Аналіз техніко-тактичної підготовленості дзюдоїстів високої кваліфікації за підсумками "ОІ-2020"

Размещено на http://www.allbest.ru/

АНАЛІЗ ТЕХНІКО-ТАКТИЧНОЇ ПІДГОТОВЛЕНОСТІ ДЗЮДОЇСТІВ ВИСОКОЇ КВАЛІФІКАЦІЇ ЗА ПІДСУМКАМИ «ОІ-2020»

Паламарчук Ю.Г., кандидат наук з фізичного виховання та спорту, завідувач кафедри теорії і методики фізичного виховання Комунального закладу вищої освіти, «Вінницький гуманітарно-педагогічний коледж», м. Вінниця

Солодка О.В., кандидат наук з фізичного виховання та спорту, доцент кафедри боксу, боротьби і важкої атлетики Придніпровської державної академії фізичної культури і спорту, м. Дніпро

Кусовська О.С., старший викладач кафедри боксу, боротьби і важкої атлетики Придніпровської державної академії фізичної культури і спорту, м. Дніпро

Мамотько П.М., викладач кафедри боксу, боротьби і важкої атлетики Придніпровської державної академії фізичної культури і спорту, м. Дніпро

Гавриш Г.Г., вчитель зі спорту (дзюдо), Дніпропетровський фаховий коледж спорту, тренер-викладач з дзюдо спеціалізованої дитячо-юнацької спортивної школи олімпійського резерву №6, м. Дніпро

Кохановський Р.А., тренер-викладач з дзюдо спеціалізованої дитячо-юнацької спортивної школи олімпійського резерву №6, м. Дніпро

Враховуючи наявний стан розвитку педагогічних технологій, а також спортивної науки, на сьогодні актуальним є проведення аналітико-статистичної роботи у напрямі техніко-тактичної підготовленості одноборців, зокрема - дзюдоїстів високої кваліфікації, що забезпечить їхню якісну підготовку до змагань вищих рангів. Крім цього, це сприятиме підвищенню престижу українського спорту та іміджу України на міжнародній арені. Головною метою дослідження є аналіз техніко-тактичного арсеналу дзюдоїстів високої кваліфікації - учасників «ХХХІІ Літніх Олімпійських ігор-2020, Токіо» чоловічої статі. В процесі дослідно-аналітичної роботи були використані наступні методи дослідження: абстракція, вимірювання, експертне оцінювання, опитування, порівняння, спостереження тощо. В результаті теоретичного дослідження членами науково-дослідної групи проведено аналіз техніко-тактичного арсеналу дзюдоїстів високої кваліфікації - учасників «ХХХІІ Літніх Олімпійських ігор-2020, Токіо» чоловічої статі. Перспективи подальших досліджень у обраному напрямі наукової розвідки передбачають проведення аналізу техніко-тактичного арсеналу дзюдоїстів-жінок високої кваліфікації - учасниць «ХХХІІ Літніх Олімпійських ігор-2020, Токіо».

Analysis of Technical and Tactical Preparedness of High Qualification Judoists results of the «OG-2020».

Given the current state of development of Pedagogical Technologies and Sports Science, today it is important to conduct Analytical and Statistical work in the direction of Technical and Tactical training of wrestlers, in particular - highly qualified Judokas, which will ensure their quality preparation for competitions of higher ranks. In addition, it will help increase the prestige of Ukrainian sports and the image of Ukraine in the international arena. The Main Purpose of the Research is to analyze the Technical and Tactical arsenal of highly qualified Judokas - participants of the "XXXII Summer Olympic Games 2020, Tokyo" (male). In the process of Research and Analytical work, the following Research methods were used: abstraction, measurement, expert evaluation, survey, comparison, observation, etc. As a result of theoretical research, members of the research group analyzed the technical and tactical arsenal of highly qualified Judokas - participants of the "XXXII Summer Olympic Games 2020, Tokyo" (male). Prospects for further Research in the chosen area of Scientific Research include an analysis of the Technical and Tactical arsenal of highly qualified female Judokas - participants in the "XXXII Summer Olympic Games 2020, Tokyo".

Keywords: analysis, long-term training, Judo, wrestlers, Olympism, Olympic Games, sports qualification, statistics, Tactical training, Technical training.

Постановка проблеми та її зв'язок з важливими науковими та практичними завданнями. Сучасний стан розвитку спортивної науки, а також педагогічних технологій у галузі фізичного виховання різних груп населення значним чином впливає на систему підготовки висококваліфікованих атлетів у різних видах спорту, зокрема - олімпійських одноборствах, серед яких провідну роль займає дзюдо. Питанням побудови багаторічної підготовки одноборців (у тому числі спортсменів, які спеціалізуються в дзюдо) присвячені роботи провідних учених та практиків: Г. Арзютова, А. Алексєєва, К. Ананченка, Н. Бойченко, Б. Кіндзера, О. Пришви, Д. Стеценка, О. Хацаюка (та інших тренерів-дослідників [1-3]).

На сьогодні зазначений вище вид боротьби культивується на всіх континентах. Щорічно Міжнародною федерацією дзюдо організовуються чемпіонати світу а також інші змагання найвищих рівнів (чемпіонати континентів, міжнародні турніри класу «А» тощо). Важливим є й те, що дзюдо входить до програми Олімпійських ігор. Варто також зауважити, що значна увага зі сторони Міжнародної федерації дзюдо (МФД) приділяється популяризації зазначеного вище одноборства серед дітей різного віку. Крім цього, МФД проводяться змагання серед дзюдоїстів-ветеранів (майстрів).

На думку фахівців повноконтактних видів одноборств, дзюдо є достатньо ефективним засобом самооборони, а також засобом фізичного саморозвитку особистості. Змагання різних рангів з дзюдо привертають увагу представників різних груп населення, що забезпечує залучення до співпраці з міжнародними федераціями значного кола спонсорів, а також рекламних агентів. У свою чергу, спонсорська та рекламна діяльність сприяє формуванню призового фонду, що є мотивацією спортсменів до професійного саморозвитку.

Відповідно до вище зазначеного, на сьогодні актуальним є проведення аналітико-статистичної роботи у напрямі техніко-тактичної підготовленості дзюдоїстів високої кваліфікації (представників інших одноборств), що забезпечить якісну всебічну підготовку українських атлетів різних вікових груп та вагових категорій до змагань вищих рангів. Це сприятиме також підвищенню престижу українського спорту (іміджу України) на міжнародній арені.

Дослідження виконано відповідно до планів науково-дослідної роботи: кафедри теорії і методики фізичного виховання Комунального закладу вищої освіти «Вінницький гуманітарно-педагогічний коледж»; кафедри тактичної та спеціальної фізичної підготовки факультету №3 Харківського національного університету внутрішніх справ; кафедри боксу, боротьби і важкої атлетики Придніпровської державної академії фізичної культури і спорту (сумісний ініціативний науковий проєкт «ОІ-2020 Дзюдо», 2021 р.).

Аналіз останніх досліджень і публікацій у обраному напрямі наукової розвідки дозволив визначити низку учених: В. Крестьянінова, А. Горбунова, П. Кочетова [4], К. Ананченка, О. Хацаюка, Ф. Загуру, Л. Огньова [5] та інших фахівців одноборств (А. Алексєєва, А. Сіверчука, В. Турманідзе, В. Цепелєва, А. Чудика, В. Гарника), які у своїх працях висвітлили актуальні питання розвитку і удосконалення технічної підготовленості спортсменів, які спеціалізуються в одноборствах.

У наукових працях провідних учених: В. Бобровского, В. Крестьянінова [6], С. Пакуліна, К. Ананченка, В. Перебійніса [7], К. Ананченка, О. Хацаюка [8] та інших учених і практиків (А. Дяченко, М. Оями, І. Пашкова, В. Сазонова, Ю. Шаня) - визначаються ефективні програми (методики, педагогічні моделі тощо) формування тактичної підготовленості одноборців різної спортивної кваліфікації.

Цікавими за своїм змістом та сутнісними характеристиками є напрацювання учених: С. Єрегіна, К. Тарасенка [9], О. Бекаса, Ю. Паламарчук [10], А. Алексєєва, Ю. Юхна, В. Середи, В. Перети, М. Руденка [11] та інших тренерів-дослідників (М. Гончерюка, І. Коваленка, Р. Любчича, І. Малишко, О. Пристинського, О. Приймакова, П. Рибалки, А. Чуха) - у яких окреслена проблематика організації системи фізичної та спеціальної фізичної підготовки атлетів, які спеціалізуються в одноборствах.

Не менш цікавими, виконаними на високому науково-методичному рівні є напрацювання учених: К. Ананченка, О. Хацаюка [12], В. Бізіна, Д. Миргород, О. Хацаюка [13], С. Єрегіна [14] та інших фахівців напряму олімпійських і неолімпійських одноборств (А. Валієва, Л. Дворкіна, Р. Ісаєва, В. Лялька, Н. Новицької) - у яких розкриваються особливості впровадження у навчально-тренувальний процес спортсменів, які спеціалізуються в одноборствах сучасних технічних засобів навчання.

Заслуговують уваги також роботи провідних учених і практиків: О. Баса [15], Б. Кіндзера, Н. Партико, О. Хуртенко, К. Березяк, О. Пришви, О. Нестерова [16], О. Хацаюка, Б. Кіндзера, С. Карасєвича, В. Скляренка, В. Оленченка [17] та інших фахівців (О. Беспалової, І. Григуса, В. Мельника, В. Нуждова, Л. Русин, О. Томенка) - у яких розкриваються особливості організації системи фізичної терапії, ерготерапії одноборців, а також представників інших видів спорту.

Відповідно до результатів моніторингу Інтернет-ресурсів, а також аналізу науково-методичної, спеціальної (довідкової) літератури, членами науково-дослідної групи встановлено, що питанням аналітичного огляду техніко-тактичної підготовленості дзюдоїстів високої кваліфікації (учасників «Літніх Олімпійських ігор - 2020») присвячено недостатню кількість науково-методичних праць, що потребує подальших наукових розвідок та підкреслює актуальність і практичну складову обраного напряму дослідження. Мета статті. Головною метою дослідження є аналіз техніко-тактичного арсеналу дзюдоїстів високої кваліфікації - учасників «ХХХІІ Літніх Олімпійських ігор-2020, Токіо» чоловічої статті. Для досягнення мети дослідження планувалося вирішити наступні завдання: здійснити аналіз спеціальної науково-методичної літератури у напрямі всебічної підготовки дзюдоїстів на різних етапах їхньої багаторічної підготовки; - проаналізувати кількісні та якісні характеристики змагальних сутичок дзюдоїстів (чоловіків) «Топ - 3» у своїх вагових категоріях за підсумками ХХХІІ Літніх Олімпійських ігор-2020 у Токіо.

Методи дослідження. Під час дослідження були використані наступні методи: абстракції, вимірювання, експертного оцінювання, опитування, порівняння, спостереження тощо. Крім цього було використано власний досвід організації системи багаторічної підготовки одноборців високої кваліфікації.

Виклад основного матеріалу дослідження. Дослідження організовано у два етапи (серпень - жовтень 2021 р.). В процесі дослідно-аналітичної роботи упродовж першого етапу дослідження (серпень 2021 р.) членами науково-дослідної групи у складі: Ю. Паламарчук, О. Солодка, О. Кусовська, П. Мамотько, Г. Гавриш, Р. Кохановський, О. Хацаюк (провідні учені, практики та тренери-дослідники) - проведено аналіз науково-методичної, спеціальної та довідкової літератури (моніторинг Інтернет-ресурсів) у обраному напрямі наукової розвідки.

Відповідно до отриманих результатів, членами науково-дослідної групи (НДГ) встановлено, що інтегральними показниками всебічної підготовленості дзюдоїстів до змагальної діяльності є:

- техніко-тактична підготовленість (чистий час тренування, обсяг тренувального навантаження, загальний час тренування, інтенсивність тренувального навантаження, кількість прийомів за одиницю часу тощо);

- параметри активності та ефективності змагальних дій (обсяг атакуючих та захисних дій, кількість прийомів, різноманіття атакуючих та захисних прийомів, коефіцієнт активності, коефіцієнт надійності, середня оцінка технічної дії, час проведення атаки чи захисту, час переходу від захисту до атаки тощо);

- показники підсистеми біологічного контролю (зусилля яке розвивається при взаємодії з опорою (реакція опору), кутові переміщення в суглобах, прискорення загального центру маси та його біоланок, амплітуда та частота кидків, вибухова сила окремих м'язів, сила та швидкість кидків й інших технічних дій). У динаміці другого етапу дослідження (вересень-жовтень 2021 р.), відповідно до результатів отриманих наприкінці першого етапу, а також результатів попередніх досліджень у обраному напрямі наукової розвідки [1, 3, 6, 9], членами науково-дослідної групи проаналізовані кількісні та якісні характеристики змагальних сутичок дзюдоїстів «Топ - 3» (чоловіків) у своїх вагових категоріях за підсумками ХХХІІ Літніх Олімпійських ігор-2020 у Токіо, Японія (див. табл. 1). Варто зауважити, що в «олімпійському турнірі» прийняли участь дзюдоїсти із 5 континентів (128 країн), загальна кількість учасників 393 особи (з-них: 201 дзюдоїст чоловічої статі та 192 - жіночої).

Таблиця 1

Кількісні та якісні характеристики змагальних сутичок дзюдоїстів «Топ - 3» (чоловіків)

У загальному медальному заліку «золото» здобула збірна команда Японії, «срібло» вибороли борці - Косово, «бронзу» - представники збірної команди Франції. Команда України на зазначених вище змаганнях посіла 18 місце (офіційна статистика МФД [18]). Найбільш результативнішим борцем, який здобув перемогу оцінкою «Ірроп» серед найкращих дзюдоїстів (Топ-3) незалежно від вагової категорії став представник Бельгії (BEL) - Casse Matthias (вагова категорія до 81 кг). У свою чергу, найбільше перемог оцінкою «Waza-ari» здобув представник Кореї (KOR) - An Changrim (вагова категорія до 73 кг). Варто також підкреслити, що жодного попередження за пасивність, порушення правил боротьби тощо не отримав представник Японії (JPN) Abe Hifumi (вагова категорія до 66 кг). І навпаки, найбільше покарань за пасивність (порушення правил боротьби тощо) отримали дзюдоїсти: Nagase Takanori, представник Японії (JPN), вагова категорія до 81 кг та An Changrim, член збірної команди Кореї (KOR), вагова категорія до 73 кг - по 8 попереджень. В процесі аналітико- статистичного аналізу членами НДГ встановлено, що найбільше перемог у додатковому часі (під час боротьби у «GS») здобув борець з Бельгії (BEL) - Casse Matthias та член збірної команди Японії (JPN) - Nagase Takanori (обидва вагова категорія 81 кг). Крім цього варто відмітити дзюдоїста з Кореї (KOR) An Changrim (вагова категорія до 73 кг), який у сукупності за період «олімпійського турніру» провів на татамі 35 хв 45 сек. І навпаки, найменше на татамі за весь період участі у змаганнях найвищого рангу провів представник Російського олімпійського комітету (ROC) Bashhaev Tamerlan - 13 хв 04 сек (вагова категорія понад 100 кг). Ефективність змагальної діяльності дзюдоїстів окремих вагових категорій наведено у табл. 2.

Таблиця 2

Кількісні та якісні характеристики змагальної діяльності дзюдоїстів «Топ - 3» (чоловіків) за окремими категоріями

Відповідно до моніторингу офіційних протоколів «олімпійського турніру» членами НДГ визначено найбільшу кількість учасників - 37 дзюдоїстів (вагова категорія до 73 кг). І навпаки, найменш чисельнішою 22 дзюдоїсти) виявилася вагова категорія понад 100 кг. Найбільш ефективна техніка у процентному співвідношенні «Топ-3 дзюдоїстів» незалежно від вагових категорій (відповідно до протоколів МФД змагань та відеоаналізу змагальних сутичок надано на рис. 1).

Рис. 1. Найбільш ефективна техніка у процентному співвідношенні «Топ-3 дзюдоїстів» учасників ХХХІІ Літніх Олімпійських ігор-2020 у Токіо (незалежно від вагових категорій)

Висновки і перспективи подальших розвідок у цьому напрямку. В результаті дослідження членами науково-дослідної групи проведено аналіз техніко-тактичного арсеналу дзюдоїстів високої кваліфікації - учасників «ХХХІІ Літніх Олімпійських ігор-2020, Токіо» чоловічої статті. Враховуючи результати аналітико-статистичної роботи, членами науково-дослідної групи рекомендується провідним тренерам збірних команд областей України з дзюдо інформацію прийняти до уваги. З метою підвищення результативності змагальної діяльності українських спортсменів, які спеціалізуються в дзюдо на різних етапах їхньої багаторічної підготовки доцільним є зосередження уваги на розроблення відповідних тренувальних програм, які забезпечують:

1) удосконалення техніко-тактичної підготовленості одноборців шляхом підвищення інтенсивності тренувальних навантажень та збільшення кількості прийомів за одиницю часу;

2) підвищення параметрів активності та ефективності змагальних дій використовуючи індивідуальні моделі атакуючих та захисних дій;

3) удосконалення показників підсистеми біологічного контролю дзюдоїстів шляхом акцентованого використання сучасних технічних засобів термінової інформації в системі їхньої багаторічної підготовки.

Результати теоретичного дослідження впроваджені у систему багаторічної підготовки дзюдоїстів, членів збірних команд: Вінницької, Дніпропетровської та Харківської областей. Перспективи подальших досліджень у обраному напрямі наукової розвідки передбачають проведення аналізу техніко-тактичного арсеналу дзюдоїстів-жінок високої кваліфікації - учасниць «ХХХІІ Літніх Олімпійських ігор-2020, Токіо».

дзюдоїсти підготовка олімпійський

Література

1. Хацаюк О.В., Ананченко К.В., Хуртенко О.В., Дмитренко С.М., Бойченко Н.В. Дослідження технічного арсеналу бійців ММА високої кваліфікації. Єдиноборства. Харків, 2020. - №3 (17). С. 92-105.

2. Хацаюк О.В., Кіндзер Б.М., Пришва О.Б., Івченко А.О., Кулібаба С.О., Кусовська О.С. Програма удосконалення техніко-тактичної підготовленості одноборців-ветеранів (на прикладі борців самбо). Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Серія 15. Науково-педагогічні проблеми фізичної культури (фізична культура і спорт). Київ, 2021. - Вип. 6 (137). С. 121-127.

3. Хацаюк О.В., Чередніченко С.В., Дяченко А.А., Партико Н.В., Корольчук А.П., Стеценко Д.Ю., Антонюк А.Е. Результати дослідно-експериментальної перевірки програми техніко-тактичної підготовленості дзюдоїстів-ветеранів. Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Серія 15. Науково-педагогічні проблеми фізичної культури (фізична культура і спорт). Київ, 2021. - Вип. 7 (138). С. 124-131.

4. Крестьянинов В.А., Горбунов А.В., Кочетов П.А. Экспериментальное обоснование индивидуализированных вариантов подготовки дзюдоистов. Психопедагогика в правоохранительных органах. Тюмень, 2014. - Вип. 1 (56). С. 67-73.

5. Ананченко К.В., Хацаюк О.В., Загура Ф.І., Огньова Л.Ю. Вдосконалення техніко-тактичної підготовленості дзюдоїстів 17-18 років. Єдиноборства. Харків, 2020. - №2 (16). С. 4-13.

6. Бобровский В.А., Крестьянинов В.А. Реализация тактической подготовленности дзюдоистов высокой квалификации в соревновательной деятельности. Физическая культура и спорт. Омск, 2011. - Вип. 5 (101). С. 176-180.

7. Пакулін С.Л., Ананченко К.В., Перебійніс В.Б. Удосконалення техніко-тактичної підготовки дзюдоїстів на етапі виходу зі спорту вищих досягнень. Траєкторія науки. Харків, 2016. - Вип. 2. С. 5.34-5.50.

8. Ананченко К.В., Хацаюк О.В. Особливості тренувального процесу та техніко-тактичної підготовленості дзюдоїстів- ветеранів. Єдиноборства. Харків, 2018. - № 14. С. 4-18.

9. Ерегина С.В., Тарасенко К.Н. Комплексная оценка физической подготовленности дзюдоистов. Детский тренер. Москва, 2007. - № 2. С. 195-197.

10. Бекас О.О. Дзюдо. Фізична підготовка юних спортсменів : навч. посібник. Вінниця : ВНТУ, ГНК, 2014. 152 с.

11. Алексєєв А.Ф., Юхно Ю.О., Середа В.А., Перета В.С., Руденко М.М. Дзюдо: Навчальна програма для ДЮСШ, спеціалізованих дитячо-юнацьких спортивних шкіл олімпійського резерву, шкіл вищої спортивної майстерності, спеціалізованих навчальних закладів спортивного профілю та спортивних клубів : навч. прог. Київ : ФДУ, 2019. 115 с.

12. Ананченко К.В. Новий методичний підхід для оцінки відеоматеріалу, що використовується при підготовці дзюдоїстів. Слобожанський науково-спортивний вісник. Харків, 2016. - № 4 (54). С. 11-16.

13. Бизин В.П., Миргород Д.А., Хацаюк А.В. Технические средства обучения двигательным действиям : научн. пособие. Берлин (Германия) : Lambert Academic Publishing, 2014. С. 36-42.

14. Ерегина С.В. Современные подходы к обучению технике двигательных действий (на примере дзюдо) : научн. пособие. Южно-Сахалинск : изд-во СахГУ, 2015. 144 с.

15. Бас О. Кінезіологічне тейпування, як засіб фізичної терапії при лімфостазі. Вісник Прикарпатського університету (фізична культура). Івано-Франківськ, 2021. - №27 (28). С. 13-17.

16. Кіндзер Б.М., Партико Н.В., Хуртенко О.В., Березяк К.М., Пришва О.Б., Нестеров О.С. Програма психічної саморегуляції одноборців. Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Серія 15. Науково-педагогічні проблеми фізичної культури (фізична культура і спорт). Київ, 2020. - Вип. 6 (137). С. 66-71.

17. Хацаюк О.В., Кіндзер Б.М., Карасєвич С.А., Скляренко В.П., Оленченко В.В. Програма фізичної терапії одноборців-ветеранів після лікування коронавірусної хвороби (COVID-19). Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах. Запоріжжя, 2021. - Вип. 74 (Т. 1). С. 162-167.

18. Результати «ОІ-2020, Дзюдо» (МФД, 2021): [електронний ресурс]. Режим доступу: https://live.ijf.org/oly_2020/results

Размещено на Allbest.ru