Особливості структури функціональної підготовленості спортсменок-лідерів в жіночому боксі

Размещено на http://allbest.ru

1 Київський університет імені Бориса Грінченка

2Київський національний університет будівництва і архітектури

Особливості структури функціональної підготовленості спортсменок-лідерів в жіночому боксі

1Лисенко Олена, 2Гасанова Саіда

Київ, Україна

Вступ

Результати виступу спортсменок збірної команди України на чемпіонатах світу та Європи свідчать, що український жіночий бокс став одним з лідерів серед таких країн, як Росія, США, Китай, Корея, Англія. У теперішній час цей вид включено в програму Олімпійських ігор, проводяться чемпіонати світу, престижні міжнародні змагання.

Значно зросла конкуренція і, як наслідок, напруженість змагальної боротьби. Тому в системі підготовки боксерів все більше уваги приділяється не тільки вдосконалення їх спеціальних умінь і навичок, а й тих сторін підготовленості кваліфікованих спортсменів, які дозволяють підтримувати високий рівень працездатності в умовах підвищеного напруження функціонального забезпечення змагальної діяльності [1] і, в тому числі, в умовах прогресуючого стомлення [1, 9, 12, 14].

Під час розгляду процесів структури підготовленості, що визначають рівень досягнення в боксі, одне з основних місць відводиться фізичній та функціональній підготовленості спортсмена [12, 13, 17, 18].

Вимоги до спеціальної фізичної підготовки кваліфікованих жінок-боксерів у науково-методичній літературі, представлено явно недостатньо.

Фахівці, що займаються вивченням жіночого спорту, вказують на необхідність враховувати специфічні вимоги до функціонального забезпечення спеціальної витривалості жінок-боксерів [5, 16, 21].

При цьому високий ступінь специфічності прояву функціональних можливостей спортсменок характеризується зміною реактивних властивостей організму, які можуть бути охарактеризовані за реакцією кардіореспіраторної системи на наростання ацидемічних зрушень в організмі в умовах фізичних навантажень різного характеру енергозабезпечення [8, 10, 12, 13, 14].

Під час вирішення питань адаптації спортсменів до напружених тренувальних і змагальних фізичних навантажень на перший план виходить встановлення фізіологічних факторів, які забезпечують ефективність спортивної діяльності, і є основою стійкого функціонального стану організму спортсмена, а також визначають його формування і підтримку протягом тривалих періодів часу - циклів спортивної підготовки [2, 15].

За результатами аналізу науково-методичної літератури можна констатувати той факт, що в боксі при регламенті змагальної діяльності в три раунди по 3 хвилини енергетичне забезпечення змагального поєдинку здійснюється при переважній участі анаеробного гліколітичного механізму і призводить до виражених анаеробних зрушень в організмі [0, 0].

При цьому, значення рівня аеробних можливостей боксерів для демонстрації високого спортивного результату підтверджує виявлена позитивна кореляційна: взаємозв'язок величини У02тах з максимумом «О2-боргу» (г=0,77, р<0,01).

Це свідчить про те, що спортсмен з більшим рівнем аеробних можливостей може виконати і більший обсяг фізичної роботи в анаеробних умовах її енергозабезпечення [0]. Раніше було показано, що вдосконалення аеробного метаболізму сприятиме і вдосконаленню анаеробних процесів в енергозабезпеченні [0, 16].

Таким чином, результати аналізу наукової і науково-методичної літератури дозволяють констатувати, що до теперішнього часу фахівцями виявлено найважливіші характеристики функціональних можливостей спортсменок, знання яких може забезпечити цілеспрямоване використання тренувальних засобів з метою розвитку і вдосконалення рухових якостей, і здібностей спортсменів, що визначають рівень їх спортивних результатів у видах на витривалість.

У той же час у літературі є лише уривчасті відомості про динаміку окремих факторів функціональної підготовленості, які обумовлюються закономірностями адаптації організму до заданих тренувальних навантажень у боксі.

Робота виконана в межах теми «Технологія оцінки ризику травматизму спортсменів за електронейроміографічними і психофізіологічними показниками» згідно з тематичним планом МОН України, що фінансується за рахунок коштів держбюджету МОН України.

Мета дослідження - визначити особливості функціональної підготовленості висококваліфікованих спортсменок-лідерів у жіночому боксі.

Методи

Дослідження були проведені в лабораторії теорії і методики спортивної підготовки та резервних можливостей спортсменів Національного університету фізичного виховання і спорту України за участю 20 жінок-боксерів високої кваліфікації у віці 19-24 років, серед яких було виділено групу спортсменок-лідерів збірної національної команди України з боксу (5 спортсменок) і групу спортсменок-аутсайдерів команди (5 спортсменок).

Вивчався прояв працездатності спортсменок і реакція систем дихання, кровообігу на граничні (максимальні) і стандартні фізичні навантаження, що дозволяють визначити аеробні і анаеробні можливості організму [1, 6, 21, 23]. Використовувалося 60-секундне навантаження максимальної інтенсивності - анаеробну гліколітичну потужність (Wmax60c). Потужність аеробних механізмів енергозабезпечення фізичної роботи характеризувалися потужністю «критичного» навантаження (W ) при виконанні тестового навантаження ступінчатозростаючої потужності «до відмови», а також потужністю навантаження на рівні анаеробного порогу (WA^). У якості «стандартного» тесту використовували фізичну роботу середньої аеробної потужності з розрахунком потужності роботи 1,3 Вт на 1 кг маси тіла - з дистанційним рівнем VO2 50 % від VO2max. Фізичні тестові навантаження постійної потужності виконували при швидкості руху 5 км/год-1 та 8 км/год-1 (відповідно) на тредмілі LE-200 С [21].

У реальному масштабі часу («breath by breath») за допомогою швидкодіючого ергоспірометричного комплексу «Oxycon Pro» («Jaeger», VIASYS Healthcare, Німеччина-США) визначали основні характеристики реакції кардіореспіраторної системи (КРС) за умов тестових навантажень: легеневу вентиляцію (VE), частоту дихання (fr), дихальний об'єм (VT), концентрацію CO2 і O2 в повітрі, що видихається (FEO2, FECO2) і в альвеолярному повітрі (FAO2, FACO2), рівень споживання O2 (VO2), рівень виділення CO2 (VCO2), газообмінне відношення (VCO2VO2-1), вентиляційні еквіваленти для O2 (EQO2=VEVO2-1) і для CO2 (EQCO2=VEVCO2-1), парціальне напруження вуглекислого газу (РАС02) і кисню (Ра02) в альвеолярному повітрі (кінцева фракція видоху) і ін. [21]. З огляду на те, що вимірювання проводилися у відкритій системі, показники зовнішнього дихання приведені до умов BTPS, а газообміну - до умов STPD. Реєстрація частоти серцевих скорочень (ЧСС, удхв-1) проводилося за допомогою «Sport Tester Polar» (Фінляндія).

Тестування проводилося після дня відпочинку при стандартизованому режимі харчування і питного режиму. Спортсмени були обізнані про зміст тестів і дали згоду на їх проведення. При проведенні комплексних біологічних обстежень за участю спортсменів дотримувалися законодавства України про охорону здоров'я та Гельсінської декларації 2000 р., директиви Європейського товариства 86/609 щодо участі людей у медико-біологічних дослідженнях [21]. тренувальний жіночий бокс спортсменка

Статистична обробка результатів проводилася з використанням комп'ютерної програми «Microsoft Excel» з визначенням основних статистичних показників: середнє арифметичне значення (М), середнє квадратичне відхилення (SD), коефіцієнт варіації (CV, %), мінімальне і максимальне значення показника у вибірці, медіану та ін. [23].

Результати та обговорення

Аналіз прояву фізичної працездатності і особливостей реакції КРС, що характеризує зміни функціонального забезпечення роботи кваліфікованих жінок-боксерів за умов тривалого навантаження ступеневозростаючої потужності, що вимагає максимальної реалізації аеробного потенціалу організму спортсменок, представлено в таблиці 1.

Таблиця 1

Рівень фізичної працездатності і показники реакції кардіореспіраторної системи за умов фізичної роботи зі ступеневозростаючою потужністю, що виконується «до відмови», у кваліфікованих спортсменок-боксерів, X ±SD

Примітка: * - вірогідні відмінності між групами спортсменок-лідерів по команді та аутсайдерів, р<0,05

За умов тривалого напруженого фізичного навантаження, що вимагає максимальної реалізації аеробних можливостей організму спортсменок, при значній активності анаеробних гліколітичних механізмів в енергозабезпеченні найбільший рівень показників, що характеризують аеробну потужність (див. табл. 1) відзначається в групі кваліфікованих спортсменок-лідерів у жіночому боксі.

Так у лідерів при більшому рівні загальної фізичної працездатності Wmах 3,72±0,03 Вт*кг-1, р<0,05) були зареєстровані й достовірно більші величини максимального споживання О2 (У02тах 54,12 мл-хв-1кг-1, р<0,05) при значно більшому рівні максимальної легеневої вентиляції (VЕmах 1,898±0,124 л*хв-1кг-1, р<0,05).

Найбільший рівень реалізації аеробного потенціалу 86,08±2,14 % (р<0,05) у спортсменок-лідерів команди поєднується з більшим рівнем активності анаеробних гліколітичних процесів в енергозабезпеченні (УС02тах 57,78 мл-хв-1кг-1, НLа 16,74 ммоль*л-1). Найменші величини показників аеробної потужності відзначаються у кваліфікованих жінок-боксерів - аутсайдерів команди.

Значно виражені відмінності серед спортсменок лідерів і аутсайдерів команди жінок-боксерів виявлені в умовах короткочасного навантаження субмаксимальної інтенсивності тривалістю 60 секунд і вимагає максимальної активності анаеробних гліколітичних механізмів в його енергозабезпеченні (табл. 2).

Таблиця 2

Рівень фізичної працездатності і показники реакції кардіореспіраторної системи за умов короткочасного навантаження субмаксимальної інтенсивності тривалістю 60 секунд, у кваліфікованих спортсменок в жіночому боксі, X ±SD

Примітка: * - вірогідні відмінності між групами спортсменок-лідерів по команді та аутсайдерів, р<0,05

Як видно з даних, представлених у таблиці 2, у кваліфікованих боксерів-лідерів у жіночому боксі рівень анаеробної гліколітичної потужності роботи 60с) становить 9,53±0,78 Вткг-1 (р<0,05), що значно вище, ніж у групі жінок-боксерів - аутсайдерів команди тах60с 7,66±0,96 Вткг-1, р<0,05).

У кваліфікованих жінок-боксерів - лідерів команди - високий рівень анаеробної гліколітичної потужності роботи поєднується з більш високим рівнем активності анаеробних гліколітичних процесів в енергозабезпеченні (НЬа 10,95±1,72 ммольл-1, р<0,05) та з більшим рівнем дихальної компенсації прогресуючого ступеню ацидозу (УС02 33,20±4,71 мл-хв-1кг-1, УС02У02-1 0,85±0,08, р<0,05) в порівнянні зі спортсменками аутсайдерами команди (див. табл. 2).

Досягненню високого рівня загальної фізичної працездатності за умов короткочасних анаеробних навантажень субмаксимальної інтенсивності сприяє і здатність кваліфікованими спортсменками досягати високого рівня споживання кисню (відповідно до умов тестового навантаження).

Так більший рівень споживання кисню (У02 40,04±2,98 мл-хв-1кг-1, р<0,05) та частоти серцевих скорочень (ЧСС 185,20±1,94 уд-хв-1, р<0,05) відмічається в групі спортсменок-лідерів, що значно більше, ніж у спортсменок-аутсайдерів команди (У02 23,76±2,01 мл-хв-1кг-1, ЧСС 173,6±2,19, р<0,05) - див. табл. 2.

Слід зазначити, що спортсменок-аутсайдерів відрізняє від лідерів і менший рівень активності анаеробних гліколітичних процесів в енергозабезпеченні короткочасного навантаження субмаксимальної інтенсивності (УС02 22,52±3,14 мл*хв-1кг-1, HLa 6,37±1,01 ммольл-1, р<0,05).

Менший ступінь реалізації анаеробних глі- колітичних можливостей в умовах короткочасних навантажень субмаксимальної інтенсивності відмічається у кваліфікованих жінок-боксе- рів, що є аутсайдерами команди. Це можливо пов'язано з меншою швидкістю розгортання метаболічних і функціональних реакцій за цих умов, що і не сприяє в групі аутсайдерів досягненню високої анаеробної гліколітичної потужності роботи.

Так аналіз показників, що характеризують рухливість функціональних реакцій у перехідних умовах виконання фізичного навантаження, виявив, що найбільша швидкість збільшення VO2 відзначається у жінок-боксерок - лідерів команди - ШЗ VO2 5,84±0,64 кіл. разів, а вірогідно менша - у боксерок-аутсайдерів по команді - ШЗ VO2 1,99±0,56 кіл. разів (р<0,05; див. табл. 2).

У групі кваліфікованих спортсменок-лідерів у жіночому боксі в умовах роботи «середньої» аеробної потужності (табл. 3) також відзначаються вищі показники рухливості функціональних реакцій за величиною напівперіоду реакції для ЧСС (Т50 ЧСС) і для VO2 (Т50 У02), ніж у спортсменок-аутсайдерів команди (р<0,05). Під час аналізу показників, що характеризують стійкість функціональних реакцій до наростаючого ступеня ацидозу (див. табл. 3), виявлені відмінності серед кваліфікованих жінок-боксерів по «дрейфу» вентиляційного еквіваленту для О2 і ЧСС в умовах стандартної роботи «середньої» аеробної потужності.

Таблиця 3

Рівень реакції кардіореспіраторної системи за умов фізичної роботи «середньої» аеробної потужністю 1,3 Вт*кг-1 у кваліфікованих спортсменок-боксерів, X ±SD

Примітка: * - вірогідні відмінності між групами спортсменок-лідерів по команді та аутсайдерів, р<0,05

Вірогідно вищий рівень стійкості функціональних реакцій за даних умов роботи відзначається у боксерів-лідерів у жіночому боксі, яких відрізняє менший «дрейф» ЧСС (КФС ЧСС 2,92±0,39 %) і «дрейф» EQO2 (КФС EQO2 3,89±0,43 %), в порівнянні з спортсменками-аутсайдерами команди (КФС ЧСС 8,49±2,25 %, КФС EQO2 7,45±1,38 %).

Відносно високий рівень стійкості функціональних реакцій у боксерів-лідерів у жіночому боксі поєднується і з більшою ефективністю функціональних і метаболічних реакцій організму спортсменок.

Так при виконанні фізичної роботи «середньої» аеробної потужності у спортсменок-лідерів відмічається менш виражена реакція КРС за ЧСС і за рівнем активності анаеробних гліколітичних процесів в енергозабезпеченні (р<0,05; див. табл. 3).

Таблиця 4

Рівень фізичної працездатності і показники реакції кардіореспіраторної системи на рівні порогу анаеробного обміну (АнП) за умов фізичної роботи зі ступеневозростаючою потужністю, що виконується «до відмови», у кваліфікованих спортсменок-боксерів, X ±SD

Примітка: * - вірогідні відмінності між групами спортсменок-лідерів по команді та аутсайдерів, р<0,05

Крім того, показники, що характеризують економічність діяльності функціональних систем (табл. 4), свідчать, що на рівні анаеробного порогу в групі кваліфікованих боксерів-лідерів у жіночому боксі відзначається більш високий рівень фізичної працездатності W_АнП 2,97±0,06 Вт-кг-1, р<0,05) і рівень споживання О2 (V02_АнП 45,70±1,29 млхв-1кг-1, р<0,05), а в групі кваліфікованих жінок-боксерів - аутсайдерів команди - найменший (W_АнП 2,59±0,04 Вт-кг1, У02АнП 40,10±1,31 млхв-1кг-1, р<0,05).

Таким чином, у боксі для кваліфікованих спортсменок зі збільшенням тривалості поєдинку збільшується значення аеробних процесів у його енергозабезпеченні. На цей час очевидно, що інтегральна характеристика підготовленості спортсменок у боксі тісно пов'язана з функціональними і енергетичними характеристиками їх функціональної підготовленості, які лежать в основі різних складових змагальної діяльності жінок-боксерів.

Висновки

Аналіз прояву працездатності та реакції кардіореспіраторної системи під час виконання тестових навантажень різного характеру, а також формалізована оцінка ступеня розвитку факторів функціональної підготовленості (ФП) спортсменок дозволила визначити особливості функціональних можливостей у спортсменок, які є лідерами в боксі.

Так, спортсменок-лідерів відрізняє високий рівень реалізації їх аеробного потенціалу як за умов тривалого навантаження, так і за умов короткочасних фізичних навантажень, а також вища швидкість розгортання функціональних і метаболічних реакцій у перехідних умовах навантаження. Ці фактори і впливають на вдосконалення функціональної підготовленості спортсменок високої кваліфікації в боксі, дозволяють спортсменкам адекватно та швидко реагувати на зміни інтенсивності дій у боксерському поєдинку, що сприяє підвищенню ефективності їх змагальної діяльності.

Перспективи подальших досліджень у даному напрямку. Показані підстави для розробки тренувальних засобів, спрямованих на формування спеціального реалізаційного потенціалу жінок-боксерів високої кваліфікації при навантаженнях спеціалізованої спрямованості.

References

1. Filimonov VI. Modern boxer training system. INSAN; 2009. 480 p. Филимонов ВИ. Современная система подготовки боксеров. ИНСАН; 2009. 480 с.

2. Kemper U. Training of the cardiovascular system. Moscow: Olimpiya Press; 2005. 64 p. Кемпер У Тренировка сердечно-сосудистой системы. М.: Олимпия Пресс; 2005. 64 с.

3. Kiselev VA. Improving sports training of highly qualified boxers. Moscow: Fizicheska- ya kultura; 2006. 127 p.

Киселев ВА. Совершенствование спортивной подготовки высококвалифицированных боксеров. М.: Физическая культура; 2006. 127 с.

4. Klimovitskiy VG, Kolodezhnyiy AV, Vertyilo NA. The use of mathematical statistics in biomedical research. Donetsk: Donechchina; 2004. 216 p.

Климовицкий ВГ, Колодежный АВ, Вертыло НА. Применение математической статистики в медико-биологических исследованиях. Донецк: Донеччина; 2004. 216 с.

5. Lisitsyin VV. Specificity of technical and tactical training of high-class female boxers. M.: LENAND, 2014. 352 p.

Лисицын ВВ. Специфика технико-тактической подготовки женщин-боксеров высокого класса. М.: ЛЕНАНД, 2014. 352 с.

6. Lysenko O. Features of the mobilization of energy mechanisms in the performance of various loads of various types in athletes who specialize in running at different distances. Teoriia i metodyka fizychnoho vykhovannia i sportu. 2000; 1: 47-50.

Лисенко О. Особливості мобілізації енергетичних механізмів при виконанні фізичних навантажень різного характеру у легкоатлетів, які спеціалізуються у бігу на різні дистанції. Теорія і методика фізичного виховання і спорту. 2000; 1: 47-50.

7. Lyisenko E. Features of the implementation of the maximum aerobic capabilities of qualified athletes who specialize in running for various distances. Nauka v olimpiyskom sporte. 2000; 2: 89-94.

Лысенко Е. Особенности реализации максимальных аэробных возможностей квалифицированных спортсменов, специализирующих в беге на различные дистанции. Наука в олимпийском спорте. 2000; 2: 89-94.

8. Lysenko EN. Physiological reactivity and features mobilization of the functionality of highly skilled athletes. Materials of the scientific-practical conference “Sportivnaya meditsina. Zdorov'ye i fizicheskaya kul'tura. Sochi-2012.”, 20-23 Jun 2012. Sochi, 2012: 245-249.

Лысенко Е.Н. Физиологическая реактивность и особенности мобилизации функциональных возможностей высококвалифицированных спортсменов / Е.Н.Лысенко // Материалы Всеросийской научно-практической конференции «Спортивная медицина. Здоровье и физическая культура. Сочи- 2012», г.Сочи, 20-23 июня 2012 г. Сочи, 2012: 245-249.

9. Lyisenko EN. Features of the structure of functional preparedness of highly skilled basketball players of various specializations. Nauka v olimpiyskom sporte. 2010; 1-2: 80-86.

Лысенко ЕН. Особенности структуры функциональной подготовленности высококвалифицированных баскетболистов различной специализации. Наука в олимпийском спорте. 2010; 1-2: 80-86.

10. Lysenko EN, Berinchik DY, Gasanova SF. Key areas for assessing the implementation of the functional capabilities of athletes in the process of sports training. Materials of the correspondence scientific-practical conference “Sovremennoe sostoyanie i tendentsii razvitiya fizicheskoy kulturyi i sporta”, 10 Oct 2014. Belgorod: 2014. 219-224.

Лысенко ЕН, Беринчик ДЮ, Гасанова СФ. Ключевые направления оценки реализации функциональных возможностей спортсменов в процессе спортивной подготовки. Материалы заоч. науч.-практич. конф: «Современное состояние и тенденции развития физической культуры и спорта», 10 октября 2014 г. Белгород, 2014. 219-224.

11. Metabolism in the process of physical activity. K.: Olimpiyskaya literature; 1998. 286 p. Метаболизм в процессе физической деятельности. К.: Олимпийская литература, 1998. 286 с.

12. Mischenko VS, Pavlik AI, Savchin S, Dyachenko AY, Lyisenko EN, et al. Functional preparedness of qualified athletes: approaches to improve the specialization of assessment and directional improvement. Nauka v olimpi- yskom sporte; 1999: 61-69.

Мищенко ВС, Павлик АИ, Савчин С, Дьяченко АЮ, Лысенко ЕН, и др. Функциональная подготовленность квалифицированных спортсменов: подходы к повышению специализированности оценки и направленному совершенствованию. Наука в олимпийском спорте; 1999: 61-69.

13. Mischenko V.S. Reaktivnyie svoystva kardio- respiratornoy sistemyi kak otrazhenie adap- tatsii k napryazhennoy fizicheskoy trenirovke v sporte / VS.Mischenko, E.N.Lysenko, VE.Vinogradov. - Kiev: Naukoviy svIt, 2007. - 351 s.

Мищенко В.С. Реактивные свойства кардиореспираторной системы как отражение адаптации к напряженной физической тренировке в спорте / В.С.Мищенко, Е.Н.Лы- сенко, В.Е.Виноградов. - Киев: Науковий свгг, 2007. - 351 с.

14. Mishchenko V, Shynkaruk O, Suchanowski A, Lysenko O, et al. Individualities of Cardiorespiratory Responsiveness to Shifts in Respiratory Homeostasis and Physical Exercise in Homogeneous Groups of High Performance athletes. Baltic Journal of Health and Physical Activity. 2010; 2(1): 13-29.

15. Mishchenko V, Suchanowski A. Athletes endurance and fatigue characteristics related to adaptability of specific cardiorespiratory reactivity. Gdansk, AWFIS; 2010. 176 р.

16. Ostyanov VN. Education and training boxers. Kiev: Olimpiyskaya literatura; 2011 272 p. Остьянов ВН. Обучение и тренировка боксеров. Киев: Олимпийская литература; 2011. 272 с.

17. Platonov VN. The system of training athletes in the Olympic sport. General theory and its practical applications. Kiev: Olimpiyskaya literature; 2004. 808 p.

Платонов ВН. Система подготовки спортсменов в Олимпийском спорте. Общая теория и ее практические приложения. Киев: Олимпийская литература; 2004. 808 с.

18. Podrigalo LV, Volodchenko AA, Rovnaya OA, et al. Analysis of adaptation potentials of kick boxers' cardio-vascular system. Pedagogics, psychology, medical-biological problems of physical training and sports, 2017; 21(4): 185-- 191. doi:10.15561/18189172.2017.0407

19. Savchin MP. The dynamics of the special performance of the boxer of the national team of Ukraine in the last Olympic cycle. Nauka v olimpiyskom sporte. 2013; 2: 55- 63.

Савчин МП. Динамика специальной работоспособности боксера сборной команды Украины в прошедшем олимпийском цикле. Наука в олимпийском спорте. 2013; 2: 55- 63.

20. Siric V, Blazevic S, Dautbasic S. Influence of some morphological characteristics on performance of specific movement structures at boxers. Acta Kinesiologica; 2008. 71-75.

21. Shahlina LG. Psychophysiological aspects of women's sports training. Nauka v olimpiyskom sporte. 2004; 2: 25-29.

Шахлина ЛГ. Психофизиологические аспекты спортивной подготовки женщин. Наука в олимпийском спорте. 2004; 2: 25-29.

22. Shinkaruk OA, Gunina LM, Karlenko VP, et al. Medico-biological support for the training of athletes of national teams of Ukraine in Olympic sports. Kyiv: Olimpiyska literatura. 2009; 144 p.

Шинкарук ОА, Гуніна ЛМ, Карленко ВП, та ін. Медико-біологічне забезпечення підготовки спортсменів збірних команд України з олімпійських видів спорту. Київ: Олімпійська література; 2009.144 с.

23. l.Volkov NI, Darduri U, Smetanin VY. Graduations of hypoxic states in humans with intense muscular activity. Fiziologiya chelove- ka. 1998; 24(3): 51-63.

Волков НИ, Дардури У, Сметанин ВЯ. Градации гипоксических состояний у человека при напряженной мышечной деятельности. Физиология человека. - 1998; 24(3): 51-63.

Анотація

Особливості структури функціональної підготовленості спортсменок-лідерів в жіночому боксі. 1Лисенко Олена, 2Гасанова Саіда

1 Київський університет імені Бориса Грінченка, Київ, Україна

2Київський національний університет будівництва і архітектури,Київ, Україна

Ефективність змагальної діяльності спортсменів високого класу залежить від рівня усіх

У статті розглянуті особливості функціонального і енергетичного забезпечення загальної фізичної працездатності жінок-боксерів, що лежить в основі високої ефективності змагальної діяльності.

Мета - визначити особливості функціональної підготовленості висококваліфікованих спортсменок-лідерів в жіночому боксі.

Методи. За допомогою ергоспірометричного комплексу «Oxycon Pro» вивчався прояв працездатності і реакція кардіореспіраторної системи на тестові навантаження, що дозволяють визначити аеробні і анаеробні можливості організму спортсменок.

Результати. В боксі зі збільшенням тривалості поєдинку збільшується значення аеробних процесів в його енергозабезпеченні.

Спортсменок-лідерів в жіночому боксі відрізняє високий рівень реалізації їх аеробного потенціалу як за умов тривалого навантаження, так і за умов короткочасних фізичних навантажень, а також вища швидкість розгортання функціональних і метаболічних реакцій в перехідних умовах навантаження.

Висновки. Аеробна і анаеробна потужність, фактор рухливості в структурі функціональної підготовленості спортсменок-лідерів в боксі, дозволяють адекватно та швидко реагувати на зміни інтенсивності дій в боксерському поєдинку, що сприяє підвищенню ефективності змагальної діяльності.

Ключові слова: жінки-боксери, функціональна підготовленість, фізична працездатність, кардіореспіраторна система

Размещено на Allbest.ru