Розвиток винного туризму в Закарпатті

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Розвиток винного туризму в Закарпатті

Місце знаходження

Найбільше розвинені місця для організації винного туризму це райони:

1. Берегівський

- Дегустаційний підвал сім'ї Шош (с. Кідьош).

- Пивниця «Шюмегі» (с. Великі Береги).

- Винний підвал сім'ї Урсти (с. Бене).

- Будинок Вина «Берегвідек» музей вина, дегустаційні зали (м. Берегово).

Виноробний комплекс «Шато Чізай» (м. Берегове).

2. Мукачівський

Виноробня «Винний сад» (м. Мукачево).

Фермерське господарство «Терруар» (м. Мукачеве).

3. Ужгородський

- Винзавод «Леанка» (с. Среднее).

- Шардоне дегустаційний винний зал (м. Ужгород).

4. Виноградівський.

- Дегустаційний підвал Ференца Ракоці II (с. Шаланки).

- Дім вина Михайла Поличко (м. Виноградів).

Умови для розвитку виноградного господарства

Клімат.

В Закарпатті виноградарство та виноробство - провідні галузі сільського господарства. Цьому сприяють кліматичні та природні умови низинної та передгірної зон регіону.

Гори зумовлюють "мозаїчність" клімату. Гірський рельєф посилює континентальність повітря. В гірській частині області спостерігаються найнижчі середні температури січня (-8°... -6°С) і липня (+14°... +16°С)

Як стверджують винороби «Де помірний клімат, і виноград достигає довго - там і ароматика краща, тому «великі» вина роблять лише з винограду, вирощеного у помірному кліматі. З ранніх сортів зробити таке вино неможливо», - говорить власник виноградників.

Опади випадають переважно влітку (понад 60%), особливо у червні, а в горах - у липні. Влітку бувають зливи та грози.

Історія

Згідно стародавнім берегівськім літописам Закарпаття належить до старих районів виноградарства, які народжувались завдяки близькості північних кордонів Римської імперії, що проходили по Дунаю. В північних провінціях імперії римські легіонери повинні були садити виноград згідно наказу римського імператора Пробста (276-282 рр.).

Враховуючи сприятливі ґрунтово-кліматичні умови низинної зони, а також схили, що захищені з півночі горами, виноградарство в ХІІ-ХІІІ ст. стало активно розвиватися на всій території Середньодунайської низовини.

Історичним центром закарпатського виноробства можна вважати Чорну гору під Виноградовом, де з давніх-давен вирощують виноград. Саме про Севлюш, що в перекладі Виноградне, йде річ у першому документі, в якому конкретно згадується виноградарство на території Закарпаття.

В 1351 році чеський король Карл ІV завіз з Франції лози відомих під назвою “бургундських”, такі як Піно, Совіньйон, Шардоне, Мерло та Каберне, які незабаром набули широкого поширення. В цей період Берегівські та Мукачівські вина йдуть не тільки на задоволення потреб населення та місцевих феодалів, а й вивозяться в північніслов'янські землі та на королівський стіл.

Починаючи з першої половини XVI і до кінця XVII століття, коли Закарпаття відійшло до Османської імперії, виноградарство розвивалося під впливом старих виноградарських районів північного Причорномор'я. Були освоєні під виноградники майже всі південні схили вулканічних пагорбів від Токаю через Ужгород, Середнє, Мукачево, Берегово, Виноградово, де були побудовані тераси на Чорній горі, і далі до Хуста.

В ІІ-й половині XVIII століття, після Карловецького миру 1699 року, коли закінчилося майже двохсотлітнє турецьке панування, виноградарство Закарпаття досягло значного розвитку. Закарпатські вина (Мужіївські, Берегівські, Середнянські) за якістю не поступаються Токайським і Шопронським і експортуються у Прусію, Росію, Польщу, Англію, Голандію, Швецію.

На початку ХХ століття площа виноградних насаджень на Закарпатті складає близько 3000 га. З часом, в 20-30-ті роки, ця площа збільшилася до 4500 га. У роки другої світової війни сільське господарство краю було сильно зруйновано. На час возз'єднання Закарпаття з Радянською Україною залишилося близько 3,5 тис. Га На одному гектарі розміщувалося 7,2-7,5 тисяч кущів. Вже в 1953 році площі виноградників зросли до 5400 га, а в 1965 році вже становили 14500 га.

Після славнозвісної антиалкогольної кампанії другої половини 80-х років ХХ-го століття, площі виноградних насаджень скоротилися більше як на 10 тисяч гектарів і на даний час становлять лише 4809 га.

Основні підприємства

Промислові.

Cotnar. Це сучасний завод повного циклу виробництва, 200 га власних виноградників, завод первинного виноробства (на якому відбувається переробка винограду і виготовлення вин), завод вторинного виноробства (де готову продукцію розливають в пляшки), виносховища. Найбільш поширеними сортами винограду є Аліготе, Трамінер і Ркацетелі.

Шато «Чизай». Одним з провідних виробників вина в регіоні та однією з найвідоміших виноробень України є Виноробний комлекс «Шато Чізай». На виноградниках «Чизай» вирощують Рислінг Рейнський, Трамінер рожевий, Мерло, Каберне Совіньон і інші міжнародні сорти. Нещодавно тут відкрили Музей винороба Чиза - перший закарпатський музей виноробства та виноградарства. До шато часто приїжджають у винні тури та на дегустації.

Авторські.

Виноробня Карла Шоша. Приватний винний підвал знаходиться в селі Кідьош, в п'яти кілометрах від Берегово, у дворі господаря, де він проживає зі своєю сім'єю. Сім'я обслуговує 6 гектарів виноградників, на яких вирощується близько 60 столових і винних сортів винограду. Виноградники розташовані на південному схилі гори поруч селом.

Виноробня Nota Bene. Винороб Василь Надь виробляє вино з власного виноградника на 2 гектарах землі в с. Мужієво, в 7 км від міста Берегове і зберігає його в 400 літньому підвалі. Серія вин представлена наступними сортами винограду - Мюллер Тургау, Мускат Оттонель, Шардоне, Каберне, Мерло і ексклюзивні Чорний Доктор, Троянда Закарпаття.

Будинок вина “Гостинна садиба родини Михайла Поличко” розміщена на околиці міста Виноградів, Закарпатської області, на південно-західному схилі Чорної гори, лісовий масив якої є державним заповідником, а на низьких схилах ростуть сади і виноградники. На земельній ділянці садиби Михайла Поличко розташовується і плодоносить колекційний виноградник, в якому зібрано більше, ніж 250 сортів винограду столового і технічного призначення. винний тур маркетинговий

Проблеми що гальмують розвиток.

Основна доля у вирощуванні винограду та виробництві вина припадала на державні підприємства, які зараз знаходяться в жахливому стані, більшість з яких давно не ведуть виробничу діяльність. Виноградники заросли чагарниками, підприємства обростають боргами і подальша їх доля невизначена. Вкладати інвестиції в дані підприємства ніхто не бажає.

Для розвитку виноградарства та виноробства потрібно реформувати державні підприємства, на їх базі створити приватні підприємства залучивши їх до програми «Державна підтримка розвитку хмелярства, закладання молодих садів, виноградників та ягідників і нагляд за ними», встановити диференційовану оплату за ліцензію на первинне та вторинне виноробство в залежності від об'ємів виробництва.

Очікувані перспективи.

Можна стверджувати, що при активній інформаційній та фінансовій державній підтримці, винний туризм може набути широкої популярності серед українців. Важливим в розвитку винного туризму є те, що і великі і малі виноробні підприємства можуть ефективно використовувати винні тури для підвищення лояльності до своєї торгової марки, підвищення ефективності маркетингового комплексу, просування продукції власного виробництва на вітчизняному та міжнародному ринках, збільшення обсягів реалізації вина, що буде активно сприяти розвитку винограцтва та виноробства у регіоні.

Размещено на Allbest.ru