Ефективність міофасціального релізу в реабілітації спортсменів силових видів спорту

Запорізький національний університет (м. Запоріжжя)

Анотації

У статті проаналізовано результати застосування комплексної реабілітаційної програми в тренувальному процесі спортсменів силових видів спорту. Мета дослідження - оцінити ефективність міофасціального релізу в комплексній реабілітації міофасціальних больових синдромів поперекової локалізації в юнаків, які спеціалізуються на силовому триборстві. Матеріали й методи. У дослідженні брали участь 22 юнаки віком 18-20 років, котрі займались у секції силового триборства з міофасціальними больовими синдромами поперекової локалізації. Результати. Характерними клініко-біомеханічними проявами міофасціального синдрому в спортсменів-силовиків є виникнення великої кількості тригерних пунктів у м 'язах спини та попереку, що проявляються болем різного ступеня, спазмом і зниженням сили м'язів, обмеженням обсягу рухів, біомеханічними порушеннями в хребетно-рухових сегментів. Реабілітаційні програми в обох групах включали місцеве застосування фармакологічних засобів протизапальної та анестезуючої дії, лікувальний масаж за класичною методикою, лікувальні вправи корекційної спрямованості на відновлення функцій поперекового відділу хребта. У юнаків основної групи в комплексі реабілітаційних заходів застосовувалася комбінована техніка міофасціального релізу. Застосування в юнаків основної групи техніки міофасціального релізу сприяє більш виразному зниженню показника ВАШ болю до 13,34±0,14 мм проти 18,83±1,10 мм - у контрольній, показника міофасціального синдрому, відповідно, до 2,78±0,09 бала і 3,81±0,21 бала, збільшенню рухливості поперекового відділу хребта в тесті Шобера до 3,83±0,26 см до 5,01±0,24 см. Із метою усунення основних умов, що провокують виникнення або рецидиви міофасціальних синдромів, рекомендується здійснювати постійний моніторинг стану м'язової системи спортсменів, своєчасно планувати використання засобів відновлення, у тому числі міофасціального релізу в системі підготовки спортсменів силових видів спорту.

Ключові слова: силове триборство, юнаки, міофасціальний синдром, поперековий відділ хребта, міофасціальний реліз.

Надежда Богдановская, Ирина Калёнова, Кирилл Бойченко. Эффективность миофасциального релиза в реабилитации спортсменов силовых видов спорта. В статье анализируются результаты применения комплексной реабилитационной программы в тренировочном процессе спортсменов силовых видов спорта. Цель исследования - оценить эффективность миофасциального релиза в комплексной реабилитации миофасциальных болевых синдромов поясничной локализации у юношей, специализирующихся на силовом троеборье. Материалы и методы. Были обследованы 22 юноши в возрасте 18-20 лет, которые занимались в секции силового троеборья, с миофасциальным болевыми синдромами поясничной локализации. Результаты. Характерными клинико-биомеханическими проявлениями миофасциального синдрома у спортсменов-силовиков является наличие множества триггерных пунктов в мышцах спины, проявляющихся болевым синдромом различной степени выраженности, спазмом и снижением силы мышц, ограничением объема движений, биомеханическими нарушениями в позвоночно-двигательных сегментах. Реабилитационные программы в обеих группах включали местное применение фармакологических средств противовоспалительного и анестезирующего действия, лечебный массаж по классической методике, лечебные упражнения коррекционной направленности на восстановление функций поясничного отдела позвоночника. У юношей основной группы в комплексе реабилитационных мероприятий применялась комбинированная техника миофасциального релиза. Применение у юношей основной группы техники миофасциального релиза способствует более выраженному снижению показателя ВАШ боли до 13,34±0,14 мм, по сравнению с 18,83±1,10 мм - в контрольной, показателя миофасциального синдрома, соответственно, до 2,78±0,09 и 3,81±0,21 баллов, увеличению подвижности поясничного отдела позвоночника в тесте Шобера до 3,83±0,26 и 5,01±0,24 см. С целью устранения основных условий, провоцирующих возникновение или рецидив миофасциальных синдромов, рекомендуется осуществлять постоянный мониторинг состояния мышечной системы спортсменов, своевременно планировать применение средств восстановления, в том числе миофасциального релиза в системе подготовки спортсменов силовых видов спорта. міофасціальний тренувальний спортсмен

Ключевые слова: силовое троеборье, юноши, миофасциальный синдром, поясничный отдел позвоночника, миофасциальный релиз.

Nadiya Bohdanovska, Iryna Kalionova, Kyrylo Boichenko. The Effectiveness of Myofascial Release in the

Rehabilitation of Power Sports Athletes. The article analyzes the results of the use of a comprehensive rehabilitation program in the training process of power sports athletes. The objective of the study is to evaluate the effectiveness of myofascial release in the comprehensive rehabilitation of myofascial pain syndromes of lumbar localization in young men specializing in powerlifting. Materials and methods. We have examined 22 young men aged 18-20 years who were engaged in the powerlifting section, with myofascial pain syndromes of lumbar localization. Results. The characteristic clinical and biomechanical manifestations of myofascial syndrome in power athletes is the presence of many trigger points in the back muscles, manifested by pain syndrome of varying severity, spasm and decreased muscle strength, limited range of motion, biomechanical disturbances in the vertebral-motor segments. Rehabilitation programs in both groups included: topical use of pharmacological anti-inflammatory and anesthetic drugs, therapeutic massage according to the classical method, therapeutic exercises aimed at restoring the functions of the lumbar spine. Young men of the main group in the complex of rehabilitation measures used the combined technique of myofascial release. The use of myofascial release technique in young men of the main group contributes to a more pronounced decrease in the pain index group to 13,34±0,14 mm compared to 18,83±1,10 mm in the control group, myofascial syndrome index, respectively, to 2,78±0,09 points and 3,81±0,21 points, increase the mobility of the lumbar spine in the Schober test to 3,83±0,26 cm to 5,01±0,24 cm. In order to eliminate the main conditions that provoke the occurrence or relapse of myofascial syndromes is recommended: to constantly monitor the state of muscle systems of athletes, timely planning the use of recovery funds, including myofascial release in the training strength sports athletes.

Key words: powerlifting, young men, myofascial syndrome, lumbar spine, myofascial release.

Постановка наукової проблеми та її значення. Значні фізичні й психічні навантаження в сучасному спорті, без яких неможливі високі спортивні досягнення, нерідко призводять до перенапруження різних систем організму спортсменів. У практичній діяльності спортсменів силових видів спорту найчастішими наслідками тренувань є больові відчуття в м'язах, суглобах, сегментах хребта. Причому больові синдроми, зумовлені перевантаженнями опорно -рухового апарату, можуть відзначатися як у спортсменів-початківців, так і в професіоналів. За статистикою, на травму спини в силовиків доводиться близько 50 % спортивних травм [1].

Больовий синдром може бути зумовлений як гострою травмою, так і регулярною тривалою мікротравматизацією м'язів спини, яка згодом призводить до розвитку хронічного міофасціального синдрому й значно обмежує функціональні можливості спортсмена. Хронічний біль стає не лише одним із симптомів захворювання, а й уключається в його патогенез, змінюючи функціональний стан центральної нервової системи та викликаючи психофізіологічну активацію з посиленням м'язового напруження й, відповідно, болю [4]. Одним із головних патогенетичних факторів больового синдрому в кістково-м'язовій системі є первинна міофасціальна дисфункція, особливістю якої є наявність у м'яких, переважно в м'язових, сухожильних та періартикулярних структурах так званих міофасціальних тригерних точок [5].

Незважаючи на велику кількість досліджень стосовно спортивної реабілітації, на сьогодні зберігає свою актуальність проблема швидкого й ефективного відновлення спортсменів силових видів спорту з больовими синдромами поперекового відділу хребта. Значущість проблеми зумовлює як її частота, так і необхідність мінімізувати час зниження рівня фізичної активності через можливість утратити кваліфікацію. Продовження тренувань на тлі хронічного больового синдрому нерідко призводить до виникнення повторних ушкоджень хребта, що, у підсумку, призводить до втрати професійних якостей спортсмена [3]. Отже, реабілітація спортсменів із м'язовими больовими синдромами повинна забезпечувати в короткі терміни ліквідацію симптомів захворювання й тривалий період ремісії.

Аналіз фахової літератури засвідчив, що існують поодинокі публікації, у яких досліджено застосування засобів реабілітації в спортсменів із міофасціальним больовим синдромом із метою відновлення працездатності, скорочення термінів захворювання й повернення спортсменів до тренувального процесу. В арсенал реабілітаційних заходів автори пропонують уключати лікувальний масаж, електростимуляцію м'язів, тракції хребта тощо [2]. Проте актуальною є можливість застосування цих методів без відриву спортсмена від тренувального процесу. Такі засоби повинні відповідати індивідуальним особливостям спортсменів, сприяти максимально ефективній реалізації їх можливостей, а також мати прикладний характер [7]. Усе це зумовлює актуальність досліджень, спрямованих на вивчення ефективності м'яких міофасціальних технік у реабілітації спортсменів силових видів спорту з м'язовими больовими синдромами.

Мета дослідження - оцінити ефективність міофасціального релізу в комплексній реабілітації міофасціальних больових синдромів поперекової локалізації в юнаків, які спеціалізуються на силовому триборстві.

Матеріали та методи дослідження. Із метою вивчення ефективності запропонованих реабілітаційних заходів під спостереженням перебували 22 юнаки віком 18-20 років, котрі займались у секції силового триборства й пред'являли скарги на больові відчуття в попереку, що мали постійний характер та підсилювалися під час тренувань. У ході загальноклінічного та неврологічного обстеження виявлено, що практично у всіх юнаків болі в попереку мали м'язову етіологію, тобто були зумовлені наявністю м'язово-тонічної дисфункції. За Міжнародною класифікацією хвороб Х переогляду (МКХ-Х) ця патологія була представлена клінічним синдромом люмбалгії з больовим синдромом переважно І ступеня. Для виключення вторинного генезу больового синдрому (аномалії розвитку попереково-крижового відділу хребта, дискогенна патологія тощо) усім юнакам проводилось інструментальне обстеження поперекового відділу хребта. У результаті обстеження сформовано основну (п = 12) і контрольну (п = 10) групи юнаків -пауерліфтерів, котрі мали міофасціальні больові синдроми поперекової локалізації.

Для оцінки функціонального стану опорно-рухового апарату спортсменів застосовано такі методи: оцінку больового синдрому за візуальною аналоговою шкалою (ВАШ) болю; оцінку рухливості хребта - за спеціальними руховими тестами (тест на гнучкість - до моменту виникнення або посилення болю, тест Шобера). Для оцінки виразності міофасціальних порушень використано методику Г.О. Іванічева, Ф.А. Хабірова [6], згідно з якою визначаються окремі компоненти міофасціальної дисфункції (виразність спонтанного болю, тонус м'язів, болючість м'яза та ступінь іррадіації болю при пальпації м'яза) і розраховується сумарний показник міофасціального синдрому (ПМФС, бал). У дослідженні оцінено такі м'язові групи: середні й великі сідничні м'язи, клубово- поперекові м'язи, косі м'язи живота, квадрантні м'язи попереку та чотириглаві м'язи стегна.

Статистичну обробку отриманих результатів проводили з використанням пакета програм Statistica 6.0. Для оцінки значущості міжгрупових відмінностей застосовували критерії Манна -Уітні- Уілкоксона. Оцінку зв'язку досліджуваних ознак здійснювали за допомогою кореляційного аналізу за Спірменом. Відмінності у всіх випадках оцінювали, як статистично значущі при р <0,05.

Результати дослідження та їх обговорення. Первинне обстеження функціонального стану м'язово-скелетного апарату в ураженій зоні хребта в юнаків обох груп не виявило істотних роз - ходжень у величинах основних досліджуваних показників (табл. 1). Головним проявом міофасціальної дисфункції була наявність больового синдрому в попереку, частіше - двосторонньої локалізації. Посилення болю виникало під час рухів у певних напрямах, статичних і динамічних навантаженнях на хребет, що обмежувало рухливість хребта та можливість проведення тренувальних занять. У всіх спортсменів на початку дослідження встановлено ознаки міофасціального синдрому, у 73 % із них - наявність тригерних зон - у межах напружених м'язів пальпувалися ділянки більш болючого м'язового ущільнення.

Таблиця 1

Показники функціонального стану опорно-рухового апарату юнаків на початку дослідження