Теорія та практика географічного та логістичного забезпечення сталого розвитку урботуризму в умовах овертуризму (на прикладі "Концепції децентралізації туризму" м. Львова)

Впровадження вищеозначених стратегій може допомогти в управлінні сталим розвитком урботуризму, але забезпечення довготермінової сталості залежить від впровадження таких ключових пунктів у туристичну політику:

1. Узгодження політики розвитку урботуризму з порядком денним розвитку міст згідно документів ООН «Новий порядок розвитку міст» та «Цілі сталого розвитку», зокрема Цілі 11 «Зробити міста інклюзивними, безпечними, пружними та сталими» та засад «Глобального кодексу туризму» ЮНВТО.

2. Розроблення стратегічного довготермінового плану сталого розвитку урботуризму, включаючи визначення пропускної спроможності міста та його окремих дільниць та туристичних об'єктів. Це особливо істотно для стратегій, скерованих на дисперсію туристів, їхню сегментацію, і для більш ефективного розвитку нових маршрутів та об'єктів.

3. Визначення оптимального рівня туристичного впливу на місто за участю усіх можливих стейк-холдерів. Це допоможе в отриманні користі від туризму місцевими громадами та більших вражень туристами, а також у полегшенні спілкування туристів з містянами.

4. Створення моделі управління, яка об'єднає адміністрації (туристичні та інші) на всіх рівнях, приватний сектор та місцеві громади. Така співпраця буде особливо корисною для поліпшення туристичної інфраструктури міста, що потребує взаємодії адміністрацій на різних рівнях, у т.ч. за межами туризму.

5. Посилення комунікації і співпраці між усіма можливими стейк-холдерами. Стратегії управління будуть більш ефективними, якщо усі стейк-холдери працюватимуть спільно, ніж у порівнянні з ситуацією їхнього окремого функціонування.

6. Розширення інтеграції місцевих громад у туристичний ланцюг доданої вартості, забезпечуючи таким чином користі для них від розвитку туризму у вигляді зростання доходів та збільшення місць праці. Залучення місцевих громад до розвитку туризму з самого початку означатиме отримання ними доходів, що допоможе в об'єднанні стейк -холдерів.

7. Регулярний моніторинг сприйняття туризму місцевою громадою та інформування містян про переваги розвитку туризму для міста. Це дозволить вчасну ідентифікацію можливих проблем та спільну розробку стратегії з їх подолання.

8. Здійснення теоретичної розробки, регулярний моніторинг та планування таких ключових показників сталості туризму, як пропускна спроможність, мобільність, управління туристичними природними та історико-культурними ресурсами, відношення місцевого населення до туризму.

9. Інвестування в технології, інновації та партнерство з метою перетворення міста у смарт - місто, спрямовуючи ці досягнення до вирішення проблем сталості, доступності та інноваційності його туризму.

10. Розроблення та впровадження інноваційних туристичних продуктів та практик, які дозволять місту диверсифікувати туристичний попит у часі і просторі, та привабити відповідні туристичні сегменти згідно з довготерміновою візією та стратегією розвитку міста.

11. Завчасне, із залученням відповідної методології, планування стратегічних напрямків урботуризму за різними варіантами. Динамічний, нестійкий, непевний, некомплексний характер сучасного глобального розвитку вимагає підходу, який би враховував не тільки особливості минулого розвитку, але й би визначав рушії змін та головні проблеми сьогодення з метою розробки ймовірних сценаріїв (варіантів) розвитку.

12. Трактування туристів, як тимчасових мешканців міст, розроблення туристичної політики із залученням як туристів, так і місцевих мешканців, під гаслом «Розвиток міста для усіх».

13. Розгляд управління туристичними потоками в містах з метою їхньої корисності для туристів і містян, як фундаментальну проблему сталого розвитку урботуризму в умовах овертуризму. Такий підхід повинен об'єднати вирішення завдань збереження ресурсної бази туризму міста із збільшенням числа туристів та позитивного відношення місцевих мешканців до них.

Реалізація запропонованих заходів та рекомендацій сприятиме сталому розвитку урботуризму в умовах овертуризму, що буде вагомим внеском у виконання «Нового порядку денного розвитку міст», «Цілей сталого розвитку» ООН та засад «Глобального кодексу туризму» ЮНВТО. Подібні положення є актуальними і для міст України, де починають спостерігатися ознаки овертуризму, у т.ч. для Львова, Києва, Одеси тощо, що зазначалося у публікаціях автора [3; 4, 210-216].

Зазначимо, що вищенаведені стратегії, заходи та пропозиції із заб езпечення сталого розвитку овертуризму та урботуризму передбачають обов'язкове врахування логістичних та суспільно-географічних (регіональних) особливостей (рис.1). Про зв'язок з логістикою (логістичний аспект) свідчить використання у дослідженнях овертуризму та урботуризму таких термінів, як: туристичний потік та його характеристики, зокрема величина, динаміка, ритмічність, щільність, концентрація та дисперсія; ємність та пропускна спроможність туристичної дестинації (одномоментна, денна, місячна, сезонна, річна); ємність готельної бази (число місць розміщення, загалом та за категоріями, ємність сезонна та річна); ємність ресторанної бази (число посадкових місць, загалом та за категоріями, ємність сезонна та річна); транспортно -туристичний потенціал (протяжність транспортних шляхів, у т.ч. за видами транспорту, якість транспортних шляхів, у т.ч. за категоріями, щільність транспортних шляхів, у т.ч. за видами транспорту, пропускна спроможність транспортної інфраструктури, у т.ч. за видами транспорту). При цьому кожний термін овертуризму має суспільно-географічний (регіональний) вимір, тобто локальні відмінності, які вимагають обов'язкового врахування у зазначених логістичних стратегіях та заходах.

Рис.1. Суспільно-географічні та логістичні аспекти овертуризму (авторська розробка за [2])

Отже, урботуризм сьогодні стає все більш популярним як в Україні, так і в світі. Він має свої особливості, пов'язані з високою концентрацією туристів на обмеженій території міст, особливо в їхніх центральних та історичних частинах. У зв'язку з цим виникає проблема збільшення туристичного навантаження на ресурсну базу туризму в містах (овертуризму), що може призвести до його погіршення та деградації. Вирішити цю проблему можна за допомогою логістичного підходу до сталого розвитку урботуризму [5]. Увага до даної проблеми в науковій літературі поки що недостатня, хоча в практичному управлінні розвитком міського туризму ця проблема вже добре відома і відображена у розробці та прийнятті відповідних документів, наприклад, у м.Львові, де нещодавно було прийнято «Концепцію децентралізації туризму» у межах «Стратегії розвитку туризму міста до 2021р.»[3].

Зокрема ця концепція передбачає використання нематеріальної культурної спадщини у ході туристичного «розвантаження» середмістя Львова (площі Ринок та проспекту Свободи) шляхом: 1) створення «другого центру» міста шляхом активнішого задіяння у туризмі проспекту Шевченка з площею М.Грушевського (цікаві об'єкти серед інших тут - пам'ятник М.Грушевському, старий будинок Львівського університету (тзв. «Університет Габсбургів», нині тут знаходяться геологічний та біологічний факультети ЛНУ імені Івана Франка), кав'ярня «Шкоцька» («Шотландська», нині ресторан), пов'язана з діяльністю в ній у довоєнний період тзв. «Львівської математичної школи» під керівництвом С.Банаха та С.Уляма; 2) розширення туристичної території міста за рахунок периферійних дільниць - Сихова, Майорівки, Левандівки тощо (видано путівник «Туристичний Сихів»); 3) запровадження екскурсії «Львів+» з відвідинами таких близьких до Львова міст, як Жовкви (бувшої королівської резиденції) та Дрогобича (будинку відомого митця Бруно Шульца та найстарішої солеварні в Україні).

Додамо, що увага приділяється розвитку туризму і у центрі міста з використанням нематеріальної культурної спадщини, але при цьому виконується вимога його туристичного розвантаження шляхом: а) розробки підземного туристичного маршруту від вежі Корнякта до площі І.Підкови з створенням підземного музею Львова та ресторану у підземеллях Ратуші; б) відкриття нового туристичного маршруту «Дахами Львова» з відвідинами нещодавно створених ресторанів на останніх поверхах будинків на площі Ринок («Найвища ресторація Галичини» та «Ресторан дуже високої кухні» - ці концептуальні заклади створюють сучасну сторінку розвитку львівської гастрономії і належать відомому ресторанному концерну «!F EST»).

На доповнення до вищевикладеного матеріалу додамо, що у Львові запланували створити ціле підземне містечко для туристів. Місцеві депутати затвердили «Детальний план території», що передбачає перетворення міських підземель у туристичні маршрути. Але перед цим влада Львова хоче з'ясувати усі нюанси прав власності на підземні приміщення та їх придатність до пішохідних прогулянок. Також вже відомо, що частина підземель потребує фінансових вкладень, оскільки їх треба відповідно обладнати та зробити безпечними для туристів. Про ці плани ЗМІ повідомив заступник міського голови А.Москаленко. «Декілька підземних маршрутів працюють вже нині - як екскурсійні. Зараз мова йде про наступний етап, коли будуть відкриті інші маршрути. Але перед цим слід здійснити певні дослідження, наприклад, взяти проби ґрунту з метою визначення його стійкості тощо. Також місто активно працює над створенням підземного музею міста, де буде достатня кількість підвальних приміщень для екскурсій. Також планується проведення підземних екскурсій під найбільш знаковими пам'ятками Львова, такими як: башта Корнякта,

Домініканський собор, Італійський дворик, Ратуша, площа Ринок, площа Івана Підкови, церква Св.Петра та Павла. При цьому окремі ділянки підземного маршруту отримають свої назви, не виключено, що для «підземних» туристів буде створений свій інформаційний центр та на цих локаціях працюватимуть екскурсоводи. Будуть здійснені роботи з укріплення туристичних ходів, облаштування вентиляції тощо з тим, щоб туристам було максимально комфортно. На облаштування усього підземного маршруту довжиною 800 м знадобиться біля 5 років, а реалізація першого етапу потребуватиме біля 1 року. Зараз окремі підземні локації є у деяких церквах, під Ратушею на площі Ринок, отже мета полягає у тому, щоб їх усіх об'єднати в один маршрут. За прогнозами попит на підземні екскурсії зашкалюватиме, а самі екскурсії будуть груповими. Кожний екскурсовод зможе взяти на підземну прогулянку з собою до 15 бажаючих. Практика показала, що туристів, бажаючих відвідати міські підземелля є чимало. До речі, свого часу інновацією стали екскурсії дахами львівських будинків (вони коштують від 100 до 600 грн), підземні екскурсії будуть наступною родзинкою для туристів. Місцеві мешканці вважають, що такі екскурсії будуть цікавими і для самих львів'ян.

Принагідно додамо, що відвідання підземних пам'яток широко розповсюджене у світі і користується шаленим успіхом серед туристів. Наприклад, підземні міста Каппадокії в Туреччині включені у Список Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, а час їх створення сягає І століття до Р.Х., а у Великобританії є Берлінгтон - підземне місто-бункер, збудоване урядом на випадок атомної війни, де була своя лікарня, церква і навіть один паб. У Портленді (США) туристи можуть відвідати «Шанхайські тунелі» - підземну систему доріг, прокладених під районом цього міста Чайна -таун, при цьому підземні ходи ведуть від порту до готелів та ресторанів, щоб скоріше доставляти товар. Але багато людей там мешкало постійно. Є своє підземне місто і у Франції - це Наур, побудований у ХІХ ст., у підземеллях якого могло розміститися до 3 тис.осіб. Це місто знаходиться на глибині 33 м, а загальна довжина підземних коридорів - 2 км [6].

Нагальною потребою у Львові є забезпечення повної переробки загального обсягу міських відходів, включаючи туристичні, у т.ч. від ресторанів та кав'ярень. Зазначимо, що добовий обсяг відходів у Львові становить 600 тонн. Недивно, що туристичний рекорд Львова (2,6 млн. туристів у 2017 р. - перше місце серед міст України) збігся з «сміттєвою кризою» у цьому місті. Щоб вирішити цю проблему, Львів будує найсучасніший в Україні сміттєпереробний комплекс. Одночасно ще у листопаді 2018 р. місцева влада обмежила використання пластикових пакетів, а з 9 квітня 2019 р. у місті стартувала трьохмісячна просвітницька компанія «Без поліетилену», згідно якої магазини Львова відмовились від пластикових пакетів, пропонуючи покупцям альтернативну упаковку. Ресторани та кав'ярні Львова також використовують екологічні підходи у своїй діяльності, зокрема у збиранні, повторному використанні та переробці відходів.

Про ще один проблемний аспект урботуризму в умовах овертуризму попереджали американські експерти, що допомагали у розробці «Туристичної концепції Львова»: як тільки туризм міста набуде динамічного та масового розвитку, серед гостей міста з'являться ті, кого цікавлять інтимні послуги [7]. Який зв'язок з логістикою? Менше буде реклами відповідних закладів (нічних клубів, джентльмен-клубів, шоу-барів, стріп-барів тощо) - зменшаться відповідні туристопотоки. На противагу інтим-туризму Львів уже декілька років активно розвиває конференц-туризм та блогер-туризм. Тільки за 2018 р. у місті було проведено 430 ділових заходів, серед яких були потужні міжнародні конференції, які відвідало біля 100 тис. учасників, з них 11% іноземців і 82% - з України. Конференц-туризм є дуже вигідним для міста, оскільки один учасник витрачає $ 414 на день, мешкають учасники у чотиризіркових і п'ятизіркових готелях. Львів першим в Україні заснував у 2013 р. конференц -бюро. За 2018 р. конференц-туристи витратили у Львові майже 900 млн грн., у т.ч. заклади харчування заробили 206 млн грн., на відпочинок і розваги ділові делегати витратили 150 млн грн., на проживання - ще 131 млн. Прямий економічний ефект від цього виду туризму склав 775 млн грн. у 2018 р., податків сплачено 188 млн грн. При цьому у конференц-індустрії Львова працює 5,8 тис. осіб. Чого бракує Львову - це великих конференц-залів на 5 тис. учасників, як, наприклад, у польському Кракові, відповідно є попит на конференц-готелі міжнародного рівня. Тоді б конференц -туризм приніс місту ще більші прибутки та дивіденди.

Ще один новітній напрямок приваблення туристів до Львова, зокрема іноземців, це звертання до послуг туристичних блогерів. «Доступність, настроєвість та чудове співвідношення ціни - якості. Вишукане місто виглядає як традиційна європейська столиця, довершена брукованими вуличками, фестивалями класичної музики та гучними літературними святкуваннями», - так описує туристичні принади міста Лева експерт провідної американської газети «The Washington Post». Вперше про Львів написало таке провідне видання світу. Останніми роками до Львова їдуть туристичні блогери, які рекламують місто. Щороку місто Лева входить у топові позиції рейтингів європейських міст і світу, куди варто поїхати на вікенд чи на свята. За словами начальника управління туризмом Львівської міської ради, саме туристичні блоги дають Львову все більше гостей з усіх куточків світу. Якщо один журналіст написав, то його колеги бачать рейтинг статті і теж приїжджають, щоб ще краще вивчити місто. Коли місто пізнаване, його ім'я капіталізується для інвестицій, сюди приїжджають інвестори, які відкривають бізнес. Тому від туристичних блогерів є чимало переваг. Одна з них - широка міжнародна промоція Львову. Самим містянам теж приємно, що про їхнє місто знають у світі. Так, нещодавно про Львів написав один із польських туристичних сайтів. Польські експерти зробили акцент на емоційних закладах міста - концептуальних ресторанах та кафе. Кажуть, це додає місту родзинок. Кожний ресторан має свою легенду. Також поляки зазначають, що людям поважного віку цікавіше відвідати Личаківський цвинтар, а ось молодь має інші пріоритети - індивідуальні екскурсії центром. Наші сусіди відзначають і «привітні ціни» в магазинах, сувенірних лавках, кафе. Зазначають, що тут можна провести хороший вікенд, бо з Ґданська до Львова є прямі авіарейси з цінами квитків від 500 до 1200 грн. Напередодні Великодніх свят 2019 р. до Львова завітав блогер з ірландського Дубліна. Це був менеджер авіакомпанії Ryanair, який пише блоги про усі міста, з якими Дублін має пряме авіасполучення. Він знімав відео про Львів, вивчав його архітектуру та кухню, а ще наші традиції. Він приїхав якраз перед святами і бачив весь процес приготувань, фарбування писанок, гаївки. Відвідав Шевченківський гай, йому сподобались вишиванки і кухня. Відповідно очікується його стаття з відгуками, що є неабияк престижно. При цьому деякі тревел - блогери називають шалені суми у євровалюті за свої послуги. Львів працює за іншою схемою, коли місто домовляється з бізнесом і, відповідно, готельєри безкоштовно поселяють у себе блогерів, ресторатори задурно годують, власники туристичних фірм показують місто. Відтак блогери із захопленням описують туристичні принади міста Лева і це не коштує надто багато. При цьому кожен блогер має свою цільову аудиторію - до міста приїжджають саме його читачі. Наприклад, є ресторанні блогери, чи готельні, а є ті, що пишуть про літературу і культуру. Під кожного блогера формується окремий тур. Нарешті, четверта концепція пов'язана з необхідністю застосування підвищених вимог до безпеки туристів в умовах овертуризму. До основних складників цієї концепції відносяться: а) розробка підвищених вимог до безпеки туристів в умовах овертуризму, особливо щодо умов їхнього проживання та харчування; б) постійний і жорсткий контроль безпеки умов проживання туристів, особливо в апартаментах та приватних квартирах; в) жорсткий контроль безпеки сфери туристичного харчування, з особливою увагою до функціонування та справності обладнання точок «вуличної їжі» у популярних туристичних локаціях; г) контроль міського туристичного транспорту, у т.ч. туристичних автобусів, екскурсійних «потягів», туристичних карет тощо. Слід сказати, що львівська влада вже взяла до уваги зазначені пропозиції, так, у мера Львова з 2019 р. з'явиться заступник з питань безпеки, якому буде підпорядковано департамент з питань поводження з відходами, управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення та управління безпеки міста.

Висновки

Динамічний розвиток урботуризму в умовах овертуризму, що нині спостерігається в Україні та світі, викликає низку проблем, серед яких можна відзначити туристичне перевантаження міст, особливо їх центральних та історичних дільниць; руйнування багатьох історичних і архітектурних об'єктів та пам'ятників; збільшення обсягу міських відходів, у тому числі туристичних; випадки інтим -туризму; недотримання правил безпеки туристів у сферах їхнього проживання та харчування з трагічними наслідками тощо. Рішення більшості з цих проблем можливе на основі застосування комплексної логістичної стратегії, запропонованої авторами. Отже, логістичний підхід, застосований, зокрема у "Концепції туристичної децентралізації м.Львова", має бути поширений на всі інші аспекти туристичного господарства міста, включаючи управління відходами, використання новітніх технологій та залучення національних та міжнародних інвестицій. Ці рекомендації стосуються не тільки Києва та Львова, але й інших міст - значних туристичних центрів України - Харкова, Дніпра, Одеси тощо.

Список використаних джерел

1. Overtourism? Understanding and Managing Urban Tourism Growth beyond Perceptions.: UNWTO Library, 2018.URL: https: // www. e - unwto. org/doi.pdf

2. Смирнов І.Г. Концептуальні засади стратегії сталого розвитку урботуризму в умовах овертуризму.Економіка, облік, фінанси та право в умовах глобалізації: тенденції та перспективи. Збірник тез доповідей міжнародної науково-практичної конференції. У 3 ч. Полтава: ЦФЕНД, 2019. Ч.1. С. 65-70.

3. Smyrnov I. Lviv: Lights and Shadows of Overtourism. Наук.вісник Східно-Європейського національного університету імені Лесі Українки. Географічні науки.2019. №1 (385). С. 117-121.

4. Смирнов І.Г., Любіцева О.О. Маркетинг сталого туризму. Київ, 2019. 256 с.

5. Смирнов І.Г. Логістика туризму. Київ: Знання, 2009. 354 с.

6. Серов И. Во Львове откроют все подземелья. Сегодня. 2019. 23 сентября. С.6.

7. Иванова Е.В. 50 оттенков Львова. Новое время страны, 2018. № 19. С.38-41.

Список использованных источников

1. Overtourism? Understanding and Managing Urban Tourism Growth beyond Perceptions.: UNWTO Library, 2018.URL: https: // www. e - unwto. org / doi.pdf

2. Смирнов И. Концептуальные основы стратегии устойчивого развития урботуризма в условиях овертуризма.Економика, учет, финансы и право в условиях глобализации: тенденции и перспективы. Сборник тезисов докладов международной научно -практической конференции. В 3 ч. Полтава: ЦФЕНД, 2019. Ч.1. С. 65-70.

3. Smyrnov I. Lviv: Lights and Shadows of Overtourism. Науч.вестник Восточно-Европейского национального университета имени Леси Украинки. Географические науки.2019. №1 (385). С.117-121.

4. Смирнов И., Любицева А.А. Маркетинг устойчивого туризма. Киев, 2019. 256 с.

5. Смирнов И. Логистика туризма. Киев: Знание, 2009. 354 с.

6. Серов И. Во Львове откроют все подземелья. Сегодня. 2019. 23 сентября. С.6.

7. Иванова Е.В. 50 оттенков Львова. Новое время страны, 2018. № 19. С.38-41.

References

1. Overtourism? Understanding and Managing Urban Tourism Growth Beyond Perceptions.: UNWTO Library, 2018.URL: https: // www. e - unwto. org / doi.pdf

2. Smyrnov I.G Conceptual bases of the strategy of sustainable development of urban tourism in the conditions of overtourism. Economy, accounting, finance and law in the conditions of globalization: trends and perspectives. Collection of abstracts of reports of the international scientific-practical conference. V. 3. Poltava: CFEND, 2019. Part 1. Pp. 65-70.

3. Smyrnov I. Lviv: Lights and Shadows of Overtourism. Scientific herald of Lesya Ukrainka East European National University. Geographical Sciences.2019. No. 1 (385). P.117-121.

4. Smyrnov I.G, Lyubitseva OO Marketing of sustainable tourism. Kyiv, 2019. 256 p.

5.Smyrnov I.G Tourism logistics. Kiev: Znannya, 2009. 354 p.

6.Serov I. All dungeons will be opened in Lviv. Segodnya. 2019 September 23. P.6.

7. Ivanova E.V 50 shades of Lviv. New time of the country, 2018. № 19. P.38-41.

Размещено на Allbest.ru