Головні проблеми формування нового туристичного іміджу Волинської області
Встановлення сильних та слабких властивостей розвитку туризму та формування його нового іміджу Волинської області. Аналіз методів удосконалення та корекції на рівні туристично-атрибутивних символів, потреби формування нових місцевих туристичних брендів.
| Рубрика | Спорт и туризм |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 16.11.2020 |
| Размер файла | 54,6 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Головні проблеми формування нового туристичного іміджу Волинської області
Віктор Патійчук, Софія Саванюк
Узагальнено поняття «туристичний імідж» регіону. Розкрито його основні види, сфери прояву та формування. Досліджено умови та чинники формування нового туристичного іміджу у Волинській області. Описано основні методи дослідження туристичного іміджу регіону та на практиці проведено SWOT-аналіз стану розвитку туристичної сфери області та проблем формування внутрішнього та зовнішнього іміджу Волинської області. Встановлено сильні та слабкі властивості розвитку туризму та формування його нового іміджу в краї. Виділено можливі загрози та сприятливі можливості в розвитку туризму на Волині в контексті сучасних умов та проблем формування нового туристичного іміджу нашого краю. На основі авторських соціологічних досліджень встановлено основну модель сучасного туристичного іміджу Волинської області, яка є в цілому позитивною, але потребує суттєвого удосконалення та корекції на рівні туристично-атрибутивних символів, потреби формування нових місцевих туристичних брендів й удосконалення системи надання якісних туристичних послуг та необхідності в оновленні та розвитку нової туристичної інфраструктури, яка повинна відповідати міжнародним стандартам і можливостям виходу туристичної сфери області на міжнародні туристичні ринки. Здійснено поверхневу оцінку діяльності провідних ТОП-5 турфірм області щодо надання сучасних внутрішніх та зовнішніх туристичних послуг. Проаналізовано основні дії обласного туристичного керівництва щодо формування нового туристичного іміджу краю та розвитку перспективних галузей туристичного обслуговування населення в області та запровадження нових туристичних маршрутів в обласних межах. Згруповано головні проблеми формування нового туристичного іміджу Волинської області. Виділено основні перспективи розвитку туризму в досліджуваному регіоні.
Ключові слова: туристичний імідж, туристичний бренд, дестинація, туризм, рекреація, фактори розвитку туризму, туристичний продукт, проблеми розвитку туризму, Волинська область.
Патийчук Виктор, Саванюк София. Главные проблемы формирования нового туристического имиджа Волынской области. Обобщено понятие «туристический имидж» региона. Раскрыто его основные виды и сферы проявления и формирования. Исследованы условия и факторы формирования нового туристического имиджа в Волынской области. Описаны основные методы исследования туристического имиджа региона и на практике проведен SWOT-анализ развития туристической сферы области и проблем формирования внутреннего и внешнего туристического имиджа Волыни. Установлено сильные и слабые свойства развития туризма и формирования его нового имиджа в крае. Выделены угрозы и благоприятные возможности в развитии туризма на Волыни в контексте современных условий и проблем формирования нового туристического имиджа исследуемой территории. На основе авторских социологических исследований установлена основная модель проявления современного туристического имиджа Волынской области, которая является в целом положительной, но требует существенного усовершенствования и коррекции на уровне туристско-атрибутивных символов, необходимости формирования новых местных туристических брендов и совершенствования системы предоставления качественных туристических услуг и необходимости в обновлении и развития новой туристической инфраструктуры, которая должна соответствовать международным стандартам и возможностям выхода туристической сферы области на международные туристические рынки. Осуществлена поверхностная оценка деятельности ведущих ТОП-5 турфирм области о предоставлении современных внутренних и внешних туристических услуг. Проанализированы основные действия областного туристического руководства по формированию нового туристического имиджа края и развития перспективных отраслей туристического обслуживания населения в области и внедрения новых туристических маршрутов в областных пределах. Сгруппированы главные проблемы формирования нового туристического имиджа Волынской области. Выделены основные перспективы развития туризма в исследуемом регионе.
Ключевые слова: туристический имидж, туристический бренд, дестинации, туризм, рекреация, факторы развития туризма, туристический продукт, проблемы развития туризма, Волынская область.
Babchuk Viktor, Savanyuk Sofiya. The Main Problems of Volyn Region New Tourist Image Formation.
The concept of «tourist image» of the region is generalized. Its main types and spheres of manifestation and formation are revealed. The conditions and factors of formation of a Volyn region new tourist image are investigated. The main methods of research of the tourist image of the region are described and in practice the SWOT-analysis of the state of development of the tourist sphere of the region and the problems of formation of the internal and external tourist image of Volyn is carried out. The strengths and weaknesses of tourism development and its new image formation in the region are established. Possible threats and favorable opportunities in the development of tourism in Volyn in the context of modern conditions and problems of new tourist image formation of the study area are highlighted. Based on the author's sociological research, the main model of manifestation of modern tourist image of Volyn region is established, which is generally positive, but needs significant improvement and correction at the level of touristattributive symbols, the need for new local tourist brands and improvement of quality tourist services and the need for renewal and development of new tourist infrastructure, which must meet international standards and opportunities for the tourist sphere of the region to enter the international tourist markets. The activity of the leading TOP-5 travel agencies of the region on the provision of modern domestic and foreign tourist services was evaluated. The main actions of the regional tourist management concerning formation of new tourist image of region and development of perspective branches of tourist service of the population in area and introduction of new tourist routes within regional limits are analyzed. The main problems of Volyn region new tourist image formation are grouped. The main prospects of tourism development in the studied region are highlighted.
Key words: tourist image, tourist brand, destination, tourism, recreation, tourism development factors, tourism product, problems of tourism development, Volyn region.
Вступ
Постановка наукової проблеми та її значення. Туристичний імідж регіону є вагомим чинником розвитку будь-якої території. Він впливає на ріст зовнішніх та внутрішніх туристичних потоків, збільшує фінансові надходження до місцевих і державного бюджетів, стимулює додаткові надходження інвестицій у регіон, сприяє створенню нових робочих місць у туристичній галузі та в суміжних видах економіко-господарчої діяльності, стимулює розширення ринків збуту регіонального туристичного продукту та дає йому змогу виходити на міжнародний рівень, забезпечує збереження й примноження культурного потенціалу та активізує гуманітарний розвиток території, а також підвищує рівень життя місцевого населення тощо. Крім того, позитивний туристичний імідж регіону дає йому змогу налагоджувати міжнародні культурні та торгово-економічні зв'язки, що потрібно враховувати на сучасному рівні фінансово-економічного та політичного розвитку держав. Тому це практичне завдання є досить актуальним для Волинської області, яка є прикордонною й межує з двома іноземними державами - Польщею та Білоруссю. Вона має достатній рівень розвитку рекреації й туризму та загалом позитивний туристичний імідж, який формується завдяки наявності сприятливих рекреаційно-туристичних ресурсів і розвитку різноманітних галузей туристичної діяльності, які намагаються функціонувати відповідно до суспільних потреб та орієнтуватися на зовнішній туристичний ринок, що може давати значні фінансово-економічні надходження не тільки конкретному регіону, а й державі загалом.
Аналіз досліджень із цієї проблеми. Проблемами розвитку туристичної сфери в регіонах України, у тому числі й Волинської області, та формуванню нових галузей туристичного обслуговування населення на їх території займалися такі науковці, як О. Бейдик, Е. Васильконова [1], В. Герасименко, З. Герасимчук, Г. Горбань, О. Дудкіна, І. Дуднік, В. Євдокименко, О. Любіцева, О. Марченко, М. Осипчук, І. Вахович та І. Пушкарчук [2], Н. Павліха, Т. Ткаченко та ін. Разом із тим, проблематика формування позитивного туристичного іміджу та сфера пошуку дієвих механізмів його забезпечення у Волинській області в сучасних умовах її соціально-економічного розвитку в науковій літературі висвітлена недостатньо, що зумовило потребу в написанні цієї статті.
Мета статті - проаналізувати умови й чинники формування нового туристичного іміджу Волинської області. Головне завдання статті - дослідити можливості та механізми формування нового туристичного іміджу на Волині в умовах сучасної політики децентралізації.
Виклад основного матеріалу та обґрунтування отриманих результатів дослідження
Загальний туристичний імідж адміністративної області є сукупною збірною характеристикою, що відображає, насамперед, наявність різних думок і суджень у пересічних громадян щодо розвитку туризму та його особливостей прояву на цій території через призму оцінки надання туристичних послуг реальним і потенційним клієнтам, а також конкретних туристичних атрибутів цього краю (відомих дестинацій і місцевих туристичних брендів, візитних туристичних візитівок регіону, які представлені певними об'єктами, символами, персоналіями, процесами та явищами тощо), а також рівнем та якістю надання туристичних послуг.
Можна розрізняти різні види іміджу будь-якого виду людської діяльності, структурного підрозділу, а також територіального рівня організації, в тому числі й рекреаційно-туристичної діяльності адміністративної області. Серед видів іміджу туристично-рекреаційної діяльності регіону слід розрізняти різні його види: за просторовим проявом та охопленням території - внутрішній, зовнішній, міжнародний; за змістом та оціночними (якісними) характеристиками - позитивний, негативний, нейтральний; за ступенем охопленості компонентів і галузей та повнотою охоплення різних сфер рекреаційної діяльності туристично-рекреаційного комплексу території - комплексний, галузевий, повний і частковий; за сферами прояву - соціальний, економічний, інформаційний тощо (рис. 1).
Внутрішній імідж функціонування будь -якої структури (явища або процесу), включаючи туристичну сферу, можна оцінювати як ставлення її працівників до системи організації внутрішньої роботи її різних підрозділів та основних процесів, які відбуваються у звичайному практичному середовищі. Важливе значення при цьому мають судження й позиції власне працівників туристичного комплексу області в межах корпоративної культури та моралі, престижності праці працівника туристичної фірми (іншого підрозділу, що надає туристичні послуги), а також можливостях їх подальшого кар'єрного росту та професійного розвитку тощо. Кожен працівник туристичної сфери різних ієрархічних рівнів (від менеджерів - до керівництва) має власну думку й враження про її престиж і значення для свого особистого індивідуального розвитку та професійно-кваліфікаційного рівня діяльності. Внутрішній імідж туристичної фірми може виражатися не тільки в рівнях задоволення чи незадоволення професійно-кар'єрного росту її працівників, їх соціально - матеріального стану, а й психологічного мікроклімату в колективі [1]. Позитивні та негативні моменти діяльності роботи таких туристичних підрозділів можуть офіційно обговорюватися на виробничих нарадах, під час виробничого процесу, на побутовому рівні, а також висвітлюватися через соціальні мережі - на особистих сторінках. Часто турфірми мають власні чати та форуми, де відбувається обговорення актуальних питань поточного практичного характеру й проблем вирішення обслуговування клієнтів. Є багато прикладів існування власних web-ресурсів туристичних фірм і компаній переважно рекламно-інформаційного характеру, де вони розміщують типову інформацію про свою роботу та основні напрями обслуговування клієнтів. Зазначимо, що навантаження таких інформаційних ресурсів у відкритому доступі буде містити лише позитивну інформації та схвальні відгуки про роботу конкретної турфірми. Критична інформація щодо негативних випадків найчастіше дуже пом'якшується або не подається чи блокується адміністратором (модератором) сайту, адже це може спричинити шкоду діяльності турфірми.
Рис. 1. Різновиди туристичного іміджу регіону
Зовнішній туристичний імідж регіону формується представленням діяльності її туристичних підрозділів, насамперед, в електронних засобах масової комунікації. Наприклад, у web -системі адміністрації області та інших соціальних мережах і за різними аспектами її функціонування - галузевими, економіко-прибутковими та бізнесовими характеристиками; за рівнем обслуговування населення та орієнтацією на певні соціальні категорія клієнтів; за інтелектуально-інноваційними ресурсами; за стратегією обслуговування клієнтів тощо. Завдяки цьому зовнішнє соціальне середовище ознайомлюється з основними напрямами діяльності колективу конкретного туристичного підрозділу та способами реалізації її програмних завдань - від практичних завдань щодо обслуговування споживачів туристичних послуг до міжнародних зв'язків і заслуг та нагород на внутрішньому та міжнародному туристично-бізнесовому ринку держави тощо. Зовнішній туристичний імідж регіону, що сформувався в туристів, є головним фактором, що визначає вибір ними місця відвідування чи відпочинку за межами свого регіону або країни.
За висновками експертів, головними умовами формування зовнішнього туристичного іміджу регіону є: 1) його високий рівень туристичного обслуговування, унікальність та атрактивність туристичного потенціалу; 2) достатній рівень розвитку туристичної інфраструктури; 3) розвиток специфічних видів туризму та унікальних турпродуктів, що залучатимуть у регіон туристів зі всього світу; 4) широкомасштабний та динамічний розвиток інформаційних, у тому числі глобальних, і комунікаційних систем, зокрема, «Amadeus», «Galileo», «Worldspan», «Sabre»; 5) налагодження міжрегіональних та міждержавних зв'язків; 6) збереження місцевої культурної спадщини [2]. туристичний атрибутивний волинський
Зовнішній позитивний туристичний імідж підвищує значимість того чи іншого регіону у виборі споживачами головних місць (дестинацій) для їх відпочинку [1]. Він формується за рахунок багатьох чинників: наявності туристично-рекреаційних ресурсів та відповідної туристичної інфраструктури, а також супутніх чинників туристичного обслуговування - транспорту, ресторанно-готельних закладів тощо; територіальної наближеності та зручності у відвідуванні об'єктів відпочинку та культурного обслуговування регіону; якості обслуговування основних туристичних підрозділів та суміжних закладів обслуговування; ціновій привабливості туристичного обслуговування тощо [2]. Тобто позитивний туристичний імідж регіону є головним фактором, що визначає вибір туристами основних дестинацій та туристичних закладів, де вони будуть відпочивати й витрачати свої гроші.
Зовнішній туристичний імідж регіону можна поверхнево логіко-інтуїтивно оцінити за основними враженнями від туристичної привабливості регіону та його знаковими туристичними атрибутами та брендами. Наприклад, оцінку туристичного іміджу Волинської області можна здійснити шляхом соціологічного опитування потенційних туристичних клієнтів, як внутрішніх, так і зовнішніх, у тому числі й міжнародних. Так, у період із 1 листопада 2019 р. по 31 січня 2020 р. нами було проведено соціологічне опитування близько 1 тисячі респондентів щодо сучасного туристичного іміджу Волинської області. Були опитані різні категорії населення, які хоча б кілька разів за своє життя здійснювали туристичні мандрівки та рекреаційний відпочинок у межах нашої області. Серед опитаних респондентів - особи віком від 17 до 59 років (серед респондентів молодь становить більше 60 % - переважно студенти вишів), люди різних соціальних категорій та матеріальних статків. 30 % опитаних є жителями Волинської області, 65 % - представники інших регіонів України та 5 % - становлять іноземні гості (туристи та рекреанти, а також тимчасово перебуваючі особи на території України, які в цей період були на території краю; приїжджі, що прибули на Волинь із діловими цілями та метою відвідували родичів (поляки, німці, білоруси, італійці, росіяни, угорці, узбеки, грузини та вірмени). Серед запитань до останніх - «Що Вам було відомо про Волинську область до прибуття на її території»? 32 % респондентів відповіли, що це - прикордонна територія України, яка межує з Польщею та Білоруссю, а також те, що місто Луцьк є організаційним центром нашої області. Серед інших відомих населених пунктів краю було вказано міста Ковель, Володимир-Волинський і Любомль. 21 % опитаних зауважили, що вони уже були повторно на території краю (7 % були уже більше трьох разів). 52 % респондентів акцентували увагу на тому, що територія Волинської області є західним регіоном нашої держави, мирною й відносно безпечною для перебування іноземців територією, де не відбуваються військові дії (на відміну від Сходу нашої країни). Запитання «Які туристичні головні дестинації (осередки) нашого краю Вам були відомі до приїзду на Волинь?» та «Які туристичні місця області Ви хотіли б відвідати ?» - респонденти відповіли таки чином: озеро Світязь та інші Шацькі озера (56 %); Луцький замок (17 %); древнє місто Володимир-Волинський (13 %); місця, що пов'язані з життям і творчістю Лесі Українки (5 %). Серед знакових туристично-іміджевих та дестинаційно-візитних місць Волині респонденти відзначають Луцький замок, «Варшавський» ринок, костел святих Петра і Павла, Покровську церкву, Лютеранську кірху та музей Волинської ікони у Луцьку; Успенський собор у м. Володимирі-Волинському; озеро Світязь; музей -садибу Лесі Українки в с. Колодяжне; Оконські джерела тощо. Тобто в переліку видатних туристичних місць області переважають установлені десятиріччями туристично-дестинаційні атрибути Волинського краю. Проте майже 9 % опитаних повідомили, що вони обізнані з новими туристичними пропозиціями в області, наприклад, арт- фестивалем «Ніч у Луцькому замку» та міжнародними лицарськими турнірами, які теж щорічно тут відбуваються, а також молодіжним форумом «Бандерштат», мистецькими фестивалями «Різдвяна містерія», «Поліське літо з фольклором», «Оберіг», «На хвилях Світязя», літературними читаннями «Лесині обереги» тощо.
Серед головних іміджевих атрибутів Волинського краю респонденти вказали Луцький замок і волинську поетесу Лесю Українку (які зображені на двохсотгривневій грошовій українській купюрі); мальовниче озеро Світязь із рибою вугор; Оконські джерела з місцевою фореллю; музей Волинської ікони з Хомською іконою Богородиці; Успенський Мстиславів собор у Володимирі-Волинському; Успенський жіночий монастир у с. Зимне; шахтарське місто Нововолинськ із териконами шахт; м. Ковель - як великий залізничний центр; волинські ліси, як місце партизанської слави та осередки дислокації вояків УПА під час Другої світової війни тощо. Відомими виробничими брендами області, що становлять туристичний інтерес є фірми «Торчин-продукт», «Пан-курчак», «Курка- чеботурка», СКВ «Підшипник», ЗАТ «Модерн-Експо» та ін. На запитання «Що Вас здивувало і вразило під час відвідання області найбільше?» - 11 % респондентів, які побували в м. Луцьку, відповіли, що їх вразило те, що пам'ятник Лесі Українки стоїть на площі перед Обласним музично- драматичним театром ім. Тараса Шевченка, а пам'ятник останньому чомусь перебуває перед будівлею Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. Це, на їх думку, становить певну місцеву архітектурно-проєктуальну таємницю або певні «туристичні хитрощі» волинян.
Щодо основних привабливих характеристик для розвитку туризму в нашому краї респонденти відзначили багату поліську природу - ліси та озера, цікаву древню історію та значний рівень концентрації історико-культурних об'єктів у головних містах області. На запитання «Що Вам найбільше сподобалася серед туристичних об'єктів краю?» та, який рівень туристичного обслуговування в області респонденти дали досить цікаві відповіді. Наприклад, більше 10 % опитаних відповіли, що їм сподобалася місцева кухня та волинська гостинність, 15 % акцентували увагу на тому, що в нашій області порівняно дешевші ціни на проживання та харчування, ніж в інших областях України та сусідніх територіях за кордоном. Проте серед негативних чинників туристичного обслуговування в області - більше 80 % критично висловилися щодо катастрофічного стану місцевих доріг та туристичної інфраструктури (відсутність належної поінформованості про туристичні дестинації краю, за винятком деяких дописів у мережі Інтернет); незадовільну роботу місцевого громадського транспорту (переповненість маршрутних таксі та рейсових автобусів та їх не комфортабельність; незручні графіки руху місцевого міжміського транспорту; низький рівень розвитку інших видів транспорту); недостатній рівень розвитку готельної мережі в області та низьку якість нічліжно-готельного обслуговування; надмірну орієнтацію місцевих туристичних фірм на міжнародне та зовнішнє туристичне обслуговування клієнтів та майже повну відсутність забезпечення в них внутріобласних турів; побоюваність відвідувати північні райони області через їх забрудненість внаслідок аварії на ЧАЕС, а також незаконний видобуток бурштину на цих територіях і часті місцеві «бурштинові війни», про які повідомляють ЗМІ та Інтернет, що відлякує потенційних зовнішніх туристів. Загалом серед опитаних гостей Волинської області майже дві третини залишилися задоволеними щодо туристичного відвідування нашого краю й висловили бажання знову сюди повернутися з метою налагодження ділових зв'язків, вивчення краю та відпочинку.
Фахівці зазначають, що Волинська область має загалом позитивний туристичний імідж, адже вона знана в Україні та за кордоном як регіон, який спеціалізується на рекреаційно-відпочинковому, лісоозерному, бальнеологічно-лікувальному та культурно-пізнавальному туризмі. Для цього вона має для цього сприятливі рекреаційні та туристичні ресурси й передумови [6].
За офіційними даними, станом на кінець 2018 р. в межах Волинської області функціонувало понад 350 суб'єктів господарювання, які надавали прямі (113 турфірм, санаторії, профілакторії, пансіонати, дитячі табори, турбази та бази відпочинку) або посередницькі (готелі, мотелі, кемпінги, заклади громадського харчування тощо) туристичні послуги (табл. 1).
Таблиця 1 Структурні підрозділи туристичного комплексу Волинської області у 2018 р.
|
Назва закладу |
Кількість одиниць |
|
|
Готелі |
49 |
|
|
Мотелі |
26 |
|
|
Кемпінги |
3 |
|
|
Туристичні бази та бази відпочинку |
4 |
|
|
Дитячі табори |
17 |
|
|
Санаторії, профілакторії, пансіонати |
11 |
|
|
Ресторани |
45 |
|
|
Кафе |
37 |
|
|
Бари |
21 |
|
|
Закусочні |
3 |
|
|
Їдальні |
25 |
|
|
Турфірми |
113 |
* Складено за: [9].
Згідно з оцінкою фахівців, лідируючими туристичними агенціями м. Луцька за минулий рік, які мають позитивний імідж за числом оформлених індивідуальних та групових турів, як у межах України, так і за кордоном, є такі турфірми: «Соната», «Патріот», «Море турів», «Join Up», «Світ подорожей» [10]. Ці приватні туристичні підрозділи є знаними не тільки в Україні, а й за кордоном, як надійні ділові партнери та відповідальні суб'єкти за свої зобов'язання перед клієнтами (відпочивальниками). Більшість із них надає такі різноманітні туристичні та посередницькі послуги як якісне, швидке та сервісне обслуговування своїх клієнтів; замовлення та бронювання місць у готелях у провідних туроператорів світу; надійний та комфортабельний трансфер до місць відпочинку; бронювання транспорту та авіаквитків; надання додаткових туристичних та супровідних послуг (оформлення віз та інших документів на виїзд за кордон, страхування клієнтів, консультування у забезпеченні міжнародного зв'язку та комунікацій тощо); замовлення та оформлення щодо надання косметично-масажних та інших послуг, харчування тощо. Так, наприклад, фірма «Join Up» розробила нову концепцію ексклюзивного туристичного обслуговування, яка орієнтована винятково на індивідуальні туристичні замовлення найвибагливіших туристів. Вона пропонує привабливі ціни на обслуговування VIP -клієнтів (створені спеціальні програми для розкішного та комфортабельного відпочинку), автобусні та авіа -тури до Європи, морські круїзи, гірськолижні тури, релігійно -паломницькі поїздки, дитячий відпочинок (міжнародні дитячо-юнацькі табори за кордоном), лікування за кордоном у провідних клініках Чехії, Словенії, Ізраїлю, Йорданії, Німеччини, Австрії та інших країнах світу, навчання та освітні програми за кордоном, шоп-тури до Туреччини, Китаю, Італії, Греції, Кіпру, інтенсив-тури та ексклюзивні тури, а також інші туристичні пропозиції [4].
Позитивним іміджем функціонування провідних турфірм м. Луцька є те, що їх співробітники відвідали багато різних країн та можуть запропонувати тури на будь -який смак, надати повну та корисну інформацію щодо історії, традицій та культури будь-якої держави світу. Вони постійно вивчають ринок туристичних послуг, працюють лише з перевіреними напрямками та підбирають найкращі пропозиції для своїх клієнтів. Проте, як було уже встановлено, турфірми м. Луцька орієнтовані переважно на зовнішнє туристичне обслуговування клієнтів. Що ж стосується внутрішнього туризму, а особливо - внутріобласного, то тут залишається ціла низка невирішених проблем і відсутність певного виробничого ентузіазму з боку місцевих туристичних підрозділів, які в гонитві за високими заробітками в твердій валюті, нехтують обслуговуванням туристів у межах своєї області, або пропонують незначний перелік таких послуг для іноземців та приїжджих із інших областей України [7]. Наприклад, деякі турфірми пропонують одноденні поїздки до музею-садиби Лесі Українки в с. Колодяжне Ковельського району, до м. Володимира-Волинського чи в Зимненський Успенський монастир, або відпочинок на о. Світязь та інших Шацьких озерах [5].
Важливу роль у процесі дослідження проблем формування туристичного іміджу Волинської області відіграє метод аналізу поточної ситуації. Він передбачає використання певної суми методичних прийомів і процедур міжгалузевого характеру, які застосовуються для накопичення та первинної систематизації емпіричного матеріалу (даних). Однією з методик аналізу поточної ситуації є метод SWOT-аналізу, який дає змогу провести детальне вивчення зовнішнього й внутрішнього середовища досліджуваного процесу. Його результатом є встановлення сильних і слабких сторін досліджуваних явищ (процесів) та визначити можливі загрози та сприятливі можливості покращення проблемної ситуації [11]. Цей метод часто застосовується у процесі стратегічного планування, що полягає в розділенні чинників та явищ на групи сильних і слабких сторін проекту, можливостей, що відкриваються при його реалізації, а також загроз, які пов'язані з його реалізацією. Таким чином SWOT -аналіз дає змогу досліднику провести логіко-інтуїтивну оцінку врахування впливу усіх факторів, які мають дію на досліджуваний об'єкт або явище (процес) і відібрати стратегії можливих варіантів виходу з ситуації, яка складається в ході його подальшого розвитку за різними ступенями значення - від украй позитивного до різко негативного.
За результативністю туристичний імідж регіону відображає його конкурентоспроможність на внутрішньодержавному та світових туристичних ринках, а також здатність туристичних підрозділів краю обслуговувати та представляти свою область на територіальному рівні великих адміністративних одиниць держави та на міжнародному рівні. Окрім того, кожен суб'єкт туристичної діяльності в області має свій позитивний чи негативний імідж залежно від рівня його обслуговування населення та якості наданих послуг і числа оформлених заявок на туристичне обслуговування як у межах регіону країни, так і за кордоном.
Відмінною рисою проведення SWOT-аналізу є його проведення на методології системно- цільового підходу, де основна увага дослідника акцентується на вимірюванні параметрів зовнішнього та внутрішнього середовища в просторі та часі з урахуванням можливого змістово-інформаційного контексту, а також проведення структуризації факторів зовнішнього й внутрішнього середовища, що є універсальними методологічним прийомом для дослідження будь -якого об'єкта, включаючи проблему формування нового туристичного іміджу Волинської області. Під час проведення SWOT-аналізу узагальнюються фактори розвитку зовнішнього й внутрішнього середовища, які впливають на подальше формування досліджуваного процесу. Оцінка факторів розвитку та можливі сценарії ситуації в SWOT -аналізі проводяться з допомогою класичної матриці цього методу, де відображені сильні та слабкі властивості, а також можливості та загрози досліджуваного явища чи процесу (табл. 2). Сильні властивості процесу повинні забезпечити його прискорене просування до досягнення стратегічних цілей, тоді як його слабкі ознаки викликають сповільнення дії [11]. Необхідно при цьому також ураховувати можливості й загрози зовнішнього середовища, які ведуть до зміни розвитку ситуації. Можливості проявляються у вигляді позитивних тенденцій зміни зовнішнього середовища досліджуваного процесу та потребують урахування його внутрішніх чинників, які визначають загалом його перебіг і на які покладаються основні стратегічні цілі. Загрози в такому випадку проявляються як певні негативні тенденції внутрішнього розвитку досліджуваного об'єкта або події в зовнішньому середовищі, що можуть призвести до краху в системі організації процесу, або до часткового погіршення його стану.
Таблиця 2 Сильні та слабкі сторони, загрози й можливості рекреаційно-туристичного розвитку Волинської області
|
Сильні властивості |
Слабкі властивості |
|
|
1. Вигідне прикордонне геотуристичне положення області (межування з Польщею та Білоруссю, а також двома областями України - Рівненською та Львівською) та розвиток господарчо-економічних і культурно-ділових зв'язків із ними. 2. Наявність значної кількості важливих туристично- рекреаційних ресурсів як природних, так і культурно - антропогенних, які відображають специфічні особливості регіону, його унікальну природу та кліматичні особливості, етнічну самобутність тощо. 3. Багата культурно-історична спадщина краю та цікаві традиції й звичаї місцевого населення. 4. Високий ступінь атрактивності (туристично- рекреаційної цінності), місцевих рекреаційно - туристичних ресурсів. 5. Порівняно підвищена територіальна концентрація рекреаційно-туристичних об'єктів на території та мала віддаленість між ними. 6. Стимулювання розвитку перспективних галузей туристично-рекреаційного обслуговування населення в краї. 7. Можливість поєднання різних видів рекреації та туризму в масштабах області. 8. Зручність розміщення об'єктів туристичної інфраструктури й порівняно добра транспортна доступність. 9. Орієнтація діяльності туристичних підрозділів не тільки на внутрішнє рекреаційно-туристичне обслуговування, а й на міжнародний туристичний ринок. |
1. Невідповідність місцевого туристичного продукту міжнародним стандартам і вимогам. 2. Дефіцит коштів для розвитку туризму області та неналежне його фінансування з боку держави та місцевих органів самоврядування. 3. Слабкий рівень розвитку туристичної та транспортної інфраструктури в краї. 4. Недостатній рівень підготовленості кадрів багатьох туристичних підрозділів області (особливо для обслуговування іноземних туристів). 5. Низька інвестиційна та ділова активність суб'єктів господарювання у галузі туризму в регіоні загалом. 6. Недостатня рекламно-інформаційна діяльність та її слабка конкурентоспроможність у галузі туризму в області. 7. Відсутність відомих місцевих туристичних брендів і низька ефективність системи просування місцевого турпродукту на загальнодержавному та міжнародному туристичних ринках. 8. Мала кількість гарантованих регіональних програм розвитку туризму й особливо для його потенційних видів - екотуризму, спортивно- екстремального, видовищного, гастрономічного, релігійного тощо. 9. Слабкий туристичний імідж Волинської області на внутрішньому та міжнародному туристичному ринку. |
|
|
Можливі загрози |
Сприятливі можливості |
|
|
1. Зростання диспропорцій між різними сферами господарчо-економічного розвитку області та переорієнтування її на моно-туристичну залежність. 2. Збільшення протиріч між місцевими органами самоврядування на рівні територіальних громад та управлінськими підрозділами області й урядом держави загалом щодо вирішення фінансово-економічних проблем господарчого розвитку й туризму, зокрема. 3. Підвищення загрози втрати культурно-етнічної самобутності та рекреаційної ідентичності області в процесі адаптації до європейських стандартів туристичного обслуговування. 4. Ослаблення безпекових та санітарно-епідеміологічних позицій області та країни загалом, які пов'язані із зростанням іноземних туристичних потоків і наростанням сучасних загроз - підвищення злочинності, можливість поширення тероризму, небезпечних хвороб (наприклад, коронавірусу), залучення краю в процеси наркотрафіку та торгівлі людьми, нелегальних міграцій тощо. 5. Збільшення антропогенного навантаження на ландшафти та екосистему області загалом. 6. Можливе погіршення екологічної ситуації в області через наплив туристів та рекреантів. 7. Поява жорсткої конкуренції на внутрішньому та міжнародному ринку туристичних послуг серед суб'єктів туристичного комплексу, яку не зможуть витримати багато дрібних турфірм та інших підрозділів функціонування туризму. 8. Зростання вартості на туристичні послуги в області й наближення їх до середньоєвропейських цін у галузі туристичного обслуговування населення. 9. Можливість появи монополізації на внутрішньому туристичному ринку області (держави) та захід на її ринки потужних міжнародних туристичних агенцій, а також не зовсім чесних суб'єктів міжнародної туристичної діяльності та відомих туристичних ТНК, які будуть диктувати свої вимоги. |
1. Покращення державного та регіонального регулювання розвитку туризму на рівні місцевих територіальних громад. 2. Можливість вирішувати на місцях проблеми інфраструктурного та кадрового забезпечення розвитку туризму в краї. 3. Поява й розвиток нових видів туристично- рекреаційного обслуговування в області. 4. Стимулювання розвитку інноваційних видів туристичної діяльності та запровадження нових туристичних маршрутів у краї. 5. Забезпечення конкурентоспроможності місцевого туристичного продукту на регіональному, загальнодержавному та міжнародному туристичному ринку. 6. Розробка нового конкурентоспроможного туристичного продукту, що може задовольняти попит не тільки внутрішніх, а й іноземних відпочивальників. 7. Збільшення можливостей для пошуку шляхів залучення іноземних і внутрішніх інвестицій для розвитку туризму в краї та удосконалення туристичної інфраструктури на основі реалізації міжнародних проектів. 8. Залучення потенційно нових туристичних споживачів, уключаючи іноземних, й переформатування туристичних потоків на території області. 9. Формування нового туристичного іміджу Волинської області та просування її туристичного продукту на регіональному, національному та міжнародному ринках туристичних послуг. |
Отже, сильними властивостями сучасного туристичного іміджу Волинської області є: вигідне прикордонне геотуристичне положення краю (межування з Польщею та Білоруссю, а також двома областями України - Рівненською та Львівською) та розвиток господарчо-економічних і культурно- ділових зв'язків із ними; наявність значної кількості важливих туристично -рекреаційних ресурсів як природних, так і культурно-антропогенних, які відображають специфічні особливості регіону, його унікальну природу та кліматичні особливості, етнічну самобутність тощо; багата культурно - історична спадщина краю та цікаві традиції й звичаї місцевого населення; високий ступінь атрактивності (туристично-рекреаційної цінності) місцевих рекреаційно-туристичних ресурсів; порівняно підвищена територіальна концентрація рекреаційно-туристичних об'єктів на території та мала віддаленість між ними; стимулювання розвитку перспективних галузей туристично - рекреаційного обслуговування населення в краї; можливість поєднання різних видів рекреації та туризму в масштабах області; зручність розміщення об'єктів туристичної інфраструктури й порівняно добра транспортна доступність; орієнтація діяльності туристичних підрозділів не тільки на внутрішнє рекреаційно-туристичне обслуговування, а й на міжнародний туристичний ринок тощо.
Слабкими властивостями туристично -іміджевих характеристик Волині в сучасних умовах її соціально-економічного розвитку є: невідповідність місцевого туристичного продукту міжнародним стандартам і вимогам; дефіцит коштів для розвитку туризму області та неналежне його фінансування з боку держави і місцевих органів самоврядування; слабкий рівень розвитку туристичної та транспортної інфраструктури в краї; недостатній рівень підготовленості кадрів багатьох туристичних підрозділів області (особливо для обслуговування іноземних туристів); низька інвестиційна та ділова активність суб'єктів господарювання у галузі туризму в регіоні загалом; недостатня рекламно - інформаційна діяльність та її слабка конкурентоспроможність у галузі туризму в області; відсутність відомих місцевих туристичних брендів і низька ефективність системи просування місцевого турпродукту на загальнодержавному та міжнародному туристичних ринках; мала кількість гарантованих регіональних програм розвитку туризму й особливо для його потенційних видів - екотуризму, спортивно-екстремального, видовищного, гастрономічного, релігійного та інших; слабкий туристичний імідж Волинської області на внутрішньому та міжнародному туристичному ринку тощо.
Можливими загрозами, які виникають у ході розвитку туристичної галузі Волині та формування її нового туристичного іміджу можуть бути: зростання диспропорцій між різними сферами господарчо-економічного розвитку області та переорієнтування її на моно-туристичну залежність; збільшення протиріч між місцевими органами самоврядування на рівні територіальних громад та управлінськими підрозділами області й урядом держави загалом щодо вирішення фінансово - економічних проблем господарчого розвитку й туризму, зокрема; підвищення загрози втрати культурно-етнічної самобутності та рекреаційної ідентичності області в процесі адаптації до європейських стандартів туристичного обслуговування; ослаблення безпекових та санітарно - епідеміологічних позицій області та країни загалом, які пов'язані із зростанням іноземних туристичних потоків і наростанням сучасних загроз - підвищення злочинності, можливість поширення тероризму, небезпечних хвороб (наприклад, коронавірусу), залучення краю в процеси наркотрафіку та торгівлі людьми, нелегальних міграцій тощо; збільшення антропогенного навантаження на ландшафти та екосистему області загалом; можливе погіршення екологічної ситуації в області через наплив туристів та рекреантів; поява жорсткої конкуренції на внутрішньому та міжнародному ринку туристичних послуг серед суб'єктів туристичного комплексу, яку не зможуть витримати багато дрібних турфірм та інших підрозділів функціонування туризму; зростання вартості на туристичні послуги в області й наближення їх до середньоєвропейських цін у галузі туристичного обслуговування населення; можливість появи монополізації на внутрішньому туристичному ринку області (держави) та захід на її ринки потужних міжнародних туристичних агенцій, а також не зовсім чесних суб'єктів міжнародної туристичної діяльності та відомих туристичних ТНК, які будуть диктувати свої вимоги тощо.
Сприятливими можливостями для розвитку туризму на Волині є: покращення державного та регіонального регулювання розвитку туризму на рівні місцевих територіальних громад; можливість вирішувати на місцях проблеми інфраструктурного та кадрового забезпечення розвитку туризму в краї; поява й розвиток нових видів туристично -рекреаційного обслуговування в області; стимулювання розвитку інноваційних видів туристичної діяльності та запровадження нових туристичних маршрутів у краї; забезпечення конкурентоздатності місцевого туристичного продукту на регіональному, загальнодержавному та міжнародному туристичному ринку; розробка нового конкурентоспроможного туристичного продукту, що може задовольняти попит не тільки внутрішніх, а й іноземних відпочивальників; збільшення можливостей для пошуку шляхів залучення іноземних і внутрішніх інвестицій для розвитку туризму в краї та удосконалення туристичної інфраструктури на основі реалізації міжнародних проектів; залучення потенційно нових туристичних споживачів, уключаючи іноземних, й переформатування туристичних потоків на території області; формування нового туристичного іміджу Волинської області та просування її туристичного продукту на регіональному, національному та міжнародному ринках туристичних послуг тощо.
Враховуючи певні виклики сучасності, обласне керівництво Волині намагається вирішити наявні проблеми функціонування туристичної галузі та покращити її туристичний імідж на різних рівнях місцевого управління в системі реалізації «Програми розвитку туризму та рекреації у Волинській області на 2016-2020 роки» [8]. Так, наприклад, діючий начальник відділу туризму департаменту економіки та європейської інтеграції Волинської ОДА на початку 2020 р. повідомив, що керівництво області очікує, що в умовах сучасної світової фінансово -економічної кризи та пандемії коронавірусу на Волинь поїдуть туристи з інших регіонів України, а також місцеве населення почне активніше подорожувати територією свого краю. Водночас було відзначено, що в області прогнозуються втрати у показниках турзбору порівняно з попередніми роками. Серед актуальних проблем функціонування туристичної сфери області було вказано на те, що в останні роки зменшується також чисельність відпочивальників на озері Світязь, через його стрімке обміління та екологічні негаразди, які пов'язані з цими процесами, що негативно відображаються на кількості приїжджих з інших територій нашої країни до цієї ключової дестинації Волині. Він також повідомив, що в області прогнозують незначне зменшення цін на відпочинок, адже бізнесу треба буде ще поборотися за відпочивальників, які матимуть менший бюджет в умовах кризи та пандемії, а ніж у попередні роки [5].
З цією метою управлінські підрозділи області розробили сім нових ключових туристичних маршрутів, що передбачають не лише відвідування музеїв чи пам'яток, а й екстрим -сплави на човнах і байдарках, катання на позашляховиках, відвідування гастрономічних фестивалів області тощо. Серед основних туристичних маршрутів, які пропонує туристичне керівництво Волині, слід указати такі пропоновані напрями [3]:
1) перший - Луцьк (Луцький Замок, Луцьке підземелля, заповідник «Старе місто»; музеї: художній, Волинської ікони, краєзнавчий, Луцького братства, сучасного мистецтва Корсаків; зоопарк тощо);
2) другий - Луцьк - Затурці (музей В. Липинського) - Зимне (Успенський монастир) - Володимир-Волинський (заповідник «Древній Володимир») - Устилуг (музей І. Стравінського);
3) третій - Луцьк - Воротнів (флористичний заказник) - Олика (резиденція Радзівіллів, костел св. Трійці) - Цумань (національний природний парк «Цуманська пуща») - Грем'яче (санаторій «Пролісок»);
4) четвертий - Луцьк - Жидичин (Миколаївський монастир) - Рокині (етнографічний музей- скансен Волинського села) - Переспа (музей Першої світової війни) - Колодяжне (музей-садиба Лесі Українки) - Ковель;
5) п'ятий - Луцьк - Старий Чорторийськ (Хрестовоздвиженський монастир; панорама р. Стир) - Оконськ (джерела, форелеве господарство) - Костюхнівка (Центр польсько-українського діалогу) - Маневичі (унікальні археологічні знахідки, наприклад, човен -довбанка Х ст.) - Любешів (національний парк «Прип'ять - Стохід») - Сваловичі (екстрім-туризм, сплави, екотуризм);
6) шостий - Луцьк - Баїв (Музей меду) - Берестечко - Брани (найвища точка Волинської області) - Павлівка (пивзавод; торгова марка «Павлівська йоданка») - Старий Порицьк (екосироварня);
7) сьомий - Луцьк - Шацьк (національний природний парк) - Світязь (активний відпочинок: сплави на човнах, байдарках, мотузковий парк, велокатання, катання на позашляховиках, риболовля, гастротури тощо).
Проте така «нова» іміджева туристична репрезентації області є, насамперед, проявом класичних маршрутів для туристичного комплексу Волині. За винятком окремих нових дестинацій за маршрутами, фактично нічого нового за останніх 20 років у туристичній географії області не змінилося. Прикро, що туристичне керівництво області фактично не володіє інформацією про потенційні та перспективні дестинації краю, які набирають все більшої популярності серед місцевого населення та приїжджих відпочивальників. Наприклад, цікавим і перспективним напрямом зеленого туризму на Волині, на нашу думку, є агро-фестиваль «Волинська Голландія», який уже кілька років відбувається в травні біля с. Свидники Ковельського району, де на місцевих фермерських полях агрофірми «Лілі-Лайн» (функціонує з 1982 р.) відбувається «День поля». Під час цього заходу на місцевих полях агрофірми площею 2 га демонструється більше 1 млн тюльпанів понад сто різних сортів, у тому числі акліматизованих на Волині, а також численні породи декоративних хвойних рослин на площі 4 га, де проводяться цікаві тематичні екскурсії [5]. Цей туристичний агро -форум щорічно збирає понад сто тисяч відвідувачів і розширює свою географію не тільки із сусідніх областей, а й сюди стали приїжджати туристи із центральних та південних областей України, Польщі, Німеччини та Білорусі, що безсумнівно є туристично -іміджевим успіхом для туристично- рекреаційної галузі області загалом.
Тому з метою посилення туристичної іміджевості Волинської області слід робити акцент на необхідності розвитку саме перспективних галузей туристично-рекреаційної діяльності краю таких, як зелений (сільський), етнографічний та ностальгійний, гастрономічний, релігійний, некротуризм, подієвий або видовищний, спортивний, екстремальний (пригодницький), виробничий (промисловий), екологічний, мисливський або рибальський, грибний та ягідний, садово -парковий та фортифікаційний, бурштиновий, меморіальний, патріотичний і транзитний туризм [7].
У процесі розвитку туристичної галузі Волині та реалізації завдань щодо покращення її туристичного іміджу виникає багато проблем фінансово-економічного, організаційно-правового, транспортно-інфраструктурного, екологічного та податкового характеру, а також потребує вжиття важливих заходів щодо удосконалення системи надання власне туристично-рекреаційних послуг із урахуванням вимог часу та потреб населення, включаючи іноземних відвідувачів. Необхідно докорінно змінити також процес підготовки якісних та кваліфікованих туристично -рекреаційних кадрів на Волині зі знанням специфіки надання послуг у спеціальних видах туристично- рекреаційного обслуговування населення зі знанням іноземних мов. Потребує якісно відмінного оновлення рекламно-інформаційна та репрезинтаційна складова іміджу туристичної сфери області, а також інвестування нових туристичних проектів та розробка нових популярних маршрутів з орієнтацією на актуальні суспільні запити тощо.
Висновки та перспективи подальших досліджень
Таким чином, Волинська область має хороші перспективи щодо покращення свого туристичного іміджу як внутрідержавного, так і міжнародного. Основний акцент у цій сфері слід робити на атрактивності її природно -рекреаційних та культурно- історичних ресурсів, а також на етнокультурній самобутності краю та можливостях поєднувати різні види та галузі туристичного обслуговування в межах обласного туристично-територіального комплексу. Окрім того, Волинь має хороше прикордонне геотуристичне положення, що дає їй змогу виходити на міжнародний ринок туристичних послуг і формувати новий туристичний імідж на основі підвищення якості надання туристичних послуг та розвитку нових перспективних галузей, що потребує подальшої наукової уваги.
Джерела та література
1. Васильконова Е. О. Розвиток теорії іміджу територій як активного інструменту регіонального менеджменту / Е. О. Васильконова // Бізнес Інформ. - 2014. - № 12. - С. 463-468.
2. Вахович І. М. Механізми формування іміджу Волинської області як туристичної дестинації / І. М. Вахович, І. М. Пушкарчук // Економічні науки. Серія : Економіка та менеджмент. - 2017. - Вип. 14. - С. 64-69.
3. Волинь презентувала сім головних маршрутів для туристів [Електронний ресурс]. - Режим доступу : https ://www.ukrinform.ua/rubric -tourism/3020830-volin-prezentuvala-7-golovnih-marsrutiv-dla-turistiv.html
4. Маркетингове дослідження туристичної галузі міста Луцька [Електронний ресурс]. - Режим доступу : https://www.lutskrada.gov.ua/statіc/content/ffles/s/e6/4euqjwp2e3az63Шak76a4і7dav3e6spdf
5. Нові тенденції розвитку туризму на Волині [Електронний ресурс]. - Режим доступу : https://www.volynnews.com/news/society/u-lutsku-vidbulas-konferentsiia-shchodo-rozvytku-turyzmu/
6. Патійчук Віктор. Аналіз основних проблем використання водойм Волинської області у рекреаційній діяльності / Віктор Патійчук, Мирослава Забокрицька, Ірина Нетробчук, Софія Саванюк // Наук. вісн. Східноєвроп. нац. ун-ту ім. Лесі Українки. Серія : Географічні науки. - 2019. - № 9 (393). - С. 147-156.
7. Патійчук Віктор. Перспективні види туристично-рекреаційної діяльності у Волинській області / Віктор Патійчук, Софія Саванюк // Наук. вісн. Східноєвроп. нац. ун-ту ім. Лесі Українки. Серія : Географічні науки. - 2020. - № 1 (405). - С. 118-131.
8. Програма розвитку туризму та рекреації у Волинській області на 2016-2020 роки [Електронний ресурс]. - Режим доступу : https://voladm.gov.ua/article/strategiya-rozvitku-volinskoyi-oblasti-na-period- do-2020-roku1/
...Подобные документы
Визначення умов життєвого циклу туристичного продукту. Формування цінової політики туристичного підприємства. Зміст туристичних послуг Запорізької області. Природно-кліматичні, оздоровчі, історико-культурні, пізнавальні та побутові ресурси території.
контрольная работа [31,0 K], добавлен 21.10.2013Динаміка розвитку туристичного ринку Волині. Розвиток туристичної галузі Волинської області за участю інших держав. Туристські проекти, що реалізуються в єврорегіоні "Буг" за участю структур ЄС. Транснаціональне співробітництво з Республікою Польща.
курсовая работа [283,2 K], добавлен 22.02.2008Аналіз та оцінка рекреаційно-туристичних ресурсів Донецької області. Коротка історія формування території області. Географічні аспекти формування рекреаційно-туристичних ресурсів області. Архітектурно-історичні, подійні, рекреаційно-туристичні ресурси.
курсовая работа [68,5 K], добавлен 24.03.2011Поняття, компоненти і маркетинг туристичної дестинації. Управління її об’єктами. Дослідження подієвого туризму як історико-культурного явища. Основні історичні етапи його розвитку, критерії класифікації. Формування івентивного туристичного іміджу регіону.
курсовая работа [403,2 K], добавлен 06.03.2015Аналіз розвитку історико-культурного туризму, встановлення туристичного потенціалу Хмельницької області. Культурні пам'ятки, історичні місця, музеї, музейні комплекси, туристичні маршрути. Проблеми і перспективи розвитку історико-культурного туризму.
курсовая работа [90,5 K], добавлен 07.05.2012Механізм ціноутворення туристичного продукту в регіоні. Аналіз формування ціни окремих туристичних фірм. Рекомендації щодо проведення ефективної цінової політики. Конкурентоспроможність туристичного продукту і доходи туристичної фірми від його реалізації.
статья [20,4 K], добавлен 10.10.2014Соціальна та транспортна інфраструктура міста Бровари. Шляхи ефективного використання туристичного потенціалу міста для розвитку ідустріального, розважального, гастрономічного туризму. Формування бренда та створення іміджу туристичної галузі регіону.
статья [22,9 K], добавлен 22.02.2018Формування рекреаційно-туристичного комплексу. Тенденції розвитку українського туризму. Напрямки формування туристичного ринку. Розвиток сільського туризму на прикладі Черкащини. Розвиток ринку готельних послуг. Державна підтримка розвитку туризму.
курсовая работа [126,6 K], добавлен 12.07.2010Сутність лікувального туризму та його місце в загальній класифікації туризму, тенденції його розвитку, обґрунтування повного лікувального туру та технологія формування нового туру. Різновидності туризму і його значення, побажання і фінансові можливості.
курсовая работа [60,8 K], добавлен 23.05.2012Сутність міжнародного туризму та його особливості. Види міжнародного туризму в Україні. Основні чинники, що впливають на формування і функціонування туристичного ринку. Дослідження організації туризму провідними міжнародними туристичними фірмами України.
дипломная работа [518,2 K], добавлен 27.03.2013Географія культурно-розважального туризму в Україні. Аналіз організаційно-управлінських особливостей розвитку культурно-пізнавального туризму Чернівецької області, його стан та перспективи розвитку. Музеї, готелі та туристичні комплекси області.
курсовая работа [1,7 M], добавлен 23.12.2013Сутність гастрономічного туризму. Природно-географічні чинники функціонування й розвитку туристичної сфери Херсонської обл., аналіз її сучасного стану. Проблеми розвитку гастрономічного туризму. Пропозиції щодо удосконалення цієї галузі в Херсонській обл.
курсовая работа [45,9 K], добавлен 16.05.2019Загальна характеристика Львівської області. Особливості формування і використання туристичних ресурсів регіону, їх географічне розповсюдження, потенційні запаси, сучасний та перспективний рівень використання. Розробка інноваційних туристичних маршрутів.
курсовая работа [1,2 M], добавлен 31.03.2011Передумови спеціалізації Закарпатської області в туризмі та рекреації. Основні проблеми розвитку галузі. Ліцензовані суб’єкти туристичної діяльності. Санаторно-курортний та готельний комплекс. Стан зайнятості у туристично-рекреаційній сфері регіону.
курсовая работа [528,5 K], добавлен 06.08.2013Сутність, значення і місце рекреаційно-туристичного комплексу в господарстві Київської області. Особливості сучасних туристичних послуг. Передумови розвитку і розміщення рекреаційно-туристичного комплексу Київської області. Розвиток готельного фонду.
курсовая работа [700,4 K], добавлен 29.03.2013Роль туристичного країнознавства для формування цілісної туристично-країнознавчої характеристики країни. Сутність економічних, соціальних та політичних умов, що мають значення для організації туристичної сфери. Підходи до формування "образу країни".
курсовая работа [70,1 K], добавлен 26.03.2015Наукові підходи до вивчення туристично-рекреаційних ресурсів. Суспільно-географічна оцінка туристичних ресурсів Полтавської області. Видатні історико-культурні пам’ятки, природно-рекреаційні ресурси. Особливості розвитку рекреаційного комплексу.
курсовая работа [105,4 K], добавлен 29.12.2010Загальна характеристика Київської області. Особливості природно-рекреаційних і кліматичних ресурсів Київщини. Історико-культурний та туристично-екскурсійний потенціал краю. Сучасний стан та перспективи розвитку туризму на території досліджуваної області.
курсовая работа [51,1 K], добавлен 10.02.2011Характеристика туризму як сфери послуг на міжнародному рівні. Туристичний бізнес в Україні, правові основи його розвитку. Формування основних стратегічних напрямків розвитку туристичного підприємства. Розширення маркетингової політики туристичної фірми.
дипломная работа [119,0 K], добавлен 22.12.2013Основні елементи інфраструктури туристичної галузі. Висвітлення теоретичних та методологічних основ формування іміджу України, як перспективного учасника ринку міжнародного туризму. Основні тенденції та напрямки розвитку туристичної галузі України.
дипломная работа [767,7 K], добавлен 14.08.2016
