Перспективні види туристично-рекреаційної діяльності у Волинській області
Поняття окремих напрямів туристично-рекреаційної діяльності з погляду їх видового складу та ресурсного забезпечення. Основні функції та значення туристично-рекреаційної діяльності для задоволення туристичних потреб населення досліджуваної території.
| Рубрика | Спорт и туризм |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 17.12.2020 |
| Размер файла | 585,4 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Перспективні види туристично-рекреаційної діяльності у Волинській області
Віктор Патійчук,
Софія Саванюк
Анотація
туристичний рекреаційний населення волинський
Розглянуто основні види туристично-рекреаційної діяльності у Волинській області. Узагальнено поняття окремих напрямів туристично-рекреаційної діяльності з погляду їх видового складу та ресурсного забезпечення. Розкрито основні функції та значення туристично-рекреаційної діяльності для задоволення туристичних потреб населення досліджуваної території та приїжджих туристів як внутрішніх, так і міжнародних. Запропоновано авторську схему групування перспективних видів туристично-рекреаційного обслуговування населення. Проаналізовано можливості використання культурно-історичних, сакрально-релігійних, виробничо-антропогенних та природних ресурсів перспективного значення для розвитку нових видів рекреаційно-туристичних обслуговування населення в краї. Акцентовано увагу на основних проблемах розвитку туристично-рекреаційного комплексу Волинського краю. Визначено основні перспективні райони та центри розвитку нових галузей туристичного комплексу Волинської області. Окреслено перспективи розвитку нових туристично-рекреаційних видів обслуговування на досліджуваній території.
Ключові слова: туризм, рекреація, фактори розвитку туризму, перспективні види туристично-рекреаційної діяльності, проблеми розвитку туризму, Волинська область.
Аннотация
Патийчук Виктор, Саванюк София. Перспективные виды туристско-рекреационной деятельности в Волынской области. Рассмотрены основные виды туристско-рекреационной деятельности в Волынской области. Обобщено понятие отдельных направлений туристско-рекреационной деятельности с точки зрения их видового состава и ресурсного обеспечения. Раскрыты основные функции и значение туристско - рекреационной деятельности для удовлетворения туристических потребностей населения исследуемой территории и приезжих туристов как внутренних, так и международных. Предложена авторская схем а группировки перспективных видов туристско-рекреационного обслуживания населения. Проанализированы возможности использования культурно-исторических, сакрально-религиозных, производственноантропогенных и природных ресурсов перспективного значения для развития новых видов рекреационнотуристических обслуживания населения в крае. Акцентировано внимание на основных проблемах развития туристско-рекреационного комплекса Волынского края. Определены основные перспективные районы и центры развития новых отраслей туристического комплекса Волынской области. Определены перспективы развития новых туристско-рекреационных видов обслуживания на исследуемой территории.
Ключевые слова: туризм, рекреация, факторы развития туризма, перспективные виды туристско - рекреационной деятельности, проблемы развития туризма, Волынская область.
Abstract
Patiychuk Viktor, Savanyuk Sofia. Promising Types of Tourist and Recreational Activities in the Volyn Region. The basic types of tourist and recreational activity inVolyn region are considered. The concept of separate directions of tourist and recreational activity in terms of their type and resource provision is generalized. The basic functions and importance of tourist and recreational activities for meeting the tourist needs of the population of t he studied territory and the visiting tourists both domestic and international are revealed. The author's scheme of grouping of perspective types of tourist and recreational services of the population is offered. Possibilities of using of cultural- historical, sacral-religious, industrial-anthropogenic and natural resources of promising importance for the development of new types of recreational-tourist services of the population in the region are analyzed. Attention is focused on the main problems of development of tourist and recreational complex of Volyn region. The main promising areas and centers of development of new branches of the tourist complex of the Volyn region have been identified. Prospects for development of new tourist and recreational services in the studied territory are outlined.
Key words: tourism, recreation, factors of tourism development, perspective types of tourism and recreational activity, problems of tourism development, Volyn region.
Основна частина
Постановка наукової проблеми та її значення. Туристично-рекреаційна діяльність будь-якого територіального рівня організації повинна забезпечувати населення потребами в туристичних та відпочинкових послугах, а також бути вагомим чинником розвитку конкретної території в економічному сенсі, оскільки туризм та рекреація є вагомим складником господарського простору різних просторових рівнів, уключаючи обласний. Окрім того, туристична діяльність регіонів на сучасному етапі розвитку економіки країн дає значні прибутки від міжнародного туризму, що потрібно враховувати органам місцевого самоврядування та регіонального рівня, а особливо прикордонним. Такою територією є Волинська область, яка має зручне транспортно-географічне розташування та межує з двома європейськими державами - Польщею та Білоруссю й має значні перспективи для розвитку рекреації та туризму. На її території сконцентрована значна кількість рекреаційно -туристичних ресурсів, на основі яких можна розвивати нові перспективні напрями туристичної діяльності, що маже давати краю значні фінансові надходження, включаючи іноземний туризм.
Аналіз досліджень із цієї проблеми. Науковими питаннями розвитку туристично-рекреаційної діяльності Волинської області в сучасних умовах її господарчо-економічного розвитку займалися багато фахівців як природничого, так й економічного та соціального плану. Зокрема наявні праці волинських науковців, які оцінювали рівень розвитку туристично -рекреаційної сфери Волині та окремих її територіальних частин, а також екологічний стан області, враховуючи його придатність для рекреації та туризму. Серед останніх слід вказати публікації таких науковців, як Н. Павліха, Н. Коцан, А. Цьось, Л. Черчик, Н. Коленда, М. Мельнійчук, З. Герасимчук, В. Фесюк, Л. Ільїн, О. Ільїна, Р. Мазурець, Н. Ковальчук, В. Войтович, А. Іванова та ін. Проте цілісної наукової картини щодо можливостей розвитку нових перспективних галузей туристично -рекреаційної діяльності у Волинській області поки що не існує.
Мета статті - проаналізувати ресурсну базу для розвитку нових перспективних галузей туристично-рекреаційної діяльності у Волинській області. Головні завдання статті - дослідити можливості реалізації нових перспективних видів туристично-рекреаційної діяльності на Волині.
Виклад основного матеріалу та обґрунтування отриманих результатів дослідження. Волинська область спеціалізується на рекреаційно -відпочинковому, лісоозерному, бальнеологічно - лікувальному та культурно-пізнавальному туризмі. Адже вона має для цього сприятливі рекреаційні та туристичні ресурси й передумови. За висновками фахівців, параметри кліматичних умов Волині є оптимальними для розвитку всіх основних видів рекреаційної діяльності у зимові та літні місяці [10]. На її території знаходиться 267 озер, через її територію протікає 137 річок, загальна протяжність яких становить понад 3000 км, наявно 930 штучних водойм - ставків, копанок, а також в експлуатації перебуває 9 великих водосховищ. Переважна більшість водних об'єктів Волині мають сприятливі характеристики для використання їх у рекреаційній діяльності, проте лише 35% водойм регулярно використовується для відпочинку, насамперед - стихійного [1]. На Волині є також мінералізовані джерела, як наприклад, у с. Павлівка Іваничівського району («Йоданка Павлівська»), поблизу м. Ковель (хлоридно-натрієво-йодо-бромна вода). В області нараховується 43 водопункти лікувальних мінеральних вод [9]. Таким чином, Волинська область володіє значним потенціалом мінеральних вод, що дає змогу у перспективі розвивати санаторно-курортне лікування захворювань серцево-судинної системи, опорно-рухової системи, гіпертонії, периферійної нервової системи, шлункових та інших хвороб. Наш край має значні ресурси лікувальних торфових грязей (33 родовища), які містять мінеральні солі та органічні кислоти, що можуть застосовуватися для лікування ортопедичних, неврологічних та дерматичних захворювань. Сапропелі (донний мул) волинських озер не поступаються мінеральним грязям і торфу за своїми лікувальними можливостями й можуть використовуватися для лікування неврологічних, ортопедичних, серцево - судинних, шкіряних захворювань, а також проти опіків шкіри, хвороб суглобів і ревм атизму. Волинська область багата на соснові та змішані ліси, загальна площа яких становить 689,8 тис. га (31,7% території області), третина яких активно використовується в рекреаційній діяльності [2].
В області станом на 01.01.2020 р. під охороною держави перебувало 393 об'єкти природно- заповідного фонду площею понад 245,5 тис. га, з них 23 загальнодержавного значення (природний заповідник «Черемський» (2975,7 га); 3 національні природні парки - «Шацький» на площі 48 977 га), «Прип'ять-Стохід» (39 315,5 га) та «Цуманська пуща» (33 475,34 га); 15 заказників; чотири пам'ятки природи; три парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва; один ботанічний сад). 362 природоохоронних об'єкти мають статус місцевого значення, серед яких 207 - заказників, 121 - пам'ятка природи, 8 - парків-пам'яток садово-паркового мистецтва та 29 заповідних урочищ [10]. Усі вони тією чи іншою мірою залучені в туристично-рекреаційну діяльність області. На території волинських природних національних парків виділено зони стаціонарної та регульованої рекреації. Так, на території області створено 90 зон тривалого відпочинку загальною площею 259,44 га, 138 - короткочасного відпочинку площею 1776,04 га [2]. Мережа санаторно-курортних і відпочинкових закладів області нараховує понад 70 установ. Найбільш відомими бальнеологічно-відпочинковими закладами Волинської області є пансіонат «Шацькі озера», який розташований на березі найглибшого в Україні мальовничого озера Світязь. Санаторій «Лісова пісня» розміщується серед соснового лісу на березі озера Пісочне, у воді якого є лікувальне срібло та гліцерин. Санаторій «Пролісок» знаходиться в лісовому масиві поблизу с. Грем'яче Ківерцівського району, поблизу якого є джерело мінеральної води. Проте більшість лікувально-санаторних закладів області були побудовані ще у 60-70 роки минулого століття й потребують своєї модернізації, значної реконструкції та великих капіталовкладень. Найбільший лікувально-рекреаційний потенціал у Волинській області, на думку науковців, мають Шацький, Ратнівський, Ківерцівський, Ковельський, Любомльський, Турійський та Старовижівський райони [8].
Культурно-пізнавальний туризм на теренах області розвивається здавна, адже наша область є древньою історичною територією, яка була населена ще в часи неоліту, а також тут відбувалися значні історичні події пізніших часів - численні війни, княжі міжусобиці, поневолення її населення іншими державами, розвиток писемності, культури та мистецтва під впливом багатьох цивілізаційних процесів, що обґрунтовується її транзитним географічним положенням. Тому на території області знаходиться багато культурно-історичних пам'яток, що викликають значний туристичний інтерес. Серед останніх слід згадати Успенський Мстиславів собор (1160 р.) і Василівську церкву-ротонду та оборонні вали (ХІІІ-ХІУ ст.) у м. Володимирі-Волинському; Замок Любарта (ХІІІ-ХІУ ст.), Покровську (ХІІІ-ХІУ ст.) і Хрестовоздвиженську церкви (1619 р.), монастирі єзуїтів (1539-1610 рр.) і тринітаріїв (1729 р.), Троїцький собор (1752-1755 рр.) у м. Луцьку; Георгіївську церкву (1264 р.) в м. Любомлі; замок і Луцьку браму (1630 р.) у смт Олиці; музей-заповідник «Козацькі могили» (1651 р.) поблизу м. Берестечко та ін. [3]. Загалом на території області нараховується 1237 пам'яток культури, архітектури, історії та мистецтва, які є основою для розвитку культурно-пізнавального та інших видів туризму [12]. Окрім того, Волинь славиться своїми театрами - обласним музично-драматичним ім. Тараса Шевченка та обласним ляльковим театром, обласною філармонією, 673 клубами й будинками культури, 579 бібліотеками, 2 історико- культурними заповідниками (Луцький історико-культурний заповідник «Старе місто» та історико - культурний заповідник «Стародавній Володимир» у м. Володимирі Волинському). В області нараховується 29 державних та 67 громадський музеїв, із яких 15 - народних різного профілю (історичні, краєзнавчі, мистецькі, бойової слави тощо) [11]. На Волині щорічно проводяться культурно-мистецькі фестивалі «Різдвяна містерія», «Поліське літо з фольклором», «Оберіг», «На хвилях Світязя», виставки-продажі робіт майстрів народних промислів та ін., які притягують до себе не тільки гостей з інших куточків України, а й іноземців. Отже, на території Волинської області є значна кількість цікавих пізнавальних об'єктів історії, культури, мистецтва. Більшість із них є екскурсійними, які включені, або можуть бути включеними в програму туристичних маршрутів.
На кінець 2019 р. у сфері туризму та рекреації Волині працювало більше 100 суб'єктів госпо - дарювання. З метою рекреації та відпочинку Волинську область за 2019 р. відвідало більше 50 тис. осіб, яких 16,5% становлять іноземні гості (поляки, німці, італійці, білоруси, турки, канадці, американці, шведи, вірмени, латвійці та ін.) [10]. Іноземні туристи відвідували Волинську область переважно з культурно-пізнавальною метою.
Таким чином, Волинь - це край самобутнього народного мистецтва й славетної історико- культурної спадщини. Вона багата природними рекреаційними ресурсами - озерами, річками, лісами з унікальною флорою та фауною, лікувальними торф'яниками та джерельною мінеральною водою. На її території вдало розвивається мисливство та рибальство, а також є необхідні передумови для реорганізації лікувально-оздоровчого, культурно-пізнавального, спортивного, сільського, екологічного та інших видів туристично-рекреаційної діяльності. Окрім того, Волинська область має хороші перспективи для розвитку нових видів туристично-рекреаційного обслуговування населення, включаючи іноземних туристів, що може суттєво покращити її фінансово-економічний стан. На нашу думку, на Волині є базово-ресурсні умови для розвитку трьох груп перспективних туристично-рекреаційних видів діяльності - природного, антропогенного та культурно-духовного напряму (рис. 1).
Рис. 1. Основні перспективні напрями розвитку туристично-рекреаційної діяльності у Волинській області за групами чинників їх розвитку
На території Волинської області наявні передумови для перспективного розвитку усіх видів пізнавального туризму та відпочинкової рекреації, в основі яких лежить потреба населення в розширенні своїх попитів у знаннях із різних напрямів суспільної діяльності та оточуючого середовища, а також отримання задоволення від відпочинку в екологічно чистій місцевості (табл. 1).
Таблиця 1 Перспективні види розвитку туристично-рекреаційної діяльності у Волинській області та їх ресурси
|
№ з/ п |
НоВвиди туризму та рекреації |
Основні чинники та ресурси для їх розвитку |
Перспективні центри та райони розвитку |
Можливі шляхи вирішення |
|
|
1 |
Зелений або сільський |
Живописні сільські ландшафти області та сприятлива екологічна ситуація в краї, кінні маршрути та піші подорожі краєм |
Численні сільські садиби в районах області, а також їх краєвиди, сільські звичаї, побут та смачна екологічно чиста кухня |
Посилення рекламно-інформаційної роботи, сприяння зацікавлених осіб та структур у розвитку цього виду туризму |
|
|
2 |
Етнографічний |
Цікава та специфічна волинська (поліська) культура та обрядовість |
Етнографічний музей-скансенс у смт Рокині Луцького району, Волинський краєзнавчий музей у м. Луцьку, численні краєзнавчі етнографічні світлиці в містах і селах Волині, місця, де відбуваю - ться етнографічні дійства, фестивалі, забави тощо |
Посилення рекламно- інформаційної роботи, сприяння зацікавлених осіб та структур у розвитку цього виду туризму |
|
|
3 |
Ностальгійний |
Волинь є осередком історичних поселень багатьох етнічних спільнот, які проживали на її території - польської, чеської, німецької, єврейської, білоруської та інших меншин; наявність залишків господар - чих і житлових споруд, храмів, які належали їх етнічним осередкам, та поховання родичів тощо |
Місця колишніх поселень польських, чеських, німецьких, голландських та інших колоністів, наприклад, у Шацькому, Турійському, Ковельському, Рожищенському, Іваничівському, Г орохівському, Любомльському, Луцькому, Володимир-Волинському та інших районах, а для єврейської громади - міста Луцьк, Г орохів, Любомль, смт Головне |
Проведення комплексних науково-пошукових робіт та видання спеціалізованої поліграфічної та рекламно-туристичної продукції про наявність колишніх історико-етніч- них об'єктів етнічних меншин на території краю в минулому, розробка й прокладання нових спеціалізованих маршрутів, відновлення й розбудова спеціальної інфраструктури тощо |
|
|
4 |
Гастроно мічний |
Цікава та специфічна волинська (поліська) кухня, смачні та ідентичні регіональні страви, цікаві гастрономічні традиції та релігійно - обрядові події в краї |
Територія усієї області, а також місця, де почали відбуватися регулярні конкурси та гастрономічні фестивалі, як наприклад «Фестиваль сала» в м. Луцьку, щорічний «Фестиваль Світязьких пончиків» на оз. Світязь, регулярні волинські фестивалі вареників і дерунів, виставки виробів місцевих кулінарів до Паски та Рождества, виставка-продаж місцевого меду та продукції бджільництва тощо |
Посилення рекламно- інформаційної діяльності, покращення туристичної інфраструктури у місцях потенційних гастрономічних центрів краю, залучення аматорів та професіоналів до посилення розвитку туристично-гастрономічної діяльності в краї |
|
|
5 |
Релігійний |
Цікава тисячолітня історія християнства на території краю, численні старовинні храми та монастирі, відомі чудотворні ікони та цілющі джерела краю |
Численні храми та монастирі й духовні осередки в містах Луцьк, Володимир-Волинський, Ковель, Любомль, Горохів, Берестечко, селах Старий Чарторийськ, Мих- нівка, Тростянець, Зимне, Низки- ничі, Вербка, Мильці, Старосілля, Кисилин та ін., музей Волинської ікони в м. Луцьк тощо |
Налагодження належної рекламно-інформаційної роботи, підготовка спеціалізованих кадрів для підготовки спеціалізованих турів, сприяння приватних і державницьких структур у розвитку релігійно-паломницького туризму |
До цього виду туризму та рекреації слід віднести екологічний туризм. Для цього на Волині є цікава ендемічна заповідна флора та фауна, живописні специфічні поліські ландшафти та різноманітна екосистема, які в цілому суттєво не постраждали від аварії на ЧАЕС та повсякденної господарської діяльності населення тощо [9]. Насамперед, програми таких екотурів передбачають відвідування таких природоохоронних територій, як екологічні заповідники та заказники Волинської області - Шацький національний природний парк, Національний природний парк «Прип'ять- Стохід», Національний природний парк «Лісова пісня», Ківерцівський національний природний парк «Цуманська пуща», Черемський природний заповідник, урочище «Оконські джерела» тощо.
У поєднанні з екологічним на території області слід модернізувати та осучаснити й лікувально-оздоровчу туристично-рекреаційну діяльність, яка повинна використовувати наявний потенціал недавно розвіданих місцевих бальнеологічних ресурсів - мінеральних вод, грязей (глини, торфу та сапропелю), збагачених озерних вод органогенними сполуками, включаючи гліцерин та жирні кислоти [7]. Крім бальнеологічного та грязелікування на Волині можна розвивати в перспективі й кліматолікування, яке має хорошу основу з використанням киснево-чистого повітря соснових лісів тощо. Має значний потенціал розвитку на теренах області й спортивний туризм, в основі якого лежать потреби населення не тільки в активному способі займатися будь -яким видом спорту, а й пасивно-споглядацька форма відпочинку, як наприклад, відвідування спортивних змагань, ігор, футбольних матчів, які регулярно відбуваються в м. Луцьку та інших містах краю тощо. Для цього на території області є численні місцеві стадіони, палаци спорту, відкриті спортивні майданчики, спортивні школи, плавальні басейни та інші спортивно -туристичні інфраструктурі ресурси.
Важливе значення й перспективний розвиток у поєднанні з попередніми видами туристично - рекреаційного обслуговування має й сільський туризм із відвідуванням численних сільських садиб у районах Волинської області, коли відпочивальники цікавляться місцевими сільськими звичаями, побутом і смачною екологічною кухнею. На початку 2000 -х років сільський, або зелений туризм набув певної практики на Волині, хоча він так не прижився, як на Закарпатті, чи у Львівській та Івано-Франківській та Чернівецьких областях [8]. Проте він має хороші перспективи розвитку у поєднанні з етнографічним туризмом, адже Волинь має цікаву та специфічну волинсько -поліську культуру та обрядовість, а також специфічні гастрономічні традиції. На території нашої області є перспективи створення багатьох туристично-етнографічних територій та спеціалізованих закладів, як наприклад, етнографічний музей-скансенс у смт Рокині Луцького району, численні краєзнавчі етнографічні світлиці в містах і селах Волині, місця, де відбуваються етнографічні дійства, фестивалі, народні забави тощо.
Видовищний або подієвий туризм також має хороші перспективи для розвитку в області, адже він базується на масовому відвіданні різноманітних етнічно-культурних та культурно-мистецьких й спортивно-масових заходів тощо. Інколи цей вид туризму називають ще культурним. До нього відносять також подорожі в різні місця краю для ознайомлення з різноманітними місцевими етнічно - культурними, культурно-мистецькими та спортивно-масовими заходами, що становлять культурно- пізнавальний та спортивно-азартний інтерес. Головна мета видовищного туризму полягає в створенні умов та наданні видовищно-емоційних послуг, які часто мають культурно-масовий характер і супроводжуються театральними дійствами, а також виражаються в таких формах проведення колективного дозвілля, як різноманітні виставки, ярмарки, карнавали, фестивалі, масові обрядодійства, спортивні поєдинки та змагання, футбольні матчі тощо. Для цього на Волині щорічно проводяться мистецькі фестивалі «Різдвяна містерія», «Поліське літо з фольклором», «Оберіг», «На хвилях Світязя», літературні читання «Лесині обереги», виставки-продажі робіт майстрів народних промислів, спортивно-патріотичні заходи, як фестиваль «Бандерштат» та інші культурно-мистецькі заходи.
Можна також на території Волинської області масово розвивати пригодницький туризм, який є своєрідним видом відпочинку й забезпечує не тільки перебування рекреантів у привабливому для них місці, а й заняття незвичайним видами активної відпочинкової діяльності (пошуки скарбів, чи міфічної квітки папороті; дослідницькі експедиції до місць нересту риб чи ловлі волинської чудо - риби вугра; сафарі-тури - «царське» полювання, риболовля, ловля метеликів, пошуки загадкових аномальних місць тощо). Значні лісові площі Волинської області у поліській зоні та численні озера та річки краю є досить перспективними для проведення мисливства, рибальства та збиральництва грибів та ягід й є основою для розвитку самостійного мисливського, рибальського, грибного та ягідного туризму.
Цікавим і перспективним, на наш науковий погляд, для певних категорій відпочивальників є також екстремальний вид туризму, який можна розвивати на Волині, завдяки наявності на її території закинутих штольнь вугільних шахт у м. Нововолинську, а також численних підземель замків (наприклад, Луцького, Олицького), древніх городищ, панських і монастирських підвалів і крипт (підземелля Луцького костьолу св. Петра і Павла) тощо. На території області є багато глибоких озер і річок із незвичайними підводними мешканцями (бобрами, видрами, ендемічними рибами та земноводними), водоплавними птахами, які є перспективними для розвитку прісноводного дайвінгу. Екстремальними можуть бути й подорожі на байдарках і каное волинськими річками, а також польоти на дельтапланах та повітряних шарах над заповідними територіями краю, подорожі у заповідні пущі тощо. Оскільки цей вид туристично-рекреаційної діяльності пов'язаний із певними безпековими ризиками, тому для забезпечення безпеки проведення таких турів необхідні спеціально підготовлені й висококваліфіковані інструктори та гіди.
Гастрономічний туризм має хороші перспективи розвитку на теренах області. Адже він являє собою відвідання різних територій із метою ознайомлення з місцевими кулінарними традиціями та особливостями національної або регіональної кухні. Головна привабливість таких турів полягає в дегустації саме тих страв, які ніде в світі більше не зустрічаються, тобто вони є місцевими (свого роду ендемічними) й визначають самобутність й неповторність у приготуванні страв конкретної території. Гастрономічний туризм має ряд позитивних особливостей у своєму розвитку, наприклад, він є головним мотивом для звершення гастрономічної подорожі й одночасно є обов'язковим елементом будь-якого туру; він сприяє також популяризації конкретної місцевості, сприяє розвитку національної кухні, а також стимулює виробництво традиційних продовольчих товарів та активізує в цілому діяльність ресторанно-готельного бізнесу та різноманітних закладів громадського харчування цієї території; він не має сезонних залежностей, тому може успішно функціонувати в будь -яку пору року; він порівняно мало потребує затрат і капіталовкладень для розвитку гастрономічно- туристичного бізнесу в країні; сприятливі умови для розвитку гастрономічного туризму мають усі територіальні одиниці будь-якої країни тощо [5]. Серед різновидів гастрономічних турів можна виділити: екскурсійні тури для гурманів - дегустаторів вишуканої та рідковживаної екзотичної їжі; ознайомлення з кулінарними традиціями відвідуваних країн тощо; спеціалізовані тури майстер -класи з приготування їжі; відвідування кулінарних та гастрономічних фестивалів, шоу, вистав тощо. Тому уся територія Волинської області є перспективним регіоном для розвитку гастрономічного туризму, а також ті місця, де почали відбуватися регулярні конкурси та гастрономічні фестивалі, як наприклад «Фестиваль сала» в м. Луцьку, щорічний «Фестиваль Світязьких пончиків» на оз. Світязь, регулярні волинські фестивалі вареників і дерунів, виставки виробів місцевих кулінарів до Паски та Рождества, виставка-продаж місцевого меду та продукції бджільництва на Спаса тощо. Цікавими та ендемічними стравами Волині є борщ із кропиви та лободи, запечений та копчений вугор, тушковане м'ясо їжаків та голубів, фаршировані бичачі сіменники, вареники та деруни з грибами й маком, налисники з рибою та грибами, овочеві салати з додаванням ягід лохини та журавлини, малосольні огірки з медом тощо.
Волинь є потужним потенційним регіоном для розвитку релігійно -паломницького туризму, який є сукупністю поїздок представників різних конфесій, насамперед, християнських, адже населення території області уже більше як тисячу років тому прийняло хрещення, з ціллю поклоніння святим місцям та з метою задоволення своїх пізнавально-культурних та духовних потреб. Релігійний туризм являє собою такий вид туристичної діяльності, що пов'язаний із наданням паломницьких послуг та відвідуванням сакральних об'єктів. У релігійному туризмі виділяють два основні види: власне паломництво та релігійний туризм екскурсійно-пізнавальної спрямованості [6]. Паломництво - це прагнення віруючих людей відвідати святі місця та задовольняти свої духовні потреби (помолитися та подякувати Богові за всі його благодіяння, зцілитися від душевних і фізичних недугів, помолитися за рідних і близьких, отримати духовні дари, проявити відданість вірі, знайти сенс життя тощо), інтерес до якого останнім часом особливо зростає. Культурно -пізнавальний туризм релігійної спрямованості має за мету ознайомитися зі специфікою діяльності культових споруд та їх історією й культурно-мистецькими цінностями. Основними релігійно -паломницькими об'єктами на території
Волинської області є численні храми та монастирі й духовні осередки в містах Луцьк, Володимир - Волинський, Ковель, Любомль, Горохів, Берестечко, селах Старий Чарторийськ, Михнівка, Тростянець, Зимне, Низкиничі, Вербка, Мильці, Старосілля, Кисилин та ін., музей Волинської ікони в м. Луцьку тощо [12].
Ностальгійний туризм заснований на потребі населення у відвідуванні місць колишнього історичного проживання їх родичів (пращурів). Волинь є осередком історичних поселень багатьох етнічних спільнот, які проживали на її території - польської, чеської, німецької, єврейської, білоруської та інших меншин. Тому наявність залишків господарчих і житлових споруд, храмів, які належали їх етнічним осередкам та поховання їх етнічних родичів є основою для ностальгійного та некротуризму. Останній передбачає відвідання давніх поховань етнічних меншин, серед яких слід указати такі некрооб'єкти, як, наприклад, козацькі могили поблизу м. Берестечко, княжі кургани поблизу м. Володимир-Волинський, могили дівчат-невільниць, які загинули від татаро-монголів та турків у Горохівському (наприклад, с. Текля, де в XVII ст. побудована каплиця), Іваничівському, Локачинському та інших районах області, крипти церковних підземель, де покояться видатні особи краю, держави або сусідніх держав, наприклад, крипта Мстиславового Успенського собору в м. Володимирі-Волинському, чернечі печери та поховання ченців у монастирі с. Зимне, поховання під Петро-Павлівським костелом у м. Луцьк, крипта Хрестовоздвиженської церкви м. Луцьк, де похований Данило Братковський та інші члени Луцького братства, єврейські, польські, чеські та німецькі поховання в Любомлі, Ковелі, Рожищах, Луцьку, Горохові та інших населених пунктах області [4]. По всій території області трапляються меморіали загиблим у війнах, братські могили воїнів та репресованих осіб різного історичного часу й різних національностей, наприклад у старому місті розміщується меморіал в'язням Луцької тюрми, яких страчено влітку 1941 р. більшовиками [6].
Наша область є місцем народження й перебування багатьох відомих особистостей і постатей (державних діячів, митців, поетів, письменників, композиторів та ін.), тому на її території доцільно розвивати меморіальний туризм із метою відвідання місць, які пов'язані з життям та перебуванням видатних осіб краю та їх похованнями. Серед таких місць Волині слід виділити с. Колодяжне Ковельського району - музей-садиба поетеси Лесі Українки; с. Затурці Локачинського району - музей садиба й могила відомого державного діяча В. Липинського; с. Низкиничі - музей та могила київського воєводи Адама Кисіля; с. Михнівка - залишки маєтку та могила воєводи Філона Яловецького; м. Устилуг - музей-садиба композитора Ігоря Стравінського та ін. Волинська область також славиться місцями бойових дій періоду Першої та Другої світових воєн, а також націон ально- визвольними рухами, як наприклад, козацькі війни XVI-XVП ст. проти окатоличення та ополячення українських (волинських) земель, які відбувалися на її території. До туристично -патріотичних дестинації області слід віднести музей партизанської слави в урочищі Лопатень Ківерцівського району, меморіальний комплекс «Слави» в Луцьку, меморіал закатованим жителям у с. Кортеліси Ратнівського району, пам'ятні місця УПА в урочищі Вовчак Турійського району, стоянка вояків УПА «Сонячна» поблизу с. Гараджа Луцького району та ін., залишки окопів та поховання воїнів операції «Брусиловський прорив», меморіали жертвам «Волинської різні» тощо.
На території Волинської області сконцентровані численні пам'ятки садово-паркового мистецтва та фортифікаційних об'єктів, наприклад, ботанічні сади, селекційні станції рослин, залишки панських садиб, сучасні парки-культури та відпочинку, оборонні вали та історичні споруди в м. Володимир-Волинському; замок Любарта, будинок архітектора в Луцьку; панські садиби та замки в смт Олиці; залишки садово-паркових комплексів минулих століть у містах Ковелі, Любомлі, Бересткчку та смт Лукові, с. Заборолі, а також цікаві сучасні садові ландшафти тощо, які можуть бути об'єктами цього виду туризму, вісім із яких узято під охорону держави.
В останні роки досить популярним видом туризму у країнах Європи є виробничий туризм - відвідування діючих або зупинених підприємств (виробництв) із метою ознайомлення з технологіями виробництва та дегустацією (купівлею) у разі можливості - готової продукції. Досить широко розвинутими є т. зв. винні та шоколадні тури, а також сирні, молочні, кондитерські, хлібопекарські, ювелірні, аптечні, парфумерні та інші тури. Наша область має також значний виробничий (промисловий) та сільськогосподарський потенціал для розвитку цього виду туризму. На її території сконцентровано багато діючих та покинутих промислових і сільськогосподарських підприємств, які можуть отримувати додаткові прибутки за рахунок такого виду туристичного обслуговування. Наприклад, певний позитивний досвід у проведенні таких пізнавальних екскурсій уже мають СКФ «Україна», ЗАТ «Модерн-Експо», ВО «Електротермометрія», рубероїдний завод, шовковий комбінат, музей-аптека та ін. підприємства й заклади в м. Луцьку; залізнична станція «Ковель», «Ковельсільмаш», комбікормовий завод у м. Ковелі; вугільні шахти, завод «СТО» в м. Нововолинську; фабрика «Луга» та птахофабрика в м. Володимирі -Волинському; завод «Рожище- ферммаш», фабрика «Вовнянка» в м. Рожище та ін. Проводять виробничі екскурсії й такі приватні підприємства й виробництва, як, наприклад, курятини «Пан-курчак», кетчупів та соусів «Торчин - продукт» у смт Торчин; виробництво ковбасних виробів «Забіяка» в с. Забороль Луцького району, екологічного сиру «В Ерика» с. Кроватка Рожищенського району; молочних та м'ясних продуктів «Шляхом традицій» у с. Кременець Рожищенського району та ін., що може мати подальші хороші перспективи.
Волинь є бурштинодобувним регіоном. На її території наявні родовища бурштину у багатьох районах області, де були знайдені рідкісні види бурштинових зразків, а також на її території працює багато обробних підприємств переважно приватного сектору, де були зроблені багато ювелірних та художньо-мистецьких виробів із бурштину. Тому цей вид діяльності може бути цікавим для туристів, уключаючи іноземних. Адже вони можуть ознайомитися з місцями видобування та переробки бурштину та виробів із нього й навіть замовити свій бурштиновий фотопортрет або когось із своїх близьких у місцевих художньо-ювелірних салонах тощо.
В основі транзитного туризму лежить потреба подорожуючих у перетині території однієї країни з метою відвідування іншої та в попутному їх ознайомленні з видатними туристичними об'єктами місцевості, яку вони проїжджають. Волинська область є прикордонною (межує з Польщею та Білоруссю) та транзитною територією, де проходять важливі транспортні шляхи до столичних і регіональних культурних центрів. Уздовж основних транспортних магістралей області розміщуються цікаві природні, історико-культурні, релігійні, гастрономічні та інші об'єкти, які можуть викликати пізнавальний інтерес у транзитних туристів. Тому всі туристичні дестинації області вздовж трас і пунктів перетину кордону - Ягодин-Любомль-Ковель-Київ; Устилуг-Володимир-Волинський- Луцьк-Київ; Доманове-Ратно-Ковель-Луцьк-Львів та інші є перспективними туристичними центрами для іноземних і внутрідержавних туристів.
Проте туристично-рекреаційні ресурси та об'єкти Волинської області використовуються далеко не на можливі потужності, чому перешкоджає низка важливих проблем комплексного характеру: статусно-правових, фінансово-економічних, природно-технологічних, господарсько-екологічних, інфраструктурно-технічних, безпекових, науково-інформаційних, кадрових, ментальних та ін. Недостатньою є також стан вивченості туристично-рекреаційних об'єктів із метою їх використання у подальшій економіко-господарчій діяльності, що потребує проведення комплексних досліджень щодо оцінки та можливих перспектив використання усіх туристично-рекреаційних ресурсів області із залученням фахівців із різних наукових галузей та потребує створення якісного інформаційного продукту про потенційні можливості розвитку туризму та рекреації на Волині. В області не вистачає професійних кадрів у галузі забезпечення туристично-рекреаційного відпочинку (інструкторів, гідів, рятівників та інших фахівців). В останні десятиріччя спостерігається падіння рівня екологічної культури вітчизняних відпочивальників щодо збереження культурних пам'яток і природи свого краю.
Для удосконалення туристично-рекреаційної ситуації у Волинській області та Україні загалом, на нашу думку, необхідне прийняття відповідних законів, які регулюють статусну приналежність усіх туристичних об'єктів. Необхідно також переглянути та змінити процедуру надання необхідних дозволів на проведення господарської, природоохоронної та туристично-рекреаційної діяльності із врахуванням потреб місцевих територіальних громад. У розробці бізнес-планів територіальних громад необхідно враховувати усі можливості щодо використання водних туристичних ресурсів у розвитку туризму та рекреації краю. Необхідним є також запровадження нових форм фінансування туристично-рекреаційного розвитку області, включаючи надходження іноземних інвестицій, які потрібно спрямовувати на створення рекреаційної інфраструктури, насамперед, перспективних видів її розвитку (табл. 1). Потребує удосконалення система охорони туристично-рекреаційних об'єктів області з можливістю створення відповідних служб місцевого значення щодо охорони та пам'яток культури та інших туристично-рекреаційних об'єктів. Управлінську увагу також потрібно спрямовувати на підготовку кваліфікованих кадрів із надання різноманітних туристично- рекреаційних послуг, уключаючи обслуговування іноземних відвідувачів зі знанням багатьох мов. Туроператорам та владним структурам необхідно створити новий якісний рекламно-інформаційний продукт про туристично-рекреаційну діяльність у Волинській області. Наявні рекламно- інформаційні буклети та вказівники з туристичними місцями та іншими закладами сфери послуг у м. Луцьку є, на нашу думку, вкрай недосконалими й недоречними у своєму застосуванні, порівняно з іноземною рекламно-туристичною продукцією. У межах області необхідно також проводити комплексні дослідження щодо оцінки розвитку нових видів туризму та перспектив використання туристично-рекреаційних ресурсів.
Висновки та перспективи подальших досліджень. Таким чином, Волинська область має хороші перспективи щодо розвитку та впровадження нових видів туристично-рекреаційної діяльності, виходячи з аналізу її ресурсної бази. Серед перспективних галузей туристично -рекреаційної діяльності на Волині слід вказати, такі як зелений (сільський), етнографічний та ностальгійний, гастрономічний, релігійний, некротуризм, подієвий або видовищний, спортивний, екстремальний (пригодницький), виробничий (промисловий), екологічний, мисливський або рибальський, грибний та ягідний, садово-парковий та фортифікаційний, бурштиновий, меморіальний, патріотичний і транзитний. Проте необхідно суттєво реформувати її законодавчо -правову основу та вжити важливих заходів щодо удосконалення системи надання власне туристично -рекреаційних послуг із урахуванням вимог часу та потреб населення, включаючи іноземних відвідувачів. Потребує значної реорганізації процес підготовки якісних та кваліфікованих туристично-рекреаційних кадрів на Волині зі знанням специфіки надання послуг у спеціальних видах туристично -рекреаційного обслуговування населення. Необхідним є також якісне знання й володіння іноземними мовами працівників у туристичних закладах області. Назріла актуальна потреба в будівництві нової інфраструктурної мережі закладів готельного господарства та системи харчування в багатьох районах і містах області, яка повинна орієнтуватися на різні соціальні категорії населення та відповідати основній меті туристичного обслуговування конкретного закладу. Обласним, районним та місцевим органам самоврядування необхідно більше уваги приділяти щодо збереження існуючих природних та культурно-історичних ресурсів та потенційних туристичних об'єктів на Волині, а також змінювати підходи у фінансуванні туристичної галузі, шукати нові стратегічні джерела надходження інвестицій для розвитку рекреації та туризму в краї, а також розв'язувати безпекові й санітарно-екологічні проблеми, як наприклад, сучасна загроза коронавірусу та інші неузгодження та виклики, які можуть виникати у процесі розвитку економіки, господарської та туристично-рекреаційної діяльності в області, що заслуговує на подальшу наукову увагу.
Джерела та література
1. Водойми Волині [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://sites.google.com/site/volinskijkraj253/ уо^ті-уоИпі
2. Екологічний паспорт. Волинська область. - Луцьк: Волин. обл. рада, 2018. - 139 с.
3. Патійчук В. О. Волинська область як потенційний регіон релігійно -паломницького туризму / В. О. Патійчук, Ю. С. Ломізова // Індустрія гостинності у країнах Європи: Матеріали IV міжнар. наук.-практ. конф. 29-31 березня 2012 р. - Сімферополь: Крим. ін-т бізнесу, 2012. - С. 88-92.
4. Патійчук В. О. Некротуризм як одна із форм українсько-польського гуманітарного співробітництва у сучасний період / В. О. Патійчук // Проблеми європейської інтеграції і транскордонного співробітництва: матеріали ІІ міжнар. наук.-практ. конф., Луцьк, 29-30 верес. 2005 р. - Луцьк: РВВ «Вежа» Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 2005. - С. 525-530.
5. Патійчук В. О. Особливості організації гастрономічних турів / В. О. Патійчук // Рекреаційно- туристичний потенціал регіонів України: сучасний стан, проблеми та перспективи розвитку: матеріали І Всеукр. наук.-практ. Інтернет-конференції (м. Луцьк, 30-31 березня 2017 р.). - Луцьк: Терен, 2017. - С. 26-34.
6. Патійчук Віктор. Особливості розвитку релігійно-паломницького туризму у Волинській області / Віктор Патійчук // Наук. вісн. Східноєвроп. нац. ун-ту ім. Лесі Українки. Серія: Географічні науки. -
2016. - № 14 (339). - С. 72-79.
7. Патійчук Віктор. Аналіз основних проблем використання водойм Волинської області у рекреаційній діяльності / Віктор Патійчук, Мирослава Забокрицька, Ірина Нетробчук, Софія Саванюк // Наук. вісн. Східноєвроп. нац. ун-ту ім. Лесі Українки. Серія: Географічні науки. - 2016. - № 9 (393). - С. 147-156.
8. Програма розвитку туризму та рекреації у Волинській області на 2016-2020 роки [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://voladm.gov.ua/article/strategiya-rozvitku-volinskoyi-oblasti-na-period- do-2020-roku1/
9. Регіональна доповідь про стан навколишнього природного середовища у Волинській області за 2016 р. / Упр. екології та природних ресурсів у Волин. обл. - Луцьк: УЕПР, 2016. - 168 с.
10. Розвиток туризму на Волині [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.experts.in.ua/ regions/detail.php?ID=4314
11. Статистичний щорічник «Волинь - 2017 р.». - Луцьк: Голов. упр. статистики у Волин. обл., 2018. - 50 с.
12. Храми: Волинська область [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://ua.igotoworld.com/ua/ poi_catalog/2910-543-temples-volyn-oblast.htm?page=2.
References
1. Vodoimy Volyni [Elektronnyi resurs]. - Rezhym dostupu: https://sites.google.com/site/volinskijkraj253/ vodojmi-volini
2. Ekolohichnyi pasport. Volynska oblast. - Lutsk: Volyn. obl. rada, 2018. - 139 s.
3. Patiichuk V. O. Volynska oblast yak potentsiinyi rehion relihiino-palomnytskoho turyzmu / V. O. Patiichuk, Yu. S. Lomizova // Industriia hostynnosti u krainakh Yevropy: Materialy IV mizhnar. nauk. -prakt. konf. 29-31 bereznia 2012 r. - Simferopol: Krym. in-t biznesu, 2012. - S. 88-92.
4. Patiichuk V. O. Nekroturyzm yak odna iz form ukrainsko-polskoho humanitarnoho spivrobitnytstva u suchasnyi period / V. O. Patiichuk // Problemy yevropeiskoi intehratsii i transkordonnoho spivrobitnytstva: materialy II mizhnar. nauk.-prakt. konf., Lutsk, 29-30 veres. 2005 r. - Lutsk: RVV «Vezha» Volyn. derzh. un-tu im. Lesi Ukrainky, 2005. - S. 525-530.
5. Patiichuk V. O. Osoblyvosti orhanizatsii hastronomichnykh turiv / V. O. Patiichuk // Rekreatsiino- turystychnyi potentsial rehioniv Ukrainy: suchasnyi stan, problemy ta perspektyvy rozvytku: materialy I Vseukr. nauk.-prakt. Internet-konferentsii (m. Lutsk, 30-31 bereznia 2017 r.). - Lutsk: Teren, 2017. - S. 26-34.
6. Patiichuk Viktor. Osoblyvosti rozvytku relihiino-palomnytskoho turyzmu u Volynskii oblasti / Viktor Patiichuk // Nauk. visn. Skhidnoievrop. nats. un-tu im. Lesi Ukrainky. Seriia: Heohrafichni nauky. - 2016. - № 14 (339). - S. 72-79.
7. Patiichuk Viktor. Analiz osnovnykh problem vykorystannia vodoim Volynskoi oblasti u rekreatsiinii diialnosti / Viktor Patiichuk, Myroslava Zabokrytska, Iryna Netrobchuk, Sofiia Savaniuk // Nauk. visn. Skhidnoievrop. nats. un-tu im. Lesi Ukrainky. Seriia: Heohrafichni nauky. - 2016. - № 9 (393). - S. 147-156.
8. Prohrama rozvytku turyzmu ta rekreatsii u Volynskii oblasti na 2016 -2020 roky [Elektronnyi resurs]. - Rezhym dostupu: https://voladm.gov.ua/article/strategiya-rozvitku-volinskoyi-oblasti-na-period-do-2020-roku1/
9. Rehionalna dopovid pro stan navkolyshnoho pryrodnoho seredovyshcha u Volynskii oblasti za 2016 r. / Upr. ekolohii ta pryrodnykh resursiv u Volyn. obl. - Lutsk: UEPR, 2016. - 168 s.
10. Rozvytok turyzmu na Volyni [Elektronnyi resurs]. - Rezhym dostupu: http://www.experts.in.ua/ regions/detail.php?ID=4314
11. Statystychnyi shchorichnyk «Volyn - 2017 r.». - Lutsk: Holov. upr. statystyky u Volyn. obl., 2018. - 50 s.
12. Khramy: Volynska oblast [Elektronnyi resurs]. - Rezhym dostupu: http://ua.igotoworld.com/ua/ poi_catalog/2910-543-temples-volyn-oblast.htm?page=2.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Передумови спеціалізації Закарпатської області в туризмі та рекреації. Основні проблеми розвитку галузі. Ліцензовані суб’єкти туристичної діяльності. Санаторно-курортний та готельний комплекс. Стан зайнятості у туристично-рекреаційній сфері регіону.
курсовая работа [528,5 K], добавлен 06.08.2013Теоретичні підходи щодо технології й організації подорожей на СПА-курортах. Характеристика визначних СПА-курортiв на міжнародному ринку. Дослідження туристично-рекреаційної галузі в діяльності підприємства "Rainbow Tours". Аналіз перспективних напрямів.
курсовая работа [626,2 K], добавлен 28.11.2012Сутність екстремального туризму як одного з форм туристично-рекреаційної діяльності, пов’язаної з ризиком. Перспективи розвитку альпінізму, скелелазіння, рафтингу та спелеотуризму. Основні проблеми, пов’язані з розвитком туризму в Карпатському регіоні.
курсовая работа [64,2 K], добавлен 19.05.2015Актуальні й потенційні види туризму в Сумській області. Найбільш перспективні види рекреаційної діяльності в області, пам’ятні місця. Дослідження загальної тенденції висвітлення матеріалів про туризм на Сумщині у місцевій та загальноукраїнській пресі.
дипломная работа [48,5 K], добавлен 21.04.2014Теоретико-методологічні основи дослідження рекреаційного господарства. Природні рекреаційні, історико-культурні та інфраструктурні ресурси Київської області. Основні види рекреаційної діяльності в області, проблеми і перспективи розвитку господарства.
курсовая работа [62,8 K], добавлен 16.08.2011Наукові підходи до вивчення туристично-рекреаційних ресурсів. Суспільно-географічна оцінка туристичних ресурсів Полтавської області. Видатні історико-культурні пам’ятки, природно-рекреаційні ресурси. Особливості розвитку рекреаційного комплексу.
курсовая работа [105,4 K], добавлен 29.12.2010Впровадження нових форм діяльності фірм туристичної сфери. Аналіз доцільності розширення асортименту та видів послуг підприємств. Особливість функціонально-видової зміни ринку туризму. Реалізація стратегії диверсифікації рекреаційної діяльності регіону.
статья [57,4 K], добавлен 31.08.2017Основні поняття про організацію турів. Туристично-рекреаційні ресурси України. Державне регулювання розвитку туризму в Україні. Організація туристичних послуг турфірмами та тур-агенствами: транспортне забезпечення, харчування та обслуговування в готелях.
курсовая работа [58,1 K], добавлен 21.01.2011Загальна характеристика Київської області. Особливості природно-рекреаційних і кліматичних ресурсів Київщини. Історико-культурний та туристично-екскурсійний потенціал краю. Сучасний стан та перспективи розвитку туризму на території досліджуваної області.
курсовая работа [51,1 K], добавлен 10.02.2011Структура стратегічного плану розвитку готельно-туристичних підприємств. Організаційна характеристика діяльності готельного комплексу "Міжгірський", аналіз процесу наповнення номерів. Планування фінансового стану готелю. Система управління охороною праці.
дипломная работа [93,7 K], добавлен 24.08.2014Основні поняття рекреаційної діяльності, її класифікація, типи та напрямки реалізації. Загальна характеристика рекреаційного комплексу Іспанії та види активного відпочинку в даній країні, найвизначніші центри, визначення проблем та перспектив розвитку.
курсовая работа [2,4 M], добавлен 06.10.2012Роль туристичного країнознавства для формування цілісної туристично-країнознавчої характеристики країни. Сутність економічних, соціальних та політичних умов, що мають значення для організації туристичної сфери. Підходи до формування "образу країни".
курсовая работа [70,1 K], добавлен 26.03.2015Археологічні пам’ятки та їх використання в туристичній діяльності як обє'ктів археологічного туризму. Використання пам'яток первісної археології у туристично-екскурсійній діяльності. Ресурсний потенціал для розвитку археологічного туризму в Україні.
реферат [22,2 K], добавлен 08.10.2007Аналіз природно-географічних, природно-антропогенних та культурно-історичних ресурсів країни. Дослідження сучасного стану туристичної інфраструктури. Загальні туристично-країнознавчі ресурси Аргентини, напрямки її подальшого розвитку та потенціал.
курсовая работа [65,9 K], добавлен 15.09.2014Природні умови та ресурси для розвитку туризму в Закарпатті. Основні туристичні потоки. Забезпеченість області місцями проживання для туристів. Основні пам'ятки природи Закарпатської області та її історико-культурні ресурси, туристично-рекреаційна сфера.
реферат [6,4 M], добавлен 16.11.2013Знайомство з класифікацією туристично-спортивних походів. Аналіз показників, що визначають категорію складності походу: категорія складності, вид. Нормативна тривалість походу як мінімальний час, необхідний для проходження маршруту підготовленою групою.
презентация [1,9 M], добавлен 06.05.2015Сутність рекреаційно-оздоровчої діяльності та значення туризму. Основні поняття туристичної діяльності. Етапи організації туристичного походу вихідного дня. Класифікація спортивних походів в залежності від технічної складності та території проведення.
контрольная работа [20,5 K], добавлен 23.02.2013Характеристика, туристично-рекреаційні ресурси, історико-культурний потенціал, культурно-історична і природна спадщина, стан туристичного бізнесу Японії, Китаю, Монголії, КНДР, Південної Кореї. Велика Китайська стіна, Імператорський палац, Храм Неба.
курсовая работа [55,4 K], добавлен 18.03.2012Ностальгічний туризм в Україні. Туристично-рекреаційний потенціал Дніпропетровської області. Характеристика змісту та особливостей програми обслуговування туристів на археологічному спеціалізованому турі. Авторський археологічний спеціалізований тур.
контрольная работа [26,1 K], добавлен 03.12.2010Характеристика типу та правового статусу туристичного агентства "Азимут". Принципи діяльності туристичних фірм. Загальна характеристика діяльності підприємства на ринку туристичних послуг. Якість туристичних послуг. Основні методи стимулювання збуту.
отчет по практике [53,6 K], добавлен 11.11.2012
