Регіональні особливості розвитку туризму та туристичної політики в Чорногорії

Туристична політика Чорногорії спрямована на створення ринкових умов функціонування та визначення стратегічних напрямів розвитку туристичної сфери як на національному, так і на регіональному рівні. Основою регіональної туристичної політики країни є національна туристична політика, яка відображається передусім у стратегіях, концепціях і програмах розвитку туризму. Ураховуючи специфіку окремих територій, зокрема природних умов, рівня розвитку інфраструктури, наявності рекреаційних ресурсів, розробляються основні напрями й пріоритети туристичної політики в окремих регіонах.

Згідно із Законом про туристичні організації (2004 р., 2007 р.) Національна туристична організація Чорногорії відповідає за інтегроване управління маркетингом у галузі туризму на національному рівні. Цю організацію реорганізовано відповідно до нових тенденцій та викликів ринку туристичних послуг. Закон про туристичні організації визначає комплекс завдань для місцевих туристичних організацій, які стосуються координації та вдосконалення туристичної діяльності в туристичних регіонах країни.

У Чорногорії функціонує два агентства регіонального розвитку. Перше - Фонд розвитку Північної Чорногорії, який реалізовує проекти на півночі країни у співпраці з муніципалітетами цього регіону, друге - регіональна туристична організація регіону Бєлагаси та Комові, яка охоплює адміністративну територію муніципалітетів Бієло Польє, Беране, Андрієвику, Колашин і Мойковац. Її створено у 2006 р. за підтримки австрійсько-чорногорського партнерства, штаб-квартира якого розміщена в місті Колашин [4].

Центр сталого розвитку туризму є неприбутковою туристичною структурою, діяльність якої зосереджено на розробці конкурентоспроможної туристичної продукції з метою збільшення показників зайнятості й доходів у секторі туризму. Центр став лідером у підвищенні обізнаності громадськості щодо розвитку туризму в Чорногорії, а також ефективно працює над залученням інвестицій в інфраструктуру. Проекти включають розробку національної програми пішохідного та велосипедного природоохоронного туризму та створення туристичної інформаційної бази, яка використовується для реклами туристичних продуктів [5].

Як одну з вимог щодо вступу до Європейського Союзу, Чорногорія прийняла Закон про регіональний розвиток (2011 р), що визначає кластери як нову економічну форму розвитку, а також інституційні передумови для цієї форми об'єднання [4]. Саме на місцевому рівні створюються сприятливі можливості для підвищення конкурентоспроможності туристичних послуг за допомогою узгодженості діяльності між державними структурами й приватним підприємствами. Перевагами кластерної моделі управління регіональним розвитком туризму є також скорочення витрат на спільні маркетингові дослідження та підготовку персоналу, більш широкі можливості проведення рекламних кампаній, розширення ринків збуту, можливості обміну ідеями між фахівцями, а отже, формування конкурентного середовища [1].

Задля покращення якості туристичних послуг для ефективної координації дій у Чорногорії створено й функціонує шість кластерів [7], що відрізняються один від одного своїми природними та культурними особливостями. Кластер Будва-Бар - регіон із пріоритетом розвитку купального туризму. Із його численними купальними курортами та мальовничими бухтами, прибережна смуга від Будва-Джаза до Бар - основа чорногорського туризму. Традиційно близько половини зареєстрованих ночівель туристів припадає саме на цей курортний регіон. Основними проблемами розвитку туристичної діяльності в цій прибережній смузі є недостатній рівень розвитку інфраструктури, зокрема доріг, автостоянок, а також занадто велика концентрація туристів у сезонні періоди.

Кластер Ульцинь акцентує на розвитку купального та природного туризму. Ульцинь - місце з просторим піщаним пляжем у східній Адріатиці, з Адою Бояна й Вальданосом. Велика Плажа забезпечує значні перспективи розвитку туристичного сектору Чорногорії. Відповідно до Статегії розвитку туризму Чорногорії, Ульцинь у перспективі повинен стати однією з найбільш привабливих дестинацій для міжнародного туризму із сучасними об'єктами відпочинку для різних категорій туристів.

Кластер Бока Которська має можливості для розвитку купального, культурного, спортивного й оздоровчого туризму. Бока Которська - одна з найкрасивіших заток у світі, вона унікальна на Середземному морі та є об'єктом світової спадщини ЮНЕСКО. Культурно-ландшафтні ресурси цього кластера величезні й придатні для різних видів туризму (купання та спортивний туризм, дайвінг, походи в гори, альпінізм, культурний туризм). Кластер має найкращий і різноманітний потенціал для розвитку туризму протягом року, завдяки близькості Дубровника, можливості розвитку транскордонного співробітництва та зручному авіасполученню (розміщення поблизу аеропорту Чіліпі).

Кластер Скадарське озеро-Цетиньє розміщений у самому центрі Чорногорії та спеціалізується насамперед на розвитку природного, спортивного й сільського туризму. На берегах та островах озера є чимало визначних пам'яток, зокрема монастирі, фортеці, церкви з гробницями, пам'ятники тим, хто тут жив і правив сотні років тому. Цей регіон характеризується низьким рівнем розвитку туристичної інфраструктури, тому потребує інвестицій.

Кластер Бєлагаси-Комові й Проклетіє з національними парками, монастирями та мечетями створюють можливості для природного, спортивного, ділового й оздоровчого туризму. Інфраструктура в цьому регіоні є технічно застарілою, але вкладаються значні інвестиції, уключаючи штучне сніжне спорядження, щоб продовжити сезон зимового катання на більш ніж чотири місяці. Співпраця в рамках австрійсько-чорногорського партнерства Бєлагаси та Комові може стати прикладом для всіх інших кластерів. Регіон переважно спрямований на місцеві й сусідні ринки Сербії, Косово, Албанії, Боснії та Герцеговини, а також Італії, Угорщини, Росії тощо [7].

Кластер Дурмитор-Сінджаєвіна - це регіон розвитку природного та спортивного туризму. Дурмитор зареєстрований ЮНЕСКО як світова природна спадщина й охороняється як національний парк. До його складу включено каньйон річки Тара довжиною 80 км і глибиною до 1300 м. Це перший за величиною каньйон у Європі та другий у світі.

Для підвищення ролі туризму в економіці країни, зростання конкурентоспроможності туристичних послуг і покращення якості туристичного обслуговування в Чорногорії розроблено Стратегію розвитку туризму до 2020 р., яка визначає головні короткострокові й довгострокові цілі та завдання розвитку туризму. Зокрема, відповідно до стратегії розвитку туризму в Чорногорії до 2020 р. головними цілями виокремлено:

— диверсифікацію туристичних послуг, що передбачає поряд із пляжним, розвиток бізнес - туризму, релігійного, оздоровчого, спортивного тощо;

— покращення якості туристичного сервісу за рахунок будівництва нових готелів;

— будівництво спа- й веллнес-центрів, що забезпечить меншу залежність туризму від сезонів;

— охорону навколишнього середовища;

— посилення маркетингових заходів з акцентом на основних ринках;

- підготовку кваліфікованих туристичних кадрів, що забезпечить високу якість і професійність обслуговування [7].

Досягнення поставлених цілей дасть змогу Чорногорії зайняти важливі позиції не лише та європейському, але й на міжнародному туристичному ринку. Проте виконання цих завдань вимагає залучення інвестицій, передусім, у розбудову туристичної інфраструктури, а також підготовку висококваліфікованого персоналу, який забезпечить високий рівень обслуговування внутрішніх і міжнародних туристів.

Висновки та перспективи подальших досліджень. Туризм є однією з важливих та перспективних галузей економіки країни. Завдяки використанню туристичного потенціалу Чорногорія отримує значні фінансові надходження до бюджету та займає важливі позиції на туристичному ринку. Туристична сфера в Чорногорії розвинена досить нерівномірно в різних регіонах держави та вимагає залучення фінансових коштів у розбудову інфраструктури, передусім у північних регіонах країни. Проте завдяки ефективній туристичній політиці протягом останніх років тут спостерігаємо позитивну динаміку головних показників туристичної галузі. Основою регіональної туристичної політики в Чорногорії є створення системи туристичних кластерів, які, завдяки ефективній координації дій, розширюють можливості реалізації туристичного потенціалу окремих регіонів і забезпечують покращення якості туристичного продукту. Ефективна координація туристичної діяльності як на національному, так і на регіональному рівнях забезпечує в Чорногорії зростання потоків туристів, особливо іноземних, а також ролі туристичної сфери в економіці країни. Подальші перспективні дослідження пов'язані з детальнішим аналізом функціонування туристичних кластерів у Чорногорії та вивченням досвіду управління туристичною галуззю в регіонах держави.

Джерела та література

1. Охріменко А.Г. Туристичні кластери як перспективні напрями регіонального розвитку / А.Г. Охріменко // Університетські наукові записки. - 2013. - №1 (45). - С. 495-500.

References

1. Okhrimenko A.H. Turystychni klastery yak perspektyvni napriamy rehionalnoho rozvytku / A.H. Okhrimenko // Universytetski naukovi zapysky. - 2013. - №1 (45). - S. 495-500.