Просторові особливості розвитку релігійно-паломницького туризму в Болгарії

Размещено на http://www.allbest.ru/

Просторові особливості розвитку релігійно-паломницького туризму в Болгарії

Віктор Патійчук

Анотація

Досліджено передумови розвитку релігійно-паломницького туризму в Болгарії. Вивчено вплив різноманітних чинників на розвиток релігійно-паломницького туризму в країні. Показано роль історичних чинників на формування туризму та паломництва в досліджуваній країні. Встановлено взаємозв'язок окремих галузей туристичного обслуговування населення та роль у цьому процесі культурно-сакральних об'єктів. Розкрито значення релігійно-паломницького туризму для розвитку економіки держави. Розглянуто географію релігійно-паломницьких центрів Болгарії та описано їх головні святині. Вказано основні релігійно- паломницькі центри країни. Визначено головні проблеми та узагальнено перспективи розвитку релігійно- паломницького туризму в Болгарії.

Ключові слова: релігійно-паломницький туризм, фактори розвитку релігійно-паломницького туризму, паломництво, сакральні об'єкти, релігійно-паломницький центр, Болгарія.

Патийчук Виктор. Пространственные особенности развития религиозно-паломнического туризма в Болгарии. Исследовано предпосылки развития религиозно-паломнического туризма в Болгарии. Изучено влияние различных факторов на развитие религиозно-паломнического туризма в стране. Показана роль исторических факторов на формирование туризма и паломничества в исследуемой стране. Установлена взаимосвязь отдельных отраслей туристического обслуживания населения и роль в этом процессе культурносакральных объектов. Раскрыто значение религиозно-паломнического туризма для развития экономики государства. Рассмотрено географию религиозно-паломнических центров Болгарии и описаны их главные святыни. Указаны основные религиозно-паломнические центры страны. Определены главные проблемы и обобщенно перспективы развития религиозно-паломнического туризма в Болгарии.

Ключевые слова: религиозно-паломнический туризм, факторы развития религиозно-паломнического туризма, паломничество, сакральные объекты, религиозно-паломнический центр, Болгария.

Patiychuk Victor. Spatial Features of the Development of Religious-Pilgrimage Tourism in Bulgaria. The preconditions of development of religious-pilgrimage tourism in Bulgaria are investigated. The influence of various factors on the development of religious pilgrimage tourism in the country is studied. The role of historical factors on the formation of tourism and pilgrimage in the studied country is shown. The interrelation of certain sectors of tourist service of the population with the role of cultural and sacred objects in this process is established. The significance of religious-pilgrimage tourism for the development of the state economy is revealed. The geography of the religious- pilgrimage centers of Bulgaria is considered and their main shrines are described. The main religious-pilgrimage centers of the country are specified. The main problems and the prospects of development of religious pilgrimage tourism in Bulgaria are generalized.

Key words: religious-pilgrimage tourism, factors of development of religious-pilgrimage tourism, pilgrimage, sacred objects, religious-pilgrimage center, Bulgaria.

Постановка наукової проблеми та її значення

Болгарія є потужним релігійно-паломницьким центром, оскільки вона володіє значними туристично-паломницькими ресурсами. В ній налічується понад 5 тисяч різноманітних сакрально-історичних пам'яток, частина з яких належить до Всесвітньої культурної спадщини, понад 170 православних монастирів, значна частина яких була заснована в період розквіту болгарського православ'я у ІХ-ХІІІ ст. [2]. Особливими релігійно-паломницькими центрами в країні є православні монастирі, де сконцентровані значні сакрально-паломницькі об'єкти, які притягують до себе потоки іноземних туристів. Наявність такої кількості древніх монастирів із цікавою історією та великою кількістю об'єктів для поклоніння стимулює розвиток паломницького туризму в цій країні, що викликає науковий інтерес й зумовило вибір тематики цієї публікації.

Аналіз досліджень цієї проблеми

На сучасному етапі розвитку туризмології питаннями дослідження проблематики паломницького туризму займаються різні науковці як зарубіжні, так й українські. Зокрема проблематика паломництва та туристичного використання сакральних об'єктів описана в працях А. Александрової, О. Бабкіна, О. Бейдика, С. Житенєва, В. Сеніна, І. Смаль, Т. Соколова, Є. Печериці, Т. Христова, Є. Шарафанової, В. Якуніна та ін. Наприклад, такі дослідники, як Т. Божук, О. Любіцева, З. Сапєлкіна та інші розглядають суть поняття «релігійно-паломницький туризм» із наукової позиції розвитку туристичної індустрії та бізнесу, проте останній має низку важливих відмінностей, не лише теоретичних, а й чисто практичних, що потрібно враховувати, аналізуючи специфіку поширення релігійно-паломницьких турів. Окремі аспекти розвитку релігійно- паломницького туризму Болгарії розглядаються в працях М. Божинової, П. Пейковскої, К. Жекової [1], Т. Себєва [14], І. Снєгарова [12], А. Ніколова [5], Б. Ніколової [6], К. Бойкікева [2] та ін. Проте цілісної наукової картини щодо розвитку релігійно-паломницького туризму в Болгарії поки що не існує.

Об'єктом дослідження є релігійно-паломницький туризм Болгарії. Мета статті - вивчення особливостей сучасного розвитку релігійно-паломницького туризму в Болгарії.

Виклад основного матеріалу та обґрунтування отриманих результатів дослідження

Туризм у Болгарії є однією з прибуткових галузей, що поповнює державний бюджет. Ця країна робить значні ставки на розвиток міжнародного туризму з метою отримання серйозних прибутків від нього, як однієї із перспективних галузей її сучасної економіки. На функціонування туристичної сфери Болгарія в останні роки затрачає понад 50 % від сукупних витрат на розвиток сфери послуг [4]. Так, наприклад, у 2017 р. вона затратила 62 % сукупних інвестицій на реформування туризму в країні, які були виділені на розвиток сфери послуг загалом в державі [8].

Прямі доходи від туризму в Болгарії у 2017 р., за офіційною статистикою, становили 2 млрд євро [9]. Із 8 млн туристів, які приїхали до Болгарії минулого року, приблизно 80 % - із країн ЄС й 20 % - з інших держав, серед яких Україна, Росія, Молдова, Білорусь, Сербія, Македонія. Причому, останні, як свідчить статистика, лишають у Болгарії грошей не менше, ніж туристи з Єврозони [8].

Болгарія була й залишається лідером пляжно-рекреаційного туризму в країнах Центрально- Східної Європи. Проте останній є сезонним явищем й керівництво цієї країни намагається поповнити надходження в державний бюджет за рахунок стимулювання інших галузей туристичного обслуговування населення, які не мають сезонної залежності. Держава має значну кількість культурно-історичних та сакральних об'єктів, що дає їй змогу добре розвивати культурно- пізнавальний, а останнім часом і релігійний туризм, які не залежать від сезонності. Зокрема, болгарський туристичний сервіс пропонує широкий вибір цікавих пізнавальних екскурсій, наприклад, у старовинні міста Созополь, Несебр, Балчіку та ін. В іноземних туристів викликають зацікавлення болгарські міста-музеї, такі як Арбанаси, Банско, села-пам'ятки архітектури, етнографічні музеї та заповідники, наприклад, Боженди, Жеравна, Етика, Рила тощо. На її території знаходиться багато святинь, поклонитися яким приїжджають віряни з усього світу. Шанувальники відпочинкового та культурно-пізнавального туризму теж, як свідчить практика, часто відвідують видатні сакрально-історичні та інші цікаві релігійні об'єкти поблизу місць свого перебування [4].

За експертними оцінками, найбільше до Болгарії з паломницькою метою приїжджають російські, українські, білоруські, молдавські, румунські, сербські, македонські та грецькі туристи, які в переважній більшості сповідують православ'я [8]. Така закономірність спостерігається невипадково, адже основна частина населення Болгарії, за оцінками експертів, теж сповідує православ'я - майже 85 % [7]. Тобто Болгарія є православною країною з дуже давніми та глибокими етнорелігійними традиціями. На її території збереглося багато святинь, яким приїжджають уклонитися віряни з усього світу. Величні монастирі, чудові храми й численні каплиці з цікавою історією приваблюють до себе любителів релігійно-паломницького туризму не тільки з сусідніх православних країн, а й з усього християнського світу. Паломництво та туризм на території Болгарії були розвинуті здавна, хоча й зазнавали значного впливу від іноземних завойовників та сусідніх країн. Географічне положення та зручний вихід до Чорного моря дало змогу цій країні бути в епіцентрі усіх європейських подій - активної торгівлі в період феодалізму, османського поневолення та частих військових дій, включаючи Першу та Другу світові війни. Кожен історичний період у розвитку Болгарської держави наклав свій відбиток на розвиток її культури та релігійний стан, а також сформував основні культурно-мистецькі надбання, або навпаки - знищував їх (табл. 1).

Таким чином, Болгарія - це православна країна, з дуже давніми й глибокими традиціями. Сучасна Болгарська Православна Церква (БПЦ) є незалежною помісною церквою, що займає дев'яте місце в диптиху автокефальних помісних церков. Керує церквою Священний синод єпископів, який очолює Святіший Патріарх Болгарський, митрополит Софійський - Неофіт (Димитров Симеон Миколаїв) [7]. Резиденцією патріарха Болгарського є кафедральний собор Александра невського в м. Софія. Єпископат Болгарської церкви налічує 22 архієреї. БПЦ нараховує 15 єпархій, 13 із яких перебувають у територіальних межах Болгарської держави (рис. 1).

За межами країни функціонує також 2 єпархії БПЦ (Акронська й Детройтська), що духовно опікуються вірянами в США, Канаді, Латинській Америці та Австралії й кількома приходами, серед яких два в Румунії, два - в Угорщині та один - в Австрії [3]. Тобто юрисдикція БПЦ поширюється не тільки на території Болгарії, а й на інші держави світу, де перебувають потужні діаспори болгар - в Європі, Америці та Австралії. БПЦ є однією із найбільш масових у православній спільноті світу, адже чисельність її вірян, за офіційною статистикою, становить близько 8 млн осіб (табл. 2). В єпархіях БПЦ налічується 2620 парафій та служить понад 1500 священиків. Окрім того, у цієї церкви зараз функціонує 120 діючих монастирів, в яких перебуває більше 400 ченців та послушників. На Святій Горі Афон знаходиться болгарський монастир - Зограф [7]. У Болгарії діють дві семінарії (в Пловдиві й Софії) та богословські факультети в Софійському й Свято-Кирило-Мефодієвському університеті в місті Велике Тирново.

релігійний паломницький туристичний обслуговування

Таблиця 1 Основні історичні події та їх вплив на туризм і паломництво в Болгарії*

Рис. 1. Розміщення єпархій Болгарської Православної Церкви [7]

Таблиця 2

Порівняльні дані щодо помісних Православних церков*

Основні паломницькі сакрально-релігійні об'єкти Болгарії розміщуються рівномірно на території усієї країни, проте значна їх концентрація спостерігається поблизу столичного регіону та в прикордонних територіях, коли монастирі ставали свого роду фортецями віри, що пов'язано з історією розвитку болгарського етносу та частими військовими подіями на території цієї держави в минулому.

За статистичними даними, найбільш відвідуваними іноземними туристами у 2017 р., були сім областей Болгарії - Великотирновська, Бургаська, Смолянська, Варненська, Добричська, Русенська, а також Столичний регіон із його центром - Софією (рис. 2).

Рис. 2. Регіональна структура прийому іноземних туристів по областях Болгарії в 2017р. [8]

Часто відвідуваними релігійно-паломницькими центрами Болгарії є більше кілька десятків древніх православних монастирів (табл. 3), серед яких слід назвати Іоанно-Риський чоловічий монастир (т. зв. «Болгарську Лавру»), Бачковский, Троянський, монастир «Аладжі», Земенській, Шипченський, Драгалевський, Басарбовський та інші древні монастирі Болгарії, які мають вражаючу релігійну архітектуру, намолені чудотворні ікони, шедевральні фрески, чудотворні джерела, мощі святих угодників, древні рукописи та багато іншого. Особливо поважають православні болгари святого великомученика Георгія Побідоносця, на честь якого є багато храмів у цій країні. Його також шанують у Зографському монастирі на Афоні. На території країни збудовано багато монастирів та церков також на честь святої Параскеви П'ятки (П'ятниці). Наприклад, Мулдавський жіночий монастир XIV ст. носить саме її ім'я та має чудотворне джерело, до якого за зціленням очей з'їжджаються паломники з усього світу.

Таблиця 3 Основні релігійно-паломницькі центри Болгарії*

Складено за: [2; 5; 6; 7:12; 14].

Найбільш шанованим та відвідуваним іноземними туристами, у тому числі й українськими паломниками, є древній Іоанно-Рильський монастир Х ст. Він був заснований великим молитвеником, подвижником і чудотворцем - ченцем Іоанном Рильським, нетлінні мощі якого до цих пір зберігаються у цій обителі. Монастир уключений у перелік всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Він розміщений за 119 км на південь від Софії, у мальовничих горах Рила, на висоті 1147 м. Цей діючий чоловічий монастир у різні періоди свого розвитку займав вагоме значення в духовному житті не тільки болгарського етносу, а й усіх слов'янських та християнських народів, а особливо у період турецької навали й панування Османської імперії [2]. Архітектура монастирського комплексу нагадує Афонські монастирі-фортеці, наприклад - болгарський Зограф, із головним храмом у центрі та стінами-келіями по периметру. В монастирі також перебуває чудотворний образ Пресвятої Богородиці «Одигитрія». Цей древній осередок чернецтва в Болгарії постійно приваблює своєю архітектурою та іншими сакральними багатствами не тільки паломників з усієї країни, а й багатьох іноземних гостей.

Бачковский монастир XV ст. був заснований грузинським князем Григорієм Бакуріаном, який згодом прийняв чернецтво й заснував тут грузинську православну общину з числа ченців-земляків. Згодом цей монастир володів великими багатствами, землі якого тягнулися до грецького міста Салоніки. Розміщується монастир за 29 км від м. Пловдів, на березі річки Асеніци. Фахівці важають, що за масштабом, архітектурним та мистецько-культурним значенням його можна прирівняти до Рильського монастиря [11].

Троянський монастир є третім не тільки за величиною й значенням паломницько-релігійним центром Болгарії, а й за частотою відвідування паломників та числом прочан [7]. Троянський монастир - це єдиний уцілілий православний монастирський комплекс періоду османського поневолення Болгарії. Він розміщений на півдні країни, за 6 км від м. Мелник.

Монастир «Шипка» є національним символом болгарської нескореності й був збудований на честь звільнення країни від османського ярма у результаті переможної російсько-турецької війни 1877-1878 рр. Тут знайшли свій останній спочинок не тільки полеглі православні воїни, а й значна їх частина, що після закінчення війни вирішила прийняти чернецтво. Араповський монастир на честь «Страстей Господніх» є національно-історичним пам'ятником культури Болгарії. Сюди часто привозять іноземних туристів, щоб вони насолодилися чудовими пейзажами, залишками древньої культової архітектури та вражаючими фресками й цікавою історією монастиря. Земенський монастир розміщений за 76 км на південний схід від Софії, в долині річки Струма. Він був збудований ще в XIII ст. У період турецького панування монастир був, за винятком уцілілої церкви Іоанна Богослова, зруйнованим і відродив свою діяльність лише в XIX ст. [12].

Діючий жіночий Роженський монастир на честь Рождества Пресвятої Богородиці знаходиться поблизу м. Мелник. Він був збудований у ХП-ХШ ст. й чудово зберігся до наших днів. Тут перебуває відома чудотворна ікона Богородиці. Драгалевський Успенський жіночий монастир знаходиться за 3 км від м. Софія. Він був заснований у XIV ст. Тут перебуває Витошська чудотворна ікона Богородиці. Монастир «Оброчиште» знаходиться за 15 км від м. Чирпан. Він був заснований святителем Афанасієм Олександрійський в 344 р. [6]. Тетевенський монастир Пророка Божого Іллі є пам'ятником культури національного значення. Він був збудований у XIV ст. В ньому зберігаються відомі чудотворні ікони XVII ст., які становлять значну мистецьку та культурно-духовну цінність для болгарського народу - «Іоанн Хреститель», «Св. Константин та Олена», «Пророк Ілля» та ін. Белащинський жіночий монастир XI ст. св. Георгія знаходиться за 12 км від м. Пловдив. Тут перебувають чудотворні ікони Богородиці та св. Георгія.

Відомим паломницьким центром Болгарії є монастир св. Петра й Павла, який розташовується на висоті 1650 м. над рівнем моря в Західних Родопах, неподалік від міжнародного туристичного центру Бяла-Черква, за 30 км на південний захід від м. Пловдив. Обрадовський чоловічий монастир на честь великомученика Мини завжди радо приймає численних паломників, які приїжджають вклонитися його чудотворній іконі з мощами та напитися святої води з цілющого джерела святих безсрібників і лікарів Косьми й Даміана. Він був збудований у IV ст. й розміщується за за 7,5 км від сучасної столиці країни - м. Софія.

У Болгарії існує древня традиція будівництва скельних монастирів, де у висічених стінах гір і природних кам'янистих печерах, розміщуються численні чернечі келії та церкви. Багато з них дійшли до нашого часу й становлять значний туристично-паломницький інтерес. Серед таких слід вказати монастир «Аладжі». Він розміщений за 15 км від м. Варна та є найбільш відвідуваним паломниками скельним середньовічним монастирем Болгарського Причорномор'я, який був заснований ченцями-відлюдниками під час Другого Болгарського царства в XШ-XГV ст. Богородичний монастир «Света Зона» XIII ст. розміщується неподалік м. Мелник. У ньому перебуває чудотворна ікона Богородиці «Спелеотиса», до якої приїжджають численні паломники за душевним та тілесним зціленням. Скельний монастир «Дирекліята» входить до групи декількох печерних обителей, які були збудовані у XП-XIV ст. Вони являють собою цілий скельний монастирський комплекс середньовічних церков і чернечих келій, що видовбані у південних та південно-східних скелях Шуменського плато. Сюди часто люблять приїжджати спелеологи та молодь, а також звичайні паломники з усього світу.

Басарбовський скельний монастир розміщений у долині річки Русенскі Лом, за 10 км від м. Русе. Тут знаходяться мощі св. Димитрія Басарбовського. Албутинський скельний монастир знаходиться в горах поблизу с. Градець і Раброво. Скельний жіночий монастир IV ст. Святої Трійці з цікавою місцевою назвою «Розбоїще» та древніми легендами про те, що тут колись у природних печерах переховувалися розбійники, розташовується поблизу м. Годен. У ньому перебувають численні святині, у тому числі й частки мощей багатьох угодників Божих, древня ікона св. Трійці та інші монастирські реліквії. Він є часто відвідуваним не тільки місцевими паломниками, а й зарубіжними.

Багато паломницьких об'єктів знаходиться у столиці Болгарії - м. Софії, наприклад, величний кафедральний собор Олександра Невського, який є візитною карткою міста, а також собор Святої Софії - один із головних храмів країни, церква св. Георгія та св. Миколи (т. зв. «Руська» церква) тощо. В її передмісті розташована церква «Святого Бояна» - пам'ятник ЮНЕСКО [4]. В місті- заповіднику Велике Тирново (древня столиця Другого Болгарського царства) знаходяться церкви св. Димитрія Солунського XI ст. та св. Сорока мучеників (1230 р.), які часто відвідують іноземні релігійні туристи. У місті-музеї Несебр (за 17 км від м. Бургас), що було в 1983 р. включено у Всесвітню спадщину, знаходиться багато сакрально-архітектурних пам'яток болгарської національної культури.

Отже, Болгарія має значні духовно-паломницькі ресурси для подальшого розвитку міжнародного релігійно-паломницького туризму. Однак, за оцінками експертів, цьому заважає багато різнопланових негативних чинників, оскільки ця держава не є конкурентоспроможною на ринку туристично-готельних послуг серед країн ЄС [13]. Серед основних проблем функціонування сучасного туристичного комплексу Болгарії, на нашу думку, слід вказати його слабку й часто бюрократизовану законодавчу базу, що обмежує іноземну інвестиційну діяльність; недостатню управлінську політику держави у сфері раціонального використання туристичних ресурсів, включаючи релігійно-паломницькі, а також непродуктивні фінансово-управлінські заходи щодо розподілу отриманих коштів від туризму та можливостей їх спрямування на подальший розвиток туристичної інфраструктури й налагодження туристичного сервісу; слабку кадрову підготовку місцевих туристичних фірм та нестачу кваліфікованих гідів-перекладачів із знаннями специфіки щодо організації паломницьких турів і володінням англійською мовою; недостатню рекламно- інформаційну діяльність у галузі туристичного обслуговування населення та низьку конкурентоспроможність рекламно-туристичної продукції на міжнародному туристичному рівні; недостатню розвиненість інфраструктурно-готельного комплексу для обслуговування іноземних туристів; катастрофічний стан місцевих доріг та збої в роботі пасажирського транспорту з обслуговування пасажирів; важкодоступність до віддалених від Столичного та Приморського регіонів релігійно-паломницьких центрів тощо [10].

Проте релігійно-паломницький туризм має тут хороші перспективи, так як основний контингент паломників із сусідніх православних країн є невибагливим щодо отримання комфортабельних туристичних та додаткових обслуговуючих послуг. Окрім того, за висновками експертів, вартість паломницьких турів у Болгарію становить у середньому 350 євро, що може мати значний попит на такий вид туристичного обслуговування у багатьох християнських країнах світу з перехідною економікою [15]. Сприяє розвитку міжнародного паломницького туризму також і те, що ця держава має безвізовий режим із багатьма країнами Європи.

Висновки та перспективи подальших досліджень

Таким чином, Болгарія має добрі перспективи для розвитку релігійно-паломницького туризму. Керівництво країни докладає значних зусиль, щоб доходи від туризму не були сезонними. Цьому повинні сприяти культурний, гастрономічний, виставковий та паломницький туризм, що потребує подальшого наукового узагальнення.

Джерела та література

1. Божинова М. Экономический потенциал Болгарии. Путеводитель инвестора / М. Божинова, П. Пейковска, К. Жекова. - М. : Центр пром. Республики Болгария в Москве, 2008. - 160 с.

2. Бойкикева К. Болгарская православная церковь. Исторический очерк / К. Бойкикева. - София : Любомъдрие, 2005. - 540 с.

3. Информация о поместных Православных Церквях в цифрах и графиках

4. Информация о туризме в Болгарии

5. Николов А. Место и роль Болгарии в средневековой полемике православного Востока против католического Запада (на основе славянских переводных и оригинальных текстов ХІ-ХІУ вв.) / А. Николов // Материалы XVIII Ежегодной богословской конференции Православного СвятоТихоновского гуманитарного университета. - Т. 1. - М. : Изд-во Прав. Св.-Тихоновского гум. ун-та 2008. - С. 123-127.

6. Николова Бистра. Православните църкви през българското средновековие ІХ-Х^ в. / Бистра Николова. - София : Изд. БАН , 2002. - 320 с.

7. Офіційний сайт Болгарської Православної Церкви

8. Офіційний сайт Болгарського союзу туристів

9. Офіційний сайт Євростату

10. Патійчук В. О. Основні проблеми розвитку туристичного комплексу Болгарії / В. О. Патійчук,

11. О.В. Філон // Наук. вісн. Східноєвроп. нац. ун-ту ім. Лесі Українки. Серія : Географічні науки. - Луцьк : Вежа-Друк. - 2018. - № 3 (376). - С. 113-121.

12. Подорожі до Болгарії

13. Снегаров Ив. История на Охридската архиепископия / Ив Снегаров.

14. Сравнительные данные Болгарии

15. Съебев Тодор. Самостойна народностна църква в Средновековна България / Тодор Съебев. - София : Синодално издателство, 1987. - 210 с.

16. Ціни на відпочинок у Європі: Болгарія

References

1. Bozhynova M. Ekonomycheskyi potentsyal Bolharyy. Putevodytel ynvestora / M. Bozhynova, P. Peikovska, K. Zhekova. - M. : Tsentr prom. Respublyky Bolharyia v Moskve, 2008. - 160 s.

2. Boikykeva K. Bolharskaya pravoslavnaia tserkov. Ystorycheskyi ocherk / K. Boikykeva. - Sofyia : Liubomudrye, 2005. - 540 s.

3. Ynformatsyia o pomestnykh Pravoslavnykh Tserkviakh v tsyfrakh v hrafykakh

4. Ynformatsyia o turyzme v Bolharyi

5. Nykolov A. Mesto y rol Bolharyi v srednevekovoi polemyke pravoslavnoho Vostoka protyv katolycheskoho Zapada (na osnove slavianskykh perevodnykh y oryhynalnykh tekstov XI-XIV vv.) / A. Nykolov // Materyaly XVIII Ezhehodnoi bohoslovskoi konferentsyi Pravoslavnoho Sviato-Tykhonovskoho humanytarnoho unyversyteta. - T. 1. - M. : Yzd-vo Prav. Sv.-Tykhonovskoho hum. un-ta 2008. - S. 123-127.

6. Nykolova Bystra. Pravoslavnyte tserkvy prez belharskoto srednovekovye IX-XIV v. / Bystra Nykolova. - Sofy...