Сучасні особливості розвитку видовищно-розважальних закладів міста Луцька

Размещено на http://www.allbest.ru/

Сучасні особливості розвитку видовищно-розважальних закладів міста Луцька

Тетяна Павловська, Валентина Бенедюк, Тетяна Лисюк, Віта Бакалейко

Відображено результати дослідження сучасної інфраструктури видовищно-розважального середовища м. Луцька (будинки та палаци культури, клуби, концертні організації, театри, кінотеатри, музеї, бібліотеки, мистецькі галереї, атракціони, парки відпочинку, зоопарки, ігрові та спортивно -розважальні заклади, розважальні центри). Створено картосхеми просторової локалізації закладів сфери дозвілля населення міста. Проаналізовано динаміку розвитку мережі закладів культури в обласному центрі. Виокремлено та обґрунтовано проблеми й перспективи розвитку видовищно-розважальних послуг на досліджуваній території. Інформацію про розважальну рекреаційну діяльність у Луцьку систематизовано на основі статистичних даних Головного управління статистики у Волинській області, фондових матеріалів Волинської державної обласної універсальної наукової бібліотеки ім. Олени Пчілки, Волинської обласної філармонії, іншихзакладів культури Луцька та інтернет-ресурсів.

Ключові слова: видовищно-розважальні заклади, видовищно-розважальні послуги, дозвілля, заклади культури, інфраструктура видовищно-розважального середовища, рекреаційно-дозвіллєва діяльність.

Павловская Татьяна, Бенедюк Валентина, Лысюк Татьяна, Бакалейко Вита. Современные особенности развития зрелищно-развлекательныхе заведений города Луцка. Отражены результаты исследования современной инфраструктуры зрелищно-развлекательной среды г. Луцка (дома и дворцы культуры, клубы, концертные организации, театры, кинотеатры, музеи, библиотеки, художественные галереи, аттракционы, парки отдыха, зоопарки, игровые и спортивно-развлекательные заведения, развлекательные центры). Созданы картосхемы пространственной локализации заведений сферы досуга населения города. Проанализировано динамику развития сети учреждений культуры в областном центре. Выделены и обоснованы проблемы и перспективы развития зрелищно-развлекательных услуг на исследуемой территории. Информацию о развлекательной рекреационной деятельности в Луцке систематизировано на основе статистических данных Главного управления статистики в Волынской области, фондовых материалов Волынской государственной областной универсальной научной библиотеки им. Олены Пчилки, Волынской областной филармонии, других учреждений культуры Луцка и интернет -ресурсов.

Ключевые слова: зрелищно-развлекательные заведения, зрелищно-развлекательные услуги, досуг, учреждения культуры, инфраструктура зрелищно-развлекательной среды, рекреационно-досуговая деятельность.

Pavlovska Tеtiana, Benedyuk Valentina, Lysyuk Tеtiana, Bakaleiko Vita. Modern Features of the Development of Amusement and Entertainment Establishments in the city of Lutsk. The results of the research of modern infrastructure of the amusement and entertainment environment of Lutsk are reflected (houses and palaces of culture, clubs, concert organizations, theaters, cinemas, museums, libraries, art galleries, attractions, recreation parks, zoos, play and sports entertainment establishments, entertainment centers). Maps of spatial localization of recreation facilities of the city were created. The dynamics of the development of the network of cultural institutions in the regional center is analyzed. The problems and prospects of development of amusement and entertaining services in the studied territory are singled out and substantiated. Information on entertaining recreational activity in Lutsk is organized on the basis of statistics of the Main Department of Statistics in Volyn region, stock materials of Olena Pchilka Volyn State Regional Universal Scientific Library, Volyn Regional Philharmonic, other Lutsk culture institutions and online resources.

Key words: amusement and entertainment facilities, amusement and entertainment services, leisure, cultural establishments, amusement and entertainment infrastructure, recreational and leisure activities.

луцьк видовищний розважальний заклад

Постановка наукової проблеми та її значення

У сучасну епоху розвитку суспільства сфера дозвілля набуває все більшої значимості. Така тенденція продиктована гострою необхідністю відновлення духовних і фізичних сил людини у зв'язку з посиленням психоемоційного напруження, викликаного зростанням темпів і багатозадачності життєдіяльності, погіршенням екологічного стану навколишнього середовища, зменшенням частки природних ландшафтів у природно -антропогенних системах тощо. Вирішити це питання покликані видовищно-розважальні послуги. Адже всім відомий вислів римського поета-сатирика Ювенала про те, що будь-яка людина прагне «хліба та видовищ». До того ж, видовища та розваги -- це й головний мотив туризму, й індикатор соціально - культурного розвитку середовища, й спосіб забезпечення працездатності виробничої системи. Тому ця тематика є актуальною не тільки для організації туристсько -рекреаційної діяльності, а й для розробки стратегії соціально-економічного розвитку будь-якого регіону чи населеного пункту.

Аналіз досліджень із цієї проблеми

Сфера дозвілля була й є одним із важливих складників людської життєдіяльності. Через це проблема організації вільного часу завжди перебувала в полі зору як науковців, так і звичайних людей. Активне застосування наукового підходу до вивчення культури дозвілля розпочалося з кінця ХІХ ст. із праць Т. Веблена. Надалі ця проблема піднімалася у роботах П. Дебре, Ж. Дюмазедьє, Дж. Келлі, К. Лісмана, Н. Лумана,С. Паркера, Д. Робертса, М. Каплана, Ж. Фурастьє, Ж. Фрідмана, М. Сміта, Ж. Фішера, Дж. Шиверса та інших дослідників [3].

У сучасному світі індустрія розваг набуває нових акцентів, пропонуючи значно ширші можливості, нові форми й практики організації вільного часу. Тому інтерес до вивчення різних аспектів формування й розвитку видовищно-розважального середовища не згасає, про що свідчить значний масив праць багатьох сучасних вітчизняних та зарубіжних авторів, серед яких Александрова, Н. Бабенко, Н. Байстрюченко, Г. Бетіна, О. Бойко, В. В. Бочелюк, В. Й. Бочелюк, Вертугіна, С. Галасюк, В. Галіброда, В. Герасименко, К. Глаголєва, О. Головко, В. Дулікова, В. Думич, А. Єрмоленко, Н. Задорожнюк, О. Зубричев, Н. Іванечко, А. Іващенко, А. Ігнатенко, Т. Кендо, О. Ковтун, М. Култаєва, І. Лисакова, А. Макарова, Н. Матющенко, О. Міхо, К. Наймарк, І. Осаволюк, В. Пацюк, І. Петрова, В. Піча, В. Подкопаєв, О. Сединкіна, О. Семашко, Т. Сінозацька, В. Стальна, О. Терехова, Т. Успенська, С. Фоменко, Ю. Христюк, Н. Цимбалюк, В. Швець, О.Юрчишин та ін. [1; 3--5; 7--9; 11;13; 14; 16].

Щодо Волинської області, то результати дослідження її туристично-рекреаційного комплексу та культурно-дозвіллєвої діяльності знаходимо у працях В. Бенедюк, А. Єрка, І. Єрко, Н. Коленди, О.Міщенко, Я. Олійника, Д. Філіпчука, Л. Черчик [2; 6; 12; 17]. Проте стосовно вивчення сучасної інфраструктури видовищно-розважального середовища міста Луцька, то тут відчувається суттєвий дефіцит актуальної узагальненої інформації в науковому викладенні. Ймовірно, складність об'єктивного аналізу індустрії дозвілля пов'язана з нестабільністю функціонування закладів цієї сфери у часі, відсутністю систематизованої статистичної інформації про них, нечіткою визначеністю з правової та економічної позицій понять, що стосуються складників видовищно-розважальної індустрії. Тому це дослідження є чи не першою спробою закартографувати й проаналізувати просторову локалізацію закладів сфери дозвілля Луцька та виявити динаміку розвитку мережі закладів культури міста.

Виклад основного матеріалу й обґрунтування результатів дослідження

Видовищно- розважальне середовище чинить активний вплив на людину, адже воно є простором для її діяльності й прояву духовних цінностей і культури. Це, своєю чергою, формує особистість та її спосіб життя. Основним питанням ефективної організації відпочинку й розваг є створення гармонійної інфраструктури [1]. І перше проблемне питання, яке виникає при цьому -- чіткість у визначенні переліку закладів, які відносять до основних інфраструктурних елементів сфери дозвілля. Посилаючись на сучасні праці з досліджуваної проблематики [4; 9; 11; 13] та «ДБНВ.2.2-16-2019. Будинки і споруди. Культурно-видовищні та дозвіллєві заклади», до закладів видовищно-розважальної сфери Луцька відносимо: будинки та палаци культури, клуби, концертні організації, театри, кінотеатри, музеї, бібліотеки, мистецькі галереї, атракціони, парки відпочинку, зоопарки, ігрові та спортивно-розважальні заклади, торгово-розважальні центри (ТРЦ), розважальні центри (РЦ).

Нині у місті Луцьку діє розгалужена мережа сфери дозвілля (рис. 1 і рис. 2): Палац культури та Палац учнівської молоді міста, в яких організовується значна частина заходів не тільки міського, а й загальнообласного значення, Волинський академічний музично -драматичний театр імені Т. Г. Шевченка, Волинський обласний театр ляльок, Волинська обласна філармонія. Серед концертних залів у Луцьку чільне місце посідає РЦ «Промінь». Для проведення концертів використовуються також зали вище зазначених закладів, Луцької музичної школи № 1 імені Фридерика Шопена та закладів загальної середньої освіти.

Серед кінотеатрів у місті діють кінокомплекс РЦ «Адреналін», кінокомплекс «Premier City» в ТРЦ «Порт-Сіті», кінотеатр «Multiplex» у РЦ «Промінь». У статистичній звітності заявлено ще один демонстратор фільмів у Луцьку - пересувна кіноустановка фізичної особи -підприємця.

До клубних закладів міста Луцька належить п'ять клубів: Палац культури та його чотири структурні підрозділи (клуб «Сучасник», Теремнівський будинок культури, Культурно-мистецький центр «Красне», Будинок культури мікрорайону Вересневе) (рис. 1). Серед найпопулярніших нічних клубів у місті «Versailles», «Hollywood», «Partybar Visim», «SkyBarFamily», «MOJO Hall», «Show Базилік», «ХХІ століття», «Queen», «DjCafeRing». Найпопулярнішими караоке-клубами в місті є «Паганіні» («Мелодія», «Maximus Rest), «Ліон», «Лучеськ», «Strike sity», «George's Club», «У Наталки».

У Луцьку існує понад 20 музеїв [10], 3 мистецькі галереї, 26 публічних, спеціальних та спеціалізованих бібліотек, 46 бібліотек наукових та освітніх закладів. До послуг містян та гостей міста функціонує 2 атракціони (парк атракціонів для дітей у Центральному парку імені Лесі Українки та мотузковий парк у сквері Героїв Майдану) й зоопарк (рис. 1).

В обласному центрі сформувалася широка мережа різноманітних ігрових закладів, які пропонують послуги боулінгу, більярду, настільного тенісу, спортивної стрільби, скелелазіння, дитячих ігрових розваг тощо. На сьогодні послуги боулінгу надають у боулінг -клубах «Strikesity», «Адреналін», «George's Club», більярду - «Billiard Club Magnit», «Strikesity», «George's Club», «Адреналін», «Більярдний клуб», «ХХІ століття», у ресторані «Княжий двір», у готельно- ресторанному комплексі «Срібні лелеки». Головними центрами спортивно-ігрового дозвілля в місті є РЦ «Адреналін-Сіті», ТРЦ «Порт-City», РЦ «Промінь», критий льодовий майданчик «Снігова Королева», стадіон «Авангард» (рис. 2).

Не втрачають своєї популярності серед мешканців обласного центру спортивні клуби й фітнес- центри, найбільш відомими з яких є «Sportlife», «Fitcurves», «Станок», «Joy Fitness», «Fitness Studio»,«MAXIMUS», «Драйв», «Інтер-Атлетика», «VitaGymClub», «Альфа-юніверс», «Спайкер», «Олімпія», «Формула здоров'я», «АтлетиКо», «Благомед» (рис. 2).

Рис. 1. Просторова локалізація закладів сфери дозвілля міста Луцька (складено за інтернет-ресурсами та фондовими матеріалами Волинської державної обласної універсальної наукової бібліотеки ім. Олени Пчілки)

У Луцьку діє 16 плавальних басейнів: КЗ «Спеціалізована дитячо-юнацька школа олімпійського резерву плавання Луцької міської ради», фітнес-цетнр «Maximus», спортивний центр «Sportlife», «LimeFitClub», басейн у готельно-ресторанному комплексі «Срібні лелеки», басейн КЗ «Луцький НВК № 26», басейн Луцького ліцею № 27, басейн Луцької ЗОШ № 20, басейн Луцької гімназії № 21, басейн у Луцькій міській дитячій поліклініці на вул. Чорновола, басейн Луцького національного технічного університету, ДЮСШ № 3, басейн Волинського обласного ліцею з посиленою військово - фізичною підготовкою імені Героїв Небесної Сотні, дитячо -юнацька спортивна школа № 1 Луцької міської ради, басейн під відкритим небом у комплексі «Ротонда», що в Парку імені Лесі Українки, басейн «Акварель» (рис. 2).

Рис. 2. Просторова локалізація ігрових і спортивно-розважальних закладів м. Луцька (складено за інтернет-ресурсами)

Щодо динаміки розвитку мережі закладів культури, то, залежно від їх типів, тенденції різноспрямовані. Позитивним у розвитку дозвіллєвої сфери є суттєве збільшення кількості спортивних, спортивно-розважальних закладів, зокрема фітнес-центрів, оздоровчих комплексів, басейнів. До «плюсів» розвиткусфери культури можна віднести й модернізацію та реконструкцію колишніх закладів культури, розширення музейної мережі. Разом із тим, у Луцьку після розпаду СРСР суттєво зменшилася кількість клубних закладів, бібліотек, демонстраторів фільмів [15]. Хоча в останні роки статистика демонструє зростання кількості бібліотек, проте ефективне функціонування деяких із них на сьогодні під сумнівом. Ця ж риса притаманна й деяким музеям. Щодо демонстраторів фільмів, то з часу набуття Україною незалежності їх кількість у Луцьку суттєво зменшилася й упродовж десяти років у Луцьку діяв лише кінотеатр «Промінь». Згодом він був закритий на реконструкцію. У зв'язку з цим лідерами за кінопрокатами в Луцьку стають кінокомплекси «Адреналін Сіті» та «Premier City» в ТРЦ «Порт-Сіті». Кінотеатр «MULTIPLEX» у РЦ «Промінь» відкрився після реконструкції розважального центру в 2017 р. У ролі демонстратора фільмів до розвитку аматорського мистецтва в обласному центрі нині долучається кіностудія «Волинь».

Щодо динаміки розвитку інших закладів дозвіллєвої сфери Луцька, то треба зазначити, що їхня мережа дуже мінлива в часі - заклади швидко з'являються, але не витримавши ринкових умов чи певних соціально-економічних, правових чи інших обставин, так само швидко зникають. Відсутність статистичної інформації про них в офіційних джерелах ускладнює аналіз динаміки їхньої кількості за тривалий період.

Висновки

Видовищно-розважальна сфера в Луцьку впродовж останнього десятиліття загалом характеризуються інтенсивним розвитком. Основними причинами поліпшення показників сфери дозвілля є зміна способу життя людини, перехід на інші світоглядні моделі, бажання урізноманітнювати своє повсякдення й цікаво проводити час задля відновлення духовних і фізичних сил, затрачених у процесі професійної діяльності чи в побуті. Сприятливим явищем для розвитку видовищно-розважального середовища Луцька були й залишаються фестивалі. У місті неодноразово проводилися музичні, вокальні, поетичні, туристичні, етнічні, гастрономічні, театральні фестивалі, історичні реконструкції, кінофестивалі, графіті-фестивалі, екофестивалі. Найвідоміші з них: «Поліське літо з фольклором», «Берегиня», «Ніч у Луцькому замку», «Стравінський та Україна», «Бандерштат», «JazzBez», «ArtJazzCooperation», «LutskFoodFest» тощо. Проте низка умов і чинників соціального, економічного й політичного характеру загальнодержавного та глобального масштабів останнім часом зменшили попит на видовищно-розважальні послуги, й Луцьк у цій ситуації не є винятком.

Щоб відновити прогресивний розвиток сфери дозвілля загалом і в Луцьку зокрема, крім успішного врегулювання економічних, військово -політичних та інших проблем на мікро -,мезо- та макрорівнях і подолання їхніх негативних соціальних наслідків, необхідним також є: врегулювання законів діяльності місцевих та державних структур щодо організації та надання видовищно - розважальних послуг (особливо, що стосується ігрових закладів); створення сучасних закладів індустрії розваг із залученням інвесторів для цього та покращення матеріально-технічної бази вже існуючих закладів; створення ефективної реклами культурно-дозвіллєвої діяльності в м. Луцьку.

Основні перспективи розвитку конкурентоспроможного сектору розважальної індустрії Луцька, на наш погляд, насамперед пов'язані з: транскордонним співробітництвом; розвитком транспортної та соціальної інфраструктури; створенням тематичних парків на базі парків відпочинку; організацією клубів не тільки для дітей та молоді, а й для старшого покоління; модернізацією та урізноманітненням послуг музеїв та бібліотек; створенням культурних центрів завдяки об'єднанню ресурсів і зусиль кінотеатрів, бібліотек, музеїв; розширенням мережі мистецьких галерей; розв'язанням низки проблем у старій частині міста; активним використанням поліетнічності Луцька у плані посилення його культурного потенціалу.

Джерела та література

1. Байстрюченко Н. О. Оцінювання ефективності діяльності підприємства сфери послуг / Н. О. Байстрюченко, А. М. Макарова // Вісн. Сум. держ. ун -ту. Серія : Економіка. - 2016. - № 3. - С. 66-76.

2. Бенедюк В. Спортивно-розважальні та спортивні заклади м. Луцька / В. Бенедюк, Д. Філіпчук // Суспільно-географічні чинники розвитку регіонів : матеріали ІІІ Міжнар. наук. -практ. інтернет- конференції (м. Луцьк, 11-12 квіт. 2019 р.) / за ред. Ю. М. Барського, С. О. Пугача. - Луцьк, 2019. - С. 107-108.

3. Бойко О. П. Культура дозвілля у суспільстві ризику : монографія / О. П. Бойко. - Суми : ДВНЗ «УАБС НБУ», 2011. - 285 с.

4. Бочелюк В.Й. Дозвіллєзнавство : навч. посіб. / В. Й. Бочелюк, В. В. Бочелюк. - К. : Центр навч. літри, 2006. - 208 с.

5. Вертугіна В. М. Дитячі розважальні центри: європейський досвід та українські реалії /

B. М. Вертугіна, Т. П. Сінозацька// Молодий вчений : наук. журн. - 2017. - № 10.2 (50.2), жовтень. -9-13.

6. Єрко А. Сучасний стан розвитку туристичної інфраструктури Волинської області / А. Єрко, К. Савич // Наук. зап. Тернопіл. нац. пед. ун-ту ім. Володимира Гнатюка. Серія : Географія. - 2016. - № 1. - С. 163-170.

7. Задорожнюк Н. А. Проблемы и перспективы развития индустрии развлечений в Украине / Н. А. Задорожнюк, К. В. Ковтун // Глобальні та національні проблеми економіки. - 2015. - № 7. - С. 350-353.

8. Іванечко Н. Основні тенденції інтеграційних процесів на ринку торговельно -розважальних послуг України / Н. Іванечко // Галицький екон. вісн. - 2010. - № 3 (28). - С. 69-73.

9. Міхо О. І. Перспективи використання об'єктів індустрії розваг для розвитку туризму / О. І. Міхо // Праксеологічні проблеми туризму в Україні : матеріали Х аспірантських читань Київського університету туризму, економіки і права (м. Київ, 28 жовтня 2010 р.) [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://tourlib.net/statti_ukr/miho4.htm

10. Музейний простір Волині [Електронний ресурс]. - Режим доступу : volyn-museum.com.ua

11. Наймарк К. А. Розвиток індустрії дозвілля та розваг як складової сфери туризму / К. А. Наймарк // Наук. вісн. Херсон. держ. ун-ту. Серія : Економічні науки. - 2018. - Вип. 31. - С. 45-48.

12. Олійник Я. Б. Суспільно-географічне дослідження туристичної інфраструктури Волинської області : монографія / Я. Б. Олійник, І. В. Єрко. - Луцьк : Волин. обл. друк., 2014. - 164 с.

13. Пацюк В. C. Індустрія дозвілля як складова туристичної сфери / В. С. Пацюк // Вісн. Київ. нац. ун-ту ім. Тараса Шевченка. Географія. - 2008. - № 55. - С. 51-52.

14. Петрова І. В. Індустрія дозвілля у контексті сучасних культурних трансформацій / І. В. Петрова // Вісн. Нац. академії керівних кадрів культури і мистецтв. - 2014. - № 1. - С. 28-34.

15. Статистичний щорічник. Волинь 2018 / за ред. В. Ю. Науменка. - Луцьк : ГУС у Волин. обл., 2018. - 448 с.

16. Успенська Т. О. Основні тенденції розвитку дитячих розважальних зон та центрів дозвілля в торгово - розважальних комплексах великих мегаполісів України / Т. О. Успенська // Архітектурний вісн. КНУБА. - 2013. - Вип. 1. - С. 162-168.

17. Черчик Л. Сучасний стан розвитку туристично-рекреаційного комплексу Волинської області : монографія / Л. Черчик, І. Єрко, Н. Коленда, О. Міщенко. - Луцьк : Східноєвроп. нац. ун-т ім. Лесі Українки, 2014. - 154 с.

References

1. Baistriuchenko N. O. Otsiniuvannia efektyvnosti diialnosti pidpryiemstva sfery posluh /N.O. Baistriuchenko, A. M. Makarova // Visn. Sum. derzh. un-tu. Seriia : Ekonomika. - 2016. - № 3. -

S.66-76.

2. Benediuk V. Sportyvno-rozvazhalni ta sportyvni zaklady m. Lutska / V. Benediuk, D. Filipchuk // Suspilno-heohrafichni chynnyky rozvytku rehioniv : materialy III Mizhnar. nauk.-prakt. internet- konferentsii (m. Lutsk, 11-12 kvit. 2019 r.) / za red. Yu. M. Barskoho, S. O. Puhacha. - Lutsk, 2019. -

S.107-108.

3. Boiko O. P. Kultura dozvillia u suspilstvi ryzyku : monohrafiia / O. P. Boiko. - Sumy : DVNZ «UABS NBU», 2011. - 285 s.

4. Bocheliuk V. Y. Dozvillieznavstvo : navch. posib. / V. Y. Bocheliuk, V. V. Bocheliuk. - K. : Tsentr navch. lit-ry, 2006. - 208 s.

5. Vertuhina V. M. Dytiachi rozvazhalni tsentry: yevropeiskyi dosvid ta ukrainski realii / V. M. Vertuhina,

T.P. Sinozatska// Molodyi vchenyi : nauk. zhurn. - 2017. - № 10.2 (50.2), zhovten. - S. 9-13.

6. Ierko A. Suchasnyi stan rozvytku turystychnoi infrastruktury Volynskoi oblasti / A. Yerko, K. Savych // Nauk. zap. Ternopil. nats. ped. un-tu im. Volodymyra Hnatiuka. Seriia : Heohrafiia. - 2016. - № 1. -

S.163-170.

7. Zadorozhniuk N. A. Problemy y perspektyvy razvytyia yndustryy razvlechenyi v Ukrayne / N.A. Zadorozhniuk, K. V. Kovtun // Hlobalni ta natsionalni problemy ekonomiky. - 2015. - № 7. -S.350-353.

8. Ivanechko N. Osnovni tendentsii intehratsiinykh protsesiv na rynku torhovelno-rozvazhalnykh posluh Ukrainy / N. Ivanechko // Halytskyi ekon. visn. - 2010. - № 3 (28). - S. 69-73.

9. Mikho O. I. Perspektyvy vykorystannia obiektiv industrii rozvah dlia rozvytku turyzmu / O. I. Mikho // Prakseolohichni problemy turyzmu v Ukraini : materialy Kh aspirantskykh chytan Kyivskoho universytetu turyzmu, ekonomiky i prava (m. Kyiv, 28 zhovtnia 2010 r.) [Elektronnyi resurs]. - Rezhym dostupu : http://tourlib.net/statti_ukr/miho4.htm

10. Muzeinyi prostir Volyni [Elektronnyi resurs]. - Rezhym dostupu : volyn-museum.com.ua

11. Naimark K. A. Rozvytok industrii dozvillia ta rozvah yak skladovoi sfery turyzmu / K. A. Naimark // Nauk. visn. Kherson. derzh. un-tu. Seriia : Ekonomichni nauky. - 2018. - Vyp. 31. - S. 45-48.

12. Oliinyk Ya. B. Suspilno-heohrafichne doslidzhennia turystychnoi infrastruktury Volynskoi oblasti : monohrafiia / Ya. B. Oliinyk, I. V. Yerko. - Lutsk : Volyn. obl. druk., 2014. - 164 s.

13. Patsiuk V. C. Industriia dozvillia yak skladova turystychnoi sfery / V. S. Patsiuk // Visn. Kyiv. nats. un-tu im. Tarasa Shevchenka. Heohrafiia. - 2008. - № 55. - S. 51-52.

14. Petrova I. V. Industriia dozvillia u konteksti suchasnykh kulturnykh transformatsii / I. V. Petrova // Visn. Nats. akademii kerivnykh kadriv kultury i mystetstv. - 2014. - № 1. - S. 28-34.

15. Statystychnyi shchorichnyk. Volyn 2018 / za red. V. Yu. Naumenka. - Lutsk : HUS u Volyn. obl., 2018. - 448 s.

16. Uspenska T. O. Osnovni tendentsii rozvytku dytiachykh rozvazhalnykh zon ta tsentriv dozvillia v torhovo- rozvazhalnykh kompleksakh velykykh mehapolisiv Ukrainy / T. O. Uspenska // Arkhitekturnyi visn. KNUBA. - 2013. - Vyp. 1. - S. 162-168.

17. Cherchyk L. Suchasnyi stan rozvytku turystychno-rekreatsiinoho kompleksu Volynskoi oblasti : monohrafiia / L. Cherchyk, I. Yerko, N. Kolenda, O. Mishchenko. - Lutsk : Skhidnoievrop. nats. un-t im. Lesi Ukrainky, 2014. - 154 s.

Размещено на Allbest.ru