Главная Коллекция "Revolution" Спорт и туризм Психофізіологічний стан висококваліфікованих спортсменів з різним рівнем нейродинамічних функцій

Психофізіологічний стан висококваліфікованих спортсменів з різним рівнем нейродинамічних функцій

Психофізіологічний стан організму спортсмена складається з різних складових, основними з яких є нейродинамічні функції. Психічна відповідь спортсмена на емоційні навантаження в умовах значних м’язових навантажень. Реакція центральної нервової системи.

Рубрика Спорт и туризм
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 30.12.2020
Размер файла 166,9 K
рефераты на заказ со скидкой

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

ПСИХОФІЗІОЛОГІЧНИЙ СТАН ВИСОКОКВАЛІФІКОВАНИХ СПОРТСМЕНІВ З РІЗНИМ РІВНЕМ НЕЙРОДИНАМІЧНИХ ФУНКЦІЙ

Міщенко В.С., Коробейнікова Л.Г., Коробейніков Г.В.

Психофізіологічний стан організму спортсмена складається з різних складових, основним з яких є нейродинамічні функції. Даний факт пов'язаний з тим, психофізіологічний стан є інтегральним показником, який відображається з одного боку у психічній відповіді спортсмена на емоційні навантаження в умовах значних м 'язових навантажень, а з іншого - реакцію центральної нервової системи. Метою роботи було визначення психофізіологічного стану у спортсменів з різним рівнем функціональної рухливості нервових процесів. Методи. У дослідженні прийняли участь 27 висококваліфікованих борців, членів збірної команди України з греко-римської боротьби. Психофізіологічний стан оцінювали завдяки тестам: «Функціональна рухливість нервових процесів, «Витривалість», «Баланс нервових процесів», які входять до апаратно-програмного психодіагностичного комплексу «Мультипсихометр-05». Результати: Встановлено, що основним чинником індивідуально - типологічних властивостей, що обумовлює психофізіологічний стан організму у елітних спортсменів є функціональна рухливість нервових процесів. Високий рівень функціональної рухливості нервових процесів узгоджується із здатністю до швидкісної переробки зорової інформації, витривалістю нервової системи, якісним оволодінням руховими навиками. Зниження рівня функціональної рухливості нервових процесів пов 'язано із більш стабільною та точною структурою виконання рухових дій. Наукова новизна результатів дослідження. Група спортсменів високої кваліфікації відрізняються за рівнем функціональної рухливості нервових процесів, мають індивідуальні психофізіологічні особливості в прояві регуляції функціональної системи, відповідальної за спортивну діяльність, що дозволяє підвищити спортивні можливості за рахунок внутрішніх резервів організму.

Ключові слова: психофізіологічний стан, висококваліфіковані спортсмени, нейродинамічні функції

Постановка проблеми. Аналіз останніх досліджень і публікацій

спортсмен навантаження психофізіологічний нейродинамічний

Сучасний спорт високих досягнень спрямован на підвищення видовищності, що обумовлено зміною правил змагань у багатьох видах спорту, зокрема, у єдиноборствах. [18; 11; 5]. Дана обставина вимагає від спортсменів мобілізації функціональних резервів. Як наслідок, для отримання певного спортивного результату спортсменам необхідно вдосконалювати свої техніко-тактичні навики та оптимізувати стан соматичних та вісцеральних систем для досягнення високих спортивних результатів, що призводить до напруження механізмів регуляції фізіологічних функцій [18; 16].

Таким чином, в спорті вищих досягнень актуальним питанням є оптимізація та індивідуалізація системи спортивної підготовки за рахунок корекції фізіологічними процесами в організмі спортсмена. Функціональний стан організму спортсмена є інтегральним критерієм, що об'єднує різні складові, в тому числі, психофізіологічну компоненту [18]. В сучасній системі спортивного тренування одним з шляхів оптимізація функціонального стану організму та реалізації спортивних можливостей спортсмена є використання індивідуалізації підготовки та побудова індивідуального плану періодизації.

Психофізіологічний стан організму відображає не лише зміни на рівні нервової системи, але й функціонального стану в цілому. Дослідження психофізіологічного стану дозволяє швидко визначити індивідуально-типологічні особливості та їх реалізацію у відповідь на різний характер навантажень в процесі мікро, мезо та макроциклу і реалізувати весь спортивний потенціал спортсмена за рахунок внутрішніх резервів, без шкоди для здоров'я.

Разом із тим, необхідно враховувати той факт, що серед багатьох видів спортивної діяльності єдиноборства характеризуються наявністю протиборства між двома суперниками, що в свою чергу викликає максимальне напруження психоемоційної сфери людини [18, 9; 3; 15; 14; 11; 1; 6]. В даних видах спорту яскраво проявляються індивідуально-типологічні властивості вищої нервової діяльності людини, а їх реалізація відбувається в умовах дефіциту часу і наявного суперника з необхідністю приймати адекватні рішення та ефективно реалізувати їх в умовах змагальної діяльності [18; 22; 24; 8; 10; 11; 11].

В той же час, аналіз сучасних робіт свідчить про те, що таких досліджень у спортивній практиці не так багато, не дивлячись на всю їх важливість. Лише в поодиноких роботах увага зосереджується на з'ясуванні особливостей розвитку та формування психофізіологічних станів організму спортсменів в умовах тренувальної та змагальної діяльності з урахуванням провідних психофізіологічних функцій [18; 15,2; 3; 4]. Мета роботи - визначити психофізіологічний стан спортсменів з різними рівнями функціональної рухливості нервових процесів під час мезоциклу.

Матеріал та методи

Обстеження спортсменів національної збірної команди України з греко-римської боротьби проводились на базі навчально-спортивного центру «Конча-Заспа». В обстеженні прийняли участь 27 висококваліфікованих борців чоловічої статі (майстри спорту України, майстри спорту України міжнародного класу та заслужені майстри спорту України), віком 19-28 років, які мають стаж занять спортом від 8 років і більше.

Спортсмени були розподілені на 2 групи за показником функціональної рухливості нервових процесів: І група (16 спортсменів) - з низьким рівнем функціональної рухливості нервових процесів (410-530 мс), ІІ група (11 спортсменів) - з високим рівнем функціональної рухливості нервових процесів (230-350 мс). Дана класифікація отримана за результатами наших попередніх досліджень [17].

Кожен спортсмен перед початком дослідження заповнював анкету, згідно рекомендацій до етичних комітетів з питань біомедичних досліджень [7], письмово погодившись на проведення досліджень та використання результатів дослідження у наукових цілях.

Дослідження динаміки формування психофізіологічних станів у висококваліфікованих спортсменів, під час тренувальної діяльності в період макроциклу, проводилося протягом трьох навчально-тренувальних зборів (підготовчий, перехідний та передзмагальний мезоцикли), напередодні одного із головних змагань року - чемпіонату Європи.

Тренувальна діяльність в період макроциклу має різний характер [13].

Підготовчий мезоцикл (початок макроциклу) характеризувався виконанням значних, максимальних навантажень, які включали значну частку (80%) навантажень, що розвивали загальну і спеціальну підготовку та незначну частину техніко-тактичних навантажень (дивись рис. 1).

Перехідний мезоцикл (середина макроциклу) характеризувався зменшенням частки вправ загального та спеціального характеру та зростанням техніко-тактичних навантажень (дивись рис. 1), які розподілялись приблизно порівну.

Передзмагальний мезоцикл (кінець макроциклу) характеризувався вдосконаленням технічних та тактичних навичок у спортсменів та підготовкою до змагань (дивись рис. 1).

Для визначення нейродинамічних функцій нервової системи висококваліфікованих спортсменів було використано 3 тести: «Функціональна рухливість нервових процесів («ФРНП»), «Витривалість», «Баланс нервових процесів», які відображають основні властивості нервової системи. Усі тести є складовими апаратно-програмного психодіагностичного комплексу «Мультипсихометр-05» [21].

Рис. 1. Динаміка розподілу фізичного навантаження в умовах макроциклу в висококваліфікованих спортсменів членів національної збірної команди України з греко-римської боротьби

До отриманих результатів психофізіологічних показників, що відображають нейродинамічні функції спортсменів був застосований кластерний аналіз, що входить до програмного пакета St.at.Soft. БТАТКТІСА 10.0 для розподілу спортсменів на групи [17]. Таким чином, за отриманими результатами кластерного аналізу спортсменів було розподіллено на дві групи за показником «гранична швидкість переробки інформації», який відображає таку властивість нервової системи як функціональна рухливість нервових процесів.

В подальшому, використавши критерій Шапіро-Вілка для невеликих груп ми отримали непараметричний розподіл частини даних, визначали медіану (Ме), верхній та нижній квартилі [в.кв., н.кв.] [20]. Оскільки дані не відповідали нормальному розподілу, подальший аналіз відбувався за допомогою непараметричних критеріїв [20], для визначення відмінностей між групами та всередині груп застосовували критерії Манна-Вітні та Вілкоксона [23].

Результати та їх обговорення

Результати тесту «Функціональна рухливість нервових процесів» представлені в табл. 1. За даним тестом виявлено достовірні відмінності (р < 0,05) між І і ІІ групами спортсменів за показниками пропускної здатності і граничної швидкості переробки інформації в умовах адаптації до тренувальних навантажень в період макроциклу. Даний факт вказує на прискорену швидкість переробки зовнішньої інформації та еферентної реалізації дії у елітних спортсменів ІІ групи.

Таблиця 1

Значення показників тесту «Функціональна рухливість нервових процесів» серед спортсменів І і ІІ групи в динаміці макроциклу

Показники

1 група, n=16

2 група, n=11

медіана

н. кв.

в. кв.

медіана | н. кв.

в. кв.

підготовчий мезоцикл

Динамічність, %

68,79

65,18

80,06

79,07

70,53

85,72

Пропускна здатність, ум.од.

1,53

1,48

1,63

1,90*

1,73

2,08

Гранична швидкість переробки інформації, мс

455,00

410,00

470,00

320,00*

290,00

350,00

Імпульсивність- рефлективність, ум.од.

-0,05

-0,23

0,11

0,02

-0,19

0,17

перехідний мезоцикл

Динамічність, %

74,01

68,32

82,79

75,31

62,02

80,88

Пропускна здатність, ум.од.

1,82

1,70

1,94

2,06*

1,88

2,22

Гранична швидкість переробки інформації, мс

365,00

320,00

388,00

290,00*

260,00

290,00

Імпульсивність- рефлективність, ум.од.

0,05

-0,09

0,31

0,11

0,01

0,33

передзмагальний мезоцикл

Динамічність, %

71,62

65,77

80,01

79,50

72,96

87,36

Пропускна здатність, ум.од.

1,83

1,67

1,91

1,97*

1,81

2,10

Гранична швидкість переробки інформації, мс

335,00

320,00

410,00

290,00*

260,00

290,00

Імпульсивність- рефлективність, ум.од.

-0,03

-0,11

0,30

0,03

0,02

0,07

* - р < 0,05 - достовірні відмінності між І-ю та ІІ-ю групами

Динаміка показників пропускної здатності і граничної швидкості переробки інформації в період макроциклу, в обох групах спортсменів, має схожу тенденцію (див. табл. 1). У відповідь на зростання навантажень техніко-тактичного характеру (вдосконалення технічних та тактичних навичок у сутичці) спостерігається збільшення функціональної рухливості нервових процесів (зменшення показника граничної швидкості переробки інформації) та підвищується здатність до оброблення більшої кількості зорової інформації, яка надходить від зорових сенсорних систем (збільшення показника пропускної здатності).

Виявлено, що швидкість оволодіння навиком виконання нового завдання (показник динамічності) висока в усіх спортсменів високої кваліфікації (див. табл. 1). Натомість, прояв даної характеристики в групах спортсменів має деякі відмінності. З одного боку, тенденція до більшої швидкості оволодіння навиком виконання нового завдання притаманна спортсменам ІІ групи. З іншого боку - в спортсменів І групи зміна характеру навантажень (середина макроциклу, див. рис. 1) більш оптимально сприймається, ніж в спортсменів ІІ групи, що відображається не лише в збільшенні рухливості нервових процесів, але й в збільшенні швидкості оволодіння навиком виконання нового завдання та зберігається до кінця макроциклу.

Показник імпульсивність-рефлективність відображає домінуючу тенденцію до генерування всіх сенсорних реакцій (в тому числі спонтанних) на подразники в процесі виконання тесту. Показник рефлективності відображає імовірність виникнення, саме, значимих реакцій на зорові подразники [18]. Незважаючи на те, що за даною характеристикою достовірні відмінності не виявлено, її прояв в спортсменів обох груп має різний характер. Спортсмени І групи мають тенденцію до покращення якості реагування за рахунок здійснення більш обережних і точних дій, а спортсмени ІІ групи - до швидкого виконання спонтанних, швидких рухових реакцій за рахунок недостатньо обдуманих рішень.

Таким чином, реалізація спортивного потенціалу спортсменів різних груп відбувається по різному: І група реалізує свій спортивний потенціал завдяки вищій точності та якості виконання поставлених задач, ІІ група - за рахунок прояву високої функціональної рухливості нервових процесів.

В табл. 2 представлено результати балансу нервових процесів за тестом «Реакція на рухомий об'єкт» в динаміці макроциклу.

Таблиця 2

Результати балансу нервових процесів спортсменів за тестом «Реакція на рухомий об'єкт» серед спортсменів І і ІІ групи в період макроциклу

Показники

1 група, п=16

2 група, п=11

медіана

н. кв.

в. кв.

медіана

н. кв.

в. кв.

підготовчий мезоцикл

Точність, ум.од.

3,14

2,15

3,94

2,30

2,13

2,82

Стабільність, %

4,46

3,26

6,13

2,84*

2,28

2,92

Збудження, ум.од.

-0,05

-0,71

0,32

-0,28

-1,17

0,28

Тренд по збудженню, ум.од.

-9,11

-220,80

116,78

-150,90

-230,80

21,14

перехідний мезоцикл

Точність, ум.од.

3,00

2,45

3,77

2,06*

1,75

3,22

Стабільність, %

3,17

2,73

3,68

2,96

2,54

3,24

Збудження, ум.од.

-0,04

-3,01

0,41

-0,02

-0,38

1,20

Тренд по збудженню, ум.од.

-97,45

-193,05

46,71

6,64

-119,90

83,60

передзмагальний мезоцикл

Точність, ум.од.

2,66

1,84

3,05

2,83

2,26

4,43

Стабільність, %

3,65

2,64

4,40

3,30

2,53

4,12

Збудження, ум.од.

0,02

-0,28

0,17

0,00

-2,43

0,28

Тренд по збудженню, ум.од.

-8,70

-247,10

60,04

-28,06

-182,90

40,18

Примітка: * - р < 0,05 - достовірні відмінності між І-ю та ІІ-ю групами

Виявлено, що зміна характеру навантаження, в період тренувальної діяльності макроциклу, призводила до зменшення показнику збудження (середина макроциклу), а у подальшому - проявлялась тенденція до зрушення балансу нервових процесів у бік збудження нервової системи в передзмагальному періоді (кінець макроциклу).

На думку деяких авторів точність є одним з критеріїв ефективності рухів, що забезпечується здатністю м'язової системи відтворювати свої скорочення в заданому темпі [19]. Отримані результати виявили у спортсменів І групи тенденцію до кращих результатів (вищі абсолютні значення) за показниками точності виконання тестового завдання та стабільності, порівняно з ІІ групою (див. табл. 2).

Однак, зміна характеру навантаження у І групі призводить до зменшення точності виконання завдання та стабільності нервових процесів в виконанні поставленої задачі, особливо в середині макроциклу, проте ці зміни не є достовірними. У спортсменів ІІ групи адаптація до фізичних навантажень проявляється в зростанні рівня стабільності нервових процесів при виконанні тесту, хоча абсолютні значення даного показника менші, аніж в спортсменів І групи. В передзмагальний період (кінець макроциклу) в спортсменів ІІ групи виявлено тенденцію до підвищення точності виконання завдання (найвищі абсолютні значення показника в даній групі).

Результати тесту «Витривалість нервової системи» в динаміці тренувального макроциклу представлено в табл. 3.

Таблиця 3

Значення показників тесту «Витривалість нервової системи» у спортсменів І і ІІ групи в динаміці макроциклу

Показники

1 група, n=16

2 група, n=11

медіана

н. кв.

в. кв.

медіана

н. кв.

в. кв.

підготовчий мезоцикл

Витривалість, ум.од.

-1,92

-2,27

-1,00

-1,61

-2,43

-0,82

Частота торкань, ум.од.

6,02

5,42

6,36

5,74

5,63

6,07

Стабільність, %

12,32

8,86

15,97

13,13

9,79

14,06

Скважність, ум.од.

4,01

3,31

4,77

3,70

3,47

4,48

перехідний мезоцикл

Витривалість, ум.од.

-1,59

-2,20

-0,80

-1,38

-2,30

-0,48

Частота торкань, ум.од.

5,73

5,39

6,25

5,51

5,40

5,94

Стабільність, %

10,52

9,53

15,12

13,21

8,70

18,57

Скважність, ум.од.

3,87

3,05

4,90

4,13

3,67

4,67

передзмагальний мезоцикл

Витривалість, ум.од.

-1,94

-2,34

-0,94

-0,93

-1,80

-0,27

Частота торкань, ум.од.

5,70

5,43

5,96

6,02

5,52

6,50

Стабільність, %

9,65

8,19

11,43

13,00*

11,89

16,20

Скважність, ум.од.

3,92

3,48

4,95

3,52

2,80

4,77

Примітка: * - р < 0,05 - достовірні відмінності між І-ю та ІІ-ю групами

Достовірних відмінностей за даним тестом не виявлено. Даний факт може свідчити про високі компенсаторні механізми за рахунок яких спортсмени з різним рівнем функціональної рухливості нервових процесів здатні проявляти високі спортивні результати.

За показником витривалості нервової системи у спортсменів ІІ групи спостерігається тенденція до кращих значень (менше значення показника), аніж в І групи. В той же час, для ІІ групи характерним є покращення даного показника при зміні характеру навантажень, порівняно з І групою (див. табл. 3).

Показник стабільності, який характеризується рівнем варіативності, чим менший коефіцієнт варіації, тим вище стабільність в тесті. За даним показником, кращі результати спостерігається в спортсменів І групи (див. табл. 3). В динаміці навчально- тренувальних зборів (макроциклу) можна спостерігати покращення рівня стабільності нервових процесів в І групі, в той час як в ІІ групі таких змін не відбувається.

Високий показник скважності в обох групах свідчить про нераціональну організацію рухової активності в теппінг-тесті (див. табл. 3). Разом з тим, в кінці макроциклу спостерігається тенденція до зменшення нераціональної організації рухової активності в обох групах спортсменів.

Показник точності проявляє такі самі тенденції, що і в тесті «Реакція на рухомий об'єкт».

Таким чином, отримані результати свідчать про те, що спортсмени із низьким рівнем функціональної рухливості нервових процесів (І група) мають тенденцію до стабільності нервових процесів і здатні стабільно на певному рівні виконувати поставлене завдання, в той час як спортсмени з високим рівнем функціональної рухливості нервових процесів (ІІ група) мають прояв вищого рівня витривалості нервових процесів й здатні довше виконувати поставлене завдання.

Висновки і перспективи подальших досліджень

1. Встановлено, що основним чинником індивідуально-типологічних властивостей, що обумовлює психофізіологічний стан організму у елітних спортсменів є функціональна рухливість нервових процесів.

2. Високий рівень функціональної рухливості нервових процесів узгоджується із здатністю до швидкісної переробки зорової інформації, витривалістю нервової системи, якісним оволодінням руховими навиками.

3. Зниження рівня функціональної рухливості нервових процесів пов'язано із більш стабільною та точною структурою виконання рухових дій.

В подальшому нами планується впровадження наших результатів в процес підготовки висококваліфікованих спортсменів у тренувальний процес при підготовки до відповідальних змагань.

Література

1. De Pero, R. Stress related changes during TeamGym competition. / R. De Pero, G. Cibelli, C. Cortis, P. Sbriccoli, L. Capranica , M. F. Piacentini // J Sports Med Phys Fitness. - 2015. - V. 5 (3). - P. 179-184.

2. Carlson, N. Physiology of behavior. 7th ed / N. Carlson. - Massachusetts: Pearson Education Company. Needham Hights. - 2001. - 117 p.

3. Leach, J. Why People `Freeze' in an Emergency: Temporal and Cognitive Constraints on Survival Responses / J. Leach // Aviation, Space, and Environmental Medicine. - 2004. - V. 75 (6). - P. 539-542.

4. Lieberman, H. R. The Fog of War: Decrements in Cognitive Performance and Mood Associated with Combat-Like Stress / H. R. Lieberman, G. P. Bathalon, C. M. Falco, C. A. Morgan, P. J. Niro, W. J. Tharion // Aviation, Space, and Environmental Medicine. - 2005. - V. 76(7). - Р. 7-14.

5. Lopez-Gonzalez, D. Factores dйterminantes de la frecuencia de combinaciones tйcnico/tacticas efectivas en la lucha de pie durante el campeonato del mundo senior femenil, in Ebalonmano // Revista de Ciencias del Deporte. - 2011. - V.7. - P. 63-74.

6. Nicholls, A.R. Emotional maturity, dispositional coping, and coping effectiveness among adolescent athletes / A. R. Nicholls, A. R. Levy, J. L. Perry // Psychology of Sport and Exercise. - 2015. - V. 17. - P. 32-39.

7. Operational Guidelines for Ethics Committee that Reviw Biomedica Research, World Organization, Geneva. - 2000. - 31 p.

8. Pensgaard, A. M. Stress, control and coping in elite athletes / A. M. Pensgaard, H. Ursin // J. Med. Sci. Sports. - 1998. - V. 8. - P. 183-189.

9. Pensgaard, A.M. SYDNEY 2000: the interplay between goal orientations, emotions, coping, and the performance of Olympic-level athletes / A.M. Pensgaard, J. L. Duda // Sport Psychol. - 2000. - V. 17. -P. 253-267.

10. Salvador, A. Coping with competitive situations in humans / A. Salvador // Neurosci. Biobehav. Rev. - 2005. - №29. - P. 195-205.

11. Shiyan, V. Methods for improvement of wrestlers' motor skill stability / V. Shiyan // Journal of Wrestling. - 2013. - V.3 (1). - P. 58-70.

12. Tunnemann, H. Evolution and adjustments for the new rules in wrestling. Psychophysiological / Н.Tunnemann // International Journal of Wrestling Science. - 2013. - V.3 (2). - P. 94-105.

13. Zheliazkov, T. Theory and methodology of sport training. Sofia: Medicina i Phizcultura. 1986.

14. Акопян А. О. Экспресс-оценка уровня функционального резерва тренированности в видах єдиноборств / А. О. Акопян // Вестник спортивной науки. - 2008. - № 4 - С. 10-13.

15. Блеер А. Н. Психологические факторы обеспечения устойчивости психомоторных действий в единоборствах / А. Н. Блеер // Теория и практика физ. культуры. - 2006. - № 6. - С. 28-31.

16. Коробейников Г. В. Физиологические механизмы мобилизации функциональных резервов организма человека при напряженной мышечной деятельности / Г. В. Коробейников // Физиология человека. - 1995. - Т. 21, № 3. - С. 81-86

17. Коробейнікова Л. Г. Розподіл нейродинамічних показників у висококваліфікованих спортсменів за допомогою кластерного аналізу / Л. Г. Коробейнікова, Г. В. Коробейніков, В. С. Міщенко // Вісник Черкаського університету. Серія «Біологічні науки». 2016. Вип. 2. С. 55-64.

18. Коробейніков Г. Оцінювання психофізіологічних станів у спорті / Г. Коробейніков, Є. Приступа, Л. Коробейнікова, Ю. Бріскін. - Львів.: ЛДУФК, 2013. - 312 с.

19. Ровний А. С. Психосенсорні механізми управління рухами спортсменів / А. С. Ровний, В. С. Лизогуб, - Х., ХНАДУ. - 2016. - 360 с.

20. Реброва О.Ю. Описание процедуры и результатов статистического анализа медицинских данных в научных публикациях / О. Ю. Реброва // Международный журнал медицинской практики.- 2000.- № 4. - С. 43-46.

21. Руководство к апаратно-программному психодиагностическому комплексу Мультипсихометр-05 / под руководством к.т.н. К. В Сугоняева // М., 2008. - Ч. 1.

22. Солодков А. С. Адаптация в спорте: состояние, проблемы, перспективы / А. С. Солодков // Физиология человека. - 2000. - Т. 26, № 6. - С. 87-93.

23. Філімонова Н. Б. Статистичний аналіз даних відповідно до засад науково обгрунтованої медицини. Первинний аналіз кількісних даних, подання результатів експерименту / Н. Б. Філімонова, О.О. Філь, Т. С. Михайлова // Медицина залізничного транспорту України. - 2004. - № 4. - С. 30-38.

24. Шацьких В. Інформативні критерії психофізіологічних станів борців в умовах тренувальної діяльності / В. Шацьких // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. - 2012. - №3. - С. 137-140.

Mishchenko V. S., Korobeynikova L. G., Korobeynikov G. V.

Psychophysiological state of qualified athletes with different level of neurodynamics functions

Introduction. Psychophysiological state organism of athletes consists from different components one of which is the neurodynamics functions. This fact related with the parameter of psychophysiological state which indicates one of the part ofpsychical response on the emotional loads and the second part - reaction of the central nervous system during large muscular capacity.

Purpose. The aim of the work was determined the psychophysiological state of athletes with different levels offunctional mobility of nervous processes during the mesocycle.

Methods The 27 high qualified wrestlers, members of team of Greco-Roman wrestling were examined. The psychophysiological state was assessed by tests: «functional mobility of nervous system», «endurance of nervous process», «balance of nervous system» which including of part complex of hardware programs psychodiagnostic «Mutltypsychometers-05».

Results. It is established that the main factor of individual-typological properties which determines the psychophysiological state of the organism in elite athletes is the functional mobility of nervous processes. The high level of functional mobility of nervous processes is consistent with the ability to speed of processing of visual information, endurance of the nervous system, and qualitative mastery of motor skills. The reduction of the level of functional mobility of nervous processes is associated with a more stable and accurate structure of the performance of motor actions.

Scientific novelty of research. The group of highly qualified athletes has the differences for the level of functional mobility of nervous processes and has individual psychophysiological characteristics in the manifestation of the regulation

Key words: psychophysiological state, high qualified athletes, neurodynamical functions.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Біохімічні основи харчування спортсмена

    Біохімічна характеристика харчування як засобу підвищення фізичних якостей спортсмена. Методика організації біохімічних досліджень харчування спортсменів. Визначення потреб організму спортсмена в залежності від антропометричних і фізіологічних показників.

    дипломная работа [138,4 K], добавлен 12.03.2012

  • Засоби саморегуляції психічного стану спортсмена

    Особистісні детермінанти стійкості спортсменів до стресових станів, значення мотиваційної сфери в їх переживанні. Параметри мотивації, які впливають на стан і поведінку людини. Регуляція психічних станів у спорті. Передстартова психологічна підготовка.

    реферат [59,9 K], добавлен 12.12.2010

  • Використання структурованої води у відновній діяльності спортсмена

    Відновлення у процесі тренувальної діяльності спортсмена. Характеристика води як засобу відновлення працездатності спортсмена. Тонічна активність м’язової системи як показник працездатності спортсмена. Вплив структурованої води на організм спортсмена.

    дипломная работа [3,2 M], добавлен 22.01.2015

  • Біохімічні фактори витривалості

    Витривалість, визначення загального рівню працездатності спортсмена. Залежність показників витривалості від аеробних і анаеробних енергетичних можливостей спортсменів. Орієнтація системи тренувань на підвищення цих біоенергетичних властивостей організму.

    реферат [321,8 K], добавлен 08.04.2009

  • Спортивная тренировка как важнейший компонент подготовки спортсмена

    Характеристика системы тренировочно-соревновательной подготовки. Основные виды подготовки спортсмена. Понятия о физических качествах спортсмена: сила, быстрота, выносливость, гибкость. Спортивные соревнования как средство и метод подготовки спортсмена.

    курсовая работа [47,2 K], добавлен 27.12.2013

  • Аналіз характеру впливу різних видів навантажень на кардіо-респіраторну систему юних футболістів

    Вплив анатомо-фізіологічних особливостей організму юних футболістів на їх фізичний розвиток. Особливості кардіо-респіраторної системи у юних футболістів. Аналіз характеру впливу різних видів навантажень на кардіо-респіраторну систему юних футболістів.

    курсовая работа [228,5 K], добавлен 28.03.2012

  • Лікувальна фізкультура при травмах і захворюваннях нервової системи

    Анатомічно-фізіологічні структури рухової сфери. Симптоматологія рухових розладів. Лікувальна фізична культура при захворюваннях і травмах периферичної нервової системи, центральної нервової системи, спинного мозку, дитячих церебральних паралічах.

    реферат [80,8 K], добавлен 12.12.2010

  • Оптимізація багаторічного учбово-тренувального процесу в велоспорті

    Історія виникнення велоспорта. Етапи багаторічної підготовки велосипедистів. Адаптація організму спортсменів до тренувальних навантажень. Чинники, що визначають структуру фізичної працездатності. Методи досліджень. Травматизм, лікувальна фізична культура.

    дипломная работа [86,9 K], добавлен 25.03.2013

  • Оптимальні фізичні навантаження жінок І-го зрілого віку

    Вікові особливості фізичного розвитку жінок різних періодів зрілого віку. Структурно-функціональний компонент здоров’я. Діагностика морфофункціональних показників організму жінок першого зрілого віку. Вплив оптимальних навантажень на організм жінок.

    дипломная работа [134,0 K], добавлен 19.09.2012

  • Особливості формування фізичного здоров'я жінки

    Анатомо-фізіологічні відмінності жіночого організму та його реакція на фізичне навантаження. Корисний вплив фізичної активності на нормальне формування жіночого організму. Дослідження фізичного стану здоров'я жінок, які займаються у фітнес-групі.

    дипломная работа [346,0 K], добавлен 24.09.2014

  • Біг

    Техніка бігу як рухова дія людини. Функціонування опорно-рухового апарату людини. Основні методи тренування бігу на середині дистанції. Розвиток загальної витривалості організму та його значення. Тренувальні навантаження та фізичний стан людини.

    реферат [10,2 K], добавлен 10.01.2009

  • Дослідження розвитку швидкості у підлітків загальноосвітньої школи

    Вікові особливості формування особистості юного спортсмена і його виховання. Розвиток і удосконалення фізичних здібностей дітей підліткового віку. Вікова періодизація обсягу тренувальних навантажень. Виховання та визначення розвитку швидкісних здібностей.

    курсовая работа [198,2 K], добавлен 15.05.2009

  • Дослідження впливу фізичних навантажень під час занять вільною боротьбою

    Визначення інтенсивності навантаження по пульсовій вартості вправ. Порівняльна характеристика тактичної підготовленості борців. Поточний контроль за фізичним станом спортсменів. Шляхи підвищення ефективності учбово-тренувального процесу в боротьбі.

    курсовая работа [55,9 K], добавлен 19.12.2013

  • Основи теорії адаптації, закономірності її використання в фізичному самовдосконаленні

    Поняття та види адаптації. Зміни в м'язових волокнах під впливом навантаження при трудових процесах, природних рухах людини, заняттях спортом. Адаптація киснево-транспортної системи. Аеробні процеси енергозабезпечення. Адаптація системи утилізації кисню.

    презентация [1005,6 K], добавлен 20.12.2013

  • Аналіз взаємозв’язків функціональних особливостей юних футболістів на етапі попередньої базової підготовки

    Аналіз наявності високої кореляційної активності між морфологічними ознаками футболістів на етапі попередньої базової підготовки. Оцінка психофізіологічних особливостей, показників фізичних якостей, техніко-тактичної підготовленості спортсменів.

    статья [20,0 K], добавлен 07.11.2017

  • Класифікація засобів відновлення працездатності

    Відновлення спортивної працездатності і нормального функціонування організму після тренувальних навантажень як невід'ємна складова частина організованої системи спортивного тренування. Засоби відновлення працездатності, загальні принципи їх використання.

    реферат [36,0 K], добавлен 27.11.2013

  • Теорія і методика тренування спортсменів високої кваліфікації

    Основні положення сучасної системи спортивного тренування. Тренувальні та змагальні навантаження спортсменів. Енергетичні витрати. Побудова тренувального процесу у річному циклі підготовки. Характеристика засобів відновлення спортивної працездатності.

    учебное пособие [2,3 M], добавлен 13.01.2014

  • Медико-биологическое обеспечение подготовки хоккеистов

    Методы обеспечения гигиены спортсмена, рационального питания, наблюдения и оценки текущего функционального состояния и здоровья спортсмена. Характеристика углубленных медицинских обследований и этапных комплексных. Профилактика спортивного травматизма.

    реферат [18,0 K], добавлен 09.04.2015

  • Основы спортивной тренировки

    Физическая подготовка спортсмена. Принцип единства общей и специальной физической подготовки. Техническая, тактическая, психологическая, морально-волевая подготовка спортсмена. Физические (двигательные) качества. Средства и методы и развития. Форма.

    курсовая работа [51,0 K], добавлен 16.05.2004

  • Анализ тренировок спортсменов-ориентировщиков

    Содержание общефизической и специальной физической подготовки в спортивном ориентировании. План подготовки спортсмена-ориентировщика для достижения высоких спортивных достижений. Структура и целевые функции соревновательной деятельности спортсмена.

    курсовая работа [879,2 K], добавлен 28.12.2012

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.

© 2000 — 2023, ООО «Олбест» Все права защищены