Оцінка функціональної підготовленості організму молоді 20-22 років
Оцінка індивідуальних значень потужності та ємності аеробної й анаеробної продуктивності організму за стандартами функціональної підготовленості, на основі показників: споживання кисню, поріг анаеробного обміну, кількість зовнішньої механічної роботи.
| Рубрика | Спорт и туризм |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 30.10.2020 |
| Размер файла | 23,1 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Оцінка функціональної підготовленості організму молоді 20-22 років
Юрій Фурман, Вячеслав Мірошніченко, Олександра Брезденюк вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського
Анотація
Актуальність теми дослідження. Стандарти функціональної підготовленості осіб різного віку й статі потребують систематичного оновлення, оскільки з часом утрачають свою об'єктивність. Мета дослідження - установлення стандартів оцінки аеробної та анаеробної продуктивності організму молоді 20-22 років Подільського регіону. Методи дослідження - педагогічне спостереження; педагогічний експеримент із використанням методів велоергометри, пульсометрії, сфігмоманометрії, хронометрії; методи математичної статистики. Нами досліджено показники аеробної й анаеробної продуктивності 842-х чоловіків і 678 жінок 20-22 років, які проживають у межах Подільського регіону.
Порівнювались індивідуальні значення показників потужності та ємності аеробної й анаеробної продуктивності організму з розробленими нами стандартами функціональної підготовленості, які сформовано на основі середніх арифметичних (х) таких показників, як максимальне споживання кисню (VO2 пмх). поріг анаеробного обміну (ПАНО), максимальна кількість зовнішньої механічної роботи за 10 с (ВАнТю), 30 с (ВАнТ30), за 1 хв (МКЗР) і середніх квадратичних відхилень (о).
Розробляли критерії функціональної підготовленості за рівнями: «середній»; «вищий від середнього»; «нижчий від середнього»; «високий»; «низький»; «дуже високий»; «дуже низький». За середній рівень узяли діапазон похибки середнього квадратичного відхилення від середнього арифметичного варіаційного ряду значень дослідженого нами контингенту (х±о). На основі даних, отриманих експериментальним шляхом, розробили критерії оцінки аеробної й анаеробної продуктивності організму молоді 20-22 років Подільського регіону.
Нові стандарти функціональної підготовленості потрібно розробляти за середнім значенням показника, отриманого в результаті обстеження великої кількості осіб однорідного контингенту. Градація стандартів установлюється в межах діапазону середнього квадратичного відхилення - о. Розроблені нами стандарти функціональної підготовленості охоплюють увесь спектр показників аеробної та анаеробної продуктивності організму молоді 20-22 років Подільського регіону.
Ключові слова: аеробна продуктивність, анаеробна продуктивність, стандарти, чоловіки, жінки.
Аннотация
Актуальность темы исследования. Стандарты функциональной подготовленности лиц разного возраста и пола требуют систематического обновления, поскольку со временем теряют свою объективность. Цель исследования - установление стандартов оценки аэробной и анаэробной производительности организма молодежи 20-22 лет Подольского региона. Методы исследования - педагогическое наблюдение; педагогический эксперимент с использованием методов велоэргометрии, пульсометрии, сфигмоманометрии, хронометрии; методы математической статистики.
Нами исследовались показатели аэробной и анаэробной производительности 842-х мужчин и 678 женщин 20-22 лет, проживающих в пределах Подольского региона. Сравнивались индивидуальные значения показателей мощности и емкости аэробной и анаэробной производительности организма с разработанными нами стандартами функциональной подготовленности, которые сформированы на основе средних арифметических (х) таких показателей, как максимальное потребление кислорода (VO2 max), порог анаэробного обмена (ПАНО), максимальное количество внешней механической работы за 10 с (ВАнТі0), 30 с (ВАнТ30), за 1 мин (МКВР) и средних квадратических отклонений (о).
Разрабатывали критерии функциональной подготовленности по уровням: «средний»; «выше среднего»; «ниже среднего»; «высокий»; «низкий»; «очень высокий»; «очень низкий». Среднего уровня приняли диапазон погрешности среднего квадратичного отклонения от среднего арифметического вариационного ряда значений исследованного нами контингента (х±о). На основе данных, полученных экспериментальным путем, разработали критерии оценки аэробной и анаэробной производительности организма молодежи 20 -22 лет Подольского региона.
Новые стандарты функциональной подготовленности следует разрабатывать по среднему значению показателя, полученного в результате обследования большого количества лиц однородного контингента. Градация стандартов устанавливается в пределах диапазона среднего квадратичного отклонения - о. Разработанные нами стандарты функциональной подготовленности охватывают весь спектр показателей аэробной и анаэробной производительности организма молодежи 20-22 лет Подольского региона.
Ключевые слова: аэробная производительность, анаэробная производительность, стандарты, мужчины, женщины.
Abstract
The Current Relevance. The standards of functional preparedness of people of all ages and sex require a systematic update, since they eventually lose their objectivity. The Goal of the Research to establish standards for the assessment of the aerobic and anaerobic productivity of the body of people aged 2022 years old of the Podillya region. Methods of the Research. pedagogical observation; pedagogical experiment using methods - veloergometry, pulsometry, sphygmomanometry, timekeeping; methods of mathematical statistics. We studied the parameters of aerobic and anaerobic productivity of 842 men and 678 women 20-22 years old living within the Podillya region.
The indicators of aerobic and anaerobic performance of the organism were being determined. The individual values of power and capacity indices of aerobic and anaerobic productivity of an organism were compared with the standards of functional preparedness developed by us. The standards of functional readiness are based on the arithmetic mean (x) of the indicators V02 max- TAM, WAnT,(J. WAnT 30, and the mean square deviations (a). Results of the Research. It lias been established that for the development of the standards of functional preparedness it is expedient to apply the following criteria: «average» level; levels «above average» and «below average»; «high» and «low» levels, as well as «very high» and «very low» levels. The level was detennined in the range of the error of the mean square deviation from the mean arithmetic value of the variation range of the subjects (x ± a). On the basis experimentally obtained data the criteria for assessing the aerobic and anaerobic productivity of the body of people of the 20-22 years of the Podillya region were developed.
New standards should be developed on the basis of the average of the indicator obtained as a result of the survey of a large number of persons of a uniform contingent. The gradation of standards is set within the range of the mean square deviation - o. The developed standards cover the entire spectrum of aerobic and anaerobic productivity indicators of people aged 2022 years in the Podillya region.
Key words: aerobic productivity, anaerobic productivity, males, females, standards.
аеробний кисень потужність організм
Вступ. Значна кількість наукових публікацій із фізіології рухової активності за останні десятиліття свідчить про недостатній рівень функціональної підготовленості населення України [2; 3; 11].
Чітко визначених рекомендацій для оцінки рівня функціональної підготовленості людини не існує. Г.Л. Апанасенко [1], Я.П. Пярнат [9], Ю.М. Фурман [10] пропонують використовувати з цією метою показник потужності аеробних процесів енергозабезпечення (V O2 max), тому що в загальній сумі енергопотенціалу організму аеробне енергоутворення значно переважає анаеробне [13; 14]. Значну роль у формуванні енергетичного потенціалу відіграють також анаеробні процеси метаболізму. Із підвищенням рівня анаеробної лактатної продуктивності зростає захищеність міокарда від гіпоксії, знижуються холестерин плазми крові й ліпопротеїди низької щільності, зростає вміст ліпопротеїдів високої щільності та коефіцієнт атерогенності [8; 10]. Вивчення взаємозв'язку між аеробною й анаеробною (лактатною) продуктивністю організму дало змогу встановити сильний кореляційний зв'язок. Такий феномен про - являється лише за умови, коли факторним показником виступає анаеробна продуктивність, а результативним - аеробна [14; 15]. Тому оцінка функціональної підготовленості повинна здійснюватися з урахуванням не лише аеробного, але й анаеробного потенціалу організму.
Загальноприйнятих критеріїв оцінки аеробних можливостей людини не існує. Опубліковані різними авторами дані дещо відрізняються. Причому більшість оцінних критеріїв цього показника стосуються осіб, котрим понад 20 років. Виняток становлять критерії оцінки Я.П. Пярната [9]. Вони охоплюють широкий віковий діапазон (від 10 до 50 років), але не враховують особливості регіону.
Г.Л. Апанасенко [1] пропонує оцінювати аеробну продуктивність за «безпечним рівнем здоров'я», який визначається за відносною величиною V02 max. Для чоловіків цей рівень становить 42,0 мл-хв_1-кг -1, а для жінок - 35,0 мл-хв"1-кг"1. Попередні наші дослідження свідчать про перевищення середньогрупових значень відносного показника VO2 max у дівчат 17-19 років «безпечного рівня здоров'я» [3; 19]. У чоловіків середньогрупові значення V02 max перебувають нижче від «безпечного рівня здоров'я» [2; 11; 16]. Критерії «безпечного рівня здоров'я» потребують уточнення на відповідність сучасному стану здоров'я населення України.
Для оцінки аеробних можливостей організму використовують модифікований тест К. Купера [7]. Він полягає у виконанні 12-хвилинного бігу. Ураховується дистанція, яку долає досліджуваний за цей час, і ЧСС за перші 30 с на початку 2-, 3- та 4-ї хвилини періоду відновлення. Недоліком цієї методики є відсутність критеріїв оцінки, які включають вік людини, та не враховані відмінності регіону.
Крім потужності аеробних процесів енергозабезпечення, важливим показником функціональної підготовленості вважається поріг анаеробного обміну (ПАНО). Цей показник відображає ємність аеробних процесів енергозабезпечення [12]. Загальноприйнятих стандартів оцінки ПАНО не існує. Оцінюють ПАНО, порівнюючи значення різних осіб однієї статі й вікової групи або за динамікою отриманих величин в однієї особи чи групи осіб.
Для визначення анаеробної продуктивності організму існують тести ВАнT10, ВАнТ30, MK3P. Оцінних критеріїв анаеробної продуктивності в наукових джерелах нам не траплялося. Тому оцінювали анаеробну продуктивність, порівнюючи середні значення показників різних досліджуваних груп.
О.А. Дуло та Ю.М. Фурман [3] установили відмінність середніх значень показників аеробної й анаеробної продуктивності організму молоді різного віку та статі в різних регіонах України. Відтак постає потреба розробити критерії, які враховують вищезгадані чинники.
У попередніх працях оприлюднено розроблені нами критерії аеробної й анаеробної продуктивності організму молоді 17-19 років з урахуванням усіх вищезгаданих чинників, у тому числі й регіональних [17]. Наступний етап дослідження - розробка критеріїв для вікової групи осіб 20-22 років.
Розроблені критерії оцінки функціональної підготовленості стануть об'єктивним орієнтиром для оцінки аеробних та анаеробних можливостей організму молоді, оскільки ґрунтуються на сучасних даних, ураховують особливості регіону та відображають весь спектр енергетичного потенціалу організму осіб 20-22 років.
Мета дослідження - установлення стандартів оцінки аеробної й анаеробної продуктивності організму молоді 20-22 років.
Матеріали й методи дослідження. Учасники. У дослідженні брали участь 842 особи жіночої статі та 678 - чоловічої. Усі респонденти проживали в межах Подільського регіону й останні п'ять років не займалися спортом.
Організація дослідження. У досліджуваних осіб вивчали показники функціональної підготовленості. Потужність аеробних процесів енергозабезпечення визначали за методом В. Л. Карпмана зі співавторами [6]. Респондент виконував два навантаження на велоергометрі протягом 5 хв кожне з інтервалом від - починку між ними у 3 хв. Частота педалювання становила 60 об.-хв-1. Потужність першого навантаження - 1 Вт на 1 кг маси тіла досліджуваного, другого - 2 Вт на 1 кг маси тіла. У кінці кожного навантаження реєстрували ЧСС. За допомогою обрахунків визначали величину VO2 max. Відображали VO2 max у мл хв-1.
Поріг анаеробного обміну обраховували за тестом Ю. М. Фурмана [10]. Досліджуваний виконував роботу на велоергометрі зі ступінчасто зростаючою потужністю. Тривалість роботи й частота педалювання на кожному ступені не змінювалися - тривалість становила 40 с, а частота - 60 об-хв"1. Потужність роботи поступово збільшували. Починали роботу з потужності 60 Вт, додаючи на кожному ступені 10 Вт. Через кожні 40 с визначали ЧСС. ПАНО відповідав потужності навантаження, при якому реєстрували втрату лінійного зростання ЧСС.
Показники потужності анаеробних алактатних процесів енергозабезпечення визначали за Вінгейтським анаеробним тестом ВАнТ10, а потужності анаеробних лактатних процесів енергозабезпечення - за Вінгейтським анаеробним тестом ВАнТ30. Ці тести передбачають виконання велоергометричного навантаження з максимально можливою частотою педалювння протягом 10 -ти й 30 с відповідно. Величину потужності анаеробної алактатної та анаеробної лактатної продуктивності відображали у Вт [12; 18].
Ємність анаеробних лактатних процесів енергозабезпечення визначали за методом Shogy A., Cherebetin G. [20]. Ця методика передбачає визначення максимальної кількості зовнішньої механічної роботи за 1 хв під час роботи на велоергометрі. Величину ємності анаеробних лактатних процесів енергозабезпечення відображали у Вт.
На наступному етапі на основі отриманих даних розробляли критерії оцінки.
Статистичний аналіз. Статистичну обробку даних, отриманих під час дослідження, здійснювали за допомогою методів математичної статистики. Визначали такі показники, як середнє арифметичне (X) та середнє квадратичне відхилення (о) [5].
Результати дослідження. У табл. 1 і 2 представлено розроблені нами стандарти функціональної підготовленості організму осіб 20-22 років, які проживають у Подільському регіоні.
Таблиця 1 Стандарти функціональної підготовленості жінок 20-22 років Подільського регіонуза показниками VO2 max (n=842), ПАНО (n=678), ВАнТіо (n=376), ВАнТзо (n=376), МКЗР (n=426)
|
Сигма |
Рівень функціональної підготовленості |
Аеробна продуктивність |
Анаеробна продуктивність |
||||
|
V О2 max, млмл'Хкг'1 |
ПАНО, Вт-кг1 |
ВАнТіо, кгм-хв"1 -кг'1 |
ВАнТзо, кГм-хв'1-кг1 |
МКЗР, кГм-хв'1-кг1 |
|||
|
> 2,0 о |
Дуже високий |
> 44,6 |
> 3,1 |
> 47,3 |
> 39,8 |
> 33,6 |
|
|
1,1 - 2,0 о |
Високий |
44,2-48,6 |
2,8-3,2 |
41,9-47,3 |
35,2-39,8 |
30,5-33,6 |
|
|
0,6 - 1,0 с |
Вищий від середнього |
42,1-44,2 |
2,6-2,7 |
39,1-41,8 |
32,9-35,1 |
28,9-30,4 |
|
|
X + 0,5 с - |
Середній |
-42,0 |
2,5- |
39,0- |
-32,8 |
-28,8 |
|
|
(X ± 0,5 о) |
(39,8 ± 2,19) |
(2,3 ± 0,20) |
(36,2 ± 2,78) |
(30,4 ± 2,35) |
(27,2 ± 1,61) |
||
|
-X - 0,5 с |
-37,6 |
-2,1 |
-33,4 |
-28,1 |
-25,6 |
||
|
-0,6 - -1,0 с |
Нижчий від середнього |
37,5-35,4 |
2,0-1,9 |
33,3-30,6 |
28,0-25,7 |
25,5-24,0 |
|
|
-1,1 - -2,0 с |
Низький |
35,3-31,0 |
1,8-1,5 |
33,5-25,1 |
25,6-21,0 |
23,9-20,8 |
|
|
< -2,0 с |
Дуже низький |
< 31,0 |
< 1,5 |
< 25,1 |
< 21,0 |
< 20,8 |
Примітка. І І - середній рівень функціональної підготовленості.
Отримані нами дані підтвердили гіпотезу про те, що «середній» рівень аеробної продуктивності жінок 20-22 років (див. табл. 1) перебуває значно вище від установленого Г.Л. Апанасенком «безпечного рівня здоров'я» [1]. За Я.П. Пярнатом, «відмінний» рівень аеробної продуктивності відповідає значенням >38 мл-хв_1-кг -1 [9]. За нашими даними, наведеними в табл. 1, величина 38 мл-хв_1-кг -1 відповідає лише «середньому» рівню.
Таблиця 2 Стандарти функціональної підготовленості чоловіків 20-22 років Подільського регіонуза показниками V02 тах (п=678), ПАНО (п=570), ВАнТю (п=261), ВАнТ30 (п=261), МКЗР (п=570)
|
Сигма |
Рівень функціональної підготовленості |
Аеробна продуктивність |
Анаеробна продуктивність |
||||
|
V02 тах, млмв1'вг~1 |
ПАНО, Вт-кг'1 |
ВАнТіо, кгм-хв'1 -кг'1 |
ВАнТзо, кгм-хв'1 *кг"1 |
МКЗР, кгм-хв'1-кг'1 |
|||
|
> 2,0 с |
Дуже високий |
> 49,8 |
> 3,4 |
> 66,8 |
> 64,7 |
> 42,6 |
|
|
1,1 - 2,0 с |
Високий |
45,4-49,8 |
3,0-3,4 |
60,1-66,8 |
57,5-64,7 |
38,0-42,6 |
|
|
0,6 - 1,0 с |
Вищий від середнього |
43,1-45,3 |
2,7-2,9 |
56,8-60,0 |
53,9 - 57,4 |
35,6-37,9 |
|
|
X + 0,5 с - |
Середній |
43,0 - |
2,6 - |
56,7 - |
53,8 - |
35,5 - |
|
|
(X ± 0,5 с) |
(40,8 ± 2,24) |
(2,4 ± 0,24) |
(53,3 ± 3,37) |
(50,1 ± 3,65) |
(33,1 ± 2,38) |
||
|
-X - 0,5 с |
- 38,6 |
- 2,2 |
- 49,9 |
- 46,5 |
- 30,7 |
||
|
-0,6 - -1,0 с |
Нижчий від середнього |
38,5-36,3 |
2,1-1,9 |
49,8-46,6 |
46,4-42,8 |
30,6-28,3 |
|
|
-1,1 - -2,0 с |
Низький |
36,2-31,8 |
1,8-1,4 |
46,5-39,8 |
42,7-35,5 |
28,2-23,6 |
|
|
< -2,0 с |
Дуже низький |
< 31,8 |
< 1,4 |
< 39,8 |
< 35,5 |
< 23,6 |
Примітка. І І - середній рівень функціональної підготовленості.
Дані табл. 2 вказують на те, що в чоловіків 20-22 років «середній» рівень аеробної продуктивності збігається з «безпечним рівнем здоров'я» за критерієм Г.Л. Апанасенка [1]. Порівняно зі стандартами для юнаків, розробленими Я.П. Пярнатом [9], отримані дані є дещо нижчими.
У літературних джерелах ми не знаходили стандарти анаеробної продуктивності організму жінок і чоловіків 20-22 років, тому зіставити їх неможливо.
Дискусія. У попередніх публікаціях нами описано технологію розробки стандартів функціональної підготовленості юнаків та дівчат 17-19 років [17]. За середній рівень ознаки брали діапазон ± 1о від середнього арифметичного, установленого дослідженням великої кількості однорідного контингенту [4]. Зважаючи на те, що ± 1о від X - це досить широкий діапазон, який уключає 68,27 % усієї вибірки [5], для визначення середнього рівня показників аеробної й анаеробної продуктивності організму ми рекомендуємо діапазон X ± 0,5а. Рівень «вищий від середнього» або «нижчий від середнього» радимо визначати в межах діапазону 0,6а - 1а або (-0,6а) - (-1а) відповідно, а «високий» і «низький» рівні - у межах діапазону 1,1а-2а або (-1,1а) - (-2а). «Дуже високий» рівень треба знаходити в межах > 2,0 а, а «дуже низький» - у межах < -2,0 а.
Досліджуючи аеробні можливості сучасної молоді, ми спостерігали певні відмінності між отриманими результатами та критеріями оцінки, які запропоновані в науковій літературі [2; 11; 17]. Так, відносний показник VO2 max у жінок 17-19 років і жінок 20-22 років перевищує стандарти, розроблені Г.Л. Апанасенком [1], та стандарти, розроблені Я.П. Пярнатом [9]. На нашу думку, така невідповідність зумовлена тим, що стандарти аеробної продуктивності Я. П. Пярнатом опубліковані ще в 1983 р. і з часом утратили свою актуальність. Стандарти за Г.Л. Апанасенком не враховують особливості конкретного регіону (необхідність зважати на регіональні особливості довела у своїх роботах О.А. Дуло [3]). Сучасні дослідження аеробної продуктивності чоловіків за відносним показником VO2 max вказують на інші тенденції [11; 16; 17]. Отримані нами дані щодо рівня аеробної продуктивності чоловіків відповідають стандартам, розробленим Г.Л. Апанасенком, однак є дещо нижчими за стандарти Я.П. Пярната.
Розроблені нами стандарти анаеробної продуктивності як для чоловіків, так і для жінок не мають аналогів.
Отримані дані свідчать про необхідність розробки стандартів для інших вікових категорій осіб, щоб охопити весь віковий діапазон з урахуванням особливостей регіону.
Стандарти функціональної підготовленості потребують оновлення, оскільки з часом утрачають свою об'єктивність. На сьогодні опубліковано оновлені стандарти функціональної підготов - леності лише для вікової категорії 17-19 років. Авторська методика розробки стандартів функціональної підготовленості ґрунтується на визначенні середнього арифметичного показника, отриманого в результаті обстеження великої кількості осіб однорідного контингенту. Градація стандартів установлюється в межах діапазону середнього квадратичного відхилення - а. Розроблені стандарти охоплюють весь спектр показників аеробної й анаеробної продуктивності молоді 20-22 років Подільського регіону.
Джерела та література
1. Апанасенко Г.Л., Попова Л.А., Магльований А.В. Санологія (медичні аспекти валеології): підруч. для лікарів-слухачів закл. (ф-тів) післядипломної освіти. Львів: Кварт, 2011. 303 с.
2. Брезденюк О. Аеробні можливості студентів 17-21 року з різним компонентним складом маси тіла. Фізична активність, здоров'я і спорт. 2014. .№1(15). С. 9-18.
3. Дуло О.А., Фурман Ю.М. Порівняльна характеристика аеробної продуктивності дівчат з різним соматотипом, які проживають у гірських та низинних районах Закарпаття. Biomedical and Biosocial Anthropology. Вінниця, 2013. № 20. С. 23-26.
4. Дембо А.Г., Попов С.Н., Тесленко Ж.А., Шапкайц Ю.М. Спортивная медицина. Общая патология, врачебный контроль с основами частной патологии: учеб. для студентов физической культуры. Москва: Физкультура и спорт, 1975. 368 с.
5. Денисова Л.В., Хмельницкая И.В., Харченко Л.А. Измерения и методы математической статистики в физическом воспитании и спорте: учеб. пособие для вузов. Киев: Олимп. лит., 2008. 127 с.
6. Карпман В.Л. Тестирование в диагностике физической работоспособности и функциональной готовности спортсменов. Москва: Физкультура и спорт, 1987. 304 с.
7. Купер К. Аэробика для хорошего самочувствия. Москва: Физкультура и спорт, 198 9. 224 с.
8. Пирогова Е.А., Иващенко Л.Я., Страпко Н.П. Влияние физических упражнений на работоспособность и здоровье человека. Киев: Здоровье, 1986. 252 с.
9. Пярнат Я.П. Возрастно-половые стандарты (10-50 лет) аэробной способности человека: автореф. дис. на соискание науч. степени д-ра мед. наук: 03.00.13. Москва, 1983. 44 с.
10. Фурман Ю.М. Корекція аеробної та анаеробної лактатної продуктивності організму молоді біговими навантаженнями різного режиму: автореф. дис. ... д-ра біол. наук.: 03.00.13. Київ, 2003. 31 с.
11. Фурман Ю.М., Зуграва М.О., Брезденюк О.Ю., Сулима А.С., Нестерова С.Ю. Адаптація студентів Подільського регіону 17-21 року до фізичної роботи в аеробному й анаеробному режимах енергозабезпечення. Український журнал медицини, біології та спорту. Миколаїв, 2018. Т. 3, № 3 (12). С. 235-242.
12. Фурман Ю.М., Мірошніченко В.М., Драчук С.П. Перспективні моделі фізкультурно-оздоровчих технологій у фізичному вихованні студентів вищих навчальних закладів: монографія. Київ: Олімп. літ., 2013. 184 с.
13. Соорег К. Running Without Fear. New York, 1985. 125 p.
14. Del Rosso S, Nakamura FY, Boullosa DA. Heart rate recovery after aerobic and anaerobic tests: is there an influence of anaerobic speed reserve? Journal of Sports Sciences. 2017. № 35(9). P. 820-827.
15. Frikha M, Chaari N, Mezghanni N, Souissi N. Influence of warm-up duration and recovery interval prior to exercise on anaerobic performance. Biology of Sport. 2016. № 33(4). P. 361-366.
16. Furman Y., Brezdeniuk O. Influence of run workloads in a mixed energy supply mode upon functional preparedness of students with a «high» fat component content. Physical education, sports and health in modern society. Lutsk, 2017. 1(37). P. 52-58. doi.org/10.29038/2220-7481-2017-01-52-58
17. Furman Yu.M., Miroshnichenko V.M., Brezdeniuk O.Yu, Furman T.Yu. An estimation of aerobic and anaerobic productivity of an organism of youth aged 17-19 years old of Podilsk region. Pedagogics, psychology, medical-biological problems of physical training and sports. 2018. № 22(3). P. 136-141.
18. Inbar O., Bar-Or O., Skinner J.S. The Wingate anaerobic test: development and application. Champaign, I.L: Human Kinetics, 1996. 110 p.
19. Miroshnichenko V.M., Salnykova S.V., Brezdeniuk O.Y., Nesterova S.Y., Sulyma A.S., Onyshchuk V.E., Gavrylova N.V. The maximum oxygen consumption and body structure component of women at the first period of mature age with a different somatotypes. Pedagogics, psychology, medical-biological problems of physical training and sports. 2018. № 22 (6). P. 306-312.
20. Shogy A., Cherebetin G. Minutentest auf dem fanradergometer zur bestimmung der anaeroben capazitat Eur. J. Appl. Physiol. 1974. Vol. 33. P.171-176.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Анатомо-фізіологічні особливості дітей молодшого шкільного віку. Визначення ступеня впливу занять у туристсько-краєзнавчому гуртку на організм дітей 9-10 років на основі аналізу динаміки показників фізичного розвитку і стану серцево-судинної системи.
курсовая работа [402,6 K], добавлен 08.12.2013Особливості морфо-функціонального розвитку та формування фізичних якостей у дівчат 16–17 років. Визначення рівня рухової підготовленості школярок старших класів за допомогою тестів. Порівняльний аналіз досліджуваних показників у віковому аспекті.
дипломная работа [158,6 K], добавлен 28.12.2011Характеристика теоретико-методичних аспектів змісту та спрямованості фізичної підготовки футболістів. Емпіричний аналіз структури фізичної підготовленості футболістів віком 14-15 років. Особливості їх комплексного контролю фізичної підготовленості.
дипломная работа [121,9 K], добавлен 28.03.2012Вплив авторської програми на покращення спеціальної фізичної підготовленості, фізичної працездатності та параметрів серцево-судинної системи курсантів-жінок у вищих навчальних закладах системи МВС України. Шляхи корекції стану фізичної підготовленості.
автореферат [67,9 K], добавлен 27.04.2009Проблема пошуку сучасних та ефективних засобів підвищення рухової активності і фізичної підготовленості підлітків. Розробка фітнес-технології для підвищення фізичної підготовленості підлітків на основі застосування напрямків фітнесу, її ефективність.
автореферат [24,3 K], добавлен 16.04.2009Структура змагальної діяльності в спортивних іграх і фактори, що визначають її. Оцінка ефективності змагальної діяльності в баскетболі. Вивчення ефективності ігрових показників баскетболісток збірної команди України. Рівень індивідуальних показників гри.
дипломная работа [317,9 K], добавлен 07.11.2013Аналіз наявності високої кореляційної активності між морфологічними ознаками футболістів на етапі попередньої базової підготовки. Оцінка психофізіологічних особливостей, показників фізичних якостей, техніко-тактичної підготовленості спортсменів.
статья [20,0 K], добавлен 07.11.2017Вплив занять фізичними вправами на функціональний стан організму дітей, фізичний розвиток дівчат 11-12 років. Технічна підготовка гімнасток на етапі поглибленої спеціалізації. Задачі, методи й організація досліджень. Обговорення результатів досліджень.
курсовая работа [51,7 K], добавлен 26.09.2009Морфофункціональні показники, які визначають фізичну працездатність і рівень фізичного здоров’я та фізичної підготовленості студентів. Методики оцінки фізичного здоров’я. Завдання навчальної дисципліни "Фізичне виховання" у вищих навчальних закладах.
реферат [15,1 K], добавлен 15.04.2014Особливості розвитку організму дітей, які спеціалізуються на футболі. Морфо-функціональна характеристика організму дітей в зв’язку з ціленаправленим розвитком моторики. Вимоги до організації тренувального процесу з молодшими школярами та підлітками.
курсовая работа [48,5 K], добавлен 30.04.2011Виникнення та розвиток велосипедного спорту. Особливості тренування і змагальної діяльності юних спортсменів. Аналіз вікових особливостей та рухових можливостей велосипедистів 9-12 років, параметри фізичної підготовленості і медико-біологічні показники.
курсовая работа [2,1 M], добавлен 02.06.2011Поняття та структура тренувального процесу, його значення та методика реалізації. Типи занять спортивною гімнастикою та особливості їх проведення. Дослідження щодо аналізу показників фізичної підготовленості гімнастів, формування та аналіз результатів.
курсовая работа [56,0 K], добавлен 26.09.2010Етапи багаторічної підготовки велосипедистів та адаптація їх організму до тренувальних навантажень. Характеристика методів вивчення, суть педагогічних та медико-біологічних досліджень. Динаміка зростання результатів в індивідуальній гонці переслідування.
курсовая работа [82,3 K], добавлен 02.06.2011Анатомо-фізіологічні відмінності жіночого організму та його реакція на фізичне навантаження. Корисний вплив фізичної активності на нормальне формування жіночого організму. Дослідження фізичного стану здоров'я жінок, які займаються у фітнес-групі.
дипломная работа [346,0 K], добавлен 24.09.2014Вивчення ролі занять туризмом для підтримання гомеостазу організму школярів та молоді. Характеристика сучасного стану дитячого та молодіжного туризму. Аналіз основних природних факторів, які сприяють загартуванню. Програма оздоровчо-пізнавального туризму.
курсовая работа [1,4 M], добавлен 25.09.2010Сукупність природних, культурно-історичних та соціально-економічних передумов для організації туристичної діяльності регіону. Оцінка території Карпатського регіону за системою показників. Перспективи щодо розвитку гірського туризму та екотуризму.
статья [242,6 K], добавлен 19.09.2017- Дослідження рівня реакції антиціпації у кваліфікованих кікбоксерів індивідуальних стилів ведення бою
Аналіз показників між кваліфікованими кікбоксерами індивідуальних стилів ведення бою. Дослідження рівня реакції антиципації спортсменів. Розрахунок стану "напруженості сенсомоторної сфери". Характеристика основних показників усіх реакцій антиципації.
статья [20,3 K], добавлен 18.12.2017 Витривалість, визначення загального рівню працездатності спортсмена. Залежність показників витривалості від аеробних і анаеробних енергетичних можливостей спортсменів. Орієнтація системи тренувань на підвищення цих біоенергетичних властивостей організму.
реферат [321,8 K], добавлен 08.04.2009Біохімічна характеристика харчування як засобу підвищення фізичних якостей спортсмена. Методика організації біохімічних досліджень харчування спортсменів. Визначення потреб організму спортсмена в залежності від антропометричних і фізіологічних показників.
дипломная работа [138,4 K], добавлен 12.03.2012Суглоби і вік. Здатність фізичної сили швидко реагувати на тренувальні навантаження. Необхідність поступового збільшення навантаження. Практичні рекомендації, для чоловіків різного ступеня підготовленості. Розробка суглобів.
реферат [11,5 K], добавлен 18.07.2007
