Значення мотивацій сучасної людини у формуванні основ здорового способу життя

Key words: health, healthy way of life, students, youth, physical culture and sport.

Вступ

Постановка проблеми. Швидкі перетворення в соціально-економічному розвитку суспільства й способі життя людини чинять сильний вплив на особистість і призводять до глибоких змін у її фізичному, психічному й духовному станах [1]. Основу культури цивілізації складають насамперед її уявлення про загальнопланетарну спільність людей, єдність людини, суспільства й природи, їхню духовно-фізичну гармонію [6].

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Здоров'я народу - найбільше багатство держави - зміст цього вислову стає дедалі більш актуальним за останні роки становлення України як незалежної і суверенної держави. Нашу країну, на шляху розбудови державності чекали важкі випробування пов'язані із зменшенням трудових ресурсів за рахунок катастрофічного зростання захворюваності населення [4].

Все це в комплексі з так званими хворобами цивілізації спричиненими гіподинамією, неправильним харчуванням, соціальними стресами, а також відповідними факторами забрудненого середовища і зумовленими, як не банально це звучить, науково-технічним прогресом, що оцінюється як фактор прогресивного розвитку людства, характеризує на сьогоднішній день ту катастрофічну ситуацію із станом здоров'я населення нашої держави [2].

Одним з шляхів подолання вищезгаданих проблем та поліпшення профілактичної роботи серед молоді є правильна організація різних форм навчально-виховної роботи в закладах освіти, орієнтована на формування валеологічної поведінки, тобто позитивного дбайливого ставлення до власного здоров'я, пов'язаного з дотриманням відповідних валеологічних норм [3,5,6].

Мета дослідження - здійснити аналіз факторів впливу на формування здорового способу життя молоді.

Для вирішення поставлених завдань застосовувалися наступні методи дослідження:

1. Аналіз та узагальнення вітчизняного досвіду формування правильної життєвої позиції у ставленні до власного здоров'я.

2. Методи соціологічно-педагогічного опитування констатуючого характеру.

Таблиця 1 Мотиви, що спонукають молодь 18-20 років до занять фізичними вправами в колективі (%)

Цікаво відзначити, що мотиви зміцнення здоров'я та розвитку фізичних якостей є провідними незалежно від колективу у даній віковій категорії, про що свідчать наведені дані у таблиці 1.

Організація дослідження. Дослідження проводились впродовж 2017-2018 навчального року на базі Херсонського морського училища рибної промисловості та Херсонського державного університету факультету фізичного виховання та спору. У досліджені взяло участь 168 чоловік віком 18-20 років (з них 86 курсантів Херсонського морехідного училища рибної промисловості та 82 студенти Херсонського державного університету факультету фізичного виховання та спору.

Результати дослідження та їх обговорення

Дієве, свідоме ставлення до формування здорового способу життя повинне лежати в основі побудови кожною людиною стратегії на здорове, довге життя.

У зв'язку з цим, для досягнення мети курсантам Херсонського морехідного училища рибної промисловості та студентам Херсонського державного університету факультету фізичного виховання та спорту віком 18-20 років було запропоновано проранжувати різні мотиви в порядку їхньої значимості для занять фізичними вправами в колективі.

З метою визначення рівня самооцінки здоров'я було проведене анкетування за допомогою розробленої нами анкети. Анкета містила у собі питання про то, яким шляхом були отримані знання про здоров'я, які дисципліни вважаються найбільш інформативними відносно отримання знань про здоров'я і здоровий спосіб життя, як розуміється категорія «здоров'я», які причина домінують при виникненні хвороби, яка самооцінка здоров'я респондентів, який вони мають настрій на здоровий спосіб життя, у об'ємі вивчення предмета «Валеологія» чи може бути довірливе спілкування про власне здоров'я або відхилення в здоров'ї з викладачем цього предмету та які аспекти життя хотіли б в основному вивчати на « Валеології».

Курсантам Херсонського морехідного училища рибної промисловості та студентам Херсонського державного університету факультету фізичного виховання та спорту пропонувалось проранжувати мотиви за порядком значущості для занять фізичними вправами в колективі (див. таб. 1.)

Отримані результати дають підстави зробити висновок, що для курсантів Херсонського морехідного училища рибної промисловості та студентів Херсонського державного університету є спільним, що заняття фізичними вправами в колективі приваблюють можливістю розвинути такі фізичні якості, як витривалість, сила, гнучкість, спритність, отримати позитивні емоції та підвищити впевненість у собі, покращити стан здоров'я.

Нами зроблено підрахунок середніх величин на основі проведеного ранжування мотивів (див. рис.1.) для обох категорій опитуваних.

Рисунок 1. Результати анкетування курсантів Херсонського морехідного училища рибної промисловості та студентів Херсонського державного університету факультету фізичного виховання та спорту віком 18-20 р. (середні результати)

Анкетування, проведене серед курсантів віком 18-20 років, показало (див. рис. 2.), що найбільш приваблює їх розвиток фізичних якостей (30,2%), зміцнення здоров'я (28,7%), удосконалення форми фігури та підвищення впевненості у собі приваблює, відповідно, 20,1%, та 12,3% опитаних, підвищення комунікативних якостей (3,7%) і останнє місце було відведене зниженню ваги тіла (5%).

Рисунок 2. Результати анкетування курсантів Херсонського морехідного училища рибної промисловості 18-20 р.

Анкетування, проведене серед студентів віком 18-20 років, показало (див. рис. 3.), що їх теж найбільш приваблює розвиток фізичних якостей (32,2%), зміцнення здоров'я (32,6%), удосконалення форми фігури та підвищення впевненості у собі приваблює, відповідно, 12,8%, та 10,5% опитаних, підвищення комунікативних якостей (9,9%) і останнє місце було відведене зниженню ваги тіла (2%).

З урахуванням отриманих результатів, виявлено, що різна направленість спеціалізації власних якостей та різний обсяг навчальних дисциплін якісно впливають на мотивацію до занять фізичними вправами в колективі та бажання формувати здоровий спосіб життя. Бажання зміцнення здоров'я переважає у колективі студентів, які отримали комплекс знань з валеологічної освіти на 3,9%. Цей показник вагомий ще й в аспекті того, що бажання бути здоровим іншими словами можна розцінювати як бажання не хворіти, а хвороби є основною причиною того, що більшість населення Землі помирає передчасно. молодь здоровий студент валеологічний

Рисунок 3. Результати анкетування студентів Херсонського державного університету факультету фізичного виховання та спорту 18-20 р.

Значущість критерія удосконалення фігури для курсантів і студентів теж виявилась різною, але у цьому випадку з боку курсантів на 1,8%. Цей показник свідчить про те, що студенти мають досконалу фігуру та розвинуті фізичні якості за напрямком своєї спеціалізації і для них питання удосконалення фігури не має домінуючого значення.

Впевнена в собі людина має гарний вигляд, добру статуру, гумор, натхнення працювати, а це залежить від ступеню здоров'я, бо хвора людина немає підстав для отримання радощів життя у повному обсязі. Саме тому курсанти та студенти на четверте місце серед мотивів стосовно до занять фізичними вправами в колективі поставили впевненість у собі, відповідно 12,3% та 10,5%.

Рівень комунікабельності характеризує компетентність у спілкуванні, рівень товариськості, здатність створювати позитивну психологічну установку в групі та вміння знайомитися з новими людьми. Мотивацію, щоб досягти нормальний рівень комунікативної компетентності, щоб мати змогу вступити у дискусії, розмови, легко знаходити спільну мову з новими людьми, а не перебувати у стані некомунікабельності, замкнутості, невмінні починати розмову з новими людьми, самотністю оцінили курсанти 3,7%, а студенти в 9,9% та поставили на п'яте місце. Але спостерігається серед студентської молоді більша зацікавленість до цієї мотивації внаслідок перспективи працювати з дітьми та їх батьками у рамках педагогічної діяльності.

На шосте, останнє місце, курсанти та студенти віднесли мотив до занять фізичними вправами в колективі - вагу тіла. Слід вважати, ця проблема не турбує людей у цій віковій категорії.

Проранжувавши відповіді на питання про місце в житті людини матеріальних благ, кар'єри та стану здоров'я, ми отримали наступі результати (див. рис. 4.) для обох категорій опитуваних.

Рисунок 4. Результати ранжування відповідей курсантів Херсонського морехідного училища рибної промисловості та студентів Херсонського державного університету факультету фізичного виховання та спорту віком 18-20 р.

Стосовно аспектів життя, які цікавлять молодь, кар'єрний ріст стоїть май же на однаковому рівні зацікавленості, а ось питання про місце в житті стану здоров'я викликає протиріччя. Курсантів Херсонського морехідного училища рибної промисловості стан здоров'я турбує на 20% (в порівнянні - матеріальні блага на 50%), а студентів Херсонського державного університету факультету фізичного виховання та спорту стан здоров'я турбує на 50% (в порівнянні - матеріальні блага на 25%).

Ці данні свідчать про те, що нове покоління вчителів фізкультури, які здоров'я вважають пріоритетною категорією над матеріальними благами, направлять свої зусилля на орієнтацію молоді на здоровий спосіб життя з метою підвищення авторитету фізичного виховання як предмету, що є провідним у валеологічній освіті, який органічно поєднує в собі елементи природної і гуманітарної дисципліни,

При аналізі відповідей на анкетування з приводу визначення відношення курсантів та студентів до категорій здоров'я, хвороби, валеологічної освіти та ставлення до формування здорового способу життя, нами було встановлені наступі результати, які засвідчили, що більшість знань про здоров'я, методи його збереження та зміцнення, курсанти отримали шляхом самонавчання (це відмітили 50% всіх опитаних), а студенти отримали завдяки викладачів університету (це відмітили 50% всіх опитаних).

Слід зазначити, що мистецтву бути здоровим, так само як і мистецтву живопису, музики, танцю і тому подібне, потрібно учити. Тому для забезпечення повноцінної валеологічної освіти, необхідні грамотні педагоги, що володіють знаннями наукової картини світу, філософських, біологічних і соціальних основ здоров'я, що знаються на наукових підходах до основ здорового способу життя. Особлива роль в цьому відводиться фахівцям в області фізичної культури і спорту, оскільки саме ця категорія педагогів поєднує знання анатомії, фізіології, загальної біології, фізики, математики і інших наук з формуванням моделі людського тіла і культури здоров'я.

Істотну роль вчителя фізичної культури у формуванні валеологічних знань у майбутніх педагогів курсанти і студенти відмітили відповідно як 15% та 10%, тренерів (30%) підтвердили курсанти і студенти однаково. Позитивний підсумок роботи на уроках фізкультури, коли учні усвідомлюють здоров'я як головну цінність людського життя і у них формується стійка мотивація: вести здоровий спосіб життя і цілеспрямовано займатися своїм здоров'ям. Хоча ускладнює цей процес те, що на нього впливають чинники розвитку держави, громадська думка, технологія учбово-виховного процесу, особи педагогів, що працюють з дітьми, а також стан і орієнтація родинного виховання.

Останнє - невід'ємна частина цілісної системи валеологічної освіти учнів, оскільки яким би повним і глибоким воно не було в рамках школи, воно ніколи не стане повноцінним без допомоги батьків, без їх активної участі в цьому процесі. У зв'язку з цим особливого сенсу набуває спілкування з батьками у вигляді внутрі- і позашкільних лекторіїв, семінарів, консультацій. Підвищення валеологічної культури батьків сприятиме організації здорового способу життя в сім'ї, що благотворно позначиться на здоров'ї і самих батьків і підростаючого молодого покоління. Сумно, що про роль батьків у формуванні та збереженні здоров'я пригадав лише 0,6% опитаних курсантів.

Найбільш інформативні дисципліни, відносно здобуття знань про здоров'я і здоровий спосіб життя, курсанти відзначили фізкультуру (60%), анатомію (40%).

Анкетування, проведене із студентами, виявило перерозподіл акцентів в здобутті знань про здоров'я і шляхи його зміцнення: самоосвіта (10%), педагоги університету (50%), вчителі фізичної культури (10%), тренери (30%), батьки (0%).

Процес формування валеологічної свідомості молоді здійснюється шляхом передачі знань і формування умінь і навиків збереження і зміцнення здоров'я на різних учбових дисциплінах. Причому базовими в цьому напрямі студенти вважають такі предмет: валеологія (35%), спортивна медицина, фізкультура (25%), фізіологія (20%), психологія (10%), анатомія (10%). На даних уроках учні отримують знання про фізичне, психічне і духовне здоров'я, будову людського тіла, взаємодію людини з навколишнім світом, а також освоюють необхідні уміння і навики по догляду за своїм тілом, управлінням фізичним станом і психікою, отримують навики спілкування, самоконтролю і прогнозування свого стану, опановують прийоми захисту і правила поведінки в різних надзвичайних ситуаціях. Курсанти відзначали вплив фізкультури і спорту на формування здорового образу життя в 60%.

Уважно було вивчено розуміння курсантами та студентами категорії «здоров'я», хоча визначити це поняття також складно, як відповісти на питання: «Що таке душа, любов, успіх?». Практично кожен курсант ототожнював здоров'я лише з відсутністю хвороб і нормальним функціонуванням систем і органів, а студенти характеризували дану категорію так само в 20%. Закінчивши курс валеологічного навчання, вже 100% студентів до категорії «здоров'я» віднесли стан повного фізичного, духовного і соціального благополуччя, а з боку курсантів 20% опитуваних «здоров'ям» вважають відсутність хвороб, а решта (80%) - нормальне функціонування органів и систем організму. Позитивний вплив фізичної культури на формування здоров'я, на думку студентів, частково пов'язано із специфікою викладання на факультеті фізичного виховання і спорту ХДУ, де велика увага приділяється фізичній підготовці. Майбутні викладачі фізкультури і спорту усвідомлюють, що вони самі повинні уміти виконувати фізичні вправи для розвитку фізичних якостей; здійснювати прості прийоми самоконтролю фізичного стану; виконувати комплекс ранкової гімнастики, знати визначення фізичного здоров'я; що таке фізична підготовленість і фізичний розвиток, рівні і чинники, що впливають на них. Уміти здійснювати самоконтроль фізичного розвитку і підготовленості; визначати міру стомлення за об'єктивними і суб'єктивними показниками; використовувати засоби підвищення працездатності в режимі дня; виконувати фізичні вправи для розвитку фізичних якостей; підбирати вид спорту для самостійних занять. Уміти оцінювати рівень резервних можливостей серцево-судинної і дихальної систем; підбирати засоби для зміцнення фізичного здоров'я і комплексно застосовувати їх залежно від індивідуальних особливостей. Вивчаючи результати, отримані при опитуванні курсантів про причини виникнення відхилення від норми в здоров'ї, ми отримали наступні результати: неправильний спосіб життя (20%), погіршення екологічної обстановки (20%), соціально-економічні умови (10%), несприятлива спадковість (5%), недоліки медицини (25%). Помітні зміни в поглядах студентів на перерозподіл причин відхилення в стані здоров'я. На долю неправильного способу життя доводиться вже 50%, слід думати, що роль в цьому зіграв рівень підготовки у ВУЗі і перехід з дитячого, мало відповідального життя, в доросле. При цьому приходить усвідомлення значення соціально-економічних чинників у формуванні здорового способу життя (20%), а недоліки медицини оцінені в 10% - що відповідає загальностатистичним стандартам.

Аналізуючи відношення до самооцінки здоров'я, помітна тенденція до критичнішої оцінки власного здоров'я у студентів: хорошим своє здоров'я оцінює 5% ( курсанти -10%), задовільним 70% ( курсанти -80%), незадовільним 25% ( курсанти - 10%). Чинниками, які погіршують здоров'я називають необхідність поєднувати навчання з роботою, відсутність контролю за ритмом життя батьками, недосипання після дискотек, вживання спиртних напоїв в неконтрольованих об'ємах, домінуючий психологічний чинник невідповідності бажання можливостям і ряд інших.

Всього лише 25% студентів ведуть, на їхню думку, здоровий спосіб життя ( курсанти - 50%), періодично, час від часу, частіше при виникненні хвороби або травм до здорового образу життя звертається 50% студентів (курсантів - 25%), самокритично свій спосіб життя оцінили як хворий 10% і не змогли оцінити 15% студентів. Серед курсантів 25% не зважилися оцінити свій спосіб життя негативно і прибувають в сумніві відносно власного способу життя. Має настрій на здоровий спосіб життя 100% опитаних. На питання про можливість довірливого спілкування про власне здоров'я і можливих відхиленнях в здоров'ї з викладачем предмету «Валеологія» всі студенти відповіли позитивно, тоді як курсанти, що мали можливість такого спілкування лише в школі, лише в 15%. Це свідчить про те, що у студентів підвищується рівень самосвідомості, критичного відношення до себе і навколишньому світу, отримується певний життєвий досвід і необхідність реального вступу в «доросле» життя - все це вимагає на відверті питання отримувати такі ж відповіді. Як видно з проведеного аналізу педагогам ВУЗу це удається, що не можна сказати про шкільне викладання, яке лишається єдиним для курсантів. Враховуючи прогресуючий процес депопуляції на Україні, актуальним є збереження здоров'я підростаючого покоління, але визиває схвильованість відповідь на запитання: «Ви отримуєте більше турботи про себе з боку рідних та близьких людей коли хворі чи здорові?». З боку курсантів - 85%, а студентів - 87% отримують більше турботи про себе під час хвороби - це явище є дуже негативною мотивацією.

Висновки

Проведене дослідження серед курсантів Херсонського морехідного училища рибної промисловості та студентів Херсонського державного університету факультету фізичного виховання та спорту показало, що провідними мотивами обох контингентів є зміцнення здоров'я та розвиток фізичних якостей, але, разом з тим, курсантів Херсонського морехідного училища рибної промисловості стан здоров'я турбує на 20% (в порівнянні - матеріальні блага на 50%), а студентів Херсонського державного університету факультету фізичного виховання та спорту стан здоров'я турбує на 50% (в порівнянні - матеріальні блага на 25%). Отже, мотивація значною мірою залежить від різної направленості спеціалізації власних якостей та різного обсягу навчальних дисциплін. Бажання зміцнення здоров'я переважає у колективі студентів, які отримали комплекс знань з валеологічної освіти.

Література

1. Апанасенко Г.Л. Индивидуальное здоровье: сущность, механизмы, проявления/ Апанасенко Г.Л. //Физкультура в профилактике, лечении и реабилитации.-2006.-№1 (16). - С.66-69.

2. Кочубей О.В. Аспекти застосування здоров'язберігаючих технологій / О.В. Кочубей // Біологія: Науково- методичний журнал. - Харків: Вид. група "Основа", 2007. - № 8. - С. 1-8.

3. Круцевич Т. Формирование мотивации к занятиям физической культурой и спортом в школьном возрасте / Т. Круцевич, Г. Безверхняя // Олімпійський спорт і спорт для всіх: проблеми здоровья, рекреації, спортивної медицини та реабілітації: IV Міжнародний науковий конгрес. - К. 2000. - 385с.

4. Leontєva О. Pedagogіchnі итші і shlyahi кттшаппуа zdorovogo sposobu їіАуа рМКкм. / О. Leontєva. /^па вИкоіа. - 2004. - № 3. - Б.15 - 16.

5. Lozinskii V. МоЫ і zdorov'ya.metod. т^егіаІ / V.Lozinskii. - К.: 9аупік, 2006. - 112 в.

6. ЗИівИаіоуа. 2апуайе ро уаіеоіодіі "V роівкаїї гСогоууа" / І_. I. Э^вИа^а // Doshkіlnii navchalnii zaklad: РгаМіоІіпіі ]игпаі уііюуаіеіуа. - 2007. - №7. - Э. 10-12.

Размещено на Allbest.ru