Структура професійної захворюваності спортсменів у кульовій стрільбі з гвинтівки

Размещено на http://www.allbest.ru/

Львівський державний університет фізичної культури

ім. Івана Боберського

Структура професійної захворюваності спортсменів у кульовій стрільбі з гвинтівки

Хмельницька Анна, Антонов Сергій, Пітин Мар'ян

м. Львів, Україна

Анотації

Актуальність. Стаття присвячена висвітленню проблеми професійної захворюваності спортсменів у стрільбі кульовій з гвинтівки. Мета - виявити основні захворювання у спортсменів- стрільців з гвинтівки різної кваліфікації, зумовлені їхньою професійною діяльністю. Методи: теоретичний аналіз та узагальнення науково-методичної літератури, анкетування, документальний метод, метод математичної статистики. Результати.

На основі аналізу науково-літературних джерел виявлено професійні захворювання стрільців з гвинтівки, зумовлені специфікою цього виду спорту. З врахуванням кількості підйомів гвинтівки під час виконання змагальних вправ, здійснено оцінювання навантаження, що виконує стрілець. Проаналізовано характер змін правил змагань з 2016 по 2019 рр. Проведено анкетування, що дало змогу виявити у спортсменів- стрільців з гвинтівки скарги на різні системи організму та наявність професійних захворювань, а також було описано можливі шляхи профілактики професійних захворювань стрільців з гвинтівки. Висновки. У стрільбі кульовій змагальне навантаження зросло на 27% у чоловіків і 71% у жінок. Відповідно до змагального навантаження зросли обсяги виконуваної роботи.

На фоні цих змін все частіше почали з'являтися скарги спортсменів на власне здоров'я та самопочуття. Відповідно до такої тенденції постала гостра потреба в аналізі цього явища та пошуку можливих шляхів вирішення цієї проблеми. Під час виступу на змаганнях стрілець піднімає вагу більше 2896 кг і все це навантаження найбільше розповсюджується на хребет і м'язи спини та ніг. Зростання змагального та тренувального навантаження спричиняє стрімкий розвиток професійних захворювань. У всіх спортсменів наявні скарги на опорно-руховий апарат, зокрема, болі у різних відділах хребта (100% представників МСУМК і 86% МСУ), наявність професійних захворювань у 54% серед МСУМК та 43% МСУ. Ця тенденція є негативною, тому важливим питанням постає збереження здоров'я стрільців з гвинтівки в ході їх професійного зростання.

The structure of occupational diseases of rifle shooters in shooting sport Khmelnytska Anna, Antonov Sergiy, Pityn Maryan

Actuality. article is devoted to the problem of professional diseases of athletes in rifle shooting sport. Purpose - to identify major diseases in rifle athletes of different qualifications due to their professional activities. Methods: theoretical analysis and generalization of scientific and methodological literature, questionnaire, documentary method, method of mathematical statistics. Results. Based on the analysis of scientific and literary sources, professional diseases of rifle shooters due to the specificity of this sport have been revealed. Taking into account the number of rifle rises during the competitive exercises, an assessment of the load performed by the shooter. The nature of changes in the competition rules from 2016 to 2019 is analyzed. A survey was conducted to identify athletes from rifle shooters with complaints about various body systems and the presence of occupational diseases, and also described possible ways to prevent occupational disease in athletes rifle shooters. Conclusions. In shooting, the competitive load increased by 27% in men and 71% in women. Against the background of these changes, sportsmen's complaints about their health and well-being are becoming increasingly common. According to this trend, there is an urgent need to analyze this phenomenon and possible ways of solving this problem. In competitions, the shooter lifting weight more than 2896 kg and this load is most extended to the spine and back and leg muscles. Increase in competitive and training load causes rapid development of occupational diseases. All athletes have complaints about the musculoskeletal system, including pain in different parts of the spine (100% of MSIC and 86% of MSU), occupational diseases in 54% of MSIC and 43% of MSU. This trend is negative, so the important issue is maintaining the health of rifle shooters during their professional development.

Структура профессиональной заболеваемости спортсменов в пулевой стрельбе из винтовки Хмельницкая Анна, Антонов Сергей, Питьт Марьян

Актуальность. Статья посвящена проблеме профессиональной заболеваемости спортсменов в стрельбе пулевой из винтовки. Цель - выявить основные заболевания у спортсменов-стрелков из винтовки различной квалификации, обусловленные их профессиональной деятельностью. Методы: теоретический анализ и обобщение научнометодической литературы, анкетирование, документальный метод, метод математической статистики. Результаты. На основе анализа научно-литературных источников выявлены профессиональные заболевания стрелков из винтовки, обусловленные спецификой данного вида спорта. С учетом количества подъемов винтовки во время выполнения соревновательных упражнений, осуществлено оценивание нагрузки, которую выполняет стрелок. Проанализирован характер изменений правил соревнований с 2016 по 2019 гг. Проведено анкетирование, которое позволило выявить у спортсменов-стрелков из винтовки жалобы на различные системы организма и наличие профессиональных заболеваний, а также было описано возможные пути профилактики профессиональных заболеваний стрелков из винтовки. Выводы. В стрельбе пулевой соревновательная нагрузка возросла на 27% у мужчин и 71% у женщин. В соответствии с соревновательной нагрузкой возросли и объемы выполняемой работы. На фоне этих изменений все чаще стали появляться жалобы спортсменов на собственное здоровье и самочувствие. Согласно такой тенденции возникла острая потребность в анализе этого явления и поиска возможных путей решения данной проблемы. Во время выступления на соревнованиях стрелок поднимает вес более 2896 кг и вся эта нагрузка в большей мере распространяется на позвоночник, мышцы спины и ног. Рост соревновательных и тренировочных нагрузок вызывает стремительное развитие профессиональных заболеваний. У всех спортсменов присутствуют жалобы на опорнодвигательный аппарат, в частности на боли в различных отделах позвоночника (100% представителей МСУМК и 86% МСУ), профессиональные заболевания встречаются у 54% среди МСУМК и 43% МСУ. Эта тенденция является негативной, поэтому важным вопросом является сохранение здоровья стрелков из винтовки в ходе их профессионального роста.

Постановка проблеми. За останні роки в стрільбі кульовій спостерігається зміна правил змагань, а також включення нових вправ у програму змагань. Це, в свою чергу, викликало збільшення змагального та навчально-тренувального навантаження на спортсмена [4].

У сучасному спорті успіху досягають тренери та спортсмени, які враховують усі необхідні складові підготовки, детально аналізують тенденції змін правил та адаптуються до них, а також відповідально ставляться до відновлення організму спортсмена. Це підтверджує успішний виступ спортсменів тих країн, які значну увагу приділяють усім складовим підготовки та відновлювальним процесам, що, у свою міру, в майбутньому будуть сприяти продовженню їх спортивної кар'єри.

На фоні всіх цих змін можна відзначити потребу в забезпеченні оптимального рівня підготовленості спортсменів, а також зменшенню негативного впливу статичного навантаження тривалої дії.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Аналізуючи науково-літературні джерела, відстежується недостатнє висвітлення цієї проблеми, особливо в останні роки. В свою чергу Сіняков О. Ф. акцентував увагу на проблемі негативного впливу статичного навантаження у стрільбі з гвинтівки на опорно-руховий апарат спортсменів, проте, зі зміною правил і зміною характеру підготовки відповідної сучасної літератури недостатньо [14]. Грішин А.В. висвітлює проблему органів слуху та їх профілактику в стрільців [11]. Козяр М.М., Виноградський Б.А., Ковальчук А.М. описали заходи щодо усунення несприятливих впливів стрільби на організм [7]. З вітчизняної професійної літератури, наявності захворювань приділяв свою увагу Мухін В.М. [9]. Таким чином, постає актуальне питання дослідження професійних хвороб у стрільців з гвинтівки.

Автори у спеціалізованій спортивно-стрілецькій літературі розглядають фізіологічні процеси роботи організму стрільця без згадки виникнення будь-яких професійних захворювань [6, 16].

У зв'язку з тим, що об'єктивно зросло навантаження на спортсменів у стрільбі з гвинтівки, наявна спеціалізована наукова та навчально-методична література не враховує сучасного характеру стрільби. Тому є актуальним пошук нових засобів підтримання та підвищення рівня спеціальної працездатності спортсменів у стрільбі кульовій з гвинтівки.

Мета роботи - виявити основні захворювання у спортсменів-стрільців з гвинтівки різної кваліфікації, зумовлені їхньою професійною діяльністю.

Методи дослідження: теоретичний аналіз та узагальнення науково-методичної літератури, анкетування, документальний метод, метод математичної статистики.

Результати досліджень. Успішні та стабільні виступи стрільця, повноцінні тренувальні заняття певною мірою залежать від стану здоров'я і функціонального рівня всіх систем його організму [10]. Педагогічні спостереження і спеціальні медичні дослідження показують, що багаторічна спеціалізація в стрілецькому спорті пов'язана з досить одноманітною, тривалою і важкою роботою. Робоча поза стрільця дуже специфічна й у значній мірі відрізняється від звичайної повсякденної пози людини [10]. У підсумку на опорно-руховий апарат доводиться чимале навантаження, що може призводити до травм і захворювань. Це нерідко змушує обмежувати або навіть тимчасово переривати тренування [14].

Порівняно часто у стрільців реєструються хронічні захворювання опорно-рухового апарату, що становлять 53% їх патології. Найбільший відсоток серед захворювань опорно-рухового апарату складають хвороби суглобів і зв'язкового апарату - 22,7 %, остеохондрози хребта - 12,3 %, кісток і окістя - 8 % [14]. Нерідко серед захворювань опорно-рухового апарату стрільців відзначаються остеохондропатії. Виявляються вони зазвичай під впливом хронічної мікротравматизації, високих механічних навантажень, особливо при статичних умовах, а також можуть бути наслідком порушення обміну, нервової трофіки і аномалії окостеніння. Остеохондропатії виникають в основному в дитячому та юнацькому віці, що особливо важливо враховувати при сучасному омолодженні спорту.

В ході тренувальної та змагальної діяльності страждає також слуховий апарат. Ніяке лікування і ніякий навіть найсучасніший слуховий апарат не зможуть повністю відновити слух.

Відомо, що один гучний «вибух» звуку або постійний гучний звук можуть привести до погіршення слуху, і цей процес незворотній. Постріл являє собою звук, що виникає на дуже короткий час, але з великою кількістю верхніх хвиль. У тирі через велику кількість самих пострілів і їх відбивання від стін навантаження досить високе [13].

Також проблеми зустрічаються й у зоровому аналізаторі. На сьогоднішній день практично всі стрільці з гвинтівки використовують монокулярне прицілювання (прицілювання одним оком). Звичайне примружування лівого ока є низькоефективним, оскільки воно майже завжди супроводжується більшим або меншим напруженням м'язів повіки і тиском повіки ока, яке виконує прицілювання на очне яблуко; останнє впливає на світлозаломлюючий апарат. Також викликає мимовільне розширення зіниці відкритого ока у відповідь на прикриття або замруження іншого[15].

Характеристика змагальних навантажень стрільців з гвинтівки. Для визначення змагального навантаження було підраховано кількість піднімань зброї під час виконання змагальних вправ і ця кількість помножена на вагу гвинтівки, таким чином, у роботі було вирахувано змагальне навантаження у кілограмах.

Найбільші зміни відбулись у стрільбі з пневматичної гвинтівки, оскільки в програму змагань було додано нові вправи для стрільби з пневматичної гвинтівки (ГП-МІХ та окремий командний старт). Стрільба з пневматичної гвинтівки на сьогодні має ключове значення, так як останніми роками кількість змагальних вправ тільки збільшується. Міжнародна федерація стрілецького спорту робить ставку саме на неї, тому що цей тип зброї не потребує зайвих витрат на придбання та спрощує перевезення по всьому світу.Також значним нововведенням стало збільшення кількості пострілів для жінок відповідно до чоловіків (у стрільбі з пневматичної гвинтівки 40 пострілів замінили на 60, що дало змогу зрівняти чоловіче та жіноче навантаження).

Основні зміни у стрільбі з малокаліберної гвинтівки полягали у збільшенні кількості пострілів для вправи МГ-5 у жінок. До внесення змін жінки виконували 60 залікових пострілів із трьох положень, а на сьогоднішній день кількість пострілів зросла до 120-ти і зрівнялася з чоловічою вправою МГ-6.

Таблиця 1 Загальне змагальне навантаження на стрільців з гвинтівки

Порівнюючи навантаження першого етапу (2016 р.) і сьогоднішнє навантаження, очевидними стають значні зміни, а саме: в чоловіків загальне навантаження збільшилось на 27%, у жінок - на 71%.

Відповідно до отриманих статистичних даних випливає потреба в збереженні здоров'я спортсменів і профілактиці професійних захворювань.

Аналіз професійної захворюваності кваліфікованих стрільців з гвинтівки. Проаналізувавши характер і величину навантаження на спортсменів під час навчально-тренувальної та змагальної діяльності стає очевидним, що такий обсяг навантаження може негативно впливати на стан фізичного здоров'я. Відповідно до того, було доцільно провести анкетування серед висококваліфікованих спортсменів для встановлення наявності негативного впливу високих спортивних навантажень у стрільбі з гвинтівки.

На основі аналізу літературних джерел і власного спортивного досвіду для цієї роботи було створено спеціалізовану анкету для аналізу стану здоров'я спортсменів. За бажанням респонденти відповідали на запитання анонімно. В опитуванні взяли участь 20 висококваліфікованих спортсменів, 7 з яких мають звання Майстра Спорту України, 12 -- Майстри Спорту України Міжнародного класу та 1 Заслужений Майстер Спорту України.

Наступним кроком було проведено аналіз анкетування, підрахунок даних і занесення їх у табл. 2.

Отримані дані, подані у таблиці, свідчать про високий відсоток скарг спортсменів на різні системи організму, а також про наявність професійних захворювань внаслідок занять стрільбою кульовою з гвинтівки.

Аналізуючи дані анкетування було виявлено, що найчастіше спортсмени скаржаться на опорно-руховий апарат (100% опитуваних).

Біль у суглобах турбує 46% опитуваних серед МСМКУ та 57% серед МСУ. Ці скарги зумовлені великим статичним навантаженням на суглобові з'єднання внаслідок довготривалого утримування зброї.

На біль у хребті скаржаться 100% опитуваних серед МСМК і 86% опитуваних серед МС, а найбільше скарг виявлено на поперековий відділ хребта -- 100% серед МСМК і 86% серед МС. Ці прояви обумовлені неприроднім положенням хребта стрільця з гвинтівки під час стійки для стрільби стоячи. Ця ділянка хребта отримує найбільше навантаження під час стрільби, тому саме там спостерігаються найбільші зміни (зміщення хребців, грижі, остеохондропатії, протрузії).

Таблиця 2 Результати анкетування висококваліфікованих спортсменів у стрільбі з гвинтівки щодо наявності негативного впливу високих спортивних навантажень

Скарги на зір теж є досить поширеними - 85% опитуваних МСМК мають відповідні скарги та 86% опитуваних МС. Отримані цифри свідчать про значне навантаження на цю систему організму, оскільки монокулярне прицілювання призводить до пришвидшеної втоми обох очей і різну роботу м'язів ока. стрілець гвинтівка професійний навантаження

Скарги на слух зустрічаються значно рідше - 15% серед опитуваних МСМК і 43% серед МС. Отримані результати можна пояснити застосуванням допоміжних засобів (берюшів), що пом'якшують негативний вплив на слуховий апарат, а також кількістю годин стрільби з малокаліберної зброї (яка, в порівнянні з пневматичною, завдає більшої шкоди слуховому аналізатору людини).

Серед захворювань у спортсменів зустрічались остеохондроз і остеохондропатія, артроз, сколіоз, кили Шморля, протрузія, міжхребцева грижа, зношення дисків, зміщення дисків, гігрома.

Частота скарг і захворювань опорно-рухового апарату в кваліфікованих спортсменів більша, ніж у менш кваліфікованих спортсменів, що, в певній мірі, пов'язано з більш високими фізичними навантаженнями в тренувальному та змагальному процесах. Значний відсоток таких змін у провідних спортсменів пояснюється недостатньо відповідальним ставленням до лікування травм, відновленням тренувань до настання функціонального відновлення, а також тим, що не вирішено ще повністю питання про ефективні засоби відновлення після великих за обсягом фізичних навантажень.

Також варто зазначити, що всі опитувані використовують профілактичні заходи, самостійно підбираючи фізичні вправи й оздоровчі системи. Саме в цьому і полягає актуальність розробки обґрунтованої спеціалізованої програми для стрільців з гвинтівки.

Шляхи профілактики професійних захворювань стрільців з гвинтівки. Профілактика спортивного травматизму вимагає насамперед детального вивчення причин і обставин, що викликали травму. Навіть незначна травма повинна аналізуватися лікарем, тренером і самим постраждалим, щоб згодом можна було усунути її конкретну причину і виключити можливість повторення.

Оскільки 100% опитуваних мають скарги на опорно-руховий апарат, зокрема, найбільше на біль у різних відділах хребта, біль у м'язах і суглобах, то доцільно використовувати фізичні вправи, що мають спрямування на ці ділянки. Враховуючи те, що при стрільбі з гвинтівки відбувається постійне навантаження на міжхребцеві диски, то систематично слід використовувати вправи, спрямовані на зміцнення м'язів спини, прямих і косих м'язів живота, а також засоби, що сприяють розвантаженню і відновленню міжхребцевих дисків - плавання, різні види витягування, масаж, мануальну терапію. Для попередження і лікування остеохондрозу і деяких інших захворювань хребта часто використовуються похилі площини. У такому положенні під вагою власного тіла досягаються розвантаження і витягання сегментів хребетного стовбура. Це сприяє збільшенню міжхребцевих проміжків, зменшенню внутрішньодискового тиску і компресії на нервові корінці та судини, розтягненню і розслабленню напружених м'язів. Серед таких тренажерів заслужене визнання набув профілактор В.В.Євмінова. Розроблені автором комплекси фізичних вправ, що виконуються на фоні розвантаження хребта, сприяють зміцненню глибоких і поверхневих м'язів спини, формуванню м'язового корсета, що є основою нормального функціонування і захисту структур хребетного стовпа.

Для профілактики порушень постави Мухін В.М. рекомендує застосовувати коригуючі вправи, що усувають імовірність розвитку дефекту постави [9].

Відповідно до отриманих даних про біль у м'язах (54% у МСУМК і 71% у МСУ), очевидно, що фізичні вправи варто спрямовувати на розвиток м'язів спини, оскільки надмірні статичні навантаження висувають високі вимоги до розвитку цієї групи м'язів. Програми тренувань слід підбирати індивідуально, враховуючи особливості спортсмена, але для загального використання можуть підійти заняття на профілакторі В.В. Євмінова за програмою для розвитку м'язів спини. Також варто наголошувати на актуальності використання сауни для повноцінного відновлення після виснажливих тренувань.

Профілактику порушень зорового аналізатора досить легко проводити самостійно, оскільки на сьогоднішній день є велика кількість описаних методик. Корегувальна гімнастика для очей, вправи для зняття втоми, вправи для покращення роботи м'язів ока - все це можна включати у профілактичні заходи для стрільців з гвинтівки. Нерідко дискомфорт в очах обумовлений їх сухістю (через зменшення частоти моргання під час прицілювання), тому для зволоження застосовуються спеціальні очні краплі.

На сучасному етапі розвитку стрільби кульової належним чином не розроблено методику профілактики професійних захворювань. Саме тому, актуальною є розробка спеціалізованої програми, яку можна було б застосовувати як для профілактики професійних захворювань, так і для стимуляції відновних процесів з метою зниження негативного впливу високих тренувальних і змагальних навантажень на організм спортсмена.

Висновки. За останні роки у стрільбі кульовій офіційні правила змагань зазнали значних змін, що здебільшого полягали у збільшенні кількості пострілів і часу виконання змагальних вправ. Лише змагальне навантаження зросло на 27% у чоловіків і 71% у жінок. Відповідно до змагального навантаження зросло і тренувальне, що в поєднанні становлять колосальні обсяги виконуваної роботи. На фоні цих змін все частіше почали з'являтися скарги спортсменів на власне здоров'я та самопочуття. Відповідно до такої тенденції постала гостра потреба в аналізі цього явища та пошуку можливих шляхів вирішення цієї проблеми.

Зміст інформації в науково-методичних джерелах значно відстає від сучасних, оскільки вони містять інформацію відповідно до правил змагань 1980-х років. Крім того, висвітленню цієї проблеми присвячено лише декілька статей, що не містять належної інформації щодо виникнення та профілактики професійних захворювань.

Відповідно до поставлених завдань було здійснено оцінювання навантаження, яке здійснює стрілець з гвинтівки під час виконання змагальних вправ і подальший його вплив на організм спортсмена. Під час виступу на змаганнях стрілець піднімає вагу більше 2896 кг і все це навантаження найбільше розповсюджується на хребет і м'язи спини та ніг. Саме тенденція зростання змагального та тренувального навантаження спричиняє стрімкий розвиток професійних захворювань.

Було проведено анкетування, що підтвердило значну кількість скарг спортсменів на різні системи організму. Зокрема, скарги на опорно-руховий апарат становили 100% від усіх опитуваних. Скарги на болі у різних відділах хребта становили 100% у МСУМК і 86% у МСУ, тому очевидно, що при збільшенні обсягів роботи у МСУ можливий варіант погіршення їх здоров'я та прояву професійних захворювань. Також про це свідчить наявність професійних захворювань у 54% серед МСУМК та 43% МСУ. Ця тенденція є негативною, тому важливим питанням постає збереження здоров'я стрільців з гвинтівки в ході їх професійного зростання.

Перспективи подальших досліджень можуть полягати у створенні спеціалізованої програми для стрільців з гвинтівки, яка б постала на захисті та збереженні здоров'я спортсменів.

Список літературних джерел

1. Власов А. П., Виноградський Б. А., Демічковський А. П., Лопатьєв А. О. Аналіз рухових дій при виконанні стрілецьких вправ. Вісник Чернігівського державного педагогічного університету. Чернігів, 2010. Вип. № 81. 561-565 с.

2. Володина И. С. Подготовка стрелка спортсмена. М: РГАФК, 1995. 117 с.

3. Годик М. А. Контроль тренировочных и соревновательных нагрузок. М.: Физкультура и спорт, 1980. 71 с.

4. Демічковський А. П., Лопатьєв А. О., Пітин М. П. Еволюція правил змагань зі стрільби кульової з гвинтівки. Спортивний вісник Придніпров'я. Дніпропетровськ, 2015. Вип. № 3. 41-44 с.

5. Джгамадзе Т. А., Корх А. Я., Володина И. С

6. Подготовка стрелка из пневматического оружия: методическая разработка для студентов и слушателей РГАФК. М.: Изд. Редакционно-издательского отдела РГАФК, 1998.

7. Иткис М. А. Специальная подготовка стрелка- спортсмена. М.: ДОСААФ, 1982. 128 с.

8. Козяр М. М., Виноградський Б. А., Ковальчук А. М. Основи влучної стрільби. Львів: СПОЛОМ 2008. 89-90 с.

9. Матвеев Л. П. Соревновательная деятельность спортсмена и система спортивных соревнований: учебное пособие для студентов и слушателей факультета повышения квалификации РГАФК. М.: 1996. 20-31 с.

10. Мухін В. М. Фізична реабілітація: навчальний посібник. Київ: НУФВСУ Олімпійська література, 2005р. 355-365 с.

11. Гачеладзе Я. В., Орлов В. А. Физическая подготовка стрелка. Стрелковый портал Украины.

12. Гришин А. В. Проблемы и профилактика

13. органов слуха у стрелков. Стрелковый портал Украины.

14. Иткис М. А. Техника стрельбы из винтовки.

15. Как наушники для стрельбы защищают органы слуха. Стрелковый портал Украины.

16. Синяков А. Ф. Хронические заболевания опорно-двигательного аппарата стрелков. Стрелковый портал Украины.

17. Юрьев А. А. Пулевая спортивная стрельба:

18. Глаз и его работа во время прицеливания. Стрелковый портал Украины.

19. Юрьев А. А. Пулевая спортивная стрельба.

20. Стрелковый портал Украины.

References

1. Vlasov, A., Lopatiev, A., Vynohradskyi, B., &

2. Demichkovskiy, A (2010). Analiz rykhovykh dii pry vykonanni striletskykh vprav. Visnyk Chernihivskoho derzhavnoho pedahohichnoho universytetu. Chernihiv [in Ukrainian].

3. Volodina, I. (1995). Podhotovka strelka sportsmena [Athlete arrow training]. Moskva: RHAFK [in Russian].

4. Hodik, M. (1980). Kontrol trenirovochnykh I sorevnovatelnykh nahruzok [Control of training and competitive loads]. Moskva: Fizkultura i sport [in Russian].

5. Demichkovskiy, A., Lopatiev, A., & Pityn M. (2015). Evoliutsiia pravyl zmahan zi strilby kulovoi z hvyntivky [The evolution of the rules of competition for firing a rifle]. Sportyvnui visnyk Prydniprovia, 3, 41-44 [in Ukrainian].

6. Dzhahamadze, T., Korkh, A., & Volodina, I. (1998).

7. Podhotovka strelka iz pnevmaticheskoho oruzhyia: metodicheskaia razrabotka dlia studentov i slushatelei RHAFK [Preparation of a shooter from airguns: a methodological development for students and students]. Moskva: Redaktsyonno-izdatelskoho otdela RHAFK [in Russian].

8. Itkis, M. (1982). Spetsyalnaia podhotovka strelka- sportsmena [Special training of athlete shooter]. Moskva: DOSAAF [in Russian].

9. Koziar, M., Vynohradskyi, B., & Kovalchuk, A. (2008). Osnovy vluchnoi strilbi [Basics of precision shooting.]. Lviv: SPOlOm [in Ukrainian].

10. Matveev, L. (1996). Sorevnovatelnaia deiatelnost sportsmena i sistema sportivnykh sorevnovanii: uchebnoe posobie dlia studentov i slushatelei fakulteta povysheniia kvalifikatsii RHAFK [Competitive activity of an athlete and the system of sports competitions: a manual for students and students of the advanced training faculty]. Moskva [in Russian].

11. Mukhin, V. (2005). Fizychna reabilitatsiia: navchalnyi posibnyk [Physical rehabilitation: a textbook]. Kyiv: NUFVSU Olimpiiska literatura [in Ukrainian].

12. Hacheladze, Ya., & Orlov, V. Fizicheskaia podhotovka strelka. (2020). Strelkovyi portal Ukrainy [Shooting portal of Ukraine].

13. Hrishyn, A. Problemy i profilaktyka orhanov slukha u

14. Strelkov. (2020). Strelkovyi portal Ukrainy [Shooting portal of Ukraine].

15. Itkis, M. Tekhnika strelby iz vintovki. (2020). Strelkovyi portal Ukrainy [Shooting portal of Ukraine].

16. Kak naushniki dlia strelby zashchishchaiut oigany slukha. (2020). Strelkovyi portal Ukrainy [Shooting portal of Ukraine].

17. Siniakov, A. Khronicheskie zabolevaniia oporno-dvihatelnoho aparata Strelkov. (2020). Strelkovyi portal Ukrainy [Shooting portal of Ukraine].

18. Yurev, A. Pulevaia sportivnaia strelba: Hlaz i eho rabota vo vremia pritselivaniia. (2020). Strelkovyi portal Ukrainy [Shooting portal of Ukraine].

19. Yurev, A. Pulevaia sportivnaia strelba. (2020). Strelkovyi portal Ukrainy [Shooting portal of Ukraine].

Размещено на Allbest.ru