Дослідження показників фізичної підготовленості студентів музичного училища

Размещено на http://allbest.ru

ДОСЛІДЖЕННЯ ПОКАЗНИКІВ ФІЗИЧНОЇ ПІДГОТОВЛЕНОСТІ СТУДЕНТІВ МУЗИЧНОГО УЧИЛИЩА

Ткачов І.В.

Запорізьке музичне училище ім П.ІМайбороди

Стаття присвячена актуальній проблемі спрямованості фізичного виховання майбутніх музикантів. Фізичне виховання в музичних закладах освіти є надзвичаино важливим процесом, який повинен бути спрямованим на розвиток фізичних якостей, на формування рухових умінь і навичок, що властиві представникам різних музичних спеціалізацій. Навчальний процес студентів музичних закладів має ряд особливостей, які пов'язані з певною специфікою, що не враховує професійно-орієнтованої спрямованості. Гостро постало питання про впровадження у повсякденне життя студентів-музикантів засобів фізичної культури і спорту. Висвітлено основи й визначено зміст фізичного виховання у музичних закладах. Охарактеризовано передумови підвищення професійної спрямованості фізичного виховання студентів музично-педагогічних спеціальностей. Мета дослідження - здійснити порівняльний аналіз фізичної підготовленості студентів різних музичних відділів. Об'єкт дослідження - процес фізичного виховання. Суб'єкт дослідження - студенти Запорізького музичного училища ім П.І. Майбороди струнного й фортепіанного відділів. Предмет дослідження - показники фізичної підготовленості. Аналізуючи стан фізичного виховання студентів-музикантів, констатовано зниження ефективності занять, яке не вирішує проблем гіподинамії та розвитку фізичних якостей.

Ключові слова: музикант, тестування, анкетування, фізична підготовленість.

THE RESEARCH OF INDICATORS FOR PHYSICAL PREPARATION STUDENTS OF MUSICAL SCHOOL

Zaporizhzhia Music College P. Mayboroda

The study of indicators of physical fitness for students in musical schools. The article is devoted to the actual problem towards the physical education of future musicians. To be analyzed relationships of academic performance and some of its determinants to participation in school-based physical activities, including physical education, free school physical activity and school sports. Received data indicate that allocating up to an additional hour per day of curricular time to physical culture programmes does not affect the academic performance of primary school students negatively, even though the time allocated to other subjects usually shows a corresponding reduction. Physical Education in music education is an extremely important process that must be directed to the development of physical qualities, the formation of motor skills inherent in representatives of different musical specializations. The learning process of students in musical institutions has a number of features associated with certain characteristics, which does not take into account the professional-oriented focus. The question was raised on the implementation in the daily life of physical education and sports for music students. Basics of physical education in music schools were established, and the content was determined. Described conditions to improve professional orientation of physical education for music students of pedagogical specialty. The purpose of the research - to implement a comparative analysis of physical fitness for students of various musical departments. The object of the research - the process of physical education. Participants of the research - students of P. Mayborody Zaporizhzhia Musical School of string instruments and piano departments. The subject of the research - physical readiness indicators. Analyzing the condition of physical education in music students, the efficiency recorded a decrease in a the musical lesson, which does not solve the problems of inactivity and the development of physical qualities.

Key words: musician, motor skills, physical education, music students

фізичне виховання студент музичний заклад

ПОСТАНОВКА ПРОБЛЕМИ. АНАЛІЗ ОСТАННІХ ДОСЛІДЖЕНЬ І ПУБЛІКАЦІЙ

Аналіз літературних джерел засвідчив, що специфіка фізичної' культури вимагає підтримання постійного помірного фізичного навантаження. Крім того, у разі тривалих перерв, що перевищують два-три тижні, втрачається і резистентність організму [6, 9]. Аналіз спеціальної літератури вказав на безумовну значущість проблеми фізичного виховання у навчальних закладах культури і мистецтв, а саме проведення занять фізичної культури із музикантами, співаками, акторами [11]. Наприклад, для стражників характерна висока рухливість у п'ясно-фаланговому суглобі лівоі руки і променево-зап'ястковому правої руки (та, яка тримає смичок), для піаністів - рухливість у променево-зап'ястковому та п'ясно-фаланговому суглобах обох рук. для піаністів характерним є сидяче положення, у якому вони перебувають по 4-6 годин щодня. Ці перевантаження сприяють функціонуванню м'язів у тонічному режимі, тобто відбувається їх спазм і, як наслідок, застійні явища у тканинах [3, 7].

У наукових працях є поодинокі повідомлення щодо нерівномірного розвитку фізичних якостей у студентів музичних вишів, зі зниженим фізичним розвитком [4]. Науковцями зауважено на дисфункції і захворюванні опорно-рухового апарату у студентів різних музичних спеціалізацій, які пов'язані із обмеженою тривалістю одноманітних рухів, м'язовим напруженням, вимушеною позою [6, 9]. У літературі наведено засоби й методи корекції порушення постави різних груп населення, але немає практичних розробок по її корекції в студентів-музикантів засобами фізичного виховання. Нами засвідчено, що навчальна програма з фізичного виховання не враховує професійно-орієнтованої спрямованості й особливостей музичного закладу. Крім того, відсутні методичні підходи і засоби, специфіка організації й проведення занять з фізичного виховання з урахуванням необхідних якостей.

МЕТА, ЗАВДАННЯ, МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ

Загальновідомо, що між рівнем фізичної підготовленості та рівнем соматичного здоров'я існує прямо пропорційна залежність. Це дозволяє стверджувати, що оцінка за виконання студентами нормативів з фізичної підготовленості опосередковано розкриває стан здоров'я студента. Вихідне тестування фізичної підготовленості студентів Запорізького музичного училища ім П.І Майбороди проводилося після двотижневих занять загальною фізичною підготовкою, що дозволяло викладачу в реальних умовах ознайомитися з їхнім фізичним станом. Програма тестування складалася з 5-ти показників, комплексна оцінка яких надала уявлення про ступінь розвитку основних фізичних якостей студентів. Результати вихідного тестування фізичної підготовленості студентів-першокурсників наведені в табл. 1. Отже, при оцінці рівня розвитку фізичних якостей на початку дослідження можна говорити про те, що відмінності в показниках не достовірні за всіма тестами (табл. 1).

Таблиця 1 - Показники фізичної підготовленості студентів на початку дослідження

Аналіз сукупної вибірки результатів виконання усіх тестів фізичної підготовленості студентами-першокурсниками засвідчив, що середні величини показників знаходяться в межах 1 - 3 бали. Це вказує на загальну низьку фізичну підготовленість студентів, і такий висновок підтверджується багатьма науковцями, які вивчали означену проблему. Найвищі середні показники студенти мають при виконанні тесту піднімання в сид (2,6 балів - хлопці, 2,5 - дівчата), а найнижчі - у підтягуванні на перекладині / згинанні-розгинанні рук в упорі лежачи (0,9 балів - хлопці, 1,3 - дівчата) та в бігу на 100 м (2,2 бали - хлопці, 1,6 - дівчата) та у човниковому бігу 4 х 9 м (1,9 балів - хлопці, 1,8 - дівчата), що збігається з даними багатьох наукових публікацій [1, 5 та ін.]. Отже, тестування фізичної підготовленості на початку дослідження показало, що загальний розвиток рухових якостей у першокурсників Запорізького музичного училища ім П.І Майбороди знаходиться на низькому рівні.

Таблиця 2 - Динаміка показників фізичної підготовленості у студентів струнного відділу під впливом занять фізичним вихованням

Повторне тестування показників фізичної підготовленості проведено наприкінці навчального року. Уявлення щодо динаміки в студентів струнного відділу надано в таблиці 2. При порівнянні змін показників, які відбулися під впливом занять фізичним вихованням, ми отримали такі дані. Достовірний приріст показників фізичної підготовленості зафіксовано лише в показниках піднімання в сид у хлопців. Відносний приріст склав: біг 100 м - -1,01 %; стрибок у довжину з місця - 1,20 %; піднімання в сид - 8,64 %; підтягування на перекладині - 3,78 %; човниковий біг --0,2 % (табл. 2). Динаміка показників фізичної підготовленості у дівчат під впливом занять фізичним вихованням показало наступне: достовірний приріст показників рухової підготовленості зафіксовано лише за показниками стрибка у довжину з місця. Відносний приріст склав: біг 100 м --0,68 %; стрибок у довжину з місця - 2,23 %; піднімання в сид - 12,46%; згінання/розгінання рук - 1,35 %; човниковий біг - -0,86 % (табл. 2).

При порівнянні змін показників фізичної підготовленості у студентів фортепіанного відділу, які відбулися під впливом занять фізичним вихованням, нами отримані такі дані. Отже достовірний приріст показників фізичної підготовленості зафіксовано лише в показниках піднімання в сид у хлопців. Відносний приріст показників у хлопців склав: біг 100 м - 3,64 %; стрибок у довжину з місця - 0,77 %; піднімання в сид - 5,12 %; підтягування на перекладині - 3,06 %; човниковий біг - -1,92 % (табл. 3).

Динаміка показників фізичної підготовленості у дівчат фортепіанного відділу під впливом занять фізичним вихованням показало наступне: достовірний приріст показників фізичної підготовленості не зафіксовано за жодним тестом. Відносний приріст склав: біг 100 м - 0,99 %; стрибок у довжину з місця - 0,49 %; піднімання в сид - 0,89%; згинання/розгинання рук - 12,09 %; човниковий біг - -1,69 % (табл. 3).

Згідно з таблицями 2 та 3, у студентів, які займалися фізичним вихованням за загальноприйнятими організаційно-методичними вимогами, відмічалася позитивна динаміка лише за деякими показниками фізичної підготовленості. У більшості студентів результати залишилася на рівні, що отримані на початку року.

Таблиця 3 - Динаміка показників фізичної підготовленості у студентів фортепіанного відділу під впливом занять фізичним вихованням

Наступним завданням нашого дослідження було анкетування студентів струнного й фортепіанного відділів Запорізького музичного училища ім П.І. Майбороди. Аналізуючи відповіді респондентів на питання «Чи подобаються пари з фізичного виховання?», засвідчено, що хлопцям більш до вподоби пари, ніж дівчатам. Отже, 63,7% і 86,7% хлопців струнного й фортепіанного відділів надали позитивну відповідь, на відміну від дівчат 27,2% і 24,8% (табл. 4).

Таблиця 4 - Результати анкетування студентів, %

Розглядаючи відповіді опитаних на питання «Чи впливає особистість викладача фізичного виховання на бажання займатися фізичними вправами?», зафіксовано позитивне ставлення студентів струнного (64,4% хлопців і 82,6% дівчат) й фортепіанного відділів (72,3% хлопців і 70,4% дівчат).

Для з'ясування значення для студентів різних музичних спеціалізацій регулярних занять фізичною культурою і спортом констатовано таке. Негативне ставлення зафіксовано так: струнний відділ - 5,3% хлопців і 30,4% дівчат; фортепіанний відділ - 4,7% хлопців і 22,9% дівчат.

Аналіз відповідей респондентів, що відображав достатність обсягу в одне заняття фізичним вихованням на тиждень, виявив негативне ставлення хлопців струнного (88,7%) й фортепіанного (78,6%) відділів. Хоча позитивним є те, що студенти розуміють про необхідність застосування фізичних прав на заняттях із ФВ, секційних, самостійних щодня.

Згідно з відповідями на питання «Що не подобається в проведенні занять з ФВ?», більше 36% хлопців струнного відділу вказали на низький емоційний фон при проведенні занять, а дівчата - на необхідність прояву вольових зусиль. Із ними погодилися й студенти фортепіанного відділу (76,1% хлопців і 36,2% дівчат).

На протилежне питання щодо вподобань на парах з фізичного виховання отримані такі результати. Найбільший відсоток за всіма відділами й статтю отримана відповідь «Можливість знизити психо-емоціональний стрес» (струнний відділ - 77,9% хлопців і 69,4% дівчат; фортепіанний відділ - 53,2% хлопців і 72,7% дівчат).

Щодо запитання «Які особисті мотиви занять фізичною культурою і спортом?», отримана більша кількість у хлопців за відповіддю «Емоційне спілкування з товаришами» - 48,4% струнного й 53,5% фортепіанного відділів. У дівчат перевагу надано було відповіді «Для того, щоб здати залік з ФВ» - 84,3% струнного й 92,2% фортепіанного відділів. Це спонукає викладачів кафедри фізичного виховання до перегляду змісту і методики викладання (а з боку студентів - вивчення) теоретичного розділу вказаних дисциплін з метою формування в студентів індивідуально значимих мотивів до занять фізичною культурою і спортом.

Для визначення пріоритетів учнів у виборі навчальних модулів з фізичного вих овання ми запропонували ім визначити запропоновані нами види спорту. Внаслідок цього отримали такі результати: найбільшу популярність та переважну більшість голосів хлопців отримав футбол (48,2% струнного й 39,8% фортепіанного відділів). У дівчат велика частка струнного - 38,4% і фортепіанного - 48,1% відділів віддала перевагу волейболу.

На запитання анкети «На які питання, які мають відношення до фізичної культури і спорту, Ви хотіли б одержати відповіді?» отримані досить розлогі відповіді. Це засвідчило те, що більшість першокурсників не мають елементарних знань про позитивний вплив регулярних занять фізичною культурою і спортом на ефективність навчання й майбутню професійну діяльність.

ВИСНОВКИ

Аналіз анкетування вказав на те, що в процесі фізичного виховання студентів музичних спеціальностей необхідно приділяти увагу розвитку професійно значущих фізичних і психофізіологічних показників, які безпосередньо впливають на успішність фахової підготовки.

У нашому дослідженні констатовано зниження ефективності занять з фізичного виховання, яке не вирішує проблем гіподинамії та розвитку фізичних якостей. Отримані показники засвідчили погіршення показників, що пояснюється відсутністю достатньої кількості занять з фізичного виховання, напруженістю навчального процесу, низькою мотивацією студентів до фізичної культури і спорту; недостатньою роботою викладачів щодо пропагування здорового способу життя.

ЛІТЕРАТУРА

1. Дутчак М.В., Круцевич Т.Ю., Трачук С.В. Концептуальні напрями вдосконалення системи фізичного виховання школярів і студентів для впровадження здорового способу життя. Спортивний вісник Придністров'я, 2010. № 2-3. С. 116-120.

2. Дьоміна Ж. Г. Модель педагогічної системи управління професійно-прикладною підготовкою студентів музичних спеціальностей. Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. Харків : ХДАДМ. 2007. №. 12. С. 60-63.

3. Епифанов В.А. Медицинская реабилитация: Руководство для врачей. Москва : МЕДпресс-информ, 2005. 328 с.

4. Жигунова Н. Вплив процесу підготовки студентів різних відділень музичного училища на показники фізичної підготовленості. Спортивные игры. 2015. №. 11. С. 48-50.

5. Круцевич Т.Ю., Воробиов М.І., Безверхня Г.В. Контроль у фізичному вихованні дітеи, підлітків та молоді. Київ : Олімпійська література, 2011. 224 с.

6. Ланда Б. Х. Методика комплексной оценки физического развития. Москва : Советский спорт, 2004. 184 с.

7. Мудрий І.Б. Аспекти професійно-прикладної фізичної підготовки студентів музичних закладів освіти. Молода спортивна наука України: Електронний збірник наукових праць з галузі фізичної культури та спорту. Львів, 2007. Вип. № 11. Т.1. С. 164-167.

8. Соколова О.В., Тищенко В.О., Лущенко Т.О. Вплив секційних занять зі спортивних ігор на фізичну підготовленість дітей середнього шкільного віку. Вісник ЗНУ. 2018. №1. С. 38-45.

9. Стадник В.В. Ефективність використання авторської програми диференційованого підходу до позаакадемічних занять на рівень фізичної підготовленості студентів НУ Львівська політехніка. Вісник Чернігівського національного педагогічного університету. 2013. № 112 (1). С. 306-309.

10. Турчина Н.І. Педагогічні особливості моделей фізичного виховання студентів вузів на різних курсах навчання : автореф. дис... . канд. наук з фіз. виховання і спорту : 24.00.02. Н. І. Турчина ; Нац. ун-т фіз. виховання і спорту України. Київ, 2009. 23 с.

11. Юмашева П.Н. Особенности професионально-прикладной физической підготовки студентов музыкальных вузов различных специальностей. Физическое воспитание студентов творческих специальностей. Харьков : ХГАДИ (ХХПИ), 2002. №2.

Размещено на Allbest.ru