Особливості розвитку пізнавального туризму в місті Коломия

Размещено на http://www.allbest.ru/

Особливості розвитку пізнавального туризму в місті Коломия

Антоніна Нєвєнченко

Анотація

туризм музей писанка рекреаційний

Досліджено особливості туристичної привабливості одного з найдавніших міст Покутського краю - Коломиї. Особливу увагу акцентовано на факторах, які здійснюють позитивний вплив на розвиток туризму, а саме: в Коломиї є найбільший у світі музей народного мистецтва Гуцульщини та Покуття. Це єдиний український музей, занесений до Королівської енциклопедії Великобританії як музей світових шедеврів. Музей «Писанка» - єдиний такого типу музей в Україні й у світі, восьме диво України. Проведено комплексний аналіз історико-культурної спадщини та природно-рекреаційного потенціалу. Розглянуто стан розвитку туристичної інфраструктури за окремими елементами. Здійснено аналіз закладів ресторанного господарства, охарактеризовано заклади побутового обслуговування, дозвілля. Показано зв'язок туристичного розвитку та інформаційного забезпечення міста Коломиї. Виокремлені проблемні питання структурних елементів галузі туризму міста. Окреслено головні заходи щодо підвищення туристичної привабливості міста Коломиї.

Ключові слова: туризм, туристична привабливість, історико-культурна спадщина, музеї, пам'ятки історії, пам'ятки культури, писанка, фестивалі.

Аннотация

Невенченко Антонина. Особенности развития познавательного туризма в городе Коломыя. Исследованы особенности туристической привлекательности одного из древнейших городов Покутского края - Коломыи. Особое внимание акцентировано на факторах, которые оказывают позитивное влияние на развитие туризма, а именно: в Коломые есть самый большой в мире музей народного искусства Гуцульщины и Покутья. Это единственный украинский музей, внесенный в Королевскую энциклопедию Великобритании как музей мировых шедевров. Музей «Писанка» - единственный такого типа музей в Украине и в мире, восьмое чудо Украины. Проведен комплексный анализ историко-культурного наследия и природно-рекреационного потенциала. Рассмотрено состояние развития туристической инфраструктуры по отдельным элементам. Осуществлен анализ заведений ресторанного хозяйства, охарактеризованы учреждения бытового обслуживания, досуга. Показана связь туристического развития и информационного обеспечения горо да Коломыи. Выделены проблемные вопросы структурных элементов отрасли туризма города. Определены главные мероприятия по повышению туристической привлекательности города Коломыи.

Ключевые слова: туризм, туристическая привлекательность, историко-культурное наследие, музеи, памятники истории, памятники культуры, писанка, фестивали.

Abstract

Nevenchenko Antonina. Features of Development of Cognitive Tourism in the City of Kolomyia. The peculiarities of the tourist attraction of one of the oldest cities in the Pokut region - Kolomyia - have been investigated. Particular attention is paid to the factors that have a positive impact on tourism development, namely: in Kolomyya there is the largest museum of folk art of Hutsul and Pokuttya in the world. It is the only Ukrainian museum to be included in the Royal Encyclopedia of Great Britain as a museum of world masterpieces. The Pysanka Museum is the only such museum in Ukraine and in the world, the eighth wonder of Ukraine. A comprehensive analysis of the historical and cultural heritage and natural and recreational potential has been carried out. The state of development of tourist infrastructure by individual elements is considered. The analysis of restaurant facilities is carried out, the institutions of household service and leisure are characterized. The connection of tourist development and information support of the city of Kolomyia is shown. Problematic issues of structural elements of the city's tourism industry are highlighted. The main measures for enhancing the tourist attractiveness of the city of Kolomyya are outlined.

Key words: tourism, tourist attraction, historical and cultural heritage, museums, historical monuments, cultural monuments, Easter eggs, festivals.

Основна частина

Постановка наукової проблеми та її значення. В умовах гострої економічної кризи та військово-політичного конфлікту на сході нашої держави в останні роки туризм все більше почав відігравати важливу роль в історичному, духовному, економічному та політичному житті України. Він перетворився на головний соціокультурний феномен загального розвитку людства та засіб досягнення порозуміння у відносинах між різними культурами. У цьому контексті особливо вагомого значення набуває розвиток туризму, зокрема пізнавального туризму Покутського краю - важливої скарбниці архітектури нашої держави. Тому, даючи характеристику історико-культурній спадщині Покуття, не слід забувати й про визначні громадські споруди, якими багатий цей край. Слід також зазначити, що сьогодні, як і колись, визначні громадські споруди займають вагоме місце в історико-архітектурній спадщині. Вони є свідками різних епох. Тому дослідження й вивчення використання цих об'єктів у туризмі в найдавнішому місті над Прутом - Коломиї є досить актуальним питанням і важливим чинником для формування туристичного продукту місцевого значення та сприятиме популяризації міста й впливатиме на його розвиток.

Аналіз досліджень із цієї проблеми. Дослідження історичних, культурних та природних ресурсів території Українських Карпат, зокрема у межах Івано-Франківської області проводили В. Гетьман і Л. Бородавка. Значної уваги заслуговують праці О. Лесика, О. Стецюка, О. Іванова, які висвітлюють туристичний потенціал Західного регіону України. Дослідженню громадських споруд на території Покутського краю приділяли свою увагу П. Арсенич [1], Б. Гаврилів, М. Гаврилів [2], Г. Горбань [4], В. Грабовецький [5], А. Данилюк, В. Харитон, Р. Кірєєва. Проте розвиток культурно - пізнавального туризму в Івано-Франківській області й, зокрема в Коломиї, висвітлено недостатньо й потребує подальшого дослідження.

Постановка завдання. Метою дослідження є оцінка туристичної привабливості міста Коломиї Івано-Франківської області завдяки проведенню аналізу стану громадських споруд міста, рівня розвитку існуючої інфраструктури та використання в туристичній сфері міста.

Виклад основного матеріалу й обґрунтування отриманих результатів дослідження. Туристична діяльність в Україні сприяє розвитку тих територій, де наявні рекреаційні ресурси й немає перспектив розвитку промисловості, створюючи нові робочі місця, забезпечуючи зростання доходів населення, й, водночас - збереження історичної спадщини.

Коломия - центр Покуття й ворота в Гуцульщину. Перша письмова згадка про місто з такою назвою датована записом у Галицько-Волинському літописі за 1241р., хоча очевидно, що саме поселення існувало значно раніше. Місто належить до найдавніших галицьких міст. Місто розташоване на південному заході України, в південно-східній частині Івано-Франківської області, на лівому березу річки Прут (ліва притока ріки Дунай). Рельєф міста рівнинно-терасний, загальний похил поверхні на схід. Територія міста - 41,149 км² . Основна річка - Прут, у межах міста в неї впадають річки Пістинька, Коломийка, Радилівка, Чорний потік. Клімат міста характеризується сприятливими умовами протягом усіх сезонів [3].

Коломийська архітектура, як і українська загалом, подолала багато труднощів на шляху свого розвитку. В житті міста було кілька історичних періодів, кожен із яких мав свої особливості, що істотно впливали на творчу спрямованість архітектури. Архітектурна спадщина Коломиї багата й різноманітна. Творіння архітектури - це частина матеріального середовища, в якому живе й працює людина. Архітектурні споруди завжди мали вплив на умови праці та відпочинку людей. Залежно від соціально-політичних умов, рівня будівельної техніки, наявності будівельних матеріалів, природно-кліматичних факторів народні майстри зводили різноманітні за функціональним призначенням будівлі та споруди.

«Пам'ятки архітектури минулих епох, що дійшли до наших днів, - це живі свідки історії. Вони можуть багато розповісти про час їх створення, особливості життя й побуту людей, історичні події, відомих діячів, рівень розвитку культури в цілому» [8, с. 322]. Коломия сьогодні є важливим центром суспільного, культурного, освітнього життя Прикарпаття, столицею Покутського краю. Вона зберегла своєрідний архітектурний шарм європейського міста, розбудованого на межі ХІХ-ХХ ст. Коломийську розбудову проводили під контролем архітекторів -фахівців, із дотриманням відповідних норм і традицій. Як можна переконатися й зараз, це дуже посприяло створенню привабливої зовнішності міста. Тут збереглася неабияка кількість цінних зразків архітектури австрійського періоду. Багато будівель перебуває у гарному стані. Місто приємно вражає колоритними музеями, пам'ятками історії, культури та архітектури.

Серед вартих особливої уваги споруд із того часу - низка житлових будинків та офіційних установ із характерними балконами й ліпниною, залізничний вокзал (1866 р.), гімназія ім. Грушевського (1897 р.), Коломийська ратуша (1877 р.), одна з небагатьох споруд Галичини, яка й тепер виконує свої адміністративні функції: тут розміщені Коломийська міська рада та виконком. Найцікавішою цивільною спорудою Коломиї є збудований у 1895 р. будинок громадських організацій, де, зокрема, розташовувалося відоме на Галичині товариство «Сокіл» (1895 р.) [2; 4].

Культові споруди. У Коломиї чимала кількість храмів різних конфесій (понад 20) [1; 5]. Найстарішою й найціннішою архітектурною спорудою міста є Благовіщенська церква, яку ще називають Спаською. Побудована вона була ще у 1587 р. й вважається найстарішим дерев'яним храмом Галичини (рис. 1). Бароковий іконостас розписав у 1876 р. відомий український маляр Теофіл Копистинський. Храм надзвичайно маленький, тісний і приземкуватий, але ідеальний у плані пропорційності та гармонійності.

Рис. 1. Благовіщенська церква

Естетичністю відрізняється єдиний римо-католицький храм міста - костел святого Ігнатія Лойолли, зведений у 1775 р. у стилі бароко, який у 1830 р. частково згорів і був відреставрований у 1895 р. Костел єзуїтів (нині римо-католицький костел на вулиці І. Франка) відображений на рис. 2.

Рис 2. Римо-католицький костел

Церква Святого Йосафата (1775 р.), автором храму є знаменитий Бернард Меретин, який збудував чималу кількість шедеврів у Західній Україні (рис. 3). Храм звели у стилі бароко, прикрасивши його пишним архітектурним і скульптурним декором.

Кафедральний собор святого Архистратига Михаїла (1855-1871 рр.), також відомий як «Руська церква» (тобто українська, на відміну від польської), свого часу вважався одним із найбільших у Галичині. 1923 р. тут встановили чотири дзвони, виготовлені в Самборі. На лівій вежі можна побачити давній годинник австрійської фірми, який встановили тут понад 150 років тому. З під престолу цієї церкви витікає джерело, яке зветься Кляштор. Вода з джерела вважається цілющою (рис. 4).

Рис. 3. Церква Святого Йосафата Рис. 4. Собор св. Архістратига Михаїла

Справжній рай для поціновувачів віденського модерну - вулиця Театральна. Тут кожний будиночок - своєрідний шедевр. Вічовий майдан - одна з найкрасивіших площ міста. Інші громадські будівлі, які є пам'ятками архітектури в Коломиї: будинок культури XIX ст.; будинок гімназії (1875 р.); будинок ощадкаси (1892 р.); медична установа XIX ст.; понад 20 житлових будинків кінця XIX - початку XX ст. В місті функціонує три музеї: національний музей народного мистецтва Гуцульщини та Покуття ім. Й. Кобринського, музей «Писанка», музей історії міста.

Національний музей народного мистецтва Гуцульщини та Покуття ім. Й. Кобринського. На початку ХХ ст. головною національно-громадською установою коломиян -українців став Народний дім, зведений у 1902 р. З ініціативи Володимира Кобринського при Народному домі з 1926 р. почали створювати «Український народний музей ім. Йосафата Кобринського». Згодом він став справжньою національною скарбницею творів культури, мистецтва, історії Гуцульського та Покутського краю. Тепер Національний музей народного мистецтва Гуцульщини та Покуття ім. Й. Кобринського має понад 50 тисяч експонатів від періоду трипільської культури до сьогодення. У 18-ти залах представлені найрізноманітніші види народного мистецтва: предмети побуту, музичні інструменти, одяг, художні вироби з металу, дерева, шкіри [11].

Музей «Писанка». Про музей писанки відомо чимало - це унікальний у своєму роді музей, який став візитівкою міста. Історія єдиного у світі Музею писанкового розпису почалася 26 жовтня 1987 р., коли у приміщенні недіючої Благовіщенської церкви було відкрито першу виставку писанок. Нова сторінка історії музею продовжилась із побудови колоритної будівлі, яку спроектував архітектор Ігор Шуман. Урочисте відкриття музею відбулося 23 вересня 2000 р. під час 10-го Міжнародного гуцульського фестивалю. Нині тут є найбільша у світі колекція творів писанкового розпису - близько 12 тисяч писанок, представлених із більшості областей нашої держави, а також різних країн світу: Польщі, Чехії, Франції, Канади, США, Індії та ін. При музеї діє школа писанкарства. На його базі проводиться Всеукраїнський мистецький фестиваль «Писанка». Споруда у 2007 р. увійшла до першої десятки архітектурних чудес України (рис. 5). Щороку його відвідує більше сотні тисяч осіб [10, с. 26].

Рис. 5. Музей «Писанка»

Скарбниця Коломийського часу. Саме так називають «Музей історії міста Коломиї» його мешканці. Історико-краєзнавчий музей був створений у 1990 р. ініціативи коломийської громадськості. Розмістившись у будівлі колишньої повітової ради, з 1997 р. він став значним культурно-освітнім і мистецьким закладом міста. Нині в експозиційних залах, фондових і службових приміщеннях «живе коломийський час»: у фотографіях, документах, меморіальних, побутових та інших речах містян. У музеї представлено понад 23 тис. одиниць збереження, які відображають історію міста від першої літописної згадки до сьогодення. Коломийський музей, як «живий музейний організм сучасності», є важливим осередком зі збереження, вивчення та популяризації пам'яток історії та культури Прикарпаття [10, с. 21].

Парки. Справжніми ландшафтними комплексами для відпочинку містян і гостей міста є два парки: парк культури та відпочинку ім. Кирила Трильовського, площею 5,4 га. Розташований він у центральній частині Коломиї й є пам'яткою садово-паркового мистецтва місцевого значення. Парк було закладено на кошти місцевого магістрату у другій половині XIX ст. на місці природного змішаного лісу [10]. Другий парк знаходиться на околиці Коломиї, над Прутом. Парк було закладено у 1897 р., за ініціативою й на власні кошти, директором місцевої гімназії Ю. Скупнєвічем [9].

Фестивалі. До семи традиційних щорічних фестивалів (музичний, фольклорний, театральний, вуличних мистецтв, авто-мото-авіа фестиваль) у 2018 р. був започаткований ще один не менш цікавий «Колорит» - фестиваль, який покликаний популяризувати українську, зокрема коломийську вишиванку та майстрів, які її творять, які мають свій почерк, свої колекції. До Коломиї при їзджають різні музиканти, художники, міми. Коломия перероджується у фестивальне містечко. Саме тому міська рада запроваджує інноваційний підхід до проведення масових заходів [8].

За даними міської ради Коломиї, в місті функціонує 7 готелів, 9 садиб, 1 хостел як засоби тимчасового розміщення [6]. Основна їх частина розміщена в центральній частині міста. Інформацію про них можна знайти в Інтернеті. Після проведення дослідження динаміки цін на готельні послуги встановлено, що середня ціна на проживання в готелях міста в номерах класу «Стандарт», наприклад, у серпні 2019 р., порівняно з аналогічним місяцем 2018 р., зросла на 55 % і становила 420 грн за добу. На території міста функціонує понад 100 закладів ресторанного господарства. Провівши аналіз використання сучасних технологій обслуговування в закладах ресторанного господарства міста на предмет застосування ними сучасних технологій обслуговування, виявили, що підприємці, які відкрили протягом останніх двох років заклади харчування, обрали для розвитку свого бізнесу заклади з використанням новітніх технологій обслуговування (97 %). Це кав'ярня «Букініст» (2017 р.), антикафе «Генеза» (2018 р.). Концепція кав'ярні «Букініст» полягає в можливості не просто випити кави чи чаю, а й безкоштовно вибрати на свій смак та прочитати книгу. Антикафе «Генеза» - простір для спілкування й культурного розвитку, плата тут проводиться не за їжу чи напої, а за проведений час на різних культурно -мистецьких та розважальних платформах.

Отож, як бачимо з дослідження, в місті залишилося багато класичних ресторанів та створено багато закладів ресторанного господарства із сучасними технологіями та новими впровадженнями. Тому потрібно створювати такі заклади ресторанного господарства з допомогою сучасних технологій і таких концепцій, які будуть мати попит серед мешканців та гостей міста.

Туристичні послуги в місті Коломиї надаються 17 туристичними агенствами, одне з яких являється туроператором, здійснює організацію та забезпечує створення туристичного продукту, натомість турагенства провадять посередницьку діяльність із реалізації туристичного продукту туроператорів. Протягом 2019 р., за інформацією найбільш відвідуваних об'єктів міста, таких як Музей Писанкового розпису, Національний музей народного мистецтва Гуцульщини та Покуття ім. Й. Кобринського та Музей історії міста Коломиї, місто відвідало 141 760 осіб, з яких 8160 - іноземці із 39 країн світу.

З метою промоції міста, як туристичного осередку, створено відеоролики: «Коломийське Різдво» (https://www.youtube.com/watch); «Фестиваль вуличних мистецтв»; «Арт-візія» (https://www.youtube.com/watch); «Коломия єднає» (https://www.youtube.com/watch) [6].

Висновки та перспективи подальших досліджень. Отже, основними проблемами розвитку туристичної привабливості міста Коломиї є: недостатній рівень розвитку туристичної інфраструктури, зокрема транспортної (місць паркування, стоянок, зупинок туристичного транспорту) та рекреаційної (об'єктів та місць відпочинку, розваг, санітарно-гігієнічних вузлів); малоефективне методичне, інформаційне та технічне забезпечення екскурсійної діяльності (недостатня кількість туристичних маршрутів); недостатня промоційна кампанія щодо популяризації міста Коломиї; відсутність туристично-інформаційного центру; недостатній рівень забезпеченості номерного фонду готелів із наявністю конференц-залів, ресторанів із гуцульським інтер'єром, гуцульською кухнею та гуцульською музикою.

Джерела та література

1. Арсенич П. Пам'ятки історії та культури Івано-Франківщини / П. Арсенич, В. Любінець // Історико-культурна спадщина Прикарпаття : наук. зб. - Івано-Франківськ, 2006. - С. 354-377.

2. Гаврилів Б. Пам'ятки історії та культури Івано-Франківщини: історико-краєзнавче дослідження / Б. Гаврилів, М. Гаврилів. - Івано-Франківськ, 2001. - 96 с.

3. Геренчук К. І. Природа Івано-Франківської області / К. І. Геренчук. - Львів : Вища шк., 1973. - 155 с.

4. Горбань Г. Ратуші Прикарпаття у краєзнавчих виданнях / Г. Горбань // На варті доленосних літ : Матеріали наук.-практ. конф., присвяченої 100-річчю вежі Снятин. магістрату, 27 серп. 2009 р. - Снятин, 2009. - С. 109-115.

5. Грабовецький В. Історія Коломиї з найдавніших часів до початку XX ст. / В. Грабовецький. - Коломия : Вік, 1996. - Ч. 1. - 174 с.

6. Коломийська міська рада. Офіційний сайт [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://kolrada.gov.ua/

7. Нагірний В. Алеї, які пам'ятають Габсбургів, Стефаника, Коцюбинського, Мартовича ... / В. Нагірний // Вільний голос. - 2007. - 18 вересня.

8. Ничкало С. А. Виховний ресурс мистецтва архітектури / С. А. Ничкало // Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології. - 2013. - № 7. - С. 321-331.

9. Терлецький В. К. Ботанічні скарбниці Карпат / В. К. Терлецький, С. С. Фодор, Я. Д. Гладун. - Ужгород : Карпати, 1985. - 136 с.

10. Туристична асоціація Івано-Франківська. Путівник для гостей : Коломия. Місто-писанка (українська версія). - 2015. - 64 с.

11. Федорова Л. Д. Коломийський музей народного мистецтва Гуцульщини та Покуття імені отця Йосафата Кобринського / Л. Д. Федорова // Енциклопедія історії України. - К. : Наук. думка, 2007. - Т. 4. - С. 458-459.

References

1. Arsenych P. Pamiatky istorii ta kultury Ivano-Frankivshchyny / P. Arsenych, V. Liubinets // Istoryko- kulturna spadshchyna Prykarpattia : nauk. zb. - Ivano-Frankivsk, 2006. - S. 354-377.

2. Havryliv B. Pamiatky istorii ta kultury Ivano-Frankivshchyny: istoryko-kraieznavche doslidzhennia / B. Havryliv, M. Havryliv. - Ivano-Frankivsk, 2001. - 96 s.

3. Herenchuk K. I. Pryroda Ivano-Frankivskoi oblasti / K. I. Herenchuk. - Lviv : Vyshcha shk., 1973. - 155 s.

4. Horban H. Ratushi Prykarpattia u kraieznavchykh vydanniakh / H. Horban // Na varti dolenosnykh lit : Materialy nauk.-prakt. konf., prysviachenoi 100-richchiu vezhi Sniatyn. mahistratu, 27 serp. 2009 r. - Sniatyn, 2009. - S. 109-115.

5. Hrabovetskyi V. Istoriia Kolomyi z naidavnishykh chasiv do pochatku XX st. / V. Hrabovetskyi. - Kolomyia : Vik, 1996. - Ch. 1. - 174 s.

6. Kolomyiska miska rada. Ofitsiinyi sait [Elektronnyi resurs]. - Rezhym dostupu : http://kolrada.gov.ua/

7. Nahirnyi V. Alei, yaki pamiataiut Habsburhiv, Stefanyka, Kotsiubynskoho, Martovycha ... / V. Nahimyi // Vilnyi holos. - 2007. - 18 veresnia.

8. Nychkalo S. A. Vykhovnyi resurs mystetstva arkhitektury / S. A. Nychkalo // Pedahohichni nauky: teoriia, istoriia, innovatsiini tekhnolohii. - 2013. - № 7. - S. 321-331.

9. Terletskyi V. K. Botanichni skarbnytsi Karpat / V. K. Terletskyi, S. S. Fodor, Ya. D. Hladun. - Uzhhorod : Karpaty, 1985. - 136 s.

10. Turystychna asotsiatsiia Ivano-Frankivska. Putivnyk dlia hostei : Kolomyia. Misto-pysanka (ukrainska versiia). - 2015. - 64 s.

11. Fedorova L. D. Kolomyiskyi muzei narodnoho mystetstva Hutsulshchyny ta Pokuttia imeni ottsia Yosafata Kobrynskoho / L. D. Fedorova // Entsyklopediia istorii Ukrainy. - K. : Nauk. dumka, 2007. - T. 4. - S. 458-459.

Размещено на Allbest.ru