Туристична індустрія як царина економіко-соціальної реалізації жінок

Размещено на http://allbest.ru

Чернігівський національний технологічний університет

Туристична індустрія як царина економіко-соціальної реалізації жінок

Романова Анна, кандидат економічних наук

доцент кафедри маркетингу, PR - технологій та логістики

Summary

Tourism industry as a sphere of economic and social realization of women

Romanova Anna, PhD in Economics, Associate Professor of Department of Marketing, PR-technologies and Logistics. Chernihiv National University of Technology

The article highlights the functions of tourism in the field of socio-economic realization of women, such as economic; socio-political; public administration; educational and scientific; leisure. The possible directions of feminine realization in the corresponding five directions have been characterized. The peculiarities of the economic, educational, scientific and management realization of women in the tourism sector have been analyzed. A comparative study of the formation of women in the tourism industry of Ukraine and the G-20 countries has been made.

The functions of female solitary tourism have been determined, such as: strengthening the destination economy at the expense of domestic and inbound women tourists; debunking gender stereotypes which say a woman must be «accompanied» while traveling; ensuring the overall development of women as individuals. The reasons for the underestimation of the tourism industry as a tool for the socio-economic realization of women have been investigated: the underestimation of the tourism industry as a tool for the socio-economic development of a destination in principle; lack of research on the level of women activity in the tourism industry of a country and the positive impact on these processes; lack of culture of assistance in the realization of women and the implementation of gender equality programs. The recommendations for enhancing the role of the tourism industry in the economic and social realization of women and overcoming gender inequality have been made. Key words: gender equality, gender discrimination, female tourism, tourism industry.

Анотація

У статті виділено функції туризму в царині соціально-економічної реалізації жінок, такі як економічна; суспільно-політична; державного управління та публічного адміністрування; освітньо-наукова; дозвіллєва. Охарактеризовано можливі напрямки жіночої реалізації по відповідних п'яти напрямках.

Проаналізовано особливості економічної, освітньо-наукової та управлінської реалізації жінок у туристичній сфері. Зроблено порівняльний аналіз становлення жінки в туристичній індустрії України та країнах G-20.

Визначено функції жіночого одиночного туризму, такі як: зміцнення економіки дестинації за рахунок внутрішніх та в'їзних туристів-жінок; розвінчання тендерних стереотипів, за якими жінка має подорожувати «у супроводі»; забезпечення всебічного розвитку жінки як особистості.

Досліджено причини недооцінки туристичної індустрії як інструменту соціально-економічної реалізації жінок: недооцінка туристичної індустрії як інструменту соціально-економічного розвитку дестинації в принципі; нестача досліджень рівня активності жінок у туристичній індустрії країни та позитивного впливу ці процеси; відсутність культури допомоги в реалізації жінок та втілення програм гендерної рівності.

Подано рекомендації щодо підвищення ролі туристичної індустрії в економіко-соціальній реалізації жінок та подоланні тендерної нерівності.

Ключові слова: гендерна рівність, гендерна дискримінація, жіночий туризм, туристична індустрія.

Постановка проблеми

Жінки посідають важливу роль у розвитку індустрії туризму в усьому світі [1]. Здатність туристичної сфери до розширення соціальних, економічних та політичних прав і можливостей жінок є особливо важливою для країн, що розвиваються. Саме в економічно нестабільних, а також патріархальних країнах жінки можуть зіткнутися з найбільшими труднощами та нерівністю.

Саме туризм відіграє важливу роль у зміні культурних стереотипів, розширенні політичних та економічних можливостей жінок, забезпеченні гендерної рівності в отриманні доходу.

За останні роки відбулися відчутні трансформації соціально-демографічного портрету як споживача туристичних послуг, так і виробника туристичного продукту, а також управлінця в туристичній сфері.

Водночас, на тлі глобальної активізації та підтримки реалізації лідерства жінок у глобальній туристичній індустрії, в Україні питання вивчення та підтримки цих процесів залишаються неактивними. Негативні тенденції у сфері підтримки підприємницької активності жінок у сфері туризму та подорожей підсилює відсутність скоординованої державної політики у розвитку індустрії гостинності як такої та нестача фахових соціально-економічних досліджень впливу туризму в становленні гендерної рівності.

Аналіз останніх джерел і публікацій. Дослідженням ролі жінок у розвитку туристичної сфери, а також сучасних тенденцій тендерного фактору в туризмі та подорожах уже понад 20 років, починаючи з кінця ХХ ст., активно займаються провідні економічні інституції світу.

Такі міжнародні авторитетні організації, як Світовий економічний форум (World Economic Forum) [2], Всесвітня туристична організація ООН (UNWTO) [3], Всесвітня рада з туризму та подорожей (World Travel & Tourism Council) [4], Міжнародна організація праці [5] періодично публікують аналітичні документом із вивченням економічної та соціальної активності жінок у туристичній індустрії.

На теренах українського наукового простору питаннями гендерної' рівності в соціально-економічній сфері займаються такі вчені як Г. М. Герасименко [6], Т. М. Дисюк [7], Т. Марценюк [8] та інші. Також аналітична інституція Центр Разумкова у 2016 році здійснив ґрунтовний аналіз соціально-демографічної ситуації в Україні, стану гендерної рівності в країнах ЄС та Україні [9].

Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми. Задля забезпечення соціально- економічної реалізації жінок в Україні завдяки туристичній сфері, необхідно спочатку виділити глобальні тенденції жіночої ролі в індустрії гостинності, а потім перейти до сучасних реалій гендерної рівності в царині туризму.

Мета статті. Основною метою статті є винайдення ефективних інструментів соціально-економічної реалізації жінки та подолання гендерної нерівності за допомогою у сфери туризму. Задля цього передбачається розробка рекомендацій для представників органів державної влади та місцевого самоврядування.

Виклад основного матеріалу

Туристична індустрія не лише є локомотивом постіндустріальної економіки та глобалізаційних процесів, це також інструмент соціально-економічної самореалізації жінок та подолання гендерної нерівності.

Станом на 2018 рік кожне десяте робоче місце у світі генерувалося туристичною індустрією [4]. Якщо врахувати активну участь жінок у туристичній сфері, то мова йде про потужний інструмент працевлаштування та підприємницької активності жінок.

Так, Всесвітня туристична організація (и№^ГО) визначила п'ятою із сімнадцяти основних цілей сталого розвитку туризму - досягнення гендерної рівності та посилення впливу жінок та дівчат. Експерти організації вважають, що туризм може розширити економічну та соціальну реалізацію жінок через створення робочих місць та можливістю отримання доходу через підприємництво в туристичній сфері [10].

Виділимо функції туризму в царині соціально- економічної реалізації жінок:

1. Економічна: реалізація потреби жінки в підприємницькій діяльності, отриманні доходів.

2. Суспільно-політична: становлення жіночого лідерства

3. Державного управління та публічного адміністрування: реалізація жінки як управлінця у сфері туризму.

4. Наукова: реалізація жінки як науковця в туристичній сфері;

5. Дозвіллєва: реалізація потреби жінки в туризмі, подорожах та відпочинку.

Рис. 1. Основні напрямки реалізації жінки у сфері туризму та подорожей Джерело: складено автором

Щодо економічної реалізації жінок, то за останнім дослідженням Всесвітньої Ради туризму й подорожей - в одинадцяти країнах G-20 частка жінок, зайнятих у туризмі, більша, ніж середня по країні. У цілому ж середньозважена частка зайнятих жінок в економіці G-20 становить 43,3 % найманих працівників, а у сфері туризму - 46,4 %.

Найбільша різниця між загальною зайнятістю жінок та зайнятістю в туризмі спостерігається в Мексиці (36,4 % проти 50,8 % відповідно). Найбільша частка зайнятих жінок у туризмі - у Росії (54,3 %), ПАР (53,6 %) та Південній Кореї (53 %). Проте найменше зайнятих у туристичній сфері жінок - у східних країнах G-20, таких як Туреччина (7,9 %), Саудівська Аравія (8,5 %), Індія (12,1 %). Ця статистика збігається із показниками зайнятості жінок у туристичній індустрії Єгипту, Йорданії, Тунісу - менше 10% [4].

Якщо порівняти світову економічну активність жінок у туристичній індустрії з Україною, то можна констатувати, що українки навіть випереджають загальноєвропейські тенденції. Так, жінки - керівниці юридичних осіб підприємств («середній бізнес»), пов'язаних із туристичною сферою, значно перевищують середньозважена по країні частку підприємиць (56 % проти 30 %). Що стосується «малого бізнесу», який представлений фізичними особами-підприємцями, то там більше половини підприємств, пов'язаних із туристичною діяльністю - очолюють жінки. Якщо наприклад, загальна кількість фізичних осіб підприємців на кінець 2017 року становила 786098 осіб, то туристичні агентства, очолювані жінками складали 72 % цієї кількості [11]. Повне тендерне співвідношення економічного лідерства в туристичній індустрії України зображено на рис. 2.

Рис. 2. Частка українських жінок-керівниць по сферах туристичної індустрії (за КВЕД), 2017 р. Джерело: складено автором на основі даних [11]

Освітньо-наукова реалізація жінок у туризмі. Автором було проаналізовано всі дисертаційні роботи на тему розвитку туризму на звання кандидата та доктора наук за 1992-2015 рр. Не зважаючи на відсутність сталого тренду в кількості захистів, де дисертантка - жінка, є беззаперечна особливість: частка захищених жінками дисертацій із туризму всі 23 роки дорівнювала або становила більше половини. Найбільш продуктивні роки для жінок-науковців у туристичній сфері були 1998 р. (5 з 6 робіт) та 2002 р. (12 з 14 робіт) - коли частка захищених робіт у туризмі становила 83 % та 81 % відповідно (рис. 3).

Рис. 3. Частка захищених жінками-науковцями дисертаційних робіт на тему розвитку туризму (за 1992-2015 рр.)

Джерело: складено автором на основі даних [12]

Отже, можна стверджувати, що в Україні реалізація жінок у туристичній індустрії через освітньо-науковий напрямок більш виражена, аніж через підприємництво. Проте, досі не вирішене питання забезпечення триступеневої системи освіти за кваліфікацією «Туризм»: на сьогодні не існує можливості захисту дисертаційних робіт у міждисциплінарній галузі наук «туризмологія». жіночий гендерний туристичний економічний

Напрям державного управління у сфері туризму представлений найбільш тендерно викривлено. Так, згідно аналізу офіційної інформації, станом на початок 2019 року структурні підрозділи обласних державних адміністрацій у сфері управління туризмом та курортами очолювали 18 чоловіків та 7 жінок, тобто частка жінок становила лише 28 %. Ця тенденція чоловічого лідерства в державному управлінні не відповідає реаліям ринку туристичних послуг, що може призвести до викривлення політики управління сферою туризму й подорожей.

Жіночий одиночний туризм. Що стосується жінок як споживачів туристичного продукту, то з одного боку, новою найчисельнішою категорією, яка буде генерувати тренди туристичного попиту найближчі 20 років, стало покоління молодих людей, народжених якраз напередодні чи у 2000-них (покоління «мілленіалс» від англ., «покоління Z»), але в тому числі збільшується частка жіночого одиночного туризму. На сьогодні близько 80 % рішень про здійснення подорожі ухвалюється саме жінками. І якщо раніше жінка приймала рішення та мотивувала поїхати в подорож свого супутника або сім'ю, зараз усе більше зростає кількість випадків одиночних жіночих подорожей. За даними досліджень, 72 % американок здійснили одиночні подорожі у 2014 році [13]. Розуміння по- ведінкових реакцій нових категорій туристів та їх потреб - необхідна умова для розвитку туристичних дестинацій та успішного функціонування тур- бізнесу.

Функції жіночого одиночного туризму:

- зміцнення економіки дестинації за рахунок внутрішніх та в'їзних туристів-жінок;

- розвінчання гендерних стереотипів, за якими жінка має подорожувати «у супроводі»;

- забезпечення всебічного розвитку жінки як особистості.

Основні причини недооцінки туристичної індустрії як інструменту соціально-економічної реалізації жінок:

- недооцінка туристичної індустрії як інструменту соціально-економічного розвитку дестинації в принципі;

- нестача досліджень рівня активності жінок у туристичній індустрії країни та позитивного впливу ці процеси;

- відсутність культури допомоги в реалізації жінок та втілення програм гендерної рівності.

Висновки та пропозиції. Таким чином, аналіз основних напрямків жіночої реалізації в туристичній сфері продемонстрував лідерство українських жінок у напрямку наукових досліджень із туризму, туристичного бізнесу, але тендерну нерівність у сфері державного управління туризмом.

Враховуючи глобальні тенденції підвищення ролі туристичної індустрії в економіко-соціальній реалізації жінок, виникає потреба в проведенні наступних заходів:

- підтримка туристичної галузі на загальнодержавному та місцевому рівнях як інструменту економіко-соціальної реалізації прав жінок;

- розробка державної Стратегії сталого розвитку туризму й подорожей, одним із завдань якої буде забезпечення гендерної рівності через туристичну сферу;

- заохочення жіночого лідерства в туризмі та забезпечення гендерного балансу в керівництві галуззю на рівні державних органів влади та місцевого самоврядування;

- впровадження навчальних програм соціальної реабілітації через зайнятість у туристичній індустрії для жінок, які втратили місце роботи та/або потерпають від економічного насильства з боку чоловіка, та/або втратили фахову кваліфікацію через перебування у відпустці по догляду за дитиною;

- популяризація дистанційної зайнятості та вивчення іноземних мов для здійснення підприємницької діяльності в туристичній індустрії під час догляду за дитиною;

- прийняття стандартів вищої освіти за спеціальністю 242 «Туризм» другого (магістерського) та третього (доктор філософії) рівнів вищої освіти задля забезпечення повноцінної наукової реалізації жінок, які досліджують туристичну сферу.

Список використаних джерел та літератури

1. Global Report on Women in Tourism 2010 [Електронний ресурс] // World Tourism Organization (UNWTO). - 2011. - Режим доступу до ресурсу: http://www2.unwto.org/sites/all/files/pdf/folleto_globa rl_report.pdf.

2. The Global Gender Gap Report 2015 [Електронний ресурс] // World Economic Forum - Режим доступу до ресурсу: http://reports.weforum.org/global-gender-gap-report- 2015/.

3. Офіційний сайт United Nations World Tourism Organization [Електронний ресурс]. Режим доступу до ресурсу: http://www2.unwto.org.

4. Travel and Tourism: driving women's success [Електронний ресурс] // World Travel and Tourism Council (WTTC). - 2019. - Режим доступу до ресурсу:https://www.wttc.org/economic-impact/social-impact/driving-womens-success/.

5. International Labour Organization (ILO). Human resources development, employment and globalization in the hotel, catering and tourism sector. Report TMHCT/2001 / International Labour Organization (ILO). - Geneva, 2001. - 145 p.

6. Герасименко Г. М. Тендерні аспекти соціально-економічної політики в Україні : автореф. дис. канд.екон. наук: 08.09.01 / Г. В. Герасименко; НАН України. Ін-т демографії та соц. дослідж. - К., 2004. - 20 с.

7. Дисюк Т. М. Тендерний аспект соціально - економічної політики України / Актуальні проблеми політики. - Вип. 50., 2013. - С. 276-282.

8. Марценюк Т. Тендерна рівність і недискримінація: посібник для експертів і експерток аналітичних центрів. - К., 2014. - 65 с.

9. Тендерна рівність і розвиток: погляд у контексті європейської стратегії України. Центр Разумкова. - К., 2016. - 244 с.

10. Tourism and the Sustainable Development Goals [Електронний ресурс] // World Tourism Organization (UNWTO. - 2015. - Режим доступу до ресурсу: http://cf.cdn.unwto.org/sites/all/files/pdf/sustainable_development_goals_brochure.pdf.

11. Жінки та чоловіки на керівних посадах в Україні - Київ: Програма розвитку ООН в Україні, 2017. - 52 с.

12. Балабанов Г. В. Динаміка і структура наукового пошуку в галузі туризму і рекреації в Україні : аналітична доповідь / Г. В. Балабанов, В. С. Сайчук. - К. : НАУ, 2017. - 100 с.

13. Romanova A. Global trends of tourism development / A. Romanova. // Herald of KNUTE. - 2017. - №6 (116). - Р. 32-42.

Размещено на Allbest.ru