Застосування оздоровчих вправ у фізичному вихованні учнів із вегето-судинною дистонією

Анотація

У статті експериментально обґрунтовано ефективність комплексного застосування оздоровчих вправ у фізичному вихованні учнів із вегето-судинною дистонією, спрямованих на покращення показників кардіореспіраторної системи молодих людей. У результаті дослідження встановлено статистично значущі зміни у показниках кардіореспіраторної системи обстежуваних, що виявилось у нормалізації показників серцево- судинної та дихальної систем учнів.

Ключові слова: вегето-судинна дистонія, кардіореспіраторна система, лікувальна фізична культура, оздоровчі вправи, спеціальна медична група, учні, фізичне виховання.

Виклад основного матеріалу

Актуальність. За останні роки спостерігається погіршення стану здоров'я дітей та молоді, що обумовлюється збільшенням обсягу інформаційних навантажень, інтенсивністю та емоційною напругою навчального процесу, зниженням адаптивного ресурсу більшості молодих людей, несприятливими соціально-економічними умовами життя багатьох родин, негативним впливом економічних факторів та іншими чинниками [1; 8]. Однією з причин погіршення стану здоров'я учнівської молоді під час навчання у закладах загальної середньої освіти є виникнення стресових ситуацій в освітньому процесі та нервове перенапруження учнівської молоді. У наукових дослідженнях учені доводять, що у сучасній системі організації освітнього процесу не враховуються психофізіологічні особливості учнів [1]. У режимі дня молодих людей важливе місце займає навчання, підготовка до зовнішнього незалежного оцінювання. В учнів старших класів збільшується тривалість навчальних занять, має місце надмірне навантаження, зменшується тривалість активного відпочинку, порушується режим харчування, скорочується нічний сон, що може стати причиною серйозних порушень у роботі вегетативної нервової системи.

Серед сучасних засобів покращення стану серцево-судинної системи молодих людей вагомого значення надають застосуванню оздоровчих вправ у фізичному вихованні учнів спеціальної медичної групи з вегето- судинною дистонією.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Останні дослідження вказують на те, що систематичні заняття фізичними вправами поліпшують роботу серцево-судинної системи в учнів з вегето-судинною дистонією [3; 5]. У наукових пошуках О. Молчанової розглянуто вплив та значимість занять фізичною культурою при вегето-судинній дистонії [6]. Науковцем І. Боднарем запропоновано диференціацію фізичних навантажень для школярів із вегето-судинною дистонією при гіпотонічному чи гіпертонічному типі [2]. Особливу увагу в дослідженнях В. Язловецького приділено розвитку загальної витривалості, яка підвищує функціональні можливості вегетативних систем організму учнів [9]. У наукових працях А. Ольховик доведено ефективність використання фітбол-гімнастики під час фізичної реабілітації студентів із захворюванням на вегето-судинну дистонію за змішаним типом [7].

Отже, спираючись на погляди провідних учених, відзначимо, що досліджувана проблема є актуальною і потребує подальшого детального аналізу на теоретичному і практичному рівнях.

Мета статті полягає в обґрунтуванні ефективності застосування оздоровчих вправ у фізичному вихованні учнів із вегето-судинною дистонією, спрямованих на покращення показників кардіореспіраторної системи молодих людей.

Дослідження проводилося протягом 2019/2020 навчального року на базі Телепинського ліцею. Обстежено 14 учнів, які за станом здоров'я належать до спеціальної медичної групи (СМГ) із захворюванням на вегето-судинну дистонію (ВСД) за змішаним типом. Було сформовано дві однорідні групи по 7 осіб у кожній. Учні основної групи (ОГ) займалися за розробленою комплексною програмою лікувальної фізичної культури (ЛФК), що містила лікувальну гімнастику, аеробіку, вправи для самостійного виконання у домашніх умовах. Учні контрольної групи (КГ) займалися за традиційною навчальною програмою «Фізична культура для спеціальних медичних груп закладів загальної середньої освіти» [4]. Критерієм ефективності комплексної програми ЛФК були показники кардіореспіраторної системи учнів: ЧД, ЖЄЛ, АТ, ЧСС (табл. 1).

Таблиця 1

Показники кардіореспіраторної системи учнів основної групи

Результати попереднього обстеження дозволили встановити, що на початку досліджень в учнів основної та контрольної груп виявлено практично однакові значення показників серцево-судинної та дихальної систем. Лише за показниками ЧСС учні основної групи мали достовірно вищі показники, у порівнянні із досліджуваними контрольної групи, їхні показник становив - 78,8±1,82 уд/хв (р<0,05).

Таблиця 2

Показники кардіореспіраторної системи учнів основної групи та контрольної групи у травні 2019 року

Примітки: *- р<0,05 - достовірна відмінність між показниками груп

Усі учасники експерименту були поставлені у рівні умови за кількістю і тривалістю занять на тиждень. вірогідні зміни у експериментальній групі (р<0,05) порівняно з контрольною групою, що вказує на ефективність застосованої методики проведення занять. У травні 2019 року в обох групах учнів провели повторне обстеження (табл. 2)

З представлених у таблиці результатів видно, що на відміну від початкового обстеження, коли результати учнів обох груп майже не відрізнялися, то після застосування експериментальної програми ЛФК, у більшості випадків, показники кардіореспіраторної системи достовірно різнилися. Так, у дівчат основної групи, вищими виявилися показники ЧД за хвилину, даний показник у них становив - 12,30±0,16 вдихів за хв.; показник ЖЄЛ виявився - 3,4±0,14 л; час затримки дихання на видиху (проба Генчи) становив - 31,30±2,8 с; показник частоти серцевих скорочень за хвилину - 68,30±1,4 уд; значення систолічного і діастолічного АТ становили - 113,25±1,6 і 72,50±1,4 мм рт. ст. (р<0,05). Статистично не достовірними виявилися відмінності показників учнів обох груп під час затримки дихання на вдиху (проба Штанге) (р>0,05).

оздоровчий фізичний виховання дистонія

Таблиця 3

Динаміка показників кардіореспіраторної системи учнів основної групи та контрольної групи протягом дослідження, (%)

З метою проведення більш детального аналізу змін показників сердцево-судинної і дихальної систем в учнів обох груп протягом досліджень провели обрахунки змін показників у відсотках (табл. 3).

Під час аналізу експериментальних даних встановили, що спірометричні показники в учнів ОГ характеризувалися покращенням функції зовнішнього дихання на - 17,2 %. Зазначений показник в учнів КП покращився на - 7,1 %, порівняно з даними на початку дослідження. Зареєстровано покращення показника ЧД в учнів ОГ порівняно з учнями КП, що відповідало стану тренованості дихальної системи. Наприкінці дослідження відповідні зміни становили - 18 % в учнів ОГ і 15 % у досліджуваних КГ. Показники проби Штанге і Генчи в обох групах змінювалися дещо по різному. Більші зміни величин були виявлені в учнів ОГ, зміни становили - 53,8 % і 51,9 %. Зміни показників ЧСС у стані спокою протягом дослідження виявилися майже подібними в обох групах - 13,3 % в ОГ і 12,8 % у КГ. Виконання фізичних вправ позитивно вплинуло на нормалізацію показників АТ в учнів досліджуваних груп, про що свідчать зміни середніх величин систолічного та діастолічного АТ в учнів ОГ - 6,9 % і 8,8 % та 4,7 % і 7,3 % відповідно в учнів КГ..

Отже, за результатами досліджень встановили, що у досліджуваних учныв основної й контрольної груп віднесених до СМГ із захворювання вегето-судинна дистонія, протягом навчального року спостерігали покращення показників кардіореспіраторної системи.

Під час початкового обстеження за показниками функціонального стану між учнями основної і контрольної груп достовірні відмінності показників були виявлені лише за величинами ЧСС у спокої. Під час повторного обстеження такі відмінності були встановлені за всіма досліджуваними показниками, які характеризували функціональний стан обстежуваних нами учнів (р<0,05). Стосовно змін показників кардіорестраторної системи, то вони були встановлені в обох групах обстежуваних. Але, при цьому, величини приросту досліджуваних показників в учнів обох груп протягом педагогічного експерименту дещо відрізнялися. Значне покращення у показниках виявлено в учнів основної групи.

Висновки

Проведене дослідження показало адекватність розробленої програми застосування оздоровчих вправ у фізичному вихованні учнів із вегето-судинною дистонією, спрямованих на покращення показників кардіореспіраторної системи молодих людей. Ефективність комплексної програми лікувальної фізичної культури для учнів спеціальної медичної групи із захворюванням на вегето-судинну дистонію за змішаним типом підтвердилася наявністю статистично значущих змін у показниках кардіореспіраторної системи обстежуваних, що виявилось у нормалізації показників серцево-судинної та дихальної систем учнів.

Перспективи подальших наукових пошуків пов'язані з подальшим дослідженням використання засобів фізичного виховання, спрямованих на загальне зміцнення організму учнів із захворюванням на вегето-судинну дистонію.

Бібліографія

1. Бірюкова П., Василенко Ю. Здоров'язберігальний супровід навчального забезпечення сучасних школярів. Гуманітарний вісник. Серія: Педагогіка. 2014. № 23. С. 34-37.

2. Боднар І. Р. Інтегративне фізичне виховання школярів різних медичних груп: монографія. Львів: ЛДУФК, 2014. 300 c

3. Гонтарук Л. К. Профілактично-лікувальна гімнастика в школі: навч. посіб. Львів: НУ «ЛП», 2001. Ч. 1. 148 с.

4. Грибок Н. М. Аналіз навчальної програми з фізичного виховання у контексті формування культури здоров'я студентів спеціальної медичної групи. Вісник ЛНУ імені Тараса Шевченка. 2010. № 8(195). С. 23-27.

5. Іванова Л. І. Методика фізичного виховання у спеціальних медичних групах: навч. посіб. Київ: ТОВ «Кобзарі», 2009. 146 с.

6. Молчанова О. А. Вплив та значимість занять фізичною культурою при вегето-судинній дистонії. URL:http://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/2177/1/O_Molchanova_konf_UK.pdf (дата звернення: 11.03.2020).

7. Ольховик А. В. Використання фітбол-гімнастики під час фізичної реабілітації студентів із захворюванням на вегето-судинну дистонію за змішаним типом. Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології. Суми, 2012. № 2 (20). С. 288-296.

8. Язловецький В. С. Основи діагностики функціонального стану та здоров'я: навч. посіб. Кіровоград: РВЦ КДПУ імені Володимира Винниченка. 2002. 160 с.

9. Язловецький В. С. Фізичне виховання учнів з відхиленнями в стані здоров'я: навч. посіб. Кіровоград: РВВ КДПУ імені Винниченка. 2004. 352 с.

Размещено на Allbest.ru