Сучасні тенденції розвитку лікувально-оздоровчого туризму у Львівській області

И. Горин, асп.

Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко, Киев, Украина

Львівська область володіє значним потенціалом для розвитку лікувально-оздоровчого туризму, у тому числі значною кількістю мінеральних джерел, родовищ лікувальних грязей, лісових ресурсів і т. п. Водночас даний вид туризму вважається одним із найперс- пективніших видів туристичної галузі області. Підтвердженням цього є не лише те, що в регіоні спостерігається збільшення кількості осіб старших вікових груп, але і зростання потреб населення як у відпочинку, задоволенні своїх пізнавальних інтересів, так і в оздоровленні. У той же час, зниження реальних доходів населення, занадто високі ціни на санаторно-курортне лікування, застаріла інфраструктура зумовлюють скорочення кількості гостей і туристів та недовантаженість закладів відпочивальниками.

Аналіз останніх досліджень та публікацій

Дослідженням санаторно-курортної сфери загалом та Львівської області зокрема займалися такі вчені, як О. О. Любіцева, В. І. Стафійчук, О. О. Бейдик, Т. І. Ткаченко, Н. В. Чорненька, Г. М. Заваріка, О. В. Баєва,М. І. Завидяк,М. П. Мальська,

М. Й. Рутинський та інші науковці. О. В. Баєва проаналізувала тенденції розвитку санаторно-курортного бізнесу в Україні (2015). М. І. Завидяк досліджувала бальнеологічні курорти Закарпатської області (2012). М. П. Мальська вивчала лікувально-оздоровчий туризм (2008). М. Й. Рутинський запропонував класифікацію і типологію курортів (2007). Цей автор також виділив ключові принципи сталого розвитку курортно- рекреаційної сфери Західного регіону України (2010).

Н. В. Чорненька охарактеризувала організацію туристичної індустрії (2006). Однак проблеми розвитку й активізації лікувально-оздоровчого туризму потребують подальших досліджень.

Постановка завдання. Досліджуючи сучасні тенденції розвитку лікувально-оздоровчого туризму Львівської області, у першу чергу необхідно звернути увагу на той факт, що послуги, які пропонуються на бальнеологічних курортах Львівщини, здебільшого є малодоступними для широких верств населення. Курорти регіону також характеризуються недостатнім рівнем розвитку інфраструктури. Тому мета даного дослідження - це не лише аналіз стану лікувально- оздоровчого туризму Львівської області, а й характеристика найбільших санаторно-курортних закладів регіону та виявлення їх головних переваг.

Виклад основного матеріалу. На сьогодні не існує єдино прийнятого визначення терміну "лікувально- оздоровчий туризм". Наприклад, М. П. Мальська виокремлює лікувальний туризм, основною метою якого є зміцнення здоров'я під час перебування в санаторно- курортних закладах [6]. За Н. В. Чорненькою, він ототожнюється із санаторно-курортним туризмом, що організовується із загальнооздоровчою і лікувальною метою [13]. Інші ж науковці трактують лікувально-оздоровчий туризм як складову медичного туризму. Спільним моментом тут є той факт, що лікувально-оздоровчий туризм проводиться на території курорту з метою відпочинку, відновлення сил людини, оздоровлення та реабілітації [2].

Головна особливість лікувально-оздоровчого туризму зводиться до того, що у ньому основну роль відіграють медичні послуги, які гуртуються на природних ресурсах якоїсь окремої курортної зони. Треба сказати, що даний вид туризму виконує, здебільшого, лікувально-профілактичну, реабілітаційну, превентивно - вале- ологічну функції [14]. До інших не менш важливих особливостей лікувально-оздоровчого туризму належать тривалість перебування на курорті (має становити не менше, ніж три тижні, з метою досягнення бажаного ефекту), висока вартість путівки (у путівку включені різноманітні медичні послуги та процедури) і споживачами послуг даного виду туризму є, переважно, особи старших вікових груп [15].

У Львівській області представлені всі необхідні умови для розвитку лікувально-оздоровчого туризму. Сюди належать сприятливі кліматичні умови, наявні природні мінеральні води, лікувальні грязі, лісові ресурси і т. п.[1].

Лікувально-оздоровчий туризм Львівської області володіє значними перспективами свого розвитку. Це можна поясними тим, що на території регіону розміщені такі основні бальнеологічні курорти, як Трускавець, Схі- дниця, Моршин, Немирів, Великий Любінь, Шкло та Ро- злуч [4]. Функціонування цих курортів базується на використанні мінеральної води "Нафтуся" (це мінералізована гідрокарбонатна, магнієво-кальцієва вода). А курорти Немирова і Великого Любеня ще й відомі своїми лікувальними сірководневими водами [9].

За період 1995-2017 рр. кількість санаторно- курортних закладів Львівської області помітно скоротилася. Підтвердженням цього є той факт, що кількість санаторіїв та пансіонатів із лікування зменшилася із 72 до 42, кількість санаторіїв-профілакторіїв - із 23 до 0, а кількість баз та інших закладів відпочинку - із 30 до 14 [7]. Стосовно кількості будинків і пансіонатів відпочинку, то за досліджуваний період вона зросла із 1 до 4 (рис. 1).

Рис. 2. Туристичні потоки Львівськоїобласті

Рис. 1. Динаміка санаторно-курортних закладів Львівської області

За даними Головного управління статистики у Львівській області, у 2017 р. серед усіх міст Львівської області найбільше туристів спостерігалося у містах Трускавці, Львові, Бориславі та Моршині - близько 3 млн (рис. 2). Серед туристів переважали вихідці із Польщі, Азербайджану, Молдови, Білорусі, Ізраїлю, Німеччини та інших країн. Туристичний збір Львівської області у 2017 р. становив 10,5 млн грн, зокрема у Львові - 4,9 млн грн., у Трускавці, Бориславі й Моршині - 5,6 млн грн [7].

Однак, на сьогодні простежується певна тенденція падіння попиту на санаторно-курортні послуги [1]. Такий розвиток подій зумовлює зниження показників запов- нюваності ліжкового фонду санаторно-курортних закладів і зменшення обсягу їхніх доходів [5].

Досліджуючи дану проблематику, ми встановили, що основними причинами таких тенденцій є:

- високі ціни та їхня невідповідність якості санаторно-курортних послуг;

- низький рівень доходів населення та його неспроможність оплачувати відпочинок у санаторно-курортних закладах;

- зменшення обсягу державного фінансування путівок Фондом соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності для застрахованих осіб;

- відсутність ефективної державної політики як у сфері соціальної підтримки населення, так і підтримки та стимулювання діяльності санаторно-курортних закладів;

- неефективна система управління санаторно- курортними закладами;

- застаріла інфраструктура санаторно-курортних закладів (табл. 1);

- недостатній рівень рекламного забезпечення;

обмеженість асортименту туристично-рекреаційних послуг і недостатня якість додаткових послуг [14].

Таблиця1. Заклади розміщення туристів у найбільших бальнеологічних курортах Львівської області

Аналіз закладів розміщення найбільших бальнеологічних курортів Львівської області передбачає оцінку основних переваг таких населених пунктів, як м. Моршин, м. Трускавець і смт Східниця. Варто зазначити, що саме вони характеризуються наявністю великої кількості унікальних природно-лікувальних ресурсів, які є необхідною умовою як для відпочинку, так і для профілактики та лікування різноманітних захворювань населення [5].

Місто Моршин є одним із найвідоміших в Україні бальнеологічних курортів. Сюди приїжджають туристи з усієї України та із зарубіжжя [12]. Курорт одночасно може прийняти 3000 приїжджих. Одними з найважливіших переваг проживання у м. Моршині є доступні цінові пропозиції та високий рівень сервісу. Відпочинок у цьому курортному містечку - чудова альтернатива дорогим закордонним пропозиціям, де потрібно заплатити чи не втричі більше за аналогічні умови проживання [15].

Необхідно сказати, що більшість готелів м. Моршина мають власні медичні центри, де приїжджимпропонують пройти діагностику і необхідні дослідження. Після отримання результатів кваліфіковані медики складають індивідуальну програму лікування залежно від потреб організму та власних побажань відпочиваючих [15].

Таблиця 2.SWOT-аналізрозвиткукурортноїсфери м. Моршина

Із виконаного SWOT-аналізу видно (табл. 2), що на сьогодні основними перевагами розвитку м. Моршина є:

- вигідне географічне положення;

- сприятливі кліматичні умови;

- наявність мінерально-сировинної бази;

- багата історико-культурна спадщина;

- наявність малих та середніх підприємств;

- розвиток торгівлі та сфери послуг;

- велика кількість санаторно-курортних установ.

Однак у місті також існує ряд проблем, які суттєво

впливають на економічні, соціальні та екологічні процеси:

- низький рівень заробітної плати;

- малоземелля;

- незадовільна якість дорожньо-транспортної системи міста;

- недостатній рівень розвитку курортної та відпочи- нкової інфраструктури;

- відсутня реальна державна підтримка розвитку курорту.

Трускавець далеко відомий за межами України. Кожного місяця сюди приїжджає приблизно 13000 туристів, із яких більше 2500 осіб - іноземці. Унікальні природні ресурси курорту є надзвичайно привабливими для оздоровлення: мінеральні води, глауберова сіль, озокерит широко використовуються у бальнеології [10].

Головною особливістю міста вважається його забудова. Приватний сектор Трускавця - це старі вілли, побудовані у XIX-XXст. Туристи, які вперше приїхали до Трускавця, захоплюються гарними фасадами, висо- тністю, охайністю і стилем забудови території [10].

У Трускавці представлений широкий асортимент помешкань:

1) готелі з басейном - це не рідкість для міста. Басейн може бути частиною банного комплексу, спортивною спорудою або оздоровчим. Тут все залежить від класу готелю. Проживання у такому готелі, як правило, може обійтися від 450 до 5000 грн на добу [8];

2) міні-готелі характеризуються комфортабельним номерним фондом, близькістю до мінеральних бюветів, помірними цінами на проживання: 350-450 грн/ніч у стандарті, 600-1000 грн/ніч у сімейному люксі [8];

3) санаторії - їх на території курорту налічується дуже багато. Тут є медичні корпуси із кваліфікованим персоналом, процедурами, спрямовані на діагностику, боротьбу з конкретним захворюванням або на загальне оздоровлення організму. Вартість проживання у санаторію коливається від 780 до 2310 грн/добу [12];

4) готелі у Трускавці є різного класу. Тут пропонуються як номери від 170 грн/добу за одномісний стандарт, так і апартаменти від 15000 грн/добу або навіть президентський люкс (від 23000 грн/добу) [8];

5) вілли Трускавця характеризуються привабливим зовнішнім виглядом, унікальним оформленням номерів, смачною кухнею і т. п. Більшість вілл є дерев'яними та мають значний вік;

6) курортні комплекси також є цікавим варіантом помешкання, де представлений повний спектр послуг як із поселення, так і з оздоровлення [4].

Якщо для туристів важливим моментом є поселення поблизу певного місця, то можна підібрати готель у центрі міста або ж біля залізничного вокзалу [4].

Зазначимо, що хоча готелі Трускавця і пропонують широкий спектр послуг із оздоровлення та є зручними для проживання, проте туристи найчастіше заселяються у пансіонатах і санаторіях міста. У Трускавці також є можливість орендувати конференц-зали та заселятися у помешкання з домашніми улюбленцями [13].

Трускавець є не лише найстарішим, але й найпопу- лярнішим курортом України. На сьогодні він виступає лідером за кількістю туристів серед бальнеологічних курортів. Цьому сприяють удале поєднання ціни й якості послуг, які тут надаються, унікальні водні ресурси та цікаві розважальні атракції.

Згідно з даними Головного управління статистики у Львівській області, у 2017 р. м. Трускавець відвідало 32 тис. іноземних туристів із 63 країн світу, зокрема з Польщі, Білорусі, Азербайджану та Молдови. Туристичні оператори Ізраїлю, ОАЕ і окремих країн Європи також виявили зацікавлення курортом і вже пропонують своїм клієнтам оздоровчий відпочинок на території України [8].

До головних переваг Трускавця можна віднести такі особливості:

- це єдине у світі місце розташування унікальної лікувальної води "Нафтуся";

- знаходиться в екологічно чистому районі, чим і приваблює любителів "зеленого" туризму;

- тут функціонує ціла низка санаторіїв і спеціалізованих медичних установ, які пропонують широкі можливості як для оздоровлення, так і для лікування організму (на території курорту міститься 28 сучасних клінік і 14 лабораторій, у тому числі імунологічна, імуноензи- мантична, клініко-бактеріологічна та ін.) [9];

- пропонується чимало розваг (у місті розташований єдиний у Західній Україні дельфінарій);

- розвивається SPA-індустрія, оскільки у Трускавці функціонує 10 SPA-центрів.

Східниця відома своїми цілющими мінеральними водами, свіжим повітрям із ароматом хвої та великими можливостями для розвитку рекреації й оздоровчого туризму. У смт є великий вибір житла для туристів, які приїжджають сюди не лише з України, але із закордону [і0].

Одними з найпопулярніших і тих, що користуються найбільшим попитом у подорожуючих варіантів є готель, гостьовий будинок, база відпочинку або вілла. У Східниці можна відпочити у будь-яку пору року з різним рівнем комфортності, зокрема, для відпочинку у теплий сезон тут найкраще підійдуть готелі з басейном [13].

До головних переваг Східниці як бальнеологічного курорту можна віднести:

- унікальний тип клімату (дуже схожий із альпійським, іноді навіть вважається більш лікувальним та ефективним);

- наявність природних лікувальних ресурсів, зокрема, мінеральних вод типу "Нафтуся" (4 типи) та "Бор- жомі", грязей типу "Мацеста", можливості застосування природного озокериту (гірського воску) [11];

- особливості рельєфу даної території дозволяють створити сприятливі умови для розвитку зимових видів відпочинку поруч із курортом [11].

Кліматичні особливості та наявність унікальних природних лікувальних ресурсів створюють усі умови як для рекреації, так і для профілактики, лікування захворювань та медичної реабілітації приїжджих. До складу мінеральних джерел № 13 та № 15 входить двовалентне залізо в комплексі з органічними кислотами й аніонами. Необхідно сказати, що ці води використовуються для реабілітації осіб, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС [3].

У Східниці більшість закладів розміщення представленатакими групами:

Перша група - "вершки", які включають готельно- ресторанні комплекси, СПА-готелі, курортні готелі і т. п. У них представлений увесь можливий спектр послуг, зокрема проживання, харчування, лікувальні та профілактичні процедури (СПА-процедури), екскурсії, організація дозвілля тощо [3].

Друга група - "середня ланка". Сюди належать санаторії, пансіонати, будинки відпочинку, відпочинково- оздоровчі комплекси, які не тільки пропонують послуги розміщення, харчування, а й надають комплекс заходів із оздоровлення, профілактики захворювань, медичної реабілітації та лікування. У закладах даної групи також передбачено надання додаткових послуг [3].

Третя група - "малий приватний сектор" - це приватні садиби, котеджі, вілли, бюджетні готелі. Вони забезпечують туристів, головним чином, проживанням та елементарним сервісом (заміна постільної білизни та рушників, прибирання кімнат), рідше пропонують харчування й додаткові послуги (екскурсії, доставка та продаж продуктів, оренда мангалу, сауни). У даних закладах розміщення відсутні будь-які медичні послуги і тут проводиться відповідна цінова політика [8].

Четверту групу становить "тіньовий сектор", де пропонується тільки подобова або погодинна оренда кімнат чи помешкань (передбачається лише проживання). Інформація про даний вид помешкання розміщена в оголошеннях по селищі та його околицях, а також у газетах [1].

Інформація щодо житла даної групи фактично не підлягає збору, оскільки більша половина цих об'єктів готельної нерухомості не позиціонують себе належним чином, не є сталими й обліку не підлягають. Дане житло вважається найдешевшим серед усіх інших і сервіс тут, як правило, відсутній. Проте зазначимо, що в умовах складної економічної ситуації ця нерухомість доволі успішно знаходить свого споживача і навіть спроможна складати конкуренцію потужнішим типам помешкання [1].

Висновки

Львівська область багата на родовища мінеральних вод із лікувальними властивостями. На сьогодні відомо більше 200 джерел мінеральних вод найрізноманітніших типів. За запасами мінеральних вод Львівщина займає першість серед усіх областей України. У регіоні сформувався потужний бальнеологічний комплекс, який представлений такими курортами, як Трускавець, Моршин, Східниця, Немирів, Шкло, Любінь Великий і Розлуч. В області є всі необхідні ресурси для розвитку лікувально-оздоровчого туризму. Однак через низку причин, які сьогодні зустрічаються на території регіону (катастрофічний стан комунікацій та автомобільних доріг бальнеологічних курортів, неякісне очищення стічних вод, часто незадовільний стан благоустрою курортних території, недостатній рівень розвитку курортної та відпочинкової інфраструктури, поганий стан інженерно-транспортних споруд і т. д.), його розвиток є недостатнім. Щоб посилити розвиток даного туризму, слід, передусім, об'єднати зусилля органів державної влади та туристичного бізнесу. Держава, найперше, має підтримувати курортну зону через залучення інвесторів, створення сприятливого інвестиційного клімату, реклами, покращення стану доріг і т. п. Туристичному бізнесу, у свою чергу, необхідно диверсифі- кувати туристично-рекреаційних послуги, розробити такі види турів та розваг, які будуть популяризувати санаторно-курортний відпочинок.

Наявні природні та культурно-історичні ресурси Львівщини на сьогодні являють собою нерозкритий ресурсний резерв регіону, раціональне використання якого призведе до значних зрушень в економіці області - надходження податкових відрахувань у бюджет, появи нових робочих місць, покращення інфраструктурної складової тощо. Таким чином, державний контроль та підтримка інвестиційних надходжень у лікувально- оздоровчу сферу Львівської області вважається важливою проблемою, вирішення якої принесе вигоду всім зацікавленим сторонам - як бізнесовим структурам, так і регіональній адміністрації та місцевому населенню.

Список використаних джерел:

1.Баєва О. В. Тенденції розвитку санаторно-курортного бізнесу в Україні / О. В. Баєва, Н. І. Новальська // Проблеми модернізації України. Науковий часопис. - 2015. - Вип. 1. - С. 52-55.

2.Бейдик О. О. Методологія та методика аналізу рекреаційно-туристських ресурсів України : дисд-ра геогр. наук: 11.00.02 / Київ

ський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. - К., 2004.

3.Завадяк М. И. Бальнеологические курорты Закарпатской области / М. И. Завадяк, Т. И. Мадрыга, М. В. Попович. - Ужгород: Ліра, 2012. - 256 с.

4.ЗаварікаГ. М. Курортна справа : навч. посіб. - К. : Центр учбової літератури, 2015. - 264 с.

5.ЛюбіцеваО. О. Ринок туристичних послуг (геопросторові аспекти). - К.:Альтпрес, 2002. - 436с.

6.Мальська М. П. Лікувально-оздоровчий туризм / М. П. Мальська, М. Й. Рутинський, Н. М. Паньків: моногр. - Львів: Видав. центр ЛНУ ім. І. Франка, 2008. - С. 191-210.

7.Головне управління статистики у Львівській області. Офіційний сайт [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.lv.ukrstat.gov.ua/

8.Hotels24.ua. Офіційний сайт [Електронний ресурс]. - Режим доступу:https://hotels24.ua.

9.Рутинський М. Й. Класифікація та типологія курортів // Вісн. Львів. ун-ту. Серія географічна. - 2007. - Вип. 34. - С. 236-246.

10.Рутинський М. Й. Ключові принципи сталого розвитку курортно- рекреаційної сфери західного регіону України // Стале природокористування: підходи, проблеми, перспективи : Матеріали ІІІ міжнар. наук. конф. (28-29 травня, 2010 р.) / М. Й. Рутинський. - Тернопіль: Підручники і посібники, 2010. - С. 137-138.

11.Стафійчук В. І. Рекреологія : навч. посіб. - К.: Альтпрес, 2006. - 264 с.

12.Ткаченко Т. І. Сталий розвиток туризму : теорія, методологія, реалії бізнесу : моногр. - К.: Київськ. нац. торг.-екон. ун-т, 2009. - 463 с.

13.Чорненька Н. В. Організація туристичної індустрії : навч. посіб. - К.: Атіка, 2006. - 264 с.

14.The Global Competitiveness Report 2016-2017 / Klaus Schwab, World Economic Forum. - Geneva, Switzerland 2016. - 383 p

15.The Travel & Tourism Competitiveness Report 2015 / World Economic Forum. - Geneva, Switzerland, 2015. - 525 p.

References:

1.BaevaO. V. Trends in the development of sanatorium and resort business in Ukraine / O. V. Baeva, N. I. Novalska// Problems of modernization of Ukraine. Scientific journal. - Issue 1. - K.: SE "Publishing House" Personnel, 2015 - 52-55 pp.

2.BeidykO. O. Methodology and methods of analysis of recreational and tourist resources of Ukraine: di ... Dr. geogr. Sciences: 11.00.02 / Taras Shevchenko National University of Kiev. - K., 2004.

3.Zavadyak M. I. Balneological resorts of the Transcarpathian region / M. I. Zavadyak, T. I. Madryga, M. V. Popovich. - Uzhgorod: Lira, 2012. - 256 pp.

4.ZavarikaH. M. Resort Affairs / Tutorial. - K.: Center for Educational Literature, 2015. - 264 p.

5.Liubitseva O. The market of tourist services (geospatial aspects). - K.: Altpress, 2002. - 436 pp.

6.MalskayaM. P., RutinskyM. Y. Therapeutic and Health Tourism

/ M. P. Malskaya, M. Y. Rutinsky, N. M. Pankov // Tourism in international and national dimensions. History and Modernity :monograph

/ M. P. Malskaya, M. Y. Rutinsky, N. M. Pankov. - Lviv: Publishing Center of Ivan Franko Lviv National University, 2008. - 191-210 pp.

7.The Main Department of Statistics in Lviv region / Official site [Electronic resource]. - Access mode: http://www.lv.ukrstat.gov.ua/

8.Hotels24.ua. Official site [Electronic resource] - Access mode: https://hotels24.ua.

9.Rutinsky M. Y. Classification and typology of resorts // Bulletin of the Lviv National University. The series is geographic. - 2007. - Issue 34. - 236-246 pp.

10.Rutinsky M. Y. Key principles of the sustainable development of the resort and recreation sphere of the western region of Ukraine // Sustainable use of natural resources: approaches, problems, prospects. Materials of the III International sciences conf. (May 28-29, 2010) / M. Y. Rutinsky. - Ternopil: Textbooks and manuals, 2010. - 137-138 pp.

11.Stafiichuk V. I. Recreology / Tutorial. - K.: Altpress, 2006. - 264 pp. Mapping 15.

12.Tkachenko T. I. Sustainable Tourism Development: Theory, Methodology, Business Realities : monograph. - K.: Kyiv National Trade and Economic University, 2009. - 463 pp.

13.Chornenka N.V. Organization of the tourism industry: a manual. - K.: Atika, 2006. - 264 p.

14.The Global Competitiveness Report 2016-2017 / Klaus Schwab, World Economic Forum. - Geneva, Switzerland, 2016. - 383 p

15.The Travel & Tourism Competitiveness Report 2015 / World Economic Forum. - Geneva, Switzerland 2015. - 525 p.

Размещено на Allbest.ru