Критерії адекватності фізичних навантажень та їх використання в спорті, фізичному вихованні й фізичній реабілітації
Фізичні навантаження - діяльність, що позитивно впливає на організм людини, яка займається руховою активністю чи пацієнта в процесі реабілітації. Показники ударного об’єму - маркер адекватності реакції організму на впливи екстремальних навантажень.
| Рубрика | Спорт и туризм |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 07.11.2020 |
| Размер файла | 1,1 M |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru
Размещено на http://www.allbest.ru
Критерії адекватності фізичних навантажень та їх використання в спорті, фізичному вихованні й фізичній реабілітації
Зоряна Коритко, Едуард Кулітка, Ольга Бас, Галина Чорненька, Василь Західний, Тарас Якубовський
Актуальність. Відомо, що фізичні навантаження (ФН) позитивно впливають на організм людини, яка займається руховою активністю, чи пацієнта в процесі реабілітації лише тоді, коли вони є адекватні до функціональних можливостей. На сьогодні актуальною проблемою залишається дозування ФН і моніторинг процесу їх впливу на організм для підвищення рівня здоров'я людей у процесі фізичного виховання, спортивних занять та під час реабілітації хворих. Постала необхідність пошуку критеріїв адекватності ФН, за якими можна було б відслідковувати їх величину й ефективність. Мета статті - з'ясувати критерії адекватності ФН за показниками серцево-судинної системи (ССС) на моделі з граничними ФН. Методи досліджень.
Досліджено реакцію на граничні ФН спортсменів високої (ВК) і низької кваліфікації (НК) для з'ясування маркерних показників ССС, за якими спортсмени ВК та НК відрізняються.
Вивчено показники центральної гемодинаміки й варіабельності серцевого ритму, проведено статистичну обробку результатів, виявлено кореляційні зв'язки.
Результати роботи. Установлено, що за зміною показників ЦГД: ЧСС, серцевого індексу (СІ), хвилинного об'єму крові (ХОК), показниками роботи (РЛШ) і потужності лівого шлуночка, швидкості вигнання крові (Уе), коефіцієнта економічності кровообігу (КЕК), індексу Робінсона (ІР) та коефіцієнта витривалості (КВ) можемо діагностувати адекватність реакції організму на ФН, оцінити адаптаційні можливості, функціональні резерви ССС, використовувати для підбору й моніторення величини адекватних ФН, оскільки ці показники в спортсменів ВК нижчі в стані спокою та в період відновлення.
Найбільш точними маркерами адекватності реакції організму на впливи екстремальних навантажень виявилися показники ударного об'єму (УО), ударного індексу (УІ) й індексу напруження міокарда (ІНМ), оскільки вони по-різному змінювалися в спортсменів ВК та НК і при ФН, і в період відновлення.
Ключові слова: фізичні навантаження, контроль, серцево-судинна система, варіабельність серцевого ритму, центральна гемодинаміка.
Зоряна Коритко, Эдуард Кулитка, Ольга Бас, Галина Чорненькая, Василий Захидный, Тарас Якубовский. Критерии адекватности физических нагрузок и их использование в спорте, физическом воспитании и физической реабилитации. Актуальность. Известно, что физические нагрузки (ФН) положительно влияют на организм человека, занимающегося двигательной активностью, или пациента в процессе реабилитации только тогда, когда они адекватные их функциональным возможностям. На сегодня актуальной проблемой остается дозирование ФН и мониторинг процесса их воздействия на организм для повышения уровня здоровья людей в процессе физического воспитания, спортивных занятий и во время реабилитации больных. Возникла необходимость поиска критериев адекватности ФН, по которым можно было бы отслеживать их дозирование и эффективность. Цель статьи - выяснить критерии адекватности ФН по показателям сердечно-сосудистой системы (ССС) на модели с предельными ФН. Методы исследований.Исследуется реакция на предельные ФН спортсменов высокой (ВК) и низкой квалификации (НК) для выяснения маркерных показателей ССС, по которым спортсмены ВК и НК отличаются. Изучаются показатели центральной гемодинамики и вариабельности сердечного ритма, проводится статистическая обработка результатов, выявляются корреляционные связи. Результаты работы.Установлено, что за изменением показателей ЦГД: ЧСС, сердечного индекса (СИ), минутного объема крови (МОК), показателями работы (РЛЖ) и мощности левого желудочка), скорости изгнания крови (Ve), коэффициента экономичности кровообращения (КЭК), индекса Робинсона (ИР) и коэффициента выносливости (КВ) можно диагностировать адекватность реакции организма на ФН, оценить адаптационные возможности, функциональные резервы ССС, использовать для подбора и мониторирования величины адекватных ФН, поскольку эти показатели у спортсменов ВК ниже в состоянии покоя и в период восстановления. Наиболее точными маркерами адекватности реакции организма на воздействие экстремальных нагрузок оказались показатели: ударного объема (УО), ударного индекса (УИ) и индекса напряжения миокарда (ИНМ), поскольку они по-разному изменялись у спортсменов ВК и НК и при ФН, и в период восстановления.
Ключевые слова: физические нагрузки, контроль, сердечно-сосудистая система, вариабельность сердечного ритма, центральная гемодинамика.
Zoriana Korytko, Eduard Kulitka, Olha Bas, Halyna Chornenka, Vasyl Zahidnyy, Taras Yakubovskyi. Adequacy Criteria of Physical Loadings and Their Use in Sports, Physical Education, and Physical Rehabilitation. The Research Relevance. It is known that physical loadings (FL) positively affect the organism of a person engaged in motor activity or a patient in the process of rehabilitation only when they are adequate to the functional capabilities. Today, the actual issue is the FL dosage and monitoring of the process of their impact on organism to improve the health level of people in the process of physical education, sports classes, and rehabilitation of patients. The need for finding FL adequacy criteria arises, by which would be possible to track their size and effectiveness. The Research Aim: to determine the FL adequacy criteria by the cardiovascular system (CVS) indicators using the model with limited FL. The Research Methods. The reaction to the limited FL of athletes of high qualification (HQ) and low qualification (LQ) is examined to find out the markers of CVS, according to which HQ and LQ athletes differ. Central hemodynamics (CHD) and heart rate variability indicators were studied, statistical processing of the results was performed, and correlations were revealed. The research results. It was determined that by the change of CHD parameters: heart rate (HR),cardiac index (CI),cardiac output (CO), left ventricular performance (LVP)and left ventricular power (W),blood expulsion rate (Ve),circulatory efficiency (CEC),Robinson's index (RI) and endurance coefficient (EC)can diagnose the adequacy of the body's response to FL, to assess the adaptive capabilities, functional reserves of the CVS, use to select and monitor the adequate FL values because these indicators are lower in HQ athletes at rest and recovery period. The most accurate markers of the adequacy of the organism's reaction to the effects of extreme loadings appeared indicators of stroke volume (SV),shock index (SI) and myocardial stress index (MSI), because they changed differently in HQ and LQ athletes both at FL and during recovery period.
Key words: physical loadings, control, cardiovascular system, heart rate variability, central hemodynamics.
На сьогодні загальновідомий факт позитивного впливу фізичної активності (ФА) на організм людини й користь від її застосування в різних сферах: спорті, фізичному вихованні широких верств населення, а також у фізичній реабілітації хворих із різноманітною патологією [6; 17]. Водночас рух не завжди асоціюється зі здоров'ям, оскільки ФА, як і будь-який вплив на організм людини, має бути адекватною до функціональних можливостей організму [11; 20; 21]. В іншому випадку застосування неадекватної «дози» ФА може мати зворотний ефект і призводити до зниження рівня фізичного стану, рівня фізичного здоров'я, зниження імунітету; провокувати виникнення передпатологічних станів, підвищення рівня небезпеки розвитку серцево-судинної патології та цереброваскулярних ускладнень і навіть раптової смерті на тлі гострих фізичних перевантажень [11; 13]. Оскільки випадки раптової смерті від неадекватних ФН трапляються й у цілком здорових осіб (школярів на уроках фізичної культури, спортсменів під час напружених тренувань чи відповідальних змагань), то для людей зі зниженим рівнем фізичного здоров'я і хворих небезпека в застосуванні неадекватної рухової активності стає ще більшою [16]. Звідси постає необхідність у чіткому дозуванні ФН та моніторенні ефекту від їх застосування для здоров'я людини різного віку, статі, вихідного рівня фізичної активності й здоров'я, а також для хворих у процесі реабілітації. Це можливо у випадку наявності критеріїв адекватності ФН для їх використання в процесі дозування та моніторингу навантажень. На нашу думку, пошук критеріїв адекватності ФН до функціональних можливостей організму за показниками різних систем є можливим при порівнянні розгортання адаптаційно-компенсаторних реакцій за умов граничної фізичної роботи «до відмови» в спортсменів, адаптованих до фізичних перевантажень (високої кваліфікації - ВК) та менш адаптованих (низької кваліфікації - НК) із маркуванням параметрів, які по-різному змінюються в них за умов граничних ФН і вказують на напруження механізмів адаптації.
Оскільки ФН впливають на всі системи організму, то визначення критеріїв адекватності проводилося нами за показниками багатьох систем [7-11], але оскільки випадки раптової смерті за умов фізичних перевантажень зумовлені здебільшого серцево-судинною катастрофою, то наша увага в цьому дослідженні зосереджена на показниках серцево-судинної системи (ССС).
Мета дослідження - з'ясувати критерії адекватності фізичних навантажень за показниками серцево-судинної системи на моделі з граничними фізичними навантаженнями.
Матеріал і методи дослідження. Для досягнення мети змодельовано граничні ФН із використанням велоергометричного ступеневозростаючого тесту Конконі [19] й досліджено реакцію різних параметрів ССС у спортсменів із різним ступенем адаптації до ФН (високої та низької кваліфікацій) для виокремлення показників, які по-різному реагують у них в екстремальній ситуації за умов граничних ФН і можуть слугувати критеріями адекватності реакції організму на фізичні перевантаження. Досліджено 46 бігунів-спринтерів віком 18-20 років, чоловічої статі, ВК (І розряд - МС, п=21) і НК (ІІ-ІІІ розряд, п=25). Від усіх досліджених отримано інформовану згоду.
До, після ФН і при відновленні оцінювали зміни показників центральної гемодинаміки (ЦГД) із допомогою програми ReoCom (Харків). Із запису грудної реограми аналізували ударний об'єм (УО, мл), ударний індекс (УІ, мл/м2), хвилинний об'єм крові (ХОК, л/хв), серцевий індекс (СІ, л/хв/м2'), загальний периферичний опір судин (ЗПОС, дин*с/см5), питомий периферичний опір (ППО, дин*с*м2/см5), об'ємну швидкість вигнання крові (Уе, мл/с), роботу (А, кг*м) і потужність лівого шлуночка (W, Вт), індекс роботи лівого шлуночка (ІА, кг*м/м2), індекс напруження міокарда (ІНМ, %). Для оцінки резервів ССС розраховували середній артеріальний тиск (САТ, мм рт. ст.), коефіцієнт економічності кровообігу (КЕК, ум. од.), індекс Робінсона (ІР, ум. од.) і коефіцієнт витривалості (КВ, ум. од.) [12].
Паралельно оцінювали стан автономної нервової системи (АНС) із допомогою програми CardюLab (Харків) за часовими та спектральними характеристиками варіабельності серцевого ритму (ВСР). Проаналізовано часові характеристики: ЧСС, ск./хв,сумарний показник варіабельності серцевого ритму (SDNN, мс), квадратний корінь із суми квадратів різниці величин послідовних пар інтервалів NN (RMSSD, мс), відсоток NN50 від загальної кількості послідовних пар інтервалів, які різняться більш ніж на 50 мс NN50, %), а також показники варіаційної пульсометрії: мода (Мо, мс), амплітуда моди (АМо, %), варіаційний розмах (МхDMn, мс) та низка похідних показників, як-от індекс напруження 1), індекс вегетативної рівноваги (IУR), вегетативний показник ритму (VPR), показник адекватності процесів регуляції (PAPR). Періодичні компоненти серцевого ритму оціню - вали за спектральними параметрами: загальною потужністю спектра (ТР, мс2), потужністю високочастотних коливань у діапазоні 0,15-0,40 Гц, (HF, мс2), потужністю низькочастотних коливань у діапазоні 0,4-0,15 Гц (LF, мс2), потужністю дуже низькочастотних коливань у діапазоні 0,04-0,015 Гц (VLF, мс2), симпато-вагальним індексом (LF/HF), індексом централізації (IC=(УLF+LF)/HF), а також за відносними потужностями всіх складових частин спектра у відсотках (HF, %, ЬБ, %, УЬБ, %) [2; 4].
Дані статистично опрацьовували з допомогою програми SPSS 11.5 із використанням непараметричних критеріїв Вілкоксона та Мана-Уїтні. Кореляційні співвідношення між величинами вивчали із застосуванням коефіцієнта кореляції Пірсона.
Результати дослідження. Показники ЦГД в обстежуваних групах у всіх станах дослідження продемонстрували гемодинамічну неоднорідність (рис. 1, 2), яка відображала різні шляхи їх адаптації ССС під впливом регулярних ФН і дала змогу виокремити маркерні показники адекватності реакції на ФН. У стані спокою в спортсменів ВК відзначено тенденцію до економізації серцевої гемодинаміки: суттєво нижча ЧСС (близько 11 %, р < 0,05), більший коронарний резерв (вищий ударний об'єм крові (на 16,3 %, р < 0,05), нижчий серцевий індекс (на 14,2 %, р < 0 ,05), нижчі показники КЕК (на 17,8 %, р < 0,05) та ІР (на 9,36 %, р < 0,05), що вказувало на вищий адаптаційний потенціал і більші функціональні резерви серця спортсменів ВК. Інші параметри ЦГД у стані спокою в групах не відрізнялися (р > 0,05).
Після ФН «до відмови» всі вищезазначені параметри з більшою чи меншою амплітудою коливань змінювалися синхронно в обох групах (рис.1), але в спортсменів ВК економізація за величиною цих показників посилилася й це при тому, що спортсмени ВК виконали ФН вище на 3,63 %, ніж НК.
Чутливим критерієм адекватності ФН виявився коефіцієнт витривалості, оскільки КВ по-різному змінювався в спортсменів ВК і НК після ФН, а особливо при відновленні (рис. 1), що свідчило про ослаблення роботи серця в спортсменів НК (Р < 0,01).
Маркерами адаптаційних змін в організмі при дії постійних ФН і маркерами зриву адаптаційних процесів при моніторингу впливу ФН на організм людини можуть бути показники УО, УІ й ІНМ, оскільки за їх величиною спостерігали різновекторні зміни в спортсменів ВК та НК, а особливо при відновленні. За цими даними, у спортсменів НК був вищий рівень недовідновлення (рис. 2), що розцінювалося нами як неадекватна реакція, оскільки ФН були надмірними для цієї групи спортсменів.
руховий пацієнт навантаження
Рис. 1
Рис. 2. Зміни УО, УІ та ІНМ у спортсменів ВК та НК після ФН та при відновленні (%)
У стані спокою спортсмени ВК і НК за параметрами часових та спектральних характеристик ВСР незначно відрізнялися. У спортсменів ВК простежено тенденцію до зниження вазомоторних впливів на активність синусового вузла, оскільки загальна потужність спектра ТР - показника, що відображає сумарну активність вегетативного впливу на серцевий ритм, у них була нижча - на 27,2 % (р > 0,05), а потужність низькочастотних коливань LF, що характеризують стан симпатичної нервової системи - на 35,9 % (р < 0,05); спостерігалася також тенденція до посилення надсегментарних впливів на активність автономного контура, про що свідчило переважання недихальних складових частин синусової аритмії над дихальними (на 40 % вищий, ніж у спортсменів НК, індекс централізації).
Після ФН «до відмови» з високою достовірністю в обох групах зросли всі параметри ВСР, причому в спортсменів ВК простежено тенденцію до економізації, яка проявлялась у меншому збільшенні показників (рис. 3, 4).
У спортсменів ВК яскравим проявом адаптаційних реакцій до дії постійних ФН була активація симпатичної ланки, яка меншою мірою (на 25,4 %, р < 0,05), ніж у бігунів НК, пригнічувала активність автономного контура (показник SDNN) (рис. 3).
Порівняльний аналіз змін спектральних показників ВСР під впливом ФН також підтвердив економізацію, яка проявилась у меншому зниженні загальної варіабельності серцевого ритму (показник ТР, р < 0,05) у спортсменів ВК. Як видно з рис. 3, за показником VLF спостерігали протилежні зміни. У спортсменів ВК значно зросла потужність дуже низькочастотного компонента варіабельності VLF (Р < 0,01) і його відносний внесок у структуру спектра, що свідчило про відносно більшу участь у регуляції їхнього серцевого ритму надсегментарних рівнів (рис. 4).
Рис. 3. Зміни часових параметрів та похідних індексів у спортсменів ВК та НК після ФН (%)
Рис. 4. Зміни спектральних характеристик ВСР у спортсменів ВК та НК після ФН (%)
У групі спортсменів ВК, крім показника УЬБ, також більше зросли дані стрес-індексу й індексу централізації (р < 0,01) (рис. 5). Потрібно відзначити, що показники SI та ІС зросли в декілька разів більше, ніж дані інших параметрів ВСР (рис. 3-5).
Рис. 5. Зміни 81 та ІС у спотсменів ВК та НК після ФН «до відмови» (%)
Кореляційний аналіз показників ЦГД і ВСР показав, що при ФН у спортсменів ВК найтісніші зв'язки з найбільшою кількістю параметрів ВСР мав серцевий індекс (СІ): із ЧСС - г=-0,79; із показниками, що характеризують ступінь вираженості дихальної аритмії: ЯМ88Б - г=0,68, рК№0 % - г=0,93, ИБ - г=0,8; із показниками, які різною мірою свідчать про рівень вегетативного балансу: Мо - г=0,91, АМо - г=-0,54, МхБМп - г=0,67, РАРЯ - г=-0,6, а також із показником, що характеризує ступінь надсегментарних впливів на ритм серця - УЬБ - г=-0,63. Велику кількість зв'язків вище від середньої й високої сили мали також дані СО й САТ, особливо з параметрами, які характеризують сумарний показник варіабельності SDNN; спектральні характеристики VLF, LF, HF і симпатовагальний індекс LF/HF. У спортсменів НК після ФН СІ мав кореляційні зв'язки лише з показниками, які відображають ступінь централізації керування синусовим вузлом: VLF- r=0,67, LF- r=-0,53 і величиною Мо - r=-0,514 і ЧСС - r=0,66. Тобто дані ЦГД, які характеризують насосну функцію серцевого м'яза в спортсменів ВК, виявляли позитивні кореляційні зв'язки з параметрами, що характеризують активність автономного контуру: RMSSD, pNN50 %, HF і параметрами, які відображають стабілізаційний ефект вазомоторного центра: Мо, MxDMn, а негативні зв'язки - із показником, який характеризує вплив зі сторони надсегментарних рівнів (VLF). У спортсменів ВК між СІ і показниками, які відображають активність симпатичної ланки регуляції (LF) та її стабілізаційний ефект на автономний контур (Мо) простежено негативний кореляційний зв'язок, а з показником VLF, який характеризує надсегментарні впливи на автономний контур, - позитивний. Оскільки в спортсменів ВК потужність VLF-хвиль після ФН залишалася високою, тобто зменшувалася незначно, то показники насосної функції крові в цих спортсменів при ФН були значно вищі, ніж у спортсменів НК, у яких потужність VLF-спектра зменшувалася більше ніж у три рази.
Дискусія. Результати проведених досліджень свідчать про відмінності адаптаційних процесів у спортсменів різної кваліфікації в системі кровообігу, які проявляються відомою з літератури в основному для стаєрів [1; 5; 16] економізацією функцій у стані спокою; різною реакцією параметрів ССС на граничне ФН і при відновленні; переважанням різних ієрархічних впливів на регуляцію роботи серця.
У спортсменів ВК адаптація системи кровообігу характеризується посиленням інотропної функції серця (зростанням УО й, відповідно, УІ при меншому індексі напруження міокарда, р < 0,05); у спортсменів НК - навпаки, посиленням хронотропної функції серця (зростання ЧСС - на 15 % більше, р < 0,01). Отже, одним із маркерних показників адекватності ФН може бути величина УО, а отже, і УІ, а оскільки при проведенні кореляційного аналізу встановлено, що показник УО мав велику кількість зв'язків вищої від середньої й високої сили із сумарним показником варіабельності SDNN; спектральними характеристиками VLF, LF, HF і симпато-вагальним індексом LF/HF, то величина й напрям змін цих параметрів також можуть бути критеріями адекватності ФН до функціонального стану спортсмена чи людини, які й дозують та моніторять величину ФН.
На користь економізації кровообігу свідчили нижчі показники КЕК (на 17,8 %, р < 0,05), ІР (на 9,36 %, р < 0,05) та СІ (р < 0,05) у спортсменів ВК, що вказувало на вищий їх адаптаційний потенціал і рівень функціональних резервів серця. Показник СІ виявив тісні кореляційні зв'язки з параметрами ВРС, які відображають ступінь централізації керування синусовим вузлом протилежної спрямованості в спортсменів різної кваліфікації (позитивні в НК і негативні у ВК із показниками, які відображають активність симпатичної ланки регуляції (LF), та зворотні з показником VLF, що характеризує надсегментарні впливи на автономний контур).
Аналогічно високі кореляційні зв'язки виявилися й у показників СО та САТ із параметрами ВСР, зокрема, які характеризують загальну потужність спектра варіабельності ритму (SDNN) і баланс симпато-вагальних впливів на серце (LF/HF). Отже, показники САТ, КЕК, КВ та ІР, а особливо СІ й СО, які широко використовуються різними авторами для характеристики серцевої діяльності [5, 12, 16], можуть загалом слугувати маркерами адекватності ФН, котрі є достатньо інформативними, оскільки мають найтісніші кореляційні зв'язки з показниками продуктивності роботи серця й параметрами різних рівнів регуляції серцевих скорочень, а крім того, також можуть бути достатньо просто обчислені без використання складної апаратури.
Потрібно зазначити, що особливо інформативними стають характеристики цих показників під час вивчення в трьох станах - у спокої, ФН (стандартних) та при відновленні, що на практиці доведено нашими багаторічними дослідженнями під час моніторення величини ФН у процесі фізичного виховання школярів і студентів; у тренувальному процесі спортсменів; у реабілітаційних програмах для хворих [12]. У якості навантажень найзручніше використовувати методики з найпростішим способом задавання стандартних навантажень (наприклад тест Мартіне-Кушелевського). Застосування його в процесі вимірювання параметрів роботи ССС є обов'язковим на кожному етапі до - сліджень із вимірюванням показників у всіх трьох станах для їх порівняння з відповідними станами попереднього й наступного етапів досліджень. Тенденція до зниження показників у кожному стані при черговому вимірюванні буде свідчити про застосування в процесі фізичного виховання, спортив - них тренувань чи реабілітаційних заходів, адекватних ФН.
Для підтвердження цього бачимо, що в спортсменів НК за всіма показниками ЦГД і ВСР відзначено вищий рівень недовідновлення (р < 0,05), що свідчить про виражену неадекватну реакцію організму на надмірні ФН, оскільки недовідновлення за окремими показниками, що характеризують насосну функцію серця, становили близько 59 % (р < 0,01), що узгоджується з поведінкою показника КВ і свідчить про ослаблення сили серця й зрив адаптації (рис. 1 і 2).
Лише відмінності між групами спортсменів за індексом централізації та стрес-індексом суперечать літературним даним, оскільки зростання індексу централізації, яке спостерігали в спортсменів ВК, багатьма авторами розглядається як висока фізіологічна «ціна адаптації» [3, 18, 20]. Водночас у спортсменів ВК такий тип регуляції серцевим ритмом не може характеризуватися як підвищення фізіологічної «ціни адаптації», оскільки зростання ІС не супроводжувалось у них зниженням частки спектра HF-хвиль у складову загального спектра. Окрім того, у спортсменів ВК, порівняно зі спортсменами НК, був нижчий SI (на 36 %), який характеризує напруження регуляторних механізмів, а також простежено тенденцію до зменшення всіх індексів (похідних часових характеристик: ГУЯ, УРЯ і РАРЯ), котрі вказують на адекватність процесів регуляції й свідчать, що вегетативний баланс зміщений у бік переважання парасимпатичної регуляції.
Оскільки з літератури відомо, що зростання після навантаження SI та ІС, а також збільшення потужності VLF-хвиль розцінюється як зрив адаптаційних процесів і зниження функціонально-метаболічного резерву, то відзначимо, що таке трактування трапляється в роботах, автори яких лише констатують факт різкого зростання цих даних після значних ФН. Це розцінюється ними як напруга й зрив адаптації, бо при цьому зростає роль надсегментарних впливів на автономний контур регуляції серцевої діяльності [3, 16, 20].
Поряд із тим, на думку інших авторів, потужність VLF -коливань ВСР є чутливим індикатором керування метаболічними процесами, який відображає енергодефіцитні стани [16]. Зміни потужності спектра в УLF-діапазоні в спортсменів ВК може відображати мобілізацію енергетичних і метаболічних резервів в екстремальних умовах. За збільшення потужності VLF-коливань у спортсменів ВК у відповідь на надмірні ФН можемо говорити про гіперадаптивну реакцію, а за зниження (у спортсменів НК) - про постнавантажувальний енергодефіцит. Водночас під час використання показників SI та ІС і даних потужності VLF -хвиль для дозування й моніторення величини ФН треба притримуватися думки більшості авторів [3; 4; 16; 20], згідно з якою суттєве зростання таких показників свідчить про зрив адаптаційних процесів, що розцінюємо як неадекватність ФН для осіб, котрі займаються фізичною культурою, а тим більше - проходять реабілітацію. Різке зростання показників SI й ІС і потужності VLF-хвиль у спортсменів указує на високий ступінь їх адаптації до фізичних перевантажень із можливістю їхнього організму досконаліше керувати метаболічними процесами за умов енергедефіцитних станів і є для них показниками рівня тренованості.
Висновки. Отже, найчутливіші показники ВРС, які характеризують загальну потужність спектра варіабельності ритму, ступінь вираженості дихальної аритмії, свідчать про рівень вегетативного балансу й надсегментарних впливів, можуть указувати на адекватність навантажень під час дослідження параметрів варіабельності за умов тривалого їх моніторення впродовж великих проміжків часу, особливо з їх фіксуванням у трьох станах (спокою, при ФН і відновленні).
Діагностувати адекватність реакції організму на ФН, оцінити адаптаційні можливості та функціональні резерви ССС можна за зміною показників ЦГД: ЧСС, серцевого індексу (СІ), хвилинного об'єму крові (ХОК), роботи (РЛШ) і потужності (Ж) лівого шлуночка, швидкості вигнання крові (Ґе), коефіцієнта економічності кровообігу (КЕК), індексу Робінсона (ІР) та коефіцієнта витривалості (КВ) і використовувати їх для підбору й моніторення величини адекватних ФН за умов тривалого часу використання, а також їх фіксування в трьох станах (спокої, при ФН і відновленні). Перевага цих показників у тому, що значна їх частина досить просто вимірюється й розраховується та не потребує складної апаратури, що робить їх доступними для широкого використання, особливо у фізичному вихованні й реабілітації.
У той час, як найточнішими маркерами адекватності реакції організму на впливи екстремальних навантажень можуть бути показники ударного об'єму (УО), ударного індексу (УІ) та індексу напруження міокарда (ІНМ), оскільки вони по-різному змінювались у спортсменів високої й низької кваліфікацій і при ФН, і в період відновлення (Р < 0,05), що чітко вказувало на напругу адаптації у ССС.
Література
1. Абзалов Р. А., Павлова О. И. Показатели ударного объема крови у спортсменов разного возраста и спортивной квалификации. Теория и практика физической культуры. 1997. № 4. С. 8-10.
2. Баевский Р. М., Иванов Г. Г., Чирейкин Л. В. [и др.]. Анализ вариабельности сердечного ритма при использовании различных электрокардиографических систем (методические рекомендации). Вестник аритмологии. 2001. № 24. С. 65-87.
3. Бернада В. В. Особливості станувегетативної регуляції функцій умолодих здорових осіб з різною швидкістю обробки інформації. Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: Біологія.2006. Вип. 16. С. 180-184.
4. Вариабельность сердечного ритма. Стандарты измерения, физиологической интерпретации и клинического использования. Санкт-Петербург: АОЗТ Ин-т кардиологической техники, 2000. 64 с.
5. Власенко О. В., Гунас І. В., Шеремета Р. О., Рокунець І. Л. Показники кінцевого діастолічного і систолічного об'ємів лівого шлуночка, ударного й хвилинного об'єму серця, фракції викиду та ударного й серцевого індексів у здорових чоловіків і жінок Поділля за даними ехокардіографії. Вісник Вінницького національного медичного університету. 2014. Т. 18, № 2. С. 461-465.
6. Горобей М. П., Осадчий О. В. Загальна теорія здоров'я: навч. посіб. для студентів напряму підготовки 6.010203 «Здоров'я людини» та спец. 227 «Фізична реабілітація», 227 «Фізична терапія, ерготерапія». Чернігів: ЧНТУ, 2017. 210 с.
7. Коритко З. І. Метаболічний аспект особливостей компенсаторно-пристосувальних процесів у легкоатлетів-бігунів різної кваліфікації за умов граничних фізичних навантажень. Здобутки клінічної і експериментальної медицини.2011. № 1. С. 57-61.
8. Коритко З. І. Нові погляди на механізми розвитку стадій загальноадаптаційного синдрому за умов дії граничних фізичних навантажень. Світ медицини і біології. 2013. № 4(41). С. 107-112.
9. Коритко З. І. Особливості регуляторних механізмів серця у формуванні перехідних адаптаційно-компенсаторних станів за умов граничних фізичних навантажень. Експериментальна та клінічна фізіологія і біохімія.2011. № 3. С. 66-72.
10. Коритко З. І. Адаптаційні зміни кисневозалежного енергетичного обміну у бігунів різної кваліфікації за умов граничних фізичних навантажень. Вісник проблем біології і медицини.2011. Вип. 3. Т. 1(87). С. 133-137. URL:http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vpbm_20n_3%281%29__35
11. Коритко З. І. Вплив гострого фізичного перевантаження на стан систем гемостазу та імуногенезу. Експериментальна та клінічна фізіологія.1995. С. 182-185.
12. Леськів І. Я., Коритко З. І., Мисаковець О. О. Адаптаційний потенціал та функціональні резерви кровообігу студентів з різним видом рухової активності. Експериментальна та клінічна фізіологія і біохімія. 2013. № 3. С. 77-84.
13. Мазур В. А., Скавронський О. П. Вплив рухової активності на організм людини. Вісник Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Фізичне виховання, спорт і здоров'я людини. 2016, Вип. 9. С. 256-264. URL:https://doi.org/10.32626/2309-8082.2016-0.%p
14. Михалюк Є. Л., Сиволап В. В., Ткаліч І. В., Чечель М. М. Центральна гемодинаміка, варіабельність серцевого ритму та фізична працездатність у спортсменів високого класу, що розвивають фізичні якості швидкості й сили. Проблеми фізичного виховання і спорту.2009. № 12. С. 122-125. URL: https://www.sportpedagogy.org.ua/html/journal/2009-12/09melqqf.pdf.
15. Рябуха О., Будзин В. Смерть учнів на уроках фізичної культури: аналіз причин. Молода спортивна наука України. 2016. Т. 2. С. 171-174.
16. Флейшман А. Н. Медленные колебания гемодинамики. Новосибирск. 1999. 264 с.
17. Чорненька Г. В. Денна динаміка показників частоти серцевих скорочень студентів-першокурсників ЛДУФК. Спортивна наука України. 2017. № 2. С. 32-36. URL:http://www.sportscience.org.ua/index.php/Arhiv.html
18. Aubert, A. E., Seps, B., Beckers, F. Heart Rate Variability in Athletes. Sports Med. 2003. V. 33(12). P. 889919. URL: https://doi.org/10.2165/00007256-200333120-00003
19. Conconi F., Ferrari M., Ziglio P.G., Droghetti P., Codeca L.: Determination of the anaerobic threshold by a non invasive field test in runners. Journal of Applied Physiology.1982. 52. P. 869-873.
20. Korytko Zoryana, Eduard Kulitka, Halyna Chornenka, Vasyl Zachidnyy Use of integral hematological indices for diagnostics of athletes adaptive processes Journal of Physical Education and Sport.2019. Vol. 19. Агі 32. P. 214-218. URL: http://repository.ldufk.edu.ua/handle/34606048/23475.
21. Otto F. Barak., Oleg S. Glazachev, Helena N. Dudnik [et al.] Peculiarities of the autonomic balance assessed through heart rate variability analysis in sportsmen and nonsportsmen. Зборник Матице српске за природне науке/Proc. Nat. Sci, MaticaSrpskaNoviSad. 2008. № 114. P. 17-25. https://doi.org /10.2298/ZMSPN0814 017B
22. Rietjens GJ, Kuipers H, Adam JJ [et. al.] Physiological, biochemical and psychological markers of strenuous training-induced fatigue. J Sports Med.2005. V. 26. P. 1626. https://doi.org/10.1055/s-2004-817914
References
1. Abzalov, R. A., Pavlova, O. Y. (1997). Pokazately udamoho ob"ema krovy u sport-smenov raznoho vozrasta y spo-rtyvnoy kvalyfykatsyy [Indicators of stroke volume of blood in athletes of different ages and sports qualifications]. Teoryyaypraktyka fyzycheskoy kul'tury,4, 8-10.
2. Baevskyy, R. M., Yvanov, H. H., Chyreykyn, L. V. [y dr.] (2001). Analyz varyabel'nosty serdechnoho rytma pry yspol'zovanyy razlychnykh elektrokardyohrafycheskykh system (metodycheskye rekomendatsyy) [Analysis of heart rate variability when using different electrocardiographic systems (methodical recommendations)]. Vestn. arytmolohyy,24, 65-87.
3. Bernada, V. V. (2006). Osoblyvosti stanu vehetatyvnoyi rehulyatsiyi funktsiy u molodykh zdorovykh osib z riznoyu shvydkistyu obrobky informatsiyi [Peculiarities of the state of vegetative regulation of functions in young healthy individuals with different speed of information processing]. Naukovyy visnyk Uzhhorods'koho universytetu, seriya «Biolohiya»,16, 180-184.
4. Varyabel'nost' serdechnoho rytma (2000). Standarty yzmerenyya, fyzyolohycheskoy ynterpretatsyy y klynycheskoho yspol'zovanyya [Heart rate variability. Standards of measurement, physiological interpretation and clinical use]. Sankt-Peterburg: AOZT Ynstytut kardyolohycheskoy tekhnyky, 64.
5. Vlasenko, O. V., Hunas, I. V., Sheremeta, R. O., Rokunets', I. L. (2014). Pokaznyky kintsevoho diastolichnoho i systolichnoho ob'yemiv livoho shlunochka, udarnoho y khvylynnoho ob'yemu sertsya, fraktsiyi vykydu ta udarnoho y sertsevoho indeksiv u zdorovykh cholovikiv i zhinok Podillya za danymy ekhokardiohrafiyi [Indicators of end-diastolic and systolic volumes of the left ventricle, stroke and cardiac output, ejection fraction and stroke and heart indices in healthy men and women of Podillya according to echocardiography]. Visnyk Vinnyts'koho natsional'noho medychnoho universytetu,2, 18, 461-465.
6. Horobey, M. P. Osadchyy, O. V. (2017). Zahal'na teoriya zdorov"ya: navchal'nyy posibnykdlya stude,ntiv napryamu pidhotovky 6.010203 «Zdorov"ya lyudyny» ta spetsial'nostey 227 «Fizychna reabilitatsiya», 227 «Fizychna terapiya, erhoterapiya» [General theory of health: a textbook for students in the field of training 6.010203 «Human Health» and specialties 227 «Physical Rehabilitation», 227 «Physical Therapy, Occupational Therapy»]. Chernihiv: CHNTU, 210.
7. Korytko, Z. I. (2011). Metabolichnyy aspekt osoblyvostey kompensatorno-prystosuval'nykh protsesiv u lehko- atletiv-bihuniv riznoyi kvalifikatsiyi za umov hranychnykh fizychnykh navantazhen' [Metabolic aspect of the features of compensatory-adaptive processes in athletes-runners of different qualifications under conditions of extreme physical activity]. Zdobutky klinichnoyi i eksperymental'noyi medytsyny,1, 57-61.
8. Korytko, Z. I. (2013). Novi pohlyady na mekhanizmy rozvytku stadiy zahal'noadaptatsiynoho syndromu za umov diyi hranychnykh fizychnykh navantazhen' [New views on the mechanisms of development of stages of general adaptation syndrome under the conditions of extreme physical activity]. Svit medytsyny i biolohiyi, 4(41), 107-112.
9. Korytko, Z. I. (2011). Osoblyvosti rehulyatornykh mekhanizmiv sertsya u formuvanni perekhidnykh adaptat- siyno-kompensatornykh staniv za umov hranychnykh fizychnykh navantazhen' [Peculiarities of regulatory mechanisms of the heart in the formation of transitional adaptive-compensatory states under conditions of extreme physical activity]. Eksperymental'na ta klinichnafiziolohiya i biokhimiya,3, 66-72.
10. Korytko, Z. I. (2011). Osoblyvosti rehulyatornykh mekhanizmiv sertsya u formuvanni perekhidnykh adaptat- siyno-kompensatornykh staniv za umov hranychnykh fizychnykh navantazhen' [Peculiarities of regulatory mechanisms of the heart in the formation of transitional adaptive-compensatory states under conditions of extreme physical activity]. Eksperymental'na ta klinichna fiziolohiya i biokhimiya,3, 66-72.
11. Korytko, Z. I. (1995). Vplyv hostroho fizychnoho perevantazhennya na stan system hemostazu ta imunohenezu [Influence of acute physical overload on the state of hemostasis and immunogenesis system]. Eksperymental'na ta klinichna fiziolohiya,182-185.
12. Les'kiv, I. YA., Korytko, Z. I., Mysakovets', O. O. (2013). Adaptatsiynyy potentsial ta funktsional'ni re zervy krovoobihu studentiv z riznym vydom rukhovoyi aktyvnosti [Adaptation potential and functional reserves of blood circulation of students with different types of motor activity]. Eksperymental'na ta klinichna fiziolohiya i bikhimiya,3, 77-84.
13. Mazur, V. A., Skavrons'kyy, O. P. (2016). Vplyv rukhovoyi aktyvnosti na orhanizm lyudyny [Influence of motor activity on the human body] Visnyk Kam"yanets'-Podil's'koho natsional'noho universytetu imeni Ivana Ohiyenka. Fizychne vykhovannya, sport i zdorov"ya lyudyny,9. 256-264. URL: https://doi.org/10.32626/2309-8082.2016-0.%p.
14. Mykhalyuk, YE. L., Syvolap, V. V., Tkalich, I. V., Chechel', M. M. (2009). Tsentral'na hemodynamika, variabel'nist' sertsevoho rytmu ta fizychna pratsezdatnist' u sport-smeniv vysokoho klasu, shcho rozvyvayut' fizychni yakosti shvydkosti y syly [Central hemodynamics, heart rate variability and physical performance in high-class athletes who develop physical qualities of speed and strength]. Problemy fizychnoho vykhovannya i sportu,12, 122-125. URL: https://www.sportpedagogy.org.ua/html/journal/2009-12/09melqqf.pdf
15. Ryabukha, O., Budzyn, V. (2016). Smert' uchniv na urokakh fizychnoyi kul'tury: analiz prychyn [ Death of students in physical education lessons: analysis of reasons]. Moloda sportyvna nauka Ukrayiny,2, 171-174.
16. Fleyshman, A. N. (1999). Medlennye kolebanyya hemodynamyky [Slow oscillations of hemodynamics]. Novosybyrsk, 264.
17. Chornen'ka, H. V. (2017). Denna dynamika pokaznykiv chastoty sertsevykh skorochen' studentiv-persho- kursnykiv LDUFK [Daily dynamics of heart rate indicators of first-year students of LDUFK]. Sportyvna nauka Ukrayiny,2, 32-36. URL: http://www.sportscience.org.ua/index.php
18. Aubert, A. E., Seps, B., Beckers, F. (2003). Heart Rate Variability in Athletes. Sports Med,33(12), 889-919. URL: https://doi.org/10.2165/00007256-200333120-00003
19. Conconi, F., Ferrari, M., Ziglio, P. G., Droghetti, P., Codeca, L. (1982). Determination of the anaerobic threshold by a non invasive field test in runners. Journal of Applied Physiology,52, 869-873.
20. Korytko, Zoryana, Kulitka, Eduard, Chornenka, Halyna, Zachidnyy, Vasyl (2019). Use of integral hematological indices for diagnostics of athletes adaptive processes. Journal of Physical Education and Sport, 19, 32, 214-218. URL: http://repository.ldufk.edu.ua/handle/34606048/23475.
21. Barak, Otto F., Glazachev, Oleg S., Dudnik, Helena N. [et al.] (2008). Peculiarities of the autonomic balance assessed through heart rate variability analysis in sportsmen and nonsportsmen. Зборник Матице српске за природне науке/Proc. Nat. Sci, MaticaSrpskaNoviSad, 114, 17-25. DOI: 10.2298/ZMSPN0814017B
22. Rietjens, G. J., Kuipers, H., Adam, J. J. [et. al.] (2005). Physiological, biochemical and psychological markers of strenuous training-induced fatigue. J Sports Med,26, 16-26. URL: https://doi.org/10.1055/s-2004-817914
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Дослідження сутності біомеханіки. Фізичні вправи, як кібернетичні системи. Використання біомеханічних основ в навчанні фізичним вправам. Значення біометрії в плануванні фізичних навантажень. Біомеханічна діагностика оптимального виконання циклічних вправ.
курсовая работа [705,4 K], добавлен 25.09.2010Вікові особливості фізичного розвитку жінок різних періодів зрілого віку. Структурно-функціональний компонент здоров’я. Діагностика морфофункціональних показників організму жінок першого зрілого віку. Вплив оптимальних навантажень на організм жінок.
дипломная работа [134,0 K], добавлен 19.09.2012Вплив фізичних навантажень, які використовуються у вільній боротьбі на організм людини. Адаптація серцево-судинної системи і крові до навантажень. Засоби відновлення працездатності. Фізіологічні основи занять з дітьми. Аутогенне психом'язеве тренування.
курсовая работа [36,2 K], добавлен 19.01.2014Вплив анатомо-фізіологічних особливостей організму юних футболістів на їх фізичний розвиток. Особливості кардіо-респіраторної системи у юних футболістів. Аналіз характеру впливу різних видів навантажень на кардіо-респіраторну систему юних футболістів.
курсовая работа [228,5 K], добавлен 28.03.2012Розгляд гімнастики як одного з найбільш популярних видів спорту. Особливості гігієнічної, професійної, ритмічної та лікувальної гімнастики, вправ для профілактики зорового стомлення. Вивчення оздоровчого впливу фізичних навантажень на організм людини.
контрольная работа [29,0 K], добавлен 16.06.2014Визначення інтенсивності навантаження по пульсовій вартості вправ. Порівняльна характеристика тактичної підготовленості борців. Поточний контроль за фізичним станом спортсменів. Шляхи підвищення ефективності учбово-тренувального процесу в боротьбі.
курсовая работа [55,9 K], добавлен 19.12.2013Методологічні основи розробки системи спортивного відбору. Структура спортивної обдарованості та її оцінки у системі спортивного відбору. Шляхи оптимізації тренувальних навантажень лижників-гонщиків. Закономірності та критерії відбору в лижному спорті.
курсовая работа [44,2 K], добавлен 26.09.2010Відновлення спортивної працездатності і нормального функціонування організму після тренувальних навантажень як невід'ємна складова частина організованої системи спортивного тренування. Засоби відновлення працездатності, загальні принципи їх використання.
реферат [36,0 K], добавлен 27.11.2013Користь від занять плаванням. Специфічні особливості дії фізичного навантаження на організм людини. Вплив занять плаванням на серцево-судинну і дихальну систему. Зв'язок водних процедур з фізичною красою людини. Оздоровча дія фізичних вправ у воді.
реферат [13,7 K], добавлен 20.05.2009Оздоровчий біг є найбільш простим і доступним, у технічному відношенні, видом циклічних вправ, а тому й самим масовим. Методика використання бігу в процесі оздоровлення людського організму. Вплив бігу на організм людини та техніка оздоровчого бігу.
курсовая работа [44,4 K], добавлен 24.11.2010Історія виникнення велоспорта. Етапи багаторічної підготовки велосипедистів. Адаптація організму спортсменів до тренувальних навантажень. Чинники, що визначають структуру фізичної працездатності. Методи досліджень. Травматизм, лікувальна фізична культура.
дипломная работа [86,9 K], добавлен 25.03.2013Техніка бігу як рухова дія людини. Функціонування опорно-рухового апарату людини. Основні методи тренування бігу на середині дистанції. Розвиток загальної витривалості організму та його значення. Тренувальні навантаження та фізичний стан людини.
реферат [10,2 K], добавлен 10.01.2009Наявні підходи до вирішення проблеми покращення фізичного здоров’я студентської молоді. Особливості впливу фізичних навантажень різного спрямування на показники фізичного здоров’я та загальну підготовленість дівчат 17-19 років різних соматотипів.
автореферат [25,6 K], добавлен 17.04.2009Поняття та види адаптації. Зміни в м'язових волокнах під впливом навантаження при трудових процесах, природних рухах людини, заняттях спортом. Адаптація киснево-транспортної системи. Аеробні процеси енергозабезпечення. Адаптація системи утилізації кисню.
презентация [1005,6 K], добавлен 20.12.2013Розгляд фізичних навантажень та відпочинку як факторів впливу на розвиток фізичних якостей дошкільників. Особливості розвитку швидкості, спритності, гнучкості, витривалості та сили у дітей дошкільного віку за допомогою різних гімнастичних вправ.
курсовая работа [407,0 K], добавлен 25.09.2010Анатомо-фізіологічні відмінності жіночого організму та його реакція на фізичне навантаження. Корисний вплив фізичної активності на нормальне формування жіночого організму. Дослідження фізичного стану здоров'я жінок, які займаються у фітнес-групі.
дипломная работа [346,0 K], добавлен 24.09.2014Вікові особливості формування особистості юного спортсмена і його виховання. Розвиток і удосконалення фізичних здібностей дітей підліткового віку. Вікова періодизація обсягу тренувальних навантажень. Виховання та визначення розвитку швидкісних здібностей.
курсовая работа [198,2 K], добавлен 15.05.2009Особливості фізичних і психологічних навантажень продавців. Задачі фізичної підготовки продавця. Система прикладних фізичних вправ. Контрольні тести перевірки рівня розвитку фізичних якостей студентів. Організація і шляхи реалізації фізичної підготовки.
дипломная работа [152,2 K], добавлен 20.06.2011Вплив навантажень різної спрямованості на організм лижників-гонщиків під час змагань. Загальна характеристика методів досліджень. Особливості технічної підготовки в класичному і ковзанярському стилях пересування. Антропометричні моделі лижників-гонщиків.
курсовая работа [284,2 K], добавлен 02.06.2011Рухові задатки людини, які визначають її можливості успішно виконувати певну рухову діяльність. Комплекси спортивних вправ на виховання фізичних якостей - швидкісних здібностей, витривалості, сили, гнучкості, швидкісно-силової якості (вибухової сили).
презентация [654,2 K], добавлен 08.10.2014
