Аналіз природних рекреаційно-туристичних ресурсів Житомирщини для розвитку сільського туризму в регіоні
Аналіз природних рекреаційно-туристських ресурсів Житомирської області з метою застосування для поліпшення стану та розвитку сільського туризму в регіоні. Географічне положення та природні фактори як конкурентні переваги сільськогосподарського туризму.
| Рубрика | Спорт и туризм |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 16.11.2020 |
| Размер файла | 277,7 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
4
Аналіз природних рекреаційно-туристичних ресурсів Житомирщини для розвитку сільського туризму в регіоні
Таїсія Чернишова
Досліджено та проаналізовано природні рекреаційно-туристські ресурси Житомирської області з метою застосуваннями їх для поліпшення стану та розвитку сільського туризму в регіоні. Проаналізовано, що географічне положення та природні фактори виступають конкурентними перевагами. Встановлено, що гідрологічні об'єкти можуть бути придатними для розвитку туризму й їх необхідно включити в формування туристичного продукту сільського туризму регіону. Їх природні особливості можуть служити точкою відправлення для розвитку водних видів туризму, як додаткової зайнятості туриста під час відпочинку в агросадибах. Проаналізовано, що потрібно акцентувати увагу на рекреаційних можливостях лісів. Відновлення лісового фонду на територіях, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, повинно стати одним із найважливіших заходів, які в перспективі можуть дати значний економічний ефект, як додаткові об'єкти сільського туризму для покращення навколишнього середовища. Показано, що особливе значення мають й об'єкти природно-заповідного фонду, які дають змогу поєднувати сільський туризм з екологічним туризмом, утилітарною рекреацією (збір ягід, грибів тощо). Показано, що найбільш підходящими для цього є національні природні парки, ландшафтні регіональні парки, заказники загальнодержавного та місцевого значень, які, з однієї сторони, дають змогу охороняти унікальні природно- територіальні комплекси, а, з іншої - розвивати туристичну діяльність, у тому числі й сільський туризм. Встановлено, що сільський туризм Житомирщини для свого розвитку та покращення надання послуг, створення додаткового туристичного продукту повинен використовувати різні фактори рекреаційного впливу природи: ландшафтнотерапевтичний, кліматотерапевтичний, гідрологічні ресурси та лісовий фонд.
Ключові слова: природні рекреаційно-туристські ресурси, сільський зелений туризм, природно-заповідний фонд.
Чернышова Таисия. Анализ природно-туристских ресурсов Житомирщины для развития сельского туризма в регионе. Исследовано и проанализировано природные рекреационно-туристские ресурсы Житомирской области с целью применения их для улучшения состояния и развития сельского туризма в регионе. Проанализировано, что географическое положение и природные факторы выступают конкурентными преимуществами. Установлено, что гидрологические объекты могут быть пригодными для развития туризма и их необходимо включить в формирование туристического продукта сельского туризма региона. Их природные особенности могут служить точкой отправления для развития водных видов туризма, как дополнительной занятости туриста во время отдыха в агроусадьбах. Проанализировано, что нужно акцентировать внимание на рекреационных возможностях лесов. Восстановление лесного фонда на территориях, пострадавших вследствие
Чернобыльской катастрофы, должно стать одним из важнейших мероприятий, которые в перспективе могут дать значительный экономический эффект, как дополнительные объекты сельского туризма для улучшения окружающей среды. Показано, что особое значение имеют и объекты природно-заповедного фонда, которые позволяют сочетать сельский туризм с экологическим туризмом, утилитарной рекреацией (сбор ягод, грибов и т. п.). Показано, что наиболее подходящими для этого являются национальные природные парки, ландшафтные региональные парки, заказники общегосударственного и местного значения, с одной стороны, позволяют охранять уникальные природно-территориальные комплексы, а, с другой, - развивать туристическую деятельность, в том числе и сельского туризма. Установлено, что сельский туризм Житомирщины для своего развития и улучшения предоставления услуг, создание дополнительного туристского продукта, должен использовать различные факторы рекреационного воздействия природы: ландшафтотерапевтичний, климатотерапевтических, гидрологические ресурсы и лесной фонд.
Ключевые слова: природные рекреационно-туристские ресурсы, сельский зеленый туризм, природно-заповедный фонд.
Chernyshova Taisiya. The Analysis of the Natural Tourist Resources of Zhytomyr for the Development of Rulal Green Tourism in the Region. The article explores and analyzes the natural recreational and tourism resources of the Zhytomyr region with the purpose of using them to improve the status and development of rural tourism in the region. It has been analyzed that geographical location and natural factors are competitive. It has been established that hydrological objects may be suitable for tourism development and should be included in the formation of the rural tourism product of the region. Their natural features can serve as a point of departure for the development of aquatic tourism, as additional tourist employment while vacationing in farmland. It is analyzed that attention should be paid to the recreational opportunities of forests. Reforestation in the areas affected by the Chernobyl disaster should be one of the most important measures that can have a significant economic impact in the long term, as additional rural tourism facilities while improving the environment. It is shown that the objects of nature reserve fund that allow to combine rural tourism with ecological tourism, utilitarian recreation (gathering berries, mushrooms, etc.) are of particular importance. It is shown that the most suitable for this are national nature parks, landscape regional parks, reserves of national and local significance, which allow on the one side to protect unique natural-territorial complexes, and on the other - to develop tourist activities, including rural tourism. It is established that rural tourism of Zhytomyr region for its development and improvement of services rendering, creation of additional tourist product, should use various factors of recreational influence of nature: landscapetherapeutic, climatotherapeutic, hydrological resources and forest fund
Key words: natural recreational and tourist resources, rural green tourism, natural reserve fund.
природний фактор конкуренція сільськогосподарський туризм
Постановка проблеми
Полісся, до якого відноситься й Житомирщина, є одним із потенційних та сприятливих регіонів для розвитку сільського туризму в Україні. Цьому сприяє наявність усіх необхідних умов для організації цієї туристичної діяльності, а саме: значних природних ресурсів сільської місцевості; багатого житлового фонду сільських регіонів; атрактивних природних ландшафтів і сприятливих кліматичних умов. Проте існує низка причин, які ускладнюють процес розвитку сільського туризму на території області. Серед них, насамперед, низька активність сільських жителів щодо організації власного бізнесу та відсутність досвіду організації такого виду туристичної діяльності як у селян, так і у місцевого керівництва, відсутність цільових програм у сфері розвитку сільського туризму як на державному, так і на місцевому рівнях.
Аналіз останніх досліджень та публікацій. Протягом останніх десятиліть багатьма вітчизняними вченими проведено низку досліджень у сфері сільського туризму й розроблені практичні рекомендації для сільського туризму. Серед науковців, що займаються дослідженнями з цієї проблеми, можна вказати П. Горішевського [4], С. Гуткевича [3], М. Рутинського [8], М. Щербака [11] та ін. Також щодо питань сільського туризму як перспективному напряму розвитку підприємництва на селі, присвячено низку праць вітчизняних учених: О. Березіна [1], М. Габи [2], О. Довгаля [5], С. Тищенко [11] та ін.
Постановка завдання. Провідним складником сільського туристичного продукту є туристичні атракції місцевості (зокрема навколишнє природне середовище, об'єкти природно-заповідного фонду, наявність лісів та водойм). Виходячи з вище сказаного, метою цієї роботи є характеристика та аналіз природних рекреаційно-туристських ресурсів Житомирської області з метою застосування цих факторів для покращення стану та розвитку сільського туризму на території Житомирської області.
Виклад основного матеріалу та обґрунтування результатів дослідження
Значною мірою параметри рекреаційно-туристських ресурсів обумовлені фізико-географічними особливостями досліджуваної території. Житомирська область розташована на півночі країни, переважно в межах Українського Полісся. Рельєф області хоч опосередковано, але впливає на розвиток рекреаційної та туристичної діяльності. Територія Житомирської області має вигляд хвилястої рівнини зі зниженням на північ і північний схід (від 280-220 м до 150 м і менше). Більша частина області лежить у межах Придніпровської та Волино-Подільської височин. Північну й північно-східну частини займає Поліська низовина. Перлиною ландшафтних рекреаційних ресурсів Житомирського Полісся є Словечансько-Овруцький кряж. Нині на території кряжа лісів майже немає, їх вирубали протягом останніх трьох століть. Найбільш привабливою частиною Словечансько -Овруцького кряжа є його західна частина, до якої можна віднести дві третини його площі. На території Олевського району також багато природних пам'яток і заповідних місць.
Територія регіону порівняно не досить багата цікавими й привабливими гідрологічними об'єктами придатними для розвитку туризму, але є все ж такі, які заслуговують увагу туристів та відпочиваючих. По берегах річок іноді спостерігається вихід гранітів і пісковиків. А ще вздовж берегів часто простягаються довгі піщані гряди. Такі природні особливості водойм Житомирщини можуть слугувати відправної точкою для розвитку водних видів туризму, як додаткова зайнятість туристів під час відпочинку в агросадибах. Територія області має густу гідрографічну мережу. Тут багато річок, озер, штучних водойм, є й чимало боліт (табл. 1). Зокрема, на 1 км2 території Українського Полісся припадає в середньому 0,3 км, а Житомирського Полісся - 0,36 км загальної довжини річок (у середньому по Україні - 0,21 км). Густота річкової мережі в лісостепових районах області становить 0,20-0,26 км2.
Таблиця 1 Загальні відомості про водні об'єкти та водні ресурси Житомирської області*
|
№ з/п |
Показники |
Одиниця виміру |
Кількість |
|
|
1 |
Середні річки: |
одиниць |
8 |
|
|
загальна довжина |
км |
996,6 |
||
|
2 |
Малі річки: |
одиниць |
321 |
|
|
загальна довжина |
км |
5695 |
||
|
3 |
Струмки менші 10 км: |
одиниць |
2493 |
|
|
їх загальна довжина |
км |
7062 |
||
|
4 |
Поверхневі водні ресурси: |
|||
|
в середній рік |
млн м3 |
3320 |
||
|
маловодний Р-75 % |
млн м3 |
2200 |
||
|
маловодний Р-95 % |
млн м3 |
1170 |
||
|
5 |
Водосховища (більше 1 млн м3): |
одиниць |
54 |
|
|
загальна площа |
га |
7705,3 |
||
|
сумарний об'єм |
млн м3 |
184,4 |
||
|
6 |
Ставки (до 1 млн м3): |
одиниць |
1826 |
|
|
загальна площа |
га |
11974,9 |
||
|
сумарний об'єм |
млн м3 |
151,2 |
||
|
7 |
Запаси підземних вод: |
|||
|
прогнозні |
млн м3 |
242,5 |
||
|
затверджені експлуатаційні |
млн м3 |
86,8 |
* Складено за: [9].
На території Житомирщини протікає 321 річка завдовжки понад 10 км кожна. Найбільші річки представлені у таблиці 2.
Таблиця 2 Найбільші річки Житомирської області*
|
№ |
Назва |
Довжина в межах |
Кількість, |
|
|
з/п |
річки |
області, км |
одиниць |
|
|
1 |
Ірпінь |
43 |
||
|
2 |
Случ |
1 |
||
|
3 |
Ствига |
178 |
||
|
4 |
Уж |
159 |
||
|
5 |
Тетерів |
276 |
||
|
6 |
Уборть |
170,6 |
||
|
7 |
Ірша |
126 |
||
|
8 |
Словечна |
40 |
||
|
Разом: |
996,6 |
8 |
||
|
Малі річки ( в межах області): |
||||
|
Довжиною понад 10 км |
5695 |
321 |
||
|
Довжиною менше 10 км (струмки, водотоки) |
7062 |
2493 |
||
|
Разом: |
12 757 |
2814 |
||
|
Всього по області |
13 753,6 |
2822 |
Озера в області вивчені недостатньо. Їх нараховується понад 900. В Житомирській області побудовано 825 ставків, з них 641 використовується комплексно, 57 - для зволоження земель, 91 - для риборозведення, 31 - для водопостачання й 5 - для інших потреб. Лише для 8 ставків є технічна документація, по інших даних немає. Технічний стан 349 ставків (42 %) незадовільний, замуленість змінюється від 10 до 45 % їх об'єму. Озера та штучні водойми регіону можна активно використовувати для розвитку сільського зеленого туризму як додатковий засіб заохочення туристів до відпочинку у зелених садибах. Так як майже у кожному селі є ставок, який є, або можна зробити, придатним для відпочинку.
Бальнеологічні рекреаційні ресурси - важливий складник природних рекреаційних ресурсів регіону. Одним із найважливіших факторів лікувальної рекреації є наявність природних лікувальних вод. На території області функціонує бальнеологічний лікувально -санаторний центр «Дениші», де з лікувальною метою використовують радонові води.
Значну роль у розвитку сільського туризму відіграють і лісові масиви. Ліси рекреаційного призначення, до яких можна віднести категорії лісів, що виконують переважно санітарно -гігієнічні та оздоровчі функції (ліси навколо населених пунктів, ліси зелених зон навколо населених пунктів і промислових підприємств, ліси зон округів санітарної охорони лікувально -оздоровчих територій) та спеціального лісового призначення.
Житомирська область займає провідне місце в Україні за запасами лісових ресурсів. Загальний запас стовбурової деревини становить 152 млн м3. На кожного жителя області припадає 0,7 га лісів, по Україні - 0,2 га. Площа земель лісового фонду області, за даними Державного управління лісового господарства, перевищує 1 млн га. Показник лісистості - 31,3 %. Найбільшу лісистість в області мають Овруцький та Олевський райони, де вона, відповідно, становить 59 % та 63 %. За круговою секторною діаграмою (рис. 2.) розподілу лісових ділянок за категоріями земель можна зробити висновки, що площа вкритих лісовою рослинністю земель складає 93 % від загальної площі лісових земель. Інші 6 % розподілені між лісовими розсадниками та плантаціями, незімкненими лісовими культурами, зрубами тощо. На Житомирщині необхідно акцентувати увагу на рекреаційних можливостях лісу. Відновлення лісового фонду на територіях, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, повинне стати одним із найважливіших оздоровчих заходів, які в перспективі дадуть значний економічний ефект, як додаткові об'єкти сільського зеленого туризму для поліпшення якості навколишнього природного середовища.
Рис. 2. Розподіл лісових ділянок У Житомирській області за категоріями земель (побудовано автором за фондовими матеріалами Житомирського управління лісового господарства)
Слід також заохочувати туристів до «тихого полювання» - збирання грибів, ягід, лікарських рослин. У межах області найбільш поширений білий гриб, також на всій території поширені маслюк звичайний, підберезовик, лисичка справжня, сироїжка, печериця звичайна, опеньок.
Серед ландшафтних рекреаційних ресурсів Житомирської області провідне місце займають природно-заповідні об'єкти загальнодержавного значення. Станом на 1 січня 2017 р. на території області нараховувався 221 об'єкт природно-заповідного фонду загальною площею 136,58 тис. га, відсоток заповідності становить 4,5 %. На території області розташовано 20 об'єктів природно- заповідного фонду загальнодержавного значення (9 % усього ПЗФ) та 201 об'єкт місцевого значення. Найбільш представленими серед ПЗФ області є заказники місцевого значення, яких нараховується 145 (65,6 % усього ПЗФ).
Серед ПЗФ загальнодержавного значення є два заповідники та 10 заказників з унікальної флорою та фауною Полісся. Найвідоміші з них - це Поліський природний і Древлянський заповідники, а також заказники Поясківський, «Дідове озеро», Часниківський та ін.
Таблиця 3 Структура заповідного фонду Житомирської області (станом на 01.01.2018 р.) *
|
Назва об'єктів заповідності |
Кількість об'єктів, одиниць |
Площа, га |
|
|
1. Території та об'єкти природно-заповідного фонду загальнодержавного значення |
|||
|
Природні заповідники |
2 |
50 976,8 |
|
|
Парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва |
5 |
119,8 |
|
|
Заказники |
10 |
6757,0 |
|
|
Пам'ятки природи |
2 |
51,0 |
|
|
Ботанічні сади |
1 |
35,4 |
|
|
Разом: |
20 |
57 933,8 |
|
|
2. Території та об'єкти п |
риродно-заповідного фонду місцевого значення |
||
|
Заказники |
145 |
78 304,2 |
|
|
Пам'ятки природи |
35 |
93,7 |
|
|
Дендропарки |
3 |
14,9 |
|
|
Парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва |
18 |
228,7 |
|
|
Разом: |
201 |
78 641,4 |
|
|
Усього: |
221 |
136 575,2 |
* Складено за: [9].
Проте лише декілька об'єктів ПЗФ Житомирщини користуються попитом серед туристів регіону й на їх територіях проводяться екскурсії (Поліський та Древлянський заповідники, «Кам'яне село»). Решта ж об'єктів ПЗФ фонду відома лише науковцям, а не широкому загалу. Щодо можливості розвитку сільського туризму на території Житомирської області, то він повинен включати співпрацю державних природоохоронних органів та власників, адже в умовах сучасної соціально-економічної кризи, саме ці об'єкти можуть стати додатковим джерелом отримання фінансових коштів для утримання цих об'єктів ПЗФ. Щодо заповідників, то відвідування та рекреаційна діяльність на цих територіях загалом заборонена, але в окремих випадках на невеликих ділянках дозволяється проведення деяких форм туристичної діяльності, виключно організованої, з пізнавальною метою, шляхом обладнання та організації роботи екологічних стежок.
Таблиця 4 Складові структурних елементів екологічної мережі Житомирської області*
|
Зага льна площа, тис. га |
Зага льна площа еко- мере жі, тис. га |
Складові елементи екомережі, тис. га |
||||||||||||
|
об'єкти ПЗФ |
водно-болотні угіддя |
відкриті заболочені землі |
водоохоронні зони |
прибережні захисні смуги |
ліси та інші лісовкриті площі |
курортні та лікувально-оздоровчі території |
рекреаційні території |
землі під консервацією |
відкриті землі без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом |
пасовища, сіножаті |
радіоактивно забруднені землі, що не використовуються в господарстві |
|||
|
2982,7 |
1836,1 |
136,5 |
30,3 |
101,0 |
163,5 |
55,4 |
1094,3 |
0,2 |
0,5 |
3,9 |
37,5 |
315,1 |
34,4 |
* Складено за: [9].
Станом на 01.01.2018 р. площа екомережі області становить 1836,1 тис. га (табл. 4), у тому числі ліси та лісовкриті площі - 1094,3 тис. га (59,6 %), пасовища, сіножаті - 315,1 тис. га (17,2 %), відкриті заболочені землі - 101,0 тис га (5,5 %), які можна використовувати як додаткові екскурсійні об'єкти для сільського туризму [8]. На сьогодні потрібна державна підтримка для відновлення цих об'єктів, щоб вони могли стати додатковими туристичними об'єктами для сільського туризму.
Висновки та перспективи подальших досліджень
Сільський туризм Житомирщини для свого розвитку та покращення надання послуг повинен використовувати різні фактори рекреаційного впливу природи: ландшафтотерапевтичний, кліматотерапевтичний, бальнеологічний та ін. На Житомирщині необхідно акцентувати увагу на рекреаційних можливостях лісу. Відновлення лісового фонду на територіях, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, повинно стати одним із найважливіших оздоровчих заходів, які в перспективі дадуть значний економічний ефект як додаткові об'єкти сільського зеленого туризму для поліпшення якості навколишнього природного середовища. Озера та штучні водойми регіону можна активно використовувати для розвитку сільського туризму як додатковий засіб заохочення туристів до відпочинку у зелених садибах. Так як майже у кожному селі є ставок, який є, або можна зробити, придатним для відпочинку. Щодо заповідників, то відвідання та рекреаційна діяльність цих територій загалом заборонене, але відвідування екологічних стежок, музеїв природи на їх територіях, екологічних фестивалів можливе. Така часткова рекреаційна діяльність може позитивно вплинути на розвиток сільського туризму у регіоні, так як виступатиме додатковим и туристичними послугами для туристів.
Джерела та література
1.Биркович В. Сільський зелений туризм - пріоритет розвитку туристичної галузі України / В. Биркович // Стратегічні пріоритети. - 2008. - № 1 (6). - С. 138-143.
2.Габа М. І. Сільський зелений туризм - перспективний вид туризму для реформування економіки України / М. І. Габа // Екологічні проблеми. Інтелект ХХІ. - 2016. - № 2. - С. 88-94.
3.Гуткевич С. О. Привабливість Українських Карпат: сільський зелений туризм / С. О. Гуткевич, М. І. Габа, М. Д. Корінько. - К. : НУХТ, 2016. - 212 с.
4.Горішевський П. В. Сільський зелений туризм: організація гостинності на селі : підручн. / П. В. Горішевський, В. П. Васильєв, Зінько Ю. В. - Івано-Франківськ : Місто-Н, 2003. - 158 с.
5.Довгаль О. В. Сільський туризм як перспективний напрям підприємництва у соціально-економічному механізмі розвитку села / О. В. Довгаль // Бізнес-Інформ. - 2013. - № 4. - С. 316-320.
6.Екологічний паспорт Житомирської області [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://ecology.zt.gov. ua/EcoPasport2018.pdf
7.Малік М. Й. Сільський агарний туризм як чинник розвитку сільських територій України / М. Й. Малік, Л. В. Забуранна // Економіка АПК : міжнар. наук.-виробн. журн. - 2012. - № 5. - С. 110-115.
8.Рутинський М. Й. Сільський туризм : навч. посіб. / М. Й. Рутинський, Ю. В. Зінько. - К. : Знання, 2006. - 271 с.
9.Статистичний щорічник Житомирської області за 2017 рік / за ред. Г. А. Пашинської. - Житомир : Голов. упр. статистики у Житомир. обл., 2018. - 500 с.
10.Тищенко С. В. Становлення сільського зеленого туризму на теренах Житомирщини / С. В. Тищенко // Наук. записки СумДПУ ім. А. С. Макаренка. Географічні науки : збірн. наук. пр. - Суми, 2018. - Вип. 9. - С. 176-183.
11.Щербак С. Д. Розвиток сільського зеленого та екологічного туризму на Українському Поліссі / С. Д. Щербак // Туризм сільський зелений. - 2007. - № 4. - 30 с.
References
1.ByrkovychV. Silskyizelenyituryzm - priorytetrozvytkuturystychnoihaluziUkrainy/ V. Byrkovych// Stratehichnipriorytety. - 2008. - № 1 (6). - S. 138-143.
2.HabaM. I. Silskyizelenyituryzm - perspektyvnyivydturyzmudliareformuvanniaekonomikyUkrainy/ M. I. Haba// Ekolohichniproblemy. Intelekt XXI. - 2016. - № 2. - S. 88-94.
3.HutkevychS. O. PryvablyvistUkrainskykhKarpat: silskyizelenyituryzm/ S. O. Hutkevych, M. I. Haba, M. D. Korinko. - K. : NUKhT, 2016. - 212 s.
4.Horishevskyi P. V. Silskyi zelenyi turyzm: orhanizatsiia hostynnosti na seli : pidruchn. / P. V. Horishevskyi, V. P. Vasyliev, Zinko Yu. V. - Ivano-Frankivsk : Misto-N, 2003. - 158 s.
5.DovhalO. V. Silskyituryzmyakperspektyvnyinapriampidpryiemnytstvausotsialno-ekonomichnomumekhanizmirozvytkusela/ O. V. Dovhal// Biznes-Inform. - 2013. - № 4. - S. 316-320.
6.Ekolohichnyi pasport Zhytomyrskoi oblasti [Elektronnyi resurs]. - Rezhym dostupu : http://ecology.zt.gov.ua/EcoPasport2018.pdf
7.МalikM. Y. SilskyiaharnyituryzmyakchynnykrozvytkusilskykhterytoriiUkrainy/ M. Y. Malik,
L.V. Zaburanna// EkonomikaAPK : mizhnar. nauk.-vyrobn. zhurn. - 2012. - № 5. - S. 110-115.
8.Rutynskyi M. Y. Silskyi turyzm : navch. posib. / M. Y. Rutynskyi, Yu. V. Zinko. - K. : Znannia, 2006. - 271 s.
9.Statystychnyi shchorichnyk Zhytomyrskoi oblasti za 2017 rik / za red. H. A. Pashynskoi. - Zhytomyr : Holov. upr. statystyky u Zhytomyr. obl., 2018. - 500 s.
10.Tyshchenko S. V. Stanovlennia silskoho zelenoho turyzmu na terenakh Zhytomyrshchyny /
S.V. Tyshchenko // Nauk. zapysky SumDPU im. A. S. Makarenka. Heohrafichni nauky : zbirn. nauk. pr. - Sumy, 2018. - Vyp. 9. - S. 176-183.
11.ShcherbakS. D. RozvytoksilskohozelenohotaekolohichnohoturyzmunaUkrainskomuPolissi/ S.D. Shcherbak // Turyzm silskyi zelenyi. - 2007. - № 4. - 30 s.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Природні, соціально-економічні та історичні передумови розвитку туризму в Індонезії. Опис культурно-історичних ресурсів. Аналіз місця країни на ринку туристичних послуг світу. Оцінка туристичних ресурсів та інфраструктури для розвитку релігійного туризму.
курсовая работа [2,3 M], добавлен 29.11.2014Розвиток туризму в Україні. Шляхи розвитку сільського екологічного туризму в Карпатському регіоні, активний і спортивний туризм. "Сколівські Бескиди" – гордість Сколівщини. Туристично-рекреаційний потенціал Івано-Франківщини. Проблеми ресторанних послуг.
научная работа [182,6 K], добавлен 08.04.2010Загальна характеристика Миколаївської області, її географічне положення, особливості клімату, рослинний та тваринний світ. Природно-рекреаційні ресурси Миколаївської області. Аналіз сучасного стану та оцінка перспектив розвитку туризму в даному регіоні.
курсовая работа [41,3 K], добавлен 27.03.2011Роль групового туризму в Карпатах у функціонуванні рекреаційно-туристичного комплексу України. Особливості природних та історико-культурних ресурсів Карпатського регіону. Соціально-економічні умови розвитку зимового відпочинку на гірськолижних курортах.
курсовая работа [51,5 K], добавлен 11.05.2011Загальна інформація про Рожищенський район. Передумови для розвитку сільського туризму. SWOT-аналіз сільського туризму Рожищенського району. Різноманітність рослинного і тваринного світу. Агрооселі Рожищенського району. Родовища будівельних пісків.
презентация [2,0 M], добавлен 26.05.2014Передумови організації сільського відпочинку у Львівській області. Структура планування менеджменту та маркетингу у сільській місцевості. Переваги та недоліки сільських місцевостей Львівщини. Розвиток сільського зеленого туризму на території України.
доклад [177,7 K], добавлен 07.12.2010Аналіз та оцінка рекреаційно-туристичних ресурсів Донецької області. Коротка історія формування території області. Географічні аспекти формування рекреаційно-туристичних ресурсів області. Архітектурно-історичні, подійні, рекреаційно-туристичні ресурси.
курсовая работа [68,5 K], добавлен 24.03.2011Дослідження природних туристсько-рекреаційних ресурсів та історико-культурних пам’яток Норвегії. Характеристика складових частин сфери туристичних послуг та виявлення головних ланок, що сприяють розвитку туризму. Аналіз основних недоліків туризму країни.
курсовая работа [54,8 K], добавлен 20.09.2011Наукові засади розвитку лікувально–оздоровчого регіонального туризму. Модель розвитку лікувально–оздоровчого туризму на Тереблянщині. Передумови розвитку його в регіоні. Аналіз виникаючих проблем туризму. Рекомендації з модернізації нового напряму.
курсовая работа [32,0 K], добавлен 20.04.2019Перспективи використання природних, природо-антропогенних рекреаційних ресурсів в регіонах Росії. Оцінка можливого використання в туристичному комплексі культурно-історичних ресурсів країни. Аналіз різниці в рівні розвитку туризму між регіонами Росії.
контрольная работа [1,6 M], добавлен 05.09.2014Формування рекреаційно-туристичного комплексу. Тенденції розвитку українського туризму. Напрямки формування туристичного ринку. Розвиток сільського туризму на прикладі Черкащини. Розвиток ринку готельних послуг. Державна підтримка розвитку туризму.
курсовая работа [126,6 K], добавлен 12.07.2010Аналіз стану розвитку замкового туризму, його ролі та значення для розвитку туризму в Україні. Європейський досвід організації замкового туризму, основні напрями його розвитку в Україні. Головні об'єкти замкового туризму та особливості їх збереження.
статья [22,0 K], добавлен 06.09.2017Сутність гастрономічного туризму. Природно-географічні чинники функціонування й розвитку туристичної сфери Херсонської обл., аналіз її сучасного стану. Проблеми розвитку гастрономічного туризму. Пропозиції щодо удосконалення цієї галузі в Херсонській обл.
курсовая работа [45,9 K], добавлен 16.05.2019Географічне і внутрішньополітичне положення Греції, її природно-кліматичні, соціально-економічні та культурно-історичні ресурси. Структура туристських потоків та рівень розвитку туризму в даній державі, аналіз їх використання українськими туроператорами.
курсовая работа [68,5 K], добавлен 28.04.2014Загальна характеристика ринку туристичних послуг. Методика розрахунку основних економічних показників розвитку туризму. Аналіз та оцінка сучасного рівня розвитку туристичних послуг Росії. Проблеми та перспективи розвитку міжнародного туризму в Росії.
дипломная работа [276,0 K], добавлен 25.07.2010Розгляд сучасного стану, проблем та перспектив розвитку (створення конкурентоздатного туристичного продукту, зростання об'ємів в'їзного туризму, забезпечення комплексного вдосконалення рекреаційних територій) сільського зеленого туризму в Україні.
реферат [28,2 K], добавлен 14.03.2010Географічне положення, природні ресурси, населення та економіка Єгипту. Характеристика туристичних центрів, особливості національної кухні країни. Перспективи розвитку індустрії туризму в Єгипті, опис готелів, екскурсійних маршрутів, курортів, круїзів.
курсовая работа [47,9 K], добавлен 12.01.2011Дослідження соціальних, економічних передумов і особливостей розвитку туризму у Франції у сфері державної політики туризму. Географія туризму Франції і характеристика її культурного і історичного потенціалу. Аналіз французької моделі розвитку туризму.
реферат [17,3 K], добавлен 09.10.2010Особливості іноземного туризму в структурі господарства Італії. Природоохоронні території країни. Історія становлення туризму в Італії. Характеристика рекреаційно-туристичної галузі. Соціально–економічні умови. Значення туризму для господарства Італії.
курсовая работа [410,3 K], добавлен 07.10.2010Сучасний стан сільського зеленого туризму в Україні. Що таке сільський туризм, показники його розвитку та основні тенденції. Особливості західного регіону с куту зору сільського туризму, "родзинка" південного регіону. Головні центри зеленого туризму.
статья [28,4 K], добавлен 04.12.2009
