Сучасні підходи до вивчення техніко-тактичних дій в дзюдо

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут» імені Ігоря Сікорського

Сучасні підходи до вивчення техніко-тактичних дій в дзюдо

Мартинов Ю.О.

старший викладач кафедри фізичного виховання

Крилов А. Г.,

викладач кафедри спортивного вдосконалення

Анотація

В статті розкрито сучасні підходи до вивчення техніко-тактичних дій з дзюдо. Запропоновані підходи сприяють підвищенню техніко-тактичної підготовленості юних спортсменів. Проведений автором системний аналіз теорії і методичних особливостей техніко-тактичної підготовки дзюдоїстів дозволить підвищити професійно-педагогічний рівень фахівців.

У статті описані підходи до розробки інноваційних підходів до навчання техніці рухових дій для дзюдоїстів. На їх основі можна розробляти різні методики навчання техніко-тактичних дій, що дозволяє удосконалювати процес підготовки і розвивати творчі здібності фахівців.

Ключові слова: дзюдо, фізичні вправи, техніко-тактичні дії, дзюдоїсти.

Аннотация

Мартынов Ю. А., Крылов А. Г. В статье раскрыты современные подходы к изучению технико-тактических действий по дзюдо. Предложенные подходы способствуют повышению технико-тактической подготовленности юных спортсменов. Проведенный автором системный анализ теории и методических особенностей технико-тактической подготовки дзюдоистов позволит повысить профессионально-педагогический уровень специалистов.

В статье описаны подходы к разработке инновационных подходов к обучению технике двигательных действий для дзюдоистов. На их основе можно разрабатывать различные методики обучения технико-тактических действий, позволяет совершенствовать процесс подготовки и развивать творческие способности специалистов.

Ключевые слова: дзюдо, физические упражнения, технико-тактические действия, дзюдоисты.

Annotation

Martynov Yu. A, Krylov A. G. Modern approaches to the study of technical and tactical actions in judo. The article reveals modern approaches to the study of technical and tactical actions in judo. The proposed approaches help to increase the technical and tactical training of young athletes. The author's systematic analysis of the theory and methodological features of technical and tactical training of judokas will increase the professional and pedagogical level of specialists.

The article describes the approaches to the development of innovative approaches to teaching motor techniques for judokas. On their basis it is possible to develop various methods of training of technical and tactical actions that allows to improve process of preparation and to develop creative abilities of experts.

Most judokas who take part in international competitions show a very high level of technical, tactical and physical training.

Practice shows that the most effective techniques in tournaments among young men are throws through the back, hooks from the inside, cuts. The time of the fight on the ground floor has significantly increased. This is facilitated by refereeing, which allows you to continue attacks in the rack, using restraint and pain techniques.

Rational use of attacking techniques in the ground floor is the most important component of judoists' sportsmanship. He drew attention to the various research approaches used in modern general scientific met hodology, specifically focused on the integrative knowledge of complex-organized objects or phenomena. In this case, the object is the technique of attacking actions of judokas.

Key words: judo, physical exercises, technical and tactical actions, judokas.

Постановка проблеми

Більшість дзюдоїстів, які беруть участь в міжнародних змаганнях, показують дуже високий рівень техніко-тактичної та фізичної підготовленості.

Практика показує, що найбільш ефективними прийомами на турнірах серед юнаків є кидки через спину, зачепи зсередини, підсічки. Істотно збільшився час боротьби в партері. Цьому сприяє суддівство, що дозволяє продовжувати атаки в стійці, використовуючи утримання і больові прийоми. У деяких країнах, наприклад, в Німеччині, Голландії, Австрії, тренери посилили підготовку дзюдоїстів в партері [1].

Зі зміною суддівських правил зросла цінність проведення технічних дій над активністю дзюдоїстів в поєдинку. У зв'язку з цим змінилася тактика ведення поєдинку:

для перемоги необхідно провести оцінену атаку і вміти потім втримати перевагу;

підвищилася роль атакуючої боротьби в захопленнях (заборона на зрив захоплення двома руками вимагає тонкого розрахунку для взяття зручного захоплення);

у багатьох поєдинках рівень підготовленості дзюдоїстів приблизно однаковий і результат протиборства вирішується в самому кінці основного часу або переходить в додатковий, тому перемагає той спортсмен, який має сили виконати технічний кидок в кінці поєдинку;

тренерський корпус постійно веде аналіз «сильних і слабких» сторін в підготовленості суперників, наприклад, дзюдоїсти з Японії дуже добре використовують захисні дії від кидків вперед, але можуть пропускати атаки кидками тому, підсічками [3].

Однією з актуальних проблем теорії і практики спортивної підготовки дзюдоїстів є проблема вивчення та ефективного використання техніко-тактичних дій в умовах змагальної діяльності.

Важливо не тільки підвищувати фізичні кондиції юних спортсменів, а й приділяти значну увагу техніко-тактичної підготовки. Основними напрямками вдосконалення є:

S вивчення прийомів в стійці і партері в варіативних умовах (в комбінаціях і зв'язках, зі збільшенням амплітуди рухів, з використанням різних захоплень);

S використання дій суперника (захоплення, рух, напрямок зусиль) для проведення атаки;

S підвищувати варіативність техніки прийомів, враховуючи реакцію суперника;

S переходити на виконання комбінацій в партері;

S вирішувати тактичні завдання при протиборстві (придушення, випередження) [4].

Визначено, що на утримання спортивної підготовки юних дзюдоїстів впливають нормативні документи регулювання національної системи спортивної підготовки; змістовні аспекти розвитку дзюдо в світі; тенденції вдосконалення тренувальної діяльності дзюдоїстів.

Аналіз і узагальнення літературних джерел

Основна проблема, з якою стикаються викладачі фізичного виховання у закладах вищої освіти, полягає в протиріччі між необхідністю ведення здорового способу життя студентами, зміцненням і розвитком свого здоров'я і відсутністю з їх боку реальних кроків в цьому напрямку. Найбільш типовими проблемами є високий рівень захворюваності студентів, низький рівень фізичної підготовленості, недостатнє забезпечення потреб студентів в різноманітних формах фізичної культури.

Вдосконалення техніко-тактичної майстерності після вивчення технічного арсеналу в дзюдо є центральною ланкою підготовки. В роботах науковців Арзютова Г. М., Шандригося В. І., вказується на те, що багаторічний процес тренування у спортивній боротьбі - це процес формування вміння і навичок техніко-тактичної підготовки з поділом на дві складові: 1) етап базової технічної підготовки; 2) етап поглибленого технічного вдосконалення (Пістун А. І.). Проблема вивчення техніко- тактичних дій в дзюдо, завжди буде актуальною.

Виклад основного матеріалу дослідження

Техніка в дзюдо - це система рухів, дій і операцій, що сприяють вирішенню завдань протиборства з найменшою витратою сил і енергії, що застосовуються відповідно до індивідуальних особливостей дзюдоїстів. Раціональне використання техніки атакуючих дій в партері є найважливішим компонентом спортивної майстерності дзюдоїстів. Л. П. Матвєєв звертав увагу на різні дослідницькі підходи, які використовуються в сучасній загальнонаукової методології, спеціально орієнтовані на інтегративну пізнання складно-організованих об'єктів або явищ. В даному випадку об'єктом є техніка атакуючих дій дзюдоїстів [7].

У дзюдо існує сукупність закономірностей підготовки та ведення змагального протиборства - стратегія. стратегічний план враховує різні варіанти побудови підготовки, змагального протиборства, а також кошти, методи і форми досягнення результату. Тактика вважається підлеглою частиною стратегії і в широкому сенсі визначається як мистецтво протиборства в дзюдо. Тактику дзюдо визначають як вибір засобів і методів спортивного протиборства, що застосовуються для вирішення завдань в конкретно сформованих умовах поєдинку. Чим більше дзюдоїсти володіють тактикою, тим більше мають можливостей реалізувати свій технічний арсенал в поєдинку з будь-яким суперником, домагаючись при цьому більшого ефекту при меншій витраті сил і енергії. Вивчення тактичних дій необхідно вести паралельно з вивченням техніки [8].

Центральне місце в системному підході займає установка на виявлення інтегративних системо-утворюючих чинників, тобто властивостей і зв'язків, завдяки яким елементи технічної підготовки об'єднуються в ціле (зв'язки, комбінації), набуваючи системний характер.

Розширення обсягу тактико-технічного арсеналу борців за рахунок підключення новизни технічних дій дозволяє їм збільшувати кількість зв'язок, з'єднань, комбінацій між тактичними і технічними операційними діями [9]. тактичний дзюдоїст інноваційний руховий

Зв'язка є з'єднувальним елементом між технічним дією, виконаним в стійці, і експромтна виникають прийомом в партері. Вона може використовуватися борцем з метою з'єднання атакуючих дій, які виконуються в різних положеннях боротьби, і є ефективним способом реалізації тактики в поєдинку [3].

Уміння об'єднувати прийоми в стійці і в партері в логічно обґрунтовані зв'язки необхідно з юнацького віку.

Багаторічний педагогічний, науковий і тренерський досвід, а також використання системно-структурного аналізу дозволили виявити внутрішні самоорганізовуючі елементарні структури координаційних дій - рухів у спортивній боротьбі, тобто спортивно-технічна майстерність боротьби на системному рівні має повторювані рухові одиниці не тільки в прийомах одного підкласу, групи і т. п., але і в різних. Результати системно-структурного аналізу прийомів різних підкласів і груп показали, що, наприклад, в одній і тій же фазі «зближення» в ударно-силовий контакт раціональний один і той же найпростіший базовий комплекс біомеханізмів «осаджування з одночасним скручуванням суперника» (передні, бічні і задні підніжки і підсічки; перевороти через голову в сторону; перевороти через стегно, плече, руку; перекидання захопленням однієї ноги зсередини і т. п.) [4].

Застосування системного підходу дозволяє виділити в техніці дзюдо дії, що поєднуються з іншими атакуючими діями (в стійці, в партері) і виконувані в перекладах в партер, в комбінаціях, при перехідних положеннях, в зв'язках «стійка- партер».

Структурно-функціональний підхід дозволяє визначити властивості і структуру техніки атакуючих дій дзюдоїстів: операції (і їх сукупності), дії (і їх сукупності); поведінкові комплекси. Структурний склад техніки атакуючих дій може незначно відрізнятися в описах різних фахівців. Структурно-фазова модель техніки може використовуватися в практиці навчання прийомам [1].

Моделювання є одним з підходів до вивчення техніки атакуючих дій в стійці і партері. Використовуючи моделювання, можливо досліджувати рухи і навчати їм. Моделювання техніки атакуючих дій дозволяє підвищити ефективність змагальної діяльності. Вивчення моделей найсильніших дзюдоїстів дозволяє прогнозувати спортивні результати. Моделювання змагальної діяльності дозволяє інтегрально вирішувати завдання різних видів підготовки при виконанні атакуючих дій.

Для моделювання поведінки противника і вирішення тактичних завдань необхідно мати уявлення про основні морфологічних особливостях противників. Існує зв'язок між індивідуальними показниками спортсменів і формуванням технічного арсеналу, тобто в процесі вдосконалення техніко-тактичних дій необхідно узгоджувати техніку прийомів з індивідуальними показниками спортсменів [5].

Аналіз змагальних взаємодій незмінно призводить до необхідності моделювання спортсменом поведінки суперника і різних варіантів розвитку подій

В даний час моделювання є одним з найбільш розроблених підходів до вивчення техніки дзюдо. У практиці використовують різні види моделювання: випереджаюче моделювання параметрів змагальної діяльності; моделювання параметрів змагальної діяльності; моделі найсильніших спортсменів [6].

Важливе значення має класифікаційний підхід до вивчення техніки атакуючих дій в дзюдо дозволяє впорядкувати і систематизувати їх в різних класифікаціях. У складі класифікацій технічних дій дзюдо атакуючі дії представлені групами прийомів (утримання, задушливі прийоми, больові прийоми, перевертання).

Висновки

Аналіз сучасних наукових праць показав, що питання сучасних підходів у вивченні техніко-тактичних дій в дзюдо є досить актуальним. Техніко-тактична підготовка в дзюдо - основа спортивного вдосконалення. Фундамент цього виду підготовки закладається у юних спортсменів з дитячого віку. У більшості випадків навчання техніці та тактиці будується методом спроб і помилок. Наробляються варіанти техніко-тактичних дій та в умовах протиборства. Якщо варіанти не задовольняють вимоги діяльності (перемога не досягнута), то техніка коригується. Такий підхід займається тривалим часом і не має часових меж. Для ефективної організації техніко-тактичної підготовки тренеру необхідно розглянути теоретичні основи її організації, основані на багаторічних практичних дослідженнях.

Література

1. Антонік В. І. Анатомія, фізіологія дітей з основами гігієни та фізичної культури. / В. І. Антонік, І. П. Антонік, В. Є. Андріанов. - Центр навчальної літератури (ЦНЛ), 2020. - 336 с.

2. Бойко В. Ф. Физическая подготовка борцов / В. Ф. Бойко, Г. В. Данько. - Киев : Олимпийская литература, 2004. - 224 с.

3. Волков Л. В. Теория и методика детского и юношеского спорта. / Л. В. Волков. - К. : Олимпийская литература, 2002. - 296 с.

4. Дзюдо. Атестационная программа // Федерація дзюдо України. - Одеса., 2003. - 55с.

5. Дзюдо: Навчальна програма для дитячо-юнацьких спортивних шкіл, спеціалізованих дитячо-юнацьких спортивних шкіл олімпійського резерву, шкіл вищої спортивної майстерності, спеціалізованих навчальних закладів спортивного профілю та спортивних клубів / А. Ф. Алексєєв, Ю. О. Юхно, В. А. Середа, В. С. Перета, М. М. Руденко. - ФДУ, 2019. - 115с.

6. Дзюдо - система и борьба: [учебник для СДЮСШОР. Спортивных факультетов педагогических институтов, техникумов физической культуры и училищ олимпийского резерва] / Я. К. Коблев, В. М. Невзоров, Ю. М. Схаляхо и др.// [под общей ред. А. И. Шулики]. - Ростов-на-Дону: ФЕНИКС, 2006. - 779 с.

7. Матвеев Л. П. Основы общей теории спорта и системы подготовки спортсменов. / Л. П. Матвеев. - К.: Олимпийская литература. 1999. - 320 с

8. Платонов В. Н. Система подготовки спортсменов в олимпийском спорте. Общая теория и ее практические приложения / В. Н. Платонов, - К : Олимпийская литература, 2004. - 808 с.

9. Платонов В. Н. Периодизация спортивной тренировки. Общая теория ее практическое применение / В. Н. Платонов. - К. : Олимп. лит., 2013. - 624 с.

References

1. Antonik V. (2020) Anatomy, physiology of children with the basics of hygiene and physical culture. / V. Antonik, I. Antonik, V. Andrianov. - Center for Educational Literature (CNL). - 336 p.

2. Boyko V. (2004) Physical training of wrestlers / VF Boyko, GV Danko. - Kiev: Olympic Literature. -224 p.

3. Volkov L. (2002) Theory and methods of children's and youth sports. / LV Volkov. - К.: Олимпийская литература. - 296 с.

4. Judo. (2003) Certification program // Judo Federation of Ukraine. - Odessa. - 55p.

5. Judo: (2019) Curriculum for children's and youth sports schools, specialized children's and youth sports schools of the Olympic reserve, schools of higher sportsmanship, specialized educational institutions of sports profile and sports clubs / AF Alekseev, Yu. O. Yukhno, V. A. Sereda, V.S. Pereta, M. M. Rudenko. - FDU. - 115p.

6. Judo (2006) - system and struggle: [textbook for SDYUSSHOR. Sports faculties of pedagogical institutes, technical schools of physical culture and schools of the Olympic reserve] / Ya. K. Koblev, V. Nevzorov, Yu. M. Shalyakho, etc.// [under the general editorship. AI Shuliki]. - Rostov-on-Don: Phoenix. - 779 p.

7. Matveev L. (1999) Fundamentals of the general theory of sports and the system of training athletes. / L. Matveev. - К .: Олимпийская литература. - 320 p

8. Platonov V. (2004) The system of training athletes in Olympic sports. General theory and its practical applications / V. Platonov. - K: Olympic literature. - 808 p.

9. Platonov V. (2013) Periodization of sports training. General theory of its practical application / V. Platonov. - К.: Олимп. lit. - 624 p.

Размещено на Allbest.ru