Фізичний розвиток у факторній структурі спортивної діяльності юних стрибунів у воду

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного (м. Львів)

Фізичний розвиток у факторній структурі спортивної діяльності юних стрибунів у воду

Андрій Арабський

Анотація

фізичний юний стрибун спортивний

Факторна структура спортивної діяльності юних стрибунів у воду дає змогу найбільш повно та об'єктивно визначити й обґрунтувати методику навчально-тренувального процесу в спорті. Проблема полягає в недостатності інформації методологічного характеру, в основу якої було б покладено математичний (факторний) аналіз рухової діяльності юних стрибунів у воду. Тому існує потреба в такому дослідженні. Мета нашої роботи - дослідження ролі фактора фізичного розвитку юних стрибунів у воду (9-13 років) на етапі початкової й поглибленої спортивної підготовки. Для проведення дослідження сформовано дві експериментальні групи хлопчиків 9-13 років і дівчаток 9-11 р. У результаті дослідження ми ідентифікували показники фізичного розвитку дівчат і хлопців, котрі мають найбільшу факторну вагу й інформативність для навчально-тренувального процесу в стрибках у воду.

Ключові слова: фізичний розвиток, факторний аналіз, стрибки у воду, спортивно-технічна підготовленість.

Аннотация

Андрей Арабский. Физическое развитие в факторной структуре спортивной деятельности юных прыгунов в воду. Факторная структура спортивной деятельности юных прыгунов в воду позволяет наиболее полно и объективно определить и обосновать методику учебно-тренировочного процесса в спорте. Проблема заключается в недостаточности информации методологического характера, в основе которой лежал бы математический (факторный) анализ двигательной деятельности юных прыгунов в воду. Поэтому есть необходимость в таком исследовании. Целью нашей работы является исследование роли фактора физического развития юных прыгунов в воду (9-13 лет) на этапе начальной и углубленной спортивной подготовки. Для проведения исследования сформированы две экспериментальные группы мальчиков 9-13 лет и девочек 9-11 лет. Результат. В ходе исследования мы идентифицировали показатели физического развития девочек и мальчиков, имеющих наибольший факторный вес и информативность для учебно-тренировочного процесса в прыжках в воду.

Ключевые слова: физическое развитие, факторный анализ, прыжки в воду, спортивно-техническая подготовленность.

Abstract

Andriy Arabskyi. Physical Development in The factor Structure of Sports Activity of Young Divers. The factor structure of the sports activity of young divers allows fully and objectively define and substantiate the methodology of the educational and training process in sport. The problem consists in the lack of information of methodological character, in the basis of which there is mathematical (factor) analysis of the motor activity of young divers. Therefore, there is a need for such study. The objective of our work is to study the factor role ofphysical development of young divers (aged 9-13 years) at the stage of initial and in-depth sports training. Two experimental groups of boys (aged 9-13 years) and girls (aged 9-11 years) were formed for this study. As a result, within the course of our research we identified the indicators of physical development for girls and boys who have the most factor weight and are informative for the training process of diving.

Key words: physical development, factor analysis, diving, sports and technical training.

Постановка наукової проблеми та її значення. На сьогодні визначення спортивної придатності в стрибках у воду набуло особливо важливого значення. У наукових дослідженнях це питання мало вивчено, а тенденції розвитку цього виду спорту такі, що відбувається безперервний процес ускладнення стрибків і підвищення вимог до якості їх виконання. Розуміння цього зумовлює напрями досліджень, які протягом останніх десятиліть проводяться у сфері олімпійського спорту.

Аналіз досліджень цієї проблеми. Розкриття питань побудови оптимальної структури процесу багаторічного вдосконалення спортсменів простежуємо в працях таких науковців, як І. Самокіш (2010); Є. Ширковець (2011); В. Волков (2008); розгляд періодизації тренувального процесу протягом року - Л. Денисова (2008); К. Харченко (2008); А. Єфремов (2012); а проблеми підготовки юних спортсменів - А. Самсонова (2005, 1993); В. Коренберг (2004); моделювання й прогнозування в спорті - М. Шестаков (2003); В. Болобан (2009), індивідуалізації тренувального процесу - Є. Волков (2006), В. Гамалій (2004), Ж. Козіна (2009), визначення вікової межі етапів багаторічної підготовки й оптимальної тривалості кар'єри спортсменів - К. Сахновський (1997, Л. Матвєєв 2001).

Проте залишається актуальним питання щодо можливості відбору дітей для занять стрибками у воду з метою покращення спортивних результатів у подальшому.

Мета цієї статті - дослідити роль фактора фізичного розвитку юних стрибунів у воду (9-13 років) на етапі початкової та поглибленої спортивної підготовки.

Методи та організація досліджень. Для досягнення поставленої мети застосовано такі методи дослідження, як аналіз й узагальнення літературних джерел, педагогічна оцінка та аналіз результатів змагань, методи антропометрії й соматоскопії, методи математичної статистики.

Виклад основного матеріалу та обґрунтування отриманих результатів дослідження. Наше комплексне дослідження передбачало динамічне трьохрічне спостереження за юними стрибунами у воду 9-13 років. У динамічному експерименті взяли участь 149 хлопчиків та 96 дівчаток, а також нами перевірено зміни показників фізичного розвитку хлопців і дівчат протягом п'яти років (пх=20, пд=20).

Антропометричні вимірювання, визначення швидкості простої сенсомоторної реакції й усвідомленої саморегуляції сенсомоторної діяльності, дослідження вестибулярної стійкості проводили в лабораторних умовах на тренувальних базах. Усі вимірювання виконували перед початком тренувальних занять із ранку та в обід (із 9- до 15-ї год).

У попередніх дослідженнях нами визначено, що фактор фізичного розвитку займає провідне місце в структурі спортивної діяльності хлопчиків 9-13 років і дівчаток 9-11-річного віку. У дівчаток 12 та 13 років він утрачає своє значення, що пов'язано з функціональними особливостями організму респондентів.

Засвоїти програму стрибків і виконати її на високому технічному рівні може лише той спортсмен, який володіє достатніми здібностями, що дають йому змогу досягнути бажаного результату. Для виявлення співвідношень між різними видами підготовленості, які більш повно характеризують спортивну діяльність юних стрибунів у воду з 9- до 13-ти років, і для установлення відмінностей хлопчиків та дівчаток одного віку, проведено вивчення комплексу факторів (рівня фізичного розвитку, фізичної підготовленості, швидкості сенсомотоних реакцій і вестибулярної стійкості), від яких залежить успішність рухової діяльності спортсменів - стрибунів у воду.

У результаті досліджень отримано відомості про фізичний розвиток хлопчиків та дівчаток, котрі займаються стрибками у воду.

Аналіз отриманих даних дає підставу констатувати, що в цей період відбувається бурхливий розвиток дитячого організму. Так, за досліджуваний час хлопчики в середньому додають у вазі 12,7 кг (47,5 %), ріст збільшується на 19,2 см (15,1 %), а окружність грудної клітини - на 8,7 см (12,5 %).

Дівчатка за цей період додають у вазі в середньому 12,2 кг (50,6 %), у рості - 20,9 см (16,5 %), а в окружності грудної клітини - 10,2 см (16,2 %).

Для визначення особливостей темпів фізичного розвитку хлопчиків та дівчаток розглянуто темпи річних приростів досліджуваних показників.

У дівчаток відбувається поступове зниження річних приростів маси тіла до 12-річного віку й різке їх збільшення із 12 до 13 років, що пов'язано з початком пубертатного розвитку. Річне збільшення (у %) ростових показників майже однакове з 9 до 11 років. Починаючи з 12-річного віку, річні прирости довжини тіла дещо знижуються, а в 13 років тіла відповідають нормі 9-річних дітей.

Зміни річних приростів довжини тіла в дівчаток, пов'язані, передусім, із пубертатним періодом, який спостерігаємо в дівчаток у 12-13 років, а в хлопчиків - у 14-15. Це підтверджується також даними біологічного віку юних стрибунів у воду, отриманими в наших дослідженнях (табл. 1).

Таблиця 1. Вікова динаміка річних прибавок основних ознак фізичного розвитку юних стрибунів у воду, %

Таблиця 2. Біологічний вік юних стрибунів у воду, балів

Із наведених вище даних видно, що всі хлопчики до 12-річного віку мають нульовий (0) бал біологічної зрілості й лише в 13 років окремі хлопці вступають у період пубертатного розвитку. Серед дівчат є 9-річні, які вступили в період пубертатного розвитку (0,5), а до 11-12 років деякі дівчатка мають 3 бали біологічної зрілості, а в 13 років уже всі дівчата, яких ми досліджували, вступили в пубертатний період (табл. 2).

Для виявлення взаємозв'язків між показниками фізичного розвитку та спортивно-технічної підготовленості юних стрибунів у воду проведено кореляційний аналіз.

Попередній аналіз кореляційних матриць засвідчив, що найбільша кількість ознак пов'язана з трьома показниками спортивно-технічної підготовленості, а саме: сумою коефіцієнтів складності (КС) усіх стрибків програми, середнім КС довільних стрибків та зі спортивним результатом. У зв'язку з цим розглянемо взаємозв'язки даних фізичного розвитку з цими трьома показниками спортивно- технічної підготовленості хлопчиків і дівчаток (табл. 3).

Як бачимо з даних табл. 3, характер взаємозв'язків показників, які вивчаються, у групах хлопчиків змінюються в міру вікового розвитку, що свідчить про зміну вимог до морфофункціональних даних юних стрибунів у воду на різних етапах становлення спортивної майстерності. Так, негативний характер взаємозв'язків ознак фізичного розвитку 9-річних спортсменів з усіма трьома показниками спортивно-технічної підготовленості свідчить про те, що в цьому віці на етапі закінчення початкового відбору найбільш успішними виявляються хлопчики невеликого росту із відносно короткими кінцівками та легким скелетом.

Таблиця 3. Взаємозв'язок показників фізичного розвитку зі спортивно-технічною підготовленістю юних стрибунів у воду 9-13 років

Примітки. Нулі в коефіцієнтів кореляції відсутні; ЕКС - сума коефіцієнтів складності всіх стрибків; ср. КС - середній коефіцієнт складності довільних стрибків; С.Р. - спортивний результат у балах.

Підкреслено достовірно значимі коефіцієнти кореляції.

Зміна характеру взаємозв'язків в 10-, 11- та 12-річних хлопчиків і достовірно значимі кореляції показників спортивно-технічної підготовленості з м'язовою масою, яка побічно характеризує силу, свідчить про те, що в цьому віці сильні спортсмени з більш високим рівнем фізичного розвитку з-поміж відібраних на першому етапі досягають кращих спортивних результатів.

У 12 років, коли юні спортсмени починають освоювати нові складні стрибки, що пов'язано з програмними вимогами до спортивної кваліфікації спортсменів, фізичний розвиток відіграє неабияке значення в можливості освоєння складних стрибків, що засвідчують взаємозв'язки середнього КС довільних стрибків із довжиною рук (п=0,423, р<0,05), окружністю грудної клітини (п=0,446, р<0,01) та м'язовою масою (п=0,460, р<0,01).

Розглядаючи взаємозв'язки показників фізичного розвитку зі спортивно-технічною підготовленістю дівчаток (табл. 4), бачимо, що незначна кількість показників взаємопов'язана на достовірному рівні значимості. Так, у 9-річному віці виявлено достовірно значимі взаємозв'язки показників суми коефіцієнтів складності всієї програми з окружністю грудної клітини (п=0,517, р<0,05). У 10-річних дівчаток виявлено достовірно значимі кореляції показників окружності грудної клітини й кісткової маси (п=0,421 і 0,495, р<0,05) із середнім коефіцієнтом складності довільних стрибків, а також довжини ніг та кісткової маси (п=0,435 і 0,512, р<0,05) зі спортивним результатом.

У групах 11-, 12- та 13-річних спортсменок достовірно значимих взаємозв'язків показників фізичного розвитку зі спортивно-технічною підготовленістю не виявлено, однак можна відзначити, що більшість взаємозв'язків має негативний характер, що свідчить про незначну перевагу дівчаток з уповільненими темпами фізичного розвитку.

Говорячи про прогностичну значимість даних, потрібно розглянути стабільність індивідуальних рівнів показників фізичного розвитку й взаємозв'язок вихідного рівня розвитку даних із наступною успішністю в спортивній діяльності. Стабільність індивідуальних рівнів розвитку морфологічних показників є еталонною для характеристики стабільності даних.

У табл. 4 наведено показники стабільності деяких показників фізичного розвитку юних стрибунів у воду, отриманих у лонгітудинальних спостереженнях за юними стрибунами у воду п'яти вікових груп 9-13 років. Отримані результати засвідчують високу стабільність показників довжини тіла як у хлопчиків, так і в дівчаток (п=0,978-0,894, р<0,01). Вага тіла має високу стабільність у 9-10 років в обох статевих групах (п=0,917; 0,945, р<0,01), а в 10-12 років у хлопчиків і в 10-14 років у дівчаток простежуємо зниження стабільності цього показника.

Стабільність окружності грудної клітини дещо нижча, ніж довжина тіла. Особливе зменшення стабільності спостерігаємо з 12 до 13 років у дівчаток, а з 13 до 14 років кореляція між повторними вимірами цього показника знову збільшується (п=0,930, р<0,01).

Таблиця 4. Кореляція між повторними вимірами показників фізичного розвитку юних стрибунів у воду

Примітка. Знак 0 у коефіцієнтів кореляції опущено.

Показники довжини рук і ніг засвідчують високий рівень стабільності в хлопчиків 9-12-річного віку. У дівчаток стабільність цих даних значно знижується у 12 років, що, мабуть, пояснюється особливостями росту їхнього організму та пов'язано з різночасовим уходженням у період пубертатного розвитку (р<0,05).

Задля визначення прогностичної інформативності показників фізичного розвитку юних стрибунів у воду проведено кореляційний аналіз даних фізичного розвитку й спортивно-технічної підготовленості через один рік занять, тобто визначено прогностичну значимість цих показників на річний період тренування.

У результаті проведеного аналізу виявлено, що взаємозв'язки даних фізичного розвитку 9-річних хлопчиків зі спортивно-технічною підготовленістю через рік тренування мають від'ємний характер. Виявлено достовірно значимі взаємозв'язки показників довжини тіла, рук і ніг, а також маси тіла, що підтверджує те, що на цьому етапі спортивного тренування перевагу мають діти невеликого росту та ваги з відносно короткими кінцівками (р<0,05-0,01).

В 11 років характер взаємозв'язків поступово змінюється на позитивний. Виявлено достовірно значимі зв'язки довжини тіла та окружності грудної клітки із сумою КС усіх стрибків програми в 11-річних хлопчиків (п=0,507-0,536, р<0,05), які підтверджують перевагу в кількості засвоєних стрибків рослих хлопчиків із добре розвинутою грудною кліткою, що опосередковано характеризує їхні силові можливості.

Взаємозв'язки показників жирової маси зі спортивно-технічною підготовленістю юних стрибунів у воду свідчать про більшу перспективу спортивної діяльності дітей із меншою кількістю жирової маси. Взаємозв'язок даних м'язової маси в 13-річних хлопчиків із середнім КС довільних стрибків підтверджує перевагу дітей із більш розвиненою мускулатурою, а отже, і силою в засвоєнні складних довільних стрибків (п=0,688, р<0,05).

Розглядаючи взаємозв'язки між показниками фізичного розвитку й спортивно-технічною підготовленістю дівчаток через рік тренувань, ми виявили, що в дев'ять років найбільша кількість ознак негативно пов'язана з даними спортивно-технічної підготовленості. Мабуть, це свідчить про те, що при завершені початкового етапу відбору так само, як і в хлопчиків, перевагу мають спортсменки невеликого зросту та ваги з відносно короткими кінцівками (р>0,05).

У 10 років із-поміж відібраних на першому етапі дітей переваги мають рослі й довгоногі спортсменки, про що свідчать взаємозв'язки спортивного результату з довжиною тіла (n=0,595, р<0,05), ніг (n=0,676, р<0,05) та окружністю грудної клітки (n=0,672, р<0,05).

З 11- до 13-літнього віку характер взаємозв'язків досліджуваних показників поступово змінюється. Зміна характеру взаємозв'язків із позитивного в 10 років на негативний у 12-13, мабуть, можна пояснити тим, що в молодшому віці кращих результатів у спортивно-технічній підготовленості досягають дівчата з відносно високим рівнем фізичного розвитку. У 12-13 років, коли дівчатка вступають у період інтенсивного пубертатного розвитку, перевагу мають спортсменки з дещо вповільненими темпами фізичного розвитку.

Висновки та перспективи подальших досліджень. Отже, проведене попереднє дослідження дає підставу констатувати, що морфофункціональний статус спортсмена багато в чому визначає можливість досягнення високих спортивних результатів. Проведений факторний аналіз уможливив виділення фактора фізичного розвитку, який сформований морфологічними показниками.

Доведено, що в групі хлопчиків 9-ти років фактор, ідентифікований як фізичний розвиток, робить найбільший внесок в узагальнену дисперсію вибірки - 21,8 %; у 10 років фактор фізичного розвитку робить другий за величиною внесок у загальну дисперсію - 11,4 %, а в 11, 12, 13 років цей внесок підвищується, відповідно, на 15,4; 16,7; 20,4 %.

У факторній структурі рухової діяльності дівчаток 9-, 10- та 11-ти років, так само, як і в хлопчиків, показники фізичного розвитку, виділяються в окремі фактори, що роблять найбільші внески в узагальнену дисперсію: у дівчаток 9-ти років - в узагальнену дисперсію вибірки - 22,6 %, у 10 років - друге місце (12,8 %), а в 11 років знову цей фактор робить найбільший внесок у загальну дисперсію (18,6 %). У 12 і 13 років фактор фізичного розвитку втрачає свою значимість. У 12 років він займає третє місце, його внесок у загальну дисперсію складає 13,1 %, а в 13 - приблизно з таким самим внеском - 13,3 % - четверте місце.

Джерела та література

1. Волков В.М. Спортивный отбор / В.М. Волков, В.П. Филин. - Москва: ФиС, 2008. - 175 с.

2. Денисова Л.В. Измерение и методы математической статистики в физическом воспитании и спорте / Л.В. Денисова, И.В. Хмельницкая, Л.А. Харченко. - Киев: Олимп. лит., 2008. - 127 с.

3. Ефремов А.С. Краткая теорія матриц: учеб. пособие / А.С. Ефремов, А.Г. Катранов, Т.В. Качанова. - Санкт-Петербург: ВКА им. А.Ф. Можайского, 2012. - 99 с.

4. Коваленко С.О. Статистичний аналіз експериментальних даних за допомогою Excel: навч. посіб. / С.О. Коваленко, А.І. Стеценко, С.М. Хоменко. - Черкаси: [б. в.], 2002. - 114 с.

5. Коренберг В.В. Спортивная метрология: словарь-справочник / В.В. Коренберг. - Москва: Сов. спорт, 2004. - 340 с.

6. Куланчев А.П. Лекция: дидактика факторного анализа / А.П. Куланчев // Методы и средства комплексного анализа данных. - Москва: ИНФРА-М., 2006. - С. 315-350.

7. Ромакін В.В. Комп'ютерний аналіз даних: навч. посіб. / В.В. Ромакін. - Миколаїв: МДГУ ім. Петра Могили, 2006. - 144 с.

8. Самокіш І.І. Факторна структура функціональних можливостей дівчаток молодшого шкільного віку / І.І. Самокіш // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. - 2010. - № 1. - С. 105-108.

9. Самсонова А.В. Факторный анализ. Направления применения и неиспользованные возможности / А.В. Самсонова // Вестник Балтийской педагогической академии. - 2005. - Вып. 62. - С. 67-75.

10. Ширковец Е.А. Развитие факторних структур подготовленности спортсменов в зависимости от специфіки мышечной деятельности и этапа подготовки / Е.А. Ширковец, Н.В. Иванова // Вестник спортивной науки. - 2011. - № 1. - С. 41-44.

Размещено на Allbest.ru