Критерії відбору школярів до профільних спортивних класів із туризму

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки

Критерії відбору школярів до профільних спортивних класів із туризму

Ірина Войтович, Анна Климчук

Анотація

Аналіз літературних джерел засвідчив, що проблема профілізації навчання за спортивних напрямом акцентується науковцями. Водночас питання критеріїв відбору школярів до спортивних класів загалом та туристичного напряму зокрема залишається малодослідженим. Завдання наукової роботи передбачали аналіз змісту відбору майбутніх старшокласників до профільних спортивних класів; розробку та апробацію варіантів тестів оцінки фізичної й технічної підготовленості учнів із метою їх відбору до спортивних профільних класів із туризму. У статті розкрито зміни щодо змісту навчального матеріалу та державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовленості учнів із модуля «Туризм». Викладено сформовані, розроблені та апробовані орієнтовані тести фізичної та рухової підготовленості відбору учнів 9-х класів для навчання пішохідного туризму на профільному рівні. Апробація дала підставу підтвердити ефективність указаних напрацювань.

Ключові слова: туризм, профільне навчання, спортивний напрям, відбір, технічна підготовленість, фізична підготовленість.

Ирина Войтович, Анна Климчук. Критерии отбора школьников в профильные спортивные классы по туризму

Анализ литературных источников показал, что проблема профилизации обучения физической культуре акцентируєтся учеными. Вместе с тем, вопрос критериев отбора школьников в спортивные классы вообще и туристического направления в частности остается малоисследованным. Задачи научной работы предусматривали анализ содержания тестов отбора будущих старшеклассников в профильные спортивные классы; разработку и апробацию вариантов тестов оценки физической и технической подготовленности школьников с целью их отбора в спортивные туристический профильные классы. В статье раскрываются изменения относительно содержания учебного материала и государственные требования к уровню общеобразовательной подготовл енности учащихся с модуля «Туризм». Излагаются, формируются, разработываются и апробируются ориентированные тесты физической и двигательной подготовленности отбора учеников 9 -х классов для обучения пешеходному туризму на профильном уровне. Апробация позволила подтвердить эффективность указанных наработок.

Ключевые слова: туризм, профильное обучение, спортивное направление, отбор, техническая подготовленность, физическая подготовленность.

Iryna Voitovych, Anna Klymchuk. Selection Criteria of Pupils to Specialized Sport Classes on Tourism

Analysis of literary sources has shown that questions of sport-oriented education have been conducted by scholars. Nevertheless, selection criteria of pupils to specialized sport classes in general and to tourism specialized classes in particular remain mainly unexplored. The research objectives is to analyze the issue o f future senior pupils selection to specialized sport classes, elaboration and approbation of several variants of tests for estimation of their physical and technical readiness for the purpose of selection to specialized sport classes on tourism. In the article, changes in the content of educational material as well as governmental requirements for the level of general knowledge of pupils from the «Tourism» module are revealed. It is designed, developed and approved the tests of physical and motor readiness of pupils of the 9-th grades for being selected to study tourism at the profile level. Approbation made it possible to confirm the effectiveness of the obtained results.

Key words: tourism, profile education, sport direction, selection, technical readiness, physical readiness.

Постановка наукової проблеми та її значення

На сьогодні простежуємо різке погіршення стану здоров'я школярів під впливом низки факторів: зменшується об'єм рухової активності молоді; знижується відповідальне ставлення до уроку фізичної культури та самостійних занять фізичними вправами. Тому формування класів спортивного профілю відбувається неактивно.

Водночас наші дослідження дали змогу відзначити розбіжності між практичною реалізацією спортивного профілю навчання в старшій школі та бажаннями учнів у них навчатися. Результати анкетування серед учителів фізичної культури Волинської області засвідчили, що 86,4 % педагогів дали позитивну відповідь на запитання: «Чи реально те, що спортивний напрям профілізації матиме своїх прихильників серед учнів нашого міста?»

Також досліджено думку вчителів фізичної культури Волині про можливість упровадження навчального профілю «Туризм» у процес профілізації старшої школи. Відповіді на питання: «Який відсоток учнів (серед тих, які оберуть спортивний напрям), на вашу думку, може обрати навчальний профіль “Туризм”?», - дали підставу виявити, що середній показник таких школярів становить 39,6 % при діапазоні вказаних відсотків від 9 до 70 [1].

Аналіз досліджень цієї проблеми

Аналіз досліджень і публікацій засвідчив, що питання профілізації навчання за спортивним напрямом піднімалося рядом науковців: окреслення змісту навчання спортивного профілю відображено в працях Л. Іванової зі співавторами [3], М. Зубалія [2]; розкриття різних аспектів організації навчальної діяльності за цим напрямом здійснено в працях О. В. Котова [4], І. К. Латипова [5] та ін. Водночас питання критеріїв відбору школярів до спортивних класів загалом та для бажаючих вивчати пішохідний туризм у старшій школі на профільному рівні зокрема залишається відкритим і малодослідженим.

Мета роботи - сформувати та апробувати таблицю орієнтованих тестів фізичної й рухової підготовленості відбору учнів 9-х класів для навчання пішохідного туризму на профільному рівні.

Завдання дослідження:

1) проаналізувати зміст відбору майбутніх старшокласників до профільних спортивних класів, зокрема за напрямом «Туризм»;

2) розробити, сформувати й апробувати варіанти тестів оцінки фізичної та технічної підготовленості школярів із метою їх відбору до спортивних профільних класів із туризму.

Методи та організація досліджень. У процесі виконання роботи використано такі методи: теоретичне моделювання, аналіз й узагальнення літературних джерел, педагогічне спостереження, метод математичної статистики. Дослідження проводили на базі Луцької ЗОШ І-ІІІ ступенів № 11 - колегіум із вересня 2010 до листопада 2015 рр.

Виклад основного матеріалу й обґрунтування отриманих результатів дослідження

Задля визначення проблем відбору школярів до профілізації навчання з фізичної культури за модулем «Туризм» нами проведено анкетування серед учнів 9-х класів м. Луцька. Воно відбувалось двома етапами: 1-й дав змогу визначити загальне ставлення майбутніх старшокласників до допрофільного та профільного навчання; 2-й проводили серед учнів, які в попередньому обрали спортивний напрям профілізації. Це анкетування дало можливість отримати відповіді на такі питання: «Чи цікавлять Вас професії, пов'язані з руховою активністю, спілкуванням із дітьми та молоддю, подорожами?», «Чи хотіли б Ви на профільному рівні вивчати такі навчальні дисципліни, як фізична культура (основна) та географія (супутня)?». Виявлено, що ствердну відповідь на зазначені запитання дало 91,3 % опитаних. 25,0 % школярів, які брали участь у 2-му етапі анкетування, підтвердили своє бажання відвідувати профільний клас спортивного напряму за профілем «Туризм».

Також з'ясовано, чим зумовлений вибір школярами саме спортивного профілю. Думки учнів зійшлись у такій послідовності щодо вагомості запропонованих тверджень: 1 -місце - власний вибір, 2-ге - порада друзів, 3-тє - порада батьків. Переважаючим мотивом вибору спортивного напряму в учнів 10-11 класів є вдосконалення будови тіла, наступний - вступ у ВНЗ. І найбільш знівелювали 9-класники тим твердженням, що на їх вибір спортивного напряму навчання впливало проведення діагностики їхніх інтересів, нахилів і здібностей.

Ми підтримуємо думку науковців [6], що на вибір учнями майбутнього напряму профільного навчання може впливати низка факторів. Передусім, це бажання самого школяра, потім - поради батьків, друзів, традиції навчання в школі, проведення психологами діагностики інтересів нахилів і здібностей учнів, кадрові, матеріально-технічні можливості школи тощо.

Одним із головних факторів вибору спеціалізації дитиною є рівень розвитку її фізичних якостей. Тому надання переваги саме спортивному напряму профілізації є ще неостаточним, оскільки кінцевий варіант повинен уключати й навчальний профіль (відповідно до обраного виду спорту). Наприклад, за наявності в школяра хорошої загальної витривалості його бажання займатися за профілем «Гімнастика» недоцільне й має бути відкоректоване педагогом за допомогою бесід, роз'яснень про можливий вибір іншого навчального профілю, де саме ця якість є домінуючою в змагальній діяльності.

Так само повинні враховуватись і психологічні здібності дитини. Потрібно визначити рівень розвитку моральних, вольових якостей, з'ясувати, які дії більш властиві учню - індивідуальні чи командні. Тоді навчання в спортивному класі для школяра, який пройшов такий відбір, стане цікав им і бажаним.

Відбір учнів у профільні спортивні класи повинен відбуватись упродовж навчання в молодших і середніх класах на основі спостереження.

Учителю потрібно звертати увагу на здібних, цілеспрямованих дітей, направляючи їх у спортивні гуртки й секції, проводити бесіди з батьками про перспективи розвитку їхньої дитини, надавати інформацію про позашкільні навчальні заклади з певних видів спорту. Залучення школярів до організації та проведення змагань теж підвищує інтерес учнів до занять фізичною культурою й спортом, що в подальшому може сприяти вибору старшокласниками майбутнього профілю та професійної діяльності, пов'язаних саме зі сферою фізичного виховання.

Ми підтримуємо думку Н. П. Побірченко [10], що відбір учнів тісно пов'язаний із процесом профорієнтації, із метою переведення їх із пасивного об'єкта засвоєння інформації в активний. Вищезазначені вчені розробили технологію профорієнтаційної роботи, яка пройшла апробацію на факультеті фізичної культури Тернопільського педагогічного інституту й місцевого ліцею, зміст якої полягає в тому, що учень забезпечується певною сумою пропедевтичних знань із фізичної культури й на цій основі в нього формується інтерес до глибокого вивчення педагогічних наук [10].

Серед основних факторів, які вказують на готовність школярів до профільного навчання за спортивним напрямом, можна назвати такі, як уміння орієнтуватись у професійній діяльності сфери фізичної культури та спорту; усвідомлення власних можливостей, здібностей, уподобань й інтересів до певного виду спорту та напряму професійної діяльності в галузі фізичної культури; співвідношення вимог професії з особливостями особистості учня.

Отже, відбираючи школярів до спортивних профільних класів будь-якого напряму профілізації, потрібно враховувати такі аспекти:

- бажання учня;

- позицію батьків;

- стан здоров'я школяра;

- рівень фізичної підготовленості;

- можливості навчального закладу;

- успішність учня з профільного предмета «Фізична культура»;

- загальний рівень досягнень школяра;

- наявність відзнак, грамот, дипломів за участь у змаганнях різних рівнів;

- спортивні звання й розряди з певних видів спорту;

- участь учня в збірній команді міста (району), області, країни.

На основі аналізу спеціальної літератури [7, 8, 9, 11] та власного досвіду нами складено орієнтовані тести фізичної й рухової підготовленості відбору учнів 9-х класів для навчання пішохідного туризму на профільному рівні (табл. 1).

Орієнтовані тести фізичної та рухової підготовленості відбору учнів 9-х класів для навчання пішохідного туризму на профільному рівні

відбір спортивний клас туристичний