Особливості прояву особистісних якостей спортсменів різної статі у футболі

Размещено на http://allbest.ru

^{1Національний університет фізичного виховання і спорту України}

²Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського

Особливості прояву особистісних якостей спортсменів різної статі у футболі

Валентина Воронова¹, Оксана Шинкарук¹, Ольга Борисова¹,

Ірина Хмельницька¹, Віктор Костюкевич²

Київ, Вінниця, Україна

Анотації

Вступ. Для якісного управління підготовкою важливо враховувати не лише анатомічні, соматичні, фізіологічні, біохімічні, вікові відмінності чоловіків та жінок, а й різницю чоловічої й жіночої психології.

Мета дослідження -- визначення особистісних особливостей кваліфікованих спортсменів у футболі залежно від їх статі.

Методи та організація - теоретичний аналіз науково-методичної літератури, матеріалів мережі Інтернет, методи психологічної діагностики, математичної статистики. У дослідженні брали участь кваліфіковані спортсмени (16 чоловіків однієї з футбольних команд Вищої ліги; 23 жінки зі складу збірної команди України з футболу).

Результати. Установлено тендерні відмінності особистісних якостей кваліфікованих футболістів, детерміновані вродженими гендерними особливостями: перевага в чоловіків нейродинамічної властивості гальмування, а в жінок - збудження; показника екстравертованості (20,7 - жінки, 15,6 - чоловіки) та нейротизму (19,4 - жінки, 10,6 - чоловіки); показника ефективності роботи на увагу у футболісток (692,4) і 627,4 у чоловіків; у кваліфікованих футболісток-жінок виявлено вищий рівень мотивації, спрямованої на досягнення успіху; рівень мотивації, спрямованої на уникнення невдачі в спортсменів-чоловіків 15,4; 13,4 - жінки. 48 % футболісток і 56 % футболістів мають порушення актуального психофізіологічного стану спортсмена через різні причини - від труднощів щодо перенесення навантаження, необхідності застосування вольових зусиль для виконання запланованих тренувальних завдань (13 % - жінки; 19 % - чоловіки) до нагальної необхідності відновлення систем організму спортсмена, спрямованості на самозбереження, зниження активної тренувальної діяльності, потреба відпочинку, накопичення енергетичних запасів, посилення анаболічних, асиміляторних процесів (35 % - жінки; 37 % - чоловіки).

Висновки. Спортивна діяльність у футболі диктує свої вимоги до наявності, необхідного рівня сформованості й ступеня вираженості певної професійно значущої особистісної властивості особистості кваліфікованого спортсмена/спортсменки, що вимагає певного рівня особистісної готовності кваліфікованих футболістів/ футболісток на етапі збереження спортивних досягнень.

Ключові слова: гендерні особливості, гендерні ролі та стереотипи, жіночий спорт, особистісні якості, спортсмени.

Аннотация

Особенности проявления личностных качеств спортсменов раз ного пола в футболе

Валентина Воронова, Оксана Шинкарук, Ольга Борисова, Ирина Хмельницкая, Виктор Костюкевич.

Введение. Для качественного управления подготовкой важно учитывать не только анатомические, соматические, физиологические, биохимические, возрастные различия мужчин и женщин, но и разницу мужской и женской психологии.

Цель исследования - определение личностных особенностей квалифицированных спортсменов в футболе в зависимости от их пола.

Методы и организация - теоретический анализ научно-методической литературы, материалов сети Интернет, методы психологической диагностики, методы математической статистики. В исследовании принимали участие квалифицированные спортсмены (16 - мужчины одной из футбольных команд Высшей лиги, 23 - женщины из состава сборной команды Украины по футболу).

Результаты. Установлено различия личностных качеств квалифицированных футболистов, детерминированы врожденными гендерными особенностями: преимущество у мужчин нейродинамического свойства торможения, а у женщин - возбуждение; показателя экстравертованости (20,7 - женщины, 15,6 - мужчины) и нейротизма (19,4 - женщины, 10,6 - мужчины) показателя эффективности работы внимания в футболисток (692,4) и 627,4 - у мужчин; в квалифицированных футболисток-женщин выявлено более высокий уровень мотивации, направленной на достижение успеха; уровень мотивации, направленной на избегание неудачи у спортсменов - мужчин - 15,4; 13,4 - женщины. 48 % женщин и 56 % футболистов имеют нарушения актуального психофизиологического состояния спортсмена по разным причинам - от трудностей относительно переноса нагрузки, необходимости применения волевых усилий для выполнения запланированных тренировочных заданий (13 % - женщины, 19 % - мужчины) к настоятельной необходимости восстановления систем организма спортсмена, направленности на самосохранение, снижение активной тренировочной деятельности, потребность отдыха, накопления энергетических запасов, усиление анаболических, асимиляторних процессов (35 % - женщины; 37 % - мужчины).

Выводы. Спортивная деятельность в футболе диктует свои требования к наличию, необходимого уровня сформированности и степени выраженности определенной профессионально значимого личностного свойства личности квалифицированного спортсмена/спортсменки, требует определенного уровня личностной готовности квалифицированных футболистов/футболисток на этапе сохранения спортивных достижений.

Ключевые слова: гендерные особенности, гендерные роли и стереотипы, женский спорт, личностные качества, спортсмены.

Annotation

Peculiarities of Expression of Personal Qualities of Sportsmen of Different Gender in Football

Valentina Voronova, Oksana Shynkaruk, Olga Borisova, Irene Khmelnitska,Victor Kostyukevich

Introduction. For the quality management of training, it is important to consider not only the anatomical, somatic, physiological, biochemical, age differences between men and women, but also the difference between male and female psychology.

The Purpose of the study is to determine the personality traits of qualified athletes in football, depending on their gender.

Methods and Organization - theoretical analysis of scientific and methodological literature, materials of the Internet, methods of psychological diagnostics, methods of mathematical statistics. Qualified athletes (16 men from one of the Major League football teams; 23 women from the Ukrainian national football team) participated in the study.

Results. Gender differences in the personality traits of skilled football players have been determined, determined by innate gender characteristics: the predominance in men of the neurodynamic property of inhibition, and in women of excitement; Extraversion rates (20,7 - women, 15,6 - men) and neuroticism (19,4 - women, 10,6 - men); an indicator of the effectiveness of attention work in football players (692,4) and 627,4 in men; skilled female football players have a higher level of motivation to succeed; the level of motivation aimed at avoiding failure in male athletes 15,4; 13,4 - women. 48 % of football players and 56 % of football players have violations of the actual psychophysiological condition of the athlete due to various reasons - from difficulties in relation to the load transfer, the need to use volitional efforts to perform the planned training tasks (13 % - women; 19 % - men) to the urgent need to restore the systems of the body of the athlete, orientation on self-preservation, reduction of active training activity, need of rest, accumulation of energy reserves, strengthening of anabolic, assimilatory processes (35 % - of women; 37 % - male).

Conclusions. Sports activities in football dictate their requirements for the presence, the required level of formation and the degree of expression of a certain professionally significant personality trait of a qualified athlete/athlete, which requires a certain level of personal readiness of qualified footballers/football players at the stage of maintaining sports achievements.

Key words: gender characteristics, gender roles and stereotypes, women's sports, personal qualities, athletes.

Вступ

Постановка проблеми. Протягом останніх десятиліть зберігається стійкий інтерес до теми жіночого спорту, особливостей тренувального процесу жінок, специфіки та їх відмінностей від підготовки спортсменів-чоловіків тощо. Тому питання підвищення ефективності діяльності жінок у спорті та напрями впливу на необхідні для цього особистісні їхні якості на сьогодні в спортивній науці є актуальним [21; 40].

У різних країнах із різним суспільним укладом тендерні системи відрізняються за особливостями поглядів на місце й роль жінок і чоловіків, проте, як зазначають А. В. Фурман, Т. Л. Надвинична, спільним для них є асиметричність систем, коли роль чоловіків уважається переважною та беззаперечною, а жінок - незначною, другорядною [9].

Виховання й становлення гендерної свідомості людей у кожній країні визначається загальними культурними стереотипами, обрядами, нормами та поглядами, відступ або ігнорування яких не сприймається або навіть карається суспільством [9; 15].

С. М. Оксамитна зазначає, що від народження людина виконує гендерні ролі, які є біологічно або соціально-культурно зумовленими. До біологічних, а отже незмінних, ролей відносять притаманні лише чоловікам або жінкам - вагітність жінки, годування груддю, дочка, бабуся; генетичний батько, син, дідусь [22]. Ці погляди дуже стійкі й характерні для кожного певного суспільства та історичної епохи. Інші гендерні ролі, які виконують чоловіки та жінки протягом життя, зумовлені соціально-культурними чинниками. Згідно з наявними даними, статеві відмінності тісно пов'язані з процесом соціалізації дитини (приблизно від народження до статевозрілого віку), що відбувається під впливом сімейного виховання, контактів з однолітками в дитсадку й школі, протягом навчання та ігор [15; 18].

Різниця тендерних ролей зумовила зміст стереотипів гендерних рис, якими протягом століть наділяли чоловіків і жінок і які сформували суспільні погляди на професійні можливості та статусні рівні, котрі займає чоловік/жінка в суспільстві [11; 22]. Так, у більшості випадків зазначається, що чоловіки розсудливі, витривалі, неемоційні, зосереджені, об'єктивні, забобонні, замкнуті, з агресивною реакцією самозахисту, стресогальмівні, стримані тощо, а жінки занадто емоційні, ніжні, чуйні, із перевагою почуття любові та материнства, вразливі, із послабленим прогнозуванням, хитрі та вправні й т. ін. [15; 22; 34]. М. Г. Ткалич та Ш. Берн акцентують увагу на тому, що гендерні стереотипи можуть негативно впливати на розвиток особистості і чоловіка, і жінки, гальмуючи ті з них, які не відповідають усталеним та нав'язаним певним суспільством [3; 28]. Зазначено, що наявні стереотипи щодо психологічних рис жінок і чоловіків не завжди обґрунтовані, оскільки і жінки мають міцні вольові якості, значну практичність, наполегливість у досягненні мети, відповідальність тощо [31]. Відмінною гендерною жіночою рисою є чудове сприйняття, яке забезпечує швидкість засвоєння побаченого або почутого, у результаті чого через не менш швидкий обмін інформацією між півкулями мозку (за сприяння жіночого гормону естрогену) всі візуальні чи аудіальні сигнали моментально розшифровуються та порівнюються [16; 23]. Хоча в літературі трапляється чітка характеристика психологічних типів чоловіків і жінок [15; 34; 38], одначе наголошено, що чоловіки й жінки, вільні від конкретної статевої типологізації, мають ширші можливості прояву поведінкових реакцій і більш успішні в психологічних можливостях [39; 43-45].

Можливості спорту зумовили значну зміну сутності гендерних відносин майже в кожному суспільстві, навіть у тих із них, де погляди на роль і статус жінки в суспільстві й досі залишаються досить консервативними [12; 19; 20]. Проте історичний ракурс участі жінок в Олімпійських іграх свідчить, що жінки-спортсменки швидкими темпами доводять свої можливості. У 1895 р. в Америці вперше жінки змагалися в стрибках із жердиною; в Олімпійських іграх з'явилися змагання серед жінок: теніс - 1900 р., стрільба з лука - 1904 р., плавання, стрибки у воду - 1912 р., легка атлетика, гімнастика спортивна - 1928 р., веслування на байдарках і каное - 1948 р. і т. ін. [36]. Згідно зі статистичними даними М. М. Булатової, уже у 2016 р. в 306 видах змагань Ігор Олімпіад було 134 жіночі види змагань, що становило 43,79 % від їх загальної кількості [4]. Аналізуючи наведені в статті дані, ми радше мусимо говорити про гендерну нерівність у ставленні до спортсменів-чоловіків, оскільки автор зазначає, що «...сьогодні є два види спорту, в яких змагання проводять тільки серед жінок - це синхронне (артистичне) плавання і художня гімнастика» [4, с. 329].

Кінець вісімдесятих років минулого століття характеризувався початком великої кількості досліджень у різних сферах науки, пов'язаних із гендерною проблематикою, що стосувалися відмінностей між чоловіками й жінками. При цьому чітко зазначалася необхідність розрізнення під час вивчення питань гендерної рівності та однаковості, оскільки перше повинно бути предметом вивчення політики й моралі, а друге - науки [23].

У 1994 р. в м. Брайтон (Англія) під час міжнародної конференції «Женщины и спорт» прийнято декларацію, у якій наголошувалося на нагальній необхідності різнобічного вивчення такої складної проблеми, як жіночий спорт [32]. Хоча щодо цього питання сьогодні можна відзначити зростання кількості публікацій, розширення складу авторів, різноманітність розглянутих проблем, проте питання, які досліджують і висвітлюють у своїх роботах науковці, усе ще переважно стосуються фізіологічних особливостей жіночого організму, особливостей жінок-керівників, атмосфери в чоловічо-жіночому колективі, гомогенності й гетерогенності складу спортивної команди, моделей педагогічної гендерної взаємодії, урізноманітнення спортивних спеціалізацій жінок, гендерних ролей тощо [ 15; 27; 35], тоді як у спортивній науці особливості їх особистості та специфіка формування необхідних для успішної спеціалізації в певному виді спорту якостей залишаються все ще маловивченими. Що стосується питання впливу певної спеціалізації на прояв фемінності чи маскулінності спортсменок-жінок, то сучасні науковці не обійшли його увагою. Виявилося, що дівчата-спортсменки добре поєднують низку маскулінних якостей (змагальність, наполегливість, безкомпромісність і т. ін.) із високим рівнем фемінності [42]. У наукових публікаціях підкреслюється, що нині все ще переважають жорсткі гендерні стереотипи в ставленні до жінок, які займаються спортом [13; 14], однак жінки все впевненіше кидають виклики чоловікам, опановуючи й досягаючи значних успіхів у важкій атлетиці, боксі, біатлоні, видах боротьби, футболі хокеї, тобто в тих видах спорту, які до певного часу вважалися суто чоловічими. Для якісного управління підготовкою за таких умов особливо важливо враховувати не лише анатомічну, соматичну, фізіологічну, біохімічну, вікову та ін., але й різницю чоловічої й жіночої психології [24].

Потрібно зазначити, що на сьогодні проведено досить багато досліджень, у яких визначено провідні риси особистості спортсменів-чоловіків, які сприяють їх удосконаленню в певному виді спорту [6; 7; 15; 17; 26; 29; 41; 46; 47]. Стосовно жіночого спорту таких даних трапляється значно менше [24].

Оскільки, як відзначають С. Ю. Козлова і В. А. Родіонов [25; 26], спортсменки-жінки відрізняються раннім початком спортивної кар'єри, скорішим досягненням найвищих результатів і швидшим її закінченням, ніж чоловіки, то актуальним є вивчення особистісних особливостей жінок у спорті з метою формування та вдосконалення найнеобхідніших особистісних якостей і властивостей, від яких напряму залежить ефективність удосконалення їхньої професійної майстерності та найшвидше досягнення її піку.

Наявні наукові дослідження з цієї проблематики не можна назвати достатніми, проте напрями публікацій останніх років свідчать, що вона починає цікавити все більшу кількість спеціалістів спортивної науки та психології спорту. У наявних матеріалах наводяться відомості, які переконливо свідчать, що емоційна сфера жінок є провідною в багатьох аспектах їхньої життєдіяльності [2; 25]. Це проявляється, зокрема, і в значно підвищеному, порівняно зі спортсменами-чоловіками, рівні емоційного збудження, зокрема особистісної тривожності [28]. Відзначено, що загалом мотивація жінок у спорті відрізняється спрямованістю на оволодіння знаннями й навичками, які мають для них практичне значення, у той час як у чоловіків превалює пізнавальний інтерес [13; 14]. Якщо ж розглядати зміну мотивації протягом спортивного становлення, то якщо на початку занять спортом мотивація спортсменок-початківців залежить переважно від впливу зовнішніх факторів, як-от рішення батьків, референтний персонаж, спортивні споруди поруч тощо, то під час спеціалізації в групах попередньої підготовки інтерес до цього виду спорту стає системним і глибоким та визначає зміну спрямованості мотивації на досягнення результату.

При цьому спортивні психологи вказують на можливість більш вираженого рівня домагань і мотивації досягнення, ніж у більш кваліфікованих спортсменок [10]. Саме тому, як зазначає А. В. Родіонов, тренування жінок потребує використання значно більшого арсеналу методів та технологій під час тренувального процесу, ніж спортсменів-чоловіків [26]. Згідно з наявними даними самооцінка юних спортсменів не має тендерних відмінностей і в обох статей, зазвичай, характеризується показниками, нижчими від норми, що потребує посиленої уваги, пам'ятаючи про емоційність спортсменок, до їхнього стану, особливо у випадку поразок або невдало виконаних дій під час тренувань.

Показники уваги жінок-спортсменок мають дещо кращі показники, ніж чоловіки. Це логічно, оскільки, як зазначається в науковій літературі, у жіночому оці не лише від природи більша кількість конічних клітин (сприймають кольори), а й більш просторий периферійний зір. У жінок відповідний центр мозку налаштований на бачення сектору не менше ніж 45 градусів справа-зліва, угору-униз, а периферійний зір досягає 180 градусів, тоді як у чоловіків «тунельний» зір, що нагадує бачення через бінокль і надає перевагу під час слідкування за віддаленими предметами у вузькому колі зору [15; 23].

У своїх дослідженнях реакції на рухомий об'єкт у дзюдоїстів - чоловіків і жінок - Г. В. Коробейніков зі співавторами виявили відмінності в різновидах складної сенсомоторної реакції, а саме: показники стабільності й точності були вищими в спортсменок, що науковці пояснюють кращими можливостями нейродинамічних функцій [17]. Але в дзюдоїстів-чоловіків установлено кращі показники здатності до переробки зорових подразників та імпульсивності, що особливо актуально в умовах інформаційно напруженої діяльності [17].

Також у спеціальній літературі трапляються експериментальні відомості, які стверджують про перевагу жінок над чоловіками при вимірюванні в них швидкості та точності зорово-моторних реакцій під час виконання різних моторних завдань, раннього дозрівання моторики [2], тоді як чоловіки мають перевагу й більшу потребу в руховій активності [15]. Як бачимо, наявні дослідження майже не торкаються проблеми психологічних особистісних якостей, які є гендерно значущими для ефективної спеціалізації в спорті та сформованих у процесі занять конкретним видом спорту.

Мета дослідження - визначення особистісних особливостей кваліфікованих спортсменів у футболі залежно від їх статі.

Методи й організація дослідження - теоретичний аналіз науково-методичної літератури, матеріалів мережі Інтернет, методи психологічної діагностики, які апробовані протягом багаторічного науково-методичного забезпечення спортсменів футбольних команд України й також математично перевірені щодо їх взаємозв'язку з параметрами педагогічного контролю діяльності у футболі, а саме: вегетативний коефіцієнт - за К. Шипашом, індивідуально-психологічні риси особистості - за В. Бойко, властивості уваги - за коректурною пробою, властивості нервової діяльності - за Я. Стреляу, тип мислення і його креативність, мотивація, спрямована на уникнення невдачі та досягнення успіху, - за Т. Елерсом, самооцінка - за С. Будасі, методи математичної статистики [8; 21; 33]. У дослідженні брали участь кваліфіковані спортсмени (16 чоловіків однієї з футбольних команд Вищої ліги; 23 жінки зі складу збірної команди України з футболу). Під час аналізу експериментальних даних використано статистичні методи [1; 37]: описову статистику, вибірковий метод, - критерій погодженості Пірсона, параметричні та непараметричні критерії. Отримані значення показників перевіряли на їх відповідність закону нормального розподілу з використанням критерію погодженості.

Розраховували такі статистичні показники, як середнє арифметичне значення ( x ), середнє квадратичне відхилення (S). Для показників, які не відповідали закону нормального розподілу, також наводилися значення медіани (Ме), нижнього (25 %) і верхнього (75 %) квартилів.

Оцінку статистичної значущості відмінності між показниками жінок та чоловіків, які відповідали закону нормального розподілу, визначали за допомогою параметричного критерію Стьюдента для незалежних вибірок; які не відповідали закону нормального розподілу, розраховували за допомогою критерію Манна-Уїтні.

Під час аналізу статистично значущої різниці між досліджуваними показниками задавався рівень надійності P=0,95 % (рівень значущості p = 0,05), а деякі результати отримані на більш високому рівні надійності P=0,999 % (рівень значущості p = 0,001).

Математична обробка проводилася на персональному комп'ютері IBM PC-Pentium-IV із використанням прикладних програмних пакетів Microsoft Excel XP і Statistiсa 10.0 (StatSoft, USA).

Результати дослідження та їх обговорення

Отримані статистичні дані (табл. 1) не виявили гендерних відмінностей щодо сформованого провідного типу мислення в спортсменів - у чоловіків і жінок переважає схематичний та образний типи мислення (рис. 1), що пояснюється значущістю й збільшенням долі уваги командної тактичної підготовки (після необхідного засвоєння основ індивідуальної та групової тактичної підготовки) на етапі збереження досягнень кваліфікованих футболістів. Установлені дані також підтверджуються отриманим рівнем креативності (за критерієм Манна-Уїтні) - творчого застосування сформованих у кваліфікованих футболістів обох статей типів мислення - X - 8,9.

Таблиця 1. Результати порівняння значущих для ефективності діяльності психологічних показників особистості кваліфікованих футболістів за критерієм Стьюдента (жінки, п=23, чоловіки, п=16)

Примітка. * - різниця між показником НС - гальмування жінок та чоловіків статистично значуща на рівні р<0,01.