Вплив засобів технології корекції порушень постави юних спортсменів на стан біогеометричного профілю

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вплив засобів технології корекції порушень постави юних спортсменів на стан біогеометричного профілю

Іван Миронюк, Олександра Гузак

Ужгородський національний університет (м. Ужгород)

Анотації

спорт постава порушення корекція

Актуальність. Підготовка кваліфікованої молоді для спорту вищих досягнень - тривалий, багатоетапний процес, у якому весь зміст підготовки повинен підлягати створенню умов для повної реалізації задатків і здатностей юних спортсменів, серед яких виділяють дотримання закономірностей становлення вищої майстерності в системі багаторічної підготовки й вихід на рівень вищих досягнень у нижній межі оптимальної для конкретного виду спорту вікової зони. Мета дослідження - науково-методично обґрунтувати, розробити та експериментально підтвердити дієвість технології корекції порушень постави спортсменів на етапі попередньої базової підготовки з використанням засобів фізичної реабілітації, спрямованої на відновлення функціонального стану опорно-рухового апарату. Для виконання завдань роботи підібрано адекватні методи дослідження: теоретичні, емпіричні й математико-статистичні методи. Перевірка ефективності розробленої технології корекції порушень постави спортсменів на етапі попередньої базової підготовки з використанням засобів фізичної реабілітації дає підставу констатувати, що відбулася позитивна динаміка в стані їхньої постави: на противагу від початку експерименту, із-поміж юних спортсменок виявилося 31,58 % із нормальною поставою, а з-поміж юних спортсменів - 36,67 %. Унаслідок апробування авторської технології встановлено позитивну динаміку рівня стану біогеометричного профілю постави спортсменів 12-14 років. Дослідження показало, що частка юних спортсменів із порушеннями постави в сагітальній площині, яка характеризується високим і середнім рівнями стану біогеометричного профілю постави в кожному випадку зросла на 8,33 і 33,33 %. Частка спортсменів із порушеннями постави у фронтальній площині з високим рівнем стану біогеометричного профілю постави збільшилася на 38,89 %. Потрібно відзначити, що позитивні зміни відбулися й за показниками стану біогеометричного профілю постави юних спортсменок. Так, у юних спортсменок із порушеннями постави в сагітальній площині зменшення частки осіб із низьким рівнем стану біогеометричного профілю постави на 46,67 % супроводжувалося зростанням часток із середнім та високим рівнями на 26,67 і 20 % відповідно. Вельми важливо, що підвищення рівня стану біогеометричного профілю постави проявилося також у збільшенні часток юних спортсменок із порушеннями у фронтальній площині з високим рівнем стану біогеометричного профілю постави за рахунок скорочення часток із низьким та середнім рівнями на 12,5 % у кожній із градацій.

Перспективи подальшого наукового пошуку можливі щодо питань, пов'язаних із розробкою науково обґрунтованої технології корекції порушень біомеханічних властивостей стопи спортсменів на етапі початкової підготовки засобами фізичної реабілітації.

Ключові слова: спортсмени, фізична реабілітація, корекція, порушення, опорно-руховий апарат.

Иван Миронюк, Александра Гузак. Влияние средств технологии коррекции нарушений осанки юных спортсменов на состояние биогеометрического профиля. Актуальность. Подготовка квалифицированной молодежи для спорта высших достижений - длительный, многоэтапный процесс, в котором все содержание подготовки должно подлежать созданию условий для полной реализации задатков и способностей юных спортсменов, среди которых выделяют соблюдение закономерностей становления высшего мастерства в системе многолетней подготовки и выход на уровень высших достижений в нижней границе, оптимальной для конкретного вида спорта возрастной зоны. Цель исследования - научно-методически обосновать, разработать и экспериментально подтвердить действенность технологии коррекции нарушений осанки спортсменов на этапе предварительной базовой подготовки с использованием средств физической реабилитации, направленной на восстановление функционального состояния опорно-двигательного аппарата. Для решения задач работы подобраны адекватные методы исследования: теоретические, эмпирические и математико-статистические. Проверка эффективности разработанной технологии коррекции нарушений осанки спортсменов на этапе предварительной базовой подготовки с использованием средств физической реабилитации позволяет констатировать, что произошла положительная динамика в состоянии их осанки: в противовес от начала эксперимента, среди юных спортсменок оказалось 31,58 % с нормальной осанкой, а среди юных спортсменов - 36,67%%. В результате апробирования авторской технологии установлена положительная динамика уровня состояния биогеометрического профиля осанки спортсменов 12-14 лет. Исследование показало, что часть юных спортсменов с нарушениями осанки в сагиттальной плоскости, которая характеризуется высоким и средним уровнями состояния биогеометричного профиля осанки выросла на 8,33 и 33,33 %. Доля спортсменов с нарушениями осанки в фронтальной плоскости с высоким уровнем состояния биогеометрического профиля осанки увеличилась на 38,89 %. Необходимо отметить, что положительные изменения произошли и по показателям состояния биогеометрического профиля осанки юных спортсменок. Так, у юных спортсменок с нарушениями осанки в сагиттальной плоскости уменьшения доли лиц с низким уровнем состояния биогеометрического профиля осанки на 46,67 % сопровождалось ростом частиц со средним и высоким уровнями на 26,67% и 20 % соответственно. Весьма важно, что повышение уровня состояния биогеометрического профиля осанки проявилось также в увеличении долей юных спортсменок с нарушениями во фронтальной плоскости с высоким уровнем состояния биогеометрического профиля осанки за счет сокращения доли с низким и средним уровнем на 12,5 % в каждой из градаций.

Перспективы дальнейшего научного поиска возможны в вопросах, связанных с разработкой научно обоснованной технологии коррекции нарушений биомеханических свойств стопы спортсменов на этапе начальной подготовки средствами физической реабилитации.

Ключевые слова: спортсмены, физическая реабилитация, коррекция, нарушения, опорно-двигательный аппарат.

Ivan Myroniuk, Oleksandra Huzak. The Influence of Technology Tools for Correcting Posture Disorders of

Young Athletes on the State of the Biogeometric Profile. Topicality. Preparation of qualified youth for the sport of the highest achievements is a long, multi-stage process in which the entire content of the training should be subject to the creation of conditions for the full realization of the makings and abilities of young athletes, among which the observance of the laws governing the development of higher mastery in the system of long-term training and reaching the level of highest achievements in the lower limit of the age zone optimal for a particular sport. The objective of the study is to scientifically and methodically substantiate, develop and experimentally confirm the effectiveness of the technology for correcting athletic posture disorders at the stage of preliminary basic training using physical rehabilitation tools aimed at restoring the functional state of the musculoskeletal system. To solve the problems of the work, adequate research methods were selected: theoretical, empirical and mathematical-statistical methods. Testing the effectiveness of the developed technology for correcting posture violations of athletes at the stage of preliminary basic training using physical rehabilitation means that there has been a positive dynamics in the state of their posture: as opposed to the start of the experiment, among young athletes it was 31,58 % with normal posture, and among young athletes 36,67 %. As a result of testing the author's technology, a positive dynamics was established in the level of the state of the biogeometric profile of the posture of athletes aged 12-14 years. The study showed that a part of young athletes with posture disorders in the sagittal plane, which is characterized by a high and medium level of the state of the biogeometric profile ofposture, increased by 8,33 and 33,33 %. The share of athletes with impaired posture in the frontal plane with a high level of state of the biogeometric profile ofposture increased by 38,89 %. It should be noted that positive changes have also occurred in terms of the state of the biogeometric profile of the posture of young athletes. Thus, in young athletes with postural disorders in the sagittal plane, a decrease in the proportion of individuals with a low level of the state of the biogeometric posture profile by 46,67 % was accompanied by particle growth with an average and high level of26,67 and 20 %, respectively. It is very important that an increase in the state of the biogeometric posture profile was also manifested in an increase in the shares of young athletes with impairments in the frontal plane with a high level of the state of the biogeometric posture profile due to a decrease in the proportion of low and medium levels by 12,5 % in each gradation. Prospects for further scientific research are possible in matters related to the development of a scientifically based technology for correcting violations of the biomechanical properties of the athletes ' feet at the initial training stage by means ofphysical rehabilitation.

Key words: athletes, physical rehabilitation, correction, disorders, musculoskeletal system.

Постановка наукової проблеми

Аналіз останніх досліджень та публікацій. За даними наукової спільноти [4, 6, 7], під час організації багаторічної підготовки спортсменів навчально -тренувальний процес являє собою сукупність методологічних підходів, розглянутих у теорії, і їх реалізацію в ході спортивного тренування в сукупності з аналізом анатомо-фізіологічного розвитку спортсмена [3, 14, 15]. Підготовка кваліфікованої молоді для спорту вищих досягнень - тривалий, багатоетапний процес, у якому весь зміст підготовки повинен підлягати створенню умов для повної реалізації задатків і здатностей юних спортсменів, серед яких виділяють дотримання закономірностей становлення вищої майстерності в системі багаторічної підготовки й вихід на рівень вищих досягнень у нижній границі оптимальної для конкретного виду спорту вікової зони [5, 8, 12]. Систематизація та узагальнення літературних джерел дає підставу констатувати, що етап попередньої базової підготовки характе - ризується різнобічним розвитком фізичних здібностей [9, 13], усуненням недоліків у рівні фізичної підготовленості [10], створенням рухового потенціалу [11, 12], опануванням різноманітних рухових навичок, що відповідають специфіці виду спорту [1, 2].

Зв'язок із науковими планами, темами. Роботу виконано згідно з планом науково -дослідних робіт Ужгородського національного університету згідно з дослідженням на тему: «Відновлення психофізичного потенціалу організму осіб різного віку і статі, які мають відхилення у стані здоров 'я, з застосуванням новітніх реабілітаційних технологій», номер державної реєстрації 011би003326.

Мета дослідження - науково-методично обґрунтувати, розробити та експериментально підтвердити дієвість технології корекції порушень постави спортсменів на етапі попередньої базової підготовки з використанням засобів фізичної реабілітації, спрямованої на відновлення функціо - нального стану опорно-рухового апарату.

Для виконання завдань роботи підібрано адекватні методи дослідження: теоретичні, емпіричні та математико -статистичні.

Результати дослідження

У цій статті ми акцентуємо увагу на зміну рівня стану біогеомет - ричного профілю постави юних спортсменів під впливом засобів і методів авторської технології. Вивчаючи зміни, що відбулися в спортсменів 12-14 років після експерименту, ми помітили позитивну динаміку в стані їхньої постави. Так, на відміну від початку експерименту, із-поміж юних спортсменів виявилося 36,67 % (п=11), а з-поміж юних спортсменок - 31,58 % (п=12) із нормальною поставою. Такі результати зумовили певні зрушення: зі сколіотичною поставою серед юних спортсменів 30 % (п=9) та серед юних спортсменок - 13,16 % (п=5) стали характеризуватися нормальною поставою; у 30,0 % (п=9) і 13,16 % (п=5) юних спортсменів та спортсменок констатовано плоску спину; серед юних спортсменів і спортсменок 20,0 % (п=6) та 42,11 % (п=16) вирізнялися круглою спиною (рис. 1).

Дослідження показало, що після експерименту в юних спортсменів із порушеннями у фронтальній площині від'ємний приріст становив 30 %, у той час як у юних спортсменок більш ніж утричі менший, а саме 7,89 %. Протилежна ситуація спостерігалася зі спортсменами з порушеннями в сагітальній площині: у юних спортсменів зафіксовано від'ємний приріст на рівні 6,67 % проти 23,7 % у юних спортсменок. При цьому 3,33 % (п=1) і 10,5 % (п=4) юних спортсменів та спортсменок, відповідно, у яких констатовано плоску спину, упродовж дослідження перейшли в розряд спортсменів із нормальною спиною, а з тих обстежених, котрі вирізнялися круглою спиною, 3,33 % (п=1) та 13,2 % (п=5) у результаті позитивного впливу запропонованої технології змогли виправити поставу й були віднесені до юних спортсменів із нормальною поставою (рис. 2).

Як бачимо, на противагу юним спортсменам, у яких статистично значущі (р<0,05) зрушення відбулися за окремими показниками стану їхнього біогеометричного профілю постави, у юних спортсменок статистично значуще (р<0,05) покращення відбулося за всіма показниками, за винятком положення тазових кісток. У цілому прирости оцінки стану біогеометричного профілю постави в юних спортсменів становили в сагітальній площині 18,91 % (р<0,05); у фронтальній площині - 10,16 % (р<0,05); загальна оцінка стану біогеометричного профілю постави - 14,69 % (р<0,05).

При цьому в спортсменок 12-14 років виявлено такі прирости оцінки стану біогеометричного профілю постави: у сагітальній площині - 18,62 % (р<0,05); у фронтальній площині - 13,68 % (р<0,05); загальна оцінка стану біогеометричного профілю постави - 16,31 % (р<0,05).

Тобто якщо в юних спортсменів на 0,28 % перевищує приріст оцінки рівня стану біогео - метричного профілю постави в сагітальній площині, то в юних спортсменок - навпаки, спостерігався на 3,53 % більший приріст оцінки у фронтальній площині. Відтак у юних спортсменок, порівняно з юними спортсменами, зафіксовано й більший приріст загальної оцінки рівня стану біогеометричного профілю постави на 1,62 %. Тобто знову підтвердилося, що саме в тій площини, у якій зафіксовано порушення постави, відбувся й більший приріст оцінки рівня стану біогеометричного профілю постави в юних спортсменів 12-14 років із порушеннями постави (табл. 1).

У ході експерименту нам удалося вивчити показники біогеометричного профілю постави спортсменів 12-14 років відповідно до його рівня після експерименту й порівняти їх із даними до початку експерименту. Отримані результати засвідчили, що не лише частка юних спортсменів стала характеризуватися нормальною поставою, але й зросли медіанні значення окремих показників біогеометричного профілю постави досліджуваних із порушеннями в сагітальній площині із середнім (зокрема показник відстані 12 та постановки стоп зріс на 1 бал) і низьким рівнями (а саме відстань 11, відстань 12, відстань 13, кут а3 - на 1 бал та трикутник талії - на 0,5 бала).

Таблиця 1 Стан біогеометричного профілю постави спортсменів 12-14 років після експерименту (п = 68), балів

У спортсменів із порушеннями в сагітальній площині із середнім рівнем медіанні значення кута а1 та відстані 12 збільшилися на 1 бал; ці самі показники в спортсменів із низьким рівнем стану біогеометричного профілю постави зросли на 0,5 бала (табл. 2).

Дослідження показало, що частка юних спортсменів із порушеннями постави в сагітальній площині, яка характеризується високим та середнім рівнями стану біогеометричного профілю постави в кожному випадку зросла на 8,33 і 33,33 % за рахунок зменшення частки з низьким рівнем на 41,67 %. Натомість частка учасників експерименту з порушеннями постави у фронтальній площині з високим рівнем стану біогеометричного профілю постави збільшилася на 38,89 % за рахунок зменшення часток із середнім та низьким рівнями на 22,22 і 16,67 %. Проте зауважимо, що окремі спортсмени цієї категорії, хоча й перейшли в розряд досліджуваних із середнім рівнем стану біогеометричного профілю постави, на момент завершення експерименту залишалися в зоні ризику, що зумовило збільшення серед них частки осіб, котрі перебувають у зоні ризику, на 5,56 % (рис. 3).

Таблиця 2 Показники біогеометричного профілю постави спортсменів 12-14 років відповідно до його рівня після експерименту (п=30), балів

де І - нормальна постава; ІІ - порушення постави у фронтальній площині; ІІІ - порушення постави в сагітальній площин

Аналогічні позитивні зміни відбулися й за показниками стану біогеометричного профілю постави в спортсменок 12-14 років із порушеннями постави. Медіанні значення спортсменок, у яких на початку експерименту реєструвалося порушення постави в сагітальній площині, зросли на 0,5 бала за показниками «відстань 11» та «постановка стоп» і на 1 бал - за показником «відстань 12», а з низьким рівнем - на 0,5 бала збільшилося медіанне значення кутів а1, а2, а4 та на 1 бал - показника «відстань 13».

Зазначимо, що медіанне значення показників спортсменок із порушеннями постави у фронтальній площині не змінилися, проте в бік збільшення змістився діапазон 25 - і 75-го перцентилів (табл. 3).

Аналіз результату розподілу юних спортсменок 12-14 років за рівнями стану біогеометричного профілю постави залежно від типу порушень та стадії експерименту довів тенденцію до вдосконалення постави зазначеної групи спортсменок. Так, у спортсменок із порушеннями постави в сагітальній площині зменшення частки осіб із низьким рівнем стану біогеометричного профілю постави на 46,67 % супроводжувалося зростанням часток із середнім і високим рівнями на 26,67 та 20 % відповідно. Однак на 16,67 % збільшилася частка спортсменок, які перебувають у «зоні ризику».

Показники біогеометричного профілю постави спортсменок 12-14 років відповідно до його рівня після експерименту (п=38), балів

Таблиця 3