Удосконалення теоретичної підготовленості кваліфікованих спортсменів у важкій атлетиці за допомогою методів інформаційного пошуку

Теоретические знания, полученные на различных этапах многолетней подготовки входят в систему ценностей спортсменов, формируют предпосылки успешного становления и поддержания уровня спортивного мастерства и гармоничного развития личности.

Цель: установить эффективность использования методов информационного поиска в совершенствовании теоретической подготовки квалифицированных спортсменов в тяжелой атлетике.

Методы: теоретический анализ и обобщение, документальный метод, социологические методы опроса (анкетирование), педагогический эксперимент, методы математической статистики. Спортсмены первой экспериментальной группы проводили информационный поиск с привлечением источниковой базы библиотеки. Представители второй экспериментальной группы - повышали уровень подготовленности с помощью работы в компьютерном классе с доступом к интернет.

Результаты. Внутригрупповые приросты теоретической подготовленности спортсменов составили 14,8664,00% по основным информационными блоками и темами указали на эффективность методов информационного поиска и самообразования теоретической подготовки в тяжелой атлетике на этапах подготовки к высшим достижениям и максимальной реализации индивидуальных возможностей. Установлено отсутствие различий (0,692,38% правильных решений заданий при р>0,05) между спортсменами, которые проводили информационный поиск с помощью базы источников библиотеки ЛДУФК и теми, которые пользовались доступом к базам информации сети Интернет.

Ключевые слова: знания, разделы, методы, улучшение эффективность.

Pityn M., Kharchenko-Baranetska L., Hlukhova H., Hnatchuk Y., Edelev O. Improvement of theoretical preparedness qualified athletes in weightlifting by using information search methods

Theoretical knowledge which obtained at different stages of long-term training belongs to the system of athletes' values. Its form the prerequisites for suc cessful formation and maintenance of the sportsmanship level and harmonious development of personality.

The purpose of the study: to determine the effectiveness of information search methods use in improving the theoretical training of qualified athletes in weightlifting. спортсмен кваліфікований атлетика

Research methods: theoretical analysis and generalization, documentary method, sociological methods (questionnaire), pedagogical experiment, methods of mathematical statistics.

The athletes at the stages of preparation for higher achievements and maximum realization of individual opportunities in weightlifting (13 athletes had the qualification Master of Sports of Ukraine and 6 - Candidate of Master of Sports of Ukraine) were involved in the formative pedagogical experiment. A feature of the proposed pedagogical experiment was the use of two experimental programs to improve the athletes' theoretical preparedness. Common features for them were the use of information search methods and self-education. For the athletes of the first experimental group, the task was to conduct an information search with the involvement of the source base of the library LSUofPhC. Participants of the second experimental group had the opportunity to increase the level of preparedness by working at LSUofPhC computer class with access to databases on the Internet.

Results. Intragroup increments of athletes' theoretical preparedness (14.86-64.00%) on the main information blocks and topics indicated the effectiveness of methods of information search and self-education of theoretical training in weightlifting at the stages of preparation for higher achievements and maximum realization of individual opportunities. There were no differences (0.69-2.38% of correct problem solving at p> 0.05) between athletes who conducted an information search using the source database of the LSUofPhC library and those who used access to Internet databases.

Key words: knowledge, sections, methods, improvement, efficiency.

Актуальність теми. У спортивній діяльності обґрунтованою є необхідність формування інтелектуального рівня сучасного спортсмена, творчого ставлення до процесу підготовки поруч із спортивною майстерністю. Це вимагає поглибленої обізнаності з обраного виду спорту, що сприятиме досягненню високого інтелектуального рівня та системи моральних цінностей особистості на різних етапах багаторічної підготовки спортсменів [1, 2, 4, 5].

Фундаментальні дослідження вказують на існуванні відносно самостійних та водночас тісно взаємопов'язаних сторін процесу підготовки спортсменів. Еволюція системи підготовки спортсменів у різних групах видів спорту забезпечена значною кількості наукових досліджень присвячених окремим сторонам навчально-тренувального процесу та їх поєднанні у системі багаторічного удосконалення спортсменів у різних видах спорту [3, 7,10, 13].

Теоретичні знання отримані на різних етапах багаторічної підготовки належать до системи цінностей спортсменів, формують передумови успішного становлення та підтримання рівня спортивної майстерності та гармонійного розвитку особистості [12, 14, 15, І6]. Окремі спроби наукового пошуку з теоретичної підготовки у спорті дали змогу утворити цілісну систему орієнтовану на формування спеціальних знань спортсменів [2, 6, 8, 9, 11].

Також набуває актуальності з'ясування ефективності використання різних методів теоретичної підготовки, що в нашому дослідженні запропоновано зробити на прикладі методів інформаційного пошуку в підготовці кваліфікованих спортсменів у важкій атлетиці.

Зв'язок з науковими темами та планами. Робота виконана згідно теми "Основи теоретичної підготовки у спорті" плану НДР Львівського державного університету фізичної культури на 2013-2017 рр. (номер державної реєстрації 0113U000659) та теми "Теоретико-методичні основи управління тренувальним процесом та змагальною діяльністю в олімпійському, професійному та адаптивному спорті" плану НДР Львівського державного університету фізичної культури на 2016-2020 рр.

Мета дослідження: З'ясувати ефективність використання методів інформаційного пошуку в удосконаленні теоретичної підготовки кваліфікованих спортсменів у важкій атлетиці.

Методи дослідження: теоретичний аналіз та узагальнення, документальний метод, соціологічні методи опитування (анкетування), педагогічний експеримент, методи математичної статистики.

Організація дослідження. Перевірка наукових положень, покладених в основу диференційованої програми удосконалення теоретичної підготовленості проводилася також на контингенті спортсменів у швидкісно -силових видів спорту. До формуючого педагогічного експерименту було залучено спортсменів на етапах підготовки до вищих досягнень та максимальної реалізації індивідуальних можливостей у важкій атлетиці (13 спортсменів мали кваліфікацію Майстра спорту України та 6 - Кандидата в майстри спорту України). Особливістю запропонованого педагогічного експерименту було використання двох експериментальних програм для удосконалення теоретичної підготовленості спортсменів.

Спільними ознаками для них виступало використання методів інформаційного пошуку та самоосвіти. Нами зроблене припущення, що для спортсменів на цих етапах характерний достатній рівень мисленнєвої діяльності, який дозволяє вирішувати завдання теоретичної підготовки за допомогою послідовних операцій, які виконується з метою пошуку неструктурованого інформаційного матеріалу, видачі фактичних даних та реалізації безпосереднього самостійного опрацювання джерел інформації з урахуванням особистих інтересів і об'єктивних потреб системи підготовки.

Із метою отримання об'єктивних даних та враховуючи специфіку обраних методів дослідження реалізація дослідження проведена в одному перед змагальному мезоциклі підготовки (упродовж одного місяця).

Зміст теоретичної підготовки який був перевірений за умов педагогічного експерименту включав у себе основні інформаційні блоки та їх окремі теми, які присутні у системі підготовки спортсменів у важкій атлетиці: харчування, фармакологічне забезпечення, змагальна діяльність, основи теорії і методики підготовки спортсменів. Також, у межах програми теоретичної підготовки додатково було залучено інформаційний блок "Олімпізм".

Експериментальним чинником виступали поєднання визначених нами реалізаційних положень (методів та засобів) концепції теоретичної підготовки у спорті [1, 10] з метою удосконалення рівня підготовленості спортсменів у групі швидкісно-силових видів спорту. Використано спосіб доказу гіпотези - єдиної відмінності. Перша експериментальна група використовувала метод безпосереднього пошуку інформації (послідовний перегляд пов'язаних із інформаційною потребою джерел - каталоги, класифіковані й тематичні списки, довідники тощо). Особливістю експериментального чинника для другої групи спортсменів виступали пошук із застосуванням спеціальних засобів - застосуванні спеціалізованих програм - спайдерів, які в автоматичному режимі допомагали переглядати Web -сторінки, відшукуючи на них потрібну інформацію. Це автоматизований варіант перегляду з допомогою гіпертекстових посилань пов'язаний виключно із середовищем мережі Інтернет.

Розподіл спортсменів за експериментальними групами відбувався за допомогою випадкової вибірки. При цьому враховувалася пропорційність розподілу спортсменів із кваліфікацією КМС (по 3 особи у групах). Безпосереднє дослідження проводилося на базі Львівського державного університету фізичної культури (ЛДУФК). Це пов'язано із наявністю необхідного інформаційного ресурсу, баз даних натурального та електронного характеру та технологічне забезпечення, що передбачалося до використання за умовами педагогічного експерименту.

Програма педагогічного експерименту включала проведення попереднього педагогічного спостереження за рівнем теоретичної підготовленості спортсменів. Воно організоване за індивідуальною та індивідуально-груповою формою тестування. Результати цього педагогічного спостереження були прийняті за вихідний рівень теоретичної підготовленості спортсменів. У подальшому перед спортсменами обох груп було сформовано ідентичну інформаційну потребу, що містилася задоволення змісту блоків та тем інформації, які запропоновані при контролі теоретичної підготовленості.

Для спортсменів першої експериментальної групи (ЕГ 1) було поставлене завдання провести інформаційний пошук із залученням джерельної бази бібліотеки ЛДУФК. Представники другої експериментальної групи (ЕГ 2) мали можливість підвищити рівень підготовленості за допомогою роботи у комп'ютерному класі ЛДУФК із доступом до баз інформації мережі Інтернет. Для спортсменів обох груп була передбачена можливість використання матеріально-технічного забезпечення та баз інформації у будь-який вільний від академічних занять час. Тривалість роботи визначалася індивідуально з урахуванням суб'єктивної думки учасників педагогічного експерименту.

Організація експерименту не передбачала суміжного використання тренувальних засобів теоретичної підготовки. Нами, також, обумовлено із тренерами спортсменів самостійність пошуку інформації для уникнення підказок з їх сторони.

Критеріями ефективності програми теоретичної підготовки спортсменів у важкій атлетиці виступала зміна показників теоретичної підготовленості спортсменів між першим (вихідним) та другим (підсумковим) педагогічним спостереженням.

Результати дослідження. Методи інформаційного пошуку теоретичної підготовки спортсменів визначаються як способи отримання системи спеціальних знань, за допомогою послідовних операцій, які виконується з метою пошуку неструктурованого інформаційного матеріалу або видачі фактичних даних, які надають відповіді на задані питання, що забезпечує вирішення основних завдань системи підготовки спортсменів.

У загальному вигляді методи інформаційного пошуку характеризуються етапами реалізації: уточнення інформаційної потреби і формулювання запиту, визначення сукупності інформаційних масивів, вилучення інформації з інформаційних масивів, ознайомлення з отриманою інформацією і оцінювання результатів пошуку [2, 6, 8, 10, 16].

Засоби, що використовуються у межах методів інформаційного пошуку, можуть мати різні можливості і особливості стосовно потрібної інформації, що пов'язано із алгоритмами їх використання. Проте мета уніфікована - цілеспрямоване, швидке, точне і ефективне здійснення пошуку інформаційного матеріалу, що задовольняє потреби теоретичної підготовки та в цілому основних завдань системи підготовки спортсменів [10].

Поряд із вищезазначеним варто наголосити на основних проблемах при використанні методів інформаційного пошуку теоретичної підготовки. Серед них чільне місце посідають розповсюдження, сортування, упорядкування (класифікація) та відбір потрібної із масиву доступної інформації.

Доповненням до вищезазначеного є твердження фахівців про необхідність формування у системі підготовки спортсменів інтелектуальної культури спортсменів як характеристики діяльності у сфері мислення, у процесі якої здійснюється взаємодія з середовищем, іншими суб'єктами. У результаті цього повинно відбуватися утворення нового розв'язання ситуацій притаманних змагальній та тренувальній діяльності на об'єктивному чи суб'єктивному рівнях [2, 6, 11, 12, 14]. Згідно припущень багатьох фахівців у спорті набуває важливості здатність мислення спортсменів стосовно генерування значної кількості варіантів дій при отриманні незначного обсягу інформації з обмеженого кола їх джерел [8, 9].

Метод самоосвіти виступає способом безпосереднього самостійного опрацювання джерел інформації з урахуванням особистих інтересів і об'єктивних потреб системи підготовки спортсменів. Відмінною рисою самоосвіти є те, що результатом такої роботи виступає ефект саморозвитку спортсмена, а не тільки вдосконалення в професійно орієнтованому напрямі. Включення самоосвіти в навчально-тренувальний процес передбачає послідовне оволодіння спортсменами видів і прийомів самостійної роботи з наростаючим ступенем самостійності як на тренувальному занятті, так й під час організації поза тренувальної діяльності роботи. Основні риси самоосвіти полягають у здобутті спортсменами знань додатково до основних організованих інформаційних потоків та частково зумовлених ними, оволодіння системою знань за індивідуальною ініціативою та із задоволенням інформаційної потреби у змісті, обсязі, джерелі, тривалості та часу проведення впливу, незалежно від суб'єкта передачі знань. Разом із тим частина фахівців вбачають можливість використання у поєднанні із цим методом теоретичної підготовки спеціально створених програм, проведення консультацій тощо. Вирішальне місце в оволодінні спортсменами системи спеціальних знань за допомогою цього методу посідає індивідуальна самостійна пізнавальна діяльність [10]. За підсумками проведеного педагогічного експерименту можна констатувати позитивні зміни теоретичної підготовленості у спортсменів обох експериментальних груп (90іж г.).

Це слугує основним підтвердженням тому, що визначальна роль у формуванні мотивації спортсменів до досягнення якісного нового рівня теоретичної підготовленості та в цілому усвідомлення системи знань спортсменами надається тренеру. При розгляді методів інформаційного пошуку та самоосвіти варто відштовхуватися від уміння тренера створювати інформаційну потребу у спортсменів.

Таблиця

Показники теоретичної підготовленості спортсменів у важкій атлетиці в педагогічному експерименті