поїздки.

До підкластера 2 увійшла лише Болгарія, у структурі виїзного потоку з України до неї 14% припадає на службові поїздки; 21% - на організований туризм і 66% - на приватні поїздки.

До підкластера 3 увійшли усі інші країни кластеру 2, при цьому на приватні поїздки тут припадає 100% усього туристичного потоку.

Таким чином, реалізований авторський підхід до ідентифікації структури виїзного туристичного потоку з України дав змогу отримати модель структури цього потоку (рис. 3).

Рис. 3 Модель структури виїзного туристичного потоку з України

Джерело: розробка автора

Висновки

Запропонований підхід до ідентифікації структури туристичних потоків країни за критеріями інтенсивності й основних видів туризму, що мають відповідні статистичні вимірники у національній статистиці, полягає в ітераційному виконанні кластерного аналізу за абсолютними показниками туристичного потоку до досягнення однорідності результуючих груп за показниками класифікації (видами поїздок у нашому дослідженні). Авторський підхід дає змогу отримати моделі структури туристичних в'їзних і виїзних потоків та оцінки інтенсивності їхніх складників. У подальшому цей підхід можна реалізувати за відносними показниками видів туризму й отримати багатокритеріальну систему моделей структури туристичних потоків країни. На відміну від наявних підходів до аналізу географічної структури туристичних потоків країни, наш підхід дає змогу отримати чіткі оцінки і вектори удосконалення туристичної політики країни, напрямів регулювання туристичних потоків країни, розвитку туристичної індустрії тощо. У наступних роботах ми удосконалимо наш підхід введенням в аналіз додаткових статистичних характеристик і індикаторів, що рекомендовані для оцінки міжнародного туризму міжнародними організаціями.

міжнародний географічний туризм

Список використаних джерел

1. Travel & Tourism continues strong growth above global GDP (press release WTTC).

2. Fourie, J. and Santana-Gallego, M. (2011). The determinants of African tourism, Working Paper 260 Stellenbosch University and Universitat de les Illes Balears (online).

3. Frontline Consultants (2012). Evaluation of the Tourism Innovation Approach, Report for Scottish Enterprise National.

4. Лютак О.М. Аналіз та оцінювання інформації про основні туристичні потоки України. Актуальні проблеми економіки. 2012. № 12. С. 217-225.

5. Косар Н., Кузьо Н. Дослідження розвитку туризму в умовах кризи. Актуальні проблеми економіки. 2016. 2(176). С. 115-125.

6. Пестушко В.М. Український туризм у контексті глобалізації: сучасний стан і перспективи. Географія та основи економіки. 2015. № 7. С. 257-265.

7. Письменний О.А. Аналіз ринку міжнародного туризму України. Економічний аналіз. 2014. № 1. С. 144-153.

8. Айвазян С. Методьі економетрики. Москва : Магистр, 2010. 512 с.

9. Туристичні потоки: веб-сайт Державної служби статистики України.

References:

1. Travel & Tourism continues strong growth above global GDP (press release WTTC).

2. Fourie, J. and Santana-Gallego, M. (2011). The determinants of African tourism, Working Paper 260, Stellenbosch University and Universitat de les Illes Balears.

3. Frontline Consultants (2012). Evaluation of the Tourism Innovation Approach, Report for Scottish Enterprise National (online).

4. Lutak O.M., Mikhalchuk, L.V. (2012). Analiz ta otsiniuvannia informatsii pro osnovni turystychni potoky Ukrainy [Analysis and evaluation of information about major travel flows in Ukraine]. Actual problems of the economy, no. 12, pp. 217-225.

5. Kosar N., Kuzio N. (2016). Doslidzhennia rozvytku turyzmu v umovakh kryzy [Research on the development of tourism in a crisis”]. Actual problems of the economy, vol. 2(176), pp. 115-125.

6. Pestushko VM. (2015). Ukrainskyi turyzm u konteksti hlobalizatsii: suchasnyi stan i perspektyvy [Ukrainian tourism in the context of globalization: current state and prospects]. Geography and basics of economics, vol. 7, pp. 257-265.

7. Pysmennyj O.A. (2014). Analiz mizhnarodnogo turystychnogo rynku Ukrainy [Analysis of the international tourism market of Ukraine]. Economic analysis, vol. 15, no. 1, pp. 144-153.

8. Ayvazyan S. (2010). Metody ekonometriki [Methods of econometrics]. Moscow : MagUtr. (in Russian)

9. Derzhavna sluzhba statystyky Ukrainy, Turystychni potoku [Travel Flows].

Размещено на Allbest.ru