Індустрія гостинності: перспективи її розвитку в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

ІНДУСТРІЯ ГОСТИННОСТІ: ПЕРСПЕКТИВИ її РОЗВИТКУ В УКРАЇНІ

HOSPITALITY INDUSTRY: PROSPECTS FOR ITS DEVELOPMENT IN UKRAINE

господарство готельний індустрія туристичний

Морозова О.С.

Морозов О.В. доктор сільськогосподарських наук, професор, професор кафедри науки про Землю Херсонського державного аграрного університету

Morozova Olena

Candidate of Sciences (Economics), Associate professor, Associate Professor of the Department Head of Department hotel, restaurant and tourist business, Kherson State Agrarian University

Morozov Oleksii

Постановка проблеми

Україна, будучи унікальною країною з особливим природно-кліматичним потенціалом, в перспективі має всі ресурси для підвищення конкурентоздатності економіки на основі використання її культурно-природничих можливостей. Але щоб задовольнити всі потреби туриста, відпочиваючого, бізнесмена, потрібно забезпечити комфортність його проживання, високу якість обслуговування, тобто створити атмосферу гостинності.

Гостинність є одним з найбільш динамічно зростаючих секторів світової економіки. Розвиток сучасної готельної індустрії диктується багатьма чинниками, які мають як внутрішній характер, що випливає зі специфіки самої галузі, так і зовнішній, що виникає в результаті загальних змін у функціонуванні національної і світової економіки.

Нині готельна індустрія України помітно поступається розвиненим країнам світу. Але загалом, незважаючи на певне зниження темпів розвитку цієї сфери бізнесу, компанії з правильно вибраною моделлю управління, підібраними кадрами й адекватним поєднанням ціни та якості продовжують функціонувати. Водночас доводиться констатувати, що стан матеріальнотехнічної бази готельного комплексу, яка потребує реконструкції, є однією з найбільш істотних проблем в сучасному українському туризмі.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Значний внесок в дослідження стану готельного господарства та туризму, зробили такі науковці, як: В.А. Барановський, М.П. Мальська, Н.В. Антонюк, Н.М. Ганич, Л.В. Забуранна, О.П. Єфімова, Н.А. Єфімова. Проте, незважаючи на їх значний науковий доробок у цьому напрямі, низка важливих проблем готельного бізнесу вимагає глибшого дослідження.

Формулювання цілей статті. Дослідження сучасного стану та визначення перспектив подальшого розвитку готельної індустрії України.

Методи дослідження поєднують аналіз та систематизацію інформації щодо питань стану та подальших перспектив розвитку індустрії гостинності. Інформаційною базою дослідження для написання статті виступили наукові статті вітчизняних і зарубіжних дослідників, матеріали міжнародних науково-практичних конференцій, наукові звіти, статистичні дані.

Виклад основного матеріалу

Щоб бути успішним у готельному бізнесі, сьогодні вже не достатньо забезпечувати лише основні послуги, які виокремлює термін «готель» у Міжнародному туристичному словнику, згідно з яким готель -- це заклад, у якому подорожуючі можуть взамін за винагороду скористатись ночівлею і, зазвичай, харчуванням [1].

Термін «готель» походить від латинського hostel та англосаксонського hospitality, що в перекладі означає «гостинність», а також старофранцузького hosph^, тобто «гість». Тому готельне господарство називають індустрією гостинності. За словами О.В. Балахонової, Т.М. Дячук та М.В. Заікіної, «готельні підприємства в структурі індустрії туризму й гостинності виконують ключові функції, формують і пропонують споживачам комплексний готельний продукт, у просуванні якого беруть участь всі сектори й елементи туризму й гостинності» [2].

Загальні вимоги до засобів розміщення, призначених для проживання туристів, викладені в ДСТУ 4268:2003 [3] «Послуги туристичні. Засоби розміщування» (рис. 1). Вимоги до готелів різних категорій наведені в ДСТУ 4268:2009 «Послуги туристичні. Класифікація готелів» [4]. Індустрія гостинності є одним з найбільш динамічно зростаючих секторів економіки України (рис. 2, 3, 4).

До колективних засобів розміщування відносять засоби розміщування, в яких надають місце для ночівлі в кімнаті чи іншому приміщенні, у яких число місць повинно перевищувати певний мінімум для груп осіб, більших ніж одна сім'я, а всі місця підлягають єдиному керівництву та оплаті відповідно до встановлених цін.

До готелів та аналогічних засобів розміщування відносять колективні засоби розміщування, що складаються більше ніж з семи номерів; мають єдине керівництво; надають готельніпослуги, зокрема обслуговування в номерах, щоденне заправляння ліжок та прибирання кімнаті санвузлів; згруповані в класи і категорії відповідно до переліку надаваних послуг та наявного ус-татковання і не входять до категорії спеціалізованих закладів.

1. До готелів відносять засоби розміщування, в яких надають готельні послуги, не обмежені щоденним заправлянням ліжок, прибиранням кімнат та санвузлів (наприклад, готелі, готеліквартирного типу, мотелі, дорожні готелі, клуби з проживанням, готелі у пристосованих транспортних засобах тощо).

2. До аналогічних готелям засобів розміщування відносять засоби розміщування, що складаються з номерів і надають обмежені готельні послуги, зокрема щоденне заправляння ліжок, прибирання кімнат та санвузлів (наприклад, пансіонати, будинки відпочинку, туристичні бази тощо).

До інших колективних засобів розміщування відносять засоби розміщування, щоможуть бути безприбутковими, мають єдине керівництво, надають мінімум послуг (крім щоденного заправляння ліжок), не обов'язково складаються з номерів, а можуть мати окремі одиниці жит-лового типу, майданчики для кемпінгу або колективні спальні приміщення.

До помешкань, призначених для відпочинку, відносять колективні засоби розміщування,що мають єдине керівництво і надають обмежені готельні послуги, крім щоденного заправляння ліжокта прибирання житлових приміщень (комплекси будинків, організовані як житло, або бунгало).

До оздоровчих засобів розміщування відносять лікувальні та оздоровчі заклади, в яких надають послуги розміщування (санаторії, будинки реабілітації, оздоровчі ферми тощо) [3].

Нині в світі є понад 30 різних класифікацій готелів. Найпопулярнішою є «зіркова» система класифікації. Саме ця система взята за основу в український класифікації готелів. Певна кількість зірок передбачає рівень комфорту і сервісу в готелі. Чим більше зірок, тим вище рівень комфорту та більший перелік додаткових послуг та зручностей.

Але, незалежно від категорії, готелі (чи аналогічні заклади розміщення) повинні мати зручні під'їзні шляхи з необхідними дорожніми знаками та вимощеними пішохідними доріжками. Прилегла до засобів розміщування територія повинна бути упоряджена та озеленена, добре освітлена; мати майданчик з твердим покривом для короткочасного паркування автотранспорту, необхідні довідково-інформаційні покажчики, урни для сміття. Обов'язково на готелі повинна бути вивіска із зазначенням назви та типу закладу розміщення. Типи закладів розміщення, типи номерів та інші застандартизовані поняття сфери готельного бізнесу наведені в ДСТУ 4527:2006 [5] «Послуги туристичні. Терміни та визначення». Терміни, встановлені цим стандартом, обов'язкові для вживання в усіх видах нормативних документів, що стосуються сертифікації послуг з тимчасового розміщення (проживання) та для встановлювання категорій готелів та інших об'єктів, що надають послуги з тимчасового розміщення (проживання).

Рис. 1. Види колективних засобів розміщування

Рис. 2 Доходи від наданих послуг колективних засобів розміщування в Україні (без ПДВ, акцизів і аналогічних платежів), тис. грн

Рис 3. Доходи від наданих послуг готелів та аналогічних засобів розміщування в Україні (без ПДВ, акцизів і аналогічних платежів), тис. грн

Головною метою діяльності підприємств готельного господарства є надання бездоганного обслуговування. Для досягнення своєї мети підприємства готельного господарства мають поставити перед собою та вирішити такі завдання:

— прагнути до досконалості, впроваджуючи новітні технології з надання готельних послуг та ведення готельної діяльності (в тому числі з енергозбереження), а також нестандартні підходи для найкращого задоволення потреб споживачів і ефективнішої роботи персоналу;

— створити атмосферу гостинності, орієнтуючись на потреби та комфортність перебування гостей;

— наближати надання послуг та ведення діяльності до міжнародних стандартів;

— дотримуватись оптимального співвідношення «ціна -- якість»;

— турбуватись про довкілля та його збереження тощо.

Серед сучасних тенденцій розвитку готельного бізнесу в Україні дослідники виділяють такі:

— поглиблення спеціалізації готельної й ресторанної пропозицій;

— утворення міжнародних готельних і ресторанних ланцюгів;

— розвиток мережі малих підприємств;

— впровадження в індустрію нових комп'ютерних технологій [6, с. 126].

Всі відомі готельні мережі просувають на світовий туристичний ринок високі стандарти обслуговування, мають певний рівень обслуговування, але в українських готелях рівень сервісу тільки почав наближатися до міжнародного рівня.

Поява всесвітньо відомих готельних брендів на території України має переваги:

— підвищення загального рівня надання готельних послуг;

— покращення іміджу України;

— стимул для покращення рівня обслуговування національних готельних господарств, що вже функціонують;

— позитивний вплив на обсяг туристичних потоків [7].

Загалом під міжнародним керуванням -- менше 1% готельного фонду країни, що свідчить про вкрай низьку ступінь проникнення міжнародних операторів на український готельний ринок. Приблизно половина українських готелів, які працюють під міжнародним оператором, знаходяться в Києві [8].

За даними управління туризму, номерний фонд м. Києва становить 12258 номерів і сотні готелів. Найбільша кількість номерів -- 3-зіркові готелі (рис. 5).

Рис. 4. Доходи від наданих послуг спеціалізованих засобів розміщування в Україні (без ПДВ, акцизів і аналогічних платежів), тис. грн

При цьому 36% п'ятизіркових готелів і 16% готелів 4* знаходяться під управлінням міжнародних мережевих операторів. Всього ж в цих категоріях знаходиться 9 таких міжнародних готелів. В Україні на даному етапі функціонують міжнародні бренди Hyatt, Radisson, InterContinental, Holiday Inn; Ramada Encore,

Ibis, Fairmont, Hilton. В цілому в Києві функціонує 6 готелів категорії 5*, 17 -- чотиризіркових готелів і 20 готелів з трьома зірками

Так, за даними аналітиків компанії CBRE Ukraine, за результатами 8 місяців 2019 року середня заповнюваність готелів Київа склала 54,1% (-1,1пп р/р). Найвища заповнюваність спостерігалася в період квітень-липень, коли вона в середньому становила 58,8%. Вибори завершились, а разом із ними прийшло певне розуміння векторів подальшого руху.

За даними компанії Cushman & Wakefield в Україні, найсильніше турбулентний період позначився саме на 4-5-зіркових готелях. «Завантаження для цієї категорії знизилося до 43 з 46%. Важливо відзначити, що ця тенденція пояснюється фактором сезонності. Оскільки готелі Києва в основному націлені на бізнес-сегмент, для літнього періоду характерно затишшя, але з осені ділова активність підвищується, і за результатами року, загальні показники можуть вирівнятися [9].

За даними компанії CBRE Ukraine, середня ціна за номер (ADR) у Києві становила $80 (-2 ,3% р/р). Коефіцієнт середньої дохідності одного номера (RevPAR) становив $43 (-5,3% р/р), що пов'язано зі зниженням попиту на номери. Так, станом на кінець серпня 2019 року з початку року загальна кількість проданих номерів становила 826 362 номери, тоді як за попередній період 2017 року було продано 836 874 номери у Києві.

У компанії Cushman & Wakefield в Україні відзначили, що для категорій luxury, upper upscale, upscale був притаманний приріст від 3 до 22% протягом перших двох кварталів 2018 року, який до третього кварталу 2018 року сповільнився до 5%, а в кінці 2018 -- на початку 2019 змінився зниженням цін за номер до 20% в середньому в доларовому еквіваленті період до періоду.

«Категорії ж midscale і economy показали зворотну динаміку, адже продемонстрували зростання середньої ціни за номер в усіх періодах з першого кварталу 2018 року до 2 кварталу 2018 року, при цьому зростання було стабільним, що пояснюється більшою можливістю для зростання через низьку базу для порівняння і, відповідно, великим потенціалом і запасом міцності в сегменті. Важливо відзначити, що, незважаючи на суперечливі тенденції першого півріччя 2019 року, якщо порівнювати динаміку цін за номер з 2017 роком, то вона позитивна [9].

Поки Київ шукає нові способи залучити іноземного туриста, регіони живуть своїм життям. Там переважає внутрішній турист, для якого все ще фактор сезонності відіграє певну роль. Змінити таке ставлення здатні готелі нових форматів, де пропонують комплексну послугу, якісний сервіс, цікави розваги незалежно від пори року.

Найбільш привабливими для туристів містами та регіонами стають Ужгород, Чернівці, Львів, Чернігів, Київ, Одеса. У Львові закінчується реконструкція 4 будівель, що стануть готелем Best Western Plus Market Square на 70 номерів. «Також можна виділити зростаючий імідж ринку в регіоні Буковель -- Яремче -- Східниця і Закарпаття [9].

Новою тенденцією розвитку сектору розміщення є будівництво самих незвичайних і екстравагантних готелів світу, щоб викликати цікавість і прагнення на власному досвіді пережити незвичайні відчуття. Такі готелі розташовані в найнеймовірніших місцях і умовах: у стародавніх замках, монастирях і соборах, бочках, підземних бункерах, колишніх в'язницях; фортецях, вітряних млинах, будинку-унітазі, вертольотах, поїздах, на маяках, шхуні та ін. [10, с. 294].

В Україні також з'явилися незвичайні, або нестандартні, готелі, ночувати в яких -- само по собі вже пригода. Кожен мандрівник, що має потребу в тихому і затишному готелі, в різних куточках України може знайти собі таку тимчасову домівку. Це може бути:

— готель «Немо» з дельфінами (м. Харків), унікальний не тільки для України, але і для всієї Європи. Комплекс включає в себе дельфінарій, океанаріум і центр дельфінотерапії;

— арт-готель «Баккара» (м. Київ). Зовні схожий на велетенський океанський лайнер, а всередині кімнати, оформлені вінтажними меблями, мають прекрасні панорамні види з вікон на мальовничий Дніпро. З іншого боку готель оточує міський парк;

— міні-готель «Грибова хата» (Поляниця, Івано-Франківська область). Інтер'єр готелю лише з шести номерів з авторськими дерев'яними меблями і рестораном, виконаний у формі гриба. Ця грибоподібна садиба розрахована переважно на відвідувачів з дітьми. В меню переважають грибні страви;

— дизайн-готель «Історія» (Поляниця, ІваноФранківська область). Концепція стилю цього готелю пронизана духом історії, унікальністю побуту, сервісу та комфорту. Кожен номер готелю присвячений певному періоду української історії: первісний час, трипільська культура, Скіфія, Київська Русь, кріпосне право, княжий період, козацтво, національно-визвольний рух і классика [11].

Гості також можуть ознайомитися з історією України та її національними звичаями на спеціальних курсах;

— комплекс відпочинку «Тридев'яте царство» (Скала-Подільська, Тернопільська область). За зовнішнім виглядом готель схожий на казкову оселю лицарів. Він зроблений з каменю і дерева, а кам'яна огорожа і хитромудрі ландшафтні споруди додають особливий колорит місця. Гості цього місця можуть здійснити прогулянку до карстових печер у селі Кривче;

-- Зелені Хутори Таврії -- єдиний в східній Європі комплекс, розташований на незайманій природі Таврійської лісостепової зони (Голопристанський район, Херсонська область), це Україна в своїй історичній і культурній мініатюрі. Територія хуторів займає більше ста гектар.

Ці та інші незвичайні готелі підсилюють туристичну привабливість регіонів України.

Екотуризм в Україні найчастіше пов'язаний із проживанням в екокотеджах, у садибі чи на хуторі. Серед них можна виділити: база зеленого туризму «Чумацька криниця» (Херсонська область), екокурорт «Віта Парк Ізки» (Закарпатська область), заміський клуб «Шишкін», садиби «Соколиний хутір», «Андріївські озера» або «Кінний двір» (Чернігівська область), екокурорт «Хутір тихий» (Чернівецька обл.), садиба «Родинне гніздо» (Вінницька область), екокурорт «Шешори» (Івано-Франківська обл.), садиби «Звенигород» або «Медова» (Київська область) та ін.

Але, незважаючи на те, що сфера послуг набуває все більшого розвитку в нашій країні, розвиток і функціонування готельного господарства ускладнюється цілою низкою проблем:

1. Недостатня кількість готелів внаслідок значних бар'єрів входження на ринок готельних послуг України. Все це перешкоджає розвитку готельного господарства, входженню на вітчизняний ринок відомих готельних операторів та створенню національних готельних мереж, які можуть забезпечити належний рівень послуг вимогливим туристам з усього світу.

2. Невідповідність цін рівню якості готельних послуг. що зумовлено неналежним державним регулюванням цієї сфери (відсутній державний орган з обліку готелів та інших закладів розміщення, регулювання та контролю за їх діяльністю) та низьким рівнем диференціації готельних послуг (слаборозвинена мережа хостелів, мотелів, кемпінгів, пансіонатів та ін.).

3. Низький рівень конкуренції на готельному ринку внаслідок відсутності корпоративних стандартів управління якістю готельних послуг. Український готельний ринок характеризується незадоволеним попитом та обмеженою пропозицією як іноземних готельних мереж, так і українських готельєрів.

4. Відсутність розвиненої та офіційно облікованої мережі альтернативних засобів розміщення економічного.

5. Недостатня кількість та неналежний рівень підготовки кадрів для готельного господарства.

6. Обмеженість практики використання електронних та автоматизованих систем бронювання готельних номерів та новітніх технологій у процесі здійснення обслуговування в готелях та інших закладах розміщення.

7. Проблема завантаженості та якісного утримання готелів та інших закладів розміщення [12, с. 323].

В Україні можна виділити сім категорій (типів) готельних місцевостей, де вже функціонує готельне господарство, та тих, де видається перспективним їх подальший розвиток, а саме:

— великі міста (міста та міські агломерації з населенням понад 500 тис. осіб);

— регіональні центри (міста, які є адміністративними центрами регіонів);

— місцевості з великою туристичною активністю;

— інші міста, які не є центрами агломерацій чи регіональними центрами, однак займають значну або домінуючу роль у промисловому секторі);

— місцевості, розташовані на маршрутах великих транспортних перевезень;

— місцевості, в яких знаходиться значна кількість історичних та архітектурних об'єктів (Кам'янець-Подільський, Жовква, Умань, Батурин);

— інші місцевості, що не відносяться до перелічених категорій.

Серед найважливіших напрямів розвитку готельної справи, які матимуть у перспективі вплив на розвиток вітчизняного готельного ринку, нами було видокремлено:

— розвиток засобів розміщення, пов'язаних з рекреацією, відпочинком і спортом, з метою урізноманітнення та підвищення атракційності перебування гостей;

— розвиток готельних послуг при здійсненні річкових і морських перевезень;

— будівництво нових зіркових та дешевих готелів, орієнтованих на обслуговування масового туристичного руху (у відпочинкових і курортних місцевостях);

— будівництво нових розкішних готелів, орієнтованих на обслуговування конгресів, з'їздів, конференцій;

— адаптація під готелі історичних об'єктів та облаштування їх для обслуговування заможних туристів.

Кількість готелів та якість послуг можна збільшити за рахунок реконструкції та модернізації вже існуючих. Проводячи об'єктивний аналіз існуючої бази, можна відмітити, що вона спроможна задовольнити потреби в готельних місцях. Для цього необхідно привести у відповідний стан побудовані раніше готелі, звернути увагу на об'єкти незавершеного будівництва, відомчі будинки й гуртожитки.

Висновки

Сьогодні індустрія гостинності -- це найпотужніша система господарства країни та важлива складова економіки туризму.

Для ефективного функціонування готельної сфери сьогодні необхідна гнучка система державного стимулювання цієї галузі відображена у розробленій нормативно-законодавчій базі. Водночас, необхідно збільшити кількість засобів розміщення різних категорій з чіткою диференціацією у спеціалізації пропонованих послуг гостинності, вдосконалити управління готельними підприємствами в умовах динамічного соціально-економічного простору та розширення туристичної діяльності, покращити якість готельних послуг, ефективність маркетингу і взаємодії на туристичному ринку сучасних готелів, на державному рівні максимально підтримувати формування національних готельних ланцюгів, які впроваджують нові стандарти готельного сервісу, єдині підходи організації управління.

Перспективними напрямами подальшого розвитку готельної індустрії в Україні є: зростання бази розміщення -- розуміється як збільшення кількості об'єктів і місць для ночівлі різних типів внаслідок освоєння нових інвестицій; поліпшення пропорції розподілу об'єктів у межах регіонів країни; модернізація і адаптація стандартів готелів до потреб клієнтів -- планується побудова нових чи модернізація існуючих об'єктів; підвищення стандартів будівництва готельних об'єктів у частині використання сучасних конструктивних і функціональних рішень, обладнання, експлуатації, розширення пропозиції додаткових послуг (торговельно-комерційних, побутових) в готельних комплексах; поступова адаптація готельних об'єктів до нових ринкових тенденцій; поглиблення спеціалізації готельних об'єктів стосовно вимог і побажань клієнтів ринку.

Бібліографічний список

1. Dictionnaire touristique international. Monte-Carlo: Academie internationale du tourisme, 1961.298 p.

2. Балахонова О.В. Бухгалтерський облік готельних послуг О.В. Балахонова, Т.М. Дячук, М.В. Заікіна. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції Київ, 18-19 листопада 2011 р. Київ: Київський економічний науковий центр, 2011. Ч. ІІ. С. 49-51.

3. ДСТУ 4268:2003 «Послуги туристичні. Засоби розміщування», веб-сайт. URL: https://dnaop.com/ (дата звернення: 20.03.2020).

4. ДСТУ 4268:2009 «Послуги туристичні. Класифікація готелів», веб-сайт. URL: https://dnaop.com/html (дата звернення: 20.03.2020).

5. ДСТУ 4527:2006 «Послуги туристичні. Терміни та визначення» веб-сайт. URL: https://hihostels.com.ua/ (дата звернення: 20.03.2020),

6. Король С.Я. Характеристика основної діяльності готелю Матеріали міжнародної науково-практичної конференції Київ : КДТЕУ, 2000. С. 124-128.

7. Кучай О.В. Брак готелів міжнародних операторів як фактор, що стримує розвиток туризму в Україні Проблеми інноваційно-інвестиційного розвитку. 2014. № 6, веб-сайт. URL: http://nonproblem.com (дата звернення: 22.02.2020).

8. Бутова Н.В. Перспективи інтеграції України в міжнародний ринок готельних послу, веб-сайт. URL: https://visnyk-onu. od.ua (дата звернення: 22.02.2020).

9. Готельний бізнес. Прогнози і перспективи веб-сайт. URL: https://shen.ua/tendentsii-rynka (дата звернення: 22.02.2020).

10. Юрченко О. Інновації в готельному бізнесі на сучасному етапі Вісник Львівського університету. Серія : Міжнародні відносини. 2014. Вип. 34. С. 292-300.

11. Оболенцева Л.В. Готельний бізнес в Україні: тенденції та перспективи розвитку веб-сайт. URL: http://www.ahmerov. com (дата звернення: 25.02.2020).

12. Мігущенко Ю.В. Державне регулювання туристично-рекреаційної сфери України як передумова підвищення конкурентоспроможності туристичної галузі Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект. 2007. Вып. 3. С. 317-325.

References

1. Dictionnaire touristique international. Monte-Carlo: Academie internationale du tourisme, 1961. 298 p.

2. Balakhonova O.V Hotel Services Accounting Balakhonova, T.M. Dyachuk, M.V. Zaikina Proceedings of the International Scientific and Practical Conference Kiev, November 18-19, 2011. Kiyiv: Kyiv Economic Research Center, 2011. Part II. Pp. 49-51.

3. DSTU 4268: 2003 [Tourist services. Placements], Website. URL: https://dnaop.com/ (accessed March 20, 2020).

4. DSTU 4268: 2009 [Tourist services. Hotel Classification], website. URL: https://dnaop.com/html (accessed 20.03.2020).

5. DSTU 4527: 2006 «Tourist services. Terms and Definitions» Website. URL: https://hihostels.com.ua (accessed March 20, 2020).

6. Korol S.Ya. Characteristics of the main activity of the hotel Proceedings of the International Scientific and Practical Conference. Kiyiv: KTTEU, 2000. P. 124-128.

7. Kuchai O.V. The lack of hotels of international operators as a factor limiting the development of tourism in Ukraine Problems of innovation and investment development. 2014. No. 6. Website. URL: http: //nonproblem.com.(accessed February 22, 2020).

8. Butova N.V. Prospects for integration of Ukraine into the international hotel market by Ambassador N.V. Butova, website. URL: https://visnyk-onu.od.ua (accessed February 22, 2020).

9. Hotel business. Web site forecasts and prospects. URL: https://shen.ua/tendentsii-rynka (accessed February 22, 2020).

10. Yurchenko O. Innovations in the hotel business at the present stage Visnyk of Lviv National University. Series: International Relations. 2014. Vip. 34. P 292-300.

11. Obolentseva L.V. Hotel business in Ukraine: tendencies and prospects of development of website. URL: http: //www. ahmerov.com (accessed February 25, 2020).

12. Migushchenko Y.V. State regulation of the tourist and recreational sphere of Ukraine as a prerequisite for increasing the competitiveness of the tourism industry. Problems of development of foreign economic relations and attraction of foreign investments: regional aspect. 2007. Iss. 3. P. 317-325.

Размещено на Allbest.ru