Групи інфраструктурних об’єктів рекреаційної діяльності за видами інфраструктури життєдіяльності суспільства
Ознайомлення з об'єктами виробничої інфраструктури, що використовуються у рекреаційній галузі. Вивчення та аналіз класифікації засобів розміщування. Дослідження та характеристика основних типів підприємств харчування (закладів ресторанного господарства).
| Рубрика | Спорт и туризм |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 16.11.2020 |
| Размер файла | 365,0 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Групи інфраструктурних об'єктів рекреаційної діяльності за видами інфраструктури життєдіяльності суспільства
Валерія Новикова
У статті в авторській структурно-логічній моделі виділено групи інфраструктурних об'єктів рекреаційної діяльності по таких видах інфраструктури життєдіяльності суспільства, як виробнича, соціальна, універсальна. Об'єкти виробничої інфраструктури, що використовуються у рекреаційній галузі, віднесено до таких двох груп, як «заклади, підприємства з виробництва послуг», «підприємства з виробництва товарів»; об'єкти соціальної інфраструктури - до таких шести груп, як «засоби розміщування», «заклади харчування», «підприємства побутового обслуговування», «підприємства роздрібної торгівлі», «заклади та споруди для культурно-масових заходів», «заклади та споруди для спортивних заходів»; об'єкти універсальної інфраструктури - до таких шести груп, як «транспорт», «інженерні споруди та устаткування», «зв'язок, комунікаційні мережі», «банківсько-фінансові установи», «рекламні та інформаційні служби», «заклади, організації зі страхування». Окремо виділено вид - спеціалізована інфраструктура рекреаційної діяльності (або рекреаційна інфраструктура), а всі її групи інфраструктурних об'єктів застосовуються для здійснення тільки рекреаційної діяльності, не використовуючись в інших сферах життєдіяльності суспільства. Виявлено та схарактеризовано особливості кожної із цих груп інфраструктурних об'єктів щодо можливостей їх використання у рекреаційній галузі.
Ключові слова: виробнича інфраструктура рекреаційної діяльності, соціальна інфраструктура
рекреаційної діяльності, універсальна інфраструктура рекреаційної діяльності, спеціалізована інфраструктура рекреаційної діяльності (рекреаційна інфраструктура), групи інфраструктурних об'єктів рекреаційної діяльності.
Новикова Валерия. Группы инфраструктурных объектов рекреационной деятельности по видам инфраструктуры жизнедеятельности общества. В авторской структурно-логической модели выделено группы инфраструктурных объектов рекреационной деятельности по таким видам инфраструктуры жизнедеятельности общества, как производственная, социальная, универсальная. Объекты производственной инфраструктуры, применяемые в рекреационной отрасли, отнесены к таким двум группам, как «заведения, предприятия по производству услуг», «предприятия по производству товаров»; объекты социальной инфраструктуры - к таким шести группам, как «средства размещения», «предприятия общественного питания», «предприятия бытового обслуживания», «предприятия розничной торговли», «учреждения и сооружения для культурно-массовых мероприятий», «учреждения и сооружения для спортивных мероприятий»; объекты универсальной инфраструктуры - к таким шести группам, как «транспорт», «инженерные сооружения и оборудование», «связь, коммуникационные сети», «банковско-финансовые учреждения», «рекламные и информационные службы», «учреждения, организации по страхованию». Отдельно выделено вид - специализированная инфраструктура рекреационной деятельности (или рекреационная инфраструктура), а все ее группы инфраструктурных объектов применяются для осуществления только рекреационной деятельности, не используясь в других сферах жизнедеятельности общества. Выявлено и охарактеризовано особенности каждой из этих групп инфраструктурных объектов о возможностях их использования в рекреационной отрасли.
Ключевые слова: производственная инфраструктура рекреационной деятельности, социальная инфраструктура рекреационной деятельности, универсальная инфраструктура рекреационной деятельности, специализированная инфраструктура рекреационной деятельности (рекреационная инфраструктура), группы инфраструктурных объектов рекреационной деятельности.
Novykova Valeriya. Groups of Infrastructural Objects of Recreational Activity by Types of Infrastructure of Social Activity. In the article the author's structural-logical model identifies groups of infrastructure objects of recreational activity in such types of infrastructure of social activity as industrial, social, universal. Objects of industrial infrastructure used in the recreational sector are classified into two groups, such as «institutions, enterprises for the production of services», «enterprises for the production of goods»; objects of social infrastructure - up to six groups, such as «accommodation facilities», «catering establishments», «consumer service enterprises», «retail trade enterprises», «establishments and facilities for cultural events», «establishments and facilities for sports events»; objects of universal infrastructure - up to six groups, such as «transport», «engineering structures and equipment», «communications, communication networks», «banking and financial institutions», «advertising and information services», «institutions, insurance organizations». A separate type is a specialized infrastructure of recreational activity (or recreational infrastructure), and all its groups of infrastructural objects are used to carry out only recreational activities, not used in other spheres of society. The features of each of these groups of infrastructural objects regarding the possibilities of their use in the recreational sector are identified and characterized.
Key words: industrial infrastructure of recreational activity, social infrastructure of recreational activity, universal infrastructure of recreational activity, specialized infrastructure of recreational activity (recreational infrastructure), groups of infrastructural objects of recreational activity.
Вступ
Постановка проблеми у загальному вигляді. Важливість вивчення інфраструктурної складової рекреації доведена у багатьох публікаціях, у тому числі й авторських. Але зробити це глибоко та повноцінно неможливо без розробки теоретичних основ щодо групування інфраструктурних об'єктів рекреаційної діяльності. Власне виділенню груп таких об'єктів у межах виробничої, соціальної, універсальної інфраструктури життєдіяльності суспільства й їхній характеристиці й присвячена ця стаття.
Аналіз останніх досліджень і публікацій із цієї проблематики. У контексті загального вивчення рекреації (вужче - туризму) у публікаціях вітчизняних дослідників, зокрема О. О. Бейдика («Методологія та методика аналізу рекреаційно-туристських ресурсів України», 2004), М. П. Мальської та ін. («Міжнародний туризм і сфера послуг», 2008; «Туристичний бізнес: теорія та практика», 2007), І. В. Смаля («Основи географії рекреації і туризму», 2004) та ін., йдеться й про її інфраструктуру. Останнім часом побільшало публікацій, присвячених інфраструктурному забезпеченню рекреаційної галузі, серед яких: В. О. Анопрієнко «Рекреаційна інфраструктура як основна складова рекреаційного простору регіону», 2012; А. С. Близнюк «Рекреаційна інфраструктура як головна складова рекреаційного простору», 2019; Д. А. Корнева «Особливості розвитку туристичної інфраструктури в Україні», 2011. Проте у вітчизняній науковій літературі, навіть враховуючи зазначене, досі недостатньо розроблені теоретичні основи стосовно інфраструктури рекреаційної діяльності, тим більше таке теоретичне питання, як групування інфраструктурних об'єктів рекреації.
Формулювання мети та завдання дослідження. Мета дослідження полягала в тому, щоб у межах виробничої, соціальної, універсальної інфраструктури життєдіяльності суспільства виділити групи інфраструктурних об'єктів рекреаційної діяльності. Для її досягнення вирішувалися такі завдання: 1) представити авторський погляд на досліджувану проблематику, створивши структурно - логічну модель, в якій у межах кожного виду інфраструктури життєдіяльності суспільства (виробнича, соціальна, універсальна) та специфічного виду - рекреаційної інфраструктури - представити групи інфраструктурних об'єктів, які використовуються у рекреаційній діяльності; 2) схарактеризувати особливості кожної із цих груп.
Виклад основного матеріалу й обґрунтування отриманих результатів дослідження
Важливим елементом (складовою) структурно-логічної моделі територіальної рекреаційної системи, представленої у низці авторських публікацій, зокрема [13], вважаємо «інфраструктуру рекреаційної діяльності», під якою розуміємо «сукупність засобів, закладів, споруд, мереж та інших елементів матеріально-технічної бази, що допомагають здійснювати рекреаційну діяльність» [12]. У результаті перетину інфраструктури рекреаційної галузі з основними видами інфраструктури життєдіяльності суспільства виділяємо такі її види: 1) виробнича інфраструктура рекреаційної діяльності; 2) соціальна інфраструктура рекреаційної діяльності; 3) універсальна інфраструктура рекреаційної діяльності. Окремо виділяємо спеціалізовану інфраструктуру рекреаційної діяльності, відносно якої доречно застосовувати термін «рекреаційна інфраструктура», адже вона відображає спеціалізацію галузі на рекреації та застосовується для здійснення тільки рекреаційної діяльності [12].
Не всі об'єкти виробничої, соціальної, універсальної інфраструктури життєдіяльності суспільства застосовуються у рекреаційній галузі - тільки деякі з їхніх груп і то не в повному обсязі, а лише їх певна частина. На відміну від них усі об'єкти рекреаційної інфраструктури (або спеціалізованої інфраструктури рекреаційної діяльності), що представляють собою специфічні види рекреаційного спрямування складових трьох видів інфраструктури життєдіяльності суспільства, залучаються до здійснення рекреації, при цьому не використовуючись в інших сферах життєдіяльності суспільства (рис. 1).
Детальніше розглянемо кожну із груп інфраструктурних об'єктів рекреаційної діяльності за видами (виробнича, соціальна, універсальна) інфраструктури життєдіяльності суспільства (рис. 1).
1. Об'єкти виробничої інфраструктури, що застосовуються у рекреаційній галузі, відносимо до таких двох груп: 1) заклади, підприємства з виробництва послуг; 2) підприємства з виробництва товарів.
1.1 Інфраструктурними об'єктами групи «заклади, підприємства з виробництва послуг» вважаємо: а) «заклади виробництва та реалізації рекреаційних послуг» (виробництво та реалізація туристсько-екскурсійних послуг відбувається, насамперед, у туристських підприємствах- посередниках (туроператори, турагенти); у продуцентах окремих спеціалізованих послуг (наприклад, екскурсійні бюро, спелеологічні клуби, об'єднання кінного туризму тощо); на фірмах (закладах, установах, організаціях тощо) з надання послуг розваг і відпочинку (наприклад, школи з навчання дайвінгу, парк атракціонів, повітроплавальне товариство з організації польотів на повітряній кулі тощо)) та б) «санаторно-курортні заклади» (де здійснюється функція санаторно-курортного лікування, профілактики, оздоровлення), що належать до рекреаційної інфраструктури, адже в інших галузях, крім рекреаційної, ніде більше не застосовуються.
1.2 Вважаємо, що до підприємств із виробництва товарів рекреаційного спрямування, передусім, належать майстерні з виготовлення етно-унікальної (у тому числі сувенірної) продукції, віднесені нами до рекреаційної інфраструктури, адже в інших галузях, крім рекреаційної, вони фактично ніде більше не використовуються. Прикладом можуть слугувати салони з пошиття українських вишиванок, цехи випалу глиняних виробів, ковальські майстерні та ін.
Рис. 1. Групи інфраструктурних об'єктів рекреаційної діяльності по видах інфраструктури життєдіяльності суспільства (В. І. Новикова, 2015 [12]; доопрацювання, 2020)
Об'єктами виробничої інфраструктури цієї групи можуть бути й підприємства з виробництва товарної продукції для забезпечення обладнанням, устаткуванням, предметами облаштування, пристосування під час здійснення водної рекреації (надувні човни, акваланги, катамарани тощо), спелеотуризму (канати, каски з ліхтарем, карабіни тощо), гірськолижних спусків (лижі, снігозахисні маски, лижні комбінезони тощо) та ін. Вони, зазвичай, являють собою окремі цехи (виробничі підрозділи) великих промислових підприємств із виробництва широкого асортименту продукції предметів споживання.
2. До об'єктів соціальної інфраструктури, що використовуються у рекреаційній (переважно - туристській) діяльності, відносимо: 1) засоби розміщування; 2) заклади харчування; 3) підприємства побутового обслуговування; 4) підприємства роздрібної торгівлі; 5) заклади та споруди для культурно-масових заходів; 6) заклади та споруди для спортивних заходів. інфраструктура рекреаційний ресторанний
2.1 Знаходження групи «засоби розміщування» (будь-які об'єкти, що надають людям епізодично або регулярно, зазвичай у приміщеннях, місце для ночівлі [2; 9]) у складі соціальної інфраструктури означає, що не всі її об'єкти використовуються лише для туризму (як основного виду рекреації, що обов'язково потребує поселення туристів на ночівлю під час перебування в іншій місцевості або країні), а ті, які залучаються до рекреаційної діяльності, можуть обслуговувати й інші соціальні інтереси та потреби суспільства. Згідно із розробленою за рекомендаціями ЮНВТО класифікацією засоби розміщування поділяються на дві категорії (рис. 2): 1) колективні (ті, що мають можливість одночасно розмістити на ночівлю більше 10 осіб); 2) індивідуальні (розраховані на обмежену кількість місць для ночівлі, розміщення лише кількох осіб; до них відносяться будинки, садиби, вілли, котеджі, дачі, квартири, кімнати, будь -які інші приміщення, що можуть бути орендовані за певну плату у приватних осіб та агентств або надаватися безкоштовно власниками житла, зокрема родичами та знайомими) [9].
Рис. 2. Класифікація засобів розміщування (за рекомендаціями ЮНВТО)
До колективних засобів розміщування відносяться [2; 9]:
А. Готелі (розміщені у добротних будівлях заклади, що обов'язково складаються із номерів, кількість яких перевищує певний мінімум (в Україні він становить 6 номерів), надають різноманітні готельні послуги, перелік яких не обмежується щоденним прибиранням номеру) й аналогічні заклади (такі засоби розміщування, що складаються із номерів (кімнат), де надаються обмежені готельні послуги, включаючи щоденне прибирання (наприклад, пансіонати, умебльовані кімнати та ін.)). Ця група найбільше та найчастіше використовується у туристській діяльності, значну частину гостей цих закладів становлять саме туристи. Хоча скористатися послугами готелів та аналогічних закладів (а вони бувають не тільки короткочасного, а й тривалого проживання) можуть й інші категорії населення: люди, що працюють або навчаються в цьому поселенні, а постійне помешкання мають - в іншому; офіційні особи, що прибувають у певну місцевість із конкретною місією; тимчасові переселенці, біженці тощо.
Б. Спеціалізовані заклади. У цих закладах розміщування надання місць для ночівлі є вторинним, а первинною є будь-яка інша спеціалізована функція: а) лікування та профілактика захворюваності приїжджих із застосуванням таких природних чинників, як лікувальний клімат, море, мінеральна вода, лікувальні грязі - в оздоровчих (санаторно-курортних) закладах; б) набуття трудових навичок і оздоровлення - у таборах праці та відпочинку; в) переміщення пасажирів - у громадських засобах транспорту, де є спальні місця (передусім - поїзди, морські та річкові судна); г) організація конференцій, семінарів - у конгрес-центрах тощо. У цій групі лише оздоровчі (санаторно-курортні) заклади повністю використовується тільки у рекреаційній діяльності: у них розміщуються на ночівлю туристи, що займаються лікувально-оздоровчим туризмом, або рекреанти з метою підтримання й укріплення свого здоров'я. Очевидно, що в таборах праці та відпочинку та у конгрес - центрах розміщуватися на ночівлю можуть не тільки люди, основною метою яких є рекреаційна діяльність, а й інші категорії населення: у першому випадку - працівники переважно молодіжного віку, у другому - підприємці, учасники певних зібрань, бізнесмени, офіційні особи та ін., яким після проведення службових засідань потрібно десь спати.
В. Інші колективні засоби включають:
а) житло, призначене для відпочинку (до них відносяться комплекси будинків переважно у курортних місцевостях, володіння якими може відбуватися на умовах кондомініуму (спільне володіння нерухомістю) або таймшеру (спільне володіння нерухомістю з можливістю користуватися нею упродовж декількох років, але лише кілька тижнів на рік); приміщення квартирного типу, що здаються в оренду; бунгало - споруда з легких матеріалів із дахом, зазвичай без стін); сама назва групи свідчить про використання її об'єктів у рекреаційній діяльності, але без тих додаткових послуг, які наявні у готелях, і спеціалізованих функцій, притаманних другій групі колективних засобів розміщування;
б) кемпінги й бухти для малих суден; ці об'єкти інфраструктури зорієнтовані, передусім, на подорожуючих осіб та являють собою місце, в якому транспортний засіб (у першому випадку - автомобільний, зокрема кемпер, караван, ротель; у другому - водний, передусім - яхта) може підключитися до комунікацій (електро-, водопостачання), а подорожня людина отримати низку інформаційних, торгових, дозвіллєвих послуг; ймовірно, що не всі, хто переміщається в такий спосіб по автошляхах і водою, переслідує рекреаційні цілі, хоча вірогідність цього велика;
в) інші засоби; для туризму використовуються тільки гуртожитки (студентські, шкільні, найбільше та найчастіше - туристські, що змістовно відповідають терміну «хостели» - тимчасове житло економ-класу як з одноярусними, так і двоярусними ліжками, орієнтоване переважно на молодь, де спільна кухня та всі зручності (туалет, ванна, душ), як правило, загального користування й знаходяться на поверсі, й оплата здійснюється не за номер, а за місце), а будинки відпочинку для людей похилого віку та подібні об'єкти соціальної значимості - фактично не залучаються.
Серед інфраструктурних об'єктів групи «засоби розміщування» виділяються ті, що використовуються виключно тільки у рекреаційній галузі (передусім - туризмі), тобто є складовими рекреаційної інфраструктури. Ними вважаємо (рис. 1) [9; 12]:
а) колективні засоби розміщування туристського спрямування; до них відносимо турбази, наметові табори або містечка, туристські хижи, турстоянки з обслуговування певних туристських маршрутів, будинки рибалок і мисливців, альпіністські табори, гірські шале, садиби сільського (зеленого) туризму тощо;
б) санаторно-курортні заклади; поділяємо їх на: 1) спеціалізовані, в яких функція санаторнокурортного лікування, профілактики, оздоровлення первинна, основна, базова (санаторій, санаторій - профілакторій, курортна поліклініка, бальнеолікарня, грязелікарня, реабілітаційний центр); 2) загальнооздоровчі, де ця функція - вторинна, неосновна, другорядна (пансіонат, будинок відпочинку, база відпочинку);
в) туристські пасажирські транспортні засоби із наявністю спальних місць; до них відносимо туристські поїзди, круїзні лайнери, спеціальні спальні автобуси та ін.
2.3 Закладами харчування вважаємо підприємства, що займаються виробництвом, реалізацією та/або організацією споживання кулінарної продукції. До цієї групи соціальної інфраструктури відносимо такі об'єкти, як ресторани, бари, кафе, їдальні, закусочні, кафетерії. Визначення основних типів підприємств харчування (закладів ресторанного господарства) та їхня місткість згідно із відповідними Державними будівельними нормами (ДБН) [3] представлені в таблиці 1.
Таблиця 1 Характеристика основних типів підприємств харчування (за матеріалами [1; 3]) (В. І. Новикова, 2020)
|
Типи підприємств харчування |
Визначення поняття |
Кількість місць |
|
|
ресторан |
заклад із широким асортиментом страв складного приготування, включаючи фірмові, винно-горілчаних, тютюнових і кондитерських виробів, високим рівнем обслуговування та комфорту в поєднанні з організацією відпочинку та дозвілля споживачів |
50-200 |
|
|
кафе: |
заклад із обмеженим, порівняно з рестораном, асортиментом страв нескладного приготування, винно-горілчаних, тютюнових, булочних, кондитерських виробів і закупних товарів, розширеним асортиментом гарячих напоїв (чай, кава, молоко, шоколад та ін.) |
||
|
- загального типу |
50-200 |
||
|
- спеціалізоване (молодіжне, дитяче, молочне тощо) |
25-100 |
||
|
їдальня |
заклад для обслуговування певного контингенту споживачів (зазвичай об'єднаних за професійною ознакою) із різноманітним асортиментом продукції власного виробництва та закупних товарів, де продаж їжі та напоїв здійснюється переважно за зниженими цінами та страви можуть подавати у вигляді скомплектованих раціонів харчування |
50-200 |
|
|
бар: |
заклад із продажу через барну стійку алкогольних, безалкогольних, змішаних напоїв, страв до них, приготування яких не здійснюється у робочих приміщеннях, і закупних штучних товарів |
||
|
- винний, молочний тощо |
25-50 |
||
|
- пивний |
25-100 |
||
|
закусочна |
заклад самообслуговування з обмеженим асортиментом страв нескладного готування, де переважають гарячі та холодні закуски, для швидкого обслуговування споживачів |
25-50 |
|
|
кафетерій |
заклад самообслуговування з обмеженим асортиментом страв нескладного готування і напоїв |
8-50 |
|
|
буфет |
заклад із обмеженим асортиментом готових страв і напоїв, можливістю реалізації закупних штучних товарів, розміщений у спеціально обладнаному приміщенні, де їжу споживають, як правило, стоячи, чи продають на винос |
до 20 |
Надання послуг харчування туристам під час подорожей (як одна з основних послуг життєзабезпечуючого циклу турпродукту) здійснюється переважно у ресторанах, кафе, барах. А ось рекреанти під час здійснення рекреаційної діяльності можуть скористатися всіма основними типами підприємств харчування. Але частка рекреантів у загальній кількості відвідувачів закладу ресторанного господарства (яку, до речі, практично неможливо визначити через необліковуваність статусу відвідувачів) може варіюватися у широкому діапазоні, адже залежить від кількох чинників:
місце розташування підприємства; структура основного або постійного контингенту; наявність поблизу рекреаційних ресурсів; місткість (кількість посадочних місць при одночасному споживанні їжі) та пропускна здатність (час на обслуговування) закладу.
Як складову рекреаційної інфраструктури у цій групі виділяємо «заклади харчування рекреаційної спрямованості» (рис. 1), до яких відносимо:
а) дегустаційна зала - світле, ізольоване від шумів та інших зовнішніх відволікаючих чинників приміщення з температурою повітря 15-16 °С і вологістю 70-75 %, де за допомогою органів зору, нюху, смаку та слуху проводиться дегустація будь-якого харчового продукту (насамперед - вина, сиру);
б) нічний клуб - громадський заклад (різновид бару або ресторану), який працює переважно в нічні години (зазвичай після 21:00 і до ранку) і призначений для проведення вільного часу переважно молоді, адже там організовуються різноманітні видовища та розважально-танцювальні програми із музичним супроводом;
в) нетрадиційні заклади харчування із рекреаційною функцією, серед яких:
- антикафе - громадський заклад соціального спрямування, де відвідувачі володіють більшим ступенем свободи, порівняно з класичними кафе або ресторанами, із похвилинною за проведений час оплатою, до вартості якої входять безкоштовні частування (є можливість зробити собі напої (чай, каву тощо), взяти солодощі та ін.), але, передусім - приємне проведення часу: спілкування, настільні та відео-ігри, розваги, відвідування заходів;
- Інтернет-кафе - громадський заклад із доступом до Інтернету (можливість віртуально поспілкуватися), де зазвичай можна перекусити, випити кави (або інші напої).
2.4 До групи «підприємства побутового обслуговування» відносимо об'єкти соціальної інфраструктури, що надають послуги, пов'язані із задоволенням конкретної побутової потреби індивідуального замовника, зокрема із [8]:
- веденням домашнього господарства (наприклад, клінінгові компанії, фірми з надання послуг нагляду за дітьми або хворими, вигулу собак та ін.);
- виконанням різноманітних ремонтних робіт (наприклад, майстерня з ремонту взуття, організація із забезпечення ремонту житла, сервісний центр із ремонту побутової техніки, майстерня з ремонту швейних, хутряних і шкіряних виробів тощо);
- забезпеченням санітарно-гігієнічних та інших потреб населення (наприклад, перукарні, салони краси, масажні кабінети, лазні, сауни, хімчистки, пральні, фото - і кіно-лабораторії, пункти прокату побутової техніки, предметів домашнього ужитку та культурно -побутового призначення, ритуальні служби);
- виготовленням особистих речей і предметів господарського призначення (наприклад, ательє з пошиття взуття або одягу, майстерня з виготовлення трикотажних виробів, меблеві підприємства та ін.).
Послугами підприємств побутового обслуговування рекреанти (здебільшого туристи) користуються під час своєї виїзної рекреаційної діяльності (переважно - туризму або санаторно- курортної діяльності), тобто ці послуги не пов'язані з їхніми власними домоволодіннями, а спрямовані тільки на задоволення їх особистих потреб при перебуванні на віддаленні від свого постійного місця проживання, тому до підприємств побутового обслуговування, що використовуються в рекреації, відносимо такі об'єкти:
- пункти прокату туристського спорядження;
- перукарні, салони краси;
- масажні кабінети;
- лазні, сауни;
- хімчистки, пральні.
Ці інфраструктурні соціальні об'єкти досить часто включені як окремі підрозділи або відділи сервісної служби готельних комплексів або санаторно-курортних закладів, зазвичай, на умовах додаткової оплати їх послуг.
2.5 Відносно підприємств торгівлі існує чимало кваліфікацій їх поділу за різними ознаками: ступенем сталості місцезнаходження, принципами організації роботи, характером капітальності споруди, розміром торгової площі, застосовуваними формами торговельного обслуговування тощо.
Так, наприклад, за кваліфікацією GfK (нім. Gesellschaft fьr Konsumforschung - Товариство споживчих досліджень) торговельні підприємства поділяються на [6]: 1) ринок, вулична торгівля, кіоск, намет, павільйон; 2) спеціалізований магазин; 3) магазин оптової торгівлі; 4) універсальний магазин; 5) продуктовий магазин із обслуговуванням продавцем через прилавок; 6) невеликий магазин із самообслуговуванням (менше 4 кас); 7) супермаркет, великий продуктовий магазин (від 4 до 15 кас); 8) гіпермаркет (більше 15 кас).
До підприємств роздрібної торгівлі як інфраструктурних об'єктів, що можуть використовуватися й у рекреаційній діяльності, відносимо (визначення з використанням матеріалів [5; 17]):
- гіпермаркет - різновид універсального магазину самообслуговування із величезною торговою площею (від 2500 м2 і більше), де не тільки здійснюється продаж широкого асортименту продуктів харчування та непродовольчих товарів (не менше 10 тис. найменувань як товарів широкого вжитку, так і предметами розкоші), а й пропонуються додаткові послуги населенню (зокрема, стоянка автотранспорту, послуги з харчування, комплектування подарункових наборів тощо);
- супермаркет - різновид універсального магазину самообслуговування з великою торговою площею (400-3000 м2), де у продажу пропонується широкий асортимент бакалійних (продовольчих) і господарських (непродовольчих) товарів (не менше 2 тис. найменувань для задоволення особистих потреб споживача за рахунок широкого спектру товарів першої необхідності), поєднуючи у собі функції й універсаму, й універмагу;
- універсам (скорочення від «універсальний магазин самообслуговування») - велике (торгова площа від 400 м2) підприємство роздрібної торгівлі з окремими відділами товарів переважно продовольчого спрямування (понад 2 тис. найменувань), хоча можлива реалізація й непродовольчих товарів регулярного попиту (їх частка в асортименті може становити близько 30 %);
- універмаг - підприємство роздрібної торгівлі значної торгової площі (у місті - від 3500 м2, у селі - від 650 м2), де реалізуються непродовольчі товари широкого універсального асортименту, що обов'язково включають одяг, через відокремлені відділи та секції із використанням різних форм торговельного обслуговування покупців (зокрема, самообслуговування, обслуговування за зразками, за каталогами, індивідуальне обслуговування);
- магазин - облаштований у капітальній стаціонарній будівлі або її частині об'єкт для роздрібного продажу широкого асортименту товарів (іноді й надання послуг покупцям) за низькими та середніми цінами, для чого забезпечений торговими, підсобними, адміністративно - побутовими приміщеннями, а також приміщеннями для прийому, зберігання та підготовки товарів до продажу;
- мінімаркет - невелике (торгова площа 30-150 м2) підприємство роздрібної торгівлі з асортиментом продовольчих і непродовольчих товарів повсякденного попиту, частка яких становить приблизно 40-50 %;
- бутік - невелика вузькоспеціалізована крамниця, де для обмеженого кола покупців за високими цінами реалізуються товари рідкісного попиту (наприклад, дорогий модний одяг, ювелірні вироби, вишукані делікатеси);
- кіоск (рундук, ларьок, ятка) - оснащений простим торговим обладнанням об'єкт дрібно - роздрібної мережі напівстаціонарного типу, розміщений у відособленому приміщенні легкої споруди для організації продажу недорогих товарів (наприклад, преса, сигарети, солодощі) без доступу в нього покупців (відсутність торгової зали) й без підсобного приміщення для зберігання товарів;
- торговельний павільйон - пункт роздрібного продажу товарів, що займає окрему споруду полегшеної конструкції, має невелику торговельну залу для покупців і підсобне приміщення для зберігання товарного запасу;
- торговельний намет - невеликий об'єкт дрібно-роздрібної торгової мережі напівстаціонарної або збірно-розбірної конструкції, що оснащений прилавком, але не має торговельної зали для покупців і приміщень для зберігання товарів, тому на його площі розміщений товарний запас лише на один день торгівлі;
- ринок (базар, торговиця) - спеціально відведене у населених пунктах місце роздрібної та дрібнооптової торгівлі за цінами, що складаються залежно від попиту та пропозицій, з легкими спорудами для демонстрації (показу) продуктів харчування та продуктів повсякденного попиту.
Всі ці інфраструктури об'єкти у більшій або меншій мірі можуть задіюватися під час здійснення рекреаційної діяльності. Тільки групу «торгівельні заклади із етно-унікальною (у тому числі сувенірною) продукцією» вважаємо складовою рекреаційної інфраструктури із -за специфіки їх діяльності, адже вона полягає у реалізації через об'єкти роздрібної торгівлі специфічної товарної групи: 1) виробів, які ідентифікують (вирізняють) серед інших певний етнос, народ (наприклад, українська писанка, ірландський кілт, індійське сарі); 2) продукції народних художніх промислів, легкої, харчової (у тому числі кондитерської, лікеро -горілчаної, тютюнової), поліграфічної, парфумерно-косметичної промисловості, характерної тільки для конкретної місцевості, регіону, країни (наприклад, закарпатське вино, шотландський віскі, швейцарський сир, ризькі шпроти, французькі парфуми); 3) сувенірної продукції як візитної картки країни, регіону або місцевості, її культури та мистецтва; 4) незвичних сувенірів як нагадування про відвідування певних туристських об'єктів (наприклад, брелок у вигляді Ейфелевої вежі).
2.6 Інфраструктурними об'єктами групи «заклади та споруди для культурно-масових заходів» слугують будівлі театрів, кінотеатрів, цирків, бібліотек, виставкових центрів, де можуть проходити відповідно їх призначенню культурні заходи масового характеру (театральні вистави, демонстрація кінофільмів, циркові шоу, літературні читання, картинні виставки), але вони придатні для використання при проведенні й інших рекреаційних заходів. До цієї групи об'єктів слід віднести й будинки та палаци культури, сільські клуби та ін.
2.7 Інфраструктури об'єкти групи «заклади та споруди для спортивних заходів» можуть бути представлені стадіонами, іподромами, басейнами, льодовими стадіонами та майданчиками, спортивними полями, спортивними майданчиками, тренажерними залами тощо.
Віднести всі об'єкти цих двох останніх груп до рекреаційної інфраструктури вважаємо неможливим, хоча більшість закладів і виконує переважно рекреаційні функції, адже в них інколи проводяться масові заходи нерекреаційного характеру (наприклад, політичні зібрання, діяльність професійних і громадських об'єднань тощо).
3. Об'єктами універсальної інфраструктури рекреаційної діяльності вважаємо: 1) транспорт; 2) інженерні споруди та устаткування; 3) зв'язок, комунікаційні мережі; 4) банківсько -фінансові установи; 5) рекламні та інформаційні служби; 6) заклади, організації із страхування.
3.1. Транспорт відносимо до універсальної інфраструктури рекреаційного спрямування, адже транспортні послуги здійснюються не тільки у рекреаційній галузі, коли переміщуються рекреанти, а й у соціальній сфері щодо перевезення будь -яких інших пасажирів та у виробничій сфері з транспортування різноманітних вантажів. Розглядаючи транспорт як галузеву систему, в її структурно-логічній моделі, представленій в авторській публікації [14], виділяємо: 1) «ресурсну» базу транспорту; 2) транспортну інфраструктуру. Але не всі складові ресурсно-інфраструктурної підсистеми транспортної системи допомагають здійснювати рекреаційну діяльність. До елементів транспорту, наявність, кількість та якість яких мають суттєве значення в інфраструктурному забезпеченні рекреації, відносимо [14]: а) засоби перевезення (або рухомий склад різних видів транспорту); б) шляхи сполучення; в) ті складові транспортної інфраструктури, що мають безпосереднє відношення до подорожування рекреантів, а не відносяться до засобів управління та зв'язку, технічних пристроїв, механізмів і споруд, які загалом забезпечують роботу транспорту [14] (рис. 3).
Такі об'єкти, як «туристські пасажирські транспортні засоби із наявністю спальних місць» (передусім - туристські поїзди, круїзні лайнери, спеціальні спальні автобуси) у складі рекреаційної інфраструктури (рис. 1), мають відношення не тільки до групи «засоби розміщування» у соціальній інфраструктурі через можливість повноцінно відпочити на наявних облаштованих для ночівлі місцях, а й до групи «транспорт» в універсальній інфраструктурі, адже представляють собою саме засоби перевезення.
Для ночівлі під час подорожування може використовуватись й такий спеціальний автомобільний транспорт, як: 1) ротель, дім на колесах, автобудинок (тоїогЬотє) - автобус, обладнаний спальнею на кілька місць (від 3 до 6), телевізором, кухнею з плитою, холодильником, туалетом, деякі - ванною; 2) караван - спеціальний автомобільний причеп, обладнаний під житлову кімнату з усіма зручностями, буксирується легковим автомобілем або тягачем; 3) кемпер або бастай - навісний житловий вагончик або великий намет, що складається у навісному спеціальному кузові для легкового автомобіля - пікапі; після доставки автомобілем у кемпінг знімається й встановлюється на підготовлений майданчик [12].
Рис. 3. Необхідні для здійснення рекреаційної діяльності елементи транспортної системи (В. І. Новикова, 2010 [14]; доопрацювання, 2020)
3.2. Вважаємо, що група «інженерні споруди й устаткування» в рекреаційній діяльності представлена тільки складовою рекреаційної інфраструктури - об'єктами групи «обладнання й устаткування рекреаційних територій». Якщо рекреаційною територією вважати певний обмежений простір, придатний для здійснення конкретного виду рекреаційної діяльності, то тоді зрозуміло, що він має бути облаштований відповідно до потреб цього конкретного виду рекреації. Зважаючи на велику кількість таких видів, які виділяються за різними ознаками в авторській публікації [13], виявити необхідне для кожного з них обладнання й устаткування практично неможливо. Тому для розуміння, які інфраструктурні об'єкти відносяться до означеної групи, наведемо лише приклади «найбільш яскравих» у цьому сенсі видів рекреаційної діяльності (табл. 2).
До інфраструктурних об'єктів групи «обладнання й устаткування рекреаційних територій» відносимо й елементи інших груп інфраструктури рекреації, коли вони за загальними ознаками підпадають і під характеристики означеної групи. Так, прикладом облаштування рекреаційних територій в автомобільному туризмі можуть слугувати елементи «майданчики для відпочинку вздовж доріг, транспортних магістралей», «архітектурне облаштування доріг, транспортних магістралей», «стоянки транспортних засобів», віднесені до транспортної інфраструктури транспортної системи (рис. 3).
Таблиця 2 Інфраструктурі об'єкти групи «обладнання й устаткування рекреаційних територій» за видами рекреаційної діяльності (за матеріалами [11]) (В. І. Новикова, 2020)
|
Вид рекреаційної діяльності |
Обладнання й устаткування рекреаційних територій, як інфраструктурні об'єкти |
|
|
катання на гірських лижах (гірськолижні спуски), сноубордінг |
спеціально обладнані гірськолижні траси, гірськолижні підйомники (підіймачі), пункти прокату спортивного спорядження й інвентарю |
|
|
купально-пляжна рекреація |
обладнання пляжів: роздягальні, шезлонги, прокатні пункти плавзасобів (водний велосипед, катамаран, надувний матрац, надувні круги тощо), водні атракціони, стійки з рятувальними засобами; рятувальний пост |
|
|
пішохідний туризм |
маркування маршрутів, обладнані оглядові майданчики, інформаційні стенди з описом навколишніх рекреаційних ресурсів і правилами поведінки, облаштовані для привалів і відпочинку місця (території) на маршруті |
|
|
кінний туризм |
маркування маршрутів, інформаційні стенди з описом навколишніх рекреаційних ресурсів і правилами поведінки, облаштовані для привалів і відпочинку місця (території) на маршруті, годувальні для коней |
|
|
санаторно-курортна діяльність |
бювети, аеросолярії, кліматопавільйони, розмічені доріжки для теренкуру (дозована ходьба) |
3.3 Зв'язок, комунікаційні мережі можуть задіюватися як у виробничій, так і соціальній сфері, тому цю групу вважаємо складовою універсальної інфраструктури, а в рекреаційній галузі ці підприємства надають послуги комунікації рекреантам, рекреаторам і керівним органам під час здійснення ними відповідно споживчої, господарської або управлінської рекреаційної діяльності.
Загалом призначення телекомунікаційних мереж (прикладом яких можуть слугувати комп'ютерна мережа, мережа Інтернет, телефонна мережа, мережа мобільного зв'язку, мережа кабельного телебачення) полягає у передачі даних із мінімальною кількістю помилок і спотворень. Наприклад, комп'ютерні мережі призначені для [10]:
- швидкої передачі інформації на великі відстані;
- оперативного пошуку інформації;
- обміну інформацією в режимі off-line;
- обміну текстовою, звуковою та відеоінформацією у реальному часі;
- збереження інформації, розміщеної на серверах Інтернет, на локальному комп'ютері для подальшої переробки;
- інтерактивності й оперативного зворотного зв'язку.
До засобів зв'язку відносять: телеграф, телефон, факс, телекс, домофон, модем, гучномовець, прожектор на морі, радіостанція, релейна станція, переносна радіостанція, мобільний телефон, Інтернет. Зрозуміло, що у сучасних умовах під час здійснення рекреаційної споживчої діяльності, передусім туризму, використовують переважно останні два засоби зв'язку [10].
Оцінюючи забезпеченість населення телефонним зв'язком, насамперед мобільним, та Інтернетом, важко виокремити частку використання їх із рекреаційною метою, хоча певні теоретичні розрахунку є та стосуються вони, передусім, «всесвітнього павутиння». Можливості комунікаційних мереж рекреанти (переважно - потенційні туристи) використовують для того, щоб [10]:
- знайти місце відпочинку;
- порівняти пропозиції підприємств з організації туризму;
- отримати відгуки людей, що вже подорожували;
- поділитися враженнями із друзями, знайомими;
- здійснити віртуальну подорож.
Серед інфраструктурних об'єктів цієї групи виділяємо групу «сайти з рекреаційною інформацією» як складову рекреаційної інфраструктури (рис. 1), адже, виходячи з її назви, використовуються вони тільки для здійснення рекреації. До них відносимо:
- сайти турпідприємств з інформацією про їхні можливості та пропозиції щодо організації туризму;
- сайти туристських дестинацій з їхнім описом;
- сайти адміністративних одиниць України з розділами, де є інформація про рекреаційні ресурси території, інфраструктуру для рекреаційної діяльності, розвиток туризму тощо;
- сайти рекреаційної (туристської) спрямованості з інформацією про визначні місця, туристські об'єкти, рекреаційні місцевості, види туризму, екскурсій, відпочинку, розваг, інфраструктуру туризму тощо;
- туристсько-інформаційні сайти країн, регіонів, міст світу.
3.4 Банківсько-фінансові установи через використання їх у виробничій та соціальній сферах вважаємо універсальною інфраструктурою. Об'єкти цієї групи (до яких відносимо банки, ломбарди, банкомати, обмінні пункти валюти, кредитні спілки, фінансові компанії, інвестиційні фонди та ін. [16; 18]) можуть задіюватися й у рекреаційній галузі, надаючи всім суб'єктам (рекреантам, рекреаторам і керівним органам) рекреаційної діяльності відповідні фінансові послуги. У цій групі інфраструктурних об'єктів не виділяємо рекреаційну інфраструктуру, адже серед них немає таких об'єктів, які обслуговували б тільки рекреаційну галузь.
3.5 Зважаючи на те, що рекламні й інформаційні служби своїми послугами забезпечують підприємства й виробничої, й соціальної сфери, відносимо їх до універсальної інфраструктури, у тому числі й рекреаційної галузі. Виділяють такі види рекламно -інформаційних послуг [4]:
- реклама в засобах масової інформації (у пресі, по радіо, по телебаченню, у кіно);
- поштова реклама (розсилання матеріалів за принципом «у кожний дім» або за списком);
- зовнішня реклама (вулична реклама, реклама на транспорті, у місцях скупчення людей);
- комп'ютеризована реклама (рекламна інформація, яка надходить на комп'ютерні термінали, на екранне табло персональних комп'ютерів);
- міжособистісне спілкування (зв'язки з представниками засобів масової інформації);
- експонування (організація виставок, галерей, стендів).
У туризмі (як найбільшій і найвагомішій складовій рекреації), де реклама відіграє важливу роль засобу зв'язку між виробником і споживачем завдяки специфіці його продукції - туристській послузі, виділяють такі суб'єкти рекламної діяльності [7]:
1) рекламодавці (advertisers) - туристські організації та фірми, що рекламують самих себе (свою продукцію, окремі послуги тощо);
2) рекламні агентства (advertising agencies) - незалежні фірми, що виконують за замовленням специфічні рекламні функції: рекламні дослідження, розробку та проведення рекламних кампаній, виготовлення й розміщення рекламних матеріалів тощо;
3) засоби масової інформації (media), що надають місце й час для рекламних звернень із метою доведення їх до цільової аудиторії;
4) допоміжні учасники, які забезпечують рекламну діяльність (suppliers): фото- і кіностудії, художники, друкарні та всі інші, хто допомагає рекламодавцям і рекламним агентствам у підготовці рекламних матеріалів.
До інфраструктурних об'єктів цієї групи у складі рекреаційної інфраструктури відносимо й туристсько-інформаційні центри (ТІЦ) - установи, що здійснюють рекламно-інформаційне, науково-методичне обслуговування туристів, організацій і підприємств туристського (ширше - рекреаційного) спрямування. Вважаємо, що туристсько-інформаційні центри повинні виконувати, передусім, рекламно-інформаційну функцію, виступаючи координатором запитів і пропозицій на ринку туристських послуг, і науково-методичну функцію, являючи собою концентрацію професійних науково-методичних кадрів. Завдяки саме цій другій функції вважаємо, що ТІЦ мали б бути осередками з розробки теоретично правильно вибудованих тематичних туристсько-екскурсійних маршрутів, що в умовах невеликих приватних турфірм зробити неможливо; з формування турпродукту для різних категорій споживачів із врахуванням сучасних технологій і методик, які потім могли б пропонувати на комерційній основі для апробації, здійснення та реалізації зацікавленим туристським підприємствам; із контролю за якістю послуг, які надають рекреаційні (туристські) виробничі заклади; з проведення соціологічних і маркетингових досліджень туристів; з організації курсів, стажування, підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів рекреаційної галузі. ТІЦ за їх значенням на рекреаційному ринку пропонуємо поділити на національні, регіональні, місцеві (локальні). Вони тоді б виконували свої основні функції відповідно на рівні держави, регіону або конкретного населеного пункту - рекреаційного (туристського) вузла, центра, пункту. Поряд з існуванням туристсько-інформаційних центрів необхідно запровадження мережі туристсько-інформаційних пунктів, які проводитимуть рекламно -інформаційну діяльність лише відносно конкретних рекреаційних (туристських) об'єктів [12; 15].
3.6. Зазвичай заклади й організації із страхування провадять свою діяльність у всіх сферах життєдіяльності суспільства (виробничій, соціальній), тому цю групу інфраструктурних об'єктів відносимо до універсальної інфраструктури. Такі підприємства, у переважній більшості, навіть, коли мають спеціалізацію на певних видах страхування, можуть не обмежуватися цими видами, а працювати у більш широкому спектрі. Тому у цій групі не виділяємо об'єктів рекреаційної інфраструктури, бо страхуванням у рекреаційній галузі (передусім - туризмі) здатні займатися всі підприємства такого виду економічної діяльності.
Висновки та перспективи подальших досліджень
Інфраструктура рекреаційної діяльності, під якою розуміємо сукупність засобів, закладів, споруд, мереж та інших елементів матеріально- технічної бази, що допомагають здійснювати рекреаційну діяльність, належить до певних груп таких трьох видів інфраструктури життєдіяльності суспільства, як виробнича, соціальна й універсальна. На відміну від цих груп, лише деякі об'єкти яких або частково, або не в повному обсязі можуть бути задіяні в рекреації, всі об'єкти рекреаційної інфраструктури (або спеціалізованої інфраструктури рекреаційної діяльності), що відображає спеціалізацію на рекреаційній галузі, застосовуються для здійснення тільки рекреаційної діяльності, не використовуючись в інших сферах життєдіяльності суспільства. Виявлено особливості кожної із груп інфраструктурних об'єктів рекреаційної діяльності за видами інфраструктури життєдіяльності суспільства.
Подальших глибших досліджень у контексті цієї роботи потребують такі питання: виявлення специфіки розміщення об'єктів кожної із груп інфраструктури рекреаційної діяльності; визначення рівня забезпеченості такими об'єктами тощо.
Джерела та література
1. Архіпов В. В. Організація ресторанного господарства : навч. посіб. [для студ. вищ. навч. закл.] / В. В. Архіпов. - К. : Центр учб. літ-ри ; Інкос, 2007. - 280 с.
2. Байлик С. И. Гостиничное хозяйство : учеб. [для студ. высш. учеб. завед.] / С. И. Байлик. - 2-е изд. перераб. и доп.. - К. : Дакор, 2009. - 368 с.
3. Будинки і споруди. Підприємства харчування (заклади ресторанного господарства) : ДБН В.2.2- 25:2009. - [Чинні від 2010-09-01]. - К. : Мінрегіонбуд України, 2010. - 85 с. (Державні будівельні норми України).
4. Вайнола Р. Х. Технологізація соціально-педагогічної роботи: теорія та практика : навч. посіб. / Р. Х. Вайнола ; за ред. С. О. Сисоєвої. - К. : НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2008. - 134 с.
5. Григор'єв М. Н. Маркетинг / М. Н. Григор'єв. - 2015 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : https://stud.com.ua/22265/marketing/marketing
6. Крамниця // Вікіпедія [Електронний ресурс]. - Режим доступу : https://uk.wikipedia.org/wiki/Крамниця
7. Менеджмент туристичної індустрії : навч. посіб. / І. М. Школа, Т. М. Ореховська, І. Д. Козменко та ін. ; за ред. І. М. Школи. - Чернівці : Зелена Буковина, 2003. - 662 с.
8. Моргулець О. Б. Менеджмент у сфері послуг : навч. посіб. [для студ. вищ. навч. закл.] / О. Б. Моргулець. - К. : Центр учб. л-ри, 2012. - 383 с.
9. Новикова В. І. Використання засобів розміщення в рекреаційній діяльності / В. І. Новикова // Наук. вісн. Херсон. держ. ун-ту. Серія «Географічні науки». - 2016. - № 5. - С. 119-127.
10. Новикова В. І. Зв'язок, комунікаційні мережі - складова універсальної інфраструктури рекреаційної діяльності / В. І. Новикова // Туристичний бізнес: світові тенденції та національні пріоритети : матер. VI Міжнар. наук.-практ. конф. (9 листопада 2012 р., м. Харків). - Харків : ХНУ ім. В. Н. Каразіна, - С. 66-69.
11. Новикова В. І. Звичайна та специфічна інфраструктура рекреаційної діяльності / В. І. Новикова // Туризм і гостинність: вчора, сьогодні, завтра : матер. ІІІ Міжнар. наук.-практ. конф. (12-13 жовтня 2016 р., м. Черкаси). - Черкаси : О. М. Третьяков, 2016. - С. 156-160.
12. Новикова В. І. Інфраструктура: сутність поняття, види, застосування у рекреаційній сфері / В. І. Новикова // Вісн. Київ. нац. ун-ту ім. Т. Шевченка. Серія «Географія» : зб. наук. пр. - 2016. - Вип. 1 (64). - С. 18-22.
13. Новикова В. І. Рекреаційна діяльність: суть поняття, її складові, класифікація та характеристика видів / В. І. Новикова // Наук. вісн. Східноєвроп. нац. ун-ту ім. Лесі Українки. Серія : Геогр. науки. - 2019. - № 9 (393). - С. 92-101.
14. Новикова В. І. Транспортна складова інфраструктурного забезпечення рекреаційної діяльності / В. І. Новикова // Географія і сучасність : зб. наук. пр. Нац. пед. ун-ту ім. М. П. Драгоманова. - 2010. - Вип. 24. - С. 223-231.
15. Новикова В. І. Туристсько-інформаційні центри як важлива складова інфраструктурного забезпечення рекреаційної діяльності в Україні / В. І. Новикова // Тенденції, проблеми і перспективи розвитку національного ринку туристичних послуг: регіональний аспект : матер. Всеукр. наук. конф. (18-19 листопада 2010 р., м. Київ). - К. : НАУ, 2010. - С. 169-175.
16. Термін «Фінансова установа» // Законодавство України [Електронний ресурс]. - Режим доступу : https://zakon.rada.gov.ua/laws/term/32083
17. Турченюк М. О. Маркетинг / М. О. Турченюк, М. Д. Швець. - К. : Знання, 2011. - 320 с.
18. Швець В. Я. Гроші та кредит : навч. посіб. / В. Я. Швець, Н. Ф. Єфремова, О. І. Чічкань ; Дніпродзерж. держ. техн. ун-т (ДДТУ). - Дніпродзержинськ : ДДТУ, 2015. - 301 с.
References
1. Arkhipov V. V. Orhanizatsiia restorannoho hospodarstva : navch. posib. [dlia stud. vyshch. navch. zakl.] / V. V. Arkhipov. - K. : Tsentr uchb. lit-ry ; Inkos, 2007. - 280 s.
...Подобные документы
Ресторанна діяльность. Розвиток закладів харчування. Ознаки класифікації закладів ресторанного господарства. Типи підприємств харчування та їх характеристика. Загальні вимоги до закладів ресторанного господарства. Послуги ресторанів, барів, їдалень.
лекция [28,7 K], добавлен 26.10.2008Характеристика туристичних ресурсів та туристичної інфраструктури Франції. Сучасний стан основних туристичних об’єктів Франції. Приморські та гірськолижні, бальнеологічні і кліматичні курорти. Готельне господарство країни. Державна політика галузі.
курсовая работа [53,3 K], добавлен 09.09.2013Аналіз сучасних систем класифікації підприємств готельного господарства. Національні системи класифікації закордонних готелів. Класифікація підприємств готельного господарства за вітчизняними стандартами. Загальна структура служби покоївок в готелі "Yes".
курсовая работа [52,0 K], добавлен 11.08.2010Передумови спеціалізації Закарпатської області в туризмі та рекреації. Основні проблеми розвитку галузі. Ліцензовані суб’єкти туристичної діяльності. Санаторно-курортний та готельний комплекс. Стан зайнятості у туристично-рекреаційній сфері регіону.
курсовая работа [528,5 K], добавлен 06.08.2013Дослідження ролі готельно-ресторанного господарства у процесі обслуговування туристів. Характеристика туристичного потенціалу Кіровоградської області. Інфраструктура найбільших готелів, заклади громадського харчування та транспортна система Кіровограду.
реферат [37,2 K], добавлен 13.05.2013Заклади ресторанного господарства при готелі. Організація експрес-обідів, бізнес-ланчів, "шведських ліній" та "столів-буфетів". Міні-бар у номері готелю. Обслуговування в обідній час. Додаткові послуги закладів ресторанного господарства при готелі.
реферат [69,5 K], добавлен 06.11.2012Ознайомлення з закладом ресторанного господарства, вимоги внутрішнього розпорядку. Організаційно-правова форма підприємства, організація контролю за діяльністю. Вимоги до кулінарної продукції, що виробляється в ресторані. Система автоматизації діяльності.
отчет по практике [51,9 K], добавлен 10.03.2010Загальна характеристика туристичної інфраструктури України. Опис особливостей надання послуг на туристичній базі. Вивчення організаційної структури і системи обслуговування на туристичній базі "Едельвейс". Комплексний аналіз виробничої програми турбази.
курсовая работа [159,2 K], добавлен 03.06.2014Роль і місце туризму в сучасному суспільстві. Основи та особливості діяльності закладів ресторанного господарства в умовах ринку. Подавання буфетної продукції. Організація обслуговування пасажирів на транспорті. Столовий посуд, прибори та столова білизна.
учебное пособие [1,1 M], добавлен 29.09.2012Місце ресторанного господарства в індустрії гостинності. Організація харчування і обслуговування учасників офіційних заходів в ресторані "Колиба". Розташування закладу і стан прилеглої території. Комфортність внутрішнього і зовнішнього дизайну приміщень.
отчет по практике [1,7 M], добавлен 29.06.2019Ресторанне господарство як вид господарсько-торговельної діяльності, його нормативно-правове регулювання. Поняття, ознаки суб'єктів господарювання в даній сфері, вимоги. Стандартизація та сертифікація послуг, що надаються в ресторанному господарстві.
дипломная работа [108,3 K], добавлен 20.09.2016Теоретичні підходи щодо технології й організації подорожей на СПА-курортах. Характеристика визначних СПА-курортiв на міжнародному ринку. Дослідження туристично-рекреаційної галузі в діяльності підприємства "Rainbow Tours". Аналіз перспективних напрямів.
курсовая работа [626,2 K], добавлен 28.11.2012Загальна характеристика закладу готельно-ресторанного господарства та його організаційна структура. Нормативно-правове регулювання діяльності. Архітектура, інтер'єр та концептуальна направленість. Організація і управління закладом готельного господарства.
отчет по практике [220,3 K], добавлен 17.03.2014Стан розвитку рекреаційної галузі в Тунісі та особливості організації туристичних формальностей в країні. Створення маршруту туру, характеристика об'єктів відвідування і засобів розміщення. Складання програми перебування та калькуляція вартості подорожі.
курсовая работа [64,2 K], добавлен 05.12.2011Теоретико-методологічні основи дослідження туристичної інфраструктури. Транспортна система і перевезення. Засоби розміщення в туристичній сфері. Додаткові послуги. Санаторно-курортні та оздоровчі заклади Івано-Франківської області. Заклади відпочинку.
магистерская работа [481,3 K], добавлен 27.06.2012Управління службою приймання та розміщення. Функціональні обов’язки органів управління закладом готельного господарства. Аналіз виконання експлуатаційної програми та прогнозування обсягу пропозиції послуг підприємства. Організація виробничої системи.
отчет по практике [125,1 K], добавлен 17.03.2014Теоретико-методологічні основи дослідження рекреаційного господарства. Природні рекреаційні, історико-культурні та інфраструктурні ресурси Київської області. Основні види рекреаційної діяльності в області, проблеми і перспективи розвитку господарства.
курсовая работа [62,8 K], добавлен 16.08.2011Застосування інформаційних технологій на робочому місці менеджера. Інтернет-технології в діяльності туристичних підприємств. Проблеми і перспективи використання інформаційних технологій в туристичній галузі та управлінні розвитком туризму в АР Крим.
курсовая работа [170,0 K], добавлен 24.05.2014Документи для оформлення візи в Швейцарію. Характеристика об’єктів туристського інтересу. Програма ділового туру "Швейцарські банки та банківська документація". Порівняльна характеристика засобів розміщення в Женеві та Лозані, організація харчування.
курсовая работа [49,2 K], добавлен 14.05.2012Зміст та місце діагностики діяльності підприємств готельного господарства. Антикризова діагностика діяльності підприємств готельного господарства на прикладі готельного комплексу "Русь". Напрямки удосконалення управлінської та економічної діагностики.
курсовая работа [626,2 K], добавлен 13.11.2009
