Релігійно-паломницький туризм Грузії в контексті реформування туристичного комплексу країни

Размещено на http://www.allbest.ru/

4

Релігійно-паломницький туризм Грузії в контексті реформування туристичного комплексу країни

Віктор Патійчук

Розширено зміст поняття «релігійно-паломницький туризм». Оцінено передумови та рівень розвитку туристичного комплексу сучасної Грузії. Досліджено основні галузі спеціалізації туристичного комплексу країни в умовах його реформування. Розглянуто національну програму реформування туристичного комплексу Грузії в контексті реалізації «Стратегії розвитку туризму в Грузії - 2025», а також підвищення ролі її рекламно - туристичної популяризації у світі. Вказано на основні моменти реалізації стратегії розвитку туризму в країні у контексті реформування основних галузей економіки та пошуку нових напрямів туристичного обслуговування в державі. Проаналізовано чинники та ресурси для розвитку релігійно-паломницького туризму як одну з перспективних галузей міжнародно-туристичного обслуговування населення. Розкрито основні проблеми його розвитку та значення в реформуванні туристичного комплексу країни. Вказано на головні недоліки в реформуванні туристичного комплексу Грузії та релігійно-паломницького туризму, зокрема. Виділено основні тенденції в розвитку релігійно-паломницького туризму в Грузії на сучасному етапі.

Ключові слова: релігійно-паломницький туризм, сакральні пам'ятки, релігійно-паломницький центр, релігійно-паломницький тур, Грузія.

Патийчук Виктор. Религиозно-паломнический туризм Грузии в контексте реформирования туристического комплекса страны. Расширено содержание понятия «религиозно-паломнический туризм». Оценены предпосылки и уровень развития туристического комплекса современной Грузии. Исследованы основные отрасли специализации туристического комплекса страны в условиях его реформирования. Рассмотрено национальную программу реформирования туристического комплекса Грузии в контексте реализации «Стратегии развития туризма в Грузии - 2025», а также повышение роли ее рекламнотуристической популяризации в мире. Указано на основные моменты реализации стратегии развития туризма в стране в контексте реформирования основных отраслей экономики и поиска новых направлений туристического обслуживания в стране. Проанализированы факторы и ресурсы для развития религиозно - паломнического туризма как одной из перспективных отраслей международно-туристического обслуживания населения. Раскрыты основные проблемы его развития и значение в реформировании туристического комплекса страны. Указано на главные недостатки в реформирование туристического комплекса Грузии и религиозно-паломнического туризма в частности. Выделены основные тенденции в развитии религиозно - паломнического туризма в Грузии на современном этапе его развития.

Ключевые слова: религиозно-паломнический туризм, сакральные памятники, религиозно-паломнический центр, религиозно-паломнический тур, Грузия.

Patiychuk Victor. Religious-Pilgrimage Tourism of Georgia in the Context of Reforming the Tourist Complex of the Country.The content of the concept «religious-pilgrimage tourism» is expanded. The preconditions and level of development of the tourist complex of modern Georgia are estimated. The main specializations of the tourist complex of the country in the conditions of its reform are investigated. The national program of reforming the tourist complex of Georgia in the context of the implementation of the «Strategy for the development of tourism in Georgia - 2025» is considered, as well as increasing the role of its advertising and tourist promotion in the world. The main points of realization of the tourism development strategy in the country in the context of the reform of the main branches of the economy and the search for new directions of tourist services in the state are indicated. The factors and resources for the development of religious-pilgrimage tourism as one of the promising areas of international tourism services of the population are analyzed. The main problems of its development and importance in reforming the tourist complex of the country are revealed. The main shortcomings in the reform of the tourist complex of Georgia and religious-pilgrimage tourism, in particular, are indicated. The main tendencies in the development of religious- pilgrimage tourism in Georgia at the present stage of its development are highlighted.

Key words: religious-pilgrimage tourism, sacred sights, religious-pilgrimage center, religious-pilgrimage tour, Georgia.

релігійний туризму туристичний комплекс Грузія

Постановка наукової проблеми та її значення

Паломницький туризм стає все більше популярнішим у сучасних умовах культурно-туристичного розвитку регіонів світу. Однією із часто відвідуваних паломницько-туристичних країн світу є Грузія, куди щорічно приїжджають десятки тисяч християнський паломників із різних регіонів планети. Остання має давні історико-культурні та релігійні традиції, що сягають у перші століття прийняття християнства у світі, а також численні древні монастирі й православні святині - чудотворні ікони та мощі святих угодників Божих. Цей досвід може бути корисним і для туристичного ринку в Україні, яка володіє значними ресурсами для розвитку паломницького туризму, що й зумовило вибір тематики цієї статті.

Аналіз досліджень із цієї проблеми. Теоретичні та практичні аспекти розвитку релігійно - паломницького туризму розглянуті в працях багатьох українських та зарубіжних авторів: А. Александрової, В. Архіпова, О. Бабкіна, О. Бейдика, М. Біржакова, В. Воскресенського, Л. Гайдукевича [2], А. Глушко, М. Даниленко [5], В. Квартальньова [8], О. Любіцевої, В. Сеніна, І. Смаль [16], Т. Соколова, О. Стадника та ін. Питаннями розвитку туризму в Грузії займалося багато й грузинських науковців. Так, М. Метревелі розглядає сучасний стан та проблеми й перспективи розвитку грузинського туристичного сектору, включаючи активізацію альтернативних для Грузії форм туристичного обслуговування [10]. М. Ткешелашвілі досліджує динаміку розвитку суб'єктів туристичної діяльності України та Грузії в контексті сучасних економічних проблем [18]. Окремі питання щодо туристичної співпраці Грузії та України, у тому числі й у галузі паломницького туризму, викладено в працях Л. Корганашвілі [9]. Н. Шарабідзе у своїх публікаціях основну увагу акцентує на необхідності запровадження нових активних форм туристичного обслуговування в Грузії, які повинні базуватися на активному відпочинку й стимулювати розвиток молодіжного туризму [21; 22]. К. Асатіані досліджує діяльність Грузинської Православної Церкви в сучасних умовах її розвитку та описує географію її основних святинь [1]. Т. Грдзелідзе аналізує наявні культурно-релігійні об'єкти сучасної Грузії [24], а Л. Хевсуріані вивчає діяльність грузинських монастирів, у тому числі й паломницьку [19]. Проте конкретних праць, які стосувалися б виключно оцінки розвитку релігійно-паломницького туризму в Грузії, відсутні, що й зумовило потребу в написанні цієї наукової публікації.

Мета статті - проаналізувати особливості розвитку паломницького туризму в Грузії в умовах реформування її туристичного комплексу. Головне завдання статті - дослідити основні проблеми розвитку релігійно-паломницького туризму у цій країні.

Виклад основного матеріалу та обґрунтування отриманих результатів дослідження

Грузія - країна з багатим історичним минулим, культурною спадщиною та природною різноманітністю. Усі ці риси роблять її привабливою з туристичного погляду. Із кожним роком ця країна приймає все більшу кількість туристів не лише з сусідніх територій, а й з усього світу. Про це свідчить притік туристів, який суттєво збільшився за останній рік, що є наслідком реформ у туристичному комплексі країни та її популяризації на міжнародній арені як потужного міжнародного туристичного центру. У майбутньому Грузія може увійти в число провідних туристичних країн світу, адже вона має численні культурно-історичні цінності, видатні пам'ятки давньої архітектури, чудові гірські ландшафтні краєвиди у поєднанні з морським узбережжям та сприятливим кліматом, а також цікаві гастрономічно-винні традиції тощо.

Грузія є відомою на міжнародному рівні своїми лікувальними курортами. В ній нараховується 102 курорти, найвідомішими з яких є Цхалтубо, Боржомі, Абастумані, Кобулеті, Урекі, Гагра, Піцунда, Ріца та ін. В країні наявні мінеральні джерела усіх відомих видів лікувальної води. За офіційною статистикою, загалом їх нараховується 2400 [20]. Окрім того, на курорті «Ахтала» використовуються місцеві мінеральні грязі, які не мають аналогів у світі. Експерти з рекреології вважають, що жодна з європейських країн не має такої концентрації мінеральних джерел у поєднанні з багатством флори й фауни та різноманіттям рельєфу й культурних об'єктів на порівняно малій території, як Грузія [10]. Національні парки та природоохоронні об'єкти держави становлять 7 % території країни, з яких 75 % охоронних зон - це ліси. В Грузії на законодавчому рівні зареєстровано 14 національних заповідників, 9 національних парків, 17 природоохоронних об'єктів, 14 національних пам'яток, два охоронних об'єктів ландшафту, де збереглася ендемічна флора й фауна, що становить значний туристично-рекреаційний інтерес [11]. У країні функціонує 19 вищих навчальних закладів, у тому числі Тбіліський та Сухумський університети, які готують фахівців із міжнародного туризму. В державі діють 32 театри та 110 різноманітних музеїв, включаючи історико-культурні та сакрально-архітектурні. Щорічно курорти Грузії можуть приймати понад 2 млн відпочиваючих [20]. Проте, починаючи з 1992 р., туризм у країні зазнає великих збитків через кризу в економіці та політиці, а також через руйнування колишніх внутрісоюзних виробничо-торговельних зв'язків та численних внутрішніх та наявних затяжних російсько-грузинських конфліктів. Тому Грузії постійно потрібно шукати виходи з цієї ситуації та впроваджувати ефективні реформи в усіх галузях економіки, включаючи й туризм. Останній розглядається урядом держави як вагомий наповнювач її бюджету. Сучасне грузинське керівництво робить усе можливе, щоб розширити сферу діяльності міжнародного туризму країни, розвиваючи нові напрями туристичного обслуговування, стимулюючи й паломницький, який у ній має значні перспективи.

На розвиток будь-якого виду туризму, включаючи паломницький, впливає рівень розвитку транспортної системи та транспортного обслуговування. У Грузії налагоджене повітряне сполучення з багатьма країнами світу. Найпотужнішими аеропортами країни є Тбілісі та Сухум. Грузія має вихід до Чорного моря, а через нього - в Середземномор'я та Атлантику. Значну роль у господарстві країни та переміщенні іноземних туристів відіграють великі морські порти Поті та Батумі. Завдяки географічному положенню між Європейською Росією та Азією територія Грузії має важливе транзитне значення, особливо для виходу сусідніх Азербайджану й Вірменії до Чорного моря. На залізниці припадає приблизно третина внутрішніх вантажних та міжнародних пасажирських перевезень. Їх протяжність - 1583 км, усі вони є електрифікованими [14]. Відсутність мережі залізниць у деяких районах компенсується добре розвиненою мережею автошляхів. На частку автомобільного транспорту припадає 63 % вантажних та 70 % пасажирських перевезень [20]. Протяжність автомобільних доріг із твердим покриттям (переважно гравійно-галькові) становить понад 22 тис. км (із них лише десята частина заасфальтована) [14]. Через територію Грузії проходять важливі міжнародні автотраси, які з'єднують між собою Росію, Вірменію, Азербайджан та Туреччину. До числа найбільш відомих доріг відноситься знаменита Воєнно-Грузинська дорога через Хрестовий перевал (одна з чотирьох трас, що перетинають високогірну зону Великого Кавказу). Тільки два основних шосе, що з'єднують Тбілісі із західною частиною країни, пристосовані для інтенсивних транспортних потоків, але навіть вони не зможуть пропускати великі вантажо- та пасажиропотоки, якщо не буде налагоджена система вантажного транзиту. Решта доріг перебувають у дуже поганому стані й приблизно 8 тис. км автомобільних доріг країни вимагають термінового ремонту [11].

З метою стабілізації економіки Грузії її керівництво постійно отримує велику фінансову й гуманітарну допомогу від міжнародних організацій та країн-донорів, включаючи низку міжнародних проектів щодо розвитку міжнародного туризму [6]. У цьому плані грузинське керівництво залучає значні іноземні інвестиції на будівництво доріг, аеропортів, залізниць, морських портів, курортів та інших туристичних об'єктів, які повинні сприяти розвитку в державі міжнародного туризму. Так Світовий банк у кінці 1990-х рр. виділив їй цільовий кредит у розмірі 12 млн дол. США на реконструкцію залізничного та автомобільного транспорту Грузії. На початку 2000 -х рр. Японія виділила грант у 3 млн дол. США для придбання Грузією 30 одиниць автодорожньої ремонтної техніки [17]. Окрім того, за останні роки ця держава реалізувала низку важливих міжнародних інвестиційних готельно-інфраструктурних проектів у містах Сігнагі, Кварелі, Батумі, Анаклії, Кобулеті, Мцхеті, Гудаурі та ін. Так, наприклад, у рамках цих дій у Грузії до 2018 р. було відкрито 31 крупний готель, у тому числі, «WyndhamBatumi» (146 номерів), «SkyTowerHotelBatumi» (101 номер), «IbisStylesTbilisi» (119 номерів) та ін [11]. Ці проекти також повинні посприяти залученню іноземних туристів.

Особливу увагу приділено туристичній популяризації країни у світі. Зокрема, на цю роботу Адміністрацією туризму Грузії в поточному році виділено близько 10 млн ларі (приблизно 6 млн дол.). Така значна сума пояснюється тим, що реклама в ЗМІ коштує досить дорого [4]. Серед інших ужитих заходів варто виділити лібералізацію податкової системи країни, а також спрощення дозвільних та інших адміністративних процедур. Навіть у важких економічних умовах, що стали результатом глобальної фінансової кризи, максимум зусиль уряд країни приділяє розвитку туристичної інфраструктури, яка зараз є недостатньою для залучення іноземних туристів.

Розроблена також національна програма реформування туристичного комплексу країни, основний зміст якої полягає в тому, щоб перетворити Грузію на міжнародний курортно -туристичний центр із великими можливостями для прийняття іноземних туристів. До таких належать, зокрема, проекти розвитку м. Батумі як міжнародного курортополісу [15]. Уряд здійснив кроки для залучення іноземних інвестицій у туризм країни. Помітним успіхом у цій сфері вважають виділення ЄС коштів на розвиток туризму в Грузії. Саме за підтримки ЄС та уряду Австрії в Грузії розпочато реалізацію проекту з розвитку туристичного сектору, бюджет якого складає 900 тис. євро [6]. Основна мета реформування туристичного комплексу країни полягає в оптимізації розвитку туризму на регіональному рівні, а також у покращенні законодавчої бази у сфері туризму, оскільки останній приносить значні прибутки в державну казну. Туристична галузь дає змогу також створити значну кількість робочих у країні місць (особливо на периферії, де вони найбільш потрібні). Зростання туризму також стимулює розвиток бізнесу в багатьох суміжних секторах економіки, зокрема таких, як сільське господарство, транспортні послуги, у секторі комунікацій тощо [ 12].

У 2015 р. уряд Грузії ухвалив «Стратегію розвитку туризму в Грузії - 2025», яка була розроблена Міністерством економіки та сталого розвитку Грузії спільно із Національною адміністрацією туризму за фінансової та технічної підтримки Світового банку [14]. У підготовці стратегії брали участь представники органів влади, туристичного бізнесу та громадськість. Зокрема, проводилися консультації та поглиблені дискусії за участю національних і місцевих властей, адміністрацій територій та об'єктів культурної спадщини, які перебувають під охороною ЮНЕСКО, інвесторів, туроператорів, власників готелів і представників просвітницького туризму тощо. Вона повинна посприяти реалізації урядових дій щодо комплексного реформування туристичного комплексу країни та вжиттю різнопланових урядових заходів щодо підвищення цінності й значущості туризму в інтересах економіки країни та покращення добробуту її громадян. Згідно офіційних планів, основний зміст цієї програми реформування туристичного комплексу країни повинен бути спрямованим на досягнення таких стратегічних цілей [11]:

1) розвиток шанобливого ставлення, регенерація й збереження культурної та природної спадщини Грузії;

2) формування унікального автентичного досвіду туристів на основі ознайомлення з об'єктами природної та культурної спадщини;

3) підвищення конкурентоспроможності галузі за рахунок надання туристам послуг світового рівня;

4) залучення туристів із ринків із більш високим рівнем витрат за рахунок розширення й підвищення ефективності маркетингу та просування туристичних послуг;

5) розширення й розвиток у країні можливостей зі збору та аналізу даних про туристичну діяльність й оцінку ефективності індустрії туризму;

6) збільшення державних і приватних інвестицій у туристичний сектор країни;

7) поліпшення стану ділового середовища з метою збільшення обсягів іноземних та вітчизняних інвестицій;

8) формування партнерств між урядом, туристичною індустрією, неурядовими організаціями та громадськістю, необхідних для досягнення успішних цілей.

Фахівці вважають, що як для внутрішнього, так і для міжнародного туристичного ринку в Грузії можна розвивати такі перспективні види туристичного обслуговування [10]:

- ділові та конференц-тури; завдяки своєму місцезнаходженню й потужної мережі великих готельних брендів («Radisson», «Intercontinental», «HolidayInn») Грузія здатна надати такого роду пакети;

- культурні тури дають змогу туристам побачити історичні та культурно-релігійні пам'ятки, якими Грузія дуже багата;

- релігійні тури; Грузинська православна церква має багату історію, а в кожному регіоні країни розташовані древні храмові та монастирські комплекси;

- зимові гірськолижні курорти - Гудаурі, Бакуріані, Местія пропонують повний пакет обслуговування; гірськолижний туризм є дуже перспективним і набирає все більшої популярності у світі;

- екотури; в країні безліч захищених територій з унікальною флорою та фауною;

- гірські тури; гори складають 85 % території країни, на півночі її оточує Кавказький хребет із піками Шхара й Казбек, що викликає жвавий інтерес альпіністів, професіоналів й аматорів;

- сільський та агротуризм, адже ця країна має давній досвід землеробства й тваринництва тощо;

- гастрономічний туризм - особливо винний, є одним із перспективних видів туризму в країні. Грузинська кухня виступає носієм традицій, відрізняючись самобутністю та оригінальністю. Якість грузинського вина високо цінується далеко за межами країни.

Очікується, що така стратегія буде сприяти збільшенню внеску індустрії туризму в економічний розвиток Грузії. У стратегії передбачається, що до 2025 р. країна повинна істотно збільшити надходження доходів від іноземного туризму від 1,8 млрд ларі (близько 670 млн дол. США) до

5,5 млрд ларі (2 млрд дол. США) [11]. З цією метою до послуг іноземних туристів Грузія пропонує 103 курорти та 182 курортних місця, а також 2400 видів мінеральних і термальних вод [13]. Зараз на курортах проводиться поліпшення відповідної інфраструктури, розширюються можливості для лікувального туризму.

Урядом країни планується значно поліпшити інфраструктуру екотуризму та сільського туризму, включаючи гастрономічний та винний туризм, як одних із найбільш перспективних видів стійкого туризму в Кавказькому туристичному регіоні, оскільки Грузія постійно просувається в рейтингу світових виробників вина та в переліку міжнародних винно-туристичних регіонів світу. Так, згідно статистики Світового банку, Грузія за показниками виробництва вина та експортною часткою у його продажі у 2017 р. посіла 21 місце у світовому рейтингу винних експортерів, що становить 0,4 % від загальної кількості й отримала за це 11,35 млн дол. США [17].

Залученню іноземних туристів сприяє й сучасна візова політика Грузії. Так, на сьогодні грузинський парламент скасував візи громадянам 94 країн світу, включаючи Україну. Крім того, громадяни 50 країн планети, включаючи США, ОАЕ, країн -членів ЄС та Ізраїль, мають право на постійне проживання в Грузії [14]. Тому доходи від туризму в сукупному ВВП Грузії постійно зростають. Так, сукупний ВВП країни на 2016 р. становив 14,6 млрд дол. США, який зріс порівняно з 2015 р. (13,7 млрддол. США), проте є значно меншим від 2014 р., коли він становив 16,54 млрд дол. США, що пов'язано з інфляційними процесами в країні (рис. 1). За офіційними даними, частка прибутків від туризму в сукупному ВВП у 2016 р. становила 7,3 %, тоді як у 2015 р. цей показник складав тільки 6,6 % [12]. Причому частка доходів від іноземного туризму постійно зростає. Тому уряд Грузії робить все можливе, щоб цей показник у 2020 р. досяг уже 12 %.

Рис. 1. Динаміка ВВП Грузії 2010- 2016рр., млрд дол. США[14]

За офіційними даними, Грузію в 2016 р. відвідали 6,35 млн іноземних туристів, що на 7,6 % більше, ніж у попередні роки [13]. За даними Національного банку Грузії, витрати іноземних гостей у Грузії здійснюють значний вплив на платіжний баланс, адже 61,4 % доходів від експорту послуг країни припадає саме на туризм [14]. За даними Департаменту статистики Грузії, основними імпортерами іноземних туристів до Грузії у 2015-2017 р. були сусідні країни - Вірменія, Азербайджан, Росія та Туреччина, а також збільшили свій туристичний потік Україна, Іран та Ізраїль (табл. 1). Згідно офіційних даних, іноземні туристи у середньому приїжджають у цю країну на

5,1 днів. У 2016 р. кількість туристів, що затрималися в країні більш ніж на 24 години, зросла на 19 % [12].

Таблиця 1 Динаміка та рейтинг туристичних відвідувань Грузії у 2015-2017 рр.*

Місце	Країна	2015 р.	Місце	Країна	2016 р.	Місце	Країна	2017 р.
1	Вірменія	1 468 888	1	Азербайджан	1 523 075	1	Вірменія	1 718016
2	Азербайджан	1 393 257	2	Вірменія	1 496 246	2	Азербайджан	1 694 998
3	Туреччина	1 391 721	3	Туреччина	1 254 089	3	Росія	1 392 610
4	Росія	926 144	4	Росія	1 037 564	4	Туреччина	1 246 745
5	Україна	141 734	5	Україна	172 631	5	Іран	322 938
6	Ізраїль	59 487	6	Іран	147 915	6	Україна	193 002
7	Польща	41 425	7	Ізраїль	92 213	7	Ізраїль	125 319
8	Німеччина	36 826	8	Казахстан	48 809	8	Індія	59 732
9	Казахстан	36 777	9	Польща	44 388	9	Казахстан	56 765
10	США	31 147	10	Німеччина	40 889	10	Саудівська Аравія	56 247
Всього за 2015 р.	5 901 094	Всього за 2016 р.	6 350 825	Всього за 2017 р.	7 554 936

* Складено за: [14]

Варто зазначити, що, за оцінками Всесвітньої туристичної організації, Грузія є країною зі стрімким зростанням темпів притоку іноземних туристів. Це веде до стрімкого розвитку інфраструктури та сфери обслуговування, що, зі свого боку, сприяє створенню нових робочих місць [13]. Загалом, за офіційною статистикою, в 2017 р. Грузія отримала 5,8 млрд ларі (2,7 млрд дол. США), що на 31,6 % більше, порівняно з 2016 р. Причому збільшення доходів від туризму в країні в останні роки постійно зростає (рис. 2).

Рис. 2. Динаміка грошових надходжень від туризму в Грузію
у 2013-2017рр., млн дол. США [14]

Згідно статистичних даних, у 2017 р. ціна середнього туру в цю країну для іноземного туриста склала в середньому 888,7 ларі (близько 360 дол. США) [12]. Це порівняно з попереднім роком становить приріст у 9,4 %. Як зазначають експерти, більше всього іноземні туристи у цій країні тратять грошей на їжу, напої, включаючи вино й інші алкогольні продукти - 227,8 ларі; проживання в готелях - 204,7; на розваги й дрібні сувеніри - 164,4 ларі [14].

За офіційними даними, у 2017 р. було зафіксовано в'їзд 7,9 млн іноземних туристів, що на 17,7 % більше, ніж у попередньому році. Більшість туристів становили особи жіночої статі у віці 31-50 років [11]. Згідно висновків експертів, 27 % усіх туристів пов'язують свій приїзд до Грузії із відвідуванням культурно-історичних та релігійних об'єктів на території країни та обов'язковим відвідуванням видатних місць. Особливо це стосується російських, українських, вірменських, польських, німецьких та американських туристів [12]. Тобто культурно -паломницький туризм у Грузії має гарні перспективи та є одним із малоосвоєних регіонів у світі, не зважаючи на свої давні культурно-історичні та релігійні традиції.

Християнство в Грузії було започатковано ще в апостольські часи. Грузія - одна з найдавніших християнських країн світу. За жеребом, що визначив у якій країні апостолам проповідувати Христову віру, Іверія (Грузія) випала Пресвятій Богородиці [3]. Тому ця країна вважається Богородичним уділом. Вона є покровителькою Грузії. З волі Спасителя, Богородиця залишилася в Єрусалимі, а до Грузії був посланий святий апостол Андрій Первозванний, який приніс із собою нерукотворний образ Пресвятої Богородиці. Тому офіційно прийнято вважати, що на території сучасної Грузії в першому столітті проповідували святі апостоли Андрій Первозванний, а згодом Симон Каноніт - один із сімдесяти апостолів [24].

Грузинська Православна Церква (ГПЦ) є однією з найдавніших. Вона була створена в IV ст. Грузини особливо шанують засновницю й проповідницю християнства в Іверії - святу рівноапостольну Ніно (Ніну), яка була прислана на проповідь святого Євангелія Пресвятою Богородицею, якою їй у сні був даний хрест із виноградної лози, що й донині зберігається в Сіонському Успенському соборі в Тбілісі. Шанують вони також св. великомученика Георгія Побідоносця, який був рідним племінником св. рівноап. Ніни. На його честь у Грузії функціонує понад 350 храмів. На грузинському гербі зображено саме цього святого, який перемагає змія. Адже Грузія на європейських мовах називається Георгією (англ. транскрипція - Джорджія).

Собор багатьох святих прикрашає Грузинську Церкву. Серед них слід вказати таких, як преподобні Шио Мгвинський та Давид Гареджійський (засновники грузинського монашества), преп. Євфимій та Георгій Святогорці, що подвизалися на Афоні й переклали з грецької на грузинську мову святе Євангеліє та богослужбові книги, пр. Або Тбіліський, пр. Додос, Лукіан та Онуфрій Гареджійські, пр. Зенон Ікалтійський, пр. Іоанн, Ілля та інші святі отці Зедазенійські; святитель Іосиф Алавердійський, свят. Александр (Окропірідзе); св. благовірний князь Давид Будівельник, св. благ. цариця Тамара (фундаторка багатьох храмів та монастирів, покровительниця грузинського чернецтва), св. благ. цар Маріан, св. благ. цариця Нана; святі мученики цар Мітрідат V Карталінський, св. муч. Шушаніка Геретська (цариця Ранська), св. муч. Ашот Куропалат, св. муч. Димитрій Самопожетвувач, св. муч. Луасарб ІІ Карталінський, св. муч. Кетаванія Кахетинська, св. муч. Александр Леон; св. кн. страст. Давид і Костянтин (Мхеїдзе); святі 6000 преподобномучеників Гареджійських, преподобномученик Григорій (Перадзе), священносповідник Амвросій (Хелая), свящ. спов. Гавриїл (Урбегадзе) та багато інших.

Сучасна Грузинська Православна Церква нараховує 3,5 млн вірян, 36 єпархій, 134 монастирі (72 - чоловічих і 62 - жіночих), 550 приходів, 1300 священиків [7]. У країні діють такі навчальні духовні заклади, як Тбіліська та Гелатська духовні академії, Кутаїський богословський інститут, Тбіліська, Ахалціхська, Батумська й Кутаїська духовні семінарії. ГПЦ видає журнал «Джварі вазіса» («Хрест із виноградної лози»), газети «Мадлі» («Благодать»), «Сапатріаркос Уцкебані» («Відомості Патріархії») тощо.

На території сучасної Грузії сконцентрована значна кількість релігійно -паломницьких об'єктів, які рівномірно розміщені по території всієї держави (рис. 3). Проте найбільша їх кількість знаходиться у сучасній столиці країни Тбілісі та колишній - Мцхета. Найбільш відвідуваними та популярними релігійними об'єктами Грузії є собор «Светіцховелі», монастир «Джварі» в м. Мцхета, а також Гелатський монастир Пресвятої Богородиці та Успенський храм «Баграті» в м. Кутаїсі, церква св. Давида та церква святої Марії «Анчіська» в м. Тбілісі, кафедральний собор Святої Тройці Цмінда Самеба, церква Метехи, церква Дідубійської Божої Матері, Бобдійський жіночий монастир (Х^-ХУ ст.), Давидо-Гареджійськй чоловічий монастир (VI ст.), Гареджійський Іоанівський чоловічий монастир (VI ст.), а також понад 60 інших відомих сакральних об'єктів країни, що притягують релігійних туристів з усього світу (табл. 2).

Рис. 3. Географія основних релігійно-паломницьких об 'єктів Грузії [3]

Четверо з них є включені у всесвітню спадщину ЮНЕСКО. До всесвітньовідомих пам'яток Грузії, які внесені в перелік всесвітньої культурної спадщини та є найбільш відвідуваними іноземними туристами у цій країні, слід віднести історико-культурні та релігійні пам'ятки Мцхети. Це місто є першою столицею Грузії, тому тут знаходяться головні її святині. Мцхету часто називаються Другим Єрусалимом. Паломники їдуть сюди, насамперед, щоб відвідати собор «Светіцховелі» (груз. Ьддфо0Ьпдз<™о - «животворний стовп»), сакральна пам'ятка всесвітнього значення 1010-1029 рр. Він був внесений до переліку ЮНЕСКО у 1994 р. В ньому перебуває святий Хітон Господній, який був привезений з Єрусалима, що знаходиться під колоною храму разом із мощами святої Сідонії [3]. Цей діючий храм є кафедральним патріаршим собором Грузинської православної церкви в Мцхеті та уособлює в собі духовну велич грузинського нараду й становить значний паломницький інтерес для віруючих християн із багатьох країн світу. Саме в Мцхеті розміщений також і найстаріший грузинський жіночий монастир «Самтавро», де знаходяться мощі св. царя Маріана, св. цариці Нани, св. Абібоса Некреського, пр. сповідн. Гавриїла Урбегадзе й частина мощей прп. Шио Мгвимського та інші святині [1].

Другою найбільш відомою святинею Грузії є монастир «Джварі» (груз. хЗ^о - «хрест»). Він був побудований ще в 586-604 рр. на вершині гори при злитті річок Кури й Арагві, поблизу м. Мцхета. Тут, за переданнями, був поставлений хрест св. рівноапостольною Ніною. Монастир є вершиною мистецтва грузинських архітекторів та будівничих і включений у перелік всесвітньої спадщини й притягує до себе численні потоки віруючих паломників не тільки з різних куточків Грузії, а й з інших країн.

Успенський храм «Баграті» в м. Кутаїсі (1003 р.), який уключений у перелік ЮНЕСКО, був побудований за часів правління царя Баграта III як головний храм тодішнього Грузинського царства [24]. Його велична споруда та складні архітектурні форми вражають іноземних туристів і сьогодні. Щорічно до цієї святині грузинського народу приїжджають тисячі паломників із різних куточків планети, щоб насолодитися його архітектурою, шедевральними мозаїками й чудовими фресками та прекрасним грузинським церковним піснеспівом й поклонитися місцевим святиням. Гелатський монастир Пресвятої Богородиці в м. Кутаїсі (XII ст.) - пам'ятка ЮНЕСКО з 1994 р., найбільш значущий середньовічний монастир для Грузії та всього Кавказу загалом. Цей монастир є місцем масового паломництва й духовною столицею Грузії, починаючи з XVI ст., адже тут перебуває духовна резиденція грузинського патріарха [1]. Він довгий час виконував функції культурного та духовного центру грузинського народу аж до початку ХХ ст.



Таблиця 2 Найбільш відвідувані християнські релігійно-паломницькі об'єкти Грузії*

№ з / п	Назва культової споруди, монастиря	На честь кого освячений, головне свято	Місце розмі щення	Статус культової споруди, монастиря	Час заснування	Головні святині
1.	Собор « Светіцховелі»	Апостолів	м. Мцхета	діючий	1010-1029 рр.	частка Животворного Хреста та Святий Хітон Господній, могила св. Сідонії, плащ пророка Іллі
2.	Монастир Святого Хреста «Джварі»	Воздвиження	м. Мцхета	діючий чоловічий монастир	586-604 рр.	чудотворний Хрест та св. ікони Спасителя та Богородиці
3.	Монастир Преображення «Самтавро»	Преобра ження Г осподнього	м. Мцхета	діючий жіночий монастир	ХІ-ХШ ст.	мощі св. царя Маріана, св. цариці Нани, св. Абібоса Некреського, прп. Шио Мгвимського, пр. сповідн. Гавриїла Урбегадзе
4.	Монастир «Зедазені»	Св. Іоанна Предтечі	поблизу м. Мцхета	діючий	УІ-УШ ст.	мощі пр. Іоанна, Іллі та ін. св. Зедазенійських, святе джерело
5.	Кафедральний собор «Сіон»	Успенський	м. Тбілісі	діючий	УІ-УП ст.	Хрест св. Ніно, чудотворні ікони Богородиці та Спасителя
6.	Кафедральний собор «Метехі»	Святої Трійці	м. Тбілісі	діючий	1995-2004 рр.	Патріарший собор Грузії, 9 престолів, багато святинь
7.	Церква «Анчісхаті»	Рождества Богородиці	м. Тбілісі	діюча	VI ст.	чудотворна нерукотворна «Анчіська» ікона Спасителя
8.	Церква «Мама Давіті»	св. Давида	м. Тбілісі, г. Мтац- мінда	діюча	XIX ст.	мощі св. Давида, пантеон видатних осіб Грузії
9.	Церква«ДідубійськоїБожої Матері»	Пресвятої Богородиці	м. Тбілісі	діюча	XIX ст.	чудотворна ікона Дідубійської Богородиці
10.	Церква «Метехі»	Пресвятої Богородиці	м. Тбілісі	діюча	XII ст.	мощі св. муч. цариці Ранської Шушаніки
11.	Монастир «Кватахеві»	Успенський	за 55 км від м. Тбілісі	діючий чоловічий монастир	ХІІ ст.	залишки древніх споруд та давні поховання монахів
12.	Преображен- ський монастир	Преобра ження Г осподнього	м. Тбілісі	діючий жіночий монастир	ХУІІІ ст.	мощі св. ап. Фоми, в. муч. Георгія, Димитрія, муч. Євгенія, свят. Александра (Окропірідзе), свящ.спов. Амвросія (Хелая) та ін.
11.	Церква «Анаурі»	Святої Трійці	за 64 км від м. Тбілісі	діючий монастир	ХУІ-ХУІІ ст.	ікона «Воскресіння Христового»
13.	Шио- Мгвимський монастир	Іоанна Хрестителя	за 30 км від м. Тбілісі	діючий чоловічий монастир	VI ст.	мощі пр. Шио Мгвимського, настінні фрески, мощі 6000 преподобно- мучеників Г ареджійських
14.	Монастир «Бетанія»	Рождества Пресвятої богородиці	с. Самад- ло за 16 км від м. Тбілісі	діючий чоловічий монастир	XI ст.	мощі святих мучеників
15.	Монастирський комплекс «Давидо- Гареджі»	Богородиці	за 60 км від м. Тбілісі, на кордоні з Азербайджаном	діючий чоловічий монастир	VI ст.	мощі св. пр. Давида та Лукіана, преп. Додоса, Онуфрія Гареджійського та ін.
16.	Собор Богородиці «Баграті»	Успенський	м. Кутаїсі	діючий	1003 р.	чудотворні ікони, фрески
17.	Гелатський Богородичний монастир	Успенський	за 5 км від м. Кутаїсі	діючий монастир	XII ст.	мощі св. благ. царя Давида Будівничого, пр. Іоанна Петріці, Арсенія Ікалтійського, чудотворні ікони, частки мощей багатьох святих
18.	Собор «Болніський Сіон»	Святої Трійці і Пресвятої Богородиці	м. Болнісі	діючий	478-493 рр.	Болніський Хрест
19.	Церква св. Георгія	Георгіївська	м. Бочор- ма	історико- культурний заповідник	Х-Х ст.	настінні фрески
20.	Богородична церква	Богородиці	с. Бугеулі	музей	XIV-XV ст.	настінні фрески
21.	Троїцька церква	Святої Трійці	с. Гергеті, Р-н Казбегі	діюча	XIV ст.	ікона св. Трійці
22.	Архангельська церква	Св. Архангелів	с. Гремі	діюча	1565 р.	настінні розписи
23.	Печерний монастир «Вардзіа»		с. Вардзія, за 70 км від м. Боржомі	діючий чоловічий монастир	XII ст.	мощі св. пр. Іоанна Шавтелі та ін. мучеників
24.	Монастир «Ікалто»	Святої Трійці	с. Ікалто, за 7 км від м. Телаві	діючий чоловічий монастир	VI ст.	мощі пр. Зенона Ікалтійського
25.	Монастир «Ахалі Шуамта»	Богородиці	біля м. Телаві	діючий жіночий монастир	XVI ст.	мощі св. цариці Тіни
26.	Богородична церква	Пресвятої Богородиці	с. Старе Гавазі	музей	VI ст.	залишки фресок
27.	Церковний комплекс «Дзвелі Шуамта»	Спасителя і святих	за 7 км від м. Телаві	діючий	ст.	чудотворні іконі, частки мощей св. угодників
28.	Монастир «Вачнадзіані»	Всім святим	с. Вачна- дзіані, р-н Гурджаані	музей	Х^-Х^ ст.	руїни храмів, залишки фресок, древні поховання
29.	Архангельська церква «Ікорта»	Св. Архангелів	с. Земо Арцеві	музей	1172 р.	настінні фрески
30.	Церква св. Георгія «Кашветі»	Георгіївська	м. Тбілісі	діюча	1742 р.	чудотворна ікона пр. Давида Г ареджійського
31.	Монастир Богоматері «Квелацмінда»	Успенський	м. Гур- джаані, р-н Кахетії	діючий жіночий монастир	ХУІІ-ХІХ ст.	чудотворна ікона Богородиці, чудотворне джерело
32.	Богородична церква	Богородиці	м. Кветера	діюча	ХУІ-ХУІІ ст.	чудотворні ікони
33.	Єпископська церква «Кумурдо»	Спасителя	с. Кумурдо	діюча	964 р.	могила єпископа Іоанна, чудотворні ікони
34.	Успенський собор	Успіня Пресвятої Богородиці	м. Манг- лісі	діюча	V ст.	настінні фрески
35.	Монастир «Алаверді»	Св. великомуч. Георгія	с. Алаверді	діючий чоловічий монастир	УІ-ХІ ст.	мощі св. Іосифа Алавердського
36.	Монастир «Бетанія»	Рождества Богородиці	с. Самад- ло, за 16 км від м. Тбілісі	діючий чоловічий монастир	XI ст.	мощі багатьох святих, древні поховання мучеників
37.	Монастир «Бодбе»	Св. Георгія та равн. ап. Ніни	с. Кеделі, за 2 км від м. Сігнахі	діючий жіночий монастир	ІУ ст.	мощі св. равн. ап. Ніни, чудотворне джерело св. Ніно
38.	Церква св. Миколая «Нікорцмінда»	Св. Миколая	с. Нікорц- мінда	діюча	1010-1014 рр.	чудотворні ікони св. Георгія, фрески «Вознесіння» та «Возвиження»
39.	Храм «Самтавісі»

Страница:

•  1 
•  2 

статья "Релігійно-паломницький туризм Грузії в контексті реформування туристичного комплексу країни" скачать

Подобные документы

• Дослідження рекреаційно-туристичного комплексу Німеччини

  Оцінка чинників розвитку рекреаційно-туристичного комплексу Німеччини як системи об’єктів, явищ, процесів природного та антропогенного походження, що використовуються або можуть бути використані для розвитку туризму. Місце держави в міжнародному туризмі.
  
  курсовая работа [60,8 K], добавлен 18.05.2015
  

• Особливості розвитку і розміщення туристичного комплексу Туреччини

  Вивчення природно-рекреаційних, історико-культурних ресурсів Туреччини. Сучасний стан туристичної галузі країни, розміщення і регіональні відмінності рекреаційно-туристичного комплексу. Проблеми та напрями подальшого розвитку туристичної сфери країни.
  
  курсовая работа [59,0 K], добавлен 02.04.2013
  

• Сучасні особливості розвитку туристичного комплексу світу на прикладі ТОВ ТФ "САМ"

  Розвиток індустрії туризму як одної з найперспективніших галузей економіки. Рекреаційна, соціальна, культурна, екологічна та просвітницька функції туризму. Регіональні аспекти розвитку і розміщення туристичного комплексу світу на прикладі ТОВ ТФ "САМ".
  
  курсовая работа [184,8 K], добавлен 05.12.2013
  

• Особливості розвитку рекреаційно-туристичного комплексу Єгипту

  Cуть поняття "рекреаційно-туристичний комплекс". Мeтодичнi оcнови кpаїнознавчого доcлiджeння оcобливоcтeй pозвитку рекреаційно-туристичного комплексу. Особливості територіальної організації, перспективи розвитку рекреаційно-туристичного комплексу Єгипту.
  
  дипломная работа [3,3 M], добавлен 17.06.2014
  

• Розвиток і розміщення рекреаційно-туристичного комплексу Польщі

  Природні, демографічні, соціально-економічні та історичні передумови розвитку і розміщення туристичного комплексу Польщі. Регіональні відмінності розвитку туристичної сфери і розміщення основних закладів туризму в Польщі, напрямки вдосконалення.
  
  курсовая работа [168,4 K], добавлен 05.04.2013
  

• Розвиток і розміщення туристичного комплексу Росії

  Перелік чинників, які впливають на розвиток російського туризму. Природні, демографічні, соціально-економічні та історичні передумови розміщення туристичного комплексу Росії. Характеристика історико-культурних центрів та основних об'єктів екотуризму.
  
  курсовая работа [427,6 K], добавлен 02.04.2013
  

• Регіональний туризм на прикладі Черкащини

  Формування рекреаційно-туристичного комплексу. Тенденції розвитку українського туризму. Напрямки формування туристичного ринку. Розвиток сільського туризму на прикладі Черкащини. Розвиток ринку готельних послуг. Державна підтримка розвитку туризму.
  
  курсовая работа [126,6 K], добавлен 12.07.2010
  

• Гірськолижні курорти України

  Науково-методичні основи розвитку рекреаційних зон туристичного призначення. Передумови і напрями формування туристичного ринку України. Гірськолижні курорти як елемент туристичного комплексу. Перспективи розвитку гірськолижного туризму.
  
  курсовая работа [47,2 K], добавлен 10.04.2007
  

• Інфраструктура туристичного комплексу "Коруна"

  Характеристика рекреаційних ресурсів Карпатського регіону. Туристичний розвиток досліджуваної території та аналіз існуючої інфраструктури туристичного комплексу "Коруна". Людський фактор в індустрії гостинності. Психологічна культура готельного сервісу.
  
  курсовая работа [3,0 M], добавлен 26.03.2019
  

• Рекреаційно-туристичний комплекс Київської області

  Сутність, значення і місце рекреаційно-туристичного комплексу в господарстві Київської області. Особливості сучасних туристичних послуг. Передумови розвитку і розміщення рекреаційно-туристичного комплексу Київської області. Розвиток готельного фонду.
  
  курсовая работа [700,4 K], добавлен 29.03.2013
  

• Аналіз та дослідження стану міжнародного туризму і розробка проектних рішень

  Аналіз діяльності суб'єктів туристичного бізнесу в Україні та їх розвиток. Розробка проектних рішень щодо розвитку міжнародного туризму на Херсонщині. Розробка бізнес-плану суб'єкту ЗЕД - туристичного комплексу етнічного напрямку "Херсонський хуторок".
  
  дипломная работа [2,4 M], добавлен 20.09.2008
  

• Ринкова діяльність – основа туристичного бізнесу

  Сутність, особливості та ресурсне забезпечення ринкової діяльності в туризмі. Оцінка ефективності функціонування та специфіка туристичного підприємства. Основні характерні ознаки та структура туристичного ринку, перспективи його розвитку в Україні.
  
  дипломная работа [484,7 K], добавлен 04.10.2012
  

• Географічна і туристична характеристика Саудовської Аравії

  Географічне положення Саудовської Аравії. Аналіз історико-культурного туристичного і природного туристичного потенціалу країни. Коротка політико-економічна характеристика господарства і його значення для розвитку туризму. Туристичне районування країни.
  
  реферат [30,8 K], добавлен 28.12.2011
  

• Проблеми та шляхи вдосконалення рекреаційного комплексу Туреччини

  Сутність, значення і місце рекреаційного комплексу в світовому господарстві. Передумови розвитку і розміщення рекреаційного комплексу Туреччини. Сучасний рівень розвитку і структура рекреаційного комплексу Туреччини. Розміщення основних закладів туризму.
  
  курсовая работа [1,4 M], добавлен 08.02.2011
  

• Паломницький туризм

  Участь у релігійних культах. Подорож з релігійними цілями. Види та форми релігійного туризму. Місця, які вважаються центрами паломницького туризму. Концепція розвитку релігійного туризму. Сегментація туристського ринку. Організація паломницьких турів.
  
  курсовая работа [69,2 K], добавлен 03.02.2011
  

• Стратегія розвитку рекреаційних зон туристичного призначення

  Науково-методичні основи розвитку рекреаційних зон туристичного призначення. Мотиваційні аспекти вибору місць. Аналіз основних результатів господарської діяльності мегаполісів. Шляхи розвитку нових рекреаційних зон туристичного призначення у м. Києві.
  
  дипломная работа [156,3 K], добавлен 10.04.2007
  

• Особливості обслуговування представників церковних общин

  Соціальний аспект паломницького туризму в Україні, його інформаційне забезпечення. Пам’ятки сакрального мистецтва, як об’єкт паломницького туризму. Концепція проекту "Патріарший паломницький центр у Львові". Релігійний туризм - перспективний напрямок.
  
  реферат [28,8 K], добавлен 15.03.2010
  

• Туристично-країнознавча характеристика Малайзії

  Теоретичні та методичні аспекти туристичного вивчення країни. Фізико-географічна та соціально-економічна характеристика Малайзії. Природно-рекреаційні, історико-культурні ресурси та туристичний комплекс країни. Особливості туристичного районування.
  
  курсовая работа [822,9 K], добавлен 11.09.2011
  

• Туризм в Скандинавських країнах

  Сучасні тенденції розвитку туризму в Скандинавських країнах в контексті глобалізаційних процесів у світі. Характеристика туристичного потенціалу Швеції, Норвегії та Фінляндії. Оцінка конкурентоспроможності країн на міжнародному туристичному ринку.
  
  дипломная работа [216,7 K], добавлен 20.03.2012
  

• Кінний туризм

  Сутність поняття "спортивно-оздоровчий туризм", його специфічність та характерні ознаки, виховна роль. Місце кінного туризму в туристичному господарстві. Історія розвитку і особливості даного різновиду спортивного туризму. Організація туристичного походу.
  
  реферат [1,5 M], добавлен 23.04.2013
  

Другие документы, подобные "Релігійно-паломницький туризм Грузії в контексті реформування туристичного комплексу країни"

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам