Сучасні фізкультурно-оздоровчі технології в системі фітнес-індустрії

В статье указано, что физкультурно-оздоровительные технологии - молодая сфера академических исследований, поэтому это понятие четко не определено. Отличие физкультурно-оздоровительных от других технологий, направленных на формирование и укрепление здоровья в том, что основным средством физкультурно-оздоровительных технологий являются физические упражнения и комплексы физических упражнений, которые ориентированы на гармоничное физическое развитие, повышение двигательной активности, функциональных возможностей организма, удовлетворение потребности занимающихся в движении. Особое значение приобретает общее мнение ученых относительно единого содержательного наполнения понятия «физкультурно-оздоровительная технология и, как следствие этого, возможность правильно решать новые задачи, очерченые в соответствующих законодательных документах, приобретение соответствующего практического опыта, которого требуют реализация определенной позиции.

Key words: technology, physical culture and health improvement technology, health improvement physical culture, physical education.

Постановка наукової проблеми та її значення

Стрімкі процеси глобалізації, інтеграції та інформатизації суспільства, соціально-економічні зміни в Україні, європеїзація сфери науки й освіти стали тими чинниками, що спричинили поширення нових понять. Потреба у формуванні фахової лексики в різних галузях знань виникає разом із цими знаннями та проходить тривалий і складний шлях у формуванні системи понять тієї чи іншої галузі. Не є винятком у цьому сенсі й нові поняття в галузі фізичної культури та оздоровчого фітнесу [2; 3].

Для української науки злободенність термінознавчих проблем залишається вкрай гострою, оскільки з ними пов'язані питання використання української мови в галузі фізичної культури й спорту взагалі. Не є винятком і таке поняття, як «фізкультурно-оздоровча технологія», що має різноманітне тлумачення в науковій і науково-методичній літературі [6; 8; 9].

Зазначимо, що фізкультурно-оздоровчі технології - молода сфера академічних досліджень, тому це поняття чітко не визначено. На сьогодні стосовно нього єдиної думки науковців поки що не існує. Отже, конкретизація й уточнення терміна «фізкультурно-оздоровча технологія» є одним із важливих завдань науковців, котрі працюють у галузі фізичного виховання, спорту та здоров'я людини.

Завдання роботи - на підставі теоретичного аналізу наукової й науково-методичної української та зарубіжної літератури конкретизувати й уточнити сутність поняття «фізкультурно-оздоровча технологія».

Методи дослідження. Використано такі методи дослідження, як аналіз, синтез, узагальнення, порівняння, індукція, дедукція, систематизація довідникової, наукової й науково-методичної літератури.

Виклад основного матеріалу й обґрунтування отриманих результатів дослідження

Для розв'язання поставленого завдання потрібно проаналізувати сучасні технології, що стосуються формування й збереження здоров'я, та їхні характерні особливості.

Поняття «технологія» в галузь фізичного виховання, спорту й здоров'я людини, також у педагогіку прийшло з виробництва. Воно визначається як сукупність різних елементів, зокрема прийомів, операцій, дій, процесів, та їх послідовність, що є своєрідною майстерністю людини. Будь-яка технологія має відповідати основним критеріям технологічності: концептуальності, системності, керованості, ефективності, відтворюваності. Наведемо декілька понять, що характеризують різни види технологій, які належать до формування й збереження здоров'я та становлять для нас особливий інтерес:

- оздоровчі технології - технології, спрямовані на розв'язання завдань зміцнення фізичного здоров'я людини, підвищення потенціалу (ресурсів) здоров'я: фізична підготовка, фізіотерапія, ароматерапія, загартування, гімнастика, фітотерапія, музична терапія;

- технології навчання здоров'я мають на увазі гігієнічне навчання, формування життєвих навичок (керування емоціями, вирішення конфліктів тощо), профілактику травматизму та зловживання психоактивними речовинами, статеве виховання;

- технології виховання культури здоров'я передбачають виховання в людини особистісних якостей, що сприяють збереженню й зміцненню здоров'я, формуванню уявлень про здоров'я як цінність, посилення мотивації на ведення здорового способу життя, підвищення відповідальності за особисте здоров'я й здоров'я родини;

- здоров'язберігальні технології - технології, що створюють безпечні умови для перебудування, навчання та праці людини, а також ті, що розв'язують завдання раціональної організації виховного процесу (з урахуванням вікових, статевих, індивідуальних особливостей і гігієнічних норм), відповідності навчального й фізичного навантажень до можливостей дитини [5];

- здоров'яформувальні технології передбачають цілеспрямовану оздоровчу гуманістичну, особистісно орієнтовану взаємодію вчителя та учня, викладача й студента, спортсмена та тренера тощо, що включає сукупність засобів, прийомів, методів, спрямованих на формування, збереження, зміцнення, відновлення здоров'я особистості [1];

- рекреаційно-оздоровчі технології - це сукупність процедур, операцій та інструментів, застосування яких має можливості для прояву активності людини залежно від вікових особливостей, інтересів, фізичних здібностей та індивідуальних переваг і зорієнтовані на підвищення культури побуту й формування здорового способу життя; сприяють фізичній та духовній реабілітації, максимальному розвитку ініціативи, самостійності людини, що знімають фізичне, психічне й інтелектуальне навантаження, стимулюють соціальну активність і створюють оптимальні умови для творчого самовираження особистості [11].

Отже, на підставі аналізу наукової, науково-методичної спеціальної літератури в галузі педагогіки, психології, фізичного виховання, спорту й здоров'я людини ми виокремили названу вище класифікацію технологій, які запропоновані науковцями та, незважаючи на різноманітність, дають змогу установити спільні погляди й сформулювати поняття «фізкультурно-оздоровча технологія», яке, по суті, являє собою спосіб реалізації діяльності, що здійснюється послідовно, спрямованої на досягнення та підтримку фізичного благополуччя й зниження ризику розвитку захворювань засобами фізичних вправ. Це поняття поєднує процес використання засобів і методів фізичного виховання в оздоровчих цілях та наукову дисципліну, що розробляє й удосконалює основи методики фізкультурно-оздоровчих занять [7].

Отже, аналіз тлумачень є підставою, щоб виокремити та уніфікувати головні погляди вчених і сформулювати власне авторське трактування поняття «фізкультурно-оздоровча технологія», яке розуміємо як раціональний спосіб цілеспрямованої взаємодії учасників педагогічного процесу, в основу котрого покладено різновиди рухової діяльності, що спрямовані на отримання максимально можливого оздоровчого ефекту, реалізацію потреби людини в русі, здоров'ї й дбайливому ставленні до нього через свідоме регулювання фізичної активності.

Використання фізкультурно-оздоровчих технологій сприяє ефективному формуванню в тих, хто займається, грамотного ставлення до себе, свого тіла, а також формуванню мотиваційної сфери, усвідомлення необхідності зміцнення здоров'я, ведення здорового способу життя, фізичного вдосконалення. Це відповідає одному з головних напрямів сучасної концепції фізичного виховання, суть якого полягає в спрямуванні результатів цього виховання на досягнення максимально можливого оздоровчого ефекту на основі реалізації нових підходів, засобів, технологій.

На сьогодні фізкультурно-оздоровчі технології інтенсивно розвиваються, спираючись на наукові підходи (діяльнісний, компетентнісний, контекстний, інтегративний, здоров'яформувальний, здоров'язберігальний) та принципи (науковості, професійної, оздоровчої спрямованості, урахування індивідуальних особливостей, варіативності, інноватики), серед яких провідним є принцип оздоровчої спрямованості. Серед інноваційних фізкультурно-оздоровчих технологій, що використовуються в сучасній фітнес-індустрії, виокремлюють такі: функційний тренінг, зумба, кросфіт, стретчинг, аквафітнес, аероданс, спінбайк-аеробіка, йога, пілатес, постуральний тренінг тощо.

Відмінність фізкультурно-оздоровчих технологій від оздоровчих, здоров'язберігальних технологій, здоров'яформувальних, оздоровчо-рекреаційних технологій, технологій навчання здоров'я та ін. у тому, що основним засобом фізкультурно-оздоровчих технологій є фізичні вправи й комплекси фізичних вправ, орієнтовані на гармонійний фізичний розвиток, підвищення рухової активності, функціональних можливостей організму, задоволення потреби в русі.

Зазначимо, що фізкультурно-оздоровчі технології не є надбанням особистого досвіду поодиноких фахівців. Вони розробляються відповідно до досягнень медичної й педагогічної науки, фізіології, фізичного виховання, спорту та здоров'я людини. Основним інструментарієм тих людей, які використовують на практиці фізкультурно-оздоровчі технології, є тренування або заняття, спрямовані на підвищення фізичного стану до належного рівня тих, хто займаються, за допомогою використання фізичного навантаження, яке має тренувальний ефект [9; 10].

Практичним проявом фізкультурно-оздоровчих технологій є фізкультурно-оздоровчі програми або фітнес-програми та фізкультурно-оздоровчі заняття чи фітнес-заняття, в основу яких покладено різновиди рухової активності людини [4]. Різниця між програмою та заняттям полягає в часі. Якщо фізкультурно-оздоровча програма передбачає виконання завдань у часовому аспекті й ураховує перспективи на сьогодні, певну послідовність виконання фізичних вправ, урахування певних термінів від коротких (одне заняття) до тривалих (місяць, рік і більше), то фізкультурно-оздоровче заняття - передбачає одне заняття руховою активністю згідно з гігієнічними нормами.

Фізкультурно-оздоровча технологія - раціональний спосіб цілеспрямованої взаємодії учасників педагогічного процесу, в основу якого покладено різновиди рухової діяльності, що спрямовані на отримання максимально можливого оздоровчого ефекту, реалізацію потреби людини в русі, здоров'ї та дбайливому ставленні до нього через свідоме регулювання фізичної активності. Подана редакція змістового наповнення поняття «фізкультурно-оздоровча технологія» охоплює теоретичний аналіз, синтез, узагальнення, порівняння й систематизацію визначених понять української та зарубіжної науково-методичної літератури в галузі педагогіки, психології, фізичного виховання, спорту й здоров'я людини та спирається на значний досвід авторів статті в галузі оздоровчої фізичної культури та фітнесу.

Перспективи подальших досліджень полягають у розширенні термінологічної бази щодо фізкультурно-оздоровчих технологій, її уточненні й упорядкуванні.

фізичний виховання здоров'я фітнес

1. Анастасова О.Ю. Здоров'яформуючі технології в сучасному освітньому просторі / О.Ю. Анастасова // Актуальні проблеми збереження психологічного здоров'я підростаючого покоління: матеріали Всеукр. психол.-пед. Демиденківських читань (м. Бердянськ, 23-24 квіт. 2013 р.). - Бердянськ: БДПУ 2013. - 149 с. - С. 84-86.

2. Бардіна Л. Про упорядкування термінологічної системи на матеріалах спортивної лексики / Л. Бардіна, А. Шепелюк // Проблеми української термінології: матеріали 6-ї Міжнар. наук. конф. - Львів: НВП «Мета», 2000. - 420 с. // Вісник державного університету «Львівська політехніка». - 2000. - № 402.

3. Боровська О.В. Співвідношення національних та інтернаціональних термінів в українській термінології галузі фізичної культури та спорту: автореф. дис. ... канд. фіз. вих. та спорту: 24.00.02 - Львів, 2003. - 20 с.

4. Верховська М.В. Форми фізкультурно-оздоровчих технологій у процесі фізичного виховання учнів загальноосвітніх навчальних закладів / М.В. Верховська // Вісник Запорізького національного університету: зб. наук. пр. / редкол.: М.В. Маліков (голов. ред.) [та ін.]. - Запоріжжя, 2014. - Вип. 1. - С. 11-19.

5. Воронін Д.Є. Формування здоров'язберігаючої компетентності студентів вищих навчальних закладів засобами фізичного виховання: автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.07 / Д.Є. Воронін; Мелітоп. держ. пед. ун-т ім. Б. Хмельницького. - Мелітополь, 2006. - 20 с.

6. Іванова Л.І. Основні дефініції щодо професійної підготовки майбутніх вчителів фізичної культури / Л.І. Іванова // Наука і сучасність: зб. наук. пр. - К.: НПУ ім. М.П. Драгоманова, 2005. - Т. 51. - С. 18-27.

7. Иващенко Л.Я. Программирование занятий оздоровительным фитнесом / Л.Я. Иващенко, А.Л. Благий, Ю.А. Усачев. - Киев: Наук. свит, 2008. - 198 с.

8. Паночко М.М. Украинская спортивная лексика: автореф. дис... канд. филол. наук: 17.05.78 / М.М. Паночко. - Киев: Киев. гос. ун-т им. М. Горького, 1978. - 23 с.

9. Усачов Ю.А. Особливості формування термінології сучасного фітнесу / Ю.А. Усачов // Теорія і методика фізичного виховання і спорту. - 2005. - № 1. - С. 84-86.

10. Угнивенко В.И. Физкультурно-оздоровительные технологии. Здоровье и здоровый образ жизни: курс лекций

11. Чернявський М.В. Рекреаційно-оздоровчі технології у процесі фізичного виховання молодших школярів: дис. ... канд. наук з фіз. вих та спорту: 24.00.02 / Чернявський Максим Вікторович. - К., 2011. - 196 с.

Размещено на Allbest.ru