Формування здорового способу життя студентської молоді

Размещено на http://www.allbest.ru/

Формування здорового способу життя студентської молоді

Ігор Бакіко,

Володимир Файдевич

Луцький національний технічний університет (м. Луцьк)

Постановка наукової проблеми та її значення

Сьогодні в Україні серед важливих завдань активізовано проблему бережливого ставлення до власного здоров'я як найвищої суспільної цінності. Сприяння профілактиці найбільш розповсюджених захворювань і викоріненню залежності від негативних факторів впливу в системі освіти передбачає запровадження окремих підходів та способів стимулювання здорового способу життя студентської молоді. Зміцнення й збереження здоров'я пріоритетний напрям основних законодавчих актів і нормативно-правових документів із фізичної культури [3].

Аналіз досліджень цієї проблеми. Про підвищення ролі фізичної культури й спорту у формуванні здорового способу життя зазначено в багатьох нормативно-правових і законодавчих документах. Зокрема, у концепції національної системи фізичного виховання, у цільовій комплексній програмі «Фізичне виховання - здоров'я нації», Законі України «Про фізичну культуру і спорт» та ін. ідеться про те, що фізична культура й спорт, які є однією з основних частин загальної культури людства, зумовлюють поведінку студентів у навчанні, майбутній професійній діяльності та побуті. Це сприяє виконанню соціально-економічних, виховних, патріотичних й оздоровчих завдань.

Важливе завдання реформи освіти в Україні - це забезпечення умов формування особистості, яка дотримується здорового способу життя, оскільки здоров'я людини - основа її повноцінного розвитку та здатності розв'язання соціальних й економічних проблем державотворення.

Здоровий спосіб життя тісно переплітається з фізичним вихованням, про що і йдеться в Національній доктрині розвитку освіти. Її реалізація дасть змогу підвищити якість життя населення України за допомогою оздоровлення нації, виховання молоді та формування здорового способу життя.

Мета та завдання нашого дослідження:

- визначити основні аспекти здорового способу життя й необхідність його усвідомлення;

- з'ясувати роль фізичних вправ, різних видів загартування у формуванні здорового способу життя;

- відзначити найбільш ефективні способи зміцнення та збереження стану здоров'я студентської молоді.

Виклад основного матеріалу й обґрунтування отриманих результатів дослідження

Реалізація зазначених вище завдань потребує перебудови свідомості людини, а отже, мобілізації її життєвих ресурсів, усвідомлення необхідності дотримання здорового способу життя й вироблення особистісної позиції щодо зміцнення стану здоров'я людини впродовж усього життя.

Протягом багатьох років на кафедрі фізичного виховання Луцького національного технічного університету проводять наукові дослідження актуальних проблем формування здорового способу життя дітей та студентської молоді, розробляють ефективні способи їх розв'язання.

Насамперед, нами проведено анкетування студентів із метою виявлення кількості тих, які мають негативні звички, і визначення причин їх виникнення. Результати дослідження відображено в табл. 1.

Результати анкетування (табл. 1) дають підставу стверджувати, що більшість студентів палять, уживають алкоголь та частково приймають наркотичні засоби. Основними причинами виникнення таких звичок є:

1) передусім, прагнення відчути себе дорослим, цікавість до наркотиків, до нових відчуттів, до «забороненого плода», яка ґрунтується на хибній упевненості, що це «переносить» підлітка у світ дорослих, «піднімає» його авторитет в очах однолітків;

Таблиця 1

Результати анкетування студентів

2) вплив оточення друзів, компанії, де вживають наркотичні засоби, небажання відрізнятися від інших;

3) на третьому місці - недостатні знання про шкідливість і небезпеку наркоманії;

4) окремим підліткам подобається спілкуватися з тими, хто відбував покарання в місцях позбавлення волі, переймаючи в них найбільш шкідливі звички (уживання наркотиків);

5) не менш важливим є недостатній розвиток внутрішнього забороненого фактора (у неповних сім'ях, за неправильного виховання), що зумовлює втрату життєвих орієнтирів та феномен «беззмістовного життя»;

6) на шостому місці - невдоволеність життям, яка виникає на ґрунті постійних конфліктів у сім'ї, навчальному закладі, а також на основі низького матеріального й соціального рівня;

7) наступна причина - сильний душевний стрес, почуття самотності, відсутність уваги й допомоги з боку батьків, педагогів, психологів.

Такі результати насторожують педагогів, медиків, батьків. Громадянське становлення, формування особистості молоді здійснюється в умовах багатофакторного впливу. Фізична культура є частиною загальної культури людини, її здорового способу життя, багато в чому визначає поведінку людини в навчанні, на виробництві, у побуті, спілкуванні, сприяє, виконанню соціально-економічних, виховних й оздоровчих завдань.

Необхідність радикальної перебудови фізичного виховання, його фізкультурно-оздоровчої спрямованості продиктована потребою відмовитися від установленого остаточного принципу матеріального, фінансового й кадрового забезпечення. Воно пов'язане з різким загостренням питання про здоров'я людей. Ідеться не лише про несприятливу демографічну ситуацію, а й про відтворення населення у всьому багатстві фізичних можливостей.

Потреба в науковому керуванні цілісним процесом оздоровлення підростаючого покоління, формування особистості, розробок індивідуальних і колективних форм діяльності, скорочення галузі стихійності в організації фізкультурно-оздоровчої спрямованості виховання студентської молоді - це проблема, яка розглядається серед найбільш важливих і пріоритетних.

Про це свідчать такі факти:

- понад 50 % студентів, які вступають до вищих навчальних закладів, мають відхилення в статті здоров'я;

- більше 7 % респондентів страждають на захворювання нервової системи, на що впливають два фактори - соціальний та екологічний.

Дослідженням стану здоров'я молоді займалося багато вчених (А. Г. Сухарєв, 1991; Г. Л. Ананасенко,1988; 1993; Т. Ю. Круцевич, 1998), що засвідчує чітку залежність між здоров'ям, руховим режимом, організацією й методикою підготовки фахівців із фізичного виховання. У більшості студентів унаслідок порушення режиму праці та відпочинку, зловживання алкоголю, нікотину, наркотичних речовин, на фоні обмеження рухової активності - незадовільний рівень здоров'я [1, 4, 6].

Аналіз літературних джерел і спостереження науково-педагогічних працівників дають підставу стверджувати, що здоровий спосіб життя має важливе значення для збереження й зміцнення здоров'я людей різного віку, забезпечує гармонійний розвиток організму, високу працездатність, а також дає можливість розкрити найбільш цінні якості особистості, необхідні в умовах динамічного розвитку нашого суспільства.

За сучасними науковими даними, самопочуття населення залежить від таких факторів: на 5055 % від способу життя; на 20 % - від генетичних факторів; на 20 % - від екологічних умов навколишнього середовища; на 10 % - від рівня охорони здоров'я.

Здоровий спосіб життя включає такі основні елементи, як відмова від шкідливих звичок - руйнівників здоров'я (тютюнопаління, алкоголь, наркотики); оптимальна рухова активність (фізичні вправи й спорт); загартування; раціональний режим праці та відпочинку; особиста гігієна; раціональне харчування тощо.

Безумовна умова здорового способу життя - це викорінення шкідливих звичок, які є причиною багатьох захворювань і значно знижують тривалість життя й працездатність; залучення основних мас населення до фізкультурно-оздоровчих та спортивно-масових заходів. Задля цього потрібно сприяти студентській молоді в активній руховій діяльності під час занять фізичними вправами та спортом, рухливими й спортивними іграми, туризмом, різними видами загартування тощо. Зазначені засоби та форми роботи в цьому напрямі ефективно виконують такі завдання, як профілактика захворювань, зміцнення здоров'я, розвиток фізичних здібностей і якостей, відновлення працездатності людини.

Систематичне загартування організму є ефективним оздоровчим засобом. Воно дає змогу зменшити найбільш розповсюджені захворювання, продовжити життя й на довгі роки зберегти високу працездатність людини. Загартувальні процедури знижують кількість застудних захворювань у 2-3 рази, а в деяких випадках - повністю їх викорінюють. Загартовування організму сприяє швидкій адаптації людини до різних кліматичних умов.

Значене місце в загартуванні займає плавання, яке сприяє підвищенню імунітету, формуванню стійких гігієнічних навиків у дітей і молоді. Ураховуючи те, що температура води у водоймах завжди нижча від температури тіла людини, потрібно відзначити, що під час занурення тіло виділяє на 5080 % більше тепла, ніж на повітрі, оскільки вода володіє теплопровідністю (у 30 разів більшою за повітря) і теплоємністю (у чотири рази більшою, ніж повітря).

Відзначимо, що про лікувальний вплив води на організм людини знали з давніх-давен, але не всі розуміли справжній механізм цієї дії й не усвідомлювали необхідність занять водними процедурами. Відомий спеціаліст галузі гігієни та фізичного виховання І. М. Саркізов-Серазіні відзначав, що слов'яни через свої недуги часто зверталися до води як до засобу лікування, а також як до єдиного засобу, що підтримував чистоту тіла.

Необхідний елемент здорового способу життя - відновлювальні заходи, котрі стимулюють певні процеси в організмі й, отже, сприяють розвитку розумової активності студентів. Найбільш важливим і формувальним фактором здорового способу життя є оптимальний руховий режим. При цьому потрібно широко застосовувати різноманітні види пасивного й активного відпочинку, ефективні гідропроцедури (теплий душ, гарячий, контрастний, теплі ванни й т ін.), а також відомі банні процедури та різноманітні види масажу.

Наукові дослідження засвідчують і практика підтверджує, що вищезазначені заходи сприяють формуванню здорового способу життя, позитивних звичок у сучасної молоді, розвивають інтерес та бажання до фізичної культури й спорту. Студенти прагнуть загартовувати свій організм за допомогою різноманітних засобів, дотримуватися режиму праці та відпочинку, брати участь у спортивних заходах й ін. Для цього їм потрібно:

- ознайомитися з науково-методичною літературою з цих питань;

- у повсякденному житті використовувати різноманітні засоби фізичного виховання, туризм і спорт;

- дотримуватися рухового режиму та режиму дня, використовуючи свіже повітря;

- почергово змінювати працю на відпочинок і навпаки;

- відмова від шкідливих звичок;

- самостійно займатися фізичною культурою й спортом.

А. Є. Іванова стверджує, що фізкультурно-оздоровча робота у вищих технічних закладах освіти можлива через валеологічну освіту, програма якої передбачає формування в студентів знань, умінь і навичок із питань здорового способу життя, дбайливого ставлення до свого здоров'я, оволодіння засобами фізкультурно-оздоровчої діяльності [2].

Досвід роботи та особисті спостереження за студентами дали підставу зробити висновок, що ефективний вплив на формування здорового способу життя чинять як фізична культура, так і різноманітні загартувальні процедури, фізкультурно-оздоровчі та спортивно-масові заходи.

Зокрема, потрібно виділити такі види фізкультурно-оздоровчих занять: реактивно-оздоровчі, профілактико-оздоровчі та кондиційне тренування [5]. Перші забезпечують здоровий відпочинок, сприяють задоволенню емоційних потреб. Профілактико-оздоровчі спрямовані на профілактику хронічних захворювань, використовуючи засоби тренувань та реабілітаційної фізичної культури. Кондиційне тренування відрізняється від спортивного тим, що воно застосовує фізичне навантаження не для досягнення рухових результатів, а задля покращення фізичного стану до належного рівня.

Результати проведеного дослідження дають підставу для висновку, що для досягнення оздоровчого ефекту в процесі занять фізичними вправами й загартувальними процедурами потрібно враховувати індивідуальні та вікові особливості людини. Задля вдосконалення здорового способу життя слід пропонувати різноманітні підходи до кожного студента індивідуально й до окремих груп, що уможливить зацікавленість студентів фізкультурно-оздоровчою та спортивно-масовою діяльністю, урахуючи їхні можливості та бажання.

Лише в такому випадку вищеназвані заходи дадуть позитивний ефект як у зміцненні й збереженні здоров'я студентської молоді, так і у формуванні їхнього здорового способу життя.

Ураховуючи вищесказане та складний економічний стан в Україні, бачимо, що виникає потреба в пошуку ефективних способів і підходів до розв'язання проблеми формування репродуктивного здоров'я студентської молоді.

Аналіз науково-методичної літератури свідчить про те, що проблема залежності від негативних звичок є актуальною й потребує комплексного підходу до її розв'язання.

Перспективи подальших досліджень полягають у формуванні здорового способу життя учнівської молоді.

Джерела та література

1. Апанасенко Г. Л. Методика оценки уровня здоровья по прямым показателям / Г. Л. Апанасенко // Социальная гигиена, организация здравоохранения и история медицины : респ. межвед. сб. - Киев, 1988. - Вып. 19. - С. 28-31.

2. Іванова Г. Є. Спосіб життя студентів технічного вузу як фактор формування стану здоров'я у сучасному суспільстві / Г. Є Іванова // Збірник наукових праць ВДУ імені Лесі Українки. - Луцьк, 1999. - С. 367-371.

3. Мицкан Б. Оздоровча функція фізкультури: шляхи реалізації в умовах сучасної школи / Б. Мицкан, Г. Презлята // Концепція розвитку галузі фізичного виховання і спорту в Україні : збі. наук. праць. - Рівне : Ред.-вид. центр Міжнар. ун-ту «РЕГІ» ім. академіка С. Дем'янчука, 2003. - Ч. ІІ. - С. 59-64.

4. Теория и методика физического воспитания / под ред. Т. Ю. Круцевич. - Киев : Олимп. лит., 2003. - С. 213-218.

5. Формування здорового способу життя молоді: проблеми і перспективи / О. Яременко, О. Балакірєва, О. Вакуленко та ін. - Київ : Укр. ін-т соц. дослідж., 2000. - 15 с.

6. Сухарев А. Г. Здоровье и физическое воспитание детей и подростков / А. Г. Сухарев. - Москва : Медицина, 1991. - С. 28-65.

Анотації