Ресурсне забезпечення розвитку сфери гостинності

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Ресурсне забезпечення розвитку сфери гостинності

Гоблик Володимир Васильович д.е.н., професор кафедри менеджменту та управління економічними процесами, Черничко Тетяна Володимирівна д.е.н., професор кафедри фінансів Хаустова Ксенія Михайлівна к.е.н., старший викладач кафедри менеджменту та управління економічними процесами, Мукачівський державний університет

Анотація

Індустрія гостинності в сучасних умовах розвивається швидкими темпами, удосконалюється і розширюється інфраструктура, з'являється багато готелів та ресторанів, баз відпочинку, розширюється мережа санаторно-курортних об'єктів та сфери обслуговування, комунікаційних зв'язків тощо, які задовольняють потреби вітчизняних і закордонних споживачів. Сфера гостинності стає основним сектором економіки в регіонах, що мають значні ресурси туризму та рекреації. Зазвичай ці ресурси використовуються не повною мірою, без ефективної підтримки органів місцевої влади та місцевого самоврядування.

Ключові слова: ресурси гостинності, туризм. потенціал, регіон, кластер, пункти пропуску, гірські території.

Аннотация

Индустрия гостеприимства в современных условиях развивается быстрыми темпами, совершенствуется и расширяется инфраструктура, появляется много гостиниц и ресторанов, баз отдыха, расширяется сеть санаторно-курортных объектов и сферы обслуживания, коммуникационных связей и т.п., которые удовлетворяют потребности отечественных и зарубежных потребителей. Сфера гостеприимства становится основным сектором экономики в регионах, которая имеет значительные ресурсы туризма и рекреации. Обычно эти ресурсы используются не в полной мере, без эффективной поддержки органов местной власти и местного самоуправления.

Кластер создаст более благоприятные условия для активного развития в регионе конгрессового туризма, то есть развития туристического направления по обслуживанию различного рода конгрессов, семинаров, совещаний и конференций как государственного, так и международного значения. Обоснована необходимость открытия новых пунктов пересечения границы, как элемента инфраструктуры гостеприимства, ведь количество иностранных туристов, въезжают в область постоянно увеличивается.

Научная новизна проведенного исследования заключается в обосновании и решены задач по систематизации ресурсов гостеприимства и на их возможностях создания кластера гостеприимства. Практическое значение полученных результатов заключается в возможности использования научно обоснованных методических указаний и предложений по эффективному использованию ресурсного потенциала сферы гостеприимства в регионах Украины при разработке соответствующих стратегий и региональных программ.

Ключевые слова: ресурсы гостеприимства, туризм, потенциал, регион, кластер, пункты пропуска, горные территории.

Keywords: hospitality resources, tourism potential, region, cluster, checkpoints, mountain areas.

 Постановка проблеми. Сфера гостинності це сукупність галузей національної економіки, у якій особливе місце належить індустрії туризму та є однією з найбільш дохідних і динамічно розвиваючих галузей економіки. Доходи від туризму становлять істотну частину бюджетів багатьох економічно розвинених країн. За прогнозами Всесвітньої туристської організації при ООН доходи від туризму в світі мають тенденцію стійкого зростання.

Індустрія гостинності - організаційно значно складніша сфера діяльності, яка зорієнтована на задоволення попиту не тільки туристів у вузькому розумінні, подорожуючих у широкому, а також клієнтів, які проживають у місці розташування підприємства гостинності [1].

В умовах необхідності прискореного соціально-економічного розвитку регіонів, створення нових робочих місць, сприятливих і привабливих умов для жителів і гостей, зростає інтерес до такого напряму як сфера гостинності. Для формування позитивного іміджу регіону, подолання основних проблем і стримуючих чинників, необхідно вирішувати шляхом залучення ресурсів гостинності, в тому числі:

- виявлення вузьких місць у механізмі взаємодії структур бізнесу: дослідження руху потоків інновацій, капіталу, робочої сили;

- стимулюванні інвестицій у якісну фахову підготовку кадрів, діяльність центрів інформаційної підтримки тощо;

- сприяння обміну ідеями, знаннями, ноу-хау, що активізує притік нових ідей, появу інновацій;

- інвестиції в людський капітал як найбільш цінний ресурс сфери гостинності.

Цим обумовлена актуальність дослідження проблеми виявлення резервів і залучення ресурсів гостинності в туристичний і готельно-ресторанний бізнес.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питаннями, пов'язаними з функціонуванням сфери гостинності, й аналізом її розвитку займалися такі вчені, як Е. Балашова, М. Бойко, В. Кохненко А. Кусков, М. Мальцева, А. Медик, І. Пандяк, Х. Роглєв, В. Ревенко.

У працях з готельного бізнесу Лінн ван дер Ваген відзначала, що індустрія гостинності це сектор індустрії туризму, який здійснює процеси з розміщення туристів, а також галузі, діяльність яких спрямована на надання житла, продаж алкогольних напоїв, надання харчування і розважальних заходів.

На думку Дж. Уокера, індустрія гостинності об'єднує туризм, готельний і ресторанний бізнес, громадське харчування, відпочинок і розваги, організацію конференцій і нарад [2].

Мета дослідження (постановка завдання). Метою статті є оцінка ресурсного забезпечення розвитку сфери гостинності у регіоні.

Ресурсне забезпечення розвитку гостинності у регіоні залежить від системи наявних та можливих ресурсів. До ключових ресурсів сфери гостинності, як основного сектору туристичної галузі, ми відносимо туристичні ресурси регіону, а також допоміжні ресурси (людські, фінансові, інформаційні, маркетингові, природно-кліматичні, адміністративні, інституціональні, інноваційні), які забезпечуватимуть ефективний розвиток регіону (рис.1).

Важливими ресурсами, які є визначальними у діяльності сфери гостинності є людські ресурси (до них ми відносимо кваліфікований персонал), формування професійної культури фахівців туризму й учасників громадських туристських союзів і об'єднань [3].

Мукачівський державний університет відіграє важливу роль у регіоні в забезпеченні кваліфікованими кадрами для рекреаційно-туристичного комплексу Закарпаття ведучи їх підготовку на факультеті туризму та готельно-ресторанної справи, сприяє можливості отримання фахової освіти та підвищення кваліфікації кадрів туристичного комплексу.

Наявність інституціональних ресурсів (норм та правил поведінки, традицій та звичаїв господарювання) є надзвичайно важливим для формування взаємовідносин між учасниками туризму, готельно-ресторанного бізнесу. Сучасна інституційна база потребує удосконалення у напрямі уніфікації та узгодженості єдиних правил гри учасників сфери гостинності, які є юридично різнорідними, але об'єднані за певними інтересами. Нові умови праці вимагають підготовки менеджерів нового покоління, які були б здатні до спільного прийняття рішень, роботі в команді, сприйнятливі до змін та інновацій, комунікативні.

Адміністративні/законодавчі ресурсигостинності полягають передусім у наявності владної участі у її діяльності. Формування нормативно-правового поля полегшує регуляторну функцію держави та ставить певні рамки для діяльності підприємств. Саме за допомогою державного регулювання розвитку туризму, готельно-ресторанного бізнесу можна удосконалювати нормативно-правову базу, розвивати метод ліцензування, стандартизації та сертифікації підприємств гостинності. Здійснювати митне та податкове регулювання, реалізовувати цільове бюджетне фінансування програм регіонального розвитку, створювати сприятливі умови для інвестування, збільшувати надходження в людський капітал.

Природно-кліматичні ресурси регіону. У Закарпатській області наявна широка палітра рекреаційних ресурсів: лісові, ландшафтні,

гідрологічні, соляні, об'єкти природно-заповідного фонду Карпат та можливості їх використання. Найбільша частка серед компонентів рекреаційного потенціалу Закарпаття (39%) припадає на водні ресурси. Але особливу цінність представляють унікальні джерела мінеральних вод, які могли б стати, при кращій та узгодженій організації курортної справи, джерелом збагачення краю та оздоровлення населення. На сьогодні розвідано 360 джерел мінеральних вод.

У Закарпатті зосереджені води багатьох відомих типів, окремі з яких рідкісні й унікальні за властивостями дії на організм людини. Це води без специфічних компонентів, вуглекислі, сульфідні, крем'янисті термальні, йодобромні, залізисті та миш'яковисті. Бальнеологічні курорти області, відомі за межами України зосереджені на базі великих родовищ мінеральних вод.

Слід зазначити стихійну появу останнім часом великої кількості підприємств готельного господарства, які виникли поблизу джерел мінеральних вод. Їхнє будівництво зумовлено не стільки потужним зростанням відпочиваючих і потребою у закладах розміщення, а скільки погіршенням роботи курортів, баз відпочинку, які мають застарілу матеріальну базу і не спроможні задовольнити відповідний сервіс для відпочиваючих і туристів. Отже, необхідно приймати комплексу програму залучення інвестицій в туристичну та курортно-санаторну сферу й розбудову відповідної інфраструктури.

З метою покращання ситуації, що існує у туристичному, готельному, санітарно-курортному господарстві регіону, використання його можливостей слід об'єднати зусилля у формі кластера гостинності, який би охоплював територію регіону. Тріада науки- влади-бізнесу сприяла б узгодженій стратегії розвитку туризмі та рекреації у краї, збільшила б кількість робочих місць та налагодила б співпрацю із зацікавленими споживачами туристичного та рекреаційного продукту [4-5].

Новим перспективним напрямом, який успішно може розвиватися в Закарпатській області, є організація SPA-курортів із широким комплексом та відповідним сервісом послуг європейського рівня.

Подальший розвиток та усунення негативних проявів господарювання у рекреаційно-туристичній сфері можливі за умов залучення капіталу у розбудову курортно-санаторного господарства, відповідної інфраструктури, Створення кластера гостинності з входженням як одного з його елементів мережі SPA- курортів, сприяє як економічному зростання регіону так і формуванню культури здорового способу життя [5, С. 126-127].

Маркетингові ресурси. Сучасна маркетингова стратегія просування продукту підприємств кластера гостинності на внутрішньому та міжнародному ринках дає можливість широко популяризувати визначні місця краю, дасть можливість видавати поліграфічну продукцію: путівники регіону тощо, а також забезпечуватиме проведення аналізу ринку, його сегментації та виявляти попит, формуватиме пропозицію, сприятиме організації та проведенню фестивалів, фольклорних свят, де поширюється інформація про туристичні можливості та пропозиції регіону.

Інформаційні ресурси забезпечують поширення достовірної інформації про діяльність підприємств сфери гостинності між його учасниками та зацікавленим особам. Діяльність інформаційного центру полягає у накопиченні та обробці інформації, видавництві поліграфічної продукції, яка містить інформацію про туристичні та рекреаційні перспективи краю, розміщення інформації про Закарпаття в Інтернеті на сторінках, які мають високі рейтинги відвідування.

Розвиток інформаційних ресурсів є також важливим у формуванні позитивного іміджу краю. Журналісти, як ніхто, багато можуть зробити для створення та поширення позитивного привабливого іміджу туристичних центрів та курортів нашої країни у світі.

Фінансові ресурси є ключовими у організації та діяльності індустрії гостинності і забезпечуються за рахунок інвестицій приватних інвесторів, дотацій та цільового фінансування з держбюджету, залучення грантів міжнародних туристичних організацій.

Інноваційні ресурси полягають у використання нових інформаційних та інноваційних технологій з виробництва та надання туристичних та рекреаційних послуг, а також у нових засобах проникнення на нові ринки. Перспективним напрямом у їх підвищенні є активне залучення науки до досліджень розвитку туризму, рекреації, готельно-ресторанного бізнесу фінансування наукових розробок та можливостей інноваційного маркетингу.

Позитивним явищем є наявність інформації про діяльність турфірм, готелів та інших закладів у мережі Інтернет, використання систем онлайнового бронювання квитків, замовлення турів, купівля путівок тощо.

Перспективним напрямом розвитку кластеру гостинності є збільшення кількості туристів, у тому числі іноземних на існуючих туристичних об'єктах, їх розширення і технічне переобладнання та будівництво нових, а також нарощування підприємств малого і середнього бізнесу в цій сфері.

Закарпатська область традиційно славилася своїми можливостями по проведенню різноманітних наукових, ділових та культурних зустрічей. Зручне географічне розташування на перетині європейських транспортних магістралей, близькість кордону ряду країн, наявність великої кількості зручних конференц-залів, можливість організації різноманітної культурної програми для учасників заходів. Все це створює умови для активного розвитку в регіоні конгресового туризму, тобто розвитку туристичного напряму, спрямованого на обслуговування різного роду конгресів, семінарів, нарад і конференцій як державного, так і міжнародного значення [6, С. 10]. Цьому сприяє відкриття нових пунктів пропуску на кордоні з Європейським Союзом, адже кількість іноземних туристів, що в'їжджають в область постійно збільшується (табл. 1).

Нові можливості в розвитку індустрії гостинності відкриває схвалена Урядом Концепції розвитку гірських територій Українських Карпат. Карпатський регіон є одним з найпривабливіших географічних регіонів Центральної та Східної Європи, який має стратегічне значення у розвитку територій восьми держав, зокрема України, де зосереджений значний рекреаційний, оздоровчий та історико- культурний потенціал.

З метою розвитку і ефективного використання його потенціалу необхідно [8]:

- створення технічних умов, у тому числі з використанням супутникових систем передачі інформації, для покриття програмами телебачення високогірних населених пунктів, передусім мережі у сфері туризму та курортів, зокрема шляхом рекреаційного призначення;

- розвитку відповідної мережі інформаційних центрів

- створення загальнодержавної інформаційної регіонах;

- забезпечення збереження та підтримки історико-культурної спадщини та традиційних ремесел місцевого населення, виробництва та продажу місцевих виробів, предметів мистецтва та народної творчості, збереження традиційної архітектури, особливостей землекористування, місцевих порід тварин та різноманіття культивованих рослин і сталого використання дикорослих рослин у Карпатах;

- створення умов для подальшого розвитку сільського та екологічного туризму в Карпатському регіоні;

- забезпечення збалансованого використання природних лікувальних та рекреаційних ресурсів, збереження здатності природних комплексів до самовідтворення;

- прокладення нових та облаштування існуючих туристичних, зокрема велосипедних маршрутів поблизу визначних пам'яток історії, культури та архітектури;

- забезпечення планування територій і розвитку транспортної інфраструктури з урахуванням особливостей гірського довкілля, необхідності охорони територій, які є шляхами міграції тварин, або тих, що мають міжнародне значення, охорони біологічного різноманіття та ландшафтів, а також територій, що мають особливе значення для туризму;

- сприяння популяризації українських Карпат як привабливого туристичного регіону для зростання туристичних потоків;

- сприяння транскордонному співробітництву

- для підтримки розвитку сталого туризму;

- забезпечення доступності об'єктів туристичної інфраструктури для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення.

Таблиця 1 Кількість осіб, що перетнули кордон в досліджених автомобільних і піших пунктах пропуску Закарпаття в 2017 році [7]