Вплив специфічних груп вправ різної переважної спрямованості на результативність кваліфікованих бігунів на середні дистанції

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний університет фізичного виховання і спорту України

Вплив специфічних груп вправ різної переважної спрямованості на результативність кваліфікованих бігунів на середні дистанції

Володимир Бобровник, Яна Тихоненко

Анотації

Останній чемпіонат Європи з легкої атлетики (Прага, Чехія) засвідчив, що українські бігуни показали спортивні результати на рівні 29-го і 37-го місць на дистанції 800 м, а на 1500 м узагалі не брали участь. Сучасна спортивна підготовка в бігових видах легкої атлетики вимагає від спортсмена не лише добре розвинених фізичних здібностей, адекватних основним функціональним системам, які впливають на високі досягнення, а й показу спортивного результату протягом усього змагального періоду, тривалість якого - близько шести місяців, що можна спостерігати протягом останніх 10-15 років міжнародного календаря змагань, запропонованих Міжнародною асоціацією легкоатлетичних федерацій (ІААФ). Завдання роботи - розробити специфічні групи вправ різної переважної спрямованості, що впливають на вдосконалення технічної майстерності, підвищення фізичних спроможностей і результативність кваліфікованих бігунів на середні дистанції. Методологія роботи: удосконалення тренувального процесу на етапі максимальної реалізації індивідуальних можливостей кваліфікованих бігунів на середні дистанції в цій статті ґрунтується на аналізі та вивченні застосування раціональних тренувальних вправ, сформованих у специфічні групи на основі аналізу науково-методичної літератури, узагальнення передової практичної практики (анкетування, опитування тренерів, аналіз щоденників спортсменів), аналізу протоколів змагань, вивчення біомеханічних і фізіологічних характеристик бігу на середні дистанції та методів математичної обробки результатів дослідження. Упровадження специфічних груп вправ різної переважної спрямованості на першому та другому році етапу максимальної реалізації індивідуальних можливостей сприяло підвищенню спортивних результатів в експериментальній групі бігунів на середні дистанції в середньому від 4 до 6 %. Розроблені специфічні групи вправ, які впливають на розвиток і підтримання спеціальної витривалості, силових та швидкісних здібностей, застосовуються на етапах спеціальної фізичної підготовки осінньо-зимового та весняно-літнього підготовчих періодів, а також зимового й літнього змагальних періодів, котрі здебільшого дають можливість адекватно вплинути на рівень фізичної підготовленості бігунів на 800 і 1500 м та перебувати протягом тривалого змагального періоду в стані найвищої готовності.

Ключові слова: біг на середні дистанції, специфічні групи вправ, швидкісні, швидкісно-силові здібності, результативність.

Владимир Бобровник, Яна Тихоненко. Влияние специфических групп упражнений разной преимущественной направленности на результативность квалифицированных бегунов на средние дистанции

Последний чемпионат Европы по легкой атлетике (Прага, Чехия) свидетельствовал, что украинские бегуны показали спортивные результаты на уровне 29- и 37-го мест на дистанции 800 м, а на 1500 м вовсе не принимали участие. Современная спортивная подготовка у беговых видах легкой атлетики требует от спортсмена не только хорошо развитых физических способностей, адекватных основным функциональным системам, которые влияют на высокие достижения, но и показа спортивного результата в течении всего соревновательного периода, продолжительность которого - около шести месяцев, что можно наблюдать на протяжении последних 10-15 лет международного календаря соревнования, предложенных Международной ассоциацией легкоатлетических федераций (ИААФ). Задача работы - разработать специфические группы упражнений разной преимущественной направленности, влияющие на совершенствование технического мастерства, повышение физических способностей и результативности квалифицированных бегунов на средние дистанции. Совершенствование тренировочного процесса на этапе максимальной реализации индивидуальных возможностей квалифицированных бегунов на средние дистанции в данной статье основывается на анализе и изучении применения рациональных тренировочных упражнений, сформированных в специфические группы на основе анализа научно-методической литературы, обобщения передовой практики (анкетирование, опрос тренеров, анализ дневников спортсменов), анализа протоколов соревнований, изучение биомеханических и физиологических характеристик бега на средние дистанции и методов математической обработки результатов исследования. Внедрение специфических групп упражнений разной преимущественной направленности на первом и втором году этапа максимальной реализации индивидуальных возможностей способствовало повышению спортивных результатов в экспериментальной группе бегунов на средние дистанции в среднем от 4 до 6 %. Разработанные специфические группы упражнений, которые влияют на развитие и поддержание специальной выносливости, силовых и скоростных способностей, применяются на этапах специальной физической подготовки осенне-зимнего и весенне-летнего подготовительных периодов, а также зимнего и летнего соревновательных периодов, которые в большей степени дают возможность адекватно повлиять на уровень физической подготовленности бегунов на 800 и 1500 м и находиться в течение длительного соревновательного периода в состоянии наивысшей готовности.

Ключевые слова: бег на средние дистанции, специфические группы упражнений, скоростные, скоростносиловые способности, результативность.

Vladimir Bobrovnik, Yana Tykhonenko. Influence of Specific Groups of Exercises of Different Preferential Orientation on Performance of Skilled Middle Distance Runners

The last European track andfield championship (Prague, Czech Republic) has demonstrated sports results of Ukrainian athletes at the level of the 29 th and the 37 th places at 800 m distance, without participation at 1500 m distance. Current athletic preparation in running events of track and field requires well-developed physical capacities, adequate to the major functional systems which influence high achievements, as well as demonstration of sports result during the whole competitive period, duration of which constitutes about 6 months. The above could be observed during the last 10-15 years of the International calendar of competitions suggested by the International Association of Athletics Federations (IAAF). Task of the work. To develop specific groups of exercises of different preferential direction which effect the improvement of technical skills, physical abilities and performance of skilled middle distance runners. In the article it is presented the improvement of the training process at the stage of maximal realization of individual capabilities of skilled middle distance runners. It is underpinned by analysis and research using of rational training exercises formed in specific groups which are based on the analysis of scientific and methodological literature summarizing best practical experiences (questionnaires, polling of coaches, analysis of athletes ' diaries), analysis of competition scoresheets, the study of biomechanical and physiological characteristics of middle distance running and mathematical statistics. Introduction of specific groups of exercises of different preferential direction at the first and the second year of the stage of maximal realization of individual capabilities has contributed to improvement of sports results in experimental group of middle distance runners from 4 % to 6 % ofpersonal results, on the average. Elaborated specific exercise groups, affecting development and maintenance of special endurance, strength and speed capacities are used at the stages of special physical preparation offall-winter and spring-summer preparatory periods, as well as winter and summer competitive periods which allow adequate influencing the level ofphysical fitness of 800 m and 1500 m runners to a greater extent and provides the maintenance of the highest fitness level during prolonged competitive period.

Key words: middle-distance running, specific groups of exercises, speed, speed-strength capacities, performance.

Постановка наукової проблеми та її значення

За останні роки в бігу на середні дистанції істотно змінилися результати виступів на основних змаганнях року (ігри Олімпіад, чемпіонати світу, Європи), що проводяться під егідою Міжнародного олімпійського комітету (МОК) та Міжнародної асоціації легкоатлетичних федерацій (ІААФ).

Хороша техніка бігу на середні дистанції забезпечується особливостями положення тіла: тулуб злегка нахилений уперед, плечі трохи розгорнуті, невеликий природний прогин у попереку, що забезпечує виведення таза вперед, голова - прямо, підборіддя опущене, м'язи обличчя й шиї розслаблені. Усе це сприяє досягненню результату, який залежить також і від рівня розвитку функціональних можливостей основних систем організму спортсмена, фізичних здатностей, ефективної та раціональної техніки бігу в поєднанні з тактикою [2; 7; 12].

Аналіз досліджень цієї проблеми

Проблему застосування тренувальних вправ у бігу на середні дистанції розглядали такі вчені, як Ю. Г. Травін (1989); В. Г. Нікітушкін (2007); А. С. Сіренко (1991); В. Г. Селуянов (2007); Ю. А. Попов (2007); Ф. П. Суслов (2010); J. Bangsbo (2000); D. Sunderland, 2005).

Тому в тренувальному процесі кваліфікованих бігунів на середні дистанції потрібно застосовувати вправи, які сприяють розвитку основних функціональних систем організму (серцево -судинної, дихальної, вегетативної нервової системи), а також покращують основні системотвірні елементи техніки бігу (потужність і кут відштовхування, загальний час опорного періоду тощо) [1; 4; 5; 11-13].

Слід зазначити, що швидкість бігу можна підвищити за рахунок збільшення частоти кроків при збереженні їх довжини. Темп кроків на дистанції 800 і 1500 м у середньому становить 3,5-4,5 крок./с^-1, або 190-200 крок./хв^-1 і залежить від загального часу опорного періоду, який збільшується з 110-120 мс на початку дистанції до 125-135 м - у кінці.

Ураховуючи дані наукової літератури щодо цього виду легкої атлетики, сьогодні для розв'язання проблеми вдосконалення технічної майстерності й функціональних можливостей організму бігунів на середні дистанції актуальна необхідність застосовувати такі групи тренувальних вправ, які покращують основні компоненти підготовленості бігунів (силової, швидкісної спрямованості й удосконалення спеціальної витривалості) [1; 2; 11; 12; 14; 16].

Завдання роботи - розробити специфічні групи вправ різної переважної спрямованості з урахуванням біомеханічних характеристик та функціональних можливостей організму спортсмена, що впливають на вдосконалення технічної майстерності, підвищення фізичних здатностей і результативність кваліфікованих бігунів на 800 та 1500 м.

Методи та організація дослідження - аналіз науково-методичної літератури, узагальнення передової практичної практики (анкетування, опитування тренерів, аналіз щоденників спортсменів), аналіз протоколів змагань, вивчення біомеханічних та фізіологічних характеристик бігу на середні дистанції, методи математичної обробки результатів дослідження.

Виклад основного матеріалу й обґрунтування отриманих результатів дослідження

Аналіз протоколів основних змагань за 2012-2014 рр. у бігу на 800 і 1500 м засвідчив, що результати виступів українських спортсменів на основних змаганнях Європи та світу, порівняно з результатами переможців, відстають на 10-12 % (табл. 1) [8; 9].

Показники, які продемонстрували переможці ігор ХХХ Олімпіади (2012 р., Лондон), чемпіонатів світу, Європи як на відкритих стадіонах, так і в закритих приміщеннях, свідчать про нестабільність результатів, оскільки коливаються в діапазоні від 4 до 9 с (табл. 1) і далекі від рекордів світу.

На основі цих виступів кращих українських бігунів на середні дистанції на головних спортивних форумах світу та Європи за 2012-2014 рр. можна побачити, що вони показують досить високі результати (табл. 1), які незначно поступаються переможцям. Так, 2012 р. (чемпіонат світу в закритих приміщеннях, Істамбул) був не досить успішним: Борисюк Олександр зумів показати кращий результат лише в забігу, посівши при цьому восьме місце. У 2013 р. на чемпіонаті Європи в закритих приміщеннях (Гетерборг, Швеція) виступи наших спортсменів були досить успішними. Бібік Тарас (800 м) і Борисюк Олександр (1500 м) зайняли гідні місця в десятці кращих (п'яте й дев'яте, відповідно), на чемпіонаті Європи в Цюриху (2014 р.) Маслов Станіслав посів 11 місце, показавши при цьому результат 3:54,59, який майже на 10 с нижчий за результат, показаний переможцем. Інші українські бігуни не змогли виконати навіть кваліфікаційні нормативи «А» і «В», щоб отримати можливість брати участь у головних міжнародних змаганнях року.

Проблема вітчизняних бігунів на середні дистанції полягає в тому, що змагання, на яких вони показують високі результати, а саме виступи національного рівня, не є відбірковими до головних поєдинків сезону. А якщо спортсмени й виступають на міжнародній арені, то їх участь здебільшого закінчується після кваліфікації.

Тому, крім підведення спортсмена до піку спортивної форми до основних змагань сезону, на нашу думку, існує ще й проблема застосування тренерами в тренувальному процесі груп вправ різної переважної спрямованості, які сприяють удосконаленню не лише основних функціональних систем бігуна на середні дистанції, але і їхньої технічної майстерності, яка дасть можливість інтегровано впливати на опорно-руховий апарат атлета задля покращення спортивного результату. Ці вправи в умовах, наближених до максимального прояву рівня спортивної підготовленості, повинні сприяти встановленню оптимальних обсягів тренувальної роботи та динаміки навантаження, поєднанню тренувальних занять із навантаженнями різної спрямованості [10; 15].

Річний тренувальний цикл бігунів на середні дистанції протягом багатьох років будувався з урахуванням таких умов підготовки: наявність критих стадіонів, манежів, обмежена кількість змагань у році. Тому найбільш поширеним було одноциклове планування річної підготовки, суть якого полягала в однопіковому входженні в спортивну форму один раз на рік у зв'язку з тим, що взимку змагання не проводилися. Сьогодні таку структуру застосовують висококваліфіковані бігуни на довгі й наддовгі дистанції (марафонський біг, забіги на 100 км тощо).

Із 1970-х років відбулись істотні зміни в методиці тренування легкоатлетів, що вплинуло на систему їхньої підготовки та організацію тренувального процесу. У зв'язку з комерціалізацією легкої атлетики розширився календар змагань, у результаті чого спортсменам потрібно тривалий час перебувати на піку спортивної форми й демонструвати високі результати, починаючи з квітня, тому трену - вальний процес бігунів на середні дистанції необхідно було вдосконалювати. Почали застосовувати двоциклове планування річної підготовки, оскільки з'явилася можливість брати участь у змаганнях двічі на рік (зимовий і літній змагальні періоди) і збільшилася кількість стартів із чотирьох-п'яти до 2025 і більше [3; 11-14].

Перед спортсменом і тренером постає завдання демонстрації високих спортивних результатів протягом тривалого змагального періоду, тому тренувальний процес потрібно будувати так, щоб легкоатлет міг вийти на пік спортивної форми кілька разів на рік і показати необхідний результат відповідно до завдань, поставлених перед ним у річному тренувальному циклі етапу максимальної реалізації індивідуальних можливостей (ЕМРІМ).

Основне завдання ЕМРІМ - покращення спортивних результатів. Завершення етапу пов'язане із закінченням адаптаційних можливостей спортсменів. Його тривалість у бігу на середні дистанції в чоловіків становить три роки [10].

Сучасна багаторічна підготовка бігуна на середні дистанції повинна бути комплексною відносно вдосконалення фізичних здатностей і відображати індивідуальні особливості його тренувального процесу. Для того, щоб досягти високих спортивних результатів, провідні фахівці вказують на необхідність приділяти особливу увагу розвитку швидкісних і швидкісно-силових здібностей у тренувальному процесі [2].

У ході дослідження сформовано специфічні групи вправ різної переважної спрямованості (силової, швидкісної й спеціальної витривалості) з урахуванням біомеханічних характеристик техніки руху під час виконання змагальної вправи, а також особливостей прояву функціональних можливостей організму спортсмена.