Найбільш відвідувані релігійно-паломницькі центри Росії та проблеми розвитку паломництва на її території

Размещено на http://www.allbest.ru/

Найбільш відвідувані релігійно-паломницькі центри Росії та проблеми розвитку паломництва на її території

Віктор Патійчук

Узагальнено поняття «релігійно-паломницький центр». Розкрито специфіку їх класифікації. Описано головні форми надання релігійно-паломницьких послуг за видами туристичного обслуговування. Досліджено передумови розвитку релігійно-паломницького туризму в Російській Федерації. Розглянуто основні відмінності в наданні релігійно-паломницьких послуг різних форм власності в Росії. Досліджено вплив різноманітних чинників на розвиток релігійно-паломницького туризму в досліджуваній країні. Показано роль окремих чинників на формування та розвиток релігійно-паломницького туризму досліджуваної території. Визначено головні релігійно-паломницьких центри Росії та описано їх головні святині. Проаналізовано рівень розвитку релігійно-паломницького туризму в Російські Федерації. Виділено основні проблеми функціонування релігійно-паломницього туризму досліджуваної території. Вказано на головні групи проблем, які стримують розвиток релігійно-паломницького туризму у цій країні. Розкрито перспективи розвитку релігійно - паломницького туризму в Росії.

Ключові слова: релігійно-паломницький центр, форми надання релігійно-паломницьких послуг, міжнародний туризм, фактори розвитку релігійно-паломницького туризму, проблеми розвитку паломництва, Росія.

Наиболее посещаемые религиозно-паломнические центры России и проблемы развития паломничества на ее территории

релігійний паломницький туризм росія

Постановка наукової проблеми та її значення

Релігійно-паломницький туризм є тією галуззю туристичного обслуговування населення, який активно розвивається на пострадянському просторі в останні десятиріччя завдяки відмові населення цих територій від атеїстичної ідеології та можливостях вільного задоволення свої культурних запитів та духовних потреб. Російська Федерація є тією країною, на території якої розміщується багато православних святинь міжнародного й, навіть - світового значення, а також функціонує велика кількість релігійно-паломницьких центрів, що заслуговує наукової уваги.

Аналіз досліджень із цієї проблеми. На сучасному етапі розвитку туризму питаннями дослідження проблематики паломництва в Росії займаються такі науковці, як В. Боголюбов та С. Боголюбова [2], Б. Єршов, І. Чирков і Д. Черкасов [3], С. Житеньов [4], В. Зеленова [5], П. Коробов і С. Пєтухов [6], К. Мазін [7], Д. Максимов [8], Є. Печериця та Є. Сарафанова [14], М. Позняєв [15], М. Силантьєва [17], Т. Чикурова [19], В. Якунін [20] та ін. Головний контекст їхніх наукових публікацій спрямований на аналіз значення розвитку паломницького туризму для розвитку туристичної галузі та економіки туризму зокрема, а також розгляду проблем та перспектив цієї туристичної галузі. Проте конкретної наукової оцінки щодо рейтингу головних релігійно- паломницьких центрів Росії приділялося мало наукової уваги, що й зумовило вибір тематики цієї наукової статті.

Об'єктом дослідження є особливості розвитку релігійно -паломницького туризму в Російській Федерації. Мета статті - вивчення основних релігійно-паломницьких центрів Росії та проблем розвитку паломництва на її території.

Виклад основного матеріалу та обґрунтування отриманих результатів дослідження

Релігійно паломницький центр - це сукупність релігійно-паломницьких об'єктів, що притягують до себе значні потоки паломників [13]. Їх класифікують за різними критеріями: за спрямованістю, масштабами охоплення території, функціональним призначенням або спеціалізацією, статусом, управлінською ознакою або підпорядкуванням тощо [12]. Релігійно-паломницькі центри можна згрупувати за різними ознаками, наприклад, за числом туристів-відвідувачів у рік, давністю їх створення (походження) або іншими історичними чи культурно-релігійними (мистецько-культурними) аспектами, а також наявність святинь, що становлять значний паломницький інтерес і притягують до себе потоки вірян і релігійних туристів [13]. У такому контексті важливим чинником для формування релігійно - паломницьких потоків із різних територій країни та закордону є духовно-релігійна та культурно- мистецька значимість сакральних об'єктів. Наприклад, вагомим чинником для розвитку масового паломництва є духовне значення святині (моноконфесійне, міжконфесійне, міжрелігійне тощо), її статус (якого вона походження й часу давності, свого роду «намоленості» та інших релігійно - духовних характеристик - Господська або Богородична, святих угодників чи мучеників тощо), а також вид духовної святині - чудотворні ікони; святі мощі; особисті речі святих; місце Богоявлення, Пресвятої Богородиці чи інших угодників Божих; місця масових зцілень вірян та інші характеристики, які стимулюють потребу в сакрально -духовному або пізнавально-культурному відвіданні цього сакрального об'єкта [12].

Особливо шануються в православному світі святині, які належать до числа Господських (Храм Гробу Господнього в Ієрусалимі, Віфлеємська Печера - в Ізраїлі; нешвейний хітон Господній - у Грузії; Туринська Плащаниця - в Італії; частки Животворчого Хреста Господнього - в Ієрусалимі та на Святій Горі Афон у Греції; Терновий вінець Господа та цвяхи, якими прибивали Іісуса Христа - у Франції; дари волфів - на Афоні в Греції; пелена Богомладенця - в Австрії тощо) та ін. До числа Богородичних святинь належать: Пояс Пресвятої Богородиці (на Афоні в Греції); частка ризи Богородиці (у м. Стамбул у Туреччині та в Ієрусалимі); хрест із виноградної лози, який Богородиця подарувала св. рівноап. Ніні (в Грузії); численні нерукотворні або написані ікони Богородиці, які перебувають в Ієрусалимі (Ізраїль), на Афоні (Греція), Ватикані (Італія), в Росії, Сербії, Болгарії, Румунії, Польщі, Грузії, у т. ч. й Росії (наприклад, Володимирська (Вишгородська) ікона Богородиці, що була написана апостолом Лукою). Досить шанобливо цінуються серед православних паломників мощі та чудотворні ікони святих апостолів (Свята Земля, Греція, Італія, Кіпр та ін.); святителів Миколая Чудотворця (м. Барі в Італії) та Спиридона (о. Корфу в Греції); пророка Іоанна Хрестителя (на Афоні та у Франції); великомучеників Пантелеймона (Афон у Греції), Георгія (м. Ліда в Ізраїлі), Димитрія (м. Салоніки в Греції); великомучениць Катерини (г. Синай в Єгипті), Анастасії (Греція), Параскеви (Сербія); мучениць Віри, Надії, Любові, Софії (Італія) та інших святих.

Релігійно-паломницьке обслуговування населення у різних країнах світу забезпечують різноманітні туристично-паломницькі підрозділи як громадського й приватного, так і церковного рівня, які надають інформаційно-змістові, транспортні, готельні та послуги з харчування, або домовляються з суміжними галузями (структурами, фірмами та закладами) про їх надання (рис. 1). Рівень надання паломницьких послуг залежить не тільки від форм власності туристично - обслуговуючих об'єктів, а й від їх компетентності в організації таких турів, забезпечення та якості основних (відвідання сакральних об'єктів) та додаткових послуг (транспортних, готельних та харчування).

Рис. 1. Головні форми надання релігійно-паломницьких послуг за видами туристичного обслуговування

Як свідчить практика, найкращі змістово-паломницькі подорожі та їх тематичне забезпечення й організацію щодо відвідування святинь, монастирів і храмів найкраще забезпечують церковні підрозділи та паломницькі служби при них. Проте вони часто не мають змоги організувати комфортабельне транспортне забезпечення, харчування та нічліг, що задовольняє різні соціальні прошарки населення. Навпаки - приватні та громадські турфірми можуть забезпечити за домовленістю з іншими обслуговуючими підрозділами якісне проживання та харчування, а також сервісне транспортування, але вони часто програють в організації змістового наповнення таких турів та якості відвідування сакральних об'єктів й участі паломників у богослужіннях, що потребує знання функціональної специфіки паломництва та церковного етикету й практики, а інколи - потребує залучення до організації паломництва священнослужителів [13].

За експертними висновками, в РФ туристичне паломництво забезпечують понад 5 тис. різноманітних туристичних та паломницьких підрозділів (приватних, а також при громадських організаціях, наприклад, «Паломник» при Міжнародному фонді єдності православних народів і церковних структурах; церковних - «Радоніж» (паломницький центр Московської Патріархії)), які надають різноманітні паломницькі послуги та додаткові форми релігійно -туристичного обслуговування із використанням як власних ресурсів, так і залучених (табл. 1).

Таблиця 1

Основні відмінності в наданні релігійно-паломницьких послуг різних форм власності в Росії*