Оцінка сформованості здорового способу життя в учнів 11-12 років за критерієм вмотивованості їх до занять фізичними вправами

Анотація

В статті з'ясовано ставлення учнів 11-12 років бо фізкультурно-оздоровчої діяльності, як об'єктивного показника здорового способу життя. Матеріал: у дослідженні брали участь учні загальноосвітньої школи м. Харкова. Результати дослідження показали, що по-перше, впроваджена методика позитивно вплинула як на рівень інтересів, цінностей та мотивів учнів досліджуваної групи, так і на особливості проведення дозвілля; по-друге, вона найкраще спрацювала у переформатуванні сприйняття учнями занять з фізичної культури у школі у напряму збільшення інтересу до них та бажання їх відвідувати; по-третє, комплекси вправ, використані в ході впровадження методики формування здорового способу життя в учнів 11-12 років, сприяли підвищенню емоційного фону занять, що зробило їх більш цікавими та корисними для учнів. Проведене дослідження підтверджує, що запропонована методика, яка спрямована на формування здорового способу життя в учнів 11 -12 років, представляє собою систему педагогічних заходів, які забезпечують формування в учнів позитивного та дієвого ставлення до фізкультурно-спортивної діяльності.

Ключові слова: фізична культура, учні, мотивація, здоровий спосіб життя, фізичні вправи, методика.

Аннотация

Дейнеко А. Х. Оценка сформированности здорового образа жизни у учащихся 11-12 лет за критерием мотивированности их к занятиями физическими упражнениями. В статье выявлено отношение учащихся 11-12 лет к физкультурно-оздоровительной деятельности, как объективного показателя здорового образа жизни. Материал: в исследовании принимали участие учащиеся общеобразовательной школы г. Харькова. Результаты исследования показали, что во-первых, внедренная методика положительно повлияла как на уровень интересов, ценностей и мотивов учащихся исследуемой группы, так и на особенности проведения досуга; во-вторых, она лучше сработала в переформатировании восприятия учащимися занятий по физической культуре в школе в направлении повышения интереса к ним и желания их посещать; в-третьих, комплексы упражнений, использованные в ходе внедрения методики формирования здорового образа жизни у учащихся 11-12 лет, способствовали повышению эмоционального фона занятий, что сделало их более интересными и полезными для учащихся. Проведенное исследование подтверждает, что предложенная методика, направленная на формирование здорового образа жизни у учащихся 11 -12 лет, представляет собой систему педагогических мероприятий, обеспечивающих формирование у учащихся положительного и эффективного отношения к физкультурно-спортивной деятельности.

Ключевые слова: физическая культура, ученики, мотивация, здоровый образ жизни, физические упражнения, методика.

Annotation

Deineko A. Assessment of the healthy lifestyle formation of the 11-12th aged pupils by their motivation to work with physical exercises. The article reveals the attitude of 11-12-year-old students to physically fitness activities as an objective indicator of a healthy lifestyle. Material: students of secondary school in Kharkiv took part in the study. The results of the study showed that, firstly, the implemented methodology had a positive effect both on the level of interests, values and motives of the students in the study group, and on the features of leisure activities; secondly, it worked better in reformatting pupils' perception of physical education classes at school in the direction of increasing interest and the desire to attend classes; thirdly, the exercise complexes used in the course of introducing a method of forming a healthy lifestyle for students aged 11-12 years old contributed to an increase the emotional background of the classes, which made them more interesting and useful for students. The study confirms that the proposed methodology, aimed at promoting a healthy lifestyle for students aged 11-12, is a system of pedagogical activities that ensure students development of positive and effective attitude to physical culture and sports activities. The goal was to study the influence of the experimental methodology on the formation of a conscious attitude of 11 -12-year-old students to physical-fitness activities. Subject of research: the process of formation of a healthy lifestyle among students 11-12 years old. To solve the set tasks, methods characteristic of theoretical and applied research in the field of physical education were used: analysis of literary sources and documentary materials; sociological methods (survey), pedagogical methods (experiment). The results of the entire range of studies conducted on the implementation of the developed methodology aimed at promoting a healthy lifestyle show its effectiveness. It allows not only to teach schoolchildren a variety of physical exercises, taking into account age, gender, level of physical fitness, but also contributes to the formation of their stable interest and need for physical exercises available to each schoolchild, which ultimately ensures the optimum level of their physical health.

Keywords: physical education, students, motivation, healthy lifestyle, exercises, method.

Постановка проблеми і її зв'язок із важливими науковими чи практичними завданнями

Аналіз останніх досліджень та публікацій. На сучасному етапі розвитку України набуває особливого значення діяльність, спрямована на формування здоров'я учнівської молоді. Саме підростаюче покоління є майбутнім держави і без сприятливої її політики щодо збереження та зміцнення здоров'я - соціального, психічного, духовного та фізичного, не може бути майбутнього в державі, яка претендує на гідне місце в Європі [6]. За даними Міністерства охорони здоров'я України захворюваність дітей шкільного віку за останні 10 років зросла на 26,8%. У першому класі налічується 30% дітей, які мають хронічні захворювання; у п'ятому класі - 50%; у дев'ятому класі - 64%. За останні роки в загальноосвітніх навчальних закладах з'явилось багато нових предметів, збільшився обсяг інформаційних навантажень, різко зросли інтенсивність та емоційна напруга навчального процесу. Безумовно, погіршення стану здоров'я школярів не можна пов'язувати тільки з негативним впливом «шкільних факторів». Необхідно враховувати несприятливі соціально-економічні умови життя багатьох родин, негативний вплив економічних факторів, порушення стану здоров'я, знижений адаптивний ресурс більшості дітей-учнів першого класу, якість харчування, спадковість і низку інших факторів, що також загострюють проблеми стану здоров'я учнівської молоді [0].

Сучасний стан здоров'я учнівської молоді дозволяє виявити явне протиріччя між позитивними установками та реальним рівнем оздоровчого виховання особистості. У зв'язку з цим проблема формування здорового способу життя є однією зі складних і ключових проблем процесу навчання і виховання підростаючого покоління. Тому, виникає необхідність пошуку ефективних шляхів формування здорового способу життя школярів за рахунок підвищення їх мотивації на покращення здоров'я на основі ефективного поєднання міжпредметних зв'язків з різноманітними фізичними вправами.

Формулювання мети і завдань досліджень

Метою було дослідження впливу експериментальної методики на формування свідомого ставлення учнів 11 -12 років до фізкультурно-оздоровчої діяльності.

Завдання дослідження

1. Проаналізувати науково-методичну літературу щодо проблеми формування здорового способу життя в учнів загальноосвітніх навчальних закладів.

2. Обґрунтувати вплив методики формування здорового способу життя на свідоме ставлення учнів 11-12 років до занять фізичними вправами, їх мотивації до відвідування уроків фізичної культури та впливу занять фізичними вправами на рівень їх здоров'я.

Методи та організація досліджень

Для вирішення поставлених завдань використовувалися методи, характерні для теоретичних та прикладних досліджень у сфері фізичного виховання: аналіз літературних джерел та документальних матеріалів; соціологічні методи (опитування); педагогічні методи (експеримент).

Виклад основного матеріалу досліджень з аналізом отриманих наукових результатів

У ході дослідження була розроблена експериментальна методика, яка базувалася: по-перше, на вивченні різноманітних фізичних вправ, так як вони є одними з найбільш доступних засобів у загальноосвітніх закладах та пов'язані з побутом людини; по - друге, на формуванні системи знань, умінь та навичок школярів щодо використання вивченого матеріалу у повсякденному житті; по-третє, на використанні міжпредметних зв'язків на уроках фізичної культури, що надало можливість учням більше працювати самостійно і на уроці, і в позаурочний час, розвиваючи їх творчі здібності. Необхідно відмітити, що обов'язковою частиною методики була просвітницька робота з батьками; оптимізація рухового режиму школярів у межах 8-12 годин на тиждень за допомогою самостійної роботи, яка створювала умови для самовиховання і мала велике значення в розвитку позитивних якостей учнів. Аналіз науково-методичної літератури показав, що важливим показником, який характеризує рівень сформованості здорового способу життя школярів, є їх ставлення до занять фізичними вправами [1, 2, 3, 4, 5, 8]. Для оцінки даного показника було проведено спеціальне опитування учнів п'ятих- шостих класів, загальноосвітньої школи міста Харкова. У процесі дослідження використовувалася анкета закритого типу, яка складалася з питань по п'яти тематичним блокам: особливості сприйняття учнями занять фізичною культурою; напрями позакласної спортивної активності школярів; найбільш популярні види їх рухової активності; період максимальної рухової активності та об'єм їх добової рухової активності. Результати дослідження представлені у таблиці 1. Вони відображають зміни мотивації до використання видів рухової активності в учнів п'ятих-шостих класів за період впровадження методики. Порівняльний аналіз матеріалів дослідження (табл. 1) показав, що після впровадження методики формування здорового способу життя в учнів 11 -12 років їх ставлення до видів рухової активності змінилося. Так, наприклад, до експерименту 53% учнів 11 -12 років виділили, як значиму, наступну причину, яка мотивує їх відвідувати уроки з дисципліни «Фізичне виховання», - «вони обов'язкові». Після експерименту таких учнів було лише 24%, на відміну фактору - «вони корисні для здоров'я» показник якого збільшився на 15% і після використання запропонованої методики становив 44%.

Таблиця 1

Порівняльні результати використання видів рухової активності учнів 11 -12 років для формування здорового способу життя

Отже, отримані результати дослідження є підтвердженням того, що школярі п'ятих-шостих класів стали більш усвідомлювати мотиви відвідування занять з фізичної культури, тому що вони є корисними для здоров'я. Аналогічна закономірність прослідковується і за чинником - «вони цікаві». Зростання показників згоди з тим, що шкільні уроки фізичної культури відвідують з задоволенням, спостерігаємо в учнів досліджуваної групи з 18% до 32%. Таким чином, застосована методика сприяла тому, що учні ознайомились з широким спектром різновидів ходьби, бігу, загальнорозвивальних вправ, а використання музичного супроводу зробило їх більш цікавими та різноманітними. Слід зазначити мінімальний вплив методики формування здорового способу життя на інтенсивність та характер занять фізкультурно-спортивною діяльністю поза межами школи серед учнів досліджуваної групи. Майже за всіма показниками не вдалось зафіксувати значущих змін (табл.1). Цей факт можливо пояснити тим, що на дозвілля дітей впливають безліч чинників, саме тому визначити вплив використаної методики є складним завданням. Зафіксовані збільшення позитивних відповідей після повторного анкетування школярів 11-12 років лише за показниками «займаєшся оздоровчим бігом» і «робиш зарядку» на 10% і 8%, відповідно (табл. 1). Зростання кількості позитивних відповідей на ці запитання свідчить, що розроблена методика формування здорового способу життя сприяла підвищенню в учнів рівня свідомого ставлення до таких видів рухової активності, як заняття оздоровчим бігом та ранкова гімнастика (зарядка).

Аналіз відповідей наступного блоку питань щодо ставлення дітей до найбільш популярних видів рухової активності, наприкінці експерименту показав, що рейтинг найбільш популярних видів рухової активності учнів 11 -12 років майже не змінився (табл.1). Активність у формі спортивних та рухових ігор - 40% (на початку дослідження) і 36% (наприкінці); потім біг і його різновиди - 18% і 15%, відповідно; ходьба і її різновиди - 16% і 12%; різновиди стрибків - 16% і 9%. Необхідно зазначити, що найбільше значних позитивних змін (з 10% до 28%) зазнали відповіді учнів щодо питання «Виконанню фізичних вправ, як засобу оздоровлення». Таким чином, запропонована методика допомогла учням досліджуваної групи зрозуміти, що раціональне використання вільного часу, заповнюючи його виконанням фізичними вправами, забезпечує відповідній стан їх здоров'я. Позитивний вплив методики спостерігається і в зміні періоду найбільшої рухової активності учнів досліджуваних класів. Так, за даними дослідження протягом дня найбільша рухова активність учнів, яка відбувається на уроках фізичної культури, змінилися на 8%, активний відпочинок в перервах між уроками на 3%, а в після урочний час на 11%. У зв'язку з цим, важливо визначити, що цільова спрямованість занять в після урочний час проявляється у бажанні школярів 11 -12 років активно відпочивати, спілкуватися, розважатися, що в основному вирішується у процесі таких занять.

Подальший аналіз матеріалів опитування школярів (табл. 1) наприкінці дослідження засвідчив, що більшість школярів - 33% стали рухатися 3 години на день, на відміну від початку дослідження коли - 32 % рухалися лише 1 годину. Слід відмітити, що 2, 4 і більш години рухової активності на добу однаково змінилася на 3%. Тобто після впровадження методики формування здорового способу життя рухову активність учнів 11-12 років на добу можливо оцінити, як більш усвідомлене та зацікавлене проводження часу.

Висновки і перспективи подальших досліджень

Результати впровадження методики формування здорового способу життя в учнів 11 -12 років дозволяють зробити висновок про те, що підвищився рівень їх мотивації до фізкультурно- оздоровчої діяльності. Так, збільшилась кількість учнів, які усвідомлюють корисність для їх здоров'я занять фізичними вправами. За період впровадження методики в досліджуваних класах зросла кількість учнів, які почали займатися оздоровчим бігом та стали виконувати зарядку. Результати дослідження також показали збільшення популярності таких видів рухової активності як біг, ходьба та стрибки. Необхідно зазначити, що найбільше значних позитивних змін зазнали відповіді учнів щодо питання «Виконання фізичних вправ, як засобу оздоровлення». Позитивний вплив методики спостерігається і в періоді найбільшої рухової активності учнів 5-6 класів, так активний відпочинок школярів збільшився в після урочний час. У подальших розвідках планується розробити методику, яка спрямована на формування здорового способу життя в учнів старших класів.

Література