Олімпійський спорт у сучасній Німеччині

У Довгостроковій стратегічній програмі наукових досліджень у спорті вищих досягнень, яку курирує Федеральний інститут спортивної науки, основними науковими напрямами визначені: спорт і суспільство; спорт і здоров'я; управління спортивною підготовкою; підготовка тренерів і керівників; підготовка резерву для спорту вищих досягнень; спортивні матеріали, спортивне обладнання та будівельні матеріали; інформаційно-комунікаційні системи; перспективні та інноваційні проєкти (рис. 7).

Рисунок 7 - Основні напрями довгострокової стратегічної програми наукових досліджень у спорті вищих досягнень Німеччини[2]

Головні обов'язки з впровадження наукових розробок у спорт вищих досягнень покладені на наукових консультантів, які входять до штату національних команд і тісно співпрацюють з науковими та навчальними установами країни. Велика увага приділяється харчуванню спортсменів як в межах країни, так і під час перебування на тренувальних зборах і змаганнях за кордоном.

Обов'язковим є регулярне проведення комплексних поглиблених обстежень спортсменів і моніторинг їхнього стану.

Проблематику спорту вищих досягнень у Німеччині нині розробляють понад 60 наукових установ - інститути і лабораторії, розташовані в різних землях країни. Найбільшим з них є Німецький спортивний університет в Кельні, який здійснює значну кількість досліджень фундаментальних проблем сучасного спорту, а також реалізує науково-практичні проекти у співпраці з тренувальними центрами і національними спортивними федераціями.

Інститут прикладної науки тренування у Лейпцигу та Інститут досліджень і розвитку спортивного спорядження у Берліні орієнтовані в основному на науково-практичні розробки та надання різних послуг спортивним організаціям. Ці інститути намагаються відновити підходи і продовжувати роботу в тих напрямах, які були характерні для НДР. Наприклад, Інститут досліджень і розвитку спортивного обладнання здійснює свою роботу в спільноті з 15 національними спортивними федераціями у питаннях створення і вдосконалення спорядження, призначеного для атлетів вищої кваліфікації, - ковзанів, лиж, човнів, велосипедів тощо. Проводяться також дослідження нових матеріалів, здійснюються різні розробки, в яких задіяні підприємства - виробники спортивного спорядження. Інститут перевіряє дослідні зразки в тренувальній та змагальній діяльності, за участю спортсменів високого класу.

Принциповим нововведенням у розвитку спортивної науки в Німеччині, ухваленим у 2005 р., є покладання функцій з управління та координації наукових досліджень у сфері спорту вищих досягнень на Федеральний інститут спортивної науки, створений у Бонні ще в 1970 р. Інститут спільно з науковими установами, закладами вищої освіти, тренувальними центрами, національними спортивними федераціями формує основну тематику досліджень, розміщує замовлення і підписує відповідні контракти, для чого щорічно виділяється понад 66 млн євро. Це джерело фінансування - серйозне доповнення до асигнувань на дослідження в галузі спорту, які проводяться в наукових установах та навчальних закладах, а також до коштів, що отримуються за прямими договорами зі спортивними організаціями - федераціями, клубами тощо.

Таким чином, нині в Німеччині створено цілісну і логічну систему наукових досліджень у сфері спорту та наукового забезпечення підготовки спортсменів. За масштабами ця система не поступається, а за деякими позицій перевершує системи, створені в Австралії або у Великій Британії.

Дискусія. У сучасній Німеччині стосовно елітного спорту післявоєнного періоду вироблена досить однозначна позиція, згідно з якою в спорті країни виділяються три фази розвитку: «повна реорганізація після Другої світової війни; битва між спортивними системами протягом періоду, коли Німеччина була розділена; і остання, але жодною мірою не менш значуща, інтеграція спортивної системи, розвинутої в Німецькій Демократичній Республіці (НДР), в спортивну систему Федеративної Республіки Німеччини після возз'єднання» [10].

Проведене дослідження засвідчило, що таке формулювання принципово спотворює дійсний стан справ щодо другої і третьої фаз, не дозволяє об'єктивно оцінити причини негативної динаміки виступів команди Німеччини на Іграх Олімпіад 1996-2016 рр., зробити правильні висновки і спрямувати розвиток елітного спорту в цій країні у більш ефективне русло.

Першою принциповою помилкою є спроба створити атмосферу «битви» двох спортивних систем у період другої фази. Насправді ніякої битви не було, а спостерігалася беззаперечна перевага спортивної системи невеликої НДР над спортивною системою великої і потужної країни - ФРН. Протягом багатьох років спортсмени ФРН зазнавали принизливих поразок від спортсменів НДР на Іграх Олімпіад, зимових Олімпійських іграх і більшості чемпіонатів світу.

Тому в третій зі згаданих фаз - при об'єднанні Німеччини - цілком логічно було б не інтегрувати систему спорту НДР в систему спорту ФРН, а, навпаки, використовувати спорт НДР як оптимальну модель для спорту ФРН, здійснивши лише гостро необхідну - через відмінності політичних і економічних систем - корекцію.

Поки ж у Німеччині, на відміну, скажімо, від Франції, немає іншого шляху, як наполегливо працювати над реалізацією підходу до побудови олімпійської підготовки, заснованого на знаходженні компромісу між інтересами держави і DOSB, орієнтованими на загальнокомандний успіх, і інтересами національних спортивних федерацій, територіальних структур, спортивних клубів, тренерів і спортсменів, що часто мають інші цілі, які не пов'язані з ефективною олімпійської підготовкою.

Досвід низки країн, який останніми роками особливо яскраво проявився в Норвегії, Великій Британії і Канаді, свідчить про те, що можна добитися консолідації зусиль всіх основних представників системи спорту вищих досягнень на багаторічній цілеспрямованій підготовці до Олімпійських ігор. Якщо таке відбудеться в Німеччині, ця країна безсумнівно повернеться до числа трьох- чотирьох лідерів сучасного олімпійського спорту [3].

Подальша перспектива вивчення розвитку олімпійського спорту в Німеччині полягає у визначенні ефективності практичної реалізації низки директивних документів, прийнятих у країні в останні роки.

Висновки

При об'єднанні країни логічно було здійснити корекцію системи спорту Німецької Демократичної Республіки та інтегрувати її у спорт Федеральної Республіки Німеччини. На теперішній час відсутність державного виконавчого органу з розвитку спорту і федеральний устрій Німеччини не сприяють формуванню стрункої системи управління спортом.

Стратегічним напрямом реформування спорту вищих досягнень має стати здійснення компетентного управління і координації цієї сфери діяльності на найвищому державному рівні з комплексним врахуванням як загальнодержавних інтересів в успішному виступі національної збірної команди на Олімпійських іграх, так і зацікавленості національних спортивних федерацій, територіальних структур, спортивних клубів, тренерів і спортсменів.

спортсмен олімпійський гра національний

Литература

1. Бубка СН, Платонов ВН, ред. Менеджмент подготовки спортсменов к Олимпийским играм [Management of athletes' preparation for the Olympic games]. Киев: Олимпийская литература, 2017. 480 с.

2. Павленко ЮО. Організаційно-методологічні основи формування науково-методичного забезпечення підготовки національних команд до Олімпійських ігор [Organizational and methodological bases for the formation of scientific and methodological support of national team preparation for the Olympic Games] [дисертація]. Київ; 2012. 428 с.

3. Платонов В, Павленко Ю, Томашевский В. Подготовка спортсменов разных стран к Олимпийским играм [Preparation of athletes from different countries for the Olympic games ]. Киев: Издательский дом Д. Бураго, 2012. 336 с.

4. Bundesministerium des Innern Official Website. [online] [Accessed 30 Sep. 2019].

5. Sportausschuss des Deutschen Bundestages Official Website. [online] [Accessed 22 Sep. 2019].

6. Deutscher Olympischer Sport Bund. Neues Steuerungsmodell Leistungssport des DOSB. Berlin: DOSB,2006 24 s.

7. Deutscher Sportbund Bereich Leistungssport. Nachwuchsleistungssport “Konzept 2012: Leitlinien zur Weiterentwicklung des Nachwuchsleis” Frankfurt: Deutscher Sportbund Bereich Leistungssport, 2012. 31 s.

8. Deutschen Olympischen Sportbundes Official Website. [online [Accessed 22 Okt. 2019].

9. HoffmannA, Wulff J. Talent identification and development in Germany: State of play an current tasks. In: Andersen, SS, Houlihan, B. and Rong- lan, LT, eds. Managing Elite Sport Systems: Research and Practice (Routledge Research in Sport Business and Management), 1st ed. Routledge, 2015: Р 107-125.

10. Petry K., Streinbach D, Burk V. Germany. In: B. Houlihan and M. Green, eds., Comparative Elite Sport Development: systems, structures and public policy, 1st ed. Oxford: Butterworth-Heinemann, 2008: Р. 115-146.

Размещено на Allbest.ru