Рекреаційна діяльність: суть поняття, її складові, класифікація та характеристика видів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рекреаційна діяльність: суть поняття, її складові, класифікація та характеристика видів

Валерія Новикова

Висвітлено історію виникнення та первісного змістовного наповнення поняття «рекреація». Показано його означення у радянській географічній літературі та у сучасних наукових публікаціях. Продемонстровано структуру загального фонду часу працюючих або тих осіб, хто навчається, в якій виділено вільний час. Виявлено місце рекреаційного часу у структурі вільного часу. Із суспільно- географічних позицій визначено суть поняття «рекреаційна діяльність». Виокремлено складові рекреації, визначено їхні спільні та відмінні риси. Розроблено класифікацію рекреаційної діяльності. Схарактеризовано види рекреації за такими ознаками, як тривалість, періодичність, сезонність, територіальне охоплення, правовий статус, суб'єкти діяльності, характер організації, рухливість, спосіб пересування, функція діяльності, мета діяльності.

Ключові слова: рекреаційна діяльність, вільний час, рекреаційний час, туризм, екскурсійна діяльність, санаторно-курортна діяльність, відпочинок поза помешканням постійного проживання, класифікація рекреаційної діяльності. рекреація географічний науковий

Новикова Валерия. Рекреационная деятельность: сущность понятия, ее составляющие,

классификация и характеристика видов. Отражена история возникновения и первоначального содержательного наполнения понятия «рекреация». Показано его определение в советской географической литературе и в современных научных публикациях. Продемонстрировано структуру общего фонда времени работающих или лиц, обучающихся, в которой выделено свободное время. Выявлено место рекреационного времени в структуре свободного времени. С общественно-географических позиций определена сущность понятия «рекреационная деятельность». Выделены составляющие рекреации, определено их общие и отличительные черты. Разработана классификация рекреационной деятельности. Охарактеризован виды рекреации по таким признакам, как продолжительность, периодичность, сезонность, территориальный охват, правовой статус, субъекты деятельности, характер организации, подвижность, способ передвижения, функция деятельности, цель деятельности.

Ключевые слова: рекреационная деятельность, свободное время, рекреационное время, туризм, экскурсионная деятельность, санаторно-курортная деятельность, отдых вне дома постоянного проживания, классификация рекреационной деятельности.

Novykova Valeriya. Recreational activity: the essence of the concept, its components, classification and characterization of species. The history of the origin and the original content of the concept of «recreation» is covered. Its definitions in the Soviet geographical literature and in modern scientific publications are shown. The structure of the general fund of time of employees or of the students in which free time is allocated is demonstrated. The place of recreational time in the structure of leisure time is revealed. From the socio-geographical point of view the essence of the concept of «recreational activity» is defined. The components of recreation are separated, their common and distinctive features are defined. The classification of recreational activity is developed. The types of recreation are characterized by such features as duration, periodicity, seasonality, territorial coverage, legal status, subjects of activity, nature of organization, mobility, mode of movement, function of activity, purpose of activity.

Key words: recreational activity, leisure, recreational time, tourism, excursion activity, sanatorium activity, recreation outside the permanent residence, classification of recreational activity.

Постановка проблеми у загальному вигляді

Будь-яка наука або науково-практичний напрям проходять стадії свого зародження, розвитку та становлення. Кожному етапу притаманні певні процеси, серед яких чи не найголовніше місце займає формування поняттєво -термінологічного апарату. Відсутність уніфікованих визначень, єдності серед науковців в означенні деяких понять та їх класифікацій свідчить про те, що така наука або науково -практичний напрям перебуває в стадії розвитку. Все це безпосередньо стосується й рекреаційної географії, основною дефініцією якої є «рекреаційна діяльність». На з'ясування й уточнення окремих наукових питань (суть поняття, складові, класифікація, характеристика видів) щодо цього поняття й проведене відповідне дослідження, результати якого викладені у статті.

Аналіз останніх досліджень і публікацій з цієї проблематики. Складність розгляду питання рекреації полягає у тому, що науково -поняттєвий апарат, який використовується в рекреаційних дослідженнях, характеризується відсутністю чітко визначеної системи дефініцій, а також їх різноманіттям та багатозначністю. Ця проблема досліджувалась у багатьох роботах, у тому числі у публікаціях Н. О. Кравченко [3], О. С. Кускова, В. Л. Голубєвої, Т. М. Одинцової [4], М. А. Саранчі [11], І. В. Смаль, В. В. Смаль [12], та пояснюється тим, що наукові пошуки в рекреаційній сфері почалися не так давно, вони динамічні та ведуться у кількох напрямах (антропологія, архітектура й містобудування, географія, екологія, економіка, естетика, етика, історія, культурологія, медицина, політологія, правознавство, психологія, соціологія, статистика, фізіологія, філософія та ін.), залежать від мети дослідження та суб'єктивного сприйняття дослідника.

Формулювання мети та завдання дослідження. Мета статті полягає у визначенні суті поняття рекреаційної діяльності, виділенні її складових, групування видів рекреації за певними класифікаційними ознаками та характеристика деяких із них. Для її досягнення вирішувалися такі завдання: 1) із суспільно-географічних позицій дати визначення терміну «рекреаційна діяльність»; 2) виділити складові рекреаційної діяльності, зазначивши їхні спільні та відмінні риси; 3) провести групування видів рекреації за кількома ознаками, схарактеризувавши їх особливості.

Виклад основного матеріалу й обґрунтування отриманих результатів дослідження

Поняття «рекреація» (фр. recreation, пол. rekreacja - відпочинок, з лат. recreatio - відновлення, відтворення) спочатку мало такий зміст [10]:

свята, канікули, перерва між уроками в школі (застарілий вираз);

приміщення для відпочинку у навчальних закладах;

відпочинок, відновлення сил людини, витрачених у процесі праці.

У науковій літературі термін «рекреація» з'явився у США наприкінці 1890 -х років у зв'язку із введенням нормованого робочого дня, другого вихідного дня, літніх відпусток. Тому під рекреацією малися на увазі відновлення, оздоровлення й простір, де здійснюються ці види діяльності. Фахівці Центру досліджень політики національного туризму США підходять до визначення поняття «рекреація» з позицій діяльності. Під рекреацією вони розуміють діяльність людей, які займаються створенням і персональним використанням вільного часу, підкреслюючи тим самим важливість його наявності та використання [2; 4].

У західній науковій літературі є певні розбіжності у використанні власне поняття «рекреація». Широко вживається поняття «outdoor recreation» - «рекреація поза домом», що, природно, передбачає існування «indoor recreation», тобто «рекреації вдома чи в межах іншого приміщення». Але вивченням цього виду рекреаційної діяльності (скоріше відпочинку - авт.) займаються психологи, соціологи й інші фахівці. У пострадянській географії подібного розмежування немає, бо у поняття «рекреація» вітчизняні вчені апріорі закладають розуміння певного виду діяльності поза домом [12].

У радянській географічній літературі поняття рекреації нерідко означало частину вільного часу, пов'язаного з відновленням сил людини на спеціалізованих територіях, частіше за межами основного місця її проживання. Щоб відпочинок став рекреацією, потрібно вийти за межі свого безпосереднього місця проживання й переміститися в певне спеціалізоване місце, орієнтоване саме на відновлення сил. У літературі під таким спеціалізованим місцем неявно малася на увазі територіальна рекреаційна система [5].

Істотною подією у розвитку вітчизняної рекреаційної географії стала монографія «Теоретические основы рекреационной географии», підготовлена у 1975 р. колективом Інституту географії АН СРСР (В. С. Преображенський, Ю. А. Вєдєнін, І. В. Зорін, Б. Н. Ліханов, Л. І. Мухіна, Л. С. Пилипович та ін.). У роботі одним із базових понять стала «рекреаційна діяльність», під якою розуміють «діяльність людини у вільний час, що здійснюється з метою відновлення фізичних сил людини, а також для її всебічного розвитку та характеризується, порівняно з іншими напрямами діяльності, відносною різноманітністю поведінки людей і самоцінністю її процесу» [14].

У сучасній науковій літературі існує чимало визначень поняття «рекреація», серед яких такі: «відновлення витрачених людиною в процесі праці сил, а також накопичення певного запасу цих сил для подальшої діяльності, розвитку фізичного й інтелектуального потенціалу» [ 4]; «відновлення чи відтворення фізичних і духовних сил, витрачених людиною в процесі життєдіяльності» [12]; «діяльність людини у вільний час, спрямована на відновлення й розвиток психічних, фізичних і духовних сил людини, що характеризується різноманітністю поведінки людей і самоцінністю її процесу» [1].

У загальному фонді часу виділяють робочий час і позаробочий час, який, у свою чергу, поділяється на зайнятий, позавільний, вільний час [7]. Вільний час для таких категорій населення, які працюють або навчаються у закладах вищої освіти, є чітко термінований і, «за оцінками фахівців, становить близько чверті загального фонду часу» [13], а для інших груп людей (дітей, пенсіонерів, безробітних, непрацюючих осіб працездатного віку) - досить розмитим [12] (рис. 1).

Рис. 1. Структура загального фонду часу працюючих або тих осіб, хто навчається (В. І. Новикова, 2008, 2016) [7]

Рис. 2. Місце рекреаційного часу у структурі вільного часу (В. І. Новикова, 2008, 2016) [7]

Поняття «рекреаційний час», введене В. М. Кривошєєвим і у подальшому обґрунтоване як «частина соціального часу особистості, групи, суспільства, що використовується для збереження, відновлення та розвитку фізичного, духовного здоров'я та інтелектуального удосконалення», сприймається нами як «частина вільного часу, спрямованого на розширене відтворення й розвиток фізичних, психічних, духовних та інтелектуальних сил людини у помешканні постійного проживання і поза ним» [7] (рис. 2).

Але рекреацію доцільніше інтерпретувати не як часове поняття, а як поняття про дію, спосіб організації вільного від роботи часу [12].

Враховуючи все вищезазначене та користуючись класичними принципами побудови визначення будь-якого поняття, при формулюванні досліджуваної дефініції з позиції суспільної географії беремо до уваги такі аспекти: 1) що являє собою цей термін («рекреацію вважаємо явищем, а рекреаційну діяльність - процесом, в якому воно реалізується» [7]) й стосовно чого (у нашому випадку - відносно відтворення й розвитку життєвих сил людини); 2) коли відбувається (у вільний час); 3) де відбувається (поза помешканням її постійного проживання у місцях, які можуть бути використані для цих цілей).

Зважаючи на такі акценти, під рекреаційною діяльністю із суспільно-географічних позицій розуміємо «процес відтворення й розвитку фізичних, психічних, духовних та інтелектуальних сил людини, що відбувається у вільний час поза помешканням її постійного проживання в місцях, які можуть бути використані для цих цілей» [6, 8].

Відтворення та розвиток життєвих сил людини може відбуватися у різний спосіб, але основними проявами рекреації вважаємо туризм, екскурсійну діяльність, санаторно -курортну діяльність, відпочинок поза помешканням постійного проживання (рис. 3).

Рис. 3. Складові рекреаційної діяльності (В. І. Новикова, 2011) [7]

Кожна складова рекреації передбачає конкретний вид діяльності, який відрізняється від інших складових за часовою або просторовою ознакою, але водночас є напрями діяльності, в яких вони перекриваються, проте межу визначити практично неможливо.

Так, туризм передбачає переміщення (транспортування, похід тощо) людини за межі її постійного місця проживання та перебування в іншій місцевості (регіоні, країні та ін.) від 24 годин до одного року, а тому й ночівлю. Екскурсійна діяльність, навпаки, не передбачає ночівлю, бо обмежена у часі до 24 годин. Хоча під час здійснення туристської, як власне, й санаторно-курортної діяльності можлива організація екскурсій. Відпочинок поза помешканням постійного проживання може полягати у прогулянці парком, купанні в озері за містом, організації пікніка з ночівлею у наметі, а може представляти собою відвідування місцевого музею, де буде проведена тематична екскурсія. Санаторно-курортна діяльність за змістом співпадає з одним із видів туристської діяльності - стаціонарним лікувально-оздоровчим туризмом, але тільки у переважній своїй частині, бо є й інша частина, що не потребує переміщення: зокрема, лікувально-оздоровча діяльність у профілакторіях, що не передбачає виїзд в іншу місцевість, а інколи й ночівлю.

Основні складові рекреаційної діяльності мають спільні та відмінні риси (табл. 1).

Таблиця 1 Спільні та відмінні риси основних складових рекреаційної діяльності (В. І. Новикова, 2013)

Рекреаційна діяльність може бути різноплановою й різноаспектною, адже, маючи тотальний характер, вона певним чином стосується кожної людини, кожної сім'ї, кожної соціальної групи. Проаналізувавши чимало розроблених науковцями класифікацій рекреаційної діяльності (зокрема, В. В. Величком [1], Н. О. Кравченко [3]), пропонуємо свій варіант групування видів рекреації за такими ознаками (табл. 2).

За тривалістю розрізняємо короткочасну й довготривалу рекреацію. Дехто із науковців (наприклад, В. В. Величко [1]) виділяє короткотривалу (1-2 дні), середньотривалу (до 7 днів), довготривалу (понад 7 днів) рекреаційну діяльність. Розрізняють добовий (24 год.), тижневий (7 днів), річний (365 днів) життєві цикли, кожен з яких має складову частину вільного часу, коли й здійснюється рекреаційна діяльність. Зрозуміло, що всі ці цикли більше притаманні людям, які працюють або навчаються, оскільки в інших категорій населення (дошкільнята, пенсіонери, непрацюючі тощо) так чітко не прослідковується залежність рекреації особливо від днів тижня та пір року. Через різну тривалість і періодичність щоденного (6-8 годин упродовж доби), щотижневого (1-2 дні в кінці робочого тижня), щорічного (1-2 відпустки по 10-30 днів упродовж року) вільного часу кожному з них властиві конкретні види рекреаційної діяльності, що можна поділити на короткочасну та довготривалу рекреацію. Якщо короткочасна переважно територіально обмежується приміською зоною у радіусі одно-двогодинної пішохідної або транспортної доступності й пов'язується із поверненням на ночівлю у місця постійного проживання, бо є діяльністю у вільний час у кінці тижня або доби (екскурсії, відпочинок у межах або за межами свого населеного пункту), то довготривала рекреація, що здійснюється під час відпустки або пенсійного вільного часу, територіально практично необмежена й за своїм змістом часто співпадає із туризмом, а також санаторно-курортною діяльністю, може проявлятися у вигляді відпочинку в межах або за межами свого населеного пункту [8].

Таблиця 2 Класифікація рекреаційної діяльності (В. І. Новикова, 2014) [7]

Рекреація схильна до впливу факторів сезонності як слідства періодичної зміни кліматичних умов упродовж року - настання певних пір року. У помірних кліматичних поясах, у північній півкулі яких розташована більша частина континентів і проживає значна кількість населення Землі, - це, насамперед, холодні періоди (передусім - зима), у субтропічних і субекваторіальних - сезон дощів або надмірної спеки. Якщо такі природно-кліматичні чинники впливають на рекреаційну діяльність, то йдеться про сезонну рекреацію, що, у свою чергу, може бути зимовою, коли важлива наявність снігового покриву, низьких температур для встановлення льодоставу на водоймах тощо (наприклад, гірськолижний туризм, прогулянки на лижах рівнинною або гірською місцевістю, підльодна рибалка, катання на ковзанах), або літньою, що характеризується комфортними плюсовими температурами повітря та води (наприклад, купально -пляжний відпочинок, водно-спортивні подорожі, дайвінг, віндсерфінг, збір ягід, грибів або лікарських трав, сафарі -туризм, відвідування атракціонів, відкритих аквапарків). У разі, якщо рекреаційна діяльність суттєво не залежить від кліматичних умов місцевості та може відбуватися упродовж усього року, то вона вважається цілорічною. До рекреації цілорічної дії слід віднести санаторно -курортну діяльність, культурно - пізнавальний туризм, відвідування музеїв, виставок, діловий туризм (передусім - конгресний або науковий), навчально-освітній, подієвий, гастрономічний туризм, шопінг-туризм та ін.

Відповідно до ієрархії територіального охоплення виділяємо рекреацію світову або міжнародну (та, що може відбуватися по всьому світу; передусім - це туризм і санаторно-курортна діяльність), загальнодержавну (така, що здійснюється в межах території конкретної держави, без виїзду за її кордони), регіональну (здійснювана на території певного адміністративного регіону країни), внутрішньорайонну (така, що відбувається в межах певних адміністративних районів, виділених у регіонах країни), приміську або місцеву (така, що здійснюється у локалізованих місцях, насамперед - у міських поселеннях та їх околицях).

Якщо рекреаційна діяльність відбувається у межах території досліджуваної держави, тобто без виїзду за її межі, то вона має правовий статус національної рекреації. У разі перетину державного кордону під час здійснення рекреаційної діяльності вона набуває статус міжнародної.

Теоретичною основою вітчизняних досліджень територіальної організації рекреації виступає концепція територіальних рекреаційних систем (ТРС), розроблена свого часу В. С. Преображенським. Зважаючи на зміну умов господарювання, прогрес науки тощо, зв'язки між складовими частинами ТРС змінюються, набувають іншого змісту й означення її підсистеми. Ми пропонуємо свій варіант моделі територіальної рекреаційної системи [6; 9] (рис. 4).

Рис. 4. Територіальна рекреаційна система (В. І. Новикова, 2008; доопрацьовано 2012) [6; 9]

Зважаючи на виділені нами (рис. 4) три головні компоненти моделі («рекреанти», «рекреатори», «керівні органи») - суб'єкти діяльності, за пропозицією Н. О. Кравченко [3] розрізняємо здійснювану ними відповідно «рекреаційну споживчу діяльність», «рекреаційну господарську діяльність» та «рекреаційну управлінську діяльність». Якщо ці види діяльності диференціювати за значенням для виконання ТРС своєї основної функції - відновлення та розвиток будь-яких життєвих сил людини, то, на нашу думку, рекреаційна споживча діяльність буде основною, бо забезпечує головний результат здійснення рекреації; рекреаційна господарська діяльність - допоміжною, адже послуги, які надають рекреатори, доповнюють заняття рекреантів, допомагають їх реалізувати; рекреаційна управлінська діяльність - обслуговуючою, через те, що органи управління, хоча й на різних ієрархічних рівнях (державному, регіональному, локальному), забезпечують лише регуляторно-контрольний аспект її здійснення [9].

За характером організації розрізняємо регламентовану (та, що розробляється та регламентується рекреаторами відповідно до їхніх планів рекреаційної господарської діяльності) та самодіяльну (організовану самими рекреантами, без залучення до розробки програм, маршрутів та інших організаційних питань рекреаційної споживчої діяльності відповідних підприємств на комерційній основі) рекреацію, що, у свою чергу, може бути організованою, коли у процесі її планування та проведення задіяні будь-які організації (туристські комерційні підприємства або безприбуткові громадські заклади й установи, товариства й об'єднання тощо, наприклад, туристські клуби, гуртки, секції та ін.), або неорганізованою, коли такі організації не залучаються.

За рухливістю рекреація поділяється на стаціонарну, коли така діяльність відбувається в одному конкретному місці, без подальших переміщень після прибуття до нього, та кочову, що передбачає постійне пересування, зміну місця перебування.

Коли йдеться про переміщення під час рекреаційної діяльності, то важливим є спосіб пересування. Відповідно до нього, рекреація буває: 1) пішохідною; 2) такою, що використовує тварин в якості або безпосередньо засобу переміщення, коли людина сидить верхи (коні, слони, верблюди, віслюки та ін.), або тяглової сили для пересування гужового транспортного засобу, де знаходиться рекреант, зокрема віз, сані, бричка, фургон, карета, кибитка тощо (коні, воли, буйволи, віслюки, мули, собаки, олені та ін.); 3) такою, коли використовуються транспортні засоби. Крім основних видів пасажирських транспортних засобів (автомобільні - автомобілі, автобуси, ротелі, караванінг; залізничні - поїзди; теплохідні - морські та річкові судна, лайнери, флотелі; авіаційні - літаки, дирижаблі), у рекреації використовують велосипеди, мотоцикли, повітряні кулі, параплани, дельтаплани та ін.

Зазвичай рекреацію за функцією діяльності поділяють на такі чотири групи: лікувально- оздоровчу (відновлення здоров'я); спортивну (розвиток фізичних сил); пізнавальну (розвиток духовного потенціалу особистості); розважальну (відновлення фізичних і психічних сил).

За метою діяльності розрізняємо психофізичну рекреацію, заняття з якої спрямовані на тіло людини (наприклад, купально-пляжна, промисельна рекреація, мисливство, рибальство, спортивно - оздоровчий, розважальний туризм), та духовно-інтелектуальну рекреацію, заняття з якої збагачують душу й інтелект людини (наприклад, екскурсії, культурно -пізнавальний, релігійний, навчально- освітній, діловий, етнічний туризм) [8].

Висновки та перспективи подальших досліджень

Рекреаційна діяльність (із суспільно- географічних позицій) - процес відтворення та розвитку життєвих (фізичних, психічних, духовних, інтелектуальних) сил людини, що відбувається у вільний (передусім - рекреаційний) час поза помешканням її постійного проживання в місцях, які можуть бути використані для цих цілей.

Кожна зі складових рекреації (туризм, екскурсійна діяльність, санаторно-курортна діяльність, відпочинок поза помешканням постійного проживання), маючи спільні (здійснення будь-якої діяльності, що відновлює або розвиває життєві сили; мета діяльності незаборонена законодавством країни перебування; не переселення в іншу місцевість, не еміграція; діяльність, яка непов'язана із заняттями заради заробітку у місці перебування) та відмінні (за метою діяльності, часовою або просторовою ознакою) риси, передбачає конкретний вид діяльності, який вирізняє її серед інших, але водночас є такі напрями діяльності, в яких вони перекриваються, та межу між ними визначити практично неможливо.

У запропонованій нами класифікації рекреаційної діяльності виділяємо види рекреації за такими ознаками: тривалість, періодичність (життєві цикли людини), територіальна обмеженість, сезонність, територіальне охоплення, правовий статус, суб'єкти діяльності (суб'єктність), характер організації, організованість, вікова структура (вік рекреантів), кількість учасників, рухливість, спосіб пересування, використання транспортних засобів, мотивація (мотив) діяльності, функція діяльності, мета діяльності.

Подальших глибших досліджень у контексті цієї роботи потребують такі питання: аналіз підходів до визначення поняття «рекреаційна діяльність»; особливості, класифікація, характеристика окремих видів туризму як найважливішої складової рекреації; конкретизація й обґрунтування місць, які можуть бути використані для цілей рекреації.

Джерела та література

Величко В. В. Організація рекреаційних послуг : навч. посіб. / В. В. Величко ; Харк. нац. ун-т міськ. госп-ва ім. О. М. Бекетова. - Х. : ХНУМГ ім. О. М. Бекетова, 2013. - 202 с.

Ветитнев А. М. Курортное дело / А. М. Ветитнев. - М. : КНОРУС, 2006. - 528 с.

Кравченко Н. О. Територіальна організація рекреаційного господарства Полісся та напрями її удосконалення : дис. ... канд. екон. наук / Н. О. Кравченко. - К., 2006. - 213 с.

Кусков А. С. Рекреационная география : учеб.-метод. комплекс / А. С. Кусков, В. Л. Голубева, Т. Н. Одинцова. - М. : Флинта; МПСИ, 2005. - 496 с.

Николаенко Д. В. Рекреационная география : учеб. пособ. / Д. В. Николаенко, Т. В. Николаенко. - М. : ВЛАДОС, 2001. - 288 с.

Новикова В. И. Понятие рекреационной деятельности и территориальная рекреационная система как модель взаимосвязи ее составляющих / В. И. Новикова // Вопросы туризмоведения. - 2012. - Вып. 3. -

С. 146-156.

Новикова В. І. Рекреалогія : метод. рекомендації з вивч. навч. дисц. [для студ. 3 курсу спец. 242 «Туризм» осв. ступ. «бакалавр» денної та заочної форм навч. Черкас. нац. ун-ту ім. Б. Хмельницького] / В. І. Новикова. - Черкаси : О. М. Третяков, 2016. - 96 с.

Новикова В. І. Територіальна організація рекреаційної діяльності у контексті збалансованого розвитку регіону (на прикладі Черкаської області) : дис. ... канд. геогр. наук ; 11.00.02 - економічна та соціальна географія / В. І. Новикова / Ін-т географії НАНУ. - К., 2008. - 268 с.

Новикова В. І. Територіальна рекреаційна система як форма організації рекреаційної діяльності на певній території / В. І. Новикова // Укр. геогр. журнал. - 2007. - № 2. - С. 55-59.

Рекреация // MEGABOOK : Универсальная энциклопедия Кирилла и Мефодия [Электронный ресурс]. - Режим доступа : https://megabook.ш/artide/Рекреация

Саранча М. А. Проблемы концептуального определения и соотношения понятий «туризм» и «рекреация»/ М. А. Саранча // Вестн. Удмурт. ун-та. Биология. Науки о Земле. - 2009. - Вып. 2. -С. 105-118.

Смаль І. В. Рекреація, туризм і дозвілля: тлумачення і співвідношення понять / І. В. Смаль, В. В. Смаль // Педагогічні та рекреаційні технології в сучасній індустрії дозвілля : матер. Міжнар. наук.- практ. конф. (4-6 червня 2004 р., м. Київ) ; Київ.нац. ун-т культури і мистецтв. - К. : КНУКіМ, 2004. - Ч. 2. - С. 123-128.

Стафійчук В. І. Рекреалогія / В. І. Стафійчук. - К. : Альтерпрес, 2006. - 264 с.

Теоретические основы рекреационной географии / отв. ред. В. С. Преображенский. - М. : Наука, 1975. - 222 с.

References

Velychko V. V. Orhanizatsiia rekreatsiinykh posluh : navch. posib. / V. V. Velychko ; Khark. nats. un-t misk. hosp-va im. O. M. Beketova. - Kh. : KhNUMH im. O. M. Beketova, 2013. - 202 s.

Vetytnev A. M. Kurortnoe delo / A. M. Vetytnev. - M. : KNORUS, 2006. - 528 s.

Kravchenko N. O. Terytorialna orhanizatsiia rekreatsiinoho hospodarstva Polissia ta napriamy yii udoskonalennia : dys. ... kand. ekon. nauk / N. O. Kravchenko. - K., 2006. - 213 s.

Kuskov A. S. Rekreacyonnaia heohrafyia : ucheb.-metod. kompleks / A. S. Kuskov, V. L. Golubeva, T. N. Odyntsova. - M. : Flynta; MPSI, 2005. - 496 s.

Nykolaenko D. V. Rekreacyonnaia heohrafyia : ucheb. posob. / D. V. Nykolaenko, T. V. Nykolaenko. - M. : VLADOS, 2001. - 288 s.

Novykova V. Y. Poniatye rekreatsionnoi deiatelnosty y terrytoryalnaia rekreatsyonnaia systema kak model vzaymosviazy ee sostavliayushchyh / V. Y. Novykova // Voprosy turyzmovedenyia. - 2012. - Vyp. 3. -

S. 146-156.

Novykova V. I. Rekrealohiia : metod. rekomendatsii z vyvch. navch. dysts. [dlia stud. 3 kursu spets. 242 »Turyzm» osv. stup. «bakalavr» dennoi ta zaochnoi form navch. Cherkask. nats. un-tu im. B. Khmelnytskoho] / V. I. Novykova. - Cherkasy : O. M. Tretiakov, 2016. - 96 s.

Novykova V. I. Terytorialna orhanizatsiia rekreatsiinoi diialnosti u konteksti zbalansovanoho rozvytku rehionu (na prykladi Cherkaskoi oblasti) : dys. ... kand. heohr. Nauk ; 11.00.02 - ekonomichna ta sotsialna heohrafiia / V. I. Novykova / In-t heohrafii NANU. - K., 2008. - 268 s.

Novykova V. I. Terytorialna rekreatsiina systema iak forma orhanizatsii rekreatsiinoi diialnosti na pevnii terytorii / V. I. Novykova // Ukr. heohr. zhurnal. - 2007. - № 2. - S. 55-59.

Rekreacyia // MEGABOOK : Unyversalnaia entsiklopedyia Kyrylla y Mefodyia [Elektronnyi resurs]. - Rezhym dostupa : https://megabook.m/artide/Рекреация

Sarancha M. A. Problemy konceptualnogo opredelenyia y sootnoshenyia ponyatii «turyzm» y «rekreatsyia»/ M. A. Sarancha // Vestn. Udmurtsk. un-ta. Byolohyia. Nauky o Zemle. - 2009. - Vyp. 2. - S. 105-118.

Smal I. V. Rekreatsiia, turyzm i dozvillia: tlumachennia i spivvidnoshennia poniat / I. V. Smal, V. V. Smal // Pedahohichni ta rekreatsiini tekhnolohii v suchasnii industrii dozvillia : mater. Mizhnar. nauk.-prakt. konf. (4-6 chervnia 2004 r., m. Kyiv) ; Kyiv. nats. un-t kultury i mystetstv. - K. : KNUKiM, 2004. - Ch. 2. -

S. 123-128.

Stafiichuk V. I. Rekrealohiia / V. I. Stafiichuk. - K. : Alterpres, 2006. - 264 s.

Teoretycheskye osnovy rekreatsyonnoi heohrafyy / otv. red. V. S. Preobrazhenskii. - M. : Nauka, 1975. - 222 s.

Размещено на Allbest.ru