Вдосконалення розвитку гнучкості гімнасток 8-9 років з використанням "stretching" програми

Біленька І.Г. старший викладач кафедри гімнастики, танцювальних видів спорту та хореографії Харківська державна академія фізичної культури, м. Харків

У статті розглянуто питання вдосконалення розвитку гнучкості гімнасток 8-9 років з використанням «stretching» програми. У роботі показано, що важливою складовою спортивної майстерності при підготовці гімнасток є гнучкість тому, що недостатній її розвиток значно ускладнює процес формування специфічних навичок, координацію рухів, обмежує можливість прояву та підвищення силових і швидкісних здібностей, збільшує ймовірність ушкодження м'язів, сухожиль, суглобів. Визначено, що методи і прийоми, які допомогають максимально використовувати розтяжку, щоб підвищити еластичність м'язів юних гімнасток, поліпшити гнучкість їх суглобів та мінімізувати ризик отримання травм, об'єднані в єдину програму - «stretching». За результатами дослідження встановлено, що запропоновані комплекси вправ «stretching» програми сприяють підвищенню рівня розвитку гнучкості гімнасток 8-9 років.

Ключові слова:спортивна гімнастика, гнучкість, «stretching» програма, тестування, вправи «на розтягування».

Постановка проблеми та її зв'язок із важливими науковими чи практичними завданнями

У спортивній гімнастиці удосконалення розвитку гнучкості є невід'ємною частиною тренувального процесу, так як усі складно-технічні елементи в спортивній гімнастиці засновані на високому рівні її розвитку [3; 5; 7; 11]. Проблема розвитку гнучкості розглядалася в багатьох роботах різних авторів: Платонова В. Н. [6], Холодова Ж. К., Кузнецова О. М. [9], Смолевского В. М., Гавердовського Ю. К. [7], Манько Л. Г. [5] та ін. Платонов В. Н. однією з серйозних проблем методики фізичної підготовки кваліфікованих спортсменів вважає поєднання роботи над розвитком гнучкості і розвитком силових якостей. На його думку важливо не лише досягти високого рівня розвитку гнучкості та сили, але й забезпечити оптимальне їх співвідношення [6]. На думку фахівців Холодова Ж. К. і Кузнецова О. М., якщо потрібно досягнення помітного зрушення в розвитку гнучкості вже через 3-4 місяці, то рекомендуються такі співвідношення у використанні вправ: приблизно 40% - активні, 40% - пасивні і 20% - статичні [9]. Спеціалісти з гімнастики Смолевский В. М. і Гавердовский Ю. К. вважають, що основним для розвитку і підтримки необхідного рівня рухливості у суглобах є метод повторних рухів. З їх точки зору найбільш ефективними є динамічні та ритмічні повторення руху з амплітудою, що досягає межі больового порогу [7]. Разом із тим, у дисертаційному дослідженні Манько Л. Г. [5] зазначено, що для високого рівня розвитку гнучкості вправи «на розтягування» гімнасти та гімнастки повинні виконувати протягом усього навчально-тренувального заняття. Таким чином, для знаходження ефективних засобів та методів розвитку гнучкості спеціалістами пропонується комплексний підхід, якій допоможе розширити методичний інструментарій тренерів зі спортивної гімнастики.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Високий рівень розвитку фізичних якостей значною мірою обумовлює успішне оволодіння спортсменами складністю сучасних гімнастичних вправ. Результативність у спорті вищих досягнень визначається не однією фізичною якістю, а їх сукупністю [4; 12]. В теорії фізичного виховання і спорту виділяють п'ять основних фізичних якостей - сила, гнучкість, витривалість, швидкість та спритність (або координація рухів) [6; 7]. За даними [2; 3; 5] при підготовці спортсменів у спортивній гімнастиці гнучкість є ключовою якістю, на якій будується система багаторічного вдосконалення вправ гімнастичного багатоборства. У зв'язку з цим, Гавердовский Ю. К. відмічає, що у спортивній гімнастиці удосконалення розвитку гнучкості є невід'ємною частиною тренувального процесу, так як цсі складно- технічні елементи засновані на високому рівні її розвитку. Недостатньо розвинена гнучкість у спортсменів призводить до травмувань, а також до недосконалої техніки виконання гімнастичних вправ [1; 2]. Ряд науковців [2; 3; 5; 7; 11] звертають увагу на те, що розвитку гнучкості хребтового стовпа і рухливості в суглобах слід приділяти серйозну увагу практично з перших занять спортивною гімнастикою. Вони пропонують продовжувати розвиток гнучкості протягом усього активного періоду спортивної діяльності і не припиняти після завершення змагальної кар'єри, так як різке скорочення спеціалізованої рухової діяльності може призвести до серйозного погіршення функціонального стану організму.

В останні роки за кордоном і в нашій країні набувають широке поширення нові інноваційні види рухової активності [13], одним з яких є - стретчинг (від англ. «Stretching» розтягування) - система спеціально фіксованих положень певних частин тіла з метою розвитку рухливості у суглобах [10]. Вправи стретчингу пов'язані з напруженням та розслабленням (релаксацією) різних м'язів та зв'язок, основний їх ефект полягає в підвищенні фізичного потенціалу людини, позбавлені надмірного нервово-психічного напруження, ліквідації больового синдрому в м'язах після фізичних навантажень, профілактиці захворювань та попередженні випадків травматизму [8].

Експериментальні дослідження Манько Л. Г. [5] показали, що вправи «на розтягування» мають досить короткочасну дію та приблизно через 10 хвилин ефект від них може практично повністю зникнути. Тому вправи на розвиток гнучкості гімнастки повинні виконувати не тільки у підготовчій та заключній частинах тренувального заняття, але і в основній, обов'язково перед кожним снарядом - додаткові серії вправ для підтримки необхідного рівня гнучкості хребта і рухливості у суглобах. Таким чином, важливою складовою спортивної майстерності при підготовці гімнасток є гнучкість, тому що недостатній її розвиток значно уповільнює процес формування специфічних навичок, ускладнює координацію рухів, обмежує можливість прояву та підвищення силових і швидкісних здібностей, збільшує ймовірність ушкодження м'язів, сухожиль, суглобів.

Формулювання мети і завдань досліджень. Мета - обґрунтувати методику вдосконалення розвитку гнучкості гімнасток 8-9 років. Завданнями дослідження є: обґрунтувати ефективність використання запропонованої методики розвитку гнучкості гімнасток 8-9 років. Для вирішення поставлених завдань дослідження були використані наступні методи: аналіз і узагальнення даних спеціальної наукової літератури, контент-аналіз теоретичних і методичних робіт (навчальних посібників, методичних матеріалів, тощо), педагогічні методи (спостереження, тестування, експеримент), методи математичної статистики.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження проводилося відповідно до ініціативної теми наукового дослідження кафедри гімнастики, танцювальних видів спорту та хореографії ХДАФК: «Теоретико- методологічні основи розвитку системоутворюючих компонентів фізичної культури (спорт, фітнес і рекреація) на 2020-2025 рр., номер державної реєстрації 0120U101215».

Педагогічний експеримент, в якому взяли участь 12 спортсменок, був організований з метою вдосконалення змісту навчально-тренувального процесу в спортивній гімнастиці. Після проведення початкового тестування рівня розвитку гнучкості гімнасток 8-9 років в тренувальні заняття спортсменок експериментальної групи були включені спеціально розроблені комплекси вправ «на розтягування» - «stretching». Сутність їх виконання полягала в тому, що за допомогою повільних і плавних рухів (згинання та розгинання), спрямованих на розтягування тієї чи іншої групи м'язів, приймалася і утримувалася протягом деякого часу певна поза. Розроблені комплекси «stretching» вправ були спрямовані на розтягування майже всіх м'язів тіла та виконувалися з різноманітних вихідних положень, що було надзвичайно важливим для ефективності розвитку гнучкості і рухливості в суглобах гімнасток.

Для перевірки ефективності запропонованої методики було проведено повторне тестування (таблиця 1).

Таблиця 1 Порівняльний аналіз змін рівня розвитку гнучкості гімнасток 8-9 років за період дослідження (п=12), (У = 2,07 при р<0,05)

Як видно з представлених матеріалів у тесті «Нахил уперед з положення сід, ноги нарізно, руки вгору», що використовувався для визначення рухливості у колінному суглобі спортсменки, які займаються спортивною гімнастикою показали середньо-груповий результат на початку дослідження 49,0±2,27 градусів, а наприкінці - 43,0±2,08 градусів. Різниця між цими показниками статистично не достовірна, оскільки tp=1,76<tn>=2,07 . Покращення результату у виконанні даного тесту складає 12% (табл. 1). Необхідно зазначити, що юні гімнастки протягом дослідження виконували: нахили з різних вихідних положень (основна стійка, стійка ноги нарізно, сід, сід ноги нарізно та ін.); відведення та махи ногою в різноманітних вихідних положеннях (стійка, сід, лежачи на животі, спині, боку та ін.); виконання поворотів та кругових рухів та ін. згідно запропонованої «stretching» програми. При виконанні наступної тестової вправи «Гімнастичний міст», яка характеризує розвиток рухливості у хребті, спортсменки на початку дослідження показали середньо-груповий результат 5,0±0,19 балів, наприкінці - 6,0±0,25 балів. Порівняння цих результатів за критерієм Стьюдента свідчить, що різниця між середньо- груповими значеннями статистично достовірна їр=2,37Чр=2,07. Це означає, що отримані результати наприкінці дослідження по відношенню до початкових результатів об'єктивно покращилися. Їх приріст складає 20% (табл. 1). Це значне покращення рухливості у хребті юних гімнасток дозволяє припустити, щодо ефективності використання методики стретчинга у навчально-тренувальному процесі. Результати проведеного дослідження свідчать про те, що при виконанні тесту «Викручування палиці» спортсменки показали середньо-груповий початковий результат - 39,0±1,85см, і середньо-груповий повторний результат - 35,0±1,72см (табл. 1). Різниця між цими показниками статистично не достовірна (р>0,05). Отримані показники, які характеризують рівень розвитку гнучкості, свідчить про покращення результатів впродовж дослідження на 10% (табл. 1). Визначення розвитку гнучкості у тазостегнових суглобах відбувалося за допомогою тестів: «Виконання шпагату на праву ногу», «Виконання шпагату на ліву ногу», «Виконання поперечного шпагату». При виконанні шпагату на праву ногу гімнастки 8-9 років показали середньо-груповий результат 9,0±0,21 см на початку дослідження і 8,0±0,20 см наприкінці. Оскільки tp=2,79>tip=2,07, то можна зробити висновок, що різниця між цими показниками статистично достовірна. При виконанні шпагату на ліву ногу спортсменки показали середньо-груповий результат 13,1±0,19 см на початку дослідження і 9,0±0,25 см наприкінці. Різниця між цими результатами статистично достовірна, оскільки tp>tip. Отримані юними гімнастками результати виконання тесту «Поперечний шпагат» (45,0±1,08 см на початку дослідження і 41,3±1,08 см наприкінці) свідчать про те, що різниця між середніми результатами є статистично достовірною (р<0,05). Слід відмітити, що результати, показані гімнастками 8-9 років у тестах на визначення рухливості у тазостегнових суглобах дозволяють констатувати ефективність використання розроблених комплексів «stretching» вправ: покращення результату на праву ногу складає 11%, на ліву 31% і поперечний 8% (табл. 1).

Висновки

Таким чином, гнучкість, як фізична якість є дуже важливою при підготовці юних гімнасток. Вона дозволяє здійснювати рухи з великою амплітудою, розвиваючи при цьому максимальну швидкість і силу. Отже, отримані в ході дослідження результати свідчать про те, що запропонована «stretching» програма позитивно вплинула на рівень розвитку гнучкості гімнасток 8-9 років. Як підсумок зазначимо, що методи і прийоми, які допомогли максимально використовувати розтяжку, щоб підвищити еластичність м'язів юних гімнасток, поліпшити гнучкість їх суглобів та мінімізувати ризик отримання травм, об'єднані в єдину програму - «stretching».

Перспективи подальших досліджень. Отримані дані підтверджують необхідність і доцільність розробки методики ігрового стретчинга, вправи якого мають імітаційний характер і виконуються по ходу сюжетно-рольової гри для гімнасток групи початкової підготовки.

Література

1. Бодренкова І.О., Мошенська Т.В. Визначення рівня розвитку гнучкості юних спортсменок у спортивній аеробіці. Слобожанський науково-спортивний вісник. Харків : ХДАФК, 2014. № 3 (41) C. 57-60.

2. Гавердовский Ю. К. Теория и методика спортивной гимнастики. Москва: Советский спорт. 2014. Т1. 368с.

3. Дейнеко А.Х., Біленька І.Г. Вдосконалення розвитку гнучкості спортсменок 8-9 років у спортивній гімнастиці. Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова. Випуск 8 (116) 19. 2019. С. 14- 18.

4. Комаринська Н.Б. Про взаємозв'язок розвитку фізичних якостей гімнасток. Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова. Випуск 8 (78К) 2016. С. 33- 37.

5. Манько Л. Г. Развитие гибкости у гимнасток 10-12 лет на основе сопряженной фізико-технической підготовки: дис. на получение науч. степени канд. пед. наук : 13.00.04. Санкт-Петербург, 2015. 189 с.

6. Платонов В. Н. Система подготовки спортсменов в олимпийском спорте. Общая теория и ее практические приложения : учебник для тренеров. Киев : Олимпийская литература, 2015. Кн. 1. 680 с.